Тема патофізіологія зовнішнього дихання. Дихальна недостатність І. Актуальність теми




Дата конвертації16.07.2017
Розмір2,22 Mb.

Тема 8.  ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ.  
ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ

І. Актуальність теми


У легенях відбуваються три основні  процеси – вентиляція альвеол, дифузія молекулярного кисню і вуглекислого газу через альвеолокапілярну мембрану і перфузія (проходження відповідної кількості крові через легеневі капіляри), завдяки строгому взаємозв’язку яких забезпечується нормальний газовий склад крові.

   Захворювання  органів дихання – патологія, яка найчастіше зустрічається в клінічній практиці, що пояснюється високою чутливістю і доступністю дихальних шляхів (легені мають найбільшу в організмі сумарну площу поверхні 50-100 м, що стикається з довкіллям) до дії пошкоджуючих факторів зовнішнього середовища.

Система зовнішнього дихання є однією з найважливіших систем життєзабезпечення організму, головна задача якої - забезпечення тканин киснем і виведення вуглекислоти з організму. Дихальна недостатність виникає при різних захворюваннях дихальної системи, а також може бути наслідком порушення функції інших органів і систем. У зв'язку з цим знання причин і механізмів даної патології буде сприяти розвитку клінічного мислення і вибору раціональних підходів до лікування даної патології. Вивчення в експерименті на тваринах порушень зовнішнього дихання дозволяє розкрити механізми розвитку і плину задишки.
ІІ. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ


  1. Знати визначення поняття недостатності зовнішнього дихання.

  2. Класифікувати дихальну недостатність за різними принципами (за клінічним перебігом, за інтенсивністю клінічних ознак, за патогенезом).

  3. Характеризувати роль порушень вентиляції альвеол, дифузії газів через альвеоло-капілярну мембрану, перфузії у малому колі кровообігу в розвитку недостатності дихання.

  4. Вміти пояснити причинно-наслідкові зв’язки в патогенезі недостатності дихання.

  5. Уміти експериментально відтворити періодичне дихання на піддослідній тварині.

  6. Пояснювати етіологію та патогенез асфіксії.

  7. Пояснювати етіологію та патогенез задишки.

  8. Назвати і охарактеризувати зміни частоти, глибини і ритму дихання.

  9. Знати механізм розвитку різних видів періодичного та термінального дихання.

 

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКІ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

Нормальна анатомія

Структура функції  дихальних органів і дихального центру.

Нормальна фізіологія

Легеневі об’єми, нервові і гормональні фактори дихання. Оцінка ефективності зовнішнього дихання по зміні легеневих об’ємів.

Мікробіологія

Етіологічні фактори  захворювання органів дихання.

 
 

IV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ  ПРАЦІ ПІД ЧАС  ПІДГОТОВКИ ДО  ЗАНЯТТЯ

   1. Перелік основних  термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:



Термін

Визначення

Зовнішнє  дихання

сукупність  процесів, які відбуваються у системі зовнішнього дихання і забезпечує нормальний газовий склад крові.

Недостатність зовнішнього дихання

патологічний  стан, при якому система зовнішнього дихання не здатна забезпечити нормальний склад газів крові (газовий гомеостаз).

Вентиляційна  недостатність дихання

недостатність, що виникає внаслідок порушень обміну газів між атмосферним повітрям і альвеолами легень, тобто в результаті порушень легеневої вентиляції (гіповентиляції).

Брадіпное

рідке дихання.

Тахіпное (поліпное)

часте поверхневе дихання

Гіперпное

глибоке часте  дихання

Апное

тимчасова зупинка  дихання

Періодичне дихання

порушення ритму  дихання при якому періоді  дихання чергуються із періодами  апное.

Дихання Чейн-Стокса

характеризується  поступовим наростанням та поступовим спаданням амплітуди дихальних  рухів, що переривається періодами  апное.

Дихання Біота

дихання, при якому є стабільна амплітуда дихальних рухів, що переривається періодами апное.

Термінальне дихання

дихання при  термінальних станах. Види: апнейстичне дихання, гаспінг-дихання

Апнейстичне дихання

дихання, що проявляється судомними вдихами із періодичними видихами.

Гаспінг-дихання

поодинокі, рідкі  вдихи, частота і амплітуда яких поступово зменшується аж до повної зупинки дихання.

Задишка (диспное)

відчуття нестачі  повітря і пов’язана з цим  потреба посилити дихання.

Рестриктивна  дихальна недостатність

недостатність, пов’язана з обмеженням зовнішнього дихання внаслідок порушення розправлення легень.

Пневмоторакс

скупчення повітря  в плевральній порожнині і  підвищення тиску в ній.

Ателектаз

патологічний  процес, що проявляється спаданням альвеол в результаті розсмоктування в них повітря.

Обструктивна  дихальна недостатність

недостатність, пов’язана із підвищенням аеродинамічного опору повітроносних шляхів.

Емфізема

захворювання  легеневої паренхіми, що супроводжується руйнуванням капілярних судин і альвеолярних перетинок та звуженням термінальних бронхіол.

Бронхіальна астма

алергічне захворювання, що характеризується повторними нападами експіраторної задишки, викликаної дифузним порушенням прохідності бронхів.

Асфіксія (ядуха)

загрозливий для життя стан, при якому гостра дихальна недостатність досягає такого ступеня, що припиняється поступлення вуглекислого газу.

Паренхіматозна  недостатність дихання

недостатність, що виникає як наслідок порушень газообміну між альвеолами та кров’ю.

Сурфактант

поверхнево-активна  речовина, що синтезується пневмоцитами ІІ типу із жирних кислот та забезпечує неспадання альвеол.

 

   2. Теоретичні питання  до заняття



  1. Структура і функції дихального центру, гуморальні фактори регуляції дихання.

  2. Критерії оцінки функції дихальної системи (частота, глибина, ритм, легеневі об’єми).

  3. Недостатність зовнішнього дихання, принципи класифікації.

  4. Порушення альвеолярної вентиляції, позалегеневі і легеневі причини вентиляційної недостатності дихання.

  5. Патогенетичні варіанти вентиляційної недостатності дихання (дисрегуляційна, рестриктивна та обструктивна недостатність).

  6. Етіологія та патогенез задишки.

  7. Види та механізм виникнення періодичного та термінального дихання.

  8. Асфіксія: етіологія, характеристика стадій.

  9. Паренхіматозна недостатність дихання (порушення дифузії газів і легеневої перфузії).

  10. Фармакокорекція недостатності дихання.

 

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Експериментальне відтворення періодичного дихання на жабі (по Я. Бритвану)

Завдання

Вказівка до завдання

Відтворити  запис дихальних рухів жаби в N на кімографі.

Жабу фіксуємо на корковій дошці черевом догори. До шкіри нижньої щелепи кріпимо зажим і фіксуємо його ниткою з ричажком Енгельмана (серфінчик). Настроюємо запис нормальних дихальних рухів на стрічці кімографа.

Викликати розвиток періодичного дихання у  жаби

Після запису нормального дихання під шкіру живота жабі вводять за допомогою шприца 1,0-1,5 мл. 10% р-ну азотнокислого натрію або 1,0-1,5 мл. 20% р-ну хлористого амонію.

Відтворити  запис дихальних рухів жаби після введення токсичної речовини.

Запис проводимо  аналогічно запису нормальних дихальних рухів.

Зробити висновки

Замалювати  результати досліду.

 

V. ЗМІСТ ТЕМИ: Структурно-логічна схема №1




КЛАСИФІКАЦІЯ ДИХАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
Недостатність зовнішнього дихання — це патологічний стан, п