Уміння — здатність людини свідомо виконувати певну дію на основі знань; готовність застосовувати знання у практичній діяльності на засадах свідомості. Уміння




Скачати 17,82 Kb.
Дата конвертації07.05.2017
Розмір17,82 Kb.

Уміння — здатність людини свідомо виконувати певну дію на основі знань; готовність застосовувати знання у практичній діяльності на засадах свідомості.

  • Уміння — здатність людини свідомо виконувати певну дію на основі знань; готовність застосовувати знання у практичній діяльності на засадах свідомості.
  • Навички — застосування знань на практиці, що здійснюється на рівні автоматизованих дій і виробляється в результаті багаторазових повторень.
  • Навчально-управлінські уміння забезпечують організацію і контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів.
  • Навчально-пізнавальні уміння спрямовані на об’єкт діяльності і забезпечують його пізнання.
  • Навчально-логічні
  • Навчально-практичні
  • Навчально-інформаційні
  • Навчально-комунікативні

НАВЧАЛЬНО-ПРАКТИЧНІ

  • направлені на формування навичок комунікації, співпраці. Це здатність учнів складати письмовий та усний текст, повідомлення, коментар, пояснення, інструкції, робити оціночні судження, аргументувати.

уміння здійснювати:

  • уміння здійснювати:
  • - аналіз;
  • - порівняння;
  • - синтез;
  • - узагальнення;
  • - систематизацію;
  • - класифікацію об’єктів пізнання;
  • - підведення під поняття;
  • - висловлювати судження ;
  • - робити умовиводи

Вміння слухати;

  • Вміння слухати;
  • Вміння навчального слухання — одне з найважчих, що потребує зосередженості, рівномірного розподілу уваги на досить великий період часу; воно вимагає певної роботи над собою й залежить від стійкості нервової системи та психіки;
  • Уміння слухати вчителя та одночасно записувати зміст його розповіді;
  • Читати текст і одночасно слухати інструктаж учителя про роботу над текстом, над логічно складеними частинами;
  • Літературною мовою викладати свої думки;
  • Виступати перед аудиторією;
  • Складати план виступу;
  • Вести полеміку, брати участь у дискусії;
  • Висловлювати тези;
  • Ставити уточнювальні запитання;
  • Аргументувати, доводити.

Вміння користуватися каталогом або комп'ютерним джерелом інформації;

  • Вміння користуватися каталогом або комп'ютерним джерелом інформації;
  • Користуватися словниками, енциклопедіями, довідниками, змістами, коментарями;
  • Складати картотеку;
  • Користуватися друкованими й технічними засобами масової інформації;
  • Складати план, тези, конспект, реферат, анотацію.

Лекція - одна із форм організації навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, її основою є системне усне викладення вчителем навчального матеріалу (бажано протягом пари уроків), головний зміст якого становлять аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомами є пояснення й міркування. Залежно від теми лекції в ній можуть превалювати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища.

  • Лекція - одна із форм організації навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, її основою є системне усне викладення вчителем навчального матеріалу (бажано протягом пари уроків), головний зміст якого становлять аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомами є пояснення й міркування. Залежно від теми лекції в ній можуть превалювати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища.
  • Тип лекції залежно від дидактичної мети і її місця в логічній структурі навчального матеріалу
  • • вступна; • оглядова; • узагальнююча; • лекція-інструктаж.
  • Тип лекції залежно від форми організації і керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів
  • • монологічна; • діалогічна; • полемічна.

Формування вміння слухати. Вміння навчального слухання — одне з найважчих, що потребує зосередженості, рівномірного розподілу уваги на досить великий період часу. Воно вимагає певної роботи над собою й залежить від стійкості нервової системи та психіки;

  • Формування вміння слухати. Вміння навчального слухання — одне з найважчих, що потребує зосередженості, рівномірного розподілу уваги на досить великий період часу. Воно вимагає певної роботи над собою й залежить від стійкості нервової системи та психіки;
  • Уміння слухати вчителя та одночасно записувати зміст його розповіді;
  • Вміння учнів робити висновки, вносити пропозиції;
  • Викликає інтерес до інформації, викладеної вчителем.
  • .

Семінарське заняття є формою і навчання, що дає змогу ефективно організувати самостійну роботу учнів. Семінарські заняття найчастіше проводяться у старших класах. При цьому учням надається можливість активно оперувати знаннями, здобутими на уроках, а також у процесі самостійної роботи з рекомендованою літературою. На семінарському занятті допустимі дискусії; заперечення, обговорення, аргументація тощо, що дає змогу учням більш осмислено і міцно засвоювати тему.

  • Семінарське заняття є формою і навчання, що дає змогу ефективно організувати самостійну роботу учнів. Семінарські заняття найчастіше проводяться у старших класах. При цьому учням надається можливість активно оперувати знаннями, здобутими на уроках, а також у процесі самостійної роботи з рекомендованою літературою. На семінарському занятті допустимі дискусії; заперечення, обговорення, аргументація тощо, що дає змогу учням більш осмислено і міцно засвоювати тему.

> випереджальні, > навчальні, > узагальнюючі (підсумкові)

  • > випереджальні, > навчальні, > узагальнюючі (підсумкові)

закріплення, розширення та поглиблення знань учнів, здобутих раніше на уроках;

  • закріплення, розширення та поглиблення знань учнів, здобутих раніше на уроках;
  • формування і розвиток навичок самостійної роботи учнів;
  • створення умов для формування й розвитку пошуково-творчих знань та навичок.

Конференція як форма організації навчально-виховного процесу передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об'єднані однією метою -- розв'язання певної теоретичної чи практичної проблеми. Творче обговорення та розв'язання обраної проблеми визначають зміст конференції, характерною ознакою якої є дискусія, а результатом — осмислення цієї проблеми.

  • Конференція як форма організації навчально-виховного процесу передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об'єднані однією метою -- розв'язання певної теоретичної чи практичної проблеми. Творче обговорення та розв'язання обраної проблеми визначають зміст конференції, характерною ознакою якої є дискусія, а результатом — осмислення цієї проблеми.

Мета учнівської конференції:

  • Мета учнівської конференції:
  • > формування знань, умінь і навичок учнів;
  • > їх закріплення та вдосконалення;
  • > узагальнення результатів самостійної пізнавальної діяльності учнів;
  • > поглиблення, зміцнення та розширення здобутих знань;
  • > розвиток і саморозвиток творчих здібностей учнів, їхньої активності;
  • > створення передумов самовиховання, самовдосконалення, самовизначення учнів.

• формування світогляду учнів; • поглиблення й розширення діапазону знань у цій галузі науки;

  • • формування світогляду учнів; • поглиблення й розширення діапазону знань у цій галузі науки;
  • • формування навичок самостійної роботи з літературою та її аналізу;
  • • формування умінь писати доповіді, виступати публічно перед своїми однолітками і старшими; • виховання почуття відповідальності.

МОЖЛИВОСТІ УРОКУ-ПАРИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ВИЩЕЗАЗНАЧЕНИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК ТА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ

  • Реалізація таких принципів:
  • Принцип підвищення ваги теоретичних знань і глибини матеріалу, що вивчається.
  • Принцип навчання на високому рівні складності.
  • Принцип навчання в швидкому темпі.
  • Принцип свідомого процесу навчання.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка