Украіксъкого жишшя. 3 діяльности Украінськоі трудовоі




Сторінка1/7
Дата конвертації02.09.2018
Розмір1,51 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7

3 украіксъкого жишшя.

3 діяльности УкраінськоІ Трудовоі Громади Заснування „Украінсъ- кою Пауковою Товариопва у Еигві. Урядові репреси над украінсь-

кою пресою.

Роспуск другоіі Державно! Думи, що счинився наперекір «основним законам» російськоі держави, спинив корисну діяль- ність російського народного представництва а разом з цим спи­нив і діяльність окремих партійних фракцій парламента. Акт 3 іюня с. р. застав Украінську Трудову Громаду Державно! Думи на дуже цікавому моменту И розвиткѵ. Вступивши зараз після відкриття Державно! Думи до ріжних парламентських фракц'ш украінські поели згодом почали робити заходи біля організаці! окремо! УкраінськоІ громади, головним завданням я ко! ставилось: оборона інтер?сів украінського народу в російському парламенті і вироблення відповідних законопроектів в інтересах украінськоі теріторй і людности. Платформа громади давала можливість всту- нати до не! членам ріжних парламентських фракцій, починаючи від соціал-демократів і кінчаючи кадетами. В свій час *) ми витали заснування снеціально! організаці! украінських послів Державно! Думи, визнаючи необхідність координованих виступів парламент- сышх репрезентантів украінсько! людности в Державній Думі.

х) Див. „Украіна“ ч. Ш. 3 украінського життя, стр. 138—139. шнь 1907. П—1

На нашу думку така парламентська організація може успішно функціонувати тілыш в межах національних домагань і в тих питаниях, які мають спеціальний надіональний інтерес для Украіни. Украінські поели, принаймні ті, що були в перших двох Державних Думах, не могли бути однаковими по своім поглядам і надежности до тіеі чи иншоі' політичноіі партіі. Яв- ляючись представниками ріжних классів і групп украінського громадянетва, проходячи в парламент під ріжними партійними прапорами і за допомогою ріжних виборчих елементів, ѵкраінські депутати мусили боронити в Державній Думі інтереси них еле- ментів громадянетва і виступати там під відповідними партійними прапорами. Само собою зрозуміло, що організація в парламенті ріж- иородних по своім політичним поглядам депутатів одно!' якоісь надіі' водну. парламентську фракцію з одною програмою політичною і тактикою являеться річчю неможливою і не натуральною. Про­тивне буде політичним попзеш’ом. I із історіі' парламентського життя Західноі бвропи ми не бачимо прикладів такого «назакон- наго сожительства» ріжнородних політичних тіл. Колиж і бувають виемки, то вони тільки зайвий раз можуть свідчити або про недовгочасність подібних комбігіацій, або про штучність Тх, ви- кликану специфичними умовинами,—в першому і другому випадку вони виявлятимуть тілыш власне безеилля і будуть свідчити про необхідність, в інтересах справи, білып природних группіровок і комбінацій. Кожна політична партія, так само як і парламентська фракція И в парламента., мае свою власну програму, мае свою тактику і дісціпліну. ГІроводити в життя програму своеі партіі-, триматись виробленноі коллективними зусилями партійних членів тактики, підлягати партійній дісціпліні являеться обовязком кож­ного члена певноі партіі і, само собою зрозуміло, навіть тоді, коли він проходе в парламент депутатом. Парламентські ж орга- нізаціі, які ставлять своею метою зьеднати круг себе депутатів певноі національности не тільки на національний платформі, а й на політичній, на грунті иевних економічних і соціальних вимог, утворюють не можливі, не натуральні умовини для пове-

діння тих членів, які вступають в таку організацію. Вимагаючи від них підлягати партійній тактиці і дісціпліні вони разом з цим примуіпують іх на кожному кроці йти проти своіх власних пере- конань, проти виступів і тактики більш рідних Ім но своій про- грамі парламентських фракцій, хоч би ці й належали до инших націй. Казати про шкоду такоі поведении депутатів нема чого. Приклад «людовців» в польському «колі» Віденсысого парламента, що, дякуючи реакційній більшости польськоі земельноі шляхти в цій парламентській організаціі, ввесь час були на привьязі у неі, і, звязані партійною дісціпліною національноі організаціі, своіми голосами збільшували реакційну силу ішкодливість шляхти, може найкраще свідчити про ту велику небезпеку, яка загрожуе окремим депутатам і честности Іх політичного ймення, коли вони йдуть в національну парламентську організацію з метою реалі- зувати за і'І допомогою своі політичні, соціальні і всякі инші погляди. Однородна більшість такоі організаціі за вше буде давити меныпість і завше остання примушена буде або йти на компро- міси, або зрадлсувати самій собі. Очевидно, що единим логічним виходом із такого становища буде той, коли депутата ріжних національностів будуть групповатися в парламента відповідно до своіх політичних, соціальних і ин. поглядів, додержуючи певного федеративного устрою і певчих аівтономних прав в спільній ор- ганізаціі. Утворюючи таким чином иолітичні группіровки в пар­ламента депутати окремих національностів збільшують політичну силу однородних парламентських фракцій і мають вільний шлях і розвязані руки для своеіі тактики, що до національних домагань і оборони останніх в парламента. Для більшого успіху в справі виступів по національним питаниям вони можуть закладати спе- ціальний національний парламентський Клуб, куди можуть входити на однакових правах ріжнородні парламентські елементи, звязані між собою спільними національними інтересами. Гадаючи, що по такій організаційній схемі буде збудовано і украінський парламентський клуб, чи украінську трудову громаду Державно! Думи, ми бачили в цьому певний зріст украінськоі політичноі сили в російському парламенті і раціональноі' группіровки ук-

раінських депутатів по фракціям. Виявляеться, однако, що така едино логічна і нормальна группіровка не зустріла прихшіьности серед національно свідомих украінських послів і в останні часи істнування державно! Думи Украінська парламентська Громада виявила тенденцію сепаратуватися в окрему парламентську фрак- цію з самостійною програмою і тактикою. Імпульсом до цього було: з одного боку ігнорування прав украінських послів в тих парламентських фракціях, до яких вони увійшли, особливо ж в трудовій, куди, як відомо, пристало найбілыне украінсьвих послів; з другого ж боку бажання більш продуктивно нрацювати в Дер- жавній Думі на користь рідного краю. Успішно нрацювати в цьому напрямку в других думських фракціях, як показав досвід першо! та другоі Думи, не зручно (Див. передрюк статті з «Руси» в «Раді» 122). Більш умотивовано причину організаці! самостий­но! Украінсько! Громади в спеціяльній деклараціі, виданій Гро­мадою 24 мая і уміщеній в органі громади «Рідній Справі» (ч. 11). 3 огляду на історичну вартість цього докумета передрюко- вуемо його цілком:

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка