Тематичний план занять: Заняття 1 «Патологія червоної крові




Сторінка4/15
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2,24 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
ТЕМА 26

ПАТОЛОГІЯ БІЛОЇ КРОВІ. ЛЕЙКОЦИТОЗИ. ЛЕЙКОПЕНІЇ.
Актуальність теми.

Патологічні процеси в організмі не бувають строго ізольованими і на них реагує система крові в цілому. Патологічні зміни лейкоцитів бувають кількісні та якісні. Ці зміни можуть бути результатом первинного ураження різноманітними факторами зовнішнього середовища клітин лейкоцитарного ряду в кровотворній тканині, кровоносному руслі. Вторинні зміни лейкоцитів виникають як відповідна, часто захисна реакція організму на патологічні процеси. Знання загальних закономірностей розвитку порушень в системі лейкоцитів необхідні для успішної діагностики та лікування багатьох захворювань.


Загальна мета заняття. Вивчити причини та механізми розвитку лейкоцитозів та лейкопеній. Вивчити якісні зміни лейкоцитів при різних патологічних захворюваннях.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

  • Визначать типові порушення в системі крові: лейкоцитоз, лейкопенія, гемобластоз, лейкоз, наводити критерії зазначених порушень;

  • Застосовувати існуючи принципи для класифікації типових порушень в системи білої крові;

  • Характеризувати причинні фактори, фактори ризику, умови виникнення і розвитку типових порушень в системі крові;

  • Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв'язки, при цьому вміти відокремлювати зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі типових порушень в системі крові;

  • Аналізувати механізми розвитку і причини виникнення порушень клітинного складу "білої" крові, бути зданим оцінювати їх клінічні наслідки;

  • Оцінювати роль генетичних аномалій і аномалій конституції в лейкозогенезі;


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:

  1. Загальна кількість лейкоцитів, відсоткове співвідношення різних форм лейкоцитів. (кафедра фізіології)

  2. Функції лейкоцитів. (кафедра фізіології)

  3. Морфологічні особливості різних форм лейкоцитів. (кафедра гістології)


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

  1. Фізіологія людини. За ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К. «Книга плюс», 2005р., стор. 264-269.

  2. Фізіологія людини. За ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор.473-493.

  3. Гістологія людини. За ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс», 2003р., стор.145-160.

Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність його рішення звірте з еталонними рішеннями.



  1. Дайте визначення лейкоцитозу.

  2. Назвіть види лейкоцитозів залежно від причин розвитку.

  3. Що таке абсолютний лейкоцитоз?

  4. Що таке відносний лейкоцитоз?

  5. Назвіть види лейкоцитозів за механізмом розвитку.

  6. Назвіть види лейкоцитозів за клітинним складом.

  7. Відмінності фізіологічного лейкоцитозу від патологічного.

  8. Наведіть приклади фізіологічних лейкоцитозів.

  9. Для якої патології є характерним нейтрофільний лейкоцитоз?

  10. Для якої патології є характерним еозинофільний лейкоцитоз?

  11. Для якої патології є характерним базофільний лейкоцитоз?

  12. Для якої патології є характерним лімфоцитоз?

  13. Для якої патології є характерним моноцитоз?

  14. Дайте визначення лейкопенії.

  15. Назвіть види лейкопеній за механізмом розвитку.

  16. Назвіть види лейкопеній за клітинним складом.

  17. Дайте визначення агранулоцитозу.

  18. Назвіть види агранулоцитозу за патогенезом.

  19. Що таке лейкоцитарна формула?

  20. Що таке зсув лейкоцитарної формули?

  21. При яких станах виникає ядерний зсув вліво?

  22. При яких станах виникає ядерний зсув вправо?

  23. Назвіть види ядерного зсуву вліво.

  24. Наведіть приклади дегенеративних змін лейкоцитів.


Еталони відповідей:

1. Це збільшення кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові вище 9х109/л.

2. Фізіологічний та патологічний.

3. Характеризується збільшенням абсолютної кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові.

4. Характеризується збільшенням окремих форм лейкоцитів у порівнянні з іншими.

5. А) Внаслідок посиленого лейкопоезу (реактивний, пухлинного походження)

Б) Внаслідок посиленого виходу лейкоцитів з кісткового мозку

В) Перерозподільний

6. А) Нейтрофільний Б) Еозинофільний

В) Базофільний Г) Лімфоцитоз Д) Моноцитоз

7. Відносний лейкоцитоз є короткочасним і не супроводжується змінами лейкоцитарної формули.
8. А) Аліментарний Б) Міогенний В) Емоційний Г) Статичний

Д) Лейкоцитоз вагітних Е) Лейкоцитоз новонароджених


9. А) Гнійне запалення Б) Асептичне запалення В) Хронічний мієлолейкоз
10. А) Алергічні реакції Б) Гельмінтози В) Хронічний мієлолейкоз
11. А) Аутоалергія Б) Хронічний мієлолейкоз В) Гемофілія
12. А) Гострі інфекційні захворювання (коклюш, вірусний гепатит)

Б) Деякі хронічні інфекційні захворювання (туберкульоз, сифіліс, бруцельоз)

В) Хронічний лімфолейкоз
13. А) Хронічні специфічні інфекції (туберкульоз, бруцельоз)

Б) Інфекційний мононуклеоз

В) Інфекції, викликані рикетсіями та найпростішими (виспиний тиф, малярія)

14. Це зменшення кількості лейкоцитів в одиниці об'єму крові нижче 4х109/л.

15. Абсолютна та відносна

16. А) Нейтропенія Б) Лімфопенія В) Еозинопенія Г) Моноцитопенія


17. Це клініко-гематологіний синдром, що характеризується зменшенням або відсутністю гранулоцитів в одиниці об’єму крові.

18. А) Мієлотоксичний Б) Імунний

19. Це відсоткове співвідношення різних форм лейкоцитів.

20. Це порушення співвідношення між різними формами нейтрофілів.

21. А) При гнійно-запальних захворюваннях

Б) Хронічному мієлолейкозі


22. А) При В12-дефіцитній анемії Б) При фолієво-дефіцитній анемії

В) При дії іонізуючого випромінювання


23. А) Регенеративний Б) Гіперрегенеративний

В) Дегенеративний Г) Регенеративно-дегенеративний


24. А) Анізоцитоз

Б) Наявність токсогенної зернистості

В) Відсутність фізіологічної зернистості

Г) Пікноз ядра

Д) Гіпер- або гіпосегментація ядра
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:


  1. Лейкоцитоз, принципи класифікації. Причини та механізми розвитку реактивного та перерозподільного лейкоцитозу. Нейтрофільний, еозинофільний, базофільний, лімфоцитарний і моноцитарний лейкоцитоз. Поняття про ядерне зрушення нейтрофільних гранулоцитів, його різновиди.

  1. Лейкопенія, принципи класифікації. Причини, механізми розвитку лейкопенії, агранулоцитозу (нейіропенії). Патогенез основних клінічних проявів.

  1. Набуті та спадкові порушення структури і функції лейкоцитів. Лейкемоїдні реакції.

  2. Особливості змін системи білої крові при запальних процесах щелепно-лицьової ділянки.


Література: Основна:

  1. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа", 1995р., стор. 383-392.

  2. О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В: "Нова книга", 2007 р., стор.264-271.

Додаткова:

  1. Руководство по гематологии: В 2 т./Под ред. А.И.Воробьева – М.: Медицина,1985г.

  2. Патофизиология крови /Шиффман Ф.Дж. – М.: Бином; Санкт-Петербург; Невский диалект,2000г.

  3. Болезни системы крови/Под ред. Гусевой С.А., Вознюк В.П., Бальшина М.Д – Киев: Лагос,2001г.

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти знайомляться з проведенням практичної частини заняття.


Мета заняття: показати зміни загальної кількості лейкоцитів у кроля при дії на організм хімічних факторів.
Зміст заняття: лейкоцитоз у кроля визивається внутрішньочеревним введенням 5 мл прокипяченого молока, змішаного з 5 мл фізіологічного розчину.

Лейкопенію визивають шляхом щоденного підшкірного введення 1 см3 бензола на протязі 8-10 днів.
ДОСЛІД 1. У кроля підраховують вихідну кількість лейкоцитів. Кров беруть з крайової вени вуха. Для обчислення кількості лейкоцитів кров беруть в лейкоцитарний меланжер до мітки 0,5 (або1), а потім набирають 3-5% розчин оцтової кислоти, підфарбованної 1% р-ном метиленової синьки до мітки ІІ. Таким чином, кров розводять в 10 або 20 разів (для гемолізу еритроцитів).

При цьому оцтова кислота повністю розчинює еритроцити, але не пошкоджує лейкоцити.

Змішувач зтрушують для одержання рівномірної суміші лейкоцитів і видаляють дві краплі суміші з меланжера.

Останній наближають до краю покривного скла, звідти невелика крапля рідини переходить на скло (слідкувати, щоб не було бульбашок повітря під покривним склом). Обчислення проводиться через 5-10 хв. (слід зачекати осідання лейкоцитів) під малим збільшенням.


В камері обчислення лейкоцитів проводиться на площі 25 великих квадратів, що відповідає 400 малим квадратам.
Обчислення проводиться за формулою: Х = , де

Х- кількість лейкоцитів в 1мм3, кількість лейкоцитів в 400 малих квадратах,



б- кількість підрахованих малих квадратів, в- розведення крові.


1 – великі пусті квадрати (всього 100);

2 – великі квадрати, поділені а маленькі (по16);

3 – великі квадрати, поділені лініями


Вихідна кількість лейкоцитів – __________ х 109/л.

Після цього кролю внутрішньочеревно вводять 5 мл прокипяченого молока, розведеного фізіологічним розчином 1:1.

Через годину беруть кров і знов підраховують кількість лейкоцитів.


Кількість лейкоцитів після введення молока – _______ х 109/л.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка