Трякіна ольга олександрівна




Сторінка1/32
Дата конвертації19.11.2018
Розмір7,67 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ


На правах рукопису


ТРЯКІНА ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК [378.22:336.24.08]



ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ В ГАЛУЗІ МИТНОЇ СПРАВИ НА ЗАСАДАХ МІЖНАРОДНИХ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ МИТНИКІВ

13.00.04 − теорія і методика професійної освіти


ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор

Павленко Олена Олександрівна

Дніпропетровськ − 2015



ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ …………………………………………………………..

4

ВСТУП………………………………………………………………………………

5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МИТНИКІВ ……………………………………………………..

16

1.1. Суспільно-політичні передумови становлення міжнародних
професійних стандартів митників………………………………………………..

16

1.2. Концептуальні підходи до професійної підготовки митників

40

1.3. Професійні стандарти Всесвітньої митної організації як інструмент уніфікації кваліфікаційних характеристик митників ……………………………

48

Висновки до розділу 1……………………………………………………….

59

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ У ГАЛУЗІ МИТНОЇ СПРАВИ……………………………………………………………………………

62

2.1. Підготовка магістрів у галузі митної справи: міжнародний контекст

62

2.2. Підготовка магістрів у галузі митної справи: національний контекст

68

2.3. Організаційна структура, зміст, форми, методи та технології професійної підготовки магістрів у галузі митної справи……………………….

78

2.4. Діагностика стану підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників

109

Висновки до розділу 2…………………………………………….................

134

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ У ГАЛУЗІ МИТНОЇ СПРАВИ НА ЗАСАДАХ МІЖНАРОДНИХ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ МИТНИКІВ………………………………………………………………………..

135

3.1. Загальні принципи технології підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників…………....

136

3.2. Реалізація технології підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників…………………….

176

3.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи…………….

187

Висновки до розділу 3……………………………………………………….

203

ВИСНОВКИ

207

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

213

ДОДАТКИ

249


ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АМСУ – Академія митної служби України

ВМО – Всесвітня Митна Організація

ВНЗ – вищі навчальні заклади

ГАТТ – Генеральна угода про тарифи й торгівлю

ЄврАзЕСЄвразі́йське економі́чне співтовари́ство

ЄС – Європейський Союз

ЄРК – Європейська Рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя

ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність

МДП – міжнародні дорожні перевезення

НРК – Національна Рамка кваліфікацій

ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку

ОКР – освітньо-кваліфікаційний рівень

ООН – Організація Об’єднаних Націй

ПРООН – Програма Розвитку Організації Об’єднаних Націй

РНЦ – Регіональний навчальний центр

СІТЕС – Конвенція з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої флори і фауни

СОТ – Світова Організація Торгівлі

АССА – міжнародно визнана кваліфікація спеціалістів у сфері бухгалтерського обліку

ENQA (European Association for Quality Assurance in Higher Education) – Європейська асоціація з гарантії якості вищої освіти

INCU (International Network of Customs Universities) – Міжнародна Мережа Митних Університетів

СІМ – міжнародно визнана кваліфікація маркетологів

СІМА – міжнародно визнана кваліфікація фінансистів

CLiKC (Customs Learning and Knowledge Community) – Митна Навчальна Спільнота

PICARD – Партнерство в галузі митних академічних досліджень і розвитку



ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлена формуванням єдиного європейського освітнього і наукового простору, спрямованим на гармонізацію національних систем вищої освіти, ініційованим підписанням Болонської декларації, що призвело до серйозної переоцінки підходів, які склалися, до цілей і завдань, які реалізовуються існуючою системою освітянських інститутів. Єдиний ринок праці на сьогодні вимагає не лише вироблення механізму порівняння освітніх рівнів і кваліфікацій випускників вищих навчальних закладів різних європейських країн, але й упорядкування вимог, що пред’являються до їх підготовленості. Тому на світовій арені освітніх послуг спостерігається поширена тенденція розробки освітніх стандартів для вищої школи з наголосом на професійні стандарти й орієнтацією на компетентнісний підхід до освіти, до розбудови уніфікованої системи професійних галузевих стандартів. Як наслідок, експерти Болонського процесу розглядають зближення академічного навчання та професійної діяльності, тобто встановлення між ними тісних зв’язків, як важливий шаг до покращення здатності випускників вищої школи ефективно виконувати професійні завдання у майбутньому.

У свою чергу, динамічна природа міжнародної торгівлі, з одного боку, та зміцнення організованої злочинності та тероризму, з іншого, поклали велику відповідальність на митні служби щодо застосування ефективного контролю, який би встановлював та підтримував економічну безпеку країн-учасників міжнародного ланцюга постачання товарів. Це, як наслідок, призвело до необхідності розвитку кадрового потенціалу, який би міг краще розуміти роль митниці у процесах сприяння торгівлі, захисту економіки країн та здоров’я громадян, був здатний ефективно вирішувати професійні завдання та задовольнити потреби кожного підприємця й високим вимогам суспільства до якості митних послуг.

За цих умов досвід професійної освіти, який існує в міжнародній митній спільноті, насамперед у країнах-членах Всесвітньої Митної Організації (далі – ВМО), викликає сьогодні значний інтерес у вітчизняних освітян. Особливої позиції тут займає теоретичне обґрунтування та практичне впровадження міжнародних професійних стандартів у процес професійної підготовки фахівців у галузі митної справи, їх адаптація під національні потреби. Це дає можливість виявити позитивні тенденції у галузі професійної освіти, що притаманні розвиненим країнам, виявити успішні моделі формування змісту, запровадження форм і методів, що застосовуються в галузі митної справи, і що важливо, надати пропозиції щодо модернізації професійної освіти для українських фахівців.

Концептуальні положення державних нормативно-правових та освітянських документів – Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті [212], Закону України “Про вищу освіту” (2014) [82], указів Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні” [209], “Основні напрями реформування вищої освіти” [213], наказу Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року” [211] підтверджують вищезазначене. Означені документи зумовлюють формування нового бачення розвитку інтелектуального потенціалу України, вимагають від митної служби актуальних підходів до компетенцій та компетентностей її фахівців.

Серед публікацій науковців останнього десятиріччя з проблем професійної підготовки фахівця в умовах вищого навчального закладу, формування і розвитку професійно значущих компетентностей суттєвий інтерес для проведеного дослідження становлять праці Ю. Глущук [50], Л. Гріднєвої [58], О. Дубасенюк [74], Н. Кічук [106], Л. Міщик [150], О. Морозова [153], В. Теніщєвої [255], І. Чемерис [287]. Загальним проблемам організації професійного навчання та застосування ефективних методів присвячено роботи Ю. Бабанського [12], Я. Болюбаша [28], Н. Волкової [41], В. Гузєєва [60], М. Кларіна [98], І. Лернер [124], С. Мартиненко [138], А. Мартинця [139], М. Перця [188], О. Пометун [203], Ю. Сухарнікова [250], Л. Хоружої [283]. Проблеми реформування вищої освіти з наголосом на гармонізацію із європейськими освітніми системами висвітлено в працях таких науковців, як Д. Бадарач [13], В. Волков [39], О. Голубенко [52], А. Загородній [81], М. Михайліченко [148]. Питання стандартизації національної системи вищої освіти досліджено в працях В. Гуло [62], С. Мельника [142], О. Овчарук [164], П. Полянського [201], Н. Сергєєва [236]. Окремі аспекти професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрового складу митної служби розглядають вчені А. Крупченко [110], В. Кухаренко [115], А. Панкратов [181], О. Софронова [245], Н. Тимченко [256], Л. Шорніков [294]; питання професійної підготовки фахівців митної служби України з акцентом на формування комунікативної компетенції аналізує дослідник О. Павленко [179]; напрямки розвитку академічного навчання співробітників митної служби, інноваційні методи та моделі професійно спрямованої підготовки у галузі митної справи досліджують науковці Д. Віддоусан [346], С. Дженнард [323], А. Поро [331].

На основі аналізу теоретичних напрацювань дослідників щодо підготовки магістрів у галузі митної справи виявлено низку суперечностей: між актуальною юридичною, деонтологічною та етичною потребою модифікації виконання типових виробничих функцій фахівців в галузі митної справи та стихійним характером використання в професійній підготовці студентів відповідної спеціальності міжнародних професійних стандартів як сучасного атрактора (еталону) в організації фахових дій митників; між домінуванням зарегламентованого академічного змісту та застарілих способів організації навчальної діяльності майбутніх митників і швидкою втратою їх актуальності з огляду на динамічну природу глобального міжнародного співробітництва в сферах фінансів, торгівлі, науки, оборони тощо; між формальною декларацією намірів управління підготовкою майбутніх митників з використанням теоретичних матеріалів та практичного інструментарію міжнародної митної спільноти і нескоординованим, хаотичним характером їх імплементації за рахунок використання ігрових, проектних, інтерактивних та новітніх інформаційних технологій у педагогічному процесі митних факультетів та інститутів.

Усунення зазначених протиріч, практичне значення проблеми та недостатня розробленість її теоретичних аспектів зумовили вибір теми наукового дослідження: Підготовка магістрів в галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертаційного дослідження включено до плану науково-дослідної роботи кафедри іноземних мов Академії митної служби України – „Формування комунікативної та соціокультурної компетенції у митників при вивченні іноземної мови” (державний реєстраційний номер 0112U000953). Тему затверджено Вченою радою Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля (протокол № 7 від 20 грудня 2012 р.; перезатверджено – протокол № 5 від 19 грудня 2013 р.) та Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 26 листопада 2013 р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці технології підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників.

Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:

1. Спираючись на аналіз філософської, психолого-педагогічної та нормативної літератури з обраної проблематики визначити теоретико-методологічні засади професійної підготовки магістрів у галузі митної справи.

2. Науково обґрунтувати сутність, структуру, форми та методи підготовки магістрів у галузі митної справи.

3. Охарактеризувати рівень підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників на основі визначених критеріїв і показників.

4. Розробити та експериментально перевірити технологію підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників.

5. Розробити навчально-методичне забезпечення процесу підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка магістрів у галузі митної справи.

Предмет дослідження – організація, зміст, форми та методи професійної підготовки магістрів у галузі митної справи.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що професійна підготовка магістрів у галузі митної справи буде ефективною за умов:

– сприйняття підготовки магістрів у галузі митної справи як інтегрованого феномену професійної підготовки майбутніх митників;

– розробки та впровадження технології підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників;

– узгодженого поєднання ігрових, проектних, інтерактивних та новітніх інформаційних технологій і проблемного навчання, здатних забезпечити самореалізацію майбутніх спеціалістів у галузі митної справи.



Теоретико-методологічні основи дослідження становлять:

– положення філософії освіти (В. Андрущенко [8], Е. Гусінський [63], В. Кремень [109], Ю. Турчанінова [63]);

– наукові ідеї про зміст освіти та основи теорії навчання і виховання (А. Алексюк [4], Ю. Бабанський [11], В. Лєдньов [56], В. Лозова [127], О. Макаренко [136]);

– концептуальні положення Комісії ЮНЕСКО з питань освіти, Болонського процесу щодо стандартизації освіти, підтримки і розвитку зазначеного процесу в Україні (І. Беганська [16], В. Волков [39], Л. Грєбнєв [57], Є. Лебідь [117], В. Нікольський [157], С. Ніколаєнко [158], О. Овчарук [166]);

– положення педагогіки та психології вищої школи та теоретичні засади вищої професійної освіти (М. Буланова-Топоркова [185], В. Беспалько [21], С. Вітвицька [37], І. Зязюн [156], Л. Клінберг [102], Н. Ничкало [155], С. Смирнов [244]);

– теоретичні положення компетентнісного підходу до професійного навчання фахівців (Н. Авдеєва [1], І. Гушляєвська [64], Н. Євдокимова [75], І. Зимня [87], С. Клепко [99], О. Локшина [129], Л. Сохань [77], А. Хуторськой [285]);

– фундаментальні положення особистісно орієнтованого (В. Бєліков [19], І. Бех [23], Є. Бондаревська [29], Н. Вінник [36], В. Сєриков [237]), діяльнісного (Л. Виготський [45], О. Леонтьєв [121]), системного (П. Анохін [9], В. Беспалько [21], В. Давидов [65]), контекстного (А. Вербицький [31]) та акмеологічного підходів (Б. Ананьєв [6], В. Андрущенко [8], А. Деркач [2], Н. Кузьміна [113]);

– загальні положення теоретичних основ проектування і моделювання процесу професійної підготовки у вищій школі (В. Беспалько [22], Н. Волкова [40], В. Гузєєв [61], В. Жигірь [77], М. Кларін [98], С. Петровський [189], Г. Селевко [235], О. Тарнопольський [254]);

– теоретичні засади освітніх та професійних стандартів (В. Блінов [25], С. Клепко [100], В. Лєдньов [56] С. Мельник [142], О. Овчарук [164], П. Полянський [201]);

– наукові ідеї стосовно професійного становлення майбутніх фахівців у галузі митної справи (А. Крупченко [110], В. Кухаренко [115], О. Павленко [179], А. Панкратов [181], Л. Шорніков [294]).



Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та досягнення мети використовувалися загальнонаукові методи дослідження:

теоретичні – аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, навчальної та нормативної документації в системі вищої професійної освіти, синтез, індукція і дедукція, моделювання – для теоретичного узагальнення головних підходів до вирішення проблеми професійної підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників; метод концептуально-порівняльного аналізу для зіставлення наявних у психолого-педагогічній літературі теоретичних підходів до визначення й обґрунтування процесу професійної підготовки магістрів у галузі митної справи в системі неперервної професійної освіти; структурно-системний і компонентний аналіз, особистісний і професіографічний підходи з метою розробки технології професійної підготовки магістрів у галузі митної справи;

емпіричні – спостереження та самоспостереження, діагностичні (бесіда, анкетування, тестування, опитування), метою яких було з’ясування складників професійної підготовки магістрів у галузі митної справи; педагогічний експеримент (пошуковий, констатувальний, формувальний); реєстрація результатів для визначення ефективності впровадження науково-методичного забезпечення процесу професійної підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників;

статистичні методи – для статистичної обробки результатів експериментальної роботи та їхньої інтерпретації.



Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше на основі аналізу та вивчення наукових здобутків вітчизняних та зарубіжних вчених, зважаючи на власний професійний педагогічний досвід, розроблено та обґрунтовано сутність професійної підготовки магістрів у галузі митної справи; розроблено та експериментально перевірено технологію підготовки магістрів у галузі митної справи як складової неперервної професійної освіти митників на засадах міжнародних професійних стандартів митників з використанням інноваційних технологій навчання діяльнісного типу, яка спирається на системний, компетентнісний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, контекстний, синергетичний та комунікативний підходи. Охарактеризовано складники технології: цільовий (забезпечення сформованості у майбутніх фахівців у галузі митної справи професійних компетентностей засобами інноваційних технологій навчання діяльнісного типу та стимулювання в них професійної мотивації), теоретико-методологічний (в основу якого покладено методологічні засади та педагогічні принципи професійної підготовки магістрів у галузі митної справи), змістовно-технологічний (основу якого склали оновлений зміст низки фахових дисциплін та навчальних дисциплін “Ділова іноземна мова”, “Іноземна мова за професійним спрямуванням”, удосконалення сфери вирішення професійних завдань майбутніми фахівцями в галузі митної справи завдяки узгодженому поєднанню інтерактивних та інноваційних технологій у навчальній і самостійній діяльності), рефлексивно-аналітичний (рефлексія власних досягнень у професійному й особистісному зростанні), результативно-оцінювальний блок (особистість студента, що навчається за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”, з високим рівнем сформованості професійної, організаторсько-управлінської та комунікативної компетентностей та має підготовку до практичної професійної діяльності відповідно до сучасних вимог міжнародної митної спільноти);

подальшого розвитку набули наукові уявлення про професійну підготовку майбутніх фахівців у галузі митної справи;

удосконалено форми, методи та засоби професійної підготовки майбутніх службовців митних органів й фахівців у галузі зовнішньоекономічної діяльності;

уточнено критерії, показники та рівні підготовки магістрів у галузі митної справи;

удосконалено форми, методи та засоби підготовки майбутніх працівників митних органів на засадах впровадження міжнародних професійних стандартів митників;



подальшого розвитку набули наукові уявлення про підготовку магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників, сутність поняття та його структуру, професійну підготовку майбутніх службовців митної системи України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в їхній достатній готовності до впровадження в навчальний процес вишів, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців у галузі митної справи та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що співпрацюють із митними органами; дібрано та адаптовано пакет діагностичних матеріалів для визначення рівня підготовки магістрів у галузі митної справи; оновлено зміст фахових дисциплін “Аналіз ризиків у митній справі”, “Основи експортного контролю”, “Організація боротьби з контрабандою та порушенням митних правил” та навчальних дисциплін “Ділова іноземна мова”, “Іноземна мова за професійним спрямуванням” для професійної підготовки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”, які навчаються в Академії митної служби України за спеціальностями “Правознавство”, “Фінанси і кредит”, “Облік і аудит”, “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”, “Інформаційні управляючи системи та технології”, “Транспортні системи”, у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальностями “Товарознавство і торгівельне підприємництво”, “Менеджмент”, “Професійна освіта (Економіка)” та у Вищому навчальному закладі Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі” за спеціальностями “Міжнародна економіка”, “Менеджмент”, “Товарознавство і торгівельне підприємництво”; розроблено програму спецкурсу “Англійська мова для митників”; запропоновано плани та методичні матеріали для проведення практичних занять з використанням інтерактивних технологій (проблемні та творчі завдання, дискусії, ділові ігри, ситуації, проекти, презентації), завдання для самостійної роботи під час вивчення фахових дисциплін “Митна оцінка товарів”, “Міжнародне митне право”, “Електронне декларування”, “Основи експортного контролю”, “Аналіз ризиків у митній справі”, “Митний пост-аудит”, “Контроль доставки товарів”, “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”, “Організація боротьби з контрабандою та порушенням митних правил”, “Морально-психологічна підготовка митника” та навчальних дисциплін “Ділова іноземна мова” та “Іноземна мова за професійним спрямуванням”. У співпраці з викладачами фахових дисциплін та експертами європейського регіонального навчального центру Всесвітньої Митної Організації створено програму та проведено науково-методичний семінар “Впровадження міжнародних стандартів шляхом використання платформи електронного навчання Всесвітньої Митної Організації CLiKC” для викладачів вищих навчальних закладів, фахівців митниць з метою впровадження інноваційних технологій та найкращих практик Всесвітньої Митної Організації у навчальні програми підготовки магістрів у галузі митної справи, а також у процес самоосвіти співробітників митної системи України. Розроблено та впроваджено у навчальний процес “Навчальний посібник для самостійної роботи студентів з дисципліни “Іноземна мова за професійним спрямуванням” (англійська мова)”, який використовується у навчальному процесі магістрів у галузі митної справи та в галузі зовнішньоекономічної діяльності в Академії митної служби України, Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка та Вищому навчальному закладі Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”, а також службовцями митних органів для самоосвіти з метою актуалізації знань та розвитку професійної компетентності, насамперед, з метою підготовки до послуговування платформою електронного навчання ВМО CLiKC.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Академії митної служби України (довідка про впровадження № 11/1-1118 від 03. 09. 2014), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/2798 від 25.06.2014 р), Вищого навчального закладу Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі” (довідка про впровадження № 20/31-16 від 27.10.2014 р.), Державного науково-дослідного інституту митної справи (довідка про впровадження № 7-1/1-359 від 30.10.2014 р.); у роботу підрозділу по роботі з особовим складом в аспекті підвищення кваліфікацій та самоосвіти особового складу Хмельницької митниці (довідка про впровадження № 0033/8/22-70-00.1-11 від 11.11.2014 р.).


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка