Трякіна ольга олександрівна




Сторінка12/32
Дата конвертації19.11.2018
Розмір7,67 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   32

Перелік запропонованих змістовних модулів

Фахова дисципліна

Змістовий модуль

Аналіз ризиків у митній справі, Організація боротьби з контрабандою та порушенням митних правил

IX семестр



Змістовий модуль 1. Концепція відбору вантажів для перевірки.

Тема 1. Основні принципи концепції відбору.

Тема 2. Різні етапи у формуванні профілю.

Змістовий модуль 2. Цикл управління ризиками.

Тема 1. Принципи та структура циклу управління ризиками.



Змістовий модуль 3. Профілювання пасажирів.

Тема 1. Вибірковість у перевірці пасажирів.

Тема 2. Відбір пасажирів з високим ступенем ризику.

Тема 3. Контрабанда наркотиків інтракорпоральними методами.



Змістовий модуль 3. Профілювання та відбір комерційних вантажів.

Тема 1. Індикатори ризику повітряних вантажів. Перевезення прихованих контрабандних товарів.

Тема 2. Відбір суден для обшуку та індикатори ризику морських контейнерів.

Тема 3. Контрабанда через сухопутні кордони.



Змістовий модуль 4. Контроль документів.

Тема 1. Типи паспортного шахрайства. Види змінених або підроблених паспортів.

Тема 2. Частини паспорта для перевірки. Інструменти та обладнання для виявлення підробок.

Тема 3. Моніторинг авіаквитків.



Основи експортного контролю

IX семестр



Змістовий модуль 1. Принципи спрощення світової торгівлі. Забезпечення безпеки ланцюга постачань.

Тема 1. Міжнародні конвенції, що регулюють питання спрощення й безпеки світової торгівлі.

Тема 1. Уповноважений економічний оператор.

Тема 2. Митний пост-аудит.


Очікувалося, що наприкінці вивчення зазначених тем магістри знатимуть: принципи спрощення й безпеки міжнародної торгівлі, основні положення міжнародних конвенцій, головні принципи управління ризиками, методи аналізу ризиків, засоби митного контролю, а також умітимуть: застосовувати принципи спрощення й безпеки міжнародної торгівлі у професійній діяльності, опанувати положеннями міжнародних конвенцій, оцінювати потенційні ризики за допомогою набору методів, здійснювати митний контроль, ефективно застосовувати тарифну номенклатуру, складати звіти. Під час вивчення зазначених модулів передбачалося розвиток професійно значущих особистісних якостей, які необхідні у професійній діяльності та впливатимуть на її результативність й ефективність: етика поведінки, особиста гідність, емпатія, впевненість, клієнтоорієнтованість, вмотивованість, комунікабельність, вміння стратегічно й аналітично мислити, приймати управлінські рішення, організовувати й планувати свою діяльність.

У цілому, оновлення змісту зазначених фахових дисциплін сприяє динамічній систематизації знань із загальних основ, концепцій та визначень ризик менеджменту, методів відбору пасажирів, транспортних засобів та вантажів для оцінювання ступеню ризику та контролю, митного аудиту та положень міжнародних конвенцій, на яких ґрунтуються принципи аналізу ризиків, аудиту, контролю в митній справі (відповідає вимогам до знань стратегічних менеджерів – Стандарти 1, 2, 3, 4, 7, 10, 11, 12, 13, 14, 17; до знань оперативних менеджерів – Стандарти 1, 2, 4, 6, 7, 8, 9. 12, 13, 16) (див. додаток Б).

Оновлення змісту навчальних дисциплін “Ділова іноземна мова” та “Іноземна мова за професійним спрямуванням” відбувалося, у першу чергу, через запровадження авторського спецкурсу “Англійська мова для митників” з метою розвитку, насамперед, професійно-орієнтованої іншомовної комунікативної компетентності як інтегральної характеристики професійної діяльності (Н. Гез, О. Павленко, Н. Прудникова, Ю. Федоренко) та всіх її підструктур – діяльнісної (оволодіння знаннями, уміннями, навичками та способами здійснення професійної діяльності) та комунікативної (опанування знаннями, уміннями, навичками та способами здійснення професійного спілкування). Контент спецкурсу передбачав також розвиток професійної та організаторсько-управлінської компетентностей (див. додаток Р).

По-друге, оптимізація індивідуальної та самостійної роботи магістрів у галузі митної справи, навчання користуватися професійними й навчальними джерелами іноземними мовами, електронними технологіями міжнародних організацій зумовило апробацію платформи електронного навчання ВМО CliKC у програми навчальних дисциплін “Ділова іноземна мова” та “Іноземна мова за професійним спрямуванням”, що викладаються в Академії митної служби України, у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, у Вищому навчальному закладі Укрооспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”.

Створюючи авторський спецкурс акцентували на тому, що він має бути актуальним і не лише відображати умови професійної діяльності митників в Україні, а й ураховувати світові тенденції митного середовища; коректуватися й доповнюватися з урахуванням новітніх теоретичних досліджень у даному напрямі, програм, методичних розробок з організації професійної підготовки майбутніх фахівців митної системи України; гармонійно поєднувати теоретичну інформацію й технології, методи й форми здійснення професійної підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників.



Завдання спецкурсу:

− засвоєння нової професійної лексики англійською мовою, уміння опанувати цю лексику в усному та письмовому мовленні;

– оволодіння навичками аналізу автентичного тексту, розвиток мовних та мовленнєвих вмінь, навичок розуміння незнайомого тексту й отримання корисної інформації, навичок здійснення професійного спілкування;

− опанування студентами теоретичними знаннями та практичними вміннями щодо специфіки здійснення митної діяльності та її ключових елементів;

− формування в студентів професійних мотивів та цінностей професійної діяльності;

– оволодіння навичками складання доповідей (в усному та письмовому вигляді), аналітичного мислення, розробки проектів, формулювання управлінських рішень, презентації власних думок.

Спецкурс побудований за модульним принципом і складається з трьох змістових модулів: управління ризиками в митній справі; безпека ланцюга постачань; міжнародні конвенції. Кожен навчальний модуль має чітку структуру, що поєднує змістовий (забезпечує аудиторне та самостійне вивчення навчального матеріалу), технологічний (передбачає впровадження інтерактивних технологій, аналіз професійних ситуацій вибору, реалізується через систему семінарських та практичних занять, містить завдання для роботи із автентичним матеріалом професійного спрямування й індивідуальні проекти для самостійної роботи та технологічні схеми для їх виконання); навчально-методичний (авторський навчальний посібник для самостійної роботи студентів з дисципліни “Іноземна мова за професійним спрямуванням”, методичний посібник з розвитку навичок ознайомлювального читання) і контрольно-діагностичний (забезпечує систему поточного і підсумкового контролю) компоненти.

Програма спецкурсу розрахована на 36 годин, з яких: практичних занять – 12 годин, індивідуальної роботи – 4 години, самостійної роботи – 20 годин.

Істотним критерієм у доборі змісту спецкурсу має бути те, що за результатами його опанування майбутній фахівець у галузі митної справи зможе виробити власне уявлення про майбутню професійну діяльність, яка вимагає компетентного підходу, необхідність неперервної освіти, самоосвіти, самовиховання, самооцінки та самокорекції. Рівень засвоєння знань має бути таким, щоб майбутні фахівці були обізнаними у сучасних принципах та завданнях професійної діяльності, чітко уявляли посадові функції й обов’язки, враховували вітчизняний і зарубіжний досвід; опанували компетенціями професіонала, що містяться у міжнародних документах: Професійних стандартах ВМО, Рамці компетенцій ЄС для митної професії та освітньо-кваліфікаційній характеристиці магістра у галузі митної справи в Україні; володіли навичками стратегічного й аналітичного мислення, збору та обробки інформації, комунікативними вміннями, у тому числі, й вміннями вільно спілкуватися англійською мовою; володіли організаторськими та управлінськими здібностями, високою загальною культурою, були добре вмотивованими, комунікабельними, співчутливими, чесними, клієнтоориєнтованими.

Спиралися на ідеї А. Вербицького та А. Федорової [31], що пізнавальна діяльність студента має бути адекватною його майбутній професійній діяльності. За цього підходу зміст спецкурсу побудовано за логікою завдань майбутньої професійної діяльності та актуальних освітніх потреб студентів, на основі проектування навчального курсу як предмета діяльності студента, проектування діяльності студента із засвоєння спеціально підібраних навчальних завдань, що моделюють основні типи професійних завдань.

У результаті вивчення цього спецкурсу магістри мають поглибити та опанувати на засадах імплементації міжнародних професійних стандартів митників:

знаннями: концепції та методів оцінки ризиків, необхідності впровадження методу управління ризиками, ролі оцінки ризиків у здійсненні митного контролю, видів ризику, методів відбору вантажів та осіб для перевірки, стратегічних елементів циклу управління ризиками, етапів проведення аналізу після конфіскації незаконно ввезених товарів, видів пост-аудиту як частини процесу оцінки ризиків; міжнародних торгових механізмів, видів ризику на різних етапах транспортування товарів від товаровиробника до товароодержувача та методів їх оцінки, технологій незаконного ввозу товарів у міжнародному ланцюзі постачань, принципів забезпечення безпеки міжнародного ланцюга постачань; нормативних положень міжнародних конвенцій;

професійними термінами (рідною та англійською мовами): “ризик у митній справі”, “управління ризиками”, “оцінка ризику”, “профілювання”, “відбір” “міжнародні торгівельні механізми”, “ланцюг постачань”, “товаровиробник”, “товароодержувач”, “аналіз після конфіскації товарів”, “митний пост-аудит”, “тарифна номенклатура”, “стандарти переглянутої Кіотської конвенції”, “Загальний Додаток переглянутої Кіотської конвенції”, “Спеціальні Додатки переглянутої Кіотської конвенції” тощо;

уміннями: застосовувати теоретичні знання для розв’язання професійних ситуацій; опанувати понятійним апаратом та правовою базою міжнародної торгівлі та зовнішньоекономічних операцій; оцінювати ризики та визначати їх види та природу; розуміти різні стратегії та використовувати їх у своєї професійної діяльності; складати документи на основі аналізу доступних джерел інформації; робити висновки, узагальнення; приймати управлінські рішення; складати профілі, звіти та презентувати їх на всіх рівнях професійної взаємодії; керуватися у роботі нормами міжнародних конвенцій; створювати комунікативні ситуації та керувати ними; володіти усним (монологічним й діалогічним) та письмовим мовленням, опанувати вірними граматичними й лексичними структурами англійської мови.

Формування зазначених знань, умінь та навичок відповідає вимогам міжнародних професійних стандартів митників (до знань стратегічних менеджерів – Стандарти 1, 2, 3, 4, 7, 10, 11, 12, 13, 14, 17 та до знань оперативних менеджерів – Стандарти 1, 2, 4, 6, 7, 8, 9. 12, 13, 16; до вмінь стратегічних менеджерів – Стандарти 1, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 14, 16, 18, 19 та до вмінь оперативних менеджерів – Стандарти 1, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 17, 19) (див. додаток Б); сприяє оволодінню професійними (оперативними), організаторсько-управлінськими та комунікативними компетенціями, визначеними Рамкою ЄС (див. додаток Г); сприяє здійсненню управлінської, правотворчої, контрольної, правоохоронної та правозастосовної професійних функцій, що складають кваліфікаційну характеристику майбутнього співробітника митної служби України (див. додаток З) та визначають напрямки його професійної освіти, самоосвіти та підвищення кваліфікації.

Вищезазначений зміст підготовки має забезпечити формування не лише готовності майбутніх фахівців у галузі митної справи керуватися у своїх діях професійними цінностями, але й виробити власну систему дій, спрямованих на застосування професійних знань під час вирішення різноманітних професійно спрямованих завдань, оперування й управління професійною інформацією, сформувати індивідуальний досвід навчання та власний професійний досвід – основу подальшого професійного самовдосконалення. Цього можна досягти шляхом організації самостійної навчальної діяльності студентів, яка є найважливішою для самоактуалізації, самооцінки, самоуправління і самоорганізації, постійного підвищення професійної кваліфікації серед існуючих форм підготовки магістрів у галузі митної справи та у сфері зовнішньоекономічних операцій .

Ураховували, що самостійна робота студентів є комплексним інтегративним педагогічним явищем, що має динамічну ієрархічну структуру та спрямована на засвоєння сукупності знань, формування професійних умінь та здатності до саморефлексії. З цієї точки зору, самостійна навчальна діяльність призначена не лише для опанування певної дисципліни, але й для формування навичок самостійної роботи в навчальній, науковій, професійній діяльності, здатності брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення. Вона має діяльнісний характер та притаманні такої діяльності функції: пізнавальну, самоосвітню, прогностичну, коригуючу та виховну, що зумовлює керування самостійною діяльністю та власну траєкторію індивідуального й професіонального розвитку.

Оскільки інформатизація стала реальністю і систематично розширює свій вплив [43; 192], особливо в галузі освіти та професійного навчання, серед провідних методів організації самостійної навчальної діяльності магістрів у галузі митної справи (самостійний пошук професійної інформації, самостійне дослідження явища, яке вивчається, використання сучасних інформаційних технологій, рефлексивний аналіз здійснюваної навчальної діяльності, самостійне узагальнення результатів і прогнозування) обрано використання електронної форми навчання – інноваційного методу із запровадженням сучасних інформаційних технологій. Термін “електронне навчання” у працях вчених [179; 295] розглядається як синонім понять “дистанційне навчання”, “он-лайн навчання”, “відкрита освіта”. Зазначене електронне навчання ґрунтується на адаптації електронної платформи професійної підготовки митників ВМО CliKC [349].

Довели, що електронна платформа повністю відповідає цілям підготовки висококваліфікованого митного службовця, а саме: сприяє розширенню професійних знань керівників та офіцерів митних служб, забезпечує сучасними структурами та методами ефективного професійного навчання у галузі митної справи, сприяє удосконаленню наукових досліджень, надає ідеї щодо адаптації прогресивних навчальних моделей під потреби національних митних адміністрацій. Сукупність зазначених цілей яскраво відображається в її структурі, що складається з таких трьох елементів:

1) навчальні матеріали (електронні тематичні модулі; інтерактивні навчальні курси; нормативні документи, що містять основні митні й торгові стандарти та процедури міжнародних організацій; демонстраційні слайди; глосарії; вказівки щодо складання портфоліо);

2) методи оцінки сформованості професійних знань (проміжкові тести, вправи, опитування та завдання для моніторингу рівня сформованості знань за певною навчальною темою);

3) засоби взаємодії (форуми, чати, об’єднання експертів, блогі, воркшопи). Ці засоби сприяють обміну досвідом щодо впровадження електронної навчальної платформи ВМО CliKC у національні програми з професійної підготовки фахівців у галузі митної справи; надають можливість обговорювати проблемні питання, що виникають в професійній діяльності митних офіцерів.

Зазначили, що тематичні модулі (див. додаток С) презентовано у формі лекцій із окресленим змістом, покроково розробленим навчальним планом та практичними завданнями з вирішення певних професійних ситуацій. Інтерактивні навчальні курси, у свою чергу, містять актуальний теоретичний матеріал, спрямований на поглиблення системи знань, формування професійних умінь та навичок, включають професійно-орієнтовані завдання різного рівня складності, які спонукають студента до творчої діяльності, аналітичного підходу до розв’язання професійних задач; вони містяться у чотирьох тематичних блоках (див. таблицю 3.3) та доступні на п’яти мовах: англійської, французької, арабської, іспанської, португальської та російської. Довели, що така структура організації електронної платформи підготовки митників сприяє успішному виконанню студентами самостійної роботи, оскільки передбачає вмотивованість навчальних завдань, чітку постановку пізнавальних завдань, розуміння алгоритму та методів виконання самостійної роботи, видів і форм контролю та критеріїв оцінювання.

Таблиця 3.3

Інтерактивні навчальні курси електронної платформи ВМО CliKC

(розраховані на 250 навчальних годин)

Блок 1

Правоохоронна діяльність

Блок 2

Конвенції та

документи

Блок 3

Тарифи та

торгівля

Блок 4

Інституціональний

розвиток митних

адміністрацій

▪ Митний контроль.

▪ Захист прав

інтелектуальної власності.

▪ Пост-аудит.

▪ Багатосторонні угоди щодо захисту навколишнього

середовища.

▪ Конвенція з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (СІТЕС).

▪ Речовини, що руйнують озоновий шар.

▪ Оцінка ризику.

▪ Комерційні шахрайства.



▪ Конвенція МДП.

▪ Рамкові

стандарти з забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі.

▪ Конвенція про тимчасове ввезення.

▪ Модель

електронних даних ВМО.

▪Переглянута

Кіотська Конвенція.



▪ Гармонізована

система опису та кодування товарів.

▪ Оцінка митної вартості.

▪ Трансферні

ціни.

▪ Правила



походження.

▪Морально-етичний кодекс офіцерів митних служб.

Зазначені інтерактивні курси містять інноваційні навчальні інструменти, за допомогою яких майбутні митники (у рамках магістерських програм) чи службовці митних адміністрацій (у рамках програм підвищення кваліфікації) набувають необхідні вміння вирішувати професійні завдання, оперативно діяти у конкретних ситуаціях та обробляти інформаційні потоки. Як виявило наше дослідження, зміст навчального матеріалу, який було включено до контенту тем інтерактивних курсів відповідає нагальним потребам професійної підготовки висококваліфікованих фахівців. Крім того, ситуативні завдання, ділові та рольові ігри, проблемні питання, слайди та відео матеріали, документи міжнародних угод та конвенцій, які включено до змісту інтерактивних курсів, найбільш ефективно відображають тенденції міжнародного митного середовища та сприяють послідовному і систематичному розвитку професійних, організаторсько-управлінських й комунікативних компетентностей майбутніх співробітників митних адміністрацій у відповідності до Професійних стандартів ВМО.

З’ясовано, що зазначені інтерактивні курси сприяють виконанню виробничих функцій та типових завдань митників, навчають організаційним, управлінським, правотворчим, контрольним, правоохоронним, технічним, правозастосовним, інформаційно-статистичним та економічно-фінансовим вмінням, які передбачено у освітньо-кваліфікаційній характеристиці магістра у галузі митної справи. Наприклад, ситуативні завдання, які включено до інтерактивних курсів “Митна оцінка” та “Види митного контролю” навчають студентів забезпечувати реалізацію економічної політики держави в частині оподаткування зовнішньоекономічних операцій, захищати економічні інтереси України, організовувати заходи, пов’язані з контролем за своєчасною сплатою митних платежів та здійснювати заходи, спрямовані на попередження, виявлення та припинення контрабанди та боротьбу з іншими порушеннями митних правил.

З урахуванням вищезазначених фактів зробили узагальнення, що електронна платформа навчання ВМО CliKC є найбільш прогресивним методом навчання майбутніх фахівців у галузі митної справи, оскільки має багато можливостей та переваг, а саме:

– вона містить різноманітні актуальні теоретичні й практичні навчальні матеріали, контент яких стимулює пізнавальну діяльність студента, оскільки відображає сучасні умови здійснення митної діяльності та надає конкретний інструментарій для розв’язання професійних завдань;

– зміст інтерактивних курсів моделює майбутню професійну діяльність фахівця;

– завдання, вправи та сценарії мають відео- та аудіо супроводження, що стимулює зацікавленість та мотивацію студентів;

– розмаїття автентичних текстів та професійної лексики на іноземних мовах, аудіосупроводження зумовлює вдосконалення професійно-орієнтованої іншомовної комунікативної компетентності;

– електронні навчальні модулі сприяють послідовному та систематичному оволодінню професійними знаннями та вміннями у відповідності до міжнародних професійних стандартів митників;

– вона включає автоматичні системи оцінювання успішності виконання кожного інтерактивного курсу, що стимулює самооцінку, саморефлексію;

– вона пропонує митним адміністраціям можливість обмінюватися документами та досвідом стосовно проблемних питань в управлінській, стратегічній та технічній сферах;

– вона є дієвим інструментом для розвитку компетентностей майбутніх фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

– вона обумовлює підвищення кваліфікації та самоосвіту фахівців, професійне вдосконалення упродовж життя.

У процесі відбору методів й технологій акцентували увагу на формуванні мотивації студентів, що досягається завдяки взаємодії студентів як з однокурсниками, так і викладачем на принципах співробітництва й співтворчості. Аналіз доробок вчених [60; 97; 139; 188; 203; 237] підтвердив, що таким критеріям відповідають інтерактивні технології навчання. Дана технологія передбачає впровадження розмаїття інтерактивних технологій навчання: діалогічно-дискусійних (дискусії, диспути, “мозкові атаки”, навчання у співробітництві); ігрові (ділові, ситуаційно-рольові ігри); кейс-методи, студентські презентації, навчальні проекти, розв’язання професійних завдань, які можуть бути реалізовані під час організації різних форм навчання.

Тому акцентували увагу на творчому діалозі, плюралізмі думок, багатопозиційному полілогу викладача і студентів, використанню індивідуально-диференційованих завдань, ситуацій партнерства як навчального співробітництва; озброєнні студентів комплексом знань, який надасть цілісне уявлення про зміст, структуру і функції майбутньої професійної діяльності; відпрацюванні професійних умінь та навичок, необхідних для успішного впровадження інтерактивних методів навчання; актуалізації потреби у самопізнанні та самовдосконаленні. Безсумнівно, без мотивації на набуття певних знань, процес навчання стає процесом механічного засвоєння теоретичних основ, які, в силу свого невключення в систему особистісної сфери студента, залишаються незатребуваними і не реалізуються в його подальшій діяльності. Підвищенню ефективності технології сприяло розв’язання різнорівневих завдань, стимулювання професійного інтересу, реалізація нестандартних видів навчально-пізнавальної діяльності, змагальність, ігровий характер занять, емоційність, проблемність.

Діалогічно-дискусійні методи навчання є провідними під час засвоєння теоретичного матеріалу. Їх вибір обумовлений можливістю трансформації навчального процесу (завдяки їх реалізації) у співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де студент і викладач рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Застосування діалогу вважаємо необхідною умовою ефективної комунікації під час проведення аудиторних занять, одержання зворотного зв’язку для коригування дій студентів; засобом розвитку комунікативних, організаторсько-управлінських умінь. Діалог надає можливість студенту висловитися й викласти свою думку, моделювати власні судження, розвинути індивідуальний стиль комунікативної діяльності, способи самовираження через цю діяльність, відчути себе рівноправним співучасником різноманітної комунікативної й рефлексивної діяльності.

У педагогічному словнику С. Гончаренко наводяться такі визначення цих понять: дискусія (лат. discussion – розгляд) – широке публічне обговорення якогось спірного питання [54, С. 91]; диспут (від лат. dispute – міркую, сперечаюсь) – спір на наукову, літературну чи іншу тему, що відбувається перед аудиторією [там само, С. 92]. Ці методи створюють умови для висловлення власних поглядів і переконань, зіставлення їх з позиціями опонентів, обстоювання власної думки.

Активна участь студентів у діалозі забезпечується різними прийомами: запитання до аудиторії, коментування, голосова розрядка, гумористична репліка або казус, педагогічне авансування, “театральна пауза” (дозволяє зосередитись, підготуватися до несподіваного тактичного ходу в дискусії, змінити емоційний настрій, відволікти увагу, надати значимості наступним висловлюванням), “перенесення дискусії на діяльність” (ефективний у випадку виникнення тупикової ситуації в ході обговорення), “передання повноважень” (педагог нібито відсторонюється від участі в розв’язанні ситуації й передає свої повноваження комусь з лідерів або аутсайдерів групи з метою актуалізації їх потенційних можливостей), “зміна вагових категорій” (передбачає вміння викладача перевтілюватись у людину не спокушену, здивовану почутим, зацікавленого слухача), “навмисна помилка” (викладач спеціально припускається помилки, яка повинна активізувати дискусію, спровокувати появу додаткового інтересу, примусити студентів шукати нові аргументи, щоб довести свою правоту) тощо. Послугування вищезазначеними прийомами оптимізації діалогічного спілкування сприяє глибокому усвідомленню студентами питань, пов’язаних з різними аспектами професійної діяльності.

Важливого значення надаємо диспуту та його формам: круглий стіл (бесіда, у якій беруть участь п’ять-шість студентів, що обмінюються думками як між собою, так і з “аудиторією”); засідання експертної групи (“панельна дискусія”, до якої залучають 4–6 студентів із призначеним головою. Спочатку вони обговорюють певну проблему між собою, потім пропонують свою позицію аудиторії у формі повідомлення або доповіді); форум (обговорення, у якому “експертна група” обмінюється думками з “аудиторією”); симпозіум (обговорення, у ході якого учасники виступають з повідомленнями, пропонуючи власний погляд. Після цього відповідають на запитання аудиторії); дебати (обговорення, побудоване на основі заздалегідь фіксованих виступів учасників, які представляють дві команди-суперниці. Після виступів команди відповідають на запитання, вислуховують спростування своєї позиції тощо); судове засідання (обговорення, що імітує судовий розгляд справи). Даними методами навчання доцільно послуговуватися за принципом “від простого до складного”, ураховуючи зміст навчального матеріалу, рівень знань студентів, їх мотивацію щодо оволодіння питаннями щодо професійної діяльності.

В. Ягупов [298], акцентуючи на ефективності дискусії у формуванні освіченої особистості військовослужбовця, виділив такі її особливості: забезпечення можливості рівноправної, зацікавленої та активної участі майбутніх фахівців в аналізі теоретичних положень, вірогідних рішень, в аналізі їх правильності й обґрунтованості. Дискусія створює специфічне психологічне тло, яке виникає під час спілкування різноінформованих партнерів – членів навчальної групи; формує у студентів уміння стисло і точно викладати свої думки.

Доцільним є послугування технологією мозкова атака (мозковий штурм). Впроваджуючи її, доцільно спиратися на погляди В. Андреєва [7], який стверджує, що в процесі колективного пошуку вирішення проблеми студенти набувають не тільки нові знання, удосконалюють уміння і навички, а й шліфують відповідне ставлення учасників один до одного. Мозкова атака дає змогу побачити проблему та визначити підходи щодо її вирішення з позиції кожного учасника, розкріпачитися, вільно почуватися та висловлювати власну думку, аргументуючи її та підтверджуючи фактами, а також розвинути комунікативні уміння, здійснити трансформацію одного типу діяльності (пізнавальної) в інший (професійну) із відповідною зміною потреб і мотивів, цілей та дій студентів.

Проведення “мозкової атаки” можливе за умов співпраці, співтворчості, довіри, що сприяє виробленню в студентів самостійного комунікативного мислення, пошуку нестандартних методів вирішення проблеми, формуванню уміння взаємодіяти, висловлювати та аргументувати власну думку, цінувати, поважати думку іншого.

Технологія підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників передбачає виконання вправ. Вправа – завдання, яке потребує повторного виконання дії з метою її засвоєння на рівні до автоматизму, результатом чого є сформованість навичок. На думку С. Рубінштейна [232], у процесі виконання вправ разом із закріпленням знань, виробленням автоматичних умінь відбувається і поглиблення цих знань, підвищення свідомості виконання дій.

Завдання мають втілювати тенденцію поступового ускладнення від репродуктивного рівня (дії за зразком, аналогією, алгоритмом) до креативного (дії, які призводять до теоретичного відкриття або постановки нової проблеми). Завдання репродуктивного рівня спрямовані на виявлення у студентів системи знань (знання закономірностей, алгоритмів, понять, означень, сутності явищ і процесів), формування навичок та умінь, у той час, як завдання креативного рівня розкривають творчий потенціал студента, активізують його таланти. Виконання розмаїття вправ допомагає студентам більш чітко уявити роль отриманих знань, навичок і умінь у майбутній професійній діяльності, виявити власну активність і самостійність.

Ефективним засобом моделювання професійної діяльності магістра у галузі митної справи є ігрові методи. На доцільність та ефективність використання ділових ігор у навчальному процесі вищої школи звертали увагу Я. Бєльчиков, Л. Вишнякова, Ю. Гапон, С. Коломієць, Л. Котлярова [20; 32; 49; 104; 107] та інші. Гра – це унікальний механізм акумуляції і передачі набутого досвіду. У грі актуалізується, знаходить своє поведінкове виявлення активна позиція її учасників. Узагальнено ділова гра може бути визначеною як засіб моделювання умов професійної діяльності через пошук нових шляхів виконання цієї діяльності та прийняття рішень щодо того, які з цих шляхів є оптимальними. Таким чином, використання ділових ігор привносить професійну реальність у студентську аудиторію, перетворюючи абстрактне вивчення навчальної дисципліни на її засвоєння через практику (досвід) змодельованої професійної діяльності. В цьому випадку доречно говорити не про засвоєння, а про привласнення знань, умінь та навичок. Приймаючи “напівреальні” рішення, здійснюючи “напівреальні” дії, учасники гри отримують можливість знайти правильну лінію поведінки й оптимальне розв’язання проблем, які постали перед ними [187, C. 116 – 117].

У контексті нашого дослідження розглядаємо ігрові методи як один із ефективних засобів підготовки майбутніх фахівців у галузі митної справи, що створює умови для набуття студентами досвіду професійного спілкування, можливості зрозуміти основи та вимоги до своєї професійної діяльності, комплексного оволодіння знаннями та можливостями для їх використання у майбутній практичній діяльності.

Даною технологією передбачено застосування різновидів ділових ігор:

- імітаційні (імітують професійну діяльність митного офіцера в умовах певного підрозділу, на території компанії-імпортера, на кордоні);

- операційні (в основі ситуації, які імітують реальність. Допомагають відпрацювати виконання конкретних операцій, наприклад, етапів оцінювання ризиків при переміщенні товарів через кордон, розгляд специфічних аспектів вирішення проблемних ситуацій у даному напрямку тощо);

- рольові (спрямовані на вироблення тактики поведінки, дій, функцій і обов’язків майбутнього фахівця у галузі митної справи). Виконуючи певні ролі, студенти мають можливість приймати рішення в умовах конфліктних ситуацій, відстоювати свої пропозиції, знаходити шляхи вирішення різноманітних проблем.

Послугування ігровими методами навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців у галузі митної справи дає змогу виконати такі завдання: формування пізнавального інтересу, забезпечення умов розвитку професійної мотивації; формування здатності самостійного оволодіння знаннями; розвиток у студентів практичного мислення, уміння аналізувати ситуацію, приймати конструктивні рішення; оволодіння професійними нормами спілкування; формування у студентів цілісного уявлення про професійну діяльність та її динаміку; набуття проблемно-професійного і соціального досвіду, готовності приймати індивідуальні та колективні рішення; розвиток теоретичного і практичного мислення у професійній сфері; розвиток організаторсько-управлінських вмінь; формування рефлексивного компонента професійної діяльності. Отже, ігрові методи навчання, як засіб імітації професійної діяльності, інтенсифікують процес навчання й тісно пов’язують його з практичною діяльністю, надають змогу надати навчанню предметний та соціальний контексти і тим самим змоделювати сприятливі умови формування професійних компетентностей майбутніх митних службовців.

Для нас було важливим, щоб уже під час навчання у вищій школі у студентів формувалися необхідні професійні знання, уміння та навички. Ряд науковців стверджують, що цю проблему можна вирішити, власне, не за рахунок збільшення аудиторного навчання, а, насамперед, шляхом удосконалення організаційних форм навчальної роботи, використання й удосконалення у навчальному процесі активних методів навчання як головної складової інноваційних технологій. Процес розвитку необхідних вмінь і навичок можна суттєво скоротити за допомогою моделювання елементів основних завдань професійної діяльності.

Уважаємо, що значного ефекту у підготовці магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів надає метод ситуаційного аналізу. Кейс-метод (метод кейсів – case method, кейс-стаді – case study), відомий також під назвами метод конкретних ситуацій та метод ситуаційного аналізу – це технологія навчання, пов’язана з використанням опису ситуацій професійної діяльності, які ті, хто навчаються, повинні проаналізувати, розібратися у сутності проблем, що виникли в цих ситуаціях, з метою знаходження рішення таких проблем, яке буде оптимальним для кожної з конкретних ситуацій, описаної у кожному з конкретних кейсів. У більшості випадків кейси основані на реальних ситуаціях, реальному фактичному матеріалі, але можуть бути і віртуальними, тобто вигаданими, але наближеними до реальних ситуацій.

Головні характеристики методу кейсів відзначають В. Галузинський і М. Євтух [46], зокрема:

1. Кейс-метод призначений для отримання знань з дисциплін, що характеризуються наявністю плюралістичних істин, коли неможливо дати однозначну відповідь на поставлене питання.

2. Акцент навчання переноситься не на оволодіння студентами готовим знанням, а на його вироблення в процесі обговорення проблеми.

3. Результатом застосування методу є не тільки знання, але й навички професійної діяльності.

4. Метод базується на розробці, з урахуванням певних правил, моделі конкретної ситуації, яка має місце у реальному житті і відображає той комплекс знань і практичних навичок, який студенти мають отримати.

Переконані, що використання кейс-методу у підготовці майбутніх фахівців у галузі митної справи, дозволить формування у магістрів умінь та навичок прийняття професійних рішень на основі отриманих знань з приводу типових та нетипових професійних проблем, які виникають у типових та нетипових фахових ситуаціях; поглибити комунікативні уміння та навчитися управляти ситуаціями. Технологією передбачено впровадження кейс-методів у навчальні програми магістрів з фахових дисциплін.

Доцільним вважаємо використання студентських презентацій та проектів. Існує багато визначень поняття презентації. Взагалі, найбільш спрощено, вона розуміється як форма представлення інформації, призначена для того, щоб донести до цільової аудиторії відомості про її об’єкт.

Необхідність формувати презентаційні вміння у майбутніх співробітників митних органів обумовлено тим, що в сучасному професійному середовищі практично кожний фахівець досить часто змушений презентувати свої (або своєї професійної групи) ідеї та розробки, представляти свою організацію і те, чим вона займається. Усна презентація у цьому випадку, якщо вона дійсно адекватно підготовлена та проведена, є одним з найефективніших засобів переконання цільової аудиторії внаслідок своєї емоційності та наочності. Саме тому роботодавці нерідко надають переваги випускникам вишів, які вже добре опанували презентаційні вміння, у порівнянні з тими, хто їх не має. Сказане демонструє, з одного боку, професійну значущість формування презентаційних умінь у всіх магістрів у галузі митної справи, а з іншого боку, показує, що, коли на заняттях студенти роблять різні презентації професійного змісту, то це дуже точно моделює те, чим їм дійсно прийдеться займатися у майбутній фаховій діяльності.

Проектна робота, у свою чергу, є цілісною сукупністю дій тих, хто навчаються, у певній послідовності для досягнення поставленого завдання – вирішення проблеми з оформленням отриманого рішення у вигляді деякого кінцевого продукту (Є. Полат [195]). Одна з головних переваг методу проектів – його високий мотиваційний потенціал, пов’язаний з особистісною значущістю проектних завдань. Наприклад, якщо студенти ВНЗ виконують професійно спрямований навчальний проект, то особистісна значущість проявляється у тому, що вони реально “занурюються” у середовище майбутньої фахової діяльності, яка сама по собі є особистісно-значущою, засобом власного самовираження.

Ураховували те, що виконуючи проекти, студенти повинні самостійно добирати значну кількість професійно-значущих матеріалів. Це стає основою для вироблення умінь та навичок самонавчання, необхідних для ефективної праці за фахом. Крім того, опрацювання численних матеріалів з фаху виконує подвійну функцію: підвищує професійні знання і водночас розвиває і поліпшує у студентів уміння та навички професійної комунікації. Для підготовки проекту ті, хто навчаються, повинні читати численні фахові тексти (в тому числі іноземною мовою), прослуховувати багато матеріалів для виконання проекту, а також слухати один одного під час обговорення проміжних та кінцевих результатів (читання та слухання). Крім того, студенти не тільки постійно обговорюють проект, а й дуже часто представляють результати своїх дій у письмовому вигляді (говоріння та письмо). Таке інтегроване використання видів професійного спілкування не тільки покращує та інтенсифікує їх розвиток. Воно ще й характерно для професійної діяльності, де різні види професійної комунікації зазвичай використовуються у взаємозв’язку, інтегровано. Таким чином, покращується, стає більш реальним моделювання фахової діяльності у навчальному процесі.

Уважаємо, що реалізація змістовно-процесуального складника технології підготовки майбутніх фахівців у галузі митної справи, який ми розглядаємо у нашій технології як провідний, має відбуватися на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії між студентами та викладачами, її діалогічності, поваги до висунутих студентами ідей; врахуванні індивідуального розвитку та психологічних особливостей кожного зі студентів; стимулювання їх самостійності, творчості, створення атмосфери натхнення, яскравого емоційного забарвлення; забезпечення індивідуалізації та групової взаємодії у навчанні; уточнення професійних намірів та планів, спрямування навчально-пізнавальної діяльності студентів задля їх досягнення [40].

Рефлексивно-аналітичний складник технології. Досягнення високого рівня професіоналізму в майбутнього фахівця у галузі митної справи безумовно залежить від його здатності адекватно оцінювати себе й власну професійну діяльність, прогнозувати кінцевий результат своєї діяльності, оцінювати значущість продукту діяльності, виходячи з внутрішніх і зовнішніх критеріїв якості.

Рефлексія (самопізнання, самоаналіз) є продуктом й принципом людського мислення, що забезпечує його свідоме регулювання та контроль, предметний розгляд самого знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання. Вона гарантує позитивні міжособистісні контакти, визначаючи такі партнерські особистісні якості, як проникливість, чуйність, терпимість, прийняття і розуміння іншої людини. Науковці підкреслюють важливість рефлексивних умінь для різноманітних видів навчальної діяльності студентів у процесі вивчення різних дисциплін (слухання лекцій, підготовки до семінарських занять, аналізу професійно спрямованих завдань, виконання письмових робіт тощо), а також індивідуальний характер рефлексивних механізмів. У нашому дослідженні поділяємо погляди Н. Волкової [там само, С. 52 – 54], яка розглядає даний феномен “як здатність суб’єкта навчання аналізувати способи і результати власної діяльності (навчальної, професійно спрямованої, комунікативної тощо), встановлювати границі зазначеної діяльності у процесі вирішення навчальних завдань за допомогою узагальненого способу розумової діяльності”.

Під час організації процесу навчання магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників в рамках нашої технології з метою запуску механізму рефлексії у студентів доцільним вважаємо створювати різноманітні професійно спрямовані ситуації, які б вимагали б від майбутніх фахівців зіткнутися з тим, що обумовлює роздуми, самоаналіз, самокоригування і переосмислення ситуації. Активізація рефлексивного мислення найбільш ефективно відбувається під час входження студента в проблемну ситуацію, шляхом постановки та вирішення різноманітних проблем, що пропонуються викладачами.

Уважаємо, що розвиток рефлексії студентів відбувається і шляхом включення майбутніх спеціалістів в аналітико-оціночну, пошуково-практичну діяльність, що сприяє формуванню стійких уявлень про себе, людей, що оточують студентів, збагачує професійний досвід. Тому використовували такі методи:

моделювання неоднозначних, проблемних ситуацій, фіксації проблемних ситуацій, що спонтанно виникали в студентській групі. Ситуації, які пропонуються для розігрування, як правило, мають невизначений, проблемний характер, вимагають рефлексивного аналізу. Конфлікт задається розходженням у визначенні цінностей, які керують свідомістю і вчинками особистості залежно від рівня її ціннісних орієнтацій, що передбачає не тільки відповідь студента, але й спільний аналіз обраного способу дії, обговорення у групі, пошук альтернативних варіантів рішення, оцінку можливих наслідків прийнятого рішення;

групова дискусія, організована у формі обговорення конкретних ситуацій і аналізу спонтанних процесів. Предметом аналізу виступають різноманітні ситуації проблемно-конфліктного характеру. Аналіз сприяє співвіднесенню власного бачення ситуації та способів її розв’язання з поглядами інших учасників, розширенню уявлень про ситуацію і можливі варіанти виходу з неї, розвитку вмінь рефлексивного аналізу ситуацій та прийняття рішень. Активізація психологічних механізмів і соціально-психологічних ефектів забезпечує корекцію індивідуальних позицій, професійно-ціннісних орієнтацій та установок майбутніх фахівців;

– аналіз виконання інструкцій всіма учасниками (Що вдалося?, Що не вдалося?, Чому?); подальший аналіз розвитку студентів (Що ми робимо у подальшому?).

За допомогою рефлексії, на думку І. Безотосової-Курбатової [18], студент вчиться розбиратися в тому, який досвід, знання, вміння та навички йому необхідні, щоб успішно виконувати майбутню професійну діяльність. Отже, рефлексія власних досягнень у професійному й особистісному розвитку можлива лише за умови самооцінки – зіставлення результатів своїх дій з вимогами професії, з результатами діяльності інших та самокоригування – визначення тих аспектів, які потребують удосконалення, детальний аналіз допущених помилок, оцінка їхніх наслідків та проектування способів усунення).

Визначення результативності технології підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників відбувається завдяки введенню у технологію результативно-оцінювального етапу. Цей складник передбачає контроль, аналіз та корекцію експериментальної роботи та отриманих результатів. Однак, головною метою результативно-оцінювального етапу є своєчасне фіксування недоліків чи помилок у процесі підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників, визначення шляхів та засобів їх усунення, виявлення найбільш ефективних напрямів, методів та форм діяльності викладачів при реалізації цього процесу й поширення досвіду.

Результатом реалізації технології є сформованість професійної, організаторсько-управлінської та комунікативної компетентностей фахівців у галузі митної справи, які підготовлені до практичної професійної діяльності відповідно до сучасних вимог міжнародної митної спільноти та митної системи Украіни.




3.2. Реалізація технології підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників
Даний підрозділ дисертаційного дослідження присвячено опису експериментальної роботи щодо реалізації на практиці технології підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників, яка спиралася на теоретичні позиції, обґрунтовані в підрозділах 2.1, 2.2 дисертації.

Під професійною підготовкою магістрів ми розуміємо системний, цілеспрямований й неперервний процес навчання знанням, умінням та навичкам, розвитку професійних якостей особистості, що необхідні службовцям митних органів для ефективного виконання професійних завдань та надання кваліфікованих митних послуг з урахуванням сучасних тенденцій спрощення торгівельних операцій та сприяння безпеки світової торгівлі на засадах міжнародних професійних стандартів митників відповідно до вимог державних освітніх й професійних стандартів. Зважаючи на це, фахівець у галузі митної справи повинен не лише ефективно опанувати необхідною кількість знань, умінь та навичок, але водночас сприяти економічним й політичним інтересам країни, забезпечувати вільний рух та безпеку товарів, приймати чисельні рішення, у тому числі, й управлінські, здійснювати комунікацію.

Вважаємо, що підготовка майбутніх фахівців до професійної діяльності має бути двостороннім: з одного боку – академічною, з іншого – практично орієнтованою. При цьому варто допомогти студентам усвідомити, що робота митного службовця – це щоденна перевірка на “професійну витривалість”, яка вимагає концентрації значних зусиль для досягнення поставлених цілей, використання багажу економічних, юридичних, політичних та психологічних знань, застосування відповідних вмінь та вияву найкращих особистісних якостей, гідної поведінки.

У процесі експериментального навчання ми ставили перед собою завдання, що полягали у стимулюванні пізнавальної мотивації студентів, що досягалося завдяки взаємодії студентів як з однокурсниками, так і з викладачем (діалог, дискусія, вільне висловлювання думок, багатопозиційний полілог викладача і студентів), використанню індивідуально-диференційованих завдань, ситуацій партнерства як навчального співробітництва; озброєнні їх комплексом знань, який надасть цілісне уявлення про зміст, структуру і функції майбутньої професійної діяльності; у відпрацюванні професійних умінь та навичок, необхідних для успішного виконання професійних завдань; впровадження інтерактивних методів навчання; актуалізації потреби у самопізнанні та самовдосконаленні. Підвищенню ефективності технології сприяло створення та реалізація системи різнорівневих завдань, нестандартних видів навчально-пізнавальної діяльності, змагальність, ігровий характер занять, емоційність, проблемність.

Щодо змісту підготовки магістрів у галузі митної, то наша робота була розпочата з ґрунтовного порівняння робочих програм навчальних дисциплін “Аналіз ризиків у митній справі”, “Основи експортного контролю”, “Організація боротьби з контрабандою та порушенням митних правил”, на відповідність змісту міжнародних професійних стандартів митників. Ми дійшли висновку про необхідність розширити їх зміст за рахунок уведення відповідних змістових модулів (див. таблицю 3.2 та додаток П), навчальний контент яких корелював би із вимогами міжнародних професійних стандартів митників. Корисними виявилися рекомендації викладачам-предметникам стосовно оптимізації процесу підготовки до лекційних та семінарських занять у рамках зазначених модулів, зокрема, щодо послуговування навчальним пакетом, що було розроблено освітянами та експертами ВМО і який включає покрокові плани лекцій, завдання для семінарів та наочні матеріали з різних митних тематик; опрацювання інтернет-ресурсів – офіційних сайтів ВМО та Європейської Комісії ООН з метою оволодіння знаннями у сферах спрощення міжнародної торгівлі, застосування засобів її безпеки та навчання конкретним вмінням на основі досвіду митних адміністрацій інших країн; знайомства із матеріалами міжнародних й українських наукових видань з питань митної діяльності – “Новини ВМО”, “Митний науковий журнал МИТНИЦЯ” тощо; використання розробленого автором пакету завдань (див. додаток Т).

Реалізуючи змістовий складник технології акцентували увагу на спрямуванні змісту навчання у контекст професійно-спрямованих для студентів проблем завдяки моделюванню різноманітних ситуацій. За такого підходу студенти отримували можливість випробовувати свої сили, приймати складні рішення й обговорювати їх можливі наслідки, зміцнювати власні рефлексивні уміння, аналізувати результати власної діяльності.

У процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі митної справи нами активно використовувалися інтерактивні методи навчання, зокрема діалогічно-дискусійні (дискусії, диспути, мозковий штурм, діалог та монолог). Дискусії, диспути здебільшого використовували на семінарських заняттях з дисциплін, зміст яких оновлено. Діалог та монолог використовували як елемент лекції під час здійснення такої форми як взаємонавчання. Матеріалом для проведення занять з використанням зазначених методів навчання слугували заздалегідь підготовлені проблемні запитання та твердження (“Чи варто використовувати вибіркову перевірку вантажів?”, “Корупція серед митних службовців є “невиліковною хворобою” України?” тощо). Технологія “мозкового штурму” використовувалася на підсумкових етапах занять.

Доцільними виявилися мікрогрупові (робота в парах), групові та індивідуальні форми засвоєння знань, які передбачали діалогову взаємодію учасників процесу навчання або їх самостійну роботу. Дані форми роботи передували участі в дискусіях, диспутах. Виникнення у групі внутрішньої цільової детермінації зумовлювало розподіл функцій між студентами, оцінку та самооцінку сформованих вмінь та навичок. При застосуванні методів групового навчання, під час вирішення тієї чи іншої ситуації студенти мали можливість самостійно обирати способи діяльності, обмінюватися думками, приходити до певного компромісу.

Наведемо декілька прикладів запропонованих авторам дискусійних технологій, що було запроваджено викладачами-предметниками під час проведення семінарських занять з дисциплін “Основи експортного контролю”, “Аналіз ризиків у митній справі”, “Організація боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил”. У процесі дискусій, диспутів, діалогічного спілкування створювалася атмосфера доброзичливості, плюралізму думок, поваги до співрозмовника, що сприяло вільному висловлюванню ідей, стиранню бар’єрів у спілкуванні, подоланню боязні “виглядати смішно”; розвивалися комунікативні уміння – здатність опанувати професійною мовою, аргументовано та переконливо презентувати власні ідеї, вміння володіти власними емоціями, бути впевненим у своєї правоті, але й враховувати аргументи інших.

Круглий стіл

(Дискусія, у якій беруть участь 5-6 студентів, які обговорюють проблему як між собою, так і з “аудиторією”).

Завдання 1. Обсудіть головні зміни у діяльності митних органів після приєднання України до міжнародних конвенцій.

Завдання 2. Обсудіть методи збільшення передбачуваності у торгівлі, що застосовуються у Євросоюзі.

Засідання експертної групи

(“Панельна дискусія”, у якій беруть участь 4-6 студентів очолені призначеним головним експертом; після обговорення певної проблеми між собою, вони презентують свою пропозицію аудиторії у формі доповіді).

Завдання 1. Обговоріть, які переваги в торгівлі отримують країни, що підписали угоду про зону вільної торгівлі.

Завдання 2. Обсудіть спрощені процедури митного контролю для уповноважених економічних операторів.



Форум

(Обговорення, до якого “експертна група” залучає “аудиторію”):

Завдання 1. Обговоріть ефективність системи Єдиного вікна для спрощення світової торгівлі.

Завдання 2. Обговоріть механізми застосування попередньої митної декларації.



Дебати

(Обговорення проблемних питань двома командами-суперниця).

Завдання 1. Обсудіть переваги та недоліки спрощеного митного контролю.

Завдання 2. Обговоріть, наскільки Рамкові Стандарти безпеки та спрощення міжнародної торгівлі гарантують безпеку міжнародного ланцюга постачань.

Завдання 3. Обговоріть найбільш ефективні методи ризик менеджменту, що застосовуються українськими митниками на кордоні, та зробіть порівняльний аналіз стосовно відповідності цих методів змісту й обсягу тих методів, які передбачено міжнародними конвенціями.

Судове засідання

(Дискусія, яка імітує судовий розгляд).

Завдання 1. Уряд країни звернувся до Європейського суду з проханням розглянути справу щодо незаконного затримання та арешту його комерційного судна митниками іноземної держави.

Завдання 2. Експортер звернувся до суду з проханням розглянути справу щодо відшкодування незаконного затримання його швидкопсувних товарів на кордоні упродовж двох тижнів, в результаті чого вони були зіпсовані.



Групова дискусія

Завдання 1. Чи підтримуєте ви твердження, що Угода СОТ про митну оцінку в цілому містить досить конкретні і точні положення, що надає трейдерам можливості заздалегідь оцінити, з розумним ступенем достовірності, вартість їхніх товарів для митних цілей? Поясніть свою точку зору.

Завдання 2. Низка правил в Угоді СОТ про митну оцінку стосується прозорості та спрощення процедур торгівлі. Виберіть три таких правила та поясніть кожне з них з точки зору переваг для трейдерів.

Ділові ігри (див. додаток У), аналіз ситуацій професійного спрямування пропонувалися студентам під час лекційних та семінарських занять у процесі вивчення фахових дисциплін “Митна оцінка товарів”, “Міжнародне митне право”, “Електронне декларування”, “Основи експортного контролю”, “Аналіз ризиків у митній справі”, “Митний пост-аудит”, “Контроль доставки товарів”, “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”, Організація боротьби з контрабандою та порушенням митних правил”; дисциплін “Ділова іноземна мова” та “Іноземна мова за професійним спрямуванням” (ситуації було розроблено та обговорено англійською мовою). Під час розробки кейсів, спрямованих на оптимізацію підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників дотримувалися таких вимог: забезпечення формування професійних, організаторсько-управлінських й комунікативних компетентностей; відповідність змісту кейсів рівням пізнавальної активності студентів певної групи; практична спрямованість; стимулювання студентів до самостійного опрацювання спеціальної літератури, виконання дій; забезпечення можливості вияву індивідуального творчого підходу під час виконання завдань. Наведемо декілька прикладів.


1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   32


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка