"Удосконалення технології виробництва молока у tob ім. Воровського Полтавського району Полтавської області"




Сторінка3/7
Дата конвертації09.09.2018
Розмір1,68 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

С. Шарій та ін. (2004) стверджують, що при переході до сучасної безприв'язної системи утримання успіх можливий і при використанні існуючих будівель та економному використанні капіталу. Цей перехід приносить значні переваги з точки зору продуктивності праці, продуктивності корів та якості молока, а також умов утримання тварин, що в кінцевому випадку може позитивно вплинути на прибуток підприємства. Перехід повинен організовуватися комплексно, тобто перебудова коровників повинна обов'язково супроводжуватися змінами в годівлі, доїнні та менеджменті. Для успіху справи при виконанні робочих завдань від керівника ферми, ведучого зоотехніка, ветеринара, роздавача кормів і доярок потрібна висока дисципліна.

Попков H.A., Карсєка І.В. та ін. (2007), аналізуючи різні технології виробництва молока при безприв'язному утриманні, рекомендують у тих господарствах, де солома або інший підстилковий матеріал накопичуються у великій кількості, використовувати "підстилкову" технологію утримання, яка в найбільшій мірі відповідає потребам молочних корів. Основні переваги утримання тварин на глубокій підстилці призводять до наступного:


  • при достатній кількості підстилки тварини чисті, лігво їх м'яке й тепле;

  • завдяки прибиранню гною раз на рік трактором, повністю виключена ручна праця при виконанні цієї операції;

  • на поля поступає гній високої якості;

  • зменшується потреба в гнойосховищах, так як в них поступає гній тільки з вигульних майданчиків.

А. Лазаре А. Лазаревич (2007) стверджує, що при освоєнні безприв'язно-боксового утримання належну увагу необхідно приділяти комплектації груп тварин за періодом лактації. На фермах з безприв'язно-боксовим утриманням зростає роль і змінюється характер праці зоотехніка-технолога, який повинен не лише контролювати дотримання всіх вимог технології, але й впроваджувати в довірене йому виробництво нові досягнення науки. Досвід застосування технології безприв'язно-боксового утримання молочної худоби свідчить про його перспективність, а її впровадження - одним із реальних резервів забезпечення рентабельності виробництва продукції.

Т.А. Шевцова (2007) відмічає, що в основу безпри'вязного утримання корів на глибокій беззмінній підстилці покладено утримання тварин великими групами без фіксації місць годівлі і відпочинку. Висока ефективність виробництва молока на комплексі з безприв'язним утриманням досягається за рахунок безперебійного та чіткого функціонування заготівлі кормів, кормороздавання, доїння і гноєвидалення. Вони можуть бути організовані по-різному і в залежності від цього можлива велика кількість варіантів безприв'язного утримання корів.


1.3 Технологія машинного доїння корів
І. Г. Веліток (1975) відмічає, що технологія машинного доїння використовує знання по утриманню, годівлі, доїнню корови в умовах комплексної механізації, морфології та фізіології вим'я, конструюванню та експлуатації доїльної машини, селекційно-генетичним питанням формування типу молочної худоби для виробництва молока на індустріальній основі, боротьбі з маститами, економіці та організації процесу доїння, архітектурно-планувальним рішенням доїльних установок, естетики праці. Сучасне4поняття про технологію машинного доїння корів включає сукупність знань про виробничі процеси ферми, які забезпечують видоювання молока з вимені машиною. В практичному відношенні технологія машинного доїння - комплекс виробничих операцій, які забезпечують повне та швидке видоювання молока з вим'я доїльною машиною без застосування ручної праці. Основні проблеми технології машинного доїння можна розділити на дві групи: безпосередньо пов'язані з процесом видоювання молока; ті, що опосередковано впливають на доїльний процес. Ця друга група проблем технології машинного доїння корів набуває найважливішого значення для організації виробництва молока на індустріальній основі незалежно від розміру ферми та способу утримання корів.

Олєнев В. А. (1981) вказує, що у виробництві молока виникає потреба доїти корову вручну. Цей спосіб доїння повинен освоїти кожен оператор машинного доїння, оскільки це необхідно при здоюванні перших цівок молока, доїння в ізоляторі, хворобах вим'я, сильному набряку вим'я після отелення, перевірка правильності запуску корів, тимчасова відсутність електроенергії на фермі.

Існує два способи доїння вручну - кулаком (стискують дійку в кулаці) і пучкою. Краще доїти кулаком, оскільки зусилля при розподіляється на всю руку, а не на два-три перших пальці. Крім того, доїння пучкою часто спричинює травмування слизистої оболонки і м'язової тканини дійки, що призводить до виникнення запальних процесів в ній. Доять кулаком так: дійку захоплюють пальцями так, щоб вказівний захоплювався великим, а решта розміщувалась під вказівним і щоб мізинець був на рівні запирального м'яза дійки (сфінктера дійки). Стискують дійки почергово - спочатку великим і вказівним пальцями одночасно, а потім іншими.

На думку Адміна Є. І. (1980), доїння - складна технологічна операція, основна мета якої полягає не тільки в тому, щоб швидко, повною мірою, без шкоди для здоров'я корови та з найменшими затратами праці добути молоко, яке утворилось у вим'ї, а й створити добрі умови для подальшої секреції, сприяти збільшенню продуктивності тварин. Доїльним апаратом молоко з вим'я одержують завжди в постійному режимі незалежно від інтенсивності потоку молока, яке видоюється, продуктивності та індивідуальних особливостей корів. Тільки за умови якісної підготовки корови та "її вим'я до доїння, яке виконують вручну, а також при своєчасному знятті апарата по завершенню видоювання досягають необхідної ефективності машинного доїння. При поганій переддоїльній стимуляції молоковіддачі (неякісній підготовці корови), несвоєчасному його відключенні й знятті у корів недостатньою мірою проявляється рефлекс молоковіддачі, знижується швидкість видоювання, підвищується сприйнятливість молочної залози до маститу та зменшується молочна продуктивність.

Як зазначають Адмін Є. І., Волосожар В. О. (1971), доїння корів необхідно розпочинати з виконання підготовчих операцій в їх безперервній послідовності: обмивання вим'я теплою водою; витирання його рушником; масажу вим'я; здоювання перших цівок молока; одягання доїльних стаканів на дійки вим'я. За цим наступає процес безпосереднього видоювання корови апаратом. До заключних операцій відносять: перехід оператора до корови; машинне додоювання; відключення й знімання доїльних стаканів із дійок вим'я; контроль його стану. При видоюванні однієї із корів (основна операція) у оператора з'являється час виконання підготовчих та заключних операцій для інших тварин.

Кансволь Н. (2009) відмічає, що при будь-якому методі доїння головне те, щоб у вимені не залишилось молоко, тому що це несприятливо діє на його наступне утворення, викликає захворювання вим'я, систематично знижуються надої. Інтенсивність молоковіддачі та повнота видоювання залежить від наповнення вим'я молоком. При заповненні вим'я менш ніж на 40% доїти корів не рекомендується. Величина надоїв, швидкість молоковіддачі корів і затрати праці операторів залежать від"прийомів підготовки до доїння, яка відповідає фізіології молоковіддачі.

Як встановив Ю. Симарев (2004), що одна з причин зниження молочної продуктивності корів на механізованих фермах - недотримання операторами технологічних вимог по підготовці вим'я до доїння. Ігнорування таких прийомів, як масаж вим'я та здоювання перших цівок молока при машинному доїнні корів веде до зменшення надоїв на 5-12%. Корови, вим'я яких ретельно готували до доїння на протязі 45с, проводили машинне додоювання і, як тільки молоко припиняло здоюватися^ відключали апарат, дають на 12% молока, ніж корови, на підготовку вим'я яких витратили 20с, машинного додоювання не проводили, не вели контролю за молоковіддачею.

Власов В. І. , Лапченко А. І. (1984) пропонують вести селекцію на придатність корів до машинного доїння. Серед показників, що визначають цю придатність, такі:



  • тип худоби, що відповідає молочному напрямку;

  • морфофізіологічні властивості вимені корів (форма вимені, інтенсивність молоковиведення , об'єм вимені та ін.);

  • висока продуктивність;

Оцінка форми і розташування вимені і дійок, рівномірність розвитку окремих часток вимені є обов'язковим при створенні стад, придатних до машинного доїння.

Єрьомін Г.А. (1973) вказує основні вимогами для оцінки корів: висота розташування вимені від підлоги - не менше 45-50 см, довжина дійок - 6-8 см, відстань між передніми дійками - 10-15 см, задніми - 6-10 см і між передніми і задніми - 7-12 см.

Як зазн Як зазначають Д.Т. Вінничук, П.Б. Духовний (1979), для отримання максимальної кількості молока від корови найбільше значення має не число доїнь за добу, а їх якість. При рівномірному та швидкому видоюванні корів їх надої підвищуються і вміст жиру в молоці зростає.

Оператори машинного доїння протягом 8 годин робочого дня зайняті тільки видоюванням корів. Проте швидко і повністю можна видоїти корову лише за умови повного заповнення вим'я молоком. А це спостерігається тоді, коли проміжки між доїннями становлять 10-12 годин. Секреція молока краще відбувається в спокійних умовах утримання тварин, коли процеси жуйки і рубцеве травлення протікають нормально. Саме тому бажано протягом доби менше турбувати корів. У цих умовах виробництва молока найбільш оптимальними є дворазові доїння. Дворазове машинне доїння стало основною ланкою технології промислового виробництва молока. За цих умов стає можливим полегшити працю доярок, впровадити прогресивні технології, впорядкувати робочий день працівників ферми.



На думку Адмін Є. І., Волосожар В. О, Мянд А. Є. (1983), для одержання високих надоїв і доброякісного молока необхідно:

  • за 1 годину до доїння почистити стійла, підіслати чисту підстилку;

  • з метою найповнішого використання рефлексу молоковіддачі починати доїння корів у одній і тій ж годині згідно з розпорядком дня;

  • необхідно помити руки однією з антисептичних речовин;

  • перед доїнням переодягнутися в інший спецодяг (білий халат, косинка);

  • перед підмивання вим'я оглянути на наявність запалень, болючості, щільностей, ранок;

  • за хвилину до доїння обмити вим'я чистою теплою водою (температура 40-45°С) і витерти чистим рушником;

  • провести підготовчий масаж вим'я;

  • перед надіванням доїльних стаканів з кожної дійки здоїти кілька цівок молока в спеціальний кухоль, звертаючи увагу на наявність в молоці пластівців, домішок крові, слизу та інших змін;

  • в процесі доїння уважно спостерігати за роботою доїльних апаратів і поведінкою корови;

  • не допускати зайвого "холостого" доїння;

  • у кінці доїння провести машинне додоювання.

Фененко Фененко А.І. (1981) класифікує доїльні установки за конструкцією і технологічними параметрами:

  • за місцем доїння корів - стаціонарні для доїння корів у стійлах (з переносними доїльними відрами і з транспортуванням молока в процесі доїння по молокопроводу), стаціонарні для доїння корів в доїльних залах, пересувні для доїння корів на пасовищах;

  • за засобами збирання й індивідуального обліку надоєного молока - з переносними доїльними відрами і поплавковими молоко камерами, із транспортуванням молока через лічильник по молокопроводу, з мірними циліндрами і подальшим транспортуванням молока по молокопроводу;

  • за типом доїльних станків - з індивідуальними станками (прохідного типу, "Тандем", "Карусель", ,"Юнілактор", "Юнікар"), із груповими станками ("Ялинка", "Полігон", "Карусель");

  • за зручністю обслуговування корів - з розташуванням тварин і операторів на одному рівні підлоги, з розташуванням тварин і операторів на різних рівнях підлоги (вим'я корови знаходиться на рівні рук оператора, що дозволяє йому обслуговувати тварин не нагинаючись);

  • за розміщенням тварин у доїльних станках'- кільцеві конвеєрні з розміщенням станків за типом установок "Тандем", "Ялинка"; з прямолінійними конвеєрами й індивідуальними доїльними станками;

Палкін Г. (2002) вказує, що при прив'язному утриманні корів в основному доять переносними апаратами у відра чи в молокопровід. Застосування доїльних установок з молокопроводом порівняно з переносними відрами дає можливість підвищити продуктивність праці у господарстві. Найважливішою технологічною особливістю доїння корів у стійлах корівника є те, що для його виконання не потрібно зрушувати корів з місця, де вони поїдають корми і відпочивають на прив'язі.

Як відзначає Адмін Є. І. (1974), при доїнні корів переносними відрами найбільш доцільно використовувати два апарати. При використанні трьох апаратів оператору машинного доїння не вистачає часу, щоб якісно виконати підготовчі і дві заключні ручні операції у чотирьох корів за період машинного видоювання п'ятої тварини. В цьому випадку можливі перетримки апаратів, тобто холосте доїння. Використання оператором для доїння тільки одного апарата недоцільне із-за неминучих простоїв та низької продуктивності.

При доїнні в стійлах двома, апаратами в переносні відра оператор за 1 годину може видоїти 16-18 корів.

Беляєвський Ю. І. (1984) рекомендує доїти корів у молокопровід трьома апаратами. При цьому простої мінімальні, тривалість підготовчих та заключних операцій оптимальним, робота виконується найбільш ефективно. Доїння корів трьома апаратами в молокопровід ефективне, якщо видоювання апаратом кожної корови триває в середньому не менше 4-6 хв. За такої тривалості величина разового надою повинна становити не менше 5-7 л. При доїнні в стійлах двома-трьома апаратами в молокопровід оператор за 1 годину може видоїти 22-26 корів.

За даними Могильного О. Д. (1999) , доїння у залах знижує витрати праці на 1 ц молока, зменшує і кількість захворювань корів маститами до рівня 2-3%, пає можливість отримати високоякісне молоко, вести племінну роботу на належному рівні, створити комфортні умови праці оператору машинного доїння Основною перевагою цих технологій є те, що вони дають змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування тварин

Для доїння корів у доїльних залах використовують сучасні високоавтоматизовані доїльні установки "Тандем", "Ялинка", "Карусель".

Мосійко В. І. та ін. (1989) відмічають, що доїльні установки типу "Тандем" -це два ряди індивідуальних станків для корів, розміщених послідовно один за одним по боках траншеї завглибшки близько 0,7 м, в якій знаходяться доярки. Кожна корова входить в станок через одні бокові двері, які відчиняє доярка, а виходить після видоювання через інші і бокові двері цього станка. У кожному станку, довжина якого 2,7 м, ширина 1 м, а висота 1,65м, є годівниця для концентрованих кормів і доїльний апарат, пристрій для підмивання вимені. Установка типу "Тандем" устаткована молокопроводом, по якому молоко надходить в молочарню.

Носов Г Кондратец В. А. та ін. (1985) вказують, що на установках "Ялинка" корів розміщують під кутом близько 30° до робочої траншеї, головами до стіни. Оператор при цьому має зручний доступ до вим'я корови. Перегородок між тваринами немає, що дозволяє рцзмістити їх у груповому станку близько одна до одної. При доїнні на неавтоматизованій установці "Ялинка" кожний із двох операторів за 1 годину може видоїти 35-40 корів, а на автоматизованій - 65 - 70 корів, оскільки не виконує автоматизовані операції.

За дани За даними Костенка В. І., Сірацького Й. 3. (1995), в Україні вже зараз є немало молочних ферм з прив'язним утриманням тварин, де успішно використовують доїльні установки "Тандем" і "Ялинка". Найважливішою особливістю цієї технології є застосування на фермі зимою прив'язного утримання тварин в корівниках, обладнаних автоматичними прив'язями, влітку - утримання та годівля без прив'язі на впорядкованих вигульно-кормових майданчиках, розміщених поблизу корівників ферми і виконуючих роль літнього табору. Застосування автоматичних прив'язей і автоматизованих установок "Тандем" і "Ялинка" дає змогу досягти практично такої ж продуктивності праці в обслуговуванні тварин, як і в умовах безприв'язного утримання.
2. Матеріал, методика і аналіз результатів досліджень
2.1 Характеристика господарства
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "імені Боровського" розташоване в с. Калашники Полтавського району Полтавської області. Товариство створене відповідно до законів України "Про господарські товариства", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про підприємство" та іншого законодавства України. Головною метою діяльності товариства є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, а також надання учасникам товариства та іншим особам послуг щодо ведення сільського господарства та здійснення інших, пов'язаних з ним видів діяльності. Предметом діяльності товариства є:


  • ведення сільськогосподарського виробництва;

  • переробка сільськогосподарської продукції, як власного виробництва, так і придбаної у інших виробників;

  • надання агротехнічних та інших послуг жителям сільських населених пунктів, селянським (фермерським) господарствам, сільськогосподарським та іншим підприємствам;

Товариство ім. Воровського є юридичною особою з дня, його державної реєстрації. Товариство є власником майна, переданого йому учасниками; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності; одержаних доходів. Воно самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з попиту на вироблену ним продукцію, роботи, послуги; реалізує свою продукцію за цінами, що встановлюються на самостійній або на договірній основі.

Вищим органом управління TOB ім. Воровського є збори учасників. Вони складаються з учасників або призначених ними представників. Збори учасників обирають голову товариства на 1 рік.

Землекористування протягом року


Показники

2006

2007

2008

2008до 2006 %




га

%

га

%

га

%




Всього земельних угідь

1894

100

1894

100

1894

100

100

в т.ч.

сільськогосподарських угідь



1824

96,3

1824

96,3

1824

96,3

100

з них: рілля

1774

93,7

1774

93,6

1774

93,6

100

Пасовища

50

2,7

50

2,7

50

2,7

100

Інші угіддя

70

3,8

70

3,7

70

3,7

100

У 2008 У 2008 році за господарством закріплено 1894 га земельних угідь. Площа сільськогосподарських угідь та пасовищ порівняно з 2006 роком не змінилась.


Таблиця 2.2 Виробництво рослинництва
У 2008 році в господарстві вироблено 14220 ц зернових та зернобобових , що складає 55% від виробленої продукції в 2006 році. Зменшилась площа посівів пшениці, гречки, кукурудзи порівняно з 2006 роком. Площа посівів соняшнику, сої, цукрових буряків збільшилась. Внаслідок низької врожайності зменшилось виробництво пшениці, гречки, кукурудзи .

За TOB ім. Воровського закріплено дві тваринницькі ферми. Поголів'я тварин, яких утримують у господарстві, наведено у таблиці 2.3.


Таблиця 2.3. Поголів'я тварин у господарстві




2006

2007

2008

2008 до 2006 %

Велика рогата худоба, всього:

169

210

225

133

У т.ч. корови

70

72

80

114

Свині, всього

240

240

240

100

У т.ч. основні свиноматки

24

24

24

100

Гуси

515

870

990

192

Поголів'я тварин порівняно з 2006 р. в 2008 р. збільшилося: ВРХ - на 33%, свиней - не змінилось. Поголів'я гусей, яких вирощують в господарстві, збільшилося на 92% . Продуктивність тварин, яких утримують в господарстві ,представлена в таб.2.4
Таблиця 2.4




2006

2007

2008

2008 до 2006%




Зібрана площа

Виробництво продукції,

Зібрана площа,

Виробництво продукції,

Зібрана площа,

Виробництво продукції,

Зібрана площа,

Виробництво продукції,

Зернові та зернобобові

802

26018

685

20488

628

14220

78

55

всього

























3 них

435

14614

230

9872

120

3640

27,5

25

Пшениця

70

740

110

542

50

128

78

17

Гречка

70

740

110

542

50

128

71

17

Кукурудза на зерно

120

5800

75

2966

90

2607

75

45

Ячмінь

170

7605

270

7108

340

7210

200

156

Інші зернові

7

259

10

385

28

635

400

245

Соняшник

170

2292

300

5315

350

7109

206

310

Соя

210

2481

350

3413

298

2909

142

117

Цукрові буряки

120

33295

230

34750

190

30130

158

91

Валовий надій молока в господарстві за 2008 р. склав 2800 ц, порівнюючи з 1306 р. виробництво цього виду продукції збільшилося на 29%. Виробництво яловичини в господарстві збільшилося на 3%, а виробництво свинини - на 9%.


Таблиця 2.5 Виробництво продукції тваринництва




2006

2007

2008

2008 до 2006 %




Середньорічне поголів'я,

Виробництво продукції

Середньорічне поголів'я

Виробництво продукції,

Середньорічне поголів'я,

Виробництво продукції,

Середньорічне поголів'я

Виробництво продукції

Вирощування худоби та

























птиці (в живій масі):

























Вел. рогатої худоби

154

147

169

169

210

191

136

130

Свиней

180

26

240

36

240

50

133"

192

ЦІїиїн

603

13

515

11

97

2

16

15




43

1653

72

1869

72

1994

167

121

Бджільництво: мед

21

295

21

293

21

312

100

106

У 2008 р. в господарстві середньорічне поголів'я великої рогатої худоби: збільшилося на 43%, свиней - 53 % порівняно з 2006 р. Поголів'я птиці збільшилося на 60%.



У 2008 р. вироблено молока на 21% більше , ніж в 2006 р. Виробництво меду протягом цих років не змінилося.
Таблиця 2.6 Середньооблікова чисельність працівників




2006

2007

2008

Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві - всього

75

80

79

У тому числі:










Рослинництві

50

52

79

Тваринництві

25

28

27


2.2 Характеристика галузі тваринництва
2.2.1 Історія створення стада

Молочна ферма, яка на даний час належить TOB ім.Воровського, побудована в 1975 році і розрахована на 200 голів молочного стада. У господарство було завезене поголів'я корів чорно-рябої породи. Молочна продуктивність кращих корів господарства складала 4000-5000 кг молока жирністю 36%. Жива маса дорослих корів - 450-500 кг, бугаїв -7 850-1000 кг. У господарстві застосовувалося чистопородне розведення.

В даний час поголів'я на молочній фермі скоротилося.
Таблиця 2.7




2006

2007

2008

2008 до 2006, %

Корови молочного стада

70

72

80

114

Телиці від 2 років і старше

17

27

32

188

Телята до року

57

86

95

167

доросла худоба на відгодівлі

25

25

25

100


2.2.2 Породний, класний та віковий склад стада

На молочній фермі TOB ім.Воровського утримують корів чорно-рябої породи.

Українська чорно-ряба молочна порода почала створюватися з 1925 р., коли в колишньому Радянському Союзі чорно-ряба худоба була прийнята як планова порода. З 1930 р., почався її імпорт із Німеччини й інших країн. За даними породного переобліку в 1935 р. її було лише 0,8% від усього поголів'я худоби, у 1955 р. - 6,04%, у 1960 т.- 6,93%, у 1969 р. - 9,18%, у 1974 р. - 11,95%, у 1985 р. -28,75%, у 1990 р. - 34,39 %. Зараз в Україні порода займає перше місце серед інших порід худоби. Нова чорно-ряба порода в СРСР була затверджена в 1959 р. Завдяки активній роботі селекціонерів створено великий масив породи в Україні, де були сформовані три групи: у західних областях (львівська порода), Хмельницькій області (подільська порода), та східних областях (східна порода).

У 1996 р. наказом Мінсільгосппроду України затверджена нова українська чорно-ряба порода худоби. Автори нової породи М.Я.Єфименко, В.М.Макаров, М.С.Пелехатий, Т.І.Хмара та ін. У породі три внутріпородних типи (центрально- східний, західний і поліський), три заводських типи (київський, харківський, подільський), 6 заводських ліній і 55 заводських родин. У породі об'єднані кращі селекційні ознаки поліпшуючої, гольштинської породи, (високий надій молока, технологічність) і місцевої чорно-рябої породи (високий жир у молоці і плідність, добра пристосованість до місцевих умов утримання). Молочна продуктивність кращих корів складає 4000-6000 кг молока жирністю 3,6-3,8%о. Жива маса дорослих корів - 600-650 кг, бугаїв - 850-1100 кг. Телиці досягають живої маси в 12-місячному віці 290-300 кг, у 18-місячному - 400-420, бички, відповідно, 380-400 та 500-520 кг. Екстер'єр корів, яких утримують у господарстві, відповідає екстер'єру молочної худоби. У корів голова легка, довга. Груди досить глибокі, але не широкі. Спина у тварин відносно широка і рівна. Кінцівки правильно і широко поставлені. Вим'я за формою ванноподібне або чашоподібне.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка