Учителя правознавства Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради Черкаської області




Скачати 211,85 Kb.
Дата конвертації31.08.2018
Розмір211,85 Kb.
Опис досвіду роботи

учителя правознавства Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради Черкаської області

Манько Наталії Олександрівни
РОЗВИТОК КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Актуальність теми. Динаміка розвитку вітчизняної та світової освітніх систем постійно виявляють нові виклики перед учасниками навчально-виховного процесу. Щоб реалізувати завдання соціального замовлення щодо формування функціонально грамотного випускника працівник освіти має бути мобільним і вчасно реагувати на постійні зміни і трансформації. Основною функцією педагога на сучасному етапі є не лише акумулювати та передавати знання, а й організовувати процес пізнання зі створенням атмосфери, яка б максимально сприяла залученню школярів до участі в навчальній діяльності. І в цьому велике значення освітніх технологій як головних складових частин навчального процесу.

Сучасна школа робить акцент на розвитку компетентнісної освіти. В Концепції загальної середньої освіти відмічається: «Освіта XXI століття – це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни» [2].

Перехід навчально-виховного процесу від предметно-знаннєвого підходу до компетентнісно-орієнтованого відбувся, проте, він потребує подальшого утвердження та розробки ефективних форм і методів реалізації цілей.

Досвідчений учитель, нагромадивши певний багаж теоретично-практичних напрацювань та використовуючи різноманітні технології та прийоми, залучає в арсенал сучасні інновації, з часом створює власну систему організації навчально-виховного процесу, притаманну саме для даного часу й освітнього середовища.

Визначальною особливістю розвитку суспільства є створення інформаційного середовища, що спричинило появу нових суспільних запитів, зокрема зумовило і одне з провідних завдань серед низки тих, що стоять перед системою загальної середньої освіти, – розвиток кожного учня як життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях. Овчарук О.В. наголошує: «Орієнтуючись на сучасний ринок праці освіта до пріоритетів сьогодення відносить уміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують молодь до нових ролей у цьому суспільстві. Саме тому важливим нині є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовими змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя» [4]. 

У Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті визначено: «Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» [1]. 



Забезпечення стовідсоткового володіння педагогічними працівниками знаннями сучасних інформаційно-комунікаційних технологій вимагає Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» [3]. Учитель має йти в ногу з часом та бути на крок попереду своїх вихованців, для яких близькими і зрозумілими є комп’ютерні та мультимедійні версії навчальних тем з правознавства, комп’ютерні презентації, електронні версії підручників на навчальних посібників, тематичні аудіо- та відеофайли. Тому актуальним є розробка питання розвитку компетентностей учнів на основі використання інформаційно-комунікативних технологій навчання.

Теоретичною основою розроблення теми стали дослідження педагогічних положень щодо функціонування компетентнісно-орієнтованого підходу в системі освіти, надбань освітян з питань формування та розвитку ключових компетентностей школярів, впровадження в навчально-виховний процес активних методів навчання, реалізації навчально-виховних завдань засобами ІКТ.

Проблемі вдосконалення системи освіти шляхом впровадження компетентнісного підходу присвячені праці Дж. Равена, А. Андреєва,

І. Зимньої, А. Хуторського, Г. Селевка, О. Пометун, О. Овчарук та інших вітчизняних і закордонних дослідників.

Хоча поняття «компетенція» та «компетентність» для української педагогіки не нові, зустрічаються різні їх тлумачення. Різні підходи до розуміння компетентнісного підходу і шляхів його впровадження в навчальну діяльність сприяють актуальності означеної теми.

Загальні педагогічні засади компетентнісного підходу розглядають українські дослідники Н. Бібік, І. Єрмаков, О. Пометун, О. Савченко,

О. Овчарук, Л. Ващенко, О. Локшина, С. Трубачева, Ю. Варданян [4,5,6,7].

Характеризують основні групи компетентностей у відповідності до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів» Р. Чернишова,

В. Андрюханова [12].

В електронному ресурсі «Вікіпедія» досліджувані поняття також трактуються по-різному. Компетенція – коло питань, у яких дана особа має певні повноваження, досвід. Компетентність – поінформованість, обізнаність, авторитетність [8].

О. Пометун визначає компетентність як спеціальним шляхом структуровані набори знань, умінь, навичок, спроможностей і ставлень, що дають змогу майбутньому фахівцю визначити, тобто ідентифікувати, і вирішувати незалежно від контексту проблеми, що є характерними для певного напряму професійної діяльності [9].

Г. Селевко трактує компетентність, що це «інтегральна здатність особистості, яка виявляється в її загальній здатності та готовності до діяльності, що ґрунтується на знаннях і досвіді, які набуті в процесі навчання і соціалізації та орієнтовані на самостійну і успішну участь у діяльності» [10].

Л. Покась наголошує, що «компетентність людини ґрунтується на знаннях, досвіді, системі цінностей, набутих і розвинутих завдяки навчанню, що дає можливість адекватно діяти у життєвих ситуаціях, ефективно розв’язувати теоретичні та практичні проблеми, що виникають у реальному житті» [13].

За результатами діяльності робочої групи з питань запровадження компетентнісного підходу, створеної в рамках проекту ПРООН «Освітня політика та освіта «рівний – рівному», запропоновано такий перелік ключових компетентностей:



  • уміння вчитись (навчальна);

  • громадянська;

  • загальнокультурна;

  • компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій;

  • соціальна;

  • підприємницька;

  • здоров’язберігаюча.

Ключові компетентності, які Рада Європи визначила як основні:

- соціальні – пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активними у прийнятті рішень у суспільному житті;

- полікультурні – стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхніх мови, релігії, культури;

- комунікативні – передбачають опанування важливим у роботі й громадському житті усним і письмовим спілкуванням;

- інформаційні – передбачають оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати і використовувати різну інформацію;

- саморозвитку та самоосвіти – пов’язані з потребою й готовністю постійно навчатися;

- творчі – прагнення й здатність до раціональної продуктивної та творчої

діяльності.



Перспективи використання інформаційних технологій у навчанні досліджувала І. Роберт, психологічні основи комп’ютерного навчання визначив Ю. Машбіц, можливості комп’ютера як засобу для розвитку розумової діяльності школярів розглянув С. Пейперт [14]. О. Овчарук досліджує динаміку розвитку інформаційних технологій і засобів навчання в освітньому середовищі [15].

Інформаційні технології мають величезний педагогічний і дидактичний потенціал, проте, в сучасній українській школі процес їх впровадження й становлення подекуди не задовільняє запитів і потреб та вимагає значних зусиль з боку всіх зацікавлених у розвитку вітчизняної освіти.

Також сьогодні актуальним лишається питання оптимального поєднання традиційних та активних й інтерактивних методів і форм організації навчально-виховного процесу. Щоб сформувати мотивацію до навчальної діяльності у школярів доцільно використовувати весь арсенал методів організації і здійснення навчальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі

(М. Скаткін, І. Лернер). У своїй роботі також спираюся на ідеї науковців щодо використання інтерактивних методів навчання (О. Пометун), структурно-логічних схем, технології проблемного навчання (К. Баханов), формування активності та самостійності учнів у навчальному процесі

(Ю. Бабанський, М. Дяченко).

Означене коло питань розробляється на практичному рівні. Зокрема це засвідчили напрацювання переможців та лауреатів обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2010» у номінації «Географія» та учителів навчальних закладів області: учителя географії Уманської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 11 імені М.П. Бажана Уманської міської ради Терещенко Т.Б. «Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії», учителя географії Золотоніської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Золотоніської міської ради Фурдиги Н.А. «Формування компетентної особистості в процесі вивчення географії», учителя географії Черкаської спеціалізованої школи І-Ш ступенів № 17 Черкаської міської ради Міщенко В.В. «Активні та інтерактивні форми роботи на уроках географії» [18].

Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес з географії.

Предмет дослідження: зміст, методи та форми розвитку компетентностей учнів на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та активних методів навчання.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та апробувати методику розвитку компетентностей учнів на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

В основу дослідження покладено такі припущення:

1) використання ІКТ та активних методів при вивченні географії сприяє розвитку здібностей учнів та створює оптимальні умови для формування та розвитку загальних та предметних компетентностей;

2) розроблена методика використання ІКТ та активних методів під час вивчення географії сприятиме підвищенню рівня навчальних досягнень учнів, міцності знань та практичній значимості вмінь і навичок.

Відповідно до мети, об’єкта, предмета і припущень дослідження було визначено основні завдання:


  • вивчити стан проблеми розвитку компетентностей учнів на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та активних методів навчання;

  • обґрунтувати методику використання комп’ютерних технологій у процесі формування та розвитку компетентностей школярів;

  • обґрунтувати методичну модель розвитку компетентностей школярів;

  • на практиці перевірити, як діє модель розвитку компетентностей школярів на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та активних методів навчання.

Провідна педагогічна ідея досвіду: створити оптимальні умови навчальної діяльності школярів з використанням сучасних педагогічних технологій для забезпечення мотивації до навчання, актуалізації їх здібностей, формування та розвитку компетентностей, підвищення рівня навчальних досягнень.

Технології реалізації провідної педагогічної ідеї.

Час та досвід вкотре переконують, що урок ХХІ століття – це урок з ІКТ.

Інформаційно-комунікаційні технології здатні стимулювати пізнавальний інтерес до навчальних дисциплін, надати уроку проблемного, творчого, дослідницького характеру, багато у чому сприяти оновленню змістової сторони предмету, розвивати самостійну діяльність учнів.

Комп’ютеризоване навчання сприяє розвитку пізнавальної, тренувальної, дослідницької діяльності учнів, розширенню знань школярів з певної теми. За допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб’єктами інформаційно-комунікативної сфери, результатом чого є формування більш ефективної моделі навчання.

Уроки з використанням ІКТ намагаюся будувати так, щоб вони мали практичні, теоретичні та пізнавальні результати, а головне були цікавими для учнів.

Зрозуміло, що та чи інша комп’ютерна технологія потрібна, якщо вона дозволяє отримати такі результати навчання, які не можна отримати без її використання.

Використовуючи сучасні інформаційні технології, необхідно пам’ятати про збереження здоров’я та не забувати, що комп’ютер не замінює вчителя, а лише доповнює його.

За областю методичного призначення в навчальному процесі виділяють наступну класифікацію засобів ІКТ:

- навчальні (знання, уміння, навички навчальної або практичної діяльності, необхідний рівень їх засвоєння);

- інформаційно-пошукові та довідникові (уміння і навички з систематизації інформації, різноманітні відомості);

- демонстраційні (візуалізація об’єктів, явищ, процесів, що вивчаються, з метою їх дослідження та вивчення);

- імітаційні (створення уявлення щодо певного аспекту реальності для вивчення його структурних або функціональних характеристик);

- моделюючі (моделювання об’єктів, явищ, процесів з метою їх дослідження та вивчення);

- навчально-ігрові (кросворди, ігри, вікторини, тести);

-тренажери (відпрацювання різного роду умінь та навичок, повторення або закріплення пройденого матеріалу).

Маю можливість навчальний процес організовувати з використанням різноманітних засобів ІКТ. Цьому сприяє шкільна навчально-технічна база. В школі обладнано кабінет ІКТ, де можна проводити уроки з використанням мультимедійної дошки. У 2012 році кабінет географії поповнено мультимедійним комплексом (ноутбук та проектор), який постійно задіяний для проведення занять.

З 2005 року використовую електронні атласи «Економічна і соціальна географія світу для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» та «Географія України. Атлас для 8-9 класів». З 2006 року користуюся електронним підручником ППЗ ІНАК «Економічна та соціальна географія світу 10 клас».

З 2010 року застосовую ППЗ «Географія материків і океанів» (7 клас) та «Фізична географія України» (8 клас). Ці педагогічні засоби містять багаті навчальні матеріали: тексти, ілюстрації, фотографії, відео фрагменти, флеш-анімацію, аудіо-лекції.

Велику увагу приділяю програмі MS Power Point. Залучаю учнів до підготовки повідомлень та творчих робіт з використанням презентацій. Для цього разом з учнями визначаю мету роботи, контекст роботи у структурі уроку, обговорюємо зміст і форму презентації, час на її захист [17].

Використовую навчальні презентації в підготовці та проведенні різних типів навчальних занять та на різних етапах уроку. Розробив систему занять з теми «Географічне пізнання Землі» з курсу загальної географії у 6 класі з комплектом навчальних презентацій до кожного заняття [20]. Але найбільш вдалою формою використання електронного засобу є застосування інтерактивних презентацій при проведенні навчальних ігор або ігрових видів роботи. Такі презентації використовую на підсумкових уроках з тем, наприклад, до підсумкового уроку з теми «Географічне пізнання Землі» розроблено інтерактивну презентацію «Гра «Найрозумніший» (додаток 1).

Останнім часом все більшого значення набувають Інтернет-ресурси, що дають необмежений доступ до професійної інформації, використання планів уроків,Web-сайтів, роблять можливою дистанційну співпрацю з колегами, освітніми установами та закладами.

Окремої уваги заслуговують електронні карти і атласи, що містяться в мережі.

Геозображення, що зустрічаються в мережі Інтернет можна поділити на 4 групи:

- статичні геозображення – карти, атласи, тривимірні моделі, що

отримуються шляхом сканування друкованих чи рукописних оригіналів, або

створені в цифровому форматі;

- інтерактивні геозображення, що складаються користувачами;

- анімації, фільми, мультимедійні геозображення;

- геозображення в ГІС (геоінформаційні системи) [15].

Найбільш звичні і чисельні в мережі є статичні карти та їх знімки, наприклад, карти автомобільних доріг на сайті «Автомобильный атлас России и СНГ» (http://rus-atlas.ru), атлас країн світу на довідково-інформаційному сайті «nemiga.info» (http://nemiga.info/karta/index.html). Навчальні карти й атласи з географії містяться на ресурсі навчально-методичного сайту ПрАТ «Інститут передових технологій» «Географія & Історія» (http://www.osvitanet.com.ua/index.), на пізнавальному сайті «Географія» (http://geoknigi.com/map.php), на географічному порталі «geo-asset.com» (http://www.geo-asset.com/load).

Цікавою і практично корисною є робота з використанням Карт Google (Google Maps) [19], що являють собою набір додатків, побудованих на основі безкоштовного картографічного сервісу і технологій, які надає компанія Google. Сервіс являє собою карту та супутникові знімки всього світу.

Надзвичайно корисними і цікавими для старшокласників є робота в сервісі з застосуванням програми Google Earth, що дозволяє переглядати знімки земної поверхні, змінювати масштаб і будувати маршрути пересування. Її перевагою є тривимірне зображення земної поверхні, можливість спостереження під довільним кутом, поступове уточнення зображення по мірі завантаження детальніших фотознімків, можливість плавної зміни масштабу.



Наступним кроком є обмін інформацією та встановлення комунікативних звязків як з учителями, так і з учнями. Найпростішим способом тут є використання електронної пошти. Учні отримують завдання для самостійного виконання та відправляють їх на e-mail учителя. Сьогодні з цією метою педагоги використовують ресурси соціальних мереж, мають можливості створювати блоги, персональні сайти. Особисто я є прихильником створення педагогічних сайтів, тому зараз працюю над подальшим удосконаленням персонального сайту, який планую максимально використовувати у роботі зі своїми вихованцями.

Важливим підґрунтям для розвитку різних груп компетентностей школярів є використання активних форм і методів організації навчальної праці.

Для формування соціальної компетентності залучаю дітей до участі в нестандартних уроках: уроках-подорожах, уроках-іграх, уроках-конференціях. Стимулюю ініціативу дітей щодо проведення дискусій, диспутів з питань охорони природи та раціонального природокористування.

З метою розвитку полікультурної компетентності організовую проведення дидактичних ігор, використовую ігрові моменти: ігри «Так – ні»,

«Вірю – не вірю», «Лови та виправ помилку», змагання «Хто більше». Учні залюбки стають учасниками заочних та віртуальних екскурсій. Але ще більше їм подобається мандрувати мальовничими куточками Черкащини та України, коли вони можуть безпосередньо спостерігати розмаїття традицій і звичаїв, культурних надбань населення нашої країни.

Семінари, дискусії, конференції, ділові ігри формують у дітей не лише соціальні, полікультурні компетентності, а й комунікативні.

На уроках вдаюся до створення пізнавальної перспективи. Використовую методи, які активізують мислення та мотивують пізнавальну діяльність школярів:



  1. попереднє повідомлення учням про мету, план, терміни виконання

пізнавальної діяльності; можливості застосування одержаних знань, базові знання для успішного опанування темою;

  1. створення проблемної ситуації, окреслення проблемних задач та

питань;

  1. упровадження в навчальний процес елементів випереджаючого

характеру або здійснення випереджаючого навчання.

Сприяє формуванню компетентностей самоосвіти та саморозвитку залучення школярів до написання повідомлень, рефератів, підготовки презентацій; робота з додатковими джерелами географічних знань: довідниками, енциклопедіями, словниками.

Для розвитку компетентностей продуктивної творчої діяльності організовую групову роботу школярів, роботу в парах; школярі виконують творчі завдання, складають тематичні загадки, ребуси, кросворди; беруть участь у підготовці та проведенні предметних тижнів, виступів у рубриці шкільного радіо.

З метою формування компетентностей самоосвіти, творчої діяльності доцільно використовувати елементи проблемного навчання, працювати з проблемними питаннями, створювати проблемні ситуації. Задачі пошукового характеру вимагають не тільки знання фактичного матеріалу, а й сприяють розвитку допитливості, гнучкості, самостійності.

Розвиток пізнавальної активності школярів сприяє формуванню ключових компетентностей, у даному випадку - самоосвітньої. Через активний пошук істини школярі вчаться аргументувати власні відповіді, зіставляти, порівнювати, враховувати думку інших.

Методи і прийоми інтерактивного навчання формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації, тому їх найчастіше застосовую на етапах повторення та сприйняття й усвідомлення знань (вивчення нового матеріалу).

Важливу роль у розвитку здібностей та пізнавальної активності відіграє позакласна робота, яка має органічно поєднуватися з роботою на уроці. І тут у нагоді стають інтелектуальні ігри, турніри знавців, брейн-ринги, географічні свята, експедиції рідним краєм, участь в екологічних акціях.

У процесі організації гурткової роботи з природознавства вирішив на практиці використати міжпредметні зв’язки та передати дітям своє захоплення акваріумістикою. Заняття гуртка у школі користуються великою популярністю, а це важливо, оскільки вони несуть значний виховний потенціал та дозволяють дітям відчути себе гармонійною частиною цього красивого й неповторного світу.

Аналіз результатів професійної діяльності.

Працюючи над даною науково-методичною проблемою, я постійно здійснював моніторинг рівня сформованості в учнів основних ключових компетентностей. Для цього використовував такі методи, як: педагогічне спостереження; соціологічне опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування); тестування; створення педагогічних ситуацій; індивідуального і групового самооцінювання; вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо. В результаті цих дій було з’ясовано, наприклад, що, у школярів покращились уміння користуватись інформацією у будь-якому вигляді та критично її оцінювати. У 2012-2013 навчальному році у порівнянні з 2011-2012 навчальним роком означені уміння зросли на 9,5 % (вміння сформовано частково) та на 6,7 % (вміння сформовано повністю) (додаток 2).

У результаті проведеного анкетування мною було встановлено, що кількість учнів, здатних на здійснення дослідно-пошукової діяльності під час роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями, упродовж 2011-2012, 2012-2013 навчальних років збільшилась на 14% (додаток 3).

За період роботи над проблемою впровадження в практику роботи ІКТ покращився рівень навчальних досягнень учнів з географії. Так протягом трьох останніх років рівень навчальних досягнень школярів зріс на 3% (додаток 4).

Впровадження інноваційних технологій в практику моєї роботи сприяло всебічному розвитку учнів, покращенню їх розумових здібностей та вихованню моральних якостей, дало можливість створити умови для задоволення інтересів та потреб школярів, розвитку в них потреби і бажання вчитися. В учнів сформувались вміння практичного творчого застосування здобутих знань.

Література та джерела


  1. Національна доктрина розвиткуосвіти України у XXІ столітті.
  2. Про Концепціюзагальноїсередньоїосвіти. Постанова Колегії МОН

України, Президії АПН України № 12/5-2 від 22.11.01 року.


  1. Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процесс

загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних

технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року.
  1. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські

перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: “К.І.С.”, 2004. –112 с.


5. Єрмаков І. Крок за кроком до життєвої компетентності та успіху // Управління освітою. – 2004. - № 18. – С. 8-10.

6. Пометун О. Компетентності та компетенції: до визначення понять в українському педагогічному контексті. // Відкритий урок. – 2004. - № 17-18.

– С. 13-17.

7. Савченко О. Я. Компетентнісний підхід як чинник модернізації початкової освіти.http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/NiO/2011_4_1/statti/Savch.htm


8. http://uk.wikipedia.org.

9. Пометун, О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко ; за ред. О. І. Пометун. – К. : Вид-во А.С.К., 2004. – 432 с.

10. Селевко, Г. Компетентности и их классификация / Г. Селевко // Народное образование. – 2004. – № 4. – С. 138–143.

11. Варданян, Ю. В. Компетентністна педагогіка // Директор школи. – 2005. - № 37 – С. 11-12.

12. Чернишова Р., Андрюханова В.Мета сучасної школи – компетентність. // Директор школи. Україна. – 2001. - № 8. – С. 91-96.

13. Покась Л.А. Шляхи формування компетенцій у старшокласників на уроках географії.//Географія та основи економіки в школі. – 2012. - № 8. – С. 2-5.

14. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.


15. Овчарук О.В. Розвиток інформаціно-комунікаційних компетентностей учнів засобами ІКТ. http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/2012_6/757-2429-1-RV.pdf

16. Рак Ю.Є. Використання мережі Інтернет на уроках географії.


http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/26697/

17. Рак Ю.Є. Використання інтегрованого пакету Microsoft Office в практиці роботи вчителя географії. http://ru.scribd.com/doc/

18. Мойсєєва С. Г. Досвід вчителів географії і економіки. http://oipopp.edsp.net/component/option,com_metod/

19. https://maps.google.com.ua/?hl=ru



20. Система уроків з теми «Географічне пізнання Землі» (6 клас). http://rakgeograph.blogspot.com/p/blog-page_8026.html


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка