Трякіна ольга олександрівна




Сторінка6/32
Дата конвертації19.11.2018
Розмір7,67 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32

Перелік спеціальностей за освітньо-кваліфікаційним

рівнем “магістр” (АМСУ)

Спеціальність

Кваліфікація

Строки

навчання

Форма

навчання

Правознавство

Магістр з правознавства

5 років

Денна

Фінанси і кредит (за спеціалізованими програмами)

Магістр з фінансів і кредиту

5 років

Денна

Облік і аудит

Магістр з обліку і аудиту

5 років

Денна

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

Магістр з менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

5 років

Денна; заочна

Інформаційні управляючи системи та технології (за галузями)

Магістр з інформаційних управляючих систем та технологій (за галузями)

5 років

Денна

Транспортні системи за видами транспорту)

Магістр з транспортних систем

5 років

Денна; заочна

Отже, галузеві кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності випускника вищого навчального закладу з зазначених спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”, що описано у документі, а саме – виробничі функції, типові для даних функцій завдання діяльності та система умінь щодо розв’язання цих завдань визначають зміст навчальних програм, фахових дисциплін та детермінують характер навчальних матеріалів, методів й технологій, що застосовуються. До них насамперед належать: організаційна, управлінська, правотворча, контрольна, правоохоронна, технічна, правозастосовна, інформаційно-статистична та економічно-фінансова виробничі функції і відповідні кожної функції завдання та конкретні уміння, необхідні для ефективного виконання майбутніх професійних обов’язків (див. додаток З).

Нами зроблено аналіз відповідності зазначених професійних функцій змісту міжнародних Професійних стандартів ВМО та Рамки компетенцій ЄС для митної професії, його результати занесені у таблицю 2. 2.

Таблиця 2.2

Порівняння змісту професійних функцій магістрів у галузі митної справи України із контентом міжнародних Професійних стандартів ВМО та Рамки компетенцій ЄС для митної професії


Професійна функція


Типові задачі діяльності


Міжнародні Професійні стандарти ВМО


Компетенції для митної професії, окреслені у Рамці ЄС


Організаційна

Організація роботи митного органу.


Стандарти знань:

Стандарти 3, 4, 6, 7, 8, 15/стратегічний менеджер; Стандарти 1, 2, 3/оперативний менеджер.





Управлінські


Управлінська

Створення системи керування та координації; розробка механізмів стимулювання, оцінювання ефективності діяльності митного органу; реалізація планів діяльності та координація їх реалізації.

Стандарти знань:

Стандарти 2, 8, 9, 11, 13, 16, 17/стратегічний менеджер; Стандарти 4, 6, 14, 15/оперативний менеджер.



Стандарти умінь:

Стандарти 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 19/стратегічний менеджер; Стандарти 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 15, 16, 18, 19, 20/оперативний менеджер.



Стандарти професійної поведінки:

Стандарти 1-6/стратегічний менеджер;Стандарти 1 – 5/оперативний менеджер.




Управлінські


Правотворча


Розроблення проектів нормативно-правових актів.

Стандарти знань:

Стандарти 1, 10/стратегічний менеджер.



Стандарти умінь:

Стандарти 6, 14, 15, 16, 18, 19/стратегічний менеджер; Стандарти 5, 12, 19/оперативний менеджер.




Професійні



Контрольна

Моніторинг роботи митного органу.

Стандарти знань:

Стандарти 3, 10/стратегічний менеджер; Стандарти 10, 12, 13/оперативний менеджер.



Стандарти умінь:

Стандарти 14, 17/оперативний менеджер.




Управлінські



Правоохоронна


Попередження порушення митного законодавства; боротьба з порушеннями митного законодавства.

Стандарти знань:

Стандарт 3/стратегічний менеджер.



Стандарти умінь:

Стандарти 9, 12, 14/ оперативний менеджер.





Оперативні


Технічна

Застосування технічних засобів контролю.

Стандарти знань:

Стандарт 14/стратегічний менеджер; Стандарт 16/оперативний менеджер.



Стандарти умінь:

Стандарт 17/стратегічний менеджер; Стандарти 15, 19/оперативний менеджер




Професійні



Правозастосовна

Розгляд і вирішення конкретних проблемних питань в галузі митної справи.

Стандарти знань:

Стандарти 3, 4, 12/стратегічний менеджер; Стандарти 8, 9/оперативний менеджер.



Стандарти умінь:

Стандарти 3, 5, 6, 7, 11 /стратегічний менеджер; Стандарти 4, 5, 14/оперативний менеджер.





Професійні / Оперативні



Інформаційно-статистична

Розвиток інформаційних технологій; організація збирання та зберігання інформації.

Стандарти знань:

Стандарт 8/стратегічний менеджер; Стандарти 6, 7/оперативний менеджер.



Стандарти умінь:

Стандарт 5/стратегічний менеджер; Стандарт 4/оперативний менеджер.





Професійні



Економічно-фінансова


Забезпечення фіскальної функції митних органів; оптимізація використання фінансового забезпечення митних органів.

Стандарти знань:

Стандарти 5, 8/стратегічний менеджер; Стандарти 5, 10, 11/оперативний менеджер.



Стандарти умінь:

Стандарти 3, 5. 6, 7, 8, 9, 13/стратегічний менеджер; Стандарт 4, 5, 6, 7, 8/оперативний менеджер.





Професійні / Управлінські



Комунікативна

Забезпечення комунікативних зв’язків на зовнішньому й внутрішньому рівнях.

Стандарти знань:

Стандарти 3, 11, 12, 14, 15/стратегічний менеджер; Стандарти 7, 8, 13, 14/оперативний менеджер.



Стандарти умінь:

Стандарти 9, 13, 14, 17, 18/стратегічний менеджер; Стандарт 5, 8, 9, 11, 12, 19/оперативний менеджер.





Професійні / Управлінські

Як показують дані, що містяться у таблиці 2.2, зміст професійних функцій та типових завдань діяльності, які описано у освітньо-кваліфікаційній характеристиці випускника магістратури у галузі митної справи, у значній мірі корелює із контентом міжнародних професійних стандартів митників та Рамкою ЄС. Проведене співставлення підтверджує нашу гіпотезу, що саме імплементація міжнародних професійних стандартів у національну систему професійної підготовки магістрів у галузі митної справи з метою розвитку професійних, організаторсько-управлінських та комунікативних компетентностей забезпечує формування належного рівня знань, умінь та професійно-значущих особистісних якостей для компетентного виконання усіх професійних функцій та завдань діяльності митного службовця. Таким чином, вже існує нормативне підґрунтя для імплементації міжнародних професійних стандартів митників, проте залишається завдання зробити цей процес динамічним й результативним.

По-друге, аналіз навчальних планів та програм, що складають зміст професійної підготовки магістрів у галузі митної справи, виявив, що їх розроблено та акредитовано у відповідності до вимог національних професійних стандартів для відповідних кваліфікацій. В рамках нашого дослідження навчальний план будемо розглядати як “нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає графік навчального процесу, перелік та обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми та засоби проведення підсумкового контролю” [228]; навчальну програму – як “нормативний документ вищого навчального закладу, який визначає зміст і обсяг навчального матеріалу з кожної дисципліни, розподіл його за роками, розділами і темами, а також перелік знань, умінь і навичок з кожного навчального предмету [261].

По-третє, критичне оцінювання дисциплін митного спрямування, що складають 70% від загальної кількості навчальних дисциплін у рамках зазначених магістерських програм, та змістових модулів, що входять до контенту фахових дисциплін (див. додаток И), виявило недостатній рівень запровадженості міжнародних професійних стандартів митників (вимог до знань, умінь та професійної поведінки стратегічних менеджерів – на 30%, вимог до знань, умінь та професійної поведінки оперативних менеджерів – на 20%). У нашому дослідженні фахову дисципліну тлумачимо як “педагогічно адаптовану систему понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи певної галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) з визначенням потрібного рівня сформованості в тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок” [228]; змістовий модуль – як “систему навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові” [там само, С. 3].

Отже, зроблено наступні узагальнення:

1) дисципліна “Міжнародне митне право”:

– змістовий модуль “Поняття та юридична природа міжнародного митного права” зумовлює набуття знань щодо аспектів юридично-правової системи, пов’язаних із питаннями митної сфери (Стандарт 4/стратегічний менеджер);

– змістовий модуль “Інститути міжнародного митного права” розроблено з метою набуття знань у галузі законодавчої бази митної справи (Стандарт 9/операційний менеджер);

2) дисципліна “Електронне декларування”:

– змістовий модуль “Особливості електронного декларування товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України” зумовлює набуття технічних знань щодо методів обробки електронних носіїв інформації (Стандарт 16/оперативний менеджер) та необхідних технічних вмінь (Стандарт 19/оперативний менеджер);

3) дисципліна “Основи експортного контролю”:

– змістовий модуль “Законодавча основа експортного контролю та нерозповсюдження зброї масового знищення” зумовлює набуття знань щодо законодавчих зобов’язань митних служб (Стандарт 9/операційний менеджер), функції захисту населення країни від небезпечних товарів (Стандарт 8/операційний менеджер), засобів контролю за міжнародним ланцюгом постачань (Стандарт 12/стратегічний менеджер);

4) дисципліна “Аналіз ризиків у митній справі”:

– змістовий модуль “Управління ризиками в митній системі” розроблено з метою набуття знань щодо правової основи методів управління ризиками, їх стратегічного використання з метою контролю міжнародного руху товарів, захисту населення й боротьби із митними правопорушеннями (Стандарт 10/стратегічний менеджер та Стандарт 12/оперативний менеджер);

5) дисципліна “Митний пост-аудит”:

– змістовий модуль “Методика митного пост-аудиту зовнішньоекономічних операцій” зумовлює набуття знань щодо технічних аспектів здійснення пост-аудиту (Стандарт 16/оперативний менеджер);

6) дисципліна “Актуалізація митного законодавства”:

– змістовий модуль “Особливості митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України юридичними особами” зумовлює набуття знань щодо нарахування та збору податків, тарифного регулювання та правил походження товарів (Стандарт 8/оперативний менеджер);

7) дисципліна “Морально-психологічна підготовка митника”:

– змістовий модуль “Морально-психологічна підготовка митника” розроблено з метою набуття знань щодо принципів етики поведінки службовців (Стандарт 16/стратегічний менеджер) та вдосконалення професійної поведінки у напрямку протидії нечесним чи протизаконним діям (Стандарт 2/стратегічний менеджер);

8) дисципліна “Фінансово-господарська діяльність митних органів”:

– змістовий модуль “Контроль за фінансово-господарською діяльністю митних органів” розроблено з метою набуття знань щодо аналізу та планування показників фінансово-господарської діяльності в митних установах (Стандарт 8/стратегічний менеджер);

9) дисципліна “Організація правової та претензійно-договорної роботи митних органів”:

– змістовий модуль “Представництво інтересів митних органів в судах та органах державної влади та місцевого самоврядування” зумовлює набуття знань щодо законодавчих процедур, нормативних інструментів, юридичної термінології (Стандарт 4/стратегічний менеджер);

10) дисципліна “Захист інформації в митній справі”:

– змістовий модуль “Теоретичні основи забезпечення інформаційної безпеки” зумовлює набуття знань щодо використання методів захисту баз даних (Стандарт 4/стратегічний менеджер; Стандарт 9/оперативний менеджер);

11) дисципліна “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”:

– змістовий модуль “Основні управлінські функції: мотивація і контроль. Управлінські рішення у ЗЕД” зумовлює набуття знань щодо головних принципів й методів мотивування підлеглих й контролю успішності їх діяльності (Стандарт 11/операційний менеджер);

12) дисципліна “Паблік рілейшенз в управлінні”:

– змістовий модуль “Особливості організації PR-заходів та формування іміджу й престижу установи” зумовлює набуття знань щодо різновидів PR-інструментарію, правил проведення основних PR-заходів, основ застосування технологій PR у митній діяльності (Стандарт 15/стратегічний менеджер) та вмінь приймати рішення щодо організації брифінгів та прес-конференцій, забезпечувати підготовку й проведення презентацій (Стандарт 9/стратегічний менеджер).

Основні форми організації навчального процесу, що використовуються у рамках магістерських програм з підготовки фахівців у галузі митної справи у ВНЗ України, – це лекції, практичні, семінарські заняття, консультації, колоквіуми, індивідуальна робота, самостійна робота, контрольні, курсові і дипломні роботи, виробнича практика. Методи й технології, що запроваджуються, включають в основному традиційні – проблемні завдання, групові дискусії, складання термінологічних словників, критичний аналіз міжнародних й національних законодавчих документів, у тому числі, й іноземними мовами. Проте, спостерігається низький рівень використання інтерактивних методів: різноманітних діалогічно-діскусійних, “круглих столів”, “мозкових штурмів”, кейс-методів, презентацій, авторських проектів та відсутність запровадження технологій електронного навчання.

Підсумовуючи зроблене дослідження, підкреслимо наступні поширені тенденції:

– адаптація контенту міжнародних професійних стандартів митників, їх імплементація у процес підготовки українських фахівців у галузі митної справи, що зумовлено приєднанням країни до міжнародних конвенцій та, як наслідок, взяттям на себе зобов’язання стандартизувати процеси митної діяльності та уніфікувати вимоги щодо рівня освітніх й професійних кваліфікацій тих, хто її безпосередньо виконує, проходить досить повільно та неефективно;

– спостерігається брак теоретично обґрунтованих технологій професійної підготовки магістрів в галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників та практичних рекомендацій й інструментів їх використання у процесі розробки/оновлення змісту фахових дисциплін;

– значна кількість українських ВНЗ, що випускає фахівців у галузі митної справи із освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”, не розробляє зміст навчальних програм, планів фахових дисциплін у відповідності до вимог міжнародних професійних стандартів митників та з акцентом на розвиток професійних, організаторсько-управлінських та комунікативних компетентностей, оволодіння якими регламентується міжнародними та європейськими вимогами до рівнів професійної кваліфікації митників. Це, наприклад, стосується контенту фахових дисциплін “Організація боротьби з контрабандою та порушенням митних правил” та “Товарознавство та митна експертиза”, що вивчаються у рамках магістерських програм у Луганському національному університету імені Тараса Шевченка та Вищому навчальному закладі Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”,

– хоча освітньо-кваліфікаційну характеристику магістра у галузі митної справи розроблено, на нашу думку, з урахуванням міжнародних професійних стандартів митників (зокрема у розділі, що стосується змісту професійних функцій, типових завдань професійної діяльності й професійних умінь) (див. таблицю 2.2), практична імплементація зазначених стандартів у зміст професійної підготовки майбутніх фахівців митних органів відбувається неефективно й не результативно: зміст навчальних модулів фахових дисциплін АМСУ відповідає лише вимогам до рівня знань стратегічних та оперативних менеджерів (в основному це стосується лекційних матеріалів та методичних рекомендацій); контент близько 30% фахових дисциплін зовсім не корелює із змістом міжнародних професійних стандартів митників. Крім того, вимоги до професійних вмінь, що містяться у міжнародних професійних стандартах та потребують конкретних технологій й інструментів задля їх оволодіння, як правило не відображено у практичних завданнях зазначених фахових дисциплін; тільки один змістовий модуль – “Морально-психологічна підготовка митника” розроблено з урахуванням вимог до професійної поведінки митників, утім більше з акцентом на набуття теоретичних знань, а не практичних навичок;

– у змісті навчальних програм спостерігається недостатня розробленість або повна відсутність інноваційних технологій й методів підготовки на засадах міжнародних професійних стандартів митників, зокрема кейс-методів, рольових та ділових ігор, “круглих столів”, проектних технологій (для аудиторної групової роботи на семінарських чи практичних заняттях), електронних навчальних модулів, що містяться на платформі електронного навчання ВМО та за допомогою яких користувач набуває найсучасніших знань й практичних вмінь здійснення митної діяльності (для індивідуальної чи самостійної роботи студентів);

– у зміст навчальних дисциплін “Ділова іноземна мова” та “Іноземна мова за професійним спрямуванням” не адаптовано контент міжнародних професійних стандартів митників та розроблених на їх основі методів й технологій з метою формування та розвитку комунікативної компетентності, у тому числі, й професійно спрямованої іншомовної компетентності як її складової, на важливість опанування якою акцентовано у Професійних стандартах ВМО та у Рамці ЄС.

Таким чином, на сучасному етапі в систему вищої професійної підготовки магістрів у галузі митної справи України впроваджено принципи європейської системи професійної підготовки фахівців, здійснюється поступова імплементація освітніх концепцій міжнародних організацій, що займаються питаннями професійного навчання особового складу митних адміністрацій. Розроблена освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра, що навчається за митною спеціалізацією, передбачає формування всебічно розвиненого, компетентного спеціаліста, здатного до ефективного виконання широкого кола професійних функцій. Таке завдання передбачає пошук результативних педагогічних методів та технологій, урахування світових та європейських найкращих практик, послугування уніфікованими інструментами міжнародних організацій у процесі удосконалення навчальних програм магістрів у галузі митної справи. Зазначені тенденції зумовили необхідність у розробці технології підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників, експериментальної перевірки її ефективності та апробації її контенту у навчальні програми українських фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”, які обійматиме посади у митних органах, інших державних службах та фірмах – суб’єктах зовнішньоекономічної діяльності, які потребують професіоналів із глибокими знаннями митних правил й процедур.


2.4. Діагностика стану підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників
Цілеспрямоване дослідження проблеми підготовки магістрів у галузі митної справи, аналіз змісту, форм, методів й технологій, що застосовуються у міжнародній та національній системах професійної підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників надало можливість перейти до вирішення наступного завдання дослідження – здійснення діагностики стану підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників, яка надала б інформацію про дійсний рівень підготовленості студентів. Для цього нами розроблено критерії й показники оцінки рівня підготовки магістрів в галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників.

Критерії оцінки рівня підготовки магістрів в галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників та їх показники було визначено з урахуванням змісту освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника, який навчається за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр” у галузі митної справи, міжнародних професійних стандартів митників, вимог ЄС до компетенцій співробітника митної служби та відповідно до теоретичних положень компетентнісного підходу.



Під критеріями розуміємо властивості, ознаки,  вимоги, випробування для визначення або оцінки стану та рівня функціонування, розвитку об’єкта, явища; показниками“кількісні та якісні характеристики сформованості того або іншого критерію” [19, С. 78]. Рівень тлумачимо як феномен, що виражає діалектичний характер процесу розвитку, який дозволяє пізнати предмет у всьому різноманітті його властивостей, зв’язків, відносин” [92, С. 115].

При виокремленні критеріїв та показників оцінки рівня підготовки магістрів у галузі митної справи брали до уваги вимоги до професійних кваліфікацій фахівців, що визначено у Національній рамці кваліфікацій, міжнародних Професійних стандартах ВМО, Європейській Рамці компетенцій для митної професії та розробленої українськими вченими освітньо-кваліфікаційній характеристиці студента, що навчається за рівнем “магістр” у галузі митної справи. Зокрема, з’ясували, що в зазначених документах акцент зроблено на наявність у співробітника митної служби високого рівня професійних знань, вмінь та професійно значущих особистісних якостей (етики поведінки, особистої гідності, впевненості, емпатії, клієнтоорієнтованості), організаторсько-управлінських та комунікативних здібностей, володіння навичками іншомовного спілкування. На наше переконання, специфіка діяльності службовців митних органів зумовлює наявність у фахівців навичок планувати, організовувати та контролювати власні дії та діяльність інших, взаємодіяти на різних рівнях за допомогою різноманітних засобів, у тому числі, й використовуючи іншомовні вміння.

Дамо характеристику кожному з розроблених нами критеріїв. Вважаємо, що рівень підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників можливо оцінити за такими критеріями:

Професійна компетентність, яка представлена нами як система знань, що забезпечує виконання певних професійних функцій і включає знання принципів спрощення міжнародної торгівлі, забезпечення безпеки міжнародного ланцюга постачань, митного контролю, управління ризиками та аналізу ризиків, положень національного й міжнародного митного законодавства, стандартів міжнародних конвенцій в галузі митної справи, митного пост-аудиту, тарифної класифікації; комплекс умінь щодо принципів здійснення митного контролю, використання методів аналізу ризиків, визначення тарифів; комплекс професійно-значущих особистісних якостей (етика поведінки, особиста гідність, впевненість, емпатія, клієнтоорієнтованість).

За О. Леонтьєвим, засвоєння знань, у тому числі, й професійних – це процес, що забезпечується засвоєнням дій; перехід зовнішнього досвіду у внутрішній, результатом чого є формування навичок та вмінь [122]. Професійні уміння – це таке поєднання теоретичних знань і професійних дій, яке забезпечує успішне виконання завдань професійної діяльності. На нашу думку, формування та розвиток професійних умінь майбутніх фахівців у галузі митної справи потребує систематичного та цілеспрямованого використання різноманітних професійно-орієнтованих навчальних завдань, знайомства із досвідом міжнародної митної спільноти, моделювання майбутньої професійної діяльності з метою відпрацювання теоретичних знань на практиці.



Крім того, специфіка професії митника зумовлює оволодіння певним набором необхідних для успішної професійної діяльності особистісних якостей, без яких, яким би багажем професійних знань та умінь фахівець не володів, він не може вважатися спеціалістом вищої кваліфікації. Окреслення кола таких професійно значущих особистісних якостей (етика поведінки, особиста гідність, впевненість, емпатія, клієнтоорієнтованість), які діагностувалися та розвивалися у ході дослідження, було здійснено з урахуванням змісту Закону України “Про державну службу” (№ 3723-XII, від 16.12.1993), кваліфікаційних характеристик посад працівників митних органів України [257], Професійних стандартів ВМО та вимог до компетенцій службовців митних адміністрацій ЄС.

Керуючись поглядами науковців Г. Дубова, А. Опальова та М. Рудакевича [222; 233], етику поведінки митників розглядаємо як “систему моральних норм і принципів, які діють у специфічних умовах міжособистісних взаємин”, що підтримуються співробітниками митних органів на внутрішньому та зовнішньому рівнях, “орієнтир гідної власної поведінки”; особисту гідність – як усвідомлення власної індивідуальності та самобутності, можливих шляхів розвитку особистісного потенціалу, навички гідної поведінки у професійній діяльності. З урахуванням змісту Професійних стандартів ВМО впевненість тлумачимо як індивідуальну переконаність у значущості професійної діяльності, власної спроможності виконувати професійні завдання на високому рівні із застосуванням необхідних знань та вмінь; емпатію – як виявлення співчуття, розуміння, неупередженості по відношенню до інших людей, поваги до їх цінностей, думок, поглядів; клієнтоорієнтованість – як розуміння потреб користувачів митними послугами та направленість на задоволення їх вимог засобом спрощення митних процедур, надання високоякісних послуг з урахуванням сучасних міжнародних найкращих практик.  

Організаторсько-управлінська компетентність, що передбачає уміння організовувати діяльність, спрямовану на виконання поставлених завдань; розробку пропозицій щодо розвитку митної інфраструктури; здійснення організаційних заходів на внутрішньому та зовнішньому рівнях; організацію ефективного планування роботи; формування звітів, пропозицій, статистичних даних; використання сучасних методів управління митними ризиками; аналіз ситуацій та прийняття стратегічних рішень; управління проектами; управління людськими ресурсами.

Комунікативна компетентність, що зумовлює володіння технікою міжособистісного спілкування; гнучкість у спілкуванні; доступність, виразність й переконливість у викладанні власних поглядів; реалізацію демократичного стилю спілкування; управління комунікативними ситуаціями; високий рівень володіння письмовим й усним мовленням; опанування вміннями іншомовної професійно-орієнтованої комунікативної компетентності.

На важливість оволодіння організаторсько-управлінськими та комунікативними уміннями майбутніми фахівцями акцентовано у наукових дослідженнях О. Дубасенюк, М. Графа, Л. Котлярової, О. Павленко, В. Рибалка [74; 315; 107; 178; 229].



Відповідно до зазначених критеріїв та показників було визначено рівні підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників.

Високий рівень: магістр знає і розуміє принципи спрощення міжнародної торгівлі, забезпечення безпеки міжнародного ланцюга постачань, митного контролю, управління ризиками та аналізу ризиків, положень національного й міжнародного митного законодавства, стандартів міжнародних конвенцій у галузі митної справи, митного пост-аудиту, тарифної класифікації; опанує принципами здійснення митного контролю, успішно використовує методи аналізу ризиків, визначення тарифів; має високий рівень професійно значущих особистісних якостей; вміє організовувати свою діяльність й діяльність інших; доречно застосовує сучасні методи управління митними ризиками; вміє аналізувати ситуації та приймати стратегічні рішення; володіє навичками управління проектами; володіє навичками управління комунікативними ситуаціями; має високий рівень володіння письмовим й усним мовленням; опанує технікою міжособистісного спілкування; володіє іншомовною професійно-орієнтованою комунікативною компетентністю; не припускає жодної помилки.

Середній рівень: магістр знає принципи спрощення міжнародної торгівлі, забезпечення безпеки міжнародного ланцюга постачань, але не вміє завжди доречно використовувати; розуміє процедури митного контролю, управління ризиками та аналізу ризиків, положень національного й міжнародного митного законодавства, стандартів міжнародних конвенцій в галузі митної справи, митного пост-аудиту, тарифної класифікації; опанує принципами здійснення митного контролю, здебільшого застосовує методи аналізу ризиків, визначення тарифів, але припускає три-чотири помилки (недоцільно використовує знання на практиці, не завжди спроможний виправити всі недоліки); має середній рівень сформованості професійно значущих особистісних якостей; не завжди спроможній організовувати свою діяльність й діяльність інших; вміє аналізувати ситуації та приймати стратегічні рішення; володіє навичками управління проектами, але припускає неточності; володіє навичками управління комунікативними ситуаціями; має достатній рівень володіння письмовим й усним мовленням; опанує технікою міжособистісного спілкування; здебільшого володіє іншомовною професійно-орієнтованою комунікативною компетентністю.

Низький рівень: магістр припускає помилки у більшості запропонованих завдань; знає принципи спрощення міжнародної торгівлі, забезпечення безпеки міжнародного ланцюга постачань, але не доречно їх використовує; здебільшого не розуміє процедури митного контролю, управління ризиками та аналізу ризиків, положень національного й міжнародного митного законодавства, стандартів міжнародних конвенцій в галузі митної справи, митного пост-аудиту, тарифної класифікації; не опанує принципами здійснення митного контролю; не вміє застосовувати методи аналізу ризиків, визначення тарифів; має низький рівень сформованості професійно значущих особистісних якостей; не завжди спроможній організовувати свою діяльність й діяльність інших; не завжди вміє аналізувати ситуації та приймати стратегічні рішення; здебільшого володіє навичками управління проектами, але припускає помилки; здебільшого не володіє навичками управління комунікативними ситуаціями; має низький рівень володіння письмовим й усним мовленням; здебільшого не опанує технікою міжособистісного спілкування; не володіє іншомовною професійно-спрямованою комунікативною компетентністю.

Під час організації й розробки методів експериментального дослідження, а також під час відбору методів обробки отриманих даних було використано праці авторів, присвячені методології та методиці педагогічних досліджень (Ю. Бабанський, В. Загвязінський, З. Курлянд, В. Монахов, В. Сластьонін, В. Ягупов та ін.) [183; 80; 184; 151; 186; 298] , які надали можливість зробити якісний аналіз кількісних показників досліджуваного феномену.

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи автор особисто брав участь у розробці, апробації і практичному впровадженні розроблених положень і рекомендацій, займаючись навчально-методичною, науково-організаційною і викладацькою діяльністю.

Експеримент проводився у три етапи (констатувальний, формувальний та контрольний) з 2010 до 2014 року на базі трьох вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку магістрів у галузі митної справи, а саме: Академії митної служби України, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Вищого навчального закладу Укроопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”, на базі Державного науково-дослідного інституту митної справи та Хмельницької митниці Міндоходів.

В експерименті брали участь студенти V курсів спеціальностей “Облік і аудит”, “Фінанси і кредит”, “Правознавство”, “Міжнародна економіка”, “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”, “Інформаційні управляючи системи і технології”, “Транспортні системи”, “Товарознавство і торговельне підприємництво”, “Менеджмент”, “Професійна освіта (Економіка)”, що навчаються за магістерськими програмами, викладачі ВНЗ. Загальна кількість учасників становила 260 осіб. Для проведення експериментальної роботи було обрано дві експериментальні групи: перша – магістри з АМСУ, професійна підготовка яких вже протягом декількох років відбувалася на засадах міжнародних професійних стандартів митників, але не систематично й не в достатньому обсязі і без ефективного методичного забезпечення; друга – магістри Луганського національного університету імені Тараса Шевченка та Вищого навчального закладу Укрооспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”, навчальні програми яких раніше не передбачали впровадження змісту міжнародних професійних стандартів митників. У кожній реалізовувалося науково-методичне забезпечення технології підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників. Отже, першу вибіркову сукупність склали студенти контрольної групи в кількості 70 осіб (КГ); другу вибіркову сукупність – студенти першої експериментальної групи в кількості 85 осіб (ЕГ1); третю вибіркову сукупність – студенти другої експериментальної групи в кількості 75 осіб (ЕГ2); четверту вибіркову сукупність склали викладачі кафедр обліку і аудиту, фінансів і кредиту, менеджменту та кафедри іноземних мов в кількості 30 осіб. У групі ЕГ1 викладачі самостійно працювали за розробленими автором науково-методичними матеріалами. Для викладачів, що працювали з групою ЕГ2, за ініціативою експериментатора були організовані систематичні консультації щодо ефективного запровадження у навчальний процес міжнародних професійних стандартів митників.

Констатувальний етап експерименту мав за мету виявити вихідний рівень сформованості професійної, організаторсько-управлінської й комунікативної компетентностей магістрів у галузі митної справи. З цією метою використовувалися відповідні методики діагностування сформованості зазначених компетентностей.

Результати професіографічного моніторингу засвідчили, що 78% від загального числа опитуваних викладачів ВНЗ, що брали участь в експерименті, мають на меті формування в студентів професійних, організаторсько-управлінських й комунікативних компетентностей, проте тільки 35% здійснюють це із застосуванням інноваційних форм, методів, засобів та технологій, зокрема професійно-орієнтованих. Це зумовило включення інноваційних методів у розроблену нами технологію з метою підвищення рівня підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників.

Переходимо до безпосереднього критеріального аналізу констатувальної діагностики реального стану підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників.

Ефективність підготовки магістрів у галузі митної справи, формування професійної, організаторсько-управлінської й комунікативної компетентностей та подальший розвиток у професійній сфері безпосередньо пов’язані із мотивацією. Дістатися ланки висококваліфікованого фахівця, на думку В. Якуніна [144], можливо лише при сформованому мотиваційно-ціннісному відношенні в його професійному становленні. Високий рівень мотиваційної сфери фахівця у галузі митної справи передбачається й в змісті міжнародних професійних стандартів митників.

Вчені [26; 91] виділяють наступні мотиви навчання, які спонукають студентів до обрання навчального закладу, отримання певних знань, кар’єрного розвитку у майбутньому:

– комунікативні (спонукають до поширення комунікації з метою оволодіння певним багажем знань для його використання у подальшому спілкуванні з людьми);

– професійні (керуючись ними студенти вбачають себе майбутніми фахівцями і прагнуть отримати знання з області своєї майбутньої професії);

– учбово-пізнавальні (зацікавленість процесом навчання, пізнанням нової інформації, очікуваність найкращих результатів);

– широкі соціальні мотиви (спонукають студентів замислитися над майбутнім, оцінити можливі переваги та користі від майбутньої професійної діяльності);

– уникнення невдачі (спонукає студентів виставляти себе якнаймога у кращому світлі, приховувати свої недоліки, прикладати зусиль, щоб уникнути будь-яких осудів чи покарань);

– мотиви престижу (коли студентами керує лише бажання лідерства у навчанні, бути першим усюди).

На успішність навчання, на думку дослідників М. Вовчик-Блакитної [38], І. Лернера [123] та А. Реана, В. Якуніна [144], значною мірою впливають “професійні” і “пізнавальні” мотиви.

Вивчення мотивації навчальної діяльності магістрів у галузі митної справи проводилося за допомогою методики, розробленої на основі опитувальника Є. Павлютенкова та Л. Добровольської [180]. До комунікативних мотивів віднесено твердження 8, до мотивів уникнення – 9, 15, до мотивів престижу – 2, 4, 5, 9, 12, 13, 14, до професійних мотивів – 1, 6, до навчально-пізнавальних мотивів – 3, 6, 11, до соціальних мотивів – 16 (див. додаток І).

Узагальнені дані діагностики мотивів представлено у таблиці 2.3.



Таблиця 2.3
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка