Удосконалення системи екологічної сертифікації товарів




Скачати 266,89 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації03.11.2017
Розмір266,89 Kb.
1   2   3

Рис. 1.72. Загальна кількість стандартів ISO 14001 «Системи екологічного управління», запроваджених у Європі [6]
− стандартизації: показників органічного землекористування; методик вимірювань якості земель, насіннєвого матеріалу, добрив; технологій вирощування; простежування «життєвого» циклу сировини й продукції;

− сертифікації: сільськогосподарських земель, технологій вирощування, продукції тощо.



За даними ISO, найбільшу систему управління ISO 22000, «Системи менеджменту безпеки продовольства і харчової продукції» сертифіковано у Китаї – 5575, Греції – 1197, Туреччини – 1088, Індії – 1020, Китайському Тайбей – 948, Румунії – 641, Польщі – 629, Японії – 482, Іспанії – 364, Египті – 276 станом на 2010 рік [6]. Науковцями та експертами доведено, що країни, які реалізують питання якості продукції і послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках, розробляють та впроваджують інновації у галузі стандартизації, метрології і сертифікації, є найбільш потужними економіками у світі. Такі тенденції спостерігаються, якщо порівнювати ВВП країн, експорт та імпорт продукції, технологій, послуг, фінансування інновацій у сільськогосподарському виробництві.


Рис. 1.73 Загальна кількість стандартів ISO 22000 «Системи екологічного управління», запроваджених у Європі [6]
Економічну ефективність запровадження систем екологічної сертифікації і стандартизації у будь-якій сфері діяльності доцільно проводити прямими і непрямими методами. Перевагою непрямих методів порівняно з прямими є менший обсяг необхідної інформації щодо впровадження та використання стандартів із сертифікації. Тому непрямі методи переважно використовують на державному рівні, а прямі – на рівні підприємств, господарств, окремих територій. Непрямі методи також дають змогу враховувати приховані (синергетичні) ефекти нових стандартів і визначати ефективність загальних та основоположних стандартів (що характерно для стандартів з екологічних стандартизації і сертифікації у сфері аграрного природокористування, «зеленої» економіки тощо). Визначення економічної ефективності доцільно проводити в натуральних та інтегральних показниках, що пояснюється ефектами, які не підлягають прямим вимірюванням. Тому непрямі методи переважно застосовують для великомасштабних розрахунків на державному та міжнародному рівнях, наприклад, стандарти ДСТУ ISO 14000, ДСТУ ISO 9000, стандарти на експорт продукції (зернові культури як одна з вагомих статей надходжень валюти в Україну) та інші.

Отже, удосконалення систем екологічної сертифікації реалізує положення екологізації економіки на різних рівнях, процесів підприємництва, маркетингу, логістики та стимулює виважене соціо-еколого-економічне використання природних ресурсів.



**Скрипчук Петро Михайлович – д-р екон. наук, професор кафедри менеджменту Національного університету водного господарства та природокористування.
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка