Тематичний план занять: Заняття 1 «Патологія червоної крові




Сторінка6/15
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2,24 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
ТЕМА 27

ПАТОЛОГІЯ БІЛОЇ КРОВІ. (ЛЕЙКОЗИ. ЛЕЙКЕМОЇДНІ РЕАКЦІЇ)
Актуальність теми.

Серед захворювань пухлинної природи окреме місце належить пухлинам кровотворної системи – гемобластозам. До гемобластозів відносяться лейкози та гематосаркоми. Лейкозами називають пухлини з первинним ураженням кісткового мозку. Гематосаркоми – це пухлини кровотворних клітин позакістковомозкової локалізації. Аналіз крові є одним з основних методів діагностики лейкозів. В останні роки організм людини все більше піддається впливам хімічних, фізичних та біологічних мутагенів. Всі ці фактори можуть бути причиною виникнення лейкозів.

Вивчення картини крові при окремих видах лейкозів є важливим кроком для ранньої діагностики захворювань крові, а також критерієм оцінки ефективності лікування лейкозів.
Загальна мета заняття. Засвоїти етіологію, механізми розвитку та зміни морфологічного складу крові при різних формах лейкозів та лейкемоїдних реакцій.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):


  1. гемобластоз, лейкоз, наводити критерії зазначених порушень;

  2. Застосовувати існуючи принципи для класифікації типових порушень системи крові;

  3. Характеризувати причинні фактори, фактори ризику, умови виникнення і розвитку типових порушень в системі крові;

  4. Пояснювати особливості пухлинної трансформації кровотворних клітин кісткового мозку при гострих і хронічних лейкозах;

  5. Аналізувати загальні закономірності розвитку порушень клітинного складу периферичної крові при гострих і хронічних лейкозах;

  6. Оцінювати роль генетичних аномалій і аномалій конституції в лейкозогенезі;

  7. Характеризувати періоди зростання ризику виникнення лейкозів ("піки лейкозів") у дітей; пояснювати принципи діагностики лейкозів;

  8. Аналізувати особливості етіології, патогенезу і результатів терапії лейкозів у дітей та дорослих;

  9. Оцінювати переваги трансплантації кісткового мозку як найбільш ефективного методу лікування лейкозів;

  10. Відрізняти лейкози від лейкемоїдних реакцій.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:

  1. Загальна кількість лейкоцитів, лейкоцитарна формула. (кафедра фізіології)

  2. Функції лейкоцитів. (кафедра фізіології)

  3. Морфологічні особливості різних форм лейкоцитів (кафедра гістології)


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

  1. Фізіологія людини. За ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К. «Книга плюс», 2005р., стор. 264-269.

  2. Фізіологія людини. За ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор.473-493.

  3. Гістологія людини. За ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс», 2003р., стор.145-160.

Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність його рішення звірте з еталонними рішеннями.



  1. Дайте визначення лейкозу.

  2. Назвіть види лейкозів за морфологічною картиною крові.

  3. Назвіть типи лейкозів за видом ураженого паростка кровотворення.

  4. Назвіть форми лейкозів за кількістю лейкоцитів у периферичній крові.

  5. Що означає лейкемічна форма лейкозу?

  6. Що означає сублейкемічна форма лейкозу?

  7. Що означає алейкемічна форма лейкозу?

  8. Що означає лейкопенічна форма лейкозу?

  9. Що таке лейкемічний провал?

  10. Що таке бластний криз?

  11. Що таке лейкемоїдна реакція?

  12. Назвіть види лейкемоїдних реакцій.

  13. Що таке пухлинна прогресія?


Еталони відповідей:

  1. Це системне захворювання крові пухлинного походження з обов’язковим первинним ураженням кісткового мозку, що характеризується гіперплазією, метаплазією та анаплазією кровотворної тканини.

  2. А) Гострі Б) Хронічні

  3. А) Лімфолейкоз Б) Мієлолейкоз

В) Еритремія Г) Моноцитарний лейкоз

Д) Мегакаріобластний лейкоз Е) Недиференційований лейкоз




  1. А) Лейкемічна Б) Сублейкемічна В) Алейкемічна

Г) Лейкопенічна

  1. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові більше 50х109/л.

  2. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові в межах 15х109/л - 50х109/л.

  3. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові в межах норми (4х109/л–9х109/л).

  4. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові менше 4х109/л.

  5. Це відсутність проміжних форм лейкоцитів між бластними та зрілими.

  6. Це гематологічний прояв, який характеризується зникненням перехідних і зрілих форм лейкоцитів, що були притаманні для хронічного лейкозу, і наявністю бластних форм лейкоцитів у кістковому мозку та периферичній крові.

  7. Це реакція, яка за картиною крові подібна до лейкозу, але не має пухлинного походження і ніколи не перетворюється на лейкоз, до якого подібна.

  8. А) Мієлоїдні (нейтрофільного, базофільного, еозинофільного типу)

Б) Лімфоїдні

В) Змішані



  1. Це процес набуття лейкозними клітинами більшої злоякісності.


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1. Уявлення про гемобластози, загальна характеристика їх основних груп. Лейкози як пухлини. Принципи класифікації лейкозів (гострі, хронічні; мієло-, лімфо-, біфенотипічні; первинні, вторинні).

2. Етіологія лейкозів: характеристика лейкозогенних факторів фізичної, хімічної, біологічної природи. Механізми їх трансформуючої дії на кровотворні клітини кісткового мозку. Аномалії генотипу і конституції як фактори ризику виникнення і розвитку лейкозів. "Піки" лейкозів у дітей.

3. Типові закономірності та особливості патогенезу гострих і хронічних лейкозів: порушення клітинного складу кісткового мозку та периферичної крові; морфологічна, цитогенетична, цитохімічна, імунофенотипічна характеристики; системні порушення в організмі. Прогресія лейкозів, поняття про «бластннй криз». Метастазування лейкозів.

4. Принципи діагностики і лікування лейкозів.

5. Зміни в тканинах порожнини рота при лейкозах.


Література:

Основна:

  1. Патологічна фізіологія, за ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа", 1995р., стор. 392-396.

  2. О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В: "Нова книга", 2007 р., стор.271-281.


Додаткова:

    1. Руководство по гематологии: В 2 т./Под ред. А.И.Воробьева – М.: Медицина,1985г.

    2. Патофизиология крови /Шиффман Ф.Дж. – М.: Бином; Санкт-Петербург; Невский диалект,2000г.

    3. Болезни системы крови/Под ред. Гусевой С.А., Вознюк В.П., Бальшина М.Д – Киев: Лагос,2001г.

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти повинні ознайомитись з проведенням практичної частини заняття.


Мета заняття : познайомити студентів з особливостями кровотворення при лейкозах на основі морфологічного складу крові. Розглянути зрушення лейкоцитарної формули при лейкозах.

ДОСЛІД 1. Мікроскопія мазків крові хворих на хронічний мієлолейкоз, хронічний лімфолейкоз, гострий лейкоз.

Мазки хворих, що знаходяться на лікуванні в гематологічному відділенні обласної клінічної лікарні ім.М.І.Пирогова.


Гострий лейкоз Хронічний мієлолейкоз Хронічний лімфолейкоз



1,2,3 – бластні клітини 1,2,3 – мієлобласти 1,2 - мієлобласти

4 – паличкоядерний 4 – еозинофільний 3 – пролімфоцит

нейтрофіл мієлоцит

5 – сегментоядерний 5 – нейтрофільний 4 – лімфоцит

нейтрофіл мієлоцит 5 – тіні Боткіна

6 – лімфоцит 6 – базофільний Гумпрехта

7 – нейтрофільний 6 – сегментоядерний

8 – паличкоядерний нейтрофіл

нейтрофіл

9 – сегментоядерний нейтрофіл
ДОСЛІД 2. Обчислення лейкоцитарної формули при хронічному мієлозі та хронічному лімфолейкозі.

Хронічний мієлолейкоз.

Базофіли

Еозинофіли

Мієлобласти

Промієлоцити

Мієлоцити

Нейтрофіли

Моноцити

Лімфоцити

Юні

Паличкоядерні

Сегментоядерні































Хронічний лімфолейкоз.

Базофіли

Еозинофіли

Нейтрофіли

Моноцити

Пролімфоцити

Лімфоцити

Юні

Паличкоядерні

Сегментоядерні


























Висновок:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тести з відкритої бази даних «КРОК – 1» за 2010р
1.У хворого, якому був видалений зуб з приводу гострого гнійного периоститу відзначалася тривала кровотеча з лунки. Аналіз крові у цього хворого дав наступні зміни: Ер-2,9*1012/л, Нв- 90г/л; К.П.- 0,9; Тромбоц.- 60*109/л; Лейкоц- 52*109/л. Б-0, Е-1, Мц-0, Юн-0, Пя-2, Ся-18, Л-8, М-1, Мієлобластів-70. Яке захворювання крові спостерігається у цього хворого?

A *Гострий мієлоідний лейкоз

B Хронічний мієлоідний лейкоз

C Лейкоз, що недиференціюється

D Еритроміелоз

E Промієлоцитарний лейкоз
2.У хворого С., виявлені такі зміни в периферичній крові: Ер. 3,2*1012/л, Нб-80 г/л, Лейк. 25*109/л. Лейкоцитарна формула: базофіли - 5%, еозинофіли - 9%, мієлобласти - 3%, промієлоцити - 8%; мієлоцити - 11%, метамієлоцити - 22%, палочкоядерні - 17%, сегментоядерні, - 19%, лімфоцити - 3%, моноцити - 3%. Визначте найбільш вірогідну патологію що відповідає даному опису картини крові :

A *Хронічний мієлолейкоз

B Гострий мієлобластний лейкоз

C Еритромієлоз

D Лейкемоїдна реакція

E Недеференційований лейкоз
3.У хворого П., виявлені такі зміни в периферичній крові: Ер. 3,0*1012/л, Гем.80 г/л, Лейк. 21*109/л. Лейкоцитарна формула: базофіли - 0%, еозинофіли - 0%, мієлобласти - 54%, промієлоцити - 1%; мієлоцити - 0%, метамієлоцити - 0%, палочкоядерні - 1%, сегментоядерні, - 28%, лімфоцити - 3%, моноцити - 3%. Визначте найбільш вірогідну патологію що відповідає даному опису картини крові :

A *Гострий мієлобластний лейкоз

B Хронічний мієлолейкоз

C Еритромієлоз

D Лейкемоїдна реакція

E Недиференційований лейкоз
4.Хворий на протязі останнього року став відмічати підвищену втомлюваність, загальну слабість. Аналіз крові: Е– 4,1*1012/л, Hb– 119г/л, КП.– 0.87, лейкоцити – 57*109/л, лейкоформула: Ю–0, П–0, С–9%, Е–0, Б–0, лімфобласти–2%, пролімфоцити–5%, лімфоцити–81%, М–3%, тромбоцити–160*109/л. В мазку: нормохромія, велика кількість тіней Боткіна–Гумпрехта. Про яку патологію системи крові свідчить дана гемограма?

A * Хронічний лімфолейкоз.

B Хронічний мієлолейкоз

C Гострий лімфобластний лейкоз

D Гострий мієлобластний лейкоз

E Хронічний монолейкоз
Тести з відкритої бази даних «КРОК – 1» за 2000-2009р
1.У хворого при гематологічному дослідженні отримали наступну картину: ер.-2,8х1012/л, Нв.- 80 г/л, КП- 0,85, ретикулоцити- 0,1%, тромбоцити-160х109/л, лейкоцити- 6,0х109/л. б-2%, е-8%, промієлоцити -5%, мієлоцити-5%, ю-16%, пя-20%, ся-34%, л-10%, м-5%. Про яку патологію крові свідчить дана картина?

A.*Хронічний мієлолейкоз

B.Гострий мієлобластний лейкоз

C.Гіпопластична анемія

D.Недиференційований лейкоз

E.Хронічний лімфолейкоз
2.Хворий протягом останнього року став відмічати підвищену втомлюваність, загальну слабкість. Після дослідження крові направлений в стаціонар. Аналіз крові: ер–4,1х1012/л, Hb–119г/л, КП–0.87, лейкоцити – 5,7х109/л, лейкоцитарна формула: ю–0%, п–0%, с–9%, е–0%, б–0%, лімфобласти–2%, пролімфоцити–5%, лімфоцити–81%, м–3%, тромбоцити–160х109/л. В мазку: нормохромія, велика кількість тіней Боткіна–Гумпрехта. Про яку патологію системи крові свідчить дана гемограмма?

A.*Хронічний лімфолейкоз.

B.Хронічний мієлолейкоз

C.Гострий лімфобластний лейкоз

D.Гострий мієлобластний лейкоз

E.Недиференційований лейкоз
3. У хворого П., виявлені наступні зміни в периферичній крові: ер.- 3,0х1012/л, Нb.-80 г/л, л.- 2,1х109/л. Лейкоцитарна формула: б - 0%, е - 0%, мієлобласти - 54%, промієлоцити - 0%; мієлоцити - 0%, метамієлоцити - 0%, п - 1%, с - 29%, л - 13%, м - 3%. Визначте найбільш ймовірну патологію, що відповідає даній картині крові.

A.*Гострий мієлобластний лейкоз

B.Хронічний мієлолейкоз

C.Еритромієлоз

D.Нейтрофільний лейкоцитоз

E.Еритроцитоз
4. У хворого С., виявлені такі зміни в периферичній крові: ер.-3,2х1012/л, Нb- 80 г/л, лейкоцити-2,5х109/л. Лейкоцитарна формула: б - 5%, е - 9%, мієлобласти - 3%, промієлоцити - 8%; мієлоцити - 11%, метамієлоцити - 22%, п - 17%, с - 19%, л - 3%, м - 3%. Визначте найбільш ймовірну патологію, що відповідає даній картині крові.

A.*Хронічний мієлолейкоз

B.Гострий мієлобластний лейкоз

C.Еритромієлоз

D.Гострий лімфолейкоз

E.Еритроцитоз

5. Для якої патології крові характерна наявність в клітинах крові та кісткового мозку філадельфійської хромосоми?

A. Хронічний мієлолейкоз



B. *Гострий мієлолейкоз.

C.Лімфогранульоматоз.

D.Лімфома Беркітта.

E.Хвороба Ходжкіна


6. Хворий М., 20 років, поступив в гематологічне відділення зі скаргами на підвищену температуру, біль в кістках, кровоточивість ясен. Аналіз крові: ер.– 2,5х1012/л; Hb – 80г/л, лейкоцити – 2,0х109/л; тромбоцити – 60 х 109/л, лейкоцитарна формула: е – 1%, п – 1%, с – 10%, бластні клітини – 75%, л – 10%, м – 3%. Для якої патології характерна така картина крові?

A.*Гострий лейкоз.

B.Хвороба Ходжкіна.

C.Лімфома Беркітта.

D.Лімфогранульоматоз

E.Агранулоцитоз
7. Загальна кількість лейкоцитів-90 х109/л. В лейкоцитарній формулі: е-1%, б-0%, ю-0%, п-2%, с-20%, пролімфоцити-2%, лімфоцити-70%, м-5%, клітини Боткіна-Гумпрехта. У хворого збільшені шийні, підщелепні лімфатичні вузли. Для якої патології характерна така картина крові?

A.*Хронічний лімфолейкоз.

B.Гострий лімфолейкоз.

C.Лімфогранульоматоз.

D.Інфекційний мононуклеоз.

E.Гострий мієлолейкоз

8.У хворого на мієлолейкоз в крові визначається нейтрофільний лейкоцитоз. Який варіант ядерного зсуву лейкоцитарної формули вліво є найбільш типовим для хронічного мієлолейкозу?



A.*Гіперрегенеративний

B.Регенеративний

C.Дегенеративний

D.Регенеративно-дегенеративний

E.Вправо
9.У хворого Х. при дослідженні картини крові виявлено підвищений вміст базофілів (5%) і еозинофілів (12%). Для якого різновиду лейкозу це характерно?

A.*Хронічного мієлолейкозу

B.Гострого мієлолейкозу

C.Хронічного лімфолейкозу

D.Гострого лімфолейкозу

E.Мегакаріоцитарного лейкозу


10. Хворий поступив до клініки зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла, болі в кістках та суглобах. У крові: Нв – 68 г/л. Лейкоцитарна формула: мієлобласти - 62%, мієлоцити - 4%, метамієлоцити - 2%, паличкоядерні - 2%, сегментоядерні - 18%, еозинофіли - 1%, базофіли - 2%, лімфоцити - 7%, моноцити - 2%. Для якої з перелічених патологій характерні такі зміни білої крові:

A.*Мієлобластний лейкоз

B.Моноцитарний лейкоз

C.Хронічний лімфолейкоз

D.Лейкемоїдна реакція мієлоїдного типу

E.Гострий недиференційований лейкоз


12. Під час операції з приводу гранульоми правого верхнього різця виникла кровотеча, яку вдалося зупинити тільки через 3 години. В анамнезі хворого хронічний лімфолейкоз. Що найбільш вірогідно стало причиною кровотечі?

A.*Тромбоцитопенія

B.Еозинофілія

C.Лімфоцитоз

D.Лейкопенія



E.Лейкоцитоз
Ситуаційні задачі.
1. Хлопчику, 12 років, видалили зуб. З ямки видаленого зуба почалася сильна кровотеча, яку зупинили через деякий час. На слизовій оболонці порожнини рота – точкові крововиливи. Аналіз крові, який зробили хлопчику, показав наступне: Ер.– 3,0х1012/Л; Hb- 80Г/Л; КП – 0,8; лейкоцити – 90х109 Г/Л; лейкоцитарна формула: б – 0%; е – 0%; п/я – 0%; с/я – 6%; л – 3%; м – 5%; лімфобласти – 91%.

  1. Про яку патологію свідчить отриманий аналіз крові?

________________________________________________________________

  1. Які причини та механізм розвитку цього захворювання?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. З чим пов’язана довготривала крововтрата після видалення зуба?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Хворий, 60 років, знаходиться в гематологічному відділенні. Скаржиться на слабкість, запаморочення, біль в кістках. Останнім часом з’явився біль як в верхній, так і в нижній щелепах. Запрошений на консультацію стоматолог побачив у ротовій порожнині виразково-некротичні зміни слизової оболонки, кровоточивість ясен. Аналіз крові: Ер. – 3,5х1012 /Л; Hb - 70 Г/Л; КП – 0,67; лейкоцити – 70х109/Л; лейкоцитарна формула: б – 5%; е – 8%; мієлобласти – 5%; промієл. – 12%; мієл. – 12%; метамієл. – 24%; п/я – 37%; с/я – 14%; л –5%; м – 0%.

  1. Яка можлива патологія у хворого?

________________________________________________________________

  1. Як пояснити зміни з боку ротової порожнини у хворого?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Що таке пухлинна прогресія? Перерахуйте її основні положення?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Хворий скаржиться на швидку втомлюваність загальну слабкість, задишку при підйомі по сходах, тахікардію кровоточивість з носа, біль в горлі. У периферичній крові: Ер.– 3,8х1012/Л; Hb-90Г/Л; КП– 0,71; лейкоцити – 80х109 /Л; тромбоцити – 100х109 /Л; лейкоцитарна формула: б – 0%; е– 0%; п/я– 2%; с/я – 9%; л –88%; м – 1%; у мазку крові пойкілоцитоз, анізоцитоз, тіні Боткіна-Гумпрехта.

  1. Яка патологія найбільш імовірна в даному випадку?

________________________________________________________________

  1. Що таке тіні Боткіна-Гумпрехта? Для якого захворювання вони характерні?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Як можна пояснити скарги хворого?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Хворий, 55 років, звернувся до гематолога зі скаргами на кровоточивість ясен, підвищену слабкість, швидку втомлюваність. Об’єктивно: вишнево-червоне забарвлення шкіри обличчя, видимих слизових оболонок, печінка і селезінка збільшені у розмірах. АТ 180/100 мм. рт. ст. Аналіз крові: : Ер. – 7,5х1012 /Л; Hb - 200 Г/Л; КП – 0,8; лейкоцити – 18х109/Л; тромбоцити – 500х109 /Л; лейкоцитарна формула: б – 0%; е – 4%; метамієл. – 1%; п/я –5%; с/я –61%; л –20%; м – 9%; ШЗЕ – 2 мм/год.

  1. Яку патологію можна припустити у хворого?

________________________________________________________________

  1. З чим цю патологію треба диференціювати? Назвіть основні відмінності.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Чим пояснити підвищення артеріального тиску при цьому захворюванні?

________________________________________________________________

  1. В чому причини та механізм розвитку даної патології.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Як пояснити скарги хворого?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Поясніть зміни з боку червоної крові та тромбоцитів.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Що таке еритроцитоз? Приведіть класифікацію еритроцитозів.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Хворий, 45 років, знаходиться на лікуванні в гематологічному відділенні. Збільшені лімфатичні вузли, печінка, селезінка. З боку ротової порожнини стоматолог відмічає гіперплазію ясен, афти на їх слизовій оболонці, точкові крововиливи, біль в зубах, особливо при жуванні в щелепах. З боку загального аналізу крові: Ер. – 3,0х1012/Л; Hb - 100 Г/Л; КП – 0,8; лейкоцити – 3,8х109/Л; лейкоцитарна формула: б – 4%; е – 7%; мієлобласти – 8%; промієлоцити – 10%; метамієл. – 18%; п/я –20%; с/я –16%; л –2%; м – 0%.

  1. З якою патологією знаходиться хворий у відділенні?

________________________________________________________________

  1. Поясніть зміни з боку ротової порожнини у хворого.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Що таке „філадельфійська хромосома”? Для якого захворювання вона характерна?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Хворий, 65 років, 19 років тому був встановлений діагноз: „хронічний мієлолейкоз”. Кожний рік отримує лікування в гематологічному відділенні. Під час ремісії почував себе погано. При надходженні в клініку цього року, протилейкозне лікування, що проводили у відділенні ефекту не дало. В останньому аналізі крові – 90% бластів.

  1. Як називається таке явище?

________________________________________________________________

  1. Чому не було ефекту від лікування, що проводилось?

________________________________________________________________

  1. Назвіть основні положення процесу, що має місце у хворого.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Хлопчик, 8 років, знаходиться на лікуванні в гематологічному відділенні. Діагноз: „гострий мієлобластоз”. Стан хворого тяжкий. При огляді ротової порожнини: на яснах поява некротичних ділянок, визначаються лейкемічні інфільтрати у вигляді папульозних висипів. Порушення смакової чутливості, печіння. Має місце інфекційне враження слизової оболонки порожнини рота, яка майже не піддається терапії.

  1. Як пояснити приєднання інфекції, появу некротичних осередків на слизовій оболонці?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Які причини та механізм розвитку лейкозів?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Що таке лейкемічний провал?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Хлопчик, 8 років, знаходиться на лікуванні в гематологічному відділенні. Діагноз: „гострий мієлобластоз”. Стан хворого тяжкий. При огляді ротової порожнини: на яснах поява некротичних ділянок, визначаються лейкемічні інфільтрати у вигляді папульозних висипів. Порушення смакової чутливості, печіння. Має місце інфекційне враження слизової оболонки порожнини рота, яка майже не піддається терапії.

  1. Що таке базофільно-еозинофільна асоціація? Для якого захворювання вона характерна?

________________________________________________________________

  1. Дайте визначення поняття „лейкемоїдна реакція”. Як вони класифікуються (наведіть приклади кожного виду).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Що таке „лейкоз”?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Опишіть основні відмінності між лейкозом і лейкемоїдними реакціями.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Як змінюється реактивність організму при лейкозі? Які можуть бути наслідки?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
9.Хворий П., знаходиться на обстеженні в гематологічному відділенні. Лабораторно виявлено: загальна кількість лейкоцитів в крові – 8х109/л. Лейкоцитарна формула: базофіли – 0%, еозинофіли – 1%, нейтрофільні метамієлоцити – 0%, паличкоядерні нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 18%, лімфобласти 6%, лімфоцити – 72%, моноцити – 4%.

1.Яка патологія у хворого?

________________________________________________________________

2. Розкрийте причини та механізм розвитку даної патології.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Поясніть зміни з боку крові.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка