Тема. З вірою у краще (за оповіданням Рея Бредбері «Усмішка») Мета




Скачати 101,67 Kb.
Дата конвертації02.12.2018
Розмір101,67 Kb.
Управління освіти виконавчого комітету Шепетівської міської ради

Методичний кабінет


З вірою у краще

(за оповіданням Рея Бредбері «Усмішка»)


Виконавець

Гоняк Оксана Василівна, вчитель світової літератури, російської мови та літератури, «Спеціаліст І категорії»

2010


Тема. З вірою у краще (за оповіданням Рея Бредбері «Усмішка»)

Мета: розкрити вплив мистецтва Леонардо да Вінчі на творчість Р.Бредбері, навчити учнів аналізувати твір, опираючись на текст; визначити гуманістичні ідеї оповідання та його художню своєрідність; розвивати навички виразного читання, образного мислення; виховувати любов до мистецтва та краси, довести, що вони здатні змінити душу людини, зупинити жорстокість, пробудити почуття духовності та гуманності.

Обладнання: портрет письменника Рея Бредбері; портрет Леонардо да Вінчі, репродукція картини Леонардо да Вінчі «Джоконда».

Тип уроку: комбінований

Краса врятує світ. Ф. М.Достоєвський

Краса – це жахлива річ. Тут

Диявол із Богом змагається,

а поле битви – серця людей.

Ф. М.Достоєвський



ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Вступне слово вчителя. Кожне століття, кожна епоха визначна своїми досягненнями. Епохи залишають нам шедеври, пам’ятки літератури, мистецтва, музики. До мистецьких шедеврів, над якими не владний час, належить неперевершена «Джоконда» Леонардо да Вінчі, втілення духовності, гуманності, краси. В жодної картини світу не було стільки підробок, і жодна картина не піддавалася таким випробуванням: її заливали фарбою, прагнули порвати на шматки, замалювати куточки губ, щоб назавжди знищити таємницю, що зберігається в усмішці Джоконди. Таємницю, яку марно намагаються розгадати мистецтвознавці всіх поколінь. Саме усмішка Джоконди і стає «героєм» новели Р. Бредбері «Усмішка», до якої ми сьогодні звернемося і спробуємо відповісти на запитання, яке турбувало людину з давніх-давен: чи тяжко бути людиною і що потрібно для того, щоб бути людиною «з душею», адже тільки вона може зберегти світ цілим і передати культурну спадщину нащадкам.

ІІІ. Оголошення теми, мети та епіграфу уроку.

ІV. Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу.

  1. Бесіда, спрямована на первісне сприйняття змісту оповідання.

- Де і коли відбувається основна дія?

(Дія відбувається в одному з великих міст у 2061 році, а можливо, й пізніше - люди не знають, який зараз рік, вони втратили відчуття реальності. Місто зруйноване війнами та іншими кривавими подіями. Ніхто нічого не будує, всі тільки руйнують (свята ненависті). Ця фантастична цивілізація заснована на насильстві. Похмурий, темний пейзаж підкреслює морок суспільства, що втратило моральні цінності.)

- Чому люди прийшли на майдан? (Вони чекали на дике «свято», на якому мали обплювати картину).

- Хто головний герой твору? (Хлопчик Том. Саме він у новелі й символізує нове покоління, здатне оцінити і захистити красу. Том стає в чергу людей, які збираються поганити картину Леонардо да Вінчі «Джоконда». Та хоча й він стоїть у черзі, щоб плюнути на "Джоконду", починає замислюватись над тим, навіщо плювати, навіщо знищувати все прекрасне, навіщо вбивати, руйнувати все навколо. У його душі зіткнулися добро і ненависть, усталені правила й суто особистісне, індивідуальне. Кульмінаційним моментом у духовному зростанні Тома був момент споглядання картини і - прозріння: "Вона гарна". Після цього він не може вже плювати й нищити. Натовп, діставшись до картини, рве її на шматки, втоптує у болото, ламає рамку. Але невипадково саме до рук Тома потрапляє шматочок картини, на якому зображена Усмішка. Таємниця Усмішки може відкритися тільки тому, хто здатен оцінити красу світу і врятувати її. Він зберігає усмішку "Джоконди" як реліквію. Це - символ вічності мистецтва, духовної краси і водночас це символ морального перетворення, морального зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Людина знову стала людиною під впливом мистецтва. Краса врятує світ, якщо світ врятує і зможе захистити красу.

- Що призвело до акту вандалізму, знищення картини? (Надмірно затехнізоване суспільство. «Місто — купи руїн, шляхи від бомбардувань, наче пил­ка вгору — вниз, поля почали світитися, радіоактивні».

Людство зубожіло матеріально і духовно. Високих почуття заполонила ненависть до минулого, до сучасного, до мистецтва, один до одного. З ненависті вони нищать все навколо, не замислюючись над тим, що, втративши духовні здобутки, вони приречені на загибель.)


2. На основі інсценізації діалогів між Томом та Грісбі і людей з черги дається завдання групам.

а) Завдання І групі:

Проаналізувати діалог між Томом та Грісбі, визна­чити ставлення Грісбі до суспільства;



б) Завдання II групі:

Зробити аналіз діалогу між чергою, Томом та Грісбі (проаналізувати в тексті дії Тома на майдані);



в) Завдання III групі:

Прослухавши повідомлення першої та другої груп, розкрити проблему, чи дійсно суспільство деградоване до кінця, невже людина все ненавидить? Невже все втрачено? Чи знайдуться люди з душею?



Повідомлення І групи:

Учень. Грісбі втратив надію на краще, він не вірив, що прийде людина, яка все поставить на своє місце. Єдина втіха його... у нових святах, варварських і безглуздих. «…А усе ця зграя ідіотів, яка орудувала світом у минулому! От і стоїмо тут із самісінького ранку, кишки судомить, стукотимо від холоду зубами — нові троглодити, ні покурити, ні випити, жоднісінької тобі втіхи, крім цих наших свят, Томе. Наших свят...;

Повідомлення II групи:

Учениця. Том роздумує, стоячи в черзі:

— А навіщо ми тут зібралися? Чому ми повинні плювати?

Грісбі відповідає, що вся справа в ненависті до всього, що пов'язане з минулим... А один із черги гово­рить з надією:

Ось побачите, ще з'явиться тямовита людина з душею.

— Не буде цього, — заперечує Грісбі. З черги:

— А я кажу, з'явиться людина, в якої душа горнеть­ся до гарного. Вона поверне нам — ні, не стару, а, так би мовити, органічну цивілізацію, таку, щоб ми могли жити мирно.



Учень. З цього видно, що не все втрачено.

Люди з черги сподіваються, що знайдеться людина, душа якої мріє про красу і добро, зробить так, що ми будемо жити мирно.



Учениця. Це підтверджують дії Тома. Не почувши відповіді від Грісбі на своє питання, Том сам знайшов її, коли зупинився і завмер перед картиною.

У хлопчика пересохло в горлі.



  • Том, нумо! Спритніше!

  • Вона гарна, — повторив він.

Жінка на картині посміхається сумовито... і Том відчув, як калатається його серце, а у вухах неначе лу­нає музика.

Учениця. Цю музику породила краса. В критичний момент, коли натовп кинувся на картину, Том простяг руку, схопив клапоть полотна...

Натовп був безжалісний до нього. Але в його свідо­мості блискавично промайнула думка, що він мусить спасти прекрасне. Йому вдалося врятувати клаптик полотна, на якому була усмішка!



Відповідь III групи:

Учень. Бог створив людину на образ і подобу свою. Створив прекрасний світ і дав ним користувати­ся людині. Людина має розум. Але на всьому своєму шляху людство помиляється, та попри все шукає пра­вильну дорогу з вірою у краще. І так буде доти, поки людина не усвідомить, якою повинна бути.

Станеться катастрофа, якщо людство не отямиться, це і показав письменник в оповіданні. «Усмішка» Бредбері - попередження людству.



Учень. Проаналізувавши діалог, я зрозумів, що лю­ди живуть з надією, а надія помирає останньою.

3. Робота над картиною

Слова вчителя. XV століття. Епоха Відродження, з якою ви більше ознайомитесь у старших класах. Італія... Художник Леонардо да Вінчі та його картина «Джоконда», або «Мона Ліза». Леонардо чотири роки писав портрет флорентійки Мони Лізи, дружини купця Франческо ді Бартоломео дель Джокондо. "Джоконда" - найзагадковіша із картин Леонардо да Вінчі. І досі не з'ясовано, хто насправді на ній зображений, чому ця жінка в жалобі і водночас посміхається, що хотів сказати цією роботою майстер. А головне - як посміхається Джоконда?.. Яка вона - гарна чи ні, молода чи стара, жінка з XV століття чи з майбутнього? Про деякі загадки "Джоконди" нам розкажуть наші "мистецтвознавці". Ви бачили багато портретів. Чим цей портрет відрізняється від тих, які доводилось вам бачити?

Учениця. Портрет «Мона Ліза» відрізняється простотою. Ніяких прикрас, яскравих фарб, скромність одягу, спокійні руки.

Учень. Портрет написаний на тлі природи і кольо­ри зливаються та створюють враження глибини і нескінченності простору.

Учень. А мене вразила усмішка, ледь помітна, очі, які дивляться відкрито. Своїм поглядом, усмішкою во­на звертається до людства, закликає отямитись. Світ прекрасний, і ти, Людино, живеш у цьому світі...

Учениця. Я бачу пейзаж... петляє дорога, зви­вається стрічка річки, води течуть повз гори, що здіймаються увись. Світ природи прекрасний і загадковий, як усмішка Джоконди.

Учитель. Звернімось до проблеми уроку. Чому слово Усмішка написано з великої літери? Сама карти­на є шедевром мистецтва, мистецтва духовності. Людина і суспільство, подібно до природи, мають бути досконалими. Усмішка набуває смислу образу-символу. Краса врятує світ, чи світ врятує красу?

Учень. Спочатку треба, щоб світ врятував красу.
V. Застосування знань і досвіду

1. Підсумкові завдання

- Які ідеї Леонардо да Вінчі розвинув в оповіданні "Усмішка" Р .Бредбері ?

- Що єднає твори Леонардо да Вінчі і Рея Бредбері?

2. Узагальнення відповідей учнів учителем

Р .Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, мріяв про духовно просвітлене людство, про велич людини, її моральне відродження, про перемогу добра над злом, краси над ненавистю. Проте реальна дійсність вимагала від нього показати жахливий стан людства і його темне майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері дає трагічні відповіді на запитання, поставлені Л. да Вінчі у своєму мистецтві: людство і людина прямують не туди, вони втрачають все світле, прекрасне, радісне. Але, як і його великий попередник, Бредбері вірить у духовне відродження людини. А якщо в серці хоча б однієї людини переможе добро, світ ще не загинув, людство ще може врятуватися. В оповіданні висловлюється мрія про "людину, в якої душа горнеться до гарного" і яка поверне світові гармонію. Можливо, цією "людиною з душею" стане Том. Те, що він дитина, теж вселяє надію: майбутнє не таке безвихідне, бо, можливо, знайдуться ще такі, як він.



VІ. Домашнє завдання.

Для всього класу: переказувати уривки з оповідання «Усмішка» Р. Бредбері;

Для творчих груп: написати твір – мініатюру «Який чудовий цей світ» (за оповіданням Р. Бредбері «Усмішка»); намалювати ілюстрації до оповідання.

Список використаної літератури



В. Скуратов О творчестве рея Бредбери. - М. «Правда», 1987. С. 643

Кто есть кто в мире.// Большой биографический справочник. М.Олма – пресс Образование. 2004. С.193.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка