Теоретико-прикладні аспекти




Сторінка2/35
Дата конвертації08.01.2017
Розмір4,65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

Глава 1
ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНІ МОДЕЛІ:
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ

1.1 Об’єктивна зумовленість математизації економічних знань


Досягнення багатьох наук на сучасному етапі розвитку людського суспільства пояснюється неперервним і прогресуючим процесом математизації знань. Цей процес охопив низку наук, в тому числі і економічні науки, які раніше вважалися такими, що не піддаються дослідженню за допомогою математичних методів, внаслідок їх надмірної складності.

Проникнення математичних методів в економічні дослідження сприяє значному розширенню і, в неменшій мірі, вдосконаленню методичного апарату.

Коли мова йде про математизацію економічних наук, то під цим розуміється не просто розширення обчислювальних можливостей з обробки початкових даних. В сучасному розумінні математизація науки виражається у тому, що математичні методи повинні забезпечити пошук нових закономірностей і тенденцій, поглиблення дослідження об’єктів пізнання, пошук нових істин.

Математизацію знань не можна розглядати як односторонній процес руху від математики до окремих наук, тобто використання вже розроблених методів в конкретних дослідженнях.

Виникнувши, як і інші науки, з практичних потреб суспільного виробництва, математика має умовно два джерела розвитку – внутрішні і зовнішні. Внутрішнє джерело представляє собою розвиток теоретичних основ математики як самостійної науки. При цьому багато положень математики не завжди зразу можуть бути використані в практичних дослідженнях, або іншими словами, між математичною ідеєю та її практичним застосуванням можливий значний лаг.

Зовнішнє джерело представляє собою розвиток математики під впливом потреб інших наук. Так, наприклад, поява низки дисциплін, які умовно можна об’єднати в одне поняття – математична економіка, викликано потребами управління.

Зростання масштабу виробництва, ускладнення взаємозв’язків і взаємовідносин між підприємствами, викликаних розвитком і вдосконаленням таких форм організації суспільного виробництва, як спеціалізація, кооперування, комбінування, концентрація; неминуче викликало необхідність використання математичних методів для вибору оптимальних рішень в управлінні.

В. М. Глушков з цього приводу зазначає, що математика, яку заведено називати класичною, в останній час вже не в змозі забез­печити методичний апарат для управління складними об’єктами. Виник і розвивається новий метод наукового пізнання – математичний експеримент, який посідає проміжне місце між класичним дедуктив­ним і класичним експериментальним методами.

Запропонований метод досить перспективний в процесі прийняття управлінських рішень [1].

Отож, можна стверджувати про наявність діалектичного взаємо­зв’язку між математикою і окремими науками. Такий взаємозв’язок сприятливий для розвитку як математики, так і інших наук. Мате­матика збагачує окремі науки методичними прийомами дослідження; окремі науки, у свою чергу, стимулюють розвиток математики, не допускають її застою.

Розглянемо основні причини широкого проникнення математики в царину інших наук.

Головна причина – це соціальна причина, яка випливає із розвитку продуктивних сил. Остання безперервно вимагає більш сучасних методів пізнання реальності.

В. М. Глушков, в свою чергу, вказує ще на три причини мате­матизації знань. Перша причина полягає в розвитку і поглибленні конкретних наук, що приводить на певному етапі до необхідності залучення в широкому масштабі математичних методів. Друга причина полягає у розвитку самої математики, в розширенні її меж і появі нових розділів і напрямів. В цьому випадку можна стверджувати про прагнення математики перевірити свої ж теоретичні положення і висновки.

І, нарешті, третя причина полягає в розвитку кібернетики і обчислювальної техніки, що дозволяє реалізувати математичний інструментарій на реальних об’єктах [2].

Інтенсивне проникнення математики в царину окремих наук, на думку деяких авторів, пояснюється також рядом логічних причин [3], зокрема:


  • «подовженням» ланцюга доказових побудов і необхідністю у цьому зв’язку розміщення логічних «відстаней» ланцюга в певному порядку;

  • підвищенням вимог до надійності і точності розрахунків;

  • необхідністю наведення порядку в неоглядному морі інформації.

Отож, всі причини, які визначають процес проникнення математичних методів в царину окремих наук, можна умовно об’єднати у три групи: соціальні, гносеологічні та логічні.

Необхідними умовами процесу математизації знань є «готовність» до цього як до окремої науки, так власне і самої математичної науки. Під «готовністю» певної науки до широкомасштабного використання математичних методів розуміється, насамперед, високий рівень і зрілість теоретичних основ, наявність відповідного понятійного апарату, який дозволяє сконструювати певні зв’язки і співвідношення як всередині явищ, так і між явищами, що, врешті-решт, дозволяє формалізувати ці зв’язки і співвідношення.

Під готовністю математичної науки до впровадження її методів в методику інших наук розуміється наявність математичного інструмен­тарію, який дозволяє формалізувати певні явища або процеси, що характеризують суть, природу відповідної науки.

Кількісне зростання економіко-статистичних прийомів підняло методику економічних досліджень на якісно новий ступінь. Отож, накопичення знань, як історично неминучий процес, зі всією визначеністю рано чи пізно породжує нові знання, які якісно відмінні від старих, однак більш високого порядку (прояв дії закону переходу кількості в якість і навпаки).

Коли мова йде про забезпечення економічних наук методичним інструментарієм для проведення досліджень, природно, постає питання: хто є «фундатором» розробки зазначених спеціальних прийомів.

Намагання представників статистичної науки надати статистич­ним методам, нарівні з математичними методами, статусу загально­методологічної функції в системі економічних наук було достатньо обґрунтовано спростоване [4].

Об’єктивний аналіз розвитку конкретних наук свідчить, що лише математика є свого роду універсальним «постачальником» спеціаль­них прийомів, способів пізнання.

Г. Н. Федосєєв з цього приводу пише: «Найбільш широке узагаль­нення із всіх спеціальних прийомів дає математика. Її методи та апарат можуть бути застосовані в будь-яких галузях: і в економіці, і в астрономії, і в соціології, і в біології» [5].

Г. І. Рузавін відносить математичні методи майже до універсаль­них методів, вважаючи абсолютно універсальними методи матеріаліс­тичної діалектики [6].

Отож, претензії вчених-статистиків на універсальність статистич­них методів не варто вважати правомірними.

Інша річ, статистика, виходячи із особливості предмету випере­дила інші соціально-економічні науки у використанні математичних методів як у часі, так і в просторі. Статистику дійсно можна вважати однією із найматематизованіших наук в системі соціально-економіч­них наук. Останнє може дати лише привід, однак не підстави визнати статистичні науки універсальними.

Із вищевисловленого випливає принципово важливий висновок: математика, а не статистика, розробляє спеціальні прийоми пізнання в системі соціально-економічних наук.

Проникаючи через предмет дослідження, набуваючи його характерних рис та визнаних особливостей, спеціальні прийоми знаходять своє конкретне вираження в системі певних наук.

Ми повністю згодні з твердженням, що дискусія про те, методами якої науки є кореляція, кластерний аналіз, метод головних компонен­тів, по суті безпредметна. Суто в абстрактному вигляді – це матема­тичні методи. В дослідженнях статистичної закономірності – це елементи статистичного методу; в дослідженнях інших економічних закономірностей – елементи економічного методу [4]. Однак в своїх висновках, автори в зазначеній вище колективній роботі, на жаль, не завжди послідовні. Мало того, що вони намагаються позбавити економічний аналіз статусу самостійної науки, в багатьох місцях нав’язується думка про універсальність статистичних методів, про можливість та необхідність застосування саме статистичних методів в системі інших суспільних наук.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, можна стверджу­вати: статистичним методам неприпустимо надати статус універсаль­них; вони є складовою частиною всеохоплюючої, універсальної методології математичної науки.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка