Тема Юрій Яновський Новела «Подвйне коло». Умовність зображення, ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу. Мета




Скачати 382,27 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації11.03.2019
Розмір382,27 Kb.
  1   2
Тема Юрій Яновський Новела «Подвйне коло». Умовність зображення , ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу.
Мета: ознайомити учнів із жанровою своєрідністю твору, допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості твору, зацікавити порушеними проблемами в проекції на сучасність простежити на

прикладі твору руйнівну силу колективного підсвідомого некритичного

сприйняття чужих ідей, вчити аналізувати позиції і погляди героїв; розвивати вміння робити аналіз новелістичного роману; сприяти удосконаленню усного

зв’язного мовлення; виховувати повагу до роду, батьківського заповіту.


Обладнання: проектор, мультимедійна дошка, портрет письменника,

картини революційного періоду (на слайдах), тексти твору.


Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Очікувані результати: учні знають зміст новели, вміють аналізувати її, характеризувати героїв, визначати проблематику твору, висловлювати власні думки з приводу прочитаного.

Перебіг уроку



І. Мотиваційний етап.

1.Вступ вчителя. Підготовка учнів до сприймання твору

Ідучи сьогодні вранці до школи, ви всі, напевно, почули від своїх батьків теплі напутні слова, побажання доброго дня і гарних шкільних успіхів. Ці слова зігріватимуть вашу душу весь день і ви будете робити все, щоб не засмутити своїх рідних, бо саме родина – це той стержень, який дає нам сили, допомагає долати труднощі, підтримує на життєвому шляху, яким би він не був. А коли міцна родина, то і сильна держава.

- Погляньте на дошку: на ній прикріплене зображення стовбура дерева з густим гіллям. Воно символізує родину. Але це дерево без листя. У вас на партах лежать листочки. Напишіть на них слова, які у вас асоціюються зі словом «родина», і прикріпіть їх до дерева (любов, довіра, підтримка, повага, тепло,батьки)

(Під запис пісні «Родина» учні виконують це завдання)

- Як ви думаєте, чому я саме так розпочала наш урок?



(продовжимо роботу над романом «Вершники»)


  1. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань

- «Хвилинка міцних знань» (за допомогою ІКТ)

- Назвіть події з життя Яновського, що відповідають таким датам і термінам:

1902 – (народився в селі Майеровому на Єлисаветградщині)

Освіта – ( сільська школа;



реальне училище;

Київський політехнічний інститут)

1919 – (інспектор повітових організацій)

1925 – 1927 – (головний редактор Одеської кіностудії)

1943 – (редактор журналу в Уфі)

1946 – (участь у Нюрнберзькому процесі)

Участь у літературних угрупуваннях, організаціях – («Комун



культ», «Жовтень», «ВАПЛІТЕ»).

1925 – (перша книжка оповідань «Мамунтові бивні»

1935 – (завершено роман «Вершники»)

1954 – (помер)
- Згадайте, кому належать дані слова (встановити відповідність):

  1. «Яновський у прозі був поетом» (Юрій Смолич)

  2. «Хай зі сталі буде рима» (Юрій Яновський)

  3. «Поет людської чистоти» (Олесь Гончар)

  4. «Усе життя прагнув до максимальної стрункості, граничної економності й виняткової точності» (І. Семенчук)

  5. «В сім’ї європейських літератур Яновський – письменник першого плану». (Луї Арагон, французький письменник)

  6. «Він одразу спромігся бути самим собою…, відрізнявся своїм романтизмом високим». (М.Бажан)




А. Яновський

Б. Смолич

В. Семенчук

Г. Гончар

Д. Бажан

Е. Луї Арагон





1

Б

2

А

3

Г

4

В

5

Е

6

Д







  • Творче кредо «Показати у творах чисте золото правди»


ІІ. Цілевизначення та планування діяльності.

Учитель Картина Сальвадора  Далі "Передчуття громадянської війни" стала символом ХХ століття. На жаль, чимало громадянських війн прокотилося нашою планетою.( про картину) Важка і кривава історія спіткала і Україну. Громадянська війна – найстрашніше, що може пережити народ, бо, власне, це війна в одній родині. Епіграфом нашого уроку будуть слова Т. Г. Шевченка, який не зазнав цього лиха, проте, мабуть, передчував його:

Того ж батька, такі ж діти, 
Жити та брататись, 
Ні, не вміли, не схотіли,
Треба роз’єднатись.

І слова із роману

«Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду»

  1. Повідомлення теми і мети уроку

Тож тема нашого уроку: «Ю.Яновський «Подвійне коло». Ідея

протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу».

На прикладі твору ми повинні простежити руйнівну силу несвідомого

сприйняття чужих ідей, навчитися аналізувати позиції і погляди героїв.

У вас на столах технологічні картки. (Слайд) На них записані цілепокладання. Виберіть собі, будь ласка, те, про що б хотіли дізнатися на уроці.

Технологічна картка

Цілевизначення

На цьому уроці я хочу:

• Глибше зрозуміти зміст твору.

• Обмінятися думками з приводу зображених у новелі подій.

• Брати участь в обговоренні проблемних питань, у літературних дискусіях.

• Давати власну оцінку подіям.

• Спробувати себе в ролі історика.

• Спробувати себе в ролі літературознавця.

• Зрозуміти уроки історії.

• Усвідомити цінність твору для сучасності.


ІІІ. Етап опрацювання навчального матеріалу.

1.Слово вчителя



. «О, дев’ятнадцятий рік месників і платіїв, достойний рік розрахунків і записів у бухгалтерську книгу Революції, далекий рік живих жандармських генералів… Рік незнайдених образів і трагедійних метафор, рік любові й смерті, трепету повсталих сердець, простоти жертв, солодкості ран і висоти класових почувань, о милий піднесений рік!»

Таку печать високої патетики і піднесеної емоційності має роман у новелах «Вершники».

«Вершники» - перлина творчості Ю. Яновського. «Я вклав у цей твір всі свої сили!» - зізнався митець. Павло Тичина сказав, що саме цим романом новітня українська література склала екзамен на атестат зрілості. Тема громадянської війни постає у творі по-справжньому героїчною і романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різних ідеологічних фронтах.

Сьогодні ми продовжимо заглиблення у зміст роману з метою

подальшого дослідження проблем, порушених у «Вершниках». Вони

стосуються не тільки літератури, а й історії політичної думки в Україні.

Уміння аналізувати їх - дуже важливе, бо письменниками - літераторами

будуть із вас не всі, а ось громадянином буде кожний.

2.Відновлення візитної картки твору (слайди)


  • Рік написання – 1935

  • Жанр – роман у новелах

  • Роман у новелах – це (різновид роману, твір, що складається з кількох сюжетно завершених новел, пов’язаних спільною темою).

  • Тема – (події громадянської війни)

  • Новаторство – (поєднання рис УНТ: думи, пісні та новели).

  • Назвіть, які ознаки народної думи є в романі (єдність часу, місця, обставин, присутність героїв; епічні повтори)

  • Ознаки новели ( напружена дія, гострий конфлікт, лаконізм, незвичайність події, що стала поворотною в долі героїв).

  • Роман складається з . (восьми композиційно й сюжетно пов’язаних новел).

  • Особливості роману

  • Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій.

  • Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів».

  • Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах.

  • Головний мотив — розпад людського роду, що почався з революцією.

  • Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб.

  • Проблеми, порушені в романі

Трагедія роду й народу.

Розпад родини заради ідеї.

Революція і народ.

Політичні платформи різних партій і політичних сил.

Відданість справі.

Творча праця та духовні цінності.

Проблема братовбивчої громадянської війни.
Портфоліо новели «Подвійне коло»

  • Жанр: новела

  • Тема: зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 року.

  • Ідея новели: засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду», протиставлення загальнолюдських вартостей класовим.

  • Головні герої: брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновець Панас і 14-річний Сашко, командир інтернаціонального загону Іван; батько Мусій Половець, червоний комісар Герт.

  • Порушені в творі проблеми: платформи різних політичних сил, проблема братовбивчої громадянської війни, розпад родини заради ідеї.)

- Якою вона ж вона була насправді, ця громадянська війна, фронти котрої

проходили не лише по територіях, а й по долях людських?

В ім’я «революційних ідеалів» під час цієї війни від воєнних дій,терору,

голоду, епідемій загинуло 8 мільйонів чоловік, були зруйновані промисловість, сільське господарство, транспорт, а суспільство на довгі десятиліття втратило загальнолюдські моральні та світові орієнтири

3. Бесіда

- Як показано громадянську війну в новелі «Подвійне коло»?

Новелу «Подвійне коло» вибудовано на умовній, алегоричній ситуації — на невеликому клаптику степового півдня України мало не водночас сходяться загони різних ідеологічно-політичних угруповань: денікінці, петлюрівці, махновці, червоноармійці. Час і простір тут також умовні, художні, адже історична конкретика в новелі насправді відсутня.

Так, у степу під Компаніївкою в обмеженому часі ніколи не збиралися разом різні воюючі загони. Той умовний бій символізує всю складність ситуації в Україні під час громадянської війни. Назва новели «Подвійне коло» (клас і рід) є поетичною метафорою, яка узагальнює події громадянської війни, їх жорстоку суперечність. Адже символічно, що всі командири цих загонів — брати Половці, сини однієї матері й батька. Найстрашніше, що всі вони заради своїх ідей убивають один одного. Отже, письменник моделює умовну ситуацію, яка відтворює справжню суть братовбивчої війни в Україні.


- Який шлях пройшла родина Половців?

Родина Половців була по-своєму щаслива. Старий батько, людина мужня

й мудра, вчив своїх синів щиро поважати родинні традиції, бо «тому роду

не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Революція, прогримівши над землею у жовтні 1917-го, розвела людей в різні боки, поділила на табори, що ворогують між собою. Доля братів Половців у цей важкий, трагічний період історії складалася відповідно до їхніх поглядів, і це призвело до розриву родинного кола.


4. Проблемне питання (на дошці)


    • У чому, на вашу думку, полягає трагізм родини Половців?

5. Частина уроку з елементами ток-шоу



Кадри з відео

  • Що ж сталося у степу під Компаніївкою у серпні 1919 року?

5.1 Запис тексту «Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґелґання бійців нагадувало ярмарок, а пил уставав, як за чередою; ось і розбіглися всі по степу, і Оверко переміг. Його чорний шлик віявся по плечах. «Рубай, брати, білу кість!» Пил спадав. Дехто з Андрієвого загону втік. Дехто простягав руки, і йому рубали руки, підіймав до неба вкрите пилом і потом обличчя, і йому рубали шаблею обличчя, падав до землі і їв землю, захлинаючись передсмертною тугою, і його рубали по чім попало і топтали конем.»


5.2Учень - Брати Половці зійшлися у серпні 1919 року в бою під Компаніївкою. Чим же закінчився для кожного з них цей бій?
.— Купа кінного козацтва головного отамана Петлюри перемогла загін добровольчої армії генерала Денікіна. Поранений денікінський офіцер Андрій Половець опинився в полоні у брата, петлюрівця Оверка.

— На повторені Андрієм батькові слова «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду» Оверко відповідає, що «рід — це основа, а найперше — держава, а коли ти на державу важиш, тоді хай рід плаче, тоді брат брата зарубає», і вбиває брата.

— У смертельному двобої сходяться Оверко й махновець Панас із молодшим братом Сашком.— Оверко нагадує братам батьківські слова про рід і згоду, але Панас відповідає, що «рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несем на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття»

.— Панас убиває брата, але не кидає на полі бою, а намагається поховати його разом з іншим братом по-людськи

.— З лісу вискакує загін інтернаціонального полку на чолі з червоногвардійцем Іваном і бере у полон Панаса й Сашка.— Панас згадує дитячі роки, батьків і вистрелює собі в голову.— Іван говорить, що «рід розпадається, а клас стоїть», і весь світ за них, і Карл Маркс».— Комісар Герт підсумовує, що брати, хоч і одного роду, та не одного класу.
5.3.Отже, брати розійшлися різними політичними шляхами, підтримуючи певні політичні сили. Прошу коротко представити політичні платформ кожної із цих сил.

Представлення учнями політичних портретів лідерів політичних сил,

політичних платформ.


  • Перша зустріч у степу під Компаніївкою братів денікінця Андрія і петлюрівця Оверка.

  • Хто такі денікінці, петлюрівці? За що боролись?

  • Повідомлення учнів-істориків про денікінців і петлюрівців

Повідомлення №1

В Україні Денікін проводив великодержавну політику, у державних школах було відновлено викладання російською мовою. Денікін прямо заявляв, що «ніякої України знати не хоче», генерал ліквідовував все, що нагадувало українську державу. Був заборонений «галицький язик». 7 липня 1919 в Катеринославі у Англійському клубі Денікін, відповідаючи на привітання, звернувся до українців зі словами: «Ваша ставка на самостійну Україну бита. Тепер залишається єдина ставка — велика неділима Росія». 

Генерал був категоричним противником будь-якої незалежності України. Науковці зазначають, що дії армії Денікіна у 1919-20 роках в Україні фактично були не просто воєнними діями часів громадянської війни, а багато у чому нагадували геноцид. На думку істориків, Денікін був не лише диктатором, але й одним із російських «фашистів».



Повідомлення №2

Ім’я Головного Отамана нерозривно зв’язане з творенням української армії, як основної державотворчої сили. Голова Українського Військового комітету Західного фронту, голова Українського Військового Генерального комітету, перший Секретар військових справ Генерального Секретаріату - Симон Петлюра, як ніхто інший, розумів значення війська для оборони державності.

Петлюра працював на перспективу і думав про майбутнє армії і Української держави. Після розгрому військ Української Народної Республіки більшовиками Головний Отаман Симон Петлюра продовжував стояти на чолі визвольної боротьби. В умовах, коли М. Грушевський, В. Винниченко і деякі інші визначні діячі національно-демократичної революції залишили Україну і з-за кордону спостерігали за останніми спробами зберегти її незалежність, Петлюра залишився в епіцентрі подій. Увійшовши в революцію 1917 року палким прихильником перебудови Росії на федеративних засадах, він поступово перейшов на самостійницькі позиції і на багато десятиліть став символом боротьби українців за створення власної незалежної демократичної держави.


    1. . Розіграти діалог Андрія і Оверка.

  • Оверко - «Ахвицер? Тю-тю, та це ти, брате?!»

  • Андрій - «Та я, мазепо проклятий!»

  • Оверко — «Ну,, що? Допомогли тобі твої генерали?.. А жити тобі хочеться? —п. —Коло нашої Дофінівки море собі грає, старий батько Мусій Половець у бінокль видивляється, чи не йде скумбрія, пам'ятаєш, ти й бінокль з турецького фронту привіз?»
    - Андрій -
    «Петлюрівське стерво, — мать Росію продаєш галичанам! Ми їх у Карпатах били до смерті, ми не хочемо австрійського ярма»..

  • Оверко - «Що тобі оце згадується? — … — Одеса чи Очаків?»

  • Андрій — «А згадується мені, згадується батько Половець і його старі слова «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду».

  • Оверко. — Рід наш великий, голови не щитані, крім нас двох, іще троє рід носять. Рід — це основа, а найперше — держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає, он як!»

  • Андрій - «Роде, мій роде, прости мені, роде, що я не милую згоди. Рід переведеться, держава стоятиме. Навіки амінь».
    «Проклинаю тебе моїм руським серцем, ім'ям великої Росії-матінки, од Варшави до Японії, од Білого моря до Чорного, проклинаю ім'ям брата і згодою роду, проклинаю й ненавиджу в. мою останню хвилину...»


  • «Та рубайте його, козацтво!»

\— скрикнув Оверко, і поточився Андрій, і заревли переможці, і дмухнув з південного заходу майстре, і стояли нерухомо вежі степового неба.

5. 5 Бесіда



  • Дайте оцінку розмові, якщо це можна так назвати

  • Зверніть увагу на художні засоби у словесних поєдинках братів (риторичні оклики, питальні й окличні речення, згрубілі вирази, звинувачення, навішування «ярликів»).

  • На вашу думку, яка роль пейзажу на початку твору?

( Очікувана відповідь: Він співзвучний зображеним подіям)

  • Назвіть, будь ласка, метафоричні образи пейзажу?

(Очікувана відповідь: Палило сонце, пил уставав, як за чередою, кружляв задушливий шторм степу, а на цьому фоні лютували шаблі, захлинались передсмертною тугою, висвистували шаблі, хряскотіли кістки…)


  • А в степу, біля моря, походжає батько і з теплотою згадує синів, не знає він, що недалеко вже лежить мертвий син Андрій. А в смертельному двобої сходяться Оверко і махновець Панас з молодшим братом Сашком.

- Чиї інтереси захищав Панас?


5.3.Повідомлення учнів-істориків про махновців
Повідомлення №3

Найпоширеніший з міфів проголошує, що анархія, за яку боровся і яку будував Махно, являє собою тотальний хаос, розгул і свавілля окремих індивідів чи груп людей, коли всі люди роблять, що їм заманеться і не існує жодних обмежень та правил поведінки. Простіше кажучи, махновська ідея, назва якої дослівно перекладається як «безвладдя», була розтлумачена міфотворцями як відсутність будь-якої влади, що є неможливим, через що ідея була оголошена утопією.


Насправді, під «безвладдям» Махно і його соратники розуміли не відсутність влади як такої, а лише влади людини над людиною, однієї частини суспільства над іншою, тобто становища, за якого одні люди можуть приймати рішення, а інші люди такої можливості позбавлені. Махновці виступали за те, щоб рішення приймали всі люди і відтак влада належала цілому народу, а не окремій групі осіб.

Влада народу не мала обмежуватись місцевим самоврядуванням. Як писали пізніше Н.Махно та П.Аршинов у своїй «Платформі», місцеві народні ради, «пов'язані між собою в межах міста, області й потім усієї країни, утворюють міські, обласні та нарешті загальні (федеральні) органи керівництва та управління. Будучи обрані масою й перебуваючи під її постійним контролем і впливом, вони постійно будуть оновлюватися, здійснюючи ідею справжнього самоврядування мас».

У результаті більшовик В. Антонов-Овсієнко, який не мав симпатій до махновців, після візиту на Гуляйпольщину визнавав, що їм вдалося створити там один із найбільш культурних і розвинених центрів Південної України, а махновські військові частини виявились одними з найбільш боєздатних в громадянській війні, що визнавали зрештою й білогвардійці, наприклад А.Денікін.
Учитель.

Панас Оверкові при зустрічі сказав:



Слайд - Ну що, браток, - України тобі хочеться? - мовив Панас.
Закипів люттю Оверко:

  • Памя`таєш батькову науку? Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду”.
    - Нащо нам рід, коли не треба держави?..

5. 6. Робота з текстом

Далі прочитайте з тексу, як Яновський висвітлює ідею протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. (Панас Половець замислився, «рід наш рибальський, на морі бувальський, рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття?» )


  • У чому проявляється жорстокість Панаса? Зверніть увагу на художні деталі.

(… «Стояв кремезний, мов дуб, і реготав», а тяжко поранений Оверко валявся у його ніг; випускає кулю з свого маузера, яка «вибила Оверкові мозок на колесо»).
Учитель. (слайд) Блискавка розколола хмару, слідом ударив грім, степ потемнів, дощем запахло. Страшно, моторошно, та письменник не малює братів лише чорними фарбами, у Панаса ще збереглися деякі родинні почуття. Ваші міркування з цього приводу.
(Очікувана відповідь Панас викопав яму – притулок братам, у яку покладе Андрія і Оверка, віддасть їм останню посмертну шану. І похорон відбувся. По обличчі Панаса бігли дощові краплі, збоку видавалося, що він слізно плаче. Ніхто за братами не плакав - у всього загону текли дощові сльози).
Учитель. Як символічно, що природа, сам Бог, пославши дощ, плакали за всіма замордованими, вбитими, очищали землю від крові, бруду, ненависті, неправди і зла. А ми запалимо свічу пам’яті тим, хто поліг у цій братовбивчій війні (слайд).

Політичні переконання братів Половців настільки визначились, що при першій зустрічі вони ставали смертельними ворогами. В останньому герці зустрілися Панас, Сашко й червоногвардієць Іван.



  • Хто такі більшовики? В чому полягала їхня ідеологічна «правда»?

5. 3.Повідомлення учнів-істориків про більшовиків

Повідомлення №4

У 1919 р. більшовики запроваджують нову політи­ку, яка дістала назву «воєнний комунізм»  . В основі цієї політики лежав насильницький злам економіч­ної системи, яка досі грунтувалася на товарно-грошо­вих відносинах. У країні запроваджувався товарообмін без посередництва грошей.

На всій Україні вводилася продовольча розклад­ка: все зерно, крім необхідного мінімуму. Заборонялася торгівля продуктами харчування. У містах було введено систему пайків, які розподі­лялися за «класовим принципом»: більше — вищим чиновникам апарату, червоноармійцям, робітникам воєнних підприємств, майже нічого — так званим не­трудовим елементам і членам їх сімей. Таким чи­ном, зникали матеріальні стимули праці, функціону­вання народного господарства. Робітників, які кидали роботу, оголошу­вали злочинцями.

У промислових центрах формувалися продовольчі загони, які проводили хлібозаготівлі по селах. Ленін оголосив «хрес­товий похід за хлібом», маючи на увазі насамперед Україну.

Хлібозаготівля в Україні відбувалася з вели­чезними труднощами, кожний заготовлений пуд хліба був окроплений кров'ю.

Запровадження в Україні «воєнного комунізму» супроводжувалось різким звуженням суверенітету Ук­раїни. Російські чиновники зневажливо стави­лись до українських звичаїв, мови та культури. Щоб придушити опір України, уряд запровадив політику червоного терору. Ця політика була однією з най­важливіших складових частин «воєнного комунізму». Були проведені репресії реальних і потенційних про­тивників більшовизму.)
5.6 Робота з текстом

- Промовисто виглядають брати у час останнього словесного двобою. Продовжте мою думку …




  • Переказ уривка: « Панас не чекав собі милостині…

Панас не чекав собі милості, він бачив, як загинули його вояки, що їх він збирав зерно до зерна, а інші з них стали не його. У нього промайнуло в голові дитинство й дитячі роки на шаланді, і нічні влови, і запах материної одежі, неосяжний простір моря. «Це — близько смерть», — подумав і звернувся до Івана з тим словом, що чув його від Оверка: «Чи чуєш, Іване, тут вже двоє загинуло, а тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду».
«Рід наш роботящий, та не всі в роді путящі. Є горем горьовані, свідомістю підкуті, пролетарської науки люди, а є злодюги й несвідомі, вороги й наймити ворогів. От і бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс».
«Проклинаю тебе, — закричав Панас в агонії, — проклинаю моєю останньою хвилиною!» Він вихопив з-під френча маленький браунінг і пустив собі в рот кулю, трохи постояв нерухомо, став гойдатися й розхитуватись, скрутився, як сухий лист, гримнув об землю, і розлетілася з-під нього мокра земля.
«Стріляй і мене, — сказав Іванові клятий Сашко, — стріляй, байстрюче». — «Бісової душі вилупок», — промимрив Іван та взяв Сашка за чуба, що виглядав з-під шапки по махновському звичаю, став скубти, як траву, а Герт осміхнувся.


  • У Івана вже інша логіка – марксистська. І вона теж страшна.

Поміркуймо ще про п’ятого брата – 14-річного Сашка. Схвально те, що Іван старається врятувати молодшого брата від розстрілу, пояснюючи комісару Герту, що він ще дитина.

  • Як зреагував на це чужинець комісар Герт?

( Очікувана відповідь: Скептично усміхнувся).
На степу під Компаніївкою одного дня серпня року 1919 стояла спека, потім віяв рибальський майстро, ходили високі, гнучкі стовпи пилу, грего навіяв тривалого дощу, навіть зливи, а поміж цим точилися криваві бої, і Іван Половець загубив трьох своїх братів, — «одного роду, — сказав Герт, — та не одного з тобою класу».


  • Хто ж з братів переміг у бою під Компаніївкою?

(Прийом «Розкриття через деталь»

(Очікувана відповідь. У романi немає справжнього переможця. Твiр сприймається як розповiдь про трагедiю роду, матерi, України. Трагедiю, що розiгралася в роки громадянської вiйни, а потiм ще довго вiдлунювала голодом, смертями, репресiями... навіть невеличкі деталі, підкреслені автором, вказують на те, що ніхто із братів не є переможцем, бо переможці так не виглядають)




  • Знайдіть описи природи, зачитайте їх, визначте їхню роль у творі та символіку (якщо вона є).

(Орієнтовна відповідь

«З неба палило сонце, … а пил уставав, як за чередою»; «небо округ здіймалося вгору блакитними вежами»; «спека й задуха упали на степ, і на обрії стояли блакитні вежі південного неба»; «блискавка розколола хмару, слідом ударив грім», «дощем запахло, хлопці по конях!»; «За кілометр постала сіра висока пелена, там йшов дощ, до сонця підсувалися хмари, степ потемнів, земля ніби здригалася, чекаючи дощу, грего рівно дмухав у височині»; «дощ напинав свої вітрила, над степом зрідка пробігав вітер, добрячий дощ пронизував землю…»

Природа — ніби дійова особа. Спека, вітри, блискавка, дощ змінюють одне одного, передаючи напругу бою, трагедію людей, роду Половців. Про це свідчить підтекст: «По обличчю Панаса Половця бігли дощові краплі, збоку видавалося, що він слізно плаче коло готової могили, у всього загону текли дощові сльози, це була страшна річ, щоб отак плакав гірко цілий військовий загін, а дощ не вгавав». Насправді люди після такої бойні не плакали, і дощеві було ніби соромно за них

Грего, майстро
ІV/ Рефлексивно-оцінювальний етап

1 Хвилинку вільнодумства «Я думаю так».




  • Звернемося до нашого проблемного питання.

У чому трагізм родини Половців?

( Орієнтовна відповідь. Ю.Яновський у новелі „Подвійне коло” зображує боротьбу братів, що належать до різних класів, мають різні інтереси, хоча й вийшли з однієї родини.

Трагедія їхнього роду в тому, що, маючи різні політичні переконання, брати не дотримувалися заповіді батька жити в мирі й злагоді, а знищили одне одного.

Гине родина, гинуть люди, що могли працювати на благо Вітчизни, – і в цьому трагедія.)


  • Чому в новелі не згадується мати братів Половців?

(Очікувана відповідь: Якби вона з’явилася, то плакала б над кожною дитиною не класовими, а однаковими солоними сльозами; можливо, це порушило б задум Яновського показати трагедію братів)


  • Чому новела має назву «Подвійне коло»?

(Доповнення вчителя: Серед літературознавців не існує одностайності в тлумаченні цього заголовку. Одні вважають, що «подвійне коло» означає подвійне коло подій — на фронті і в тилу, у степу й у підпіллі.На думку С. Шаховського: «По­двійне коло» — це коло правди й неправди, які письменник дає можливість розрізнити за допомогою наскрізного образу Івана Половця».)

  • Чи є зв'язок між діями братів та їх прізвищем? (Очікувана відповідь: Натяк на дикі кочові войовничі племена, які нападали, вбивали, палили, нищили Київську Русь.)

  • Чи можна братовбивство виправдати якоюсь високою і благородною ідеєю?

(Ю. Яновський підсвідомо звертається до цінностей християнської моралі. Використовуючи біблійний міф про Каїна та Авеля, він не сприймає і не підтримує братовбивчий спосіб вирішення конфліктів. Хоч у новелі кілька разів і повторюється фраза «рід розпадається, а клас стоїть», але для автора вона є лише болісною констатацією страшних реалій революційної дійсності, як і загрозливою насторогою небезпеки «подвійного кола»).

  • Чим небезпечна втрата людьми, народом своїх коренів, родинних зв’язків?

  • Що споріднює героя новели Хвильового «Я (Романтика)» і братів Половців?

Учитель. Власне, всі герої цих творів уже втратили себе. Вбивства, жорстокість вже перепинили їм шлях у завтрашній день. Перед ними мертва дорога, дорога в нікуди, бо знищені одвічні загальнолюдські цінності. Не забуваймо, що суспільство, побудоване на численних людських жертвах, замішане на невинній крові, не має майбутнього, не може жити.
Що поєднує новелу «Подвійне коло» із сучасністю?


  1. На початку уроку кожен із вас отримав технологічну картку.

  • Чи справдилися ваші очікування?

  1. «Мікрофон»

Перед вами два символи: світле сонечко і темна безвихідь. Сонечко символізує світлу життєву дорогу, а темне хмара – дорогу в нікуди (на дошці). Поділіться своїми враженнями від прочитаної новели: «візьму в життя», «засуджую».
Учні діляться враженнями.
Щиро дякую всім за співпрацю, за вашу активність, творчість, за вміння висловлювати свої думки.

Бажаю, щоб листя на дереві вашого роду ніколи не в’яло! (Звучить запис пісні у виконанні Н.Яремчука «Родина», учні в цей час завершують заповнювати картки самооцінювання)


VII. Домашнє завдання:


  1. Зробити колаж до роману.

  2. Написати твір «Трагедія роду Половців _ трагедія України»


Картка самооцінювання


Прізвище, ім`я учня _______________________


Самооцінка



Оцінка вчителя


Критерії


Я брав участь в обговоренні і розв’язанні проблем, поставлених на уроці







Я сумлінно виконував своє завдання




Я висловлював свої думки




Я готував випереджувальні завдання




Я знаю зміст новели «Подвійне коло»




Я зможу характеризувати проблеми та образи новели




Загальна оцінка








Перша новела ("Подвiйне коло") є, мабуть, найяскравiшою. Вона розповiдає про трагедiю роду Половцiв. Було у батька п'ятеро синiв. Кожен з них обрав свою дорогу, свою мету, свої iдеали. I всi цi дороги перетнулися в один день в одному мiсцi. Рiд Половцiв опинився на межi зникнення.
Загони денiкiнця Андрiя Половця i петлюрiвця Оверка Половця зiткнулися в безмежному степу в кривавiй битвi. Їхня взаємна ненависть просто вражає. Андрiй кидає Оверковi в обличчя лютi слова: "Проклинаю тебе моїм руським серцем, iм'ям великої Росiї-матiнки". Тiльки-но закiнчився перший бiй, як налетiли зненацька махновцi на чолi з Панасом Половцем. Кiлька хвилин скаженого бою - i вже Панас перед Оверком. Iменем Батька Махна з посмiшкою на вустах вiн власноруч вбиває Оверка, також забувши про батькiвський заповiт. Не встиг Панас вiдсвяткувати перемогу, як "за дощем з'явилось марево": розгорнувся здалеку червоний прапор кiнного загону на чолi з Iваном Половцем. Панас, розумiючи, що пощади вiд брата не буде, сам заподiяв собi смерть.
"Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду", - казав колись старий Половець своїм синам. Але знехтували вони батькiвським наказом i загинули, тому що не було мiж ними нi згоди, анi родинного почуття. Загубилось воно на жорстоких стежках громадянської вiйни, перевiвся рiд Половцiв, нiби й не було нiколи на землi таких людей.
У романi немає справжнього переможця. Твiр сприймається як розповiдь про трагедiю роду, матерi, України. Трагедiю, що розiгралася в роки громадянської вiйни, а потiм ще довго вiдлунювала голодом, смертями, репресiями...

У новелі "Подвійне коло" розкрито трагедію сім'ї Половців на шляхах громадянської війни. М. Наєнко зазначає: "Символічними, зокрема, сприймаються брати Половці з новели "Подвійне коло", які опинилися з різних боків політичних барикад і своїми діями спричиняють освячений більшовизмом розпад роду людського; символічне світло випромінюють батьки Половців у "Шаланді в морі", зусилля яких спрямовані на збереження роду."


У кривавому двобої зійшлися четверо братів Половців: білогвардієць Андрій, петлюрівець Оверко, махновець Панас, а перемагає старший Іван — командир червоного загону: "... рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс". Так відповідає своєму братові Іван.
У степу під Компановкою одного дня зійшлися різні загони під командуванням рідних братів. Автор досягає високої психологічної напруги, зображуючи не хід баталій, а словесну дуель між братами. У той же час батьки думають про того сина, який ось-ось має розпрощатися з життям. Природа у новелах відіграє важливу роль, адже вона змінюється до і після кожного злочину. Це спонукає читачів замислитись над тим, що братовбивство і кровопролиття — страшний гріх, а сили природи умовно карають цих нелюдів за те, що відбирають один в одного найдорожче — життя.
Махновський загін Панаса б'ється з петлюрівцями, яких очолює брат Оверко. Панасова куля "вибила Оверкові мозок на колесо, блискавка розколола хмару, слідом ударив грім" — таких символічних картин у творі багато. Звертаємо увагу і на символічні деталі, наприклад — дощ. "По обличчю Половця бігли дощові краплі, збоку здавалося, що він слізно плаче коло готової могили. У всього загону текли дощові сльози, це була страшна річ, щоб отак плакав гірко цілий військовий загін, а дощ не вгавав". І наче не буде кінця краю дощу, бо "залізна жорстокість" панувала над людьми. Знаємо, що дощ у слов'янській міфології — символ очищення від усякої нечисті. Чиж вимиє дощ цю грішну землю? Автор вважає, що братовбивство і кровопролиття неприпустимі у вирішенні конфліктів. Відверто і вголос Ю. Яновський уже не міг висловлювати своїх думок і почувань, тому дощ на обличчі Панаса — це німий докір самого автора. У своєму щоденнику Ю. Яновський писав: "...I думав я не тільки те, що написав у книжках", — ці слова, передусім, стосуються "Вершників".

У чому умовність зображення подій у новелі «Подвійне коло»? (Бій, майже одночасне зіткнення загонів різного політичного спрямування; відображає тогочасну ситуацію в Україні, громадянська війна — братовбивча, рід — клас.)

Розкрийте символіку назви новели. (Бій іде «по колу», перемагають червоні; кожен із братів згадує заповіт батька тільки перед смертю, забувши, що тільки-но заперечував його у попередній розмові.)

Яке експресивне значеннєве навантаження мають прізвища героїв? (Можливо, натяк на дикі кочові войовничі племена.)

Завдання пошуково-дослідницького характеру.

1. Знайдіть описи природи, зачитайте їх, визначте їхню роль у творі та символіку (якщо вона є).

Орієнтовна відповідь

«З неба палило сонце, … а пил уставав, як за чередою»; «небо округ здіймалося вгору блакитними вежами»; «спека й задуха упали на степ, і на обрії стояли блакитні вежі південного неба»; «блискавка розколола хмару, слідом ударив грім», «дощем запахло, хлопці по конях!»; «За кілометр постала сіра висока пелена, там йшов дощ, до сонця підсувалися хмари, степ потемнів, земля ніби здригалася, чекаючи дощу, грего рівно дмухав у височині»; «дощ напинав свої вітрила, над степом зрідка пробігав вітер, добрячий дощ пронизував землю…»

Природа — ніби дійова особа. Спека, вітри, блискавка, дощ змінюють одне одного, передаючи напругу бою, трагедію людей, роду Половців. Про це свідчить підтекст: «По обличчю Панаса Половця бігли дощові краплі, збоку видавалося, що він слізно плаче коло готової могили, у всього загону текли дощові сльози, це була страшна річ, щоб отак плакав гірко цілий військовий загін, а дощ не вгавав». Насправді люди після такої бойні не плакали, і дощеві було ніби соромно за них.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка