Теоретико-прикладні аспекти




Сторінка1/35
Дата конвертації08.01.2017
Розмір4,65 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35
Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет



Б. Є. Грабовецький

ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНІ МОДЕЛІ І МЕТОДИ:

ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ

Монографія

Вінниця


ВНТУ

2013


УДК 330.43

ББК 65в631

Г 75
Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (протокол № 9 від 25.04.2013)
Рецензенти:

Н. П. Карачина, доктор економічних наук, професор

В. М. Лисогор, доктор технічних наук, професор


Грабовецький, Б. Є.

Економіко-статистичні моделі і методи: теоретико-прикладні аспекти : монографія / Б. Є. Грабовецький. – Вінниця : ВНТУ, 2013. – 213 с.

ISBN 978-966-641-536-6

В монографії розглянуто теоретико-методологічні і прикладні основи економіко-статистичного моделювання. Подано методичні прийоми аналізу і прогнозування техніко-економічних показників на основі економіко-статистичних моделей. Наведено приклади використання економіко-статистичних методів в дослідженнях та розв’язанні конкретних задач управління діяльністю підприємств різних галузей агропромислового комплексу.

Рекомендується для викладачів, науковців, аспірантів, магістрів, студентів та всіх, кого цікавить використання сучасних економіко-статистичних прийомів у дослідженнях та управлінні діяльністю підприємства (галузі).

УДК 330.43

ББК 65в631
ISBN 978-966-641-536-6 © Б. Грабовецький, 2013

ЗМІСТ


ЗМІСТ 3

ПОПЕРЕДНЄ СЛОВО 5

Глава 1 ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНІ МОДЕЛІ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ 8

1.1 Об’єктивна зумовленість математизації економічних знань 8

1.2 Моделювання економічних процесів 12

1.3 Виробничі функції: сутність, методичний потенціал 16

1.4 Виробничі функції як інструментарій вдосконалення економічних досліджень 20

1.5 Часовий тренд 32

Глава 2 ПОБУДОВА І РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ФУНКЦІЇ 37

2.1 Постановка проблеми, її теоретичне і логічне формулювання 37

2.2 Вибір результативного показника і відбір системи факторіальних ознак 39

2.3 Вибір і обґрунтування форми зв’язку виробничої функції 44

2.4 Збір і обробка початкової інформації 49

2.5 Розрахунок параметрів і характеристик виробничої функції 53

2.6 Оцінка статистичної надійності параметрів і характеристик рівняння виробничої функції 59

2.7 Інтерпретація параметрів економіко-статистичної моделі 63

2.8 Економічний аналіз і прогнозування на основі виробничої функції 71

Глава 3 ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ 78

3.1 Кондитерська промисловість 78

3.1.1 Функція виробництва продукції 78

3.1.2 Функція продуктивності праці 97

3.1.3 Функція витрат на виробництво 101

3.2 Бурякоцукровий комплекс 106

3.2.1 Функція виробництва продукції 106

3.2.2 Функція урожайності цукрових буряків 113

3.2.3 Функція цукристості буряків 123

3.2.4 Функція тривалості виробничого сезону 139

3.2.5 Прогнозування обсягу виробництва цукру 140

3.3 Олієжировий комплекс 146

3.3.1 Функція урожайності і валового збору соняшника 147

3.3.2 Функція випуску 155

3.3.3 Функція продуктивності праці 162

3.3.4 Функція тривалості виробничого сезону 169

3.3.5 Функція виходу соняшникової олії 171

3.4 Оренда земельних ділянок 174

3.4.1 Факторний аналіз рівня орендної плати 174

3.4.2 Дослідження тенденції та прогнозування величини орендної плати 177

184


184

184


184

3.4.3 Оцінка рівня концентрації земель, зданих в оренду 193

ВИСНОВКИ 208

ДОДАТОК А 212

ДОДАТОК Б 215

ДОДАТОК В 218

ДОДАТОК Г 219

ДОДАТОК Д 220

ДОДАТОК Е 221

ДОДАТОК Ж 223

ДОДАТОК З 224

ЛІТЕРАТУРА 225




ПОПЕРЕДНЄ СЛОВО


В умовах, коли необхідно підвищити гнучкість і адаптивність організацій до зовнішнього середовища, значно зростають вимоги до обґрунтованості управлінських рішень. Щоб знизити ризик прийняття невдалих управлінських рішень, необхідно підвищити ступінь інформованості членів організації, які розробляють, обґрунтовують і приймають ці рішення. Звідси, дедалі більшого значення набуває інформаційне забезпечення управлінських рішень. Отримання повноцінної, якісної інформації, тим більше в режимі реального часу, обумовлене необхідністю використання сучасного апарату дослідження і обчислювальної техніки. З огляду на це, прискорений розвиток сучасних наук, в тому числі і економіки, багато в чому визначається впровадженням нових і вдосконаленням існуючих методичних прийомів як інструментарію дослідження сутності, змісту, економічної природи суспільних явищ (процесів, об’єктів).

Розширення спектру методичних прийомів – це не одноразовий акт, а безперервний процес, який обумовлений потребами розвитку суспільного виробництва.

В системі методичних прийомів слід виокремити економіко-статистичні моделі як ефективний інструмент дослідження, що отримав в останні десятиріччя широке використання в плануванні і управлінні виробництвом.

Економіко-статистичні моделі і методи стають таким чином невід’ємним атрибутом системи управління на всіх її рівнях – від невеликої фірми до народного господарства в цілому.

Економіко-статистичне моделювання часто ототожнюють з еконо­метрикою (економетрією), як одним із напрямків економіко-математичних методів.

Термін «економетрика» (або «економетрія») ввів в науковий обіг норвезький вчений Р. Фріш, який дав таке визначення новому напрямку дослідження: економетрика є синтез, органічне поєднання економічної теорії, математики і статистики.

Економетрика виявилась галуззю науки, яка, починаючи з 30-х років ХХ ст., розвивається найшвидше, і водночас стала найпрестижнішим напрямком в економічній науці Заходу. Це наочно підтверджено тим, що з моменту заснування Нобелівської премії з економіки (1969 р.) всі ви­датні економетристи стали нобелівськими лауреатами, зокрема, Р. Фріш, Я. Тинберген, П. Самуельсон, Д. Хікс, К. Ерроу, В. Леонтьєв, Т. Купманс.

В останні роки, на жаль, спостерігається тенденція проникнення в економетрику формально-математичних методів, в результаті чого багато досліджень стали надто математизовані, а тому в своїй суті абстрактні. В таких дослідженнях, внаслідок нашарування теорем, формул, лем, часто пропадає той емпіричний матеріал, який власне підлягає дослідженню.

Некритичне збільшення кількості математичних формул, як зазначав Президент американської асоціації економетристів В. Леонтьєв, інколи зменшує цінність економічного дослідження, тому що за формулами ми не завжди помічаємо суть економічної проблеми.

Враховуючи застереження метра економетрики В. Леонтьєва, автор слідом за І. Я. Бірманом готовий повторити: працюючи над книгою, я зі всіх сил намагався не зробити її «перематематизованою» та «недоекономізованою». Тому наступний акцент в поданій монографії зроблений на дослідженні економічної сутності явищ (процесів, об’єктів), їх взаємозв’язків і взаємозалежності.

Методичний апарат дослідження поданий без зайвих ускладнень, доступно і, переважно, з прикладами його реалізації, що врешті-решт дозволяє, маючи невеликий масив початкової інформації, побудувати прогнози і провести ретроспективний і стратегічний аналізи за допо­могою звичайних калькуляторів. Цим автор сподівається привернути до роботи широке коло читачів.

Подана монографія орієнтована насамперед на отримання результатів, що сприяють вирішенню конкретних практичних завдань.

Перевірка на надійність та придатність побудованих моделей для проведення аналізу та складання прогнозів здійснена на основі показників підприємств, що відносяться до різних галузей агропромислового комплексу. Тим самим враховувалися специфічні особливості галузей та побудованих для них моделей.

Зміст і структура монографії орієнтовані на послідовне викладення проблем формування і реалізації економіко-статистичних моделей, виділення комплексу спеціальних методів у розв’язанні економіко-прогностичних задач, використанні отриманої інформації в управлінні виробництвом.

Враховуючи практичну спрямованість роботи, основна увага в ній зосереджується переважно на інструментальній стороні досліджуваної проблематики, а не теоретичній, про що свідчить структура і стиль книги.

При цьому наголос зроблено на короткострокові і середньострокові прогнози.

Програмне забезпечення для реалізації запропонованих економіко-статистичних методів на ЕОМ, складено Т. О. Спіріною за алгоритмами, розробленими автором.

Автор висловлює щиру подяку рецензентам: доктору економічних наук, професору Н. П. Карачині та доктору технічних наук, професору В. М. Лисогору за критичні зауваження та цінні рекомендації, які сприяли підвищенню теоретико-методологічного та прикладного рівня монографії.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка