Тема. Побут, традиції і господарювання греків



Скачати 117,09 Kb.
Дата конвертації26.11.2018
Розмір117,09 Kb.
ТипУрок
Урок 41

Тема. Побут, традиції і господарювання греків.

Мета. Дати уявлення про релігійні вірування давніх греків, по­рівняти їх із релігійними уявленнями інших давніх народів; простежити зв'язок між рівнями розвитку господарського і духовного життя в Давній Греції; визначити особливості формування культури Давньої Греції.

Обладнання: презентація до уроку

Тип уроку: засвоєння нових знань

План уроку

  1. Повсякденне життя, звичаї й традиції давніх греків. Сім'я та шлюб, виховання дітей.

  2. Грецька економіка.

  3. Релігія. Міфи про богів та героїв.

  4. Основні релігійні центри. Релігійні свята. Олімпійські ігри.


ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  1. Які витвори мистецтва були в Афіни в «золоту добу» цієї держави?

  • Храм Афіні Палладі;

  • Акрополь у центрі – Пархенон;

  • Статуя Афіни Паллади;

  • Перікл мармурове погруддя.

  1. Назвіть головні причини Пелопоннеської війни.

  • Прагнення Афін панування над всією Елладою;

  • Намагання Спарти зупинити поширення демократії на Держави Пелопонесу;

  • Сперечання між Афінами та Спартою за панівне становище над державами Еллади й Середземномор'я;

  • Втручання персів у відносини між грецькими полісами, щоб спричинити розбрат.

  1. Перемога Спарти в Пелопоннеській війні мала позитивні чи негативні наслідки для Греції.

  • Афінам заборонилося мати влисний флот;

  • Демократія замінена на теранію;

  • Афіни змушені виплатити Спарті гроші – воєнну контрибуцію.


Завдання на повторення.

  1. Розкрийте значення поняття «культура».

Культура поняття багатогранне, в основному це діяльність людини пов’язана з самовираженням. В давній Греції поняття культура було близьким до пайдейя «внутрішня культура», «культура душі».

  1. Що впливає на розвиток культури?

Вислухавши відповіді учнів, учитель відзначає, що на формування культури кожного народу впливає низка факторів: природні умови, рівень розвитку господарства, звичаї та традиції, сусідство інших народів тощо. Саме тому культура кожного народу самобутня й не­повторна. Але, мабуть, тільки Давня Греція досягла такого розквіту науки, мистецтва, архітектури, що не тільки вплинув на культурний розвиток сусідніх народів, але й через тисячоліття продовжує диву­вати людство.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повсякденне життя, звичаї й традиції давніх греків. Сім'я та шлюб, виховання дітей.

Основні фактори, що вплинули на формування грецької культури:

- використання праці рабів дало можливість вільному населенню займатися науками, брати участь у святах;

- демократичний устрій більшості міст-держав передбачав, що досягненнями культури користувалися не тільки аристократи, але й усі вільні громадяни;

- взаємообмін традицій культури між грецькими містами-державами, а також із населенням грецьких колоній сприяв розвитку культурного рівня греків.

Поясніть значення виразу «спартанське виховання» Усі спартанські хлопчики були розділені на загони за віком. Виховання дітей у цих загонах було дуже суворим. Ставилася єдина мета − досягти, щоб усі спартанські діти стали сильними і фізично загартованими. Ці вимоги розповсюджувалися і на хлопчиків, і на дівчаток, які в майбутньому повинні були ставати здоровими і сильними матерями.


От так описує старогрецький історик Плутарх спартанську систему виховання хлопчиків: «Грамоті вони вчилися лише в тій мірі, у якій без цього не можна обійтися, в останньому ж все виховання зводилося до вимог беззаперечно підкорятися, стійко переносити позбавлення і брати верх над супротивником. Із віком вимоги робилися все жорсткішими: хлоп'ят коротко стригли, вони бігали босоніж, привчалися грати голими. У дванадцять років вони вже ходили без хітона (одяг, схожий на рубашку, часто без рукавів), отримуючи раз на рік верхнє плаття, вони були брудні, запущені; лазні були їм незнайомі - за весь рік лише декілька днів вони користувалися цим благом. Спали вони разом, по загонах, на підстилках, які самі собі готували, ламаючи голіруч мітелки очерету на березі Еврота». Щоб перевірити, як діти засвоїли уроки фізичної підготовки у Спарті встановлювалися спеціальні святкування, на яких вони повинні були показувати свої успіхи і довести, що вони стали справжніми чоловіками і можуть вступити в суспільство дорослих воїнів. Святкування проводилися в храмі Артеміди Орфії, стародавньої богині родючості. Під час цих святкувань на честь богині група хлопців повинна була викрадати сир, який охороняла інша група. Той, кому це вдавалося, проголошувався переможцем. У пізніші часи на святах на честь богині Артеміди хлопцям доводилося витримувати і суворіші випробування волі і мужності. Їх били батогами. Випробування витримували ті хлопці, які за весь цей час не видадуть ні єдиного стогону.

Більшість держав у Давній Греції мали демократичний устрій. Багато коштів витрачалося на будівництво громадських споруд — храмів, театрів, стадіонів. Житлові будинки греків були невеликі, на один-два повер­хи, складені з каменю або цегли-сирцю.

Майже всі греки-чоловіки були грамотними. Цьому сприяло те, що греки перейняли й удосконалили фінікійський алфавіт. Опанувати грамоту можна було за порівняно короткий час. Грецький алфавіт, якому вже були й голосні, налічував 24 літери.
Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа, що розповідає про побут давніх гре­ків.


2. Грецька економіка.

У Давній Греції існувало два варіанти політичного та економічно­го розвитку — афінський і спартанський.



Робота в групах

І група Перший — це торгово-ремісничі держави з розвинутими ринко­вими відносинами, широким використанням рабської праці, демо­кратичним устроєм. Прикладом таких полісів були Афіни, Коринф, Мегари, Мілет, Родос та ряд інших, розміщених, як правило, на мор­ському узбережжі. Ці поліси мали незначну сільськогосподарську територію, але велику кількість населення. Вони були провідними господарськими центрами Греції.

ІІ група Другий — аграрний, з абсолютною перевагою сільського господар­ства. Незначним розвитком торгівлі і ремесла, як правило, з олігар­хічним устроєм. Це — Спарта, Аркадія, Бестія, Фессалія.

Значною подією, що відіграла величезну роль в економічному жит­ті не тільки Греції, а й усього Середземномор'я, стала Велика грецька колонізація VIII—VI ст. до н. є.

У Давній Греції склався новий тип економіки, який відрізнявся від економічної структури провідних держав Давнього Сходу: інтен­сивний, товарний, при збереженні натуральної основи. Такий тип економіки вимагав значних увкладень, високого рівня організації господарства, застосування праці рабів, створював сприятливі умови для існування грецького суспільства та розвитку грецької культури.
3. Релігія. Міфи про богів та героїв.

Давньогрецька релігія — ідеологічний комплекс міфологічних і культових вірувань, філософських ідей, моральних і правових принципів і норм. Релігієзнавство вивчає цей комплекс, спираючись на археологічні пам’ятки (залишки античних храмів, статуй, прикрас, посуду, ваз із розписами) і філософські праці Фа-леса, Геракліта, Демокріта, Платона, Арістотеля та інших мислителів грецької давнини. Важливим у цьому плані пізнавальним джерелом є також поема Гесіода “Теогонія” (родовід богів).

Робота з поняттями

Міф (грец. Μύθος — казка, переказ, оповідання, альтернативна форма міт) — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. (див. Міфологія). Філософія, яка крім своєї популярності, є помилковою.


  1. Що таке релігія?

  2. Чому в людей з'явилася віра в надприродні сили?

  3. Назвіть найдавніші форми релігії.

  4. Чи відрізнялися релігійні вірування в різних народів?

Отже, біль­шість народів у давнину вшановували багатьох богів, значно пізні­ше відбувається перехід до монотеїзму — єдинобожжя. Давні греки вшановували дванадцятьох богів, які, за їхніми уявленнями, жили на горі Олімп.
Кожен одержує картку, на якій зазначені грецьке ім'я бога і його характеристика.

Картка 1. Зевс — володар неба і грому, блискавок і дощів.

Картка 2. Гера — верховна олімпійська богиня, її ім'я означає «охоронниця», «володарка».

Картка 3. Посейдон — володар морів.

Картка 4. Аїд — володар підземного царства мертвих.

Картка 5. Аполлон — бог світла, зцілювання, покровитель мис­тецтва, поезії та музики; провісник майбутнього.

Картка 6. Артеміда — богиня полювання.

Карт к а 7. Афродіта — богиня кохання і краси.

Картка 8. Арес — бог війни.



Картка 9. Афіна — богиня мудрості та війни.

Картка 10. Гефест — бог вогню і ковальства.

Картка 11. Гермес— вісник богів, покровитель подорожніх, провідник душ померлих.

Картка 12. Діоніс— бог плодоносних сил землі, рослинності, виноградарства, виноробства.
Давні греки вірили, що боги, які живуть на Олімпі, допоможуть пролитися дощу на висохлу землю, захистять на полі битви, надихнуть у мистецтві.
Робота над міфами

Міф про Аїда

Третьому синові Кроноса Аїду дісталося підземне царство мертвих, здається, за жеребом, бо хто добровільно погодився б ним пра­вити? Утім, його вдача була настільки невеселою, що він не міг би жити деінде, крім цього темного царства.

У часи Гомера, замість того щоб сказати «померти», казали «піти в дім Аїда». Уява, що малювала цей дім мертвих, живилася вражен­нями від реального верхнього світу, у якому є чимало несправедли­вого, страхітливо похмурого і марнотного. Дім Аїда уявлявся з міц­ними ворітьми, самого Аїда називали Пілартом (Той, хто замикає ворота) і на малюнках зображували з великим ключем. За ворітьми, як і в оселях багатіїв, котрі побоюються за своє добро, з'явився зліс­ний вартовий пес Кербер, від якого на землі постраждало чимало подорожніх.

Якщо вірити міфам, лише одиницям удалося ненадовго вирвати­ся з рук Аїда і пазурів Кербера (Сізіф, Протесілай).

Щоб потрапити до царства Аїда, треба було дочекатися човна, яким правив демон Харон — потворний старець, увесь сивий, зі . скуйовдженою бородою. Переїзд з одного царства до іншого треба було оплатити дрібною монетою, яку небіжчикові в момент похо­вання клали під язик. Безмонетних і живих — траплялися й такі — Харон відштовхував веслом, інших саджав у човен, і вони мусили " веслувати самі.
Запитання до тексту.


  1. Куди, відповідно до вірувань греків, людина потрапляла після смерті?

  2. Як давні греки уявляли собі потойбічне життя?

  3. Порівняйте ці уявлення з віруваннями давніх єгиптян. Що в них спільного? Чим вони відрізняються?


4. Основні релігійні центри. Релігійні свята. Олімпійські ігри.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.



  1. Які релігійні центри Давньої Греції ви можете назвати?

  2. Які релігійні свята були в греків? Яку роль вони відігравали в їхньому житті?


Цікаво знати Діти опрацьовують текст та діляться між собою новою інформацією

Олімпійські ігри були присвячені Зевсу олімпійському і прохо­дили раз на чотири роки влітку в Еліді, області на північному заході Пелопоннеса. Священне місто, призначене для проведення свята — Олімпія — було розташовано біля злиття річок Алфея і Кладея, по­близу підніжжя гори Олімп і пагорба Кроноса — Кроніона.

За міфологічними переказами, Олімпійським іграм передували поховальни ігри на честь героя Пелопса, які потім відновив Геракл. Саме Пелопс і Геракл уважалися засновниками перших видів зма­гань: перегонів на колісницях, бігу та боротьби.

У IV ст.до н.е.на підставі реконструйованих списків переможців була умовно визначена дата проведення перших Олімпійських Ігор — 776 р. до н. є. В іграх, які спочатку мали місцевий характер, із п'ятнадцятої олімпіади брали участь мешканці Пелопоннеса, із тридцятої — усієї Греції, а починаючи із сорокової, до участі в зма­ганнях допускалися малоазійські греки і греки Великої Греції (Пів­денна Італія) та Сіцілії. Варвари допускалися на Олімпійські ігри тільки як глядачі. Після завоювань Філіппа II Македонського (IV ст. до н.е.), в епоху еллінізму та за часів панування Риму (із II ст.до н.е.), учасниками олімпіад могли бути навіть вихідці з найвіддаленіших куточків елліністичного світу та римляни. Підготовка до Олімпійських ігор тривала два місяці. На цей час припинялися всі війни. Еллада оголошувалася «священною зоною миру», до якої ніхто не мав права ввійти зі зброєю. Спортсмени та їхні наставники прибували до Олімпії за місяць до початку змагань. Самі ігри в V ст. до н. є. тривали п'ять днів: у перший день учасники перед вівтарем Зевса приносили жертву та промовляли клятву про дотримання всіх правил змагань; на другий день проводилися змагання серед хлопчиків, на третій — серед чо­ловіків, четвертий день присвячувався кінним перегонам, а п'ятий закінчувався принесенням жертви і був присвячений урочистій це­ремонії вручення нагород. Переможець олімпіади отримував звання олімпіоніка, його імя, імя його батька та батьківщина висікалися на мармурових плитах для загального огляду.

Олімпійські ігри відігравали роль центру, що об'єднував увесь елліністичний світ. У 394 р. Олімпійські ігри були заборонені як язичницьке свято декретом римського імператора Феодосія І Вели­кого. У 1896 р. за ініціативою П'єра де Кубертена в Афінах відбулася перша Олімпіада, яка стала початком сучасного олімпійського руху.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ………………………………………….
Графічний диктант.

Серед пропонованих тверджень є правильні й помилкові. Позначте правильні твердження знаком +, а помилкові — знаком - .



  1. Головні боги, за твердженнями давніх греків, жили на горі Еве­рест.

  2. Основним богом, якого вшановували греки, був володар неба, . грому, блискавок і дощів Зевс.

  3. Богинею кохання і краси вважалася Артеміда.

  4. Богом рослинності, виноградарства, вина, веселощів і бенкетів був Діоніс.

  5. Давні греки уявляли потойбічне царство як продовження зем­ного.

  6. Богом підземного світу і царства мертвих уважався Кербер.


V. ПІДСУМКИ УРОКУ

  • Давні греки почували страх перед незрозумілими явищами при­роди, стихійними лихами; вони вірили, що світом правлять боги.

  • Головних богів, згідно з уявленнями греків, було дванадцяте­ро; вони оберігали людей від нещасть, допомагали здобути перемогу в бою, знайти кохання й натхнення.

  • Боги, за уявленнями греків, були вічними і всемогутніми, але водночас не були позбавлені людських якостей.

  • Смерть давні греки уявляли як перехід до іншого життя в під­земному царстві.

— На честь богів греки влаштовували свята. На честь Зевса були засновані Олімпійські ігри, які відіграли значну роль у єднанні еллі­ністичного світу.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Опрацювати текст параграфа.

  2. Творче завдання. Скласти і записати невелику розповідь про те, як олімпійські боги допомагали грекам. (Можна описати дії одного чи кількох богів, зважаючи при цьому на характеристи­ки богів, отримані з міфів.)

  3. Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про Фалеса, Піфагора, Езопа.


Під час підготовки уроку використовувала методичні посібники




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка