Управління освіти і науки Волинська обласна держадміністрація Нововолинське вище професійне училище Методика вивчення ірраціональних рівнянь і нерівностей з використанням технологій розвивального навчання




Сторінка23/29
Дата конвертації31.10.2017
Розмір3,98 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   29

Психолого – педагогічні особливості вивчення теми «Ірраціональні рівняння і нерівності» в середній школі

  1. Теоретичні основи теорії критичного мислення


Розроблена методика вивчення ірраціональних рівнянь і нерівностей розглядається в контексті проблемного навчання.Основна мета проблемного навчання: сприяти розвитку в учнів критичного мислення.





Методи., способи і прийоми формування КМ

Рис.16. Методи формування критичного мислення.

У зв'язку з цим вивчення критичного мислення як характеристики суб'єкта, як якісно певного способу саморегуляції особи (Б.В. Зейгарник, І.А. Кудрявцев і ін.), а також виявлення чинників, сприяючих його розвитку, набуває в даний час особливої актуальності. Сучасні уявлення про критичне мислення базуються на дослідженнях в різних галузях науки: психології (Б.В. Зейгарник, С.Л.Рубінштейн, Б.М. Теплов і ін.), педагогіки (Ш.А. Амонашвілі, Ч. Темпл, Дж. Став, К. Мередіт ), філософії (Платон, К. Поппер і ін.). Аналіз досліджень показав, що пріоритет в первинній розробці проблеми критичного мислення належить зарубіжним психологам (Д. Дьюї, Р. Пол, Д. Халперн і ін.). Проте відмінною рисою зарубіжних досліджень є переважання емпіричного підходу до вивчення феномену критичності мислення. Хоча фахівці з психології і суміжних з нею наук запропонували декілька визначень терміну критичне мислення, всі ці визначення досить близькі по змісту. Ось одне з найпростіших, що передає суть ідеї: критичне мислення — це використання когнітивної техніки або стратегій, які збільшують вірогідність отримання бажаного кінцевого результату. Це визначення характеризує мислення як таке, що відрізняється контрольованістю, обгрунтованістю і цілеспрямованістю, — такий тип мислення, до якого вдаються при розв’язанні завдань, формулюванні висновків, імовірнісній оцінці і ухваленні рішень. При цьому той, що думає використовує навики, які обгрунтовані і ефективні для конкретної ситуації і типу вирішуваного завдання. Інші визначення додатково вказують, що для критичного мислення характерна побудова логічних висновків, створення узгоджених між собою логічних моделей і ухвалення обгрунтованих рішень, що стосуються того, чи відхилити яку-небудь думку, погодитися з нею або тимчасово відкласти її розгляд. Всі ці визначення мають на увазі психічну активність, яка має бути направлена на розв’язання конкретної когнітивної задачі.

Слово критичне, використане у визначенні, припонує оцінюючий компонент. Коли ми мислимо критично, ми оцінюємо результати своїх розумових процесів — наскільки правильно ухвалене нами рішення або наскільки вдало ми справилися з

поставленим завданням. Критичне мислення також | включає оцінку самого розумового процесу — ходу міркувань, які | привели до наших висновків |висновків|, або тих чинників |факторів|, які ми врахували при винесенні рішення.

При навчанні старших школярів викладачі можуть ставити наступні завдання:

- засвоєння учнями знань про закони і методи логічного і критичного мислення, про основи критичності і самокритичності;

- оволодіння учнями гіпотетично-дедуктивною логікою мислення з |із| елементами критичності;

- навчання умінням розуміти логічні процедури критичного мислення: пояснення і прогноз, доказ і спростування, доведення, аргументація, оцінка і самооцінка.

Під математичним стилем мислення розуміється цілий комплекс умінь: уміння класифікувати об'єкти, уміння відкривати |відчиняти| закономірності, встановлювати зв'язки між різнорідними на перший погляд явищами, уміння ухвалювати рішення. |вченНавчання математиці сприяє становленню і розвитку етичних рис особистості |меж| |особистості| - наполегливості і цілеспрямованості, пізнавальній активності і самостійності, критичному мисленню. Критичне мислення формується через пізнавальну діяльність.



Рис.17. Схема дидактичної моделі формування критичного мислення


Сприйняття – це основний пізнавальний процес чуттєвого відображення дійсності, її предметів і явищ при їх безпосередні й дії на органи почуттів.

Формування поняття ірраціонального рівняння містить два етапи: чуттєвий (що полягає в утворенні відчуттів, сприйняття і уявлення) і логічний (перехід від уявлення до поняття за допомогою узагальнення або абстрагування).



Сприйняття


Властивості сприйняття

Види сприйняття

А
ПРОСТІ


)

Рис. 18


Сприйняття

величини


Сприйняття

форми


Сприйняття

кольору

а) усвідомлення;

б) узагальнення;

в) цілісність;

г) константність;

д) об’єм;

Б) Складні (поєднання простих видів сприйняття);


В)


Спеціальні



Сприйняття

часу

Сприйняття

простору

Сприйняття

руху


Рис.19
Увага – це форма організації пізнавальної діяльності, вибрана направленість свідомості на визначений об’єкт зовнішній або внутрішній.

Мимовільна 1) об’єм

Довільна 2) стійкість

3) розподіл

4) переключення

5) зосередження.



Рис.20.

Рис. 21. Форми організації діяльності при формування критичного мислення.


1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   29


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка