Трякіна ольга олександрівна




Сторінка7/32
Дата конвертації19.11.2018
Розмір7,67 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   32

Показники вибору мотивів навчальної діяльності студентів

Мотиви


Група респондентів

КГ

ЕГ1

ЕГ2

К

%

К

%

К

%

1. Стати висококваліфікованим фахівцем

5

7,14

6

7,06

5

6,67

2. Одержати диплом

22

31,43

26

30,59

23

30,67

3.  Мати можливість в майбутньому зайнятися науковою діяльністю за фахом

1

1,43

2

2,35

1

1,33

4. Мати найкращі оцінки серед одногрупників

2

2,86

3

3,53

2

2,67

5. Постійно одержувати стипендію

15

21,43

18

21,18

17

22,67

6. Здобути глибокі та міцні загальні й професійні знання

2

2,86

7

8,24

3

4,0

7. Бути постійно готовим до чергових занять

1

1,43

1

1,18

1

1,33

8. Мати можливість заводити знайомства і спілкуватися з цікавими людьми

8

11,43

10

11,76

10

13,33

9. Не відставати від однокурсників

1

1,43

1

1,18

1

1,33

10. Забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності

6

8,57

3

3,53

4

5,33

11. Отримати новий досвід

1

1,43

2

2,35

2

2,67

12. Досягти поваги викладачів

1

1,43

1

1,18

1

1,33

13. Бути прикладом для однокурсників

1

1,43

1

1,18

1

1,33

14. Домогтися схвалення батьків та оточення

1

1,43

1

1,18

1

1,33

15. Уникнути осуду та покарання за погане навчання

1

1,43

1

1,18

1

1,33

16. Забезпечити себе матеріально у майбутньому, досягти високих посад

2

2,86

2

2,35

2

2,67

Дослідження виявило, що значна частина опитаних студентів як контрольної, так й експериментальних груп має низький рівень навчальної вмотивованості (2,86% − 8,24%); мотивація оволодіння майбутньою професією також не є достатньо сформованою (3,53% − 8,57%); головними мотивами є одержання диплому (30,59% − 31,43%) та отримання стипендії (21,18% − 22,67%). Провідним мотивом навчальної діяльності є також прагнення до комунікації (11,43% − 13,33%). Ці дані обумовили потребу у цілеспрямованому розвитку учбово-пізнавальної й професійно спрямованої мотивації студентів під час розробки технології підготовки магістрів у галузі митної справи на засадах міжнародних професійних стандартів митників.



Збільшення мотивації студентів не можливо без формування позитивного відношення до професії, цілісного уявлення про майбутню професійну діяльність, задоволеності нею, що є важливими чинниками підвищення навчальної успішності студентів. Для діагностики ставлення респондентів до майбутньої професійної діяльності за зразком анкети, що було запропоновано І. Манохіною [137], розроблено власну анкету (див. додаток Ї) та зроблено наступні узагальнення:

− анкетування студентів засвідчило, що більша половина респондентів (54,28 %) лише частково зацікавлені майбутньою професійною діяльністю; відсутність інтересу до роботи виявлено в 5,71% опитаних студентів. Серед найпоширеніших причин незадоволеності майбутньою професійною діяльністю, що було з’ясовано у ході бесід, – низька заробітна плата, висока відповідальність, невпевненість у своїх знаннях та вміннях;

відповіді на запитання Які Ви бачити переваги у Вашій майбутній професійній діяльності?” показали, що тільки 15,54% усвідомлюють значущість своєї праці для держави та борг захищати її економічні інтереси, 10,43% націлені на застосування знань та вмінь на практиці, 8,36% не бачуть жодних переваг. Даний аналіз показує низький рівень уявлення студентами про свою майбутню професію, невірне ціннісне ставлення до неї та низький рівень сформованості професійних знань та вмінь, що не дає студенту бути впевненим у своєму професіоналізмі.

Для виявлення ставлення студентів до своєї майбутньої професії було підраховано коефіцієнт задоволеності за формулою:



,

де І – коефіцієнт задоволеності майбутньою професією, n1 – кількість максимально задоволених; n2 –кількість задоволених; n3кількість тих, хто не відповів на питання; n4 – кількість незадоволених; n5 – кількість максимально незадоволених; n= n1+ n2+ n3+ n4+ n5 – загальна кількість респондентів.

До високого рівня задоволеності професією віднесено студентів з показниками І = 0,75 – 1,0, що показує усвідомлення індивідуальної й суспільної значимості майбутньої професії, високий рівень мотиваційного ставлення до професійної діяльності; до середнього – І = 0,45 – 0,74, що свідчить про середній рівень розвитку професійної мотивації, не повне усвідомлення значимості професійної діяльності; до низького – І = 0,10 – 0,44 – невизначеність професійних цінностей, майже відсутня мотивація до професійної діяльності. Результати оцінювання представлено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Вихідні дані показника задоволеності професією студентів контрольної та експериментальної груп

І

0,75 – 1,0

0,45 – 0,74

0,10 – 0,44

Високий

Середній

Низький




К

%

К

%

К

%

КГ

9

12,86

21

30,0

40

57,14

ЕГ1

12

14,12

27

31,76

46

54,12

ЕГ2

10

13,33

23

30,67

42

56, 00

Аналіз цих даних свідчить, що 57,14% респондентів контрольної групи, 54,12% першої експериментальної групи та 56% другої експериментальної групи мають досить низький рівень мотивації на констатувальному етапі експериментальної роботи. Загальний коефіцієнт задоволеності професією в студентів контрольної та експериментальних груп відповідно становить: І (КГ) = 0,59, І (ЕГ1) = 0,51 та І (ЕГ2) = 0,59.

Важливою передумовою формування й розвитку навчальної й професійної мотивації, задоволеності професією є також усвідомлення значущості майбутньої професійної діяльності. На основі адаптованої методики В. Ядова, Н. Кузьміной, А. Реана [145] для виявлення факторів, що найбільш приваблюють студентів у майбутній діяльності (за допомогою оцінки тверджень, побудованих за принципом протилежності (див. додаток Й), узято коефіцієнт значимості – Кз, який може змінюватися у рамках інтервалу від -1 до + 1.

По кожному із аспектів підраховувався коефіцієнт значимості за наступною формулою:

Кз.=( (п+)-(п-)/Р

де Р – загальна кількість опитаних;

(п+) – кількість опитаних, що надали позитивні відповіді по одному із пунктів;

(п-) – кількість опитаних, що надали негативні відповіді по одному із пунктів.



Позитивний знак середньої оцінки засвідчує здебільшого позитивні оцінки за даним показником і навпаки. Чим ближче середня оцінка до ( + 1) чи ( – 1), тим значніше число відповідних оцінок.

Отримані дані представлено у таблиці 2.5.



Таблиця 2.5

Показники коефіцієнтів значимості різних аспектів майбутньої професійної діяльності студентів

Фактори, що приваблюють студентів у майбутньої професійної діяльності

Група

КГ

ЕГ1

ЕГ2

Суспільна й економічна значущість професії

0,10

0,13

0,15

Можливість працювати й спілкуватися з людьми

0,44

0,52

0,50

Різноманітність, творчий характер роботи

0,21

0,29

0,24

Приємні умови праці

0,30

0,35

0,33

Можливість покращити свій матеріальний стан

0,14

0,16

0,15

Можливість постійного самовдосконалення

0,14

0,18

0,19

Відповідність роботи моєму характеру та здібностям

0,31

0,34

0,28

Можливість досягти соціального визнання та поваги

0,18

0,23

0,25
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   32


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка