Типова навчальна програма з української мови для студентів-іноземців




Сторінка1/7
Дата конвертації31.08.2018
Розмір0,76 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Науково-методична комісія

з підготовки іноземних громадян

Міністерства освіти і науки України


Єдина типова навчальна програма

з української мови для студентів-іноземців

основних факультетів нефілологічного профілю

вищих навчальних закладів України

III-IV рівнів акредитації

Київ

2008
міністерство освіти і науки україни

« Рекомендовано»


Науково-методичною комісією

з підготовки іноземних громадян

Міністерства освіти і науки україни

протокол № від 2007 р.


Єдина типова навчальна програма

з української мови для студентів-іноземців

основних факультетів нефілологічного профілю

вищих навчальних закладів України

III-IV рівнів акредитації

Укладачі програми:

Л.І. Дзюбенко, к. філол. н., доц., зав кафедри.

С.С. Філіпчук, к. філол. н., ст.. викл.

Т.І. Шевчук, ст. викл.

(Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

В.В. Дубічинський, д. філол. н., проф., зав кафедри.

(Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

Л.Г. Новицька, ст. викл.

(Національний університет «Львівська політехніка»)

С.А. Чезганов, ст. викл., зав секції.

(Київський національний економічний університет)

За редакцією:

О.Н. Тростинської, канд. філол. н., доц.

Н.І. Ушакової, канд. пед. н., зав. кафедри

(Харківський національний університет ім. В.Н. Ка разіна)



Єдина типова навчальна програма

з української мови для студентів-іноземців

основних факультетів нефілологічного профілю

вищих навчальних закладів України

III-IV рівнів акредитації

Пояснювальна записка

Єдина типова навчальна програма з української мови для іноземних студентів є основним документом що регулює організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України нефілологічного профілю. На основі цієї єдиної типової навчальної програми мовними кафедрами вищих навчальних закладах розробляються робочі навчальні програми з урахуванням специфіки профілю навчання та контингенту студентів.

Весь матеріал у програмі підібраний з урахуванням цілей і завдань, що визначені комунікативними і пізнавальними потребами студентів вищих навчальних закладів.

Базовими положеннями навчання української мови студентів-іноземців на основних факультетах (ОФ) є такі:



  • організація навчального процесу з метою формування в іноземних студентів цілісного комплексу навичок та умінь, які дадуть їм можливість навчатися на основних факультетах, а також спілкуватися в суспільно-політичній та соціально-культурній сферах;

  • всебічний розвиток креативних здібностей студентів;

  • організація навчально-виховної діяльності відповідно до індивідуальних особливостей студентів;

  • організація навчально-виховного процесу, зорієнтованого на засвоєння студентами загальнолюдських цінностей.

Програма розрахована на 702 навчальні години, відведені на українську мову у відповідності з сіткою годин, передбачених навчальним планом Міністерства освіти і науки України (наказ № 260 від 04.04.2006 р.). Чітка регламентація кількості годин з вивчення української мови як іноземної для студентів-іноземців нефілологічних спеціальностей на I-IV курсах дозволить істотно покращити якість підготовки майбутніх іноземних спеціалістів у вищих навчальних закладах України III -IV рівнів акредитації та створити Державний стандарт української мови.

Програма структурована відповідно до вимог кредитно-модульної системи, складається з розділів, що визначають мету, завдання навчання, етапи, зміст, методи і форми навчання, форми контролю і вимоги до рівня володіння студентами основними видами мовленнєвої діяльності, комунікативні завдання, тематику за сферами спілкування, мовний матеріал, що необхідний для досягнення відповідного рівня мовної компетенції, список літератури.


Розділ I

Основна мета, завдання, етапи, зміст,

методи і форми навчання, форми контролю,

орієнтовна тематика текстових матеріалів


  1. Основна мета і завдання

Основною метою навчання української мови для студентів-іноземців у вищих навчальних закладах нефілологічного профілю в умовах мовного середовища слід вважати володіння студентами уміннями і навичками мовленнєвої діяльності, що досягається за допомогою комплексного підходу до підготовки спеціалістів для зарубіжних країн, який об’єднує в собі взаємодію комунікативних, освітніх і виховних цілей.

Комунікативна мета навчання є основною, оскільки й освітня й виховна цілі реалізуються за умови досягнення студентами певного рівня володіння мовою. Вона досягається шляхом формування у студентів необхідних мовних і мовленнєвих умінь у всіх видах мовленнєвої діяльності (читання, аудіювання, усне мовлення, писемне мовлення), забезпечуючи їм можливість спілкування в українському мовному середовищі (навчання, побут, культура) та здобуття спеціальності.

Кінцеві цілі навчання, структуровані у вигляді конкретних поетапних завдань, досягаються (частково чи цілком) протягом усього терміну навчання.


2. Етапи навчання
Початковий етап навчання української мови для іноземних студентів здійснюється на підготовчому факультеті.

Основний етап навчання (I-II курси) – це період у навчальному процесі, за який іноземні студенти отримують і вдосконалюють усі ті навички й уміння, які необхідні їм на ОФ у навчальній та соціально-культурній сферах. При цьому вже на першому курсі студенти здобувають навички й уміння, які необхідні їм для читання спеціальної літератури за профілем навчання, слухання лекцій, репродуктивно-продуктивного мовлення в усній та письмовій формах. На другому курсі формуються більш досконалі навички та уміння в оволодінні всіма видами мовленнєвої діяльності.

Читання: іноземні студенти повинні розуміти (на різних рівнях, залежно від виду читання) викладену в тексті інформацію й уміти повно чи стисло передати основний її зміст.

Аудіювання: студенти повинні розуміти прослуханий текст і вміти використовувати текстову інформацію за конкретним завданням.

Усне мовлення: в репродуктивному мовленні іноземні студенти повинні вміти відтворити прочитаний чи прослуханий текст послідовно і в адекватній формі, в продуктивному мовленні – вміти створювати власний текст за нормами сучасної української літературної мови. В діалогічному мовленні – вміти проводити діалог-бесіду, діалог-розпитування.

Писемне мовлення: студенти повинні вміти відтворювати текст, використовуючи адекватні мовні засоби, дотримуючись логіки викладеного матеріалу, вчитися створювати писемний текст, поступово збільшуючи обсяг, володіти різними видами конспектування.

Завершальний етап навчання (III-IV курси) – це період у навчальному процесі, протягом якого іноземні студенти отримують і вдосконалюють усі навички й уміння, необхідні для навчання на ОФ. На III курсі студенти формують і розвивають навички й уміння в репродуктивно-продуктивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності, необхідних для читання й опрацювання наукових текстів, підготовки матеріалів для доповідей, дискусій на навчально-професійні, суспільно-політичні та соціально-культурні теми; формуються навички створення текстів офіційно-ділової сфери навчання; на IV курсі вдосконалюються набуті навички й уміння в усіх видах мовленнєвої діяльності, необхідні для підготовки до захисту бакалаврської роботи.

Під час читання іноземні студенти повинні використовувати залежно від характеру тексту і цільових настанов різні види читання: навчальне, ознайомче, оглядове, реферативне, а також їхні різновиди (ознайомчо-навчальне, оглядово-ознайомче, ознайомчо-реферативне), тобто використовувати гнучке читання залежно від комунікативних установ.

Під час аудіювання студенти повинні цілком розуміти текст, який слухають у швидкому темпі, вміти використовувати почуту інформацію в будь-якому виді мовленнєвої діяльності.

Під час усного мовлення студенти повинні володіти вміннями монологічного і діалогічного мовлення, брати участь у дискусіях на професійні, суспільно-політичні та соціально-культурні теми.

Під час писемного мовлення студенти повинні вміти створювати тексти за жанрами ( анотації, реферати, автобіографія, резюме тощо).

3. Комунікативні сфери навчання.

Вивчення мови для іноземних студентів-нефілологів, що навчаються в Україні, є підґрунтям професійної підготовки за обраною спеціальністю, а сама мова – засобом отримання освіти, тому основним завданням на заняттях з мови є формування у студентів мовленнєвих умінь і навичок у тих видах і формах спілкування, на яких базується навчальна діяльність. Навчання іноземних студентів-нефілологів мовлення в навчально-професійній сфері є домінуючим на всіх етапах навчання і має займати до 70% усього навчального часу. Формування вмінь і навичок у навчально-професійній сфері включає читання матеріалів за загальноосвітніми та спеціальними дисциплінами, виступи на семінарах і практичних заняттях, написання рефератів, курсових та дипломних робіт.

Тематика текстових матеріалів навчально-професійної сфери визначається змістом дисциплін за спеціальністю студентів.

Отримання студентами-іноземцями вищої освіти у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації передбачає формування освіченої, культурної особистості, прищеплення студентам загальнолюдських гуманістичних цінностей, поваги до культури різних народів, зокрема культури України. Ознайомлення майбутніх спеціалістів на прикладах української культури має не тільки познайомити студентів з історією, літературою України, а й продемонструвати повагу до всіх культур і народів. Тому формування умінь і навичок мовленнєвої діяльності в соціально-культурній сфері має відбуватись у руслі міжкультурної комунікації, коли особистість студента сприймається як повноправний носій культурної інформації. Відповідно до вимог забезпечення міжкультурної комунікації пропонується організувати навчальний процес як процес обміну соціально-культурною інформацією.

Навчання в суспільно-політичній і офіційно-діловій сферах спілкування відбувається відповідно до вимог забезпечення комунікативних потреб студентів у цих сферах.

4. Зміст навчання


Основною одиницею навчання є текст професійного, соціально-культурного чи суспільно-політичного спрямування.

Мовний матеріал, що є універсальним для всіх згаданих комунікативних сфер, повинен бути поетапно засвоєний на репродуктивному та продуктивному рівнях.

Систематизація всього засвоєного мовного матеріалу пропонується на II курсі (4 семестр).

На завершальному етапі навчання (III-IV курси) вводиться лексико-граматичний матеріал, необхідний для написання рефератів, доповідей, оформлення курсових і бакалаврських робіт, проведення дискусій. Під час відбору лексики потрібно враховувати її частотність, синонімічність, полісемічність, стилістичну забарвленість.

5. Методи навчання
Основоположним є системно-комунікативний принцип викладу матеріалу та комунікативно-діяльнісний підхід, що дозволяють здійснювати комунікацію шляхом використання мовних зразків, які реалізують засвоєний мовний матеріал у мовленнєвій діяльності.

Окрім цього, повинні використовуватись загальнометодичні принципи поетапної подачі матеріалу, зростаючої складності, свідомості навчання, поетапної систематизації вивченого матеріалу. Доцільним є також урахування жанрово-стильової диференціації в навчанні окремих видів мовленнєвої діяльності.

6. Форми навчання
Аудиторна форма навчання здійснюється в навчальній аудиторії, лінгафонному кабінеті, комп’ютерному класі. Планується згідно з встановленою нормою годин.

Самостійна форма здійснюється студентами вдома. Планується із розрахунку: обсяг самостійної роботи складає 30% аудиторного часу на I-II курсах і 50% - на III-IV курсах.

7. Форми контролю


Поточний контроль проводиться на кожному занятті. За його допомогою перевіряється рівень формування навичок і вмінь у засвоєнні окремих частин теми.

Проміжний контроль (контрольна робота) проводиться на завершальному етапі вивчення однієї чи кількох тем.

Підсумковий контроль (залік, екзамен) проводиться в кінці семестру.

До диплому вноситься оцінка державного іспиту, що проводиться в VII навчальному семестрі.

Для проведення підсумкового контролю необхідно запропонувати такі форми, які б дозволили оцінити рівень комунікативно-мовленнєвої компетенції студента в реальному спілкуванні ( мовленнєва реалізація комунікативних потреб) у різних сферах, що є актуальними в його майбутній професійній діяльності.

8. Орієнтовна тематика текстових матеріалів


У навчально-професійній сфері відбір текстів визначається змістом програм з дисциплін і спеціальностей вищих навчальних закладах. На IV курсі тематика узгоджується з науковою темою бакалаврської роботи студента.

У соціально-культурній сфері пропонується наступна тематика:

1. Місто навчання студента.

1.1. Рідне місто студента.

2. Вищий навчальний заклад, де навчається студент.

2.1. Майбутня професія студента.

3. Україна (державний та економічний устрій).

3.1. Рідна країна студента (державний та економічний устрій).

4. Система освіти в Україні.

4.1. Система освіти в країні студента.

5. Київська Русь.

6. Київ – столиця України.

6.1. Столиця країни студента.

7. Шевченко Т.Г. – поетичний символ України.

8. Українські традиції та звичаї.

8.1. Традиції та звичаї країни студента.

У суспільно-політичній та офіційно-діловій сферах – вибір текстів визначається комунікативними потребами студентів для забезпечення їх мовленнєвої діяльності.

Додатково пропонуються наступні теми:

1. З історії слов’ян.



  1. Світова економічна система.

  2. Інтеграція України до європейського освітнього середовища. Болонська конвенція й освітня система України.

  3. Глобальні проблеми людства.

  4. Моральна відповідальність науковця XXI століття.

  5. Видатні українські науковці.

  6. Україна очима іноземця.

  7. Молодь світу.



  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка