Управління культури І туризму київської облдержадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва на вічнім шляху до Шевченка




Сторінка17/17
Дата конвертації11.03.2019
Розмір5,36 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
Додаток 2. Цикл документальних фільмів «Київщина Тараса Шевченка»

Анна БАГРЯНА

http://slovoprosvity.org/2010/02/18/цикл-документальних-фільмів-«київщини/

Телевізійна Шевченкіана поповнилася новими фільмами. У березні, коли українці відзначатимуть річницю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка, на каналі Київської державної телерадіокомпанії транслюватимуть цикл документальних фільмів “Київщина Тараса Шевченка”.

Три фільми з цього циклу — “Київ Кобзаря”, “Переяславський “Заповіт” і “Яготинська посвята” — мені вдалося переглянути ще торік, коли вони вперше з’явилися на телеекранах. Це справді новий, оригінальний підхід до розкриття теми життя і творчості художника й поета Тараса Шевченка.

Важливо те, що всі ці фільми створила одна людина — Юрій Багрянцев. Він водночас автор, оператор, режисер телециклу “Київщина Тараса Шевченка”. Попри сучасну широку доступність технічних засобів для зйомки і монтажу фільмів, таке повне авторство у професійному кіно і телебаченні — ще велика рідкість. Тим паче, у кожній складовій роботи — сценарній, операторській та режисерській — автор виявляє професіоналізм.

Уже три роки Юрій Багрянцев творить на КДТРК фільми циклу телепередач “Пілігрим” — з історико-краєзнавчою та туристичною тематикою. Його відеомандрівки розповідають про відомі й призабуті святі місця, про їхні археологічні, історичні, архітектурні, культурні й природні особливості. У такому ж незвичному ключі створено й фільми відеотрилогії “Київщина Тараса Шевченка”. Разом з автором глядачі здійснюють цікаву подорож шевченківськими місцями Києва і Київської області, бачать ті природні й архітектурні пам’ятки, які малював та описував у літературних творах Тарас Шевченко, мають змогу ознайомитися з експонатами музеїв.

У Києві є три музеї Т. Г. Шевченка, тож завдяки першому фільмові “Київ Кобзаря” глядач може “побувати” в кожному з них: Національному музеї Т. Шевченка (на бульварі Шевченка), будинку-музеї на колишньому Козиному болоті (провулок Шевченка біля Майдану Незалежності), будинку-музеї на Пріорці (вулиця Вишгородська).

Ю. Багрянцев пропонує здійснити мандрівку вулицями і площами стародавнього міста-столиці, послухати чудодійні дзвони Печерської лаври і богослужіння у невеличкій каплиці Аскольдової могили, оглянути будівлі й краєвиди, якими любив милуватися Тарас Шевченко.

Звісно ж, за півтора століття ці краєвиди змінилися подекуди до невпізнанного. Це добре видно, коли автор дає можливість порівняти київські малюнки художника Шевченка та відеокадри, відзняті майже з тих самих ракурсів уже в наш час. Мандруючи алеями, схилами і стежками, якими колись ходив Кобзар, слухаючи цікаву розповідь про деякі біографічні сторінки з життя художника і поета, мимоволі проймаємося його думками й почуваннями і ніби поринаємо в іншу епоху.

У другому фільмі “Переяславський “Заповіт” Юрій Багрянцев запрошує до районного центру Київщини — стародавнього містечка Переяслава-Хмельницького. Тарас Шевченко неодноразово бував тут, змальовував та описував пам’ятки архітектури, мешкаючи в будинку свого друга — лікаря Андрія Козачковського. Цей будинок зберігся до нашого часу, тепер там — Музей “Заповіту” Т. Шевченка.

З особливим трепетом входимо разом з автором фільму до гостьової кімнати цього будинку — адже саме тут у післяріздвяну ніч 1845 року 31-річний Тарас написав свій знаменитий “Заповіт”.

Під час перебування у Переяславі Т. Шевченко не міг не вдатися і до важких роздумів про історичні події 1654 року, коли Богдан Хмельницький підписав у цьому містечку союз із Московією. Ці роздуми вилилися у рядки відомого вірша, написаного у будинку А. Козачковського: “Якби-то ти, Богдане п’яний, тепер на Переяслав глянув!”

У третьому фільмі “Яготинська посвята” глядачам запропоновано здійснити відеомандрівку до іншого районного центру Київської області — міста Яготина. 29-річний Тарас Шевченко жив і працював тут, у маєтку князя Рєпніна, восени-взимку 1843 року.

Автор фільму із захопленням розповідає про патріотизм яготинців, які з руїн відновили флігель, де мешкав Кобзар. Із 2003 року тут діє музей Т. Шевченка. Його експонати, картини сучасних художників дають нам змогу побачити та відчути, як тут проводив робочий час і відпочинок молодий художник і поет.

Розповідається у фільмі також і про відомий епізод із цього періоду, коли в енергійного, вродливого і талановитого Тараса закохалася жінка з багатого поміщицького роду, донька власника маєтку Варвара Рєпніна. Шевченко не відповів їй взаємністю, хоч завжди був із нею по-братньому ніжним і добрим. Саме Варварі Миколаївні молодий поет присвятив свій єдиний віршований твір російською мовою — поему “Тризна”.



Цикл фільмів автора-оператора Юрія Багрянцева “Київщина Тараса Шевченка” безумовно залишає в думках і серцях глядачів позитивні, світлі враження. Авторські розповіді про окремі епізоди з життя й творчості Тараса Шевченка, цікаві відеомандрівки шевченківськими місцями Київщини додають нових і яскравих барв до образу Тараса Григоровича — талановитого, дотепного, чутливого, замисленого, мрійливого, сміливого, відчайдушного і, як завжди, безмежно закоханого в рідну Україну.


Додаток 3. Афоризми і крилаті вирази із творів Тараса Шевченка
«І мертвим і живим,

і ненародженим землякам моїм

в Украйні і не в Украйні

моє дружнєє посланіє »

Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

«І мертвим і живим…»
Годіть!

Смирітеся, молітесь Богу

І згадуйте один другого.

«Чи ми ще зійдемося знову?..»
Діла добрих оновляться,

Діла злих загинуть.

«Давидові псалми. 1»
Добре жить

Тому, чия душа і дума

Добро навчилася любить!

«Буває, іноді старий…»
Для труда и отдыха мы определили часы. Но для доброго дела нет назначенных часов.

Повість «Художник»
Раз добром нагріте серце

Вік не прохолоне

«Сон»
Дни ожидания так скучны и длинны… А часы ожидания еще длиннее и скучнее. И странно, мы постоянно надеемся и ожидаем и не можем приучить себя к этому томительному чувству, не можем сократить бесконечного часа ожидания ни одной секундой.

Повість «»Прогулка…»
Брехнею, бач, вийдеш всюди,

А не вийдеш в люде

«А нумо знову віршувати…»
Не завидуй багатому,

Багатий не знає

Ні приязні, ні любові –

Він все те наймає.

Не завидуй могучому,

Бо той заставляє.

Не завидуй і славному,

Славний добре знає,

Що не його люди люблять,

А ту тяжку славу[…]

Не завидуй же нікому[…]

«Не завидуй багатому…»
Отак, люде, научайтесь

Ворогам прощати,

Як сей неук! ... .

«Меж скалами, неначе злодій…»
Любов – Господня благодать!

Люби ж, мій друже, жінку, діток;

Діли з убогим заробіток,

То легше буде зароблять.

«Москалева криниця»
І примиренному присняться

І люде добрі, і любов,

І все добро. І встане вранці

Веселий, і забуде знов

Свою недолю. І в неволі

Познає рай, познає волю

І всетворящую любов.

«Відьма»
Лучше любить і робить,аніж писать і говорить.

«І багата я…»
Невесело на світі жить

Коли нема кого любить

«Княжна»
Кохайтеся ж, любітеся,

Як серденько знає.

«Тополя»
Нащо батько, мати, високі палати,

Коли нема серця з серцем розмовлять?

«Гайдамаки»
А обыкновенная женщина, по-моему, есть самая лучшая женщина.

Повість «Художник»
Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

«І мертвим , і живим…»
Мати, всюди однакова мати. Коли розумна та щира, то й діти вийдуть в люди, хоч попідтинню; а хоч і одукована, та без розуму, без серця, то й діти виростуть, як те ледащо в шинку.

Листи
Добре тому багатому,

Його люди знають,

А зо мною зострінуться –

Мов недобачають.

«Думка» /«Тяжко, важко в світі жити…»/
Багатого, губатого

Дівчина шанує,

Надо мною, сиротою

Сміється, кепкує.

«Думка» /«Тяжко, важко в світі жити…»/
Кто не нуждается в деньгах, тот богаче богатого.

Повість « Близнецы»
В ком нет любви к стране родной,

Те сердцем нищие калеки,

Ничтожные в своих делах

И суетны в ничтожной славе.

Драма «Никита Гайдай»
І виріс я на чужині,

І сивію в чужому краї:

Та одинокому мені

Здається – кращого немає

Нічого в Бога, як Дніпро

Та наша славная країна…

«І виріс я на чужині…»
Украйна милая моя!

Моя Украина родная!

Ее широкие поля!

Ее высокие курганы!

Святая прадедов земля!

Люблю тебя, моя Украйна:

Твои зеленые дубровы,

Твои шелковые луга,

Днепра крутые берега,

Люблю я вас любовью новой,

Любовью крепкою.

Драма «Никита Гайдай»
В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

«І мертвим, і живим…»
Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата –

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

«І мертвим, і живим…»
Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

«І мертвим, і живим…»
Коли нема чого сказати доброго, краще мовчати.

Листи. До Бр.Залеського
Коли чоловік чого добре шукав, то й найде.

Листи, 1860
Негріте залізо не зогнеш.

Драма «Назар Стодоля»
І мене в сем'ї великій,

В сем'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

«Як умру, то поховайте…»
І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

"І Архімед, І Галілей"

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай

І братолюбіє пошли.

"Молитва"
Блаженний муж на лукаву

Не вступає раду.

"Давидові псалми"
Борітеся — поборете, Вам Бог помагає!

"Кавказ"
Гірше ляха свої діти

її розпинають.

"І мертвим, і живим, і ненарожденним..."
Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

"Доля"
Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине.

"До Основ'яненка"
На нашій — не своїй землі.

"В казематі"
Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

"Заповіт
Додаток 4. Цитати відомих людей про Шевченка
«Він був сином мужика, - і став володарем у царстві духа.

Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду…

Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори…»

І.Франко. Присвята
«…Но вся его страстная и могучая любовь до того была сосредоточена на своей родимой Украине, что, мне кажется, в его горячем сердце и не оставалось более ни к чему любовного запаса… Эта цельность и неделимость патриотизма, часто несправедливая,но искренняя и глубокая, составляла в нем черту, возбуждающую в моем сердце не только удивление, но и зависть.»

М. Микешин. Споминки про Шевченка

«Поет, гражданин, живописець, гравер, певец – он везде шел честно и разумно.Эти дарования совместились в нем сколько на отраду и отдых тяжелой жизни, столько и на еще горчайшее сознание своего безотрадного существования. У другого в жизни можно сосчитать дни горя, у него – счастливые дни».

Л.Жемчужников. Воспоминания о Шевченке
«Я радий, що можу додати свій голос до тих, хто вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий внесок у культуру не тільки України, яку він так любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини».

Джон Кеннеді, Президент США

«У нас у Вашингтоні стоїть пам'ятник українському поету і художнику Тарасові Шевченку. Свого часу, роздумуючи над демократичним експериментом в Америці, він написав:

Коли

Ми діждемося Вашінгтона

З новим і праведним законом?

А діждемось-таки колись!
Я тут, щоби сказати вам, що Сполучені Штати віддані справі нового світового ладу, основаного на тому, що Шевченко називав «новим і праведним законом». На владі закону і на гарантії справжньої економічної свободи, політичної свободи, релігійної свободи».

Джордж Буш, Президент США
«Я американський художник і американець плоттю і кров'ю, але те, що я бачив з творів Шевченка-художника, і те, що я знаю про нього як про поета, викликає найглибші почуття щирого захоплення його талантом і творчістю. Я пишаюся цими творами, немовби я сам українець. Ваш Шевченко – це мій Шевченко. Я люблю і ціную Шевченка».

Рокуелл Кент, американський художник і письменник
«За глибиною істинно людського почуття, досконалістю слова Тарас Шевченко є не лише великим поетом України, а й одним із найбільших європейських поетів».

Вольфанго Джусті, професор Римського університету
«До того часу, поки народи будуть воювати за свою національну незалежність і демократичні права, вірші Шевченка читатимуться різними мовами».

Назим Хікмет, турецький поет
«Слово Шевченка возвеличує, облагороджує, формує наші душі… Безперечно, пророча місія Шевченка триває і нині, і він обходить «моря і землі», своїм божественним словом кличе людей до добра та справедливості…»

Нафі Джусойти, осетинський письменник
«Праця над перекладами творів Шевченка була для мене справжнім святом… Ще 1956 року, у свій перший приїзд в Україну, я відкрив для себе велич і красу поезії Шевченка і, побувавши в Каневі, дізнався про його життя борця та мученика. Саме тоді й виникла ідея познайомити грецького читача з національним поетом України»

Янніс Ріцос, грецький поет
«Слава Шевченка обійшла Європу і докотилася до Індії… Тепер, коли в нашій країні прогресивні сили індійського народу ведуть невтомну боротьбу проти реакційних сил, ми знаємо, що разом з нами великий революціонер і художник Тарас Шевченко. Все своє життя і творчість він присвятив знищенню ганебної експлуатації людини людиною, боротьбі проти реакції, за прогрес людства, за мир. Поетичні рядки Шевченка про волю, його могутній заклик до пробудження народу – все це знаходить відгук серед пригноблених народів інших країн. Життя і творчість Шевченка не померкнуть ніколи».

Дхарані Госвамі, індійський письменник

Зміст
1.2. Бібліографія …………………………………………………………………..4

1.2.1.Твори Тараса Шевченка……………………………………………….…. ..6

1.2.2. Література про життя і творчість Т. Шевченка…………………………11

1.2.3. Періодичні видання про Т. Г. Шевченка…………………………… ….16

2. Вшанування пам'яті Кобзаря…………………………………………………33

2.1. Музеї…………………………………………………………………………34

2.2. Зображення на грошових одиницях……………………………………….41

2.3. Відзначення роковин……………………………………………………….44

2.4. Список рекомендованої літератури до 200-річчя з дня народження митця……………………………………………………………………………...48

2.5. Національна премія України імені Тараса Шевченка……………………54

2.6. Міжнародний мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка…...58

3. Київщина в творчості Т. Г. Шевченка……………………………………….65

3.1. Літературна Київщина Кобзаря…………………………………………….65

3.2. Мальовнича Київщина Шевченка………………………………………….67

3.3. Місця Київщини, пов’язані з творчістю Т.Г. Шевченка………………….70

3.4. Бібліографія………………………………………………………………….75

4. Методична література………………………………………………………...77

4.1. Методичні розробки та сценарії……………………………………………77

4.2. Сценарій «Шляхами великого кобзаря. Т. Шевченко і Київщина»…….79

4.3. Сценарій Шевченківського свята…………………………………………..92


Додаток 1. Київщина туристична…………………………………………….99

Додаток 2. Цикл документальних фільмів «Київщина Тараса Шевченка»..100

Додаток 3. Афоризми і крилаті вирази із творів Тараса Шевченка……….102

Додаток 4. Цитати відомих людей про Шевченка…………………………..107

Примітки


1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка