Трякіна ольга олександрівна




Сторінка10/32
Дата конвертації19.11.2018
Розмір7,67 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   32


Для більш наочної презентації результатів аналізу сформованості професійної компетентності зазначені дані представлені на рис. 2.4.


Рис. 2.4. Рівень сформованості професійної компетентності відповідно до групи.
Як бачимо, дані таблиці 2.8 та рисунку 2.4 свідчать про низький рівень сформованості професійної компетентності в студентів двох експериментальних та контрольної групи (низький рівень спостерігається у 55,29%, 57,33% та 59,76% відповідно). Це показує низьку ефективність як стандартних методів підготовки магістрів, так і методів, що застосовувалися з урахуванням міжнародних професійних стандартів митників.

Відповідаючи на запитання анкети “Які професійні функції митного службовця Ви вважаєте найважливішими?” (див. додаток Ї), переважна більшість студентів (88,76%) назвала такі: правоохоронна (31,08%), комунікативна (23,19 %), контрольна (13,56%), організаційна (10,74 %), управлінська (10,19 %); щодо сукупності знань, якими повинен володіти майбутній фахівець у галузі митної справи: знання положень міжнародних конвенцій (41,23%), знання методів аналізу ризиків (26,29%), знання іноземних мов (18,43%), знання принципів управління (14,05%); відповідно вмінь – володіння методами оцінки ризиків (37,44%), комунікативні вміння (17,72%), лідерські вміння (15,32%), уміння організовувати діяльність (11,34%), уміння здійснювати аналіз та виробляти стратегію (10,06%), уміння керувати проектною діяльністю (8,12%).

Результати анкетування свідчать, що окрім суто професійних навичок, респонденти вважають за необхідне володіти комунікативними, організаційними й управлінськими вміннями.

З урахуванням зазначеного було виділено й оцінено другий критерій – організаторсько-управлінську компетентність. Діагностика здійснювалася за допомогою методики А. Батаршева “Визначення комунікативних та організаторських схильностей” [14] (питання, що стосуються організаторських вмінь), комплексу психодіагностичних методик, розроблених автором завдань на визначення рівня володіння прогностичними, аналітичними та проектувальними уміннями, що притаманні кожному керівнику в контексті професійної діяльності (див. додаток М). У процесі обробки результатів психодіагностичних методик відповіді респондентів переводились в бали відповідно до ключа. У свою чергу, кожне з зазначених умінь оцінювалося за кількісними показниками: 5–6 балів – опанування уміннями на основі глибоких знань, правильність, усвідомленість повного складу необхідних дій, готовність до реалізації зазначених умінь у професійній роботі; 3–4 бали – уміння, сформовані на репродуктивному рівні, наявні труднощі в застосуванні умінь і технологій, наявні помилки в процесі розв’язання професійних завдань; 0–2 бали – уміння не сформовані.

У цілому за цим критерієм до високого рівня володіння вміннями здійснення організаторсько-управлінських функцій віднесено студентів з показниками 21–30 балів; до середнього – 12–20 балів; до низького – 0–11 балів.

Отримані результати представлено в табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Вихідні дані сформованості організаторсько-управлінської компетентності

Група респондентів

Рівень сформованості


Високий

Середній

Низький

К

%

К

%

К

%

КГ

6

8, 57

23

32,86

41

58,57

ЕГ1

8

9, 41

29

34,12

48

56,47

ЕГ2

7

9,33

25

33,33

43

57,33

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   32


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка