Тема уроку. Лірика О. С. Пушкіна Мета уроку




Скачати 94,32 Kb.
Дата конвертації27.10.2017
Розмір94,32 Kb.
Тема уроку. Лірика О.С.Пушкіна

Мета уроку: сформувати уявлення учнів про своєрідність поезії О.Пушкіна, її тематичне і жанрове багатство в контексті світової літератури; допомогти учням осягнути глибину поетичного слова, почуттів і думок поета; поглибити поняття про лірику; удосконалювати навички виразного читання і аналізу ліричних творів; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей, духовного світу людини.

Тип уроку. Засвоєння нових знань (лекція з елементами бесіди). Інтерактивна модель уроку

Хід уроку

І. Мотивація.

Методичний прийом створення метаплану уроку самими учнями

Перед нами велика проблема, яку я, як вчитель, вирішити ніяк не можу. Ви вже прочитали записану на дошці тему уроку. А хто з вас бачив повне зібрання творів О.С.Пушкіна? Скільки часу потрібно, щоб учень зміг прочитати, а учитель пояснити зміст такого кола поетичних творів? Які ваші пропозиції?

(Дошка поділена на дві частини: „Що маємо?” і „До чого прагнемо?” Робимо стислий запис суті проблеми, шляхів її вирішення. Учні мотивують, чому це потрібно зробити, внасять пропозиції, хто, коли, яким способом це буде робити)
ІІ. Представлення теми, очікуваних результатів

Слово вчителя. Світ відображається у краплинці води. Справжнього поета можна побачити у єдиному рядку його пера. У кожного з вас буде свій Пушкін. Це не результат сьогоднішнього уроку, а результат спілкування з ним протягом усього вашого життя. Наше сьогоднішнє завдання набагато скромніше. Ми занурюємосьу глибинний світ лірики Пушкіна і формуємо своє перше особистісне ставлення до почуттів і думок поета.
ІІІ. Інформаційно-виконавчий етап

1. Актуалізація теоретичних понять лірика, ліричний герой. Бесіда. Заповнення порівняльної таблички.



Драма, епос

Лірика

Предмет зображення – об’єктивний зовнішній світ

Предмет зображення – суб’єктивний внутрішній світ

Герой відображає узагальнене сприйняття життя автором, типове для багатьох людей, не завжди факти його життя пережиті особисто автором

Ліричний герой відображає особистісні переживання, світогляд, духовний світ автора, але не зливається з ним

В особистому є загальнолюдський зміст

- Чи є біографічними ліричні твори? (Ні, вони містять художній вимисел, ліричний герой також має характерні типові риси)

- Як ми визначаємо ліричний твір серед ряду інших? (Наявні рима і певний розмір, хоча в сучасній поезії такі риси є не завжди. Ліричний твір має певні особливості: гармонійність, ритм, музичність. Лірика не може бути стилістично нейтральною, беземоційною.)
2. Актуалізація знань про класицизм і романтизм як літературні напрями.

- Які поетичні жанри були поширені в літературі класицизму?

- Чому доба романтизму – період розквіту лірики? (У романтиків на перший план виходить особистісне начало, суб’єктивне сприйняття світу знайшло відображення саме у ліриці)
3. Лекція з елементами бесіди. Аналіз поетичних текстів. Виразне читання поезій.

На кожному етапі свого життя людина розвивається, змінюється її бачення світу і ставлення до нього. А де може поет відобразити це ставлення, вилити свою душу, як не в поезії? Тому для усвідомлення своєрідності лірики О.Пушкіна ми будемо спиратись на матеріал попереднього уроку. Творчість О.Пушкіна має свою періодизацію. Нагадаємо її.

(Учнівські відповіді)

1. Рання творчість (1813-1816) – пора учнівства, засвоєння досвіду попередників і сучасників, пошуки свого стилю. Це так званий ліцейський період.

2. Пора становлення і самоствердження поета (1817-1820). Петербурзький період. Часи „Зеленої лампи”.

3. Романтичний (південний) період (1820-1824) – творчість часів заслання (Кавказ, Крим, Кишинів, Одеса).

4. Реалістичний період (1825-1837) – перебування в Михайлівському, Болдінська осінь, останні роки життя.

- Що цікавить молоду людину? Про що б ви написали зараз вірші?

Пушкін-ліцеїст пише про своїх товаришів, дружбу, перше кохання (Й досі серед студентів популярний жартівливий віршик ліцеїста Пушкіна: „Вот здесь лежит больной студент;/ Его судьба неумолима./ Несите прочь медикамент: / Болезнь любви неизлечима!”), про красу природи, як учень Царськосельського ліцею усвідомлює свою причетність до країни, гордиться її перемогою над Наполеоном.

Оскільки його вчителі в поезії належать до епохи класицизму, опановує його традиційні жанри (оду та елегію). Але яка молода людина не дивиться в майбутнє? Майбутнє літератури – романтизм, тож юний Пушкін пише балади, романси, послання, поеми. Вони поки що недосконалі, мова їх важка (дається взнаки класицистична традиція), але поступово розмовний стиль проникає у книжну мову, поетичні канони попередників та й сучасників стають вузькими для молодого таланту, який просто розірве їх, вибухне глибоко новаторською поемою „Руслан і Людмила”.

А відчуття значимості поетичного слова, розуміння його естетики відштовхували від бездарності. Свідчення – написана ним епіграма: „Покойник Клит в раю не будет:/ Творил он тяжкие грехи./ Пусть бог дела его забудет,/ Как свет забыл его стихи”.

Пушкінські вірші світ точно не забув, але гострих слів на адресу властьімущих йому не вибачили – відправили у заслання. Немалу роль тут зіграли ода „Вольность” і вірш „Деревня”. В оді „Вольность” Пушкін заявляє своє поетичне і громадянське кредо: „Хочу воспеть Свободу миру, На тронах поразить порок.” Поет змальовує картини громадянського бунту, французької революції, загибелі царської родини, убивства царя Павла І, звучить заклик: „Склонитесь первые главой/ Под сень надежную Закона, /И станут вечной стражей трона/ Народов вольность и покой». Пушкін переосмислює жанр. Він оспівує не знатну особу, а Свободу – але не як філософську категорію, а як цінність людського життя.

Елегія „Деревня” насправді зовсім не елегійна. Вона композиційно поділяється на дві частини. У першій дійсно оспівано красу „пустынного уголка”. Друга частина контрастно висвітлює серед квітучих нив дикість панщини, невігластво, беззаконня. Поет вважає це ганьбою батьківщини і закликає царя законодавчо скасувати рабство.

Романтичний період ми представимо елегіями „Погасло дневное светило” (1820) та „К морю” (1824). (Учні виразно читаютьтвори)

- Який образ спільний для цих поезій? Яке його символічне значення?

- Вплив якого поета-романтика відчувається у романтичниій поезії Пушкіна?



  • Порівняння мотивів.

„Погасло дневное светило” О.Пушкіна

„Паломництво Чайльд-Гарольда” Дж.Г.Байрона

Лети, корабль, неси меня к пределам дальным

По грозной прихоти обманчивых морей,

Но только не к брегам печальным

Туманной родины моей…



Лети, корабле мій, лети,

Морську глибінь долай.

Прилинь у будь-які світи,

Але не в рідний край.


- Чи не здійснив Пушкін літературну крадіжку рядків, що сподобались?

Відповідь проста: перед нами ремінісценція – відгомін твору іншого автора, несвідоме або й умисне відтворення його рядків з певною художньою метою. Пушкін вбачає схожість власної долі з долею вигнанця Байрона. Згодом Міцкевич порівняє себе з Пушкіним, описуючи своє заслання у „Кримських сонетах”. До речі, Пушкін переробляє цей мотив. У його ліричного героя „душа кипит и замирает”, відсутня „світова скорбота”. А Чайльд-Гарольд має спустошену розчаровану душу. У російській романтичній поезії виникає мотив подолання байронізму.

- Яка антитеза лежить в основі композиції вірша „К морю”? (Вільне море – невільна людина. А тема природи переплетена з темою вольності)

- Який мотив звучить у фіналі поезії „К морю”? (Відродження душі, очищення. З іншого боку це прощання з романтичним ідеалом)

Потім Лермонтов взагалі заперечить „Нет, я не Байрон, я другой…”

Попрощавшись з романтичним минулим, Пушкін творить зовсім іншу поезію, в основі якої жива народна мова, багатожанровість, поєднання елементів різних стилів. Наприклад, у хрестоматійному вірші „Зимнее утро” (1829) пафосна перша строфа („…Навстречу северной Авроры/ Звездою севера явись!” дуже гармонійно сусідить з прозаїчно-буденною „кобылкой бурою”.

- У Пушкіна є вірші про усі пори року. Яка була його улюбленою? (Осінь, можливо, тому, що на цей час припадає період його найбільшої закоханості в Анну Керн і в Наталю Гончарову)

Взагалі, дослідники підрахували, що Пушкін захоплювався красою, відчував почуття закоханості, присвятив свої поезії багатьом жінкам, але найбільший слід в його душі і творчості залишили саме вони, образно кажучи, були його музами.

З розмаїття поезій, навіяних поету почуттям кохання, оберемо для аналізу один з найвідоміших віршів – „Я помню чудное мгновенье” (1825).

- Кому присвячено цей вірш?

- Чи змальовано портрет коханої людини? (Передано враження від миті зустрічі, це вірш-спогад про почуття, яке ще живе в душі ліричного героя. Жінки як такої немає. Створено ідеальний жіночий образ, чимось схожий на Дантову Беатріче або Лауру Петрарки. У Пушкіна мимовільно появляється Гетевський мотив: «Остановись, мгновенье, ты прекрасно». Лиш причина того бажання утримати мить, розтягти її на вічність інша. Пушкінська формула життя проста: Любов + творчість.)

- Як твориться образ коханої? (Вона – «гений чистой красоты». Це розширена метафора. І ще одна ремінісценція, запозичення у В.Жуковського. З інших художніх засобів відмітимо епітети „голос нежный” и „небесные черты”. Пушкін надзвичайно лаконічний у використанні тропів)

- Яка тема цього вірша? (Пробудження душі під впливом спогадів про кохання, її відродження, воскресіння. Чи не звідси корені Достоєвського і Толстого?)

- Не менш відомий вірш – „Я вас любил” (1929). Фраза, винесена у заголовок, повторяється у тексті тричі. Навіщо? Кого автор хоче в цьому переконати? Себе чи її? (Перед нами розгортається рух, розвиток почуттів, показано їх наростання і спрадання. Подібний прийом називається градація. Почуття висвітлено з іншої сторони, і у читача залишається враження про чистоту почуттів ліричного героя.)

Вершиною поетичного мистецтва є жанр сонета. Після геніїв світового масштабу (Данте, Петрарка, Шекспір) сказати щось нове у цьому жанрі, здається, взагалі неможливо. О.Пушкін присвячує Наталії Гончаровій сонет „Мадонна”. ( Виразне читання сонета)

У сонеті „Поету” висвітлена тема поета і поезії, стосунки поета з натовпом, не здатним справедливо оцінити талант: „Поэт! Не дорожи любовию народной./ Восторженных похвал пройдет минутный шум;/ Услышишь суд глупца и смех толпы холодной: / Но ты останься тверд, спокоен и угрюм.»

- Як стати поетом? Чи легко ним бути?

Для Пушкіна бути поетом – дар Божий. Принаймні таку думку він проводить у поезії „Пророк”. Це вірш-алегорія. Він насичений біблійними символами, церковнославянською лексикою, але цілком світський, не релігійний. (Виразне читання вірша)

- Яким має бути поет, чому поет прирівнюється до пророка? (Зброя обох – слово, сила обох духовна: моральна чистота, здатність на співчуття, співпереживання, служіння людям.)

За рік до загибелі О.Пушкін спробував підсумувати свою творчу діяльність у вірші „Я памятник себе воздвиг нерукотворный”. З часів Горація (ода „До Мельпомени”) мотив підсумку став традицією. У російській літературі подібні вірші створили чи не всі попередники Пушкіна. Але поет і тут не йде протореним шляхом. Візьмемо для порівняння два перших рядки у Горація (переклад М.Зерова), Ломоносова і Пушкіна:

Мій памятник стоїть триваліший від міді,

Піднісся він чолом над царські піраміди…

Я знак бессмертия себе воздвигнул

Превыше пирамид и громче меди

Я памятник себе воздвиг нерукотворный,

К нему не зарастет народная тропа…

Пушкін поєднує мотив Горацієвого пам’ятника з біблійним мотивом. У Євангелії від Марка читаємо : „Я зруйную храм рукотворний і за три дні воздвигну храм нерукотворний”.

Читання та аналіз поезії. Бесіда.

- У чому суть протиставлення нерукотворного пам’ятника Олександрійському стовпові? (Це символ влади, величі державної і особистої, створений людьми. Пам’ятник поету – його творіння, даровані звише.)

- Що дає підстави поетові вважати, що він заслужив людської слави, адже він раніше не дорожив, нехтував „любовию народа”?

- В чому сила мистецтва, на думку поета?

- Чому більшість дієслів у вірші вжито у майбутньому часі?

- „Нет, весь я не умру…” У вірші є суперечка? З ким сперечається поет? Чи суперечки немає зовсім?



ІV. Узагальнення і підведення підсумків

1. Створення інформаційного грона.



2. Творче завдання. Усне міні-есе. „Мій Пушкін” (варіант назви уроку).



Домашнє завдання.

1. Прочитати 1 розділ роману „Євгеній Онєгін”



2. За матеріалом підручника підготувати розповідь про творчий задум та історію написання роману.

3. Вивчити напам’ять вірш, який сподобався найбільше.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка