Урок № жили-були три музичні кити мета



Сторінка1/3
Дата конвертації11.03.2019
Розмір0,6 Mb.
ТипУрок
  1   2   3
І СЕМЕСТР. Розділ 1. ТИПИ МУЗИКИ (8 год)

Урок № 1. ЖИЛИ-БУЛИ ТРИ МУЗИЧНІ КИТИ

Мета:

•    навчальна: розширювати уявлення учнів про емоційний зміст музики; активізувати образне мислення учнів; розкрити поняття «музика вокальна» та «інструментальна», «пісенна», «танцювальна», «маршова»;



•    розвивальна: розвивати творчу фантазію учнів, уяву, уміння імпровізувати;

•    виховна: виховувати в учнів вокальні, виконавські навички, прищеплювати зацікавленість музикою, співом.

Музичний матеріал: Д. Кабалевський «Три кити», «Пісня про школу».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Д. Кабалевського.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок уведення в тему.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Пісня про школу» Д. Кабалевського).

1.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

♦    Пригадайте, за яких обставин відбувалися ваші зустрічі з музикою. (Учні розповідають про літні музичні враження.) Де можна почути музику?

♦    Чи може природа мати свої звуки?

Учитель. Про де ми дізнаємося сьогодні на уроці.

3.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда


♦    Що таке музика? (Мистецтво звуків, що зображує життя людей та навколишній світ)

*    Із чого складається музика? (Із музичних творів)

♦    Хто потрібен для того, щоб музика жила? Допишіть пропущені літери.

К__П О _ ИТОР    С__ХАЧ    В_____ВЕЦЬ

*    Якими бувають музичні твори?

♦    Хто виконує музику?

Гра «Шумить, співає, грає»

Учитель називає предмети або явища природи, а учні мають швидко відповідати, що роблять ці предмети або явища природи. Наприклад: ліс... (шумить), оркестр... (грає), хор... (співає).

Бандура... Дощ... Соловей... Гітарист... Гусак... Літак... Джміль... Співак... Потяг... Вокаліст... Піаніст...

(Гру можна продовжити, замінивши словесні відповіді на імітацію звуків або рухів.)

4.    ОСНОВНА ЧАСТИНА

Робота з поняттями

Музичні твори для співу називають вокальпими, а твори, що виконують на музичних інструментах, називають інструментальними.

Слухання музики

Учитель. За прадавніх часів люди вважали, що Земля схожа на диск, який посеред великого океану тримають на спинах три кити. Я згадав (-ла легенду тому, що в музиці існують свої «три кити». Звісно, вислів «три кити є умовним. Це — три основних жанри музики.

♦    Що це за жанри? Як звуть цих трьох музичних «китів» ?

♦    Яка музика зустріла вас сьогодні, коли ви заходили до класу?

Так, це була пісня. Ось ми й назвали першого «кита» музики — пісня.

Ім’я другого «кита» ви впізнаєте швидко. На святі звучать не лише пісні,а й інша музика — танцювальна. Упродовж століть народи світу створюваві свої пісні й танці. Давні танці поступилися місцем новим, хоча деякі з поміж них популярні й досі (наприклад, вальс, полька, гопак, хороводи). Про інші танці (наприклад, гавот, контрданс, менует) ми знаємо лише завдяки їх описам та найкращим зразкам музики. Сучасні танці, що доволі швидко змінюють один одний, живуть поряд зі старими.

Ім’я третього «кита» назвати також нескладно. Пригадайте: спортсмени перед початком змагань ідуть стадіоном із прапорами, або на параді чітко крокують солдати, попереду — великий військовий оркестр.

♦    Яку музику ви уявляєте?

Так, це — марш.

Ми назвали трьох музичних «китів» (пісня, танець, марш) і визначили, що музика може бути пісенною, танцювальною та маршовою.

♦    Прослухайте музику російського композитора Д. Кабалевського та скажіть, які «кити» музики прозвучали.

Слухання музики («Три кити» Д. Кабалевського),

обговорення особливостей кожного фрагмента

♦    Позначте пісенну музику плавними рухами рук, танцювальну — оплесками, а маршову — крокуванням на місці.

Повторне прослуховування музики («Три кити»Д. Кабалевського) з відповідними рухами

Вокально-хорова робота

Учитель. На початку уроку, коли ви заходили до класу, вас зустріла пісня. Послухайте її ще раз. Про що вона розповідає?

Слухання «Пісні про школу» Д. Кабалевського

♦    Чи відома вам ця пісня?

♦    Який настрій вона викликає?

Художник малює портрети,    Вірші — то вже пишуть поети.

Письменник складає історії,    А музика? Хто її створює?

Людина, яка створює музику,— це композитор.

Цю пісню написав російський композитор Дмитро Кабалевський. Зараз ми вивчимо її, адже ця пісня — про всіх, хто йде до школи, а отже, і про вас також.

Розучування «Пісні про школу» Д. Кабалевського [робота над поставою, початком співу, плавністю та м'якістю звуковедення)

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда


♦    Що таке музика?

♦    Якою буває музика та хто виконує музичні твори?

♦    Яких «трьох китів» музики ми сьогодні згадали?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Пісня про школу»

Д. Кабалевського).

Урок № 2. НА ГОСТИНИ ДО ПІСНІ

Мета:

• навчальна: визначити з учнями багатогранні можливості музики;



• розвивальна: розвивати емоційну сферу учнів; удосконалювати співацькі навички;

• виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою.

Музичний матеріал: Л. ван Бетховен «Бабак», Д. Кабалевський «Пісня про школу», по- співка «Бім-бом».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Л. ван Бетховена, Д. Кабалевського; ре­продукція картини А. Ватто «Савояр із бабаком».

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Пісня про школу» Д. Ка­балевського).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Що таке пісня? У якому стані людина хоче співати? Які пісні вам подобається слухати або підспівувати, коли маєте гарний настрій? А коли сумуєте? Завдяки пісням людина може виражати свій настрій або стан, тобто те, що в неї на душі. Пісня передає різні почуття, звеселяє та заспокоює, розва­жає, змушує замислитися... Сьогодні Пісня запросила нас на гостини та пообі­цяла відкрити свою таємницю — чому всі люди так люблять співати.

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Сьогодні па уроці ми разом з Піснею вирушаємо у подорож до Німеччини, де зустрінемо хлопчика, який грає на шарманці.

Розгляньмо репродукцію картини А. Ватто «Савояр із бабаком». У руках хлопчик тримає старовинний механічний музичний інструмент — шарман­ку. Обертаючи її ручку, шарманщик міг виконувати 6—8 записаних на меха­нізмі інструмента мелодій. Саме цим бідні діти заробляли собі та своїм рідним на життя. їм допомагали дресировані бабаки, які їх супроводжували. Савоя­рам доводилося мандрувати, адже життя безпритульних дітей було дуже важ­ким. У XVIII столітті у художників замовляли картини, що зображують савоярів. Картина Антуана Ватто «Савояр із бабаком» — одна з найкращих прикрас зібрань французького живопису в Ермітажі у Санкт-Петербурзі (Росія). Кар­тина вражає як якістю живопису, так і виразністю образу хлопчика років два­надцяти з простакуватим, відкритим обличчям. На ньому скромний одяг, при­значений для далекої подорожі. З ним — флейта, скриня та вчений бабак, що вміє «гадати», витягуючи «білети щастя».

♦ Поміркуйте, якою має бути музика, що розповідає про бідного хлопчика та його друга бабака.

Понад 200 років тому видатний німецький композитор Людвіг ван Бетхо­вен написав пісшо, у якій ідеться саме про такого хлопчика, який мандрував зі своїм вірним другом.

Музику до пісні «Бабак» Бетховен створив ще юнаком. Пісня виконуєть­ся від імені маленького хлопчика-савояра, що заробляє в Німеччини піснями з дресированим бабаком, та розповідає про нелегке життя мандрівного музи­канта, з яким ділить горе і радість його маленьке звірятко — бабак. Вслухай­тесь у зміст цієї скромної, але внутрішньо багатої пісні!

♦ Прослухайте цей твір і скажіть, чи розкриває музика картину життя біднго хлопчика.



Слухання пісні «Бабак» Л. ван Бетховена

♦ Чи саме такою ви очікували почути музику?

♦ Схарактеризуйте музику, користуючись словничком (обираючи необх; характеристики).

Радісна Весела

Сумна Печальна

Повільна Туждива

Спокійна Яскрава

Ласкава Красива

♦ Звучанням якого музичного інструмента Л. ван Бетховен передав пісню шарманки? (Фортепіано)

Пропоную погратися у музичну гру. Об’єднаймося у дві групи: перша група — це «виконавці», які імітуватимуть гру на шарманці, а друга — «диригенти», які намагатимуться диригентськими рухами передати настрій і характер. твору. \



Повторне слухання пісні «Бабак» Л. ван Бетховена із пластичним інтонуванням

♦ Порівняйте настрій музики і картину, яку ми бачимо. Чи відображає музика настрій картини?

Вокально-хорова робота

Учитель. Для багатьох саме пісня — найулюбленіший вид музики. Головною в ній завжди є мелодія, яку може прикрашати супровід.

♦ Із яких звуків складається мелодія? (Високих, низьких, довгих, коротких)

Розучування та виконання поспівки «Бім-бом» з показом рукою руху мелодії Продовження розучування «Пісні про школу» Д. Кабалевського

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Які пісні лунали сьогодні на уроці та хто їх створив?



♦ Про яку таємницю пісні ми дізнались?

♦ Чому більшість людей люблять пісні?

Учитель. Існує багато пісень, що розповідають про навколишній світ, ві­дображують різні події, стосунки між людьми. У них виражено радість і сму­ток, мужність і доброту, тобто душевний стан людини. Отже, пісня — це музи­ка душі людини.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Пісня про иіколу>>



Д. Кабалевського).

Урок № 3. У КОРОЛІВСТВІ СПІВУЧИХ МЕЛОДІЙ

Мета:

• навчальна: розширювати уявлення учнів про емоційний зміст музики; активізува­ти образне мислення;



• розвивальна: розвивати творчу фантазію учнів, уяву, уміння імпровізувати;

• виховна: виховувати в учнів вокальні, виконавські навички, зацікавленість музи­кою, співом.

Музичний матеріал: Я. Степовий «Лугом іду», поспівка «Бім-Бом», Ф. Колесса «Школяр».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Я. Степового, Ф. Колесси.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Лугом іду» Я. Степового).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Музика відкриває нам загадковий, чарівний світ наших вра­жень, почуттів. Кожна людина відчуває різні настрої. У цьому світі панує спі­вуча мелодія, яка і поведе нас сьогодні стежинами свого Королівства. Отже, вирушаймо подорожувати!

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики

Учитель. Багато чарівних мелодій лунає на уроках музичного мисте­цтва. Ми їх чуємо і в вокальній музиці, і в інструментальній. Мелодії україн­ських пісень завжди приваблювали та надихали композиторів своєю наспів­ністю, виразністю. Український композитор Яків Степовий захоплювався на­родною піснею та зробив обробку пісні «Лугом іду». Послухайте її та дайте відповідь на запитання.

♦ Хто виконував мелодію: голос чи інструмент?

Слухання твору Я. Степового «Лугом іду»

♦ Про що вам розповіла мелодія?



Гоа «Упіймай у долоньку»

Оберіть слова, що відповідають характеру прослуханого твору: наспівний, суворий, мелодійний, рішучий, мужній, сумний, плавний.

♦ Послухайте ще раз та поміркуйте, якими кольорами можна зобразити цю музику.

Повторне слухання твору «Лугом іду» Я. Степового з пластичним інтонуванням

Вокально-хорова робота

Учитель. Після милування красою рідної природи та відпочинку, що по­дарувала нам пісня, настає час працювати. Для вас, школярів, основна пра­ця — це добре навчатися й гарно поводитися.

Розспівування

Повторення поспівки «Бім-Бом» із підкресленням пульсу, плесканням у долоні (на 1-й та 5-й рядки поспівки) та відбиванням ритму ударами по колінах (на решті рядків) або з використанням дитячих музичних інструментів — трикутника та бубна

Схема використання дитячих музичних інструментів







Z Z

П I

I Z

I Z




I I

Z Z

I Z

I Z

♦ Які пісні про школу вам відомі?

Сьогодні ми розучимо пісню українського композитора і дослідника народної творчості Філарета Колесси. Для дітей він створив збірку пісень «Шкільний співаник», у якій уміщено народні твори та пісні українських композиторів. Ми вивчимо пісню «Школяр».

♦ Прослухайте її та скажіть, чого навчається малий школярик у школі.



Слухання пісні«Школяр» Ф. Колесси

♦ Як ви вважаєте, це старовинна чи сучасна пісня?

Цю пісню школярі співали дуже давно, майже сто років тому, але відтоді завдання учнів не змінилося: школа навчає читати, писати, рахувати.

Розучування'пісні «Школяр» Ф. Колесси, повторення правил співу,

робота над диханням, одночасним початком співу, м'якістю звуковедення

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Яку таємницю своєї привабливості розкрила нам мелодія?



♦ Хто створює пісні?

♦ Які пісні лунали сьогодні на уроці?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Лугом іду» Я. Степо­вого).

ДОДАТОК ДО УРОКУ № З



Гра «Піжмурки»

Троє учнів виходять до дошки і стають обличчям до класу. Четвертий учена пише на дошці ритмічний рисунок коротенької пісні або поспівки. Увесь клас мовчки його запам’ятовує. Потім запис на дошці витирають і діти, які сидята за партами, проплескують ритмічний рисунок по пам’яті. Перший з учнів, які «жмурилися», проплескує ритмічний рисунок, другий — називає його ритміч­ними складами «та» або «ті-ті», третій — записує рисунок на дошці.



Гра «Естафета»

Учні об’єднуються у дві групи і шикуються у дві колони. Останній учень в кожній колоні тихенько простукує нескладний ритмічний рисунок по пле­чу товариша, який стоїть перед ним. Той «передає естафету» далі. Учень, який «приймає естафету» останнім, має записати ритмічний рисунок на дошці. Перемагає команда, яка першою завершить гру й правильніше передасть почат­ковий ритмічний рисунок.



Вправа-гра «Телевізор»

Уважно погляньте на екран уявного телевізора. Запам’ятайте «передачу» Проплескайте і запишіть.

ПІПI IПIZ

Урок № 4. ЗАПРОШУЄ ТАНЕЦЬ

Мета:

• навчальна: закріпити набуті учнями знання та вчити застосовувати їх на практиці; продовжити ознайомлення учнів з українською музикою; дати визначення понять «вальс» та «полька»;



• розвивальна: розвивати в учнів чуття ритму, розуміння емоційного змісту й харак­теру танців; ч

• виховна: прищеплювати учням зацікавленість народною творчістю, заохочувати до її вивчення.

Музичний матеріал: С. Рахманінов «Італійська полька», П. Чайковський «Вальс» з бале­ту «Спляча красуня», Ф. Колесса «Школяр», поспівка «Ми співали».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети С. Рахманінова, П. Чайковського, Ф. Колесси.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; роздавальний мате­ріал (картки).

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Італійська полька» С. Рахманінова).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Чи любите ви танцювати? Звісно, так, адже Танець дарує нам радість та добрий настрій. Саме він запросив нас до свого королівства.

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда


Учитель.У творі майже кожного композитора є танцювальна музика.

♦ Які танці ви можете пригадати?

♦ Заповніть пропуски літерами так, щоб утворилися назви танців:

ГО__К В__ЬС ПО__КА МЕ__ЕТ.

♦ Чим різняться ці танці?

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Танець здебільшого виконують під інструментальну музику або спів, для нього характерний чіткий ритм. Іноді танцюристи самі створю­ють музичний супровід, відбиваючи ритм підборами або використовуючи до­даткові засоби на зразок кастаньєт або маракасів. Один із танців допоможе нам відвідати казковий бал. Пригадайте казку «Спляча красуня».

Щоб уникнути нещастя, король Флористан видав наказ: під страхом смерт­ної кари його підданим заборонялося прясти пряжу і тримати вдома веретена та прядки.

...Минули роки, в замку — знову свято: принцесі Аврорі виповнилося 16 років. Завітало безліч гостей, усі хочуть привітати принцесу з повноліттям. Почувши про красу Аврори, на урочисту подію завітало четверо іноземних принців. Кожен із них сподівається заволодіти серцем юної красуні. У святко­во прикрашених залах палацу і в тінистих алеях парку панують веселощі, зву­чить музика. Ллється широка співуча мелодія вальсу, запрошуючи всіх у ви­рій танцю.

А що відбулося далі — ви дізнаєтесь, прочитавши казку або переглянув балет «Спляча красуня».

Послухайте чудову музику з цього балету та дайте відповідь на запитай:: -

♦ Як називається ця чудова мелодія, що запрошує всіх на танець?

Слухання «Вальсу» з балету «Спляча красуня» П. Чайковського Робота з поняттями

Вальс — тридольний, плавний парний танець. Його виконують, плавно кружляючи, немовби ковзаючи по підлозі.

Учитель. Написав цей чудовий балет П. Чайковський, чиї твори ми слухали. Заплющте очі та послухайте цю чарівну музику. Послухайте вальс та пластичним рухом рук передайте плавність звучання музики.

Повторне слухання «Вальсу» з балету «Спляча красуня» П. Чайковського з пластичним інтонуванням

На відміну від вальсу, полька — чеський народний танець — має зовсім інший характер, а який саме — допоможе визначити його музика.

Слухання «Італійськоїпольки» С. Рахманінова, визначення особливостей музики танцю

Написав цей твір російський композитор Сергій Рахманінов і назвав його «Італійська полька» — мабуть, тому, що вона, як і італійська пісня, дуже мелодійна та граційна.

Робота з поняттями

Полька — веселий рухливий дводольний танець. Його виконують парами з підскоками. Характер у польки легкий, грайливий. Послухайте танок ще раз і легкими рухами рук, нібито танцюючи, підкресліть пульс музики.

Повторне слухання «Італійської польки» С. Рахманінова з пластичним інтонуванням

♦ Чим різняться між собою ці танці?

♦ З'єднайте лініями назву танцю з її характером.

Вальс Полька

Спокійний Вишуканий Енергійний

Плавний Веселий Жвавий

Вокально-хорова робота

Учитель. Багато пісень розповідають про танці та мають танцювальниі характер. Навіть наша поспівка — про дітей, які дуже люблять танцювати.

Розучування поспівки «Ми співали» з показом рукою руху мелодії. Виконання з танцювальними рухами

Повторення пісні «Школяр» Ф. Колесси

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда


♦ Музику яких танців ми почули на уроці?

♦ Назвіть характерні ознаки вальсу та польки.

Учитель. Танець споконвіку допомагав людям спілкуватися, весело проводити час із друзями на майданах, на балах, на вечірках, святах. Сподіваюся, що сьогодні ви захотіли навчитися красиво танцювати!

Учні виходять із класу під музичний супровід («Італійська полька» С. Рахманінова).


Урок № 5. ТАНЦІ ЖАРТУЮТЬ

Мета:

♦ навчальна: навчати учнів визначати особливості емоційного змісту, засоби музич­ної виразності;



♦ розвивальна: продовжити формувати зорово-слухове сприйняття; розвивати твор­чі здібності, емоційну сферу учнів;

♦ виховна: виховувати любов до музики, народної творчості; прищеплювати бажан­ня навчатися.

Музичний матеріал: Д. Шостакович «Вальс-жарт», Д. Кабалевський «Танець молодого бегемота», поспівка «Ой, ру-ду-ду», А. Філіпенко «Ой, заграйте, дударики».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Д. Кабалевського, Д. Шостаковича, А. Філіпенка; намальована дудочка.

Обладнання: ТЗІН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Валъс-жарт» Д. Шоста­ковича).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. У житті кожній людині час від часу доводиться вирішувати складні питання, що потребують зосередженості та відповідальності. Але на­ше життя не було б таким цікавим, яскравим, якби було позбавлено доброго гумору, жарту, адже саме вони інколи допомагають розв’язувати найскладні­ші проблеми. Як ви гадаєте, чи є жарт у музиці? Отже, саме музика відповість нам на це запитання.

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Сьогодні на урок до нас завітала музика геніального російсько­го композитора. Він створив багато серйозної глибокої музики, з якою ми зу­стрінемось у старших класах. Як і кожна людина, цей композитор любив жар­тувати. Але його жарти не звичайні, а музичні. Послухайте його п’єсу та дайте відповідь на запитання.

♦ Якого музичного «кита» ми зустрічаємо у цій музиці?

Слухання твору «Вальс-жарт»Д. Шостаковича

♦ Який настрій викликав цей танець?

♦ Як можна було б назвати цей танець?

Композитор Дмитро Шостакович назвав цей твір «Вальс-жарт». Мелодія твору лунає високо, прозоро, легко, вишукано, чарівно. Він дуже гарний. Дзвінкі та ніжні звуки створюють враження ляльки, що танцює. Перша части­на була легкою, м’якою, тихою. Друга — гучнішою та ритмічнішою. Цей вальс неможливо слухати без усмішки!

Послухайте ще раз цей твір та рухом руки передайте жартівливість його звучання.

Повторне слухання з пластичним інтонуванням.

Із творами Д. Кабалевського ми вже неодноразово мали справу на уроках музичного мистецтва.

♦ Пригадайте відому вам пісню цього композитора.

♦ Які інструментальні твори цього композитора ми слухали на уроках?

У музичній творчості Д. Кабалевського ми також можемо зустрітися з жартом. Послухайте його п’єсу та дайте відповідь на запитання.

♦ Хто, на вашу думку, може виконувати цей танок?



Слухання твору «Танець молодого бегемота» Д. Кабалевського

♦ Яким є характер прослуханої музики?

♦ Чим відрізняється музика цього твору від попереднього?

Цю п’єсу Д. Кабаленський назвав «Танець молодого бегемота». І справді низькі важкі звуки змальовують неповороткого молодого бегемота, який намагається бути гарним танцюристом, адже він дуже хоче танцювати. Тож паслухайте ще раз цю музику та спробуйте рухами передати танець молодого бегемота.



Повторне слухання твору «Танець молодого бегемота» Д. Кабалевського

з танцювальною імпровізацією

Вокально-хорова робота

Учитель. Чи існують пісні, що також запрошують до танцю? Так, звісно. Сьогодні ми познайомимося з такою піснею.

♦ На якому інструменті грають ці веселі хлопчики? (Розглядання малюнка)..

Так, це дудочки. Про цей музичний інструмент наша поспівка «Ой, ру-ду-г

Ой, ру-ду-ду, ру-ду-ду, ру-ду-ду,

Танцювати я піду!

Спів із показом напряму руху мелодіїта плескання ритму

Гра «Композитор»

Учитель. Складіть закінчення поспівки своєю мелодією зі словами:

Веселіше, дудочко моя, грай,

Танцювати діточкам помагай!

Відстукування ритму ребром долоні по партах, спів поспівки повністю

Весела дудочка творить дива! Узяли хлопчики дудочки, заграли на них так і захотілося танцювати. Композитор Аркадій Філіпенко написав про хлопчиків-дудариків пісеньку, яку так і назвав — «Ой, заграйте, дударики» Послухайте її та дайте відповідь на запитання.

♦ Про що йдеться в цій пісні?

Слухання та розучування пісні «Ой, заграйте, дударики» А. Філіпенка

Коментар. Звернути увагу на особливість ритмічного рисунка, поясннї значення слів кептарик, гуцули, полонина, увиванець.

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда


♦ Назвіть танці, мелодії яких пролунали на уроці.

♦ Чим вони різняться між собою?

♦ Які танці вам ще відомі?

Учитель. Отже, танцювальна музика може дарувати радість не тільки від самого танцювання, вона примушує нас посміхатися. А добрий жарт здаатний підвищити настрій будь-якої людини і допомогти у будь-якій справі.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Вальс-жарт» Д. Шо- стаковича).

Урок № 6. КРОКУЄМО РАЗОМ...

Мета:

♦ навчальна: розширювати уявлення учнів про емоційний зміст музики; активізувати образне мислення учнів; розкрити поняття «марш» та «маршова музика»;



♦ розвивальна: розвивати творчу фантазію учнів, уяву, уміння імпровізувати;

♦ виховна: виховувати в учнів вокальні, виконавські навички; прищеплювати учням зацікавленість музикою.

Музичний матеріал: Є. Адамцевич «Запорізький марш», Д. Кабалевський «Три варіан­ти маршу», поспівка «Ой, ру-ду-ду», А. Філіпенко «Ой, заграйте, дударики».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Д. Кабалевського, Є. Адамцевича, А. Філіпенка.

Обладнання:. ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Запорізький марш»



Є. Адамцевича).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦ Які якості музичного звука вам відомі?



♦ Пригадайте, як позначають довгі та короткі звуки.

Гра «Телевізор»

Учитель. Що потрібно знати виконавцеві, щоб прочитати музику? Звіс­но, ноти й ритм — тривалості звуків. Чи пам’ятаєте ви тривалості звуків?

Уявіть, що повернулися додому та ввімкнули телевізор, а на екрані — зна­ки. Уважно розгляньте їх і запам’ятайте!

♦ Що це за знаки? Назвіть їх і проплескайте (групою, індивідуально).

ІПІП ППІІ

♦ Якими звуки бувають за висотою?

♦ 3 якою гучністю може звучати музика?

♦ Оберіть звуки для пісеньки мишки та пісні слона.



Низькі

Високі

Тихі

Гучні

Довгі

Короткі

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Державні свята у Києві — столиці нашої Батьківщини — та в інших великих містах відзначають військовими парадами: проїжджають військові машини, чітко крокують стрункими рядами солдати.

♦ Чи відома вам музика, яка допомагає їм так гарно та злагоджено крокувати? Сьогодні ми дізнаємося більше про таку музику.

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА 4

♦ Пригадайте, під яку музику ви заходили до класу.

Так, це був марш.

Робота з поняттями

Слово марш у перекладі з французької означає «рух, хода».

Слухання музики

Учитель. Музика, що супроводжує рухи людей у темпі крокування, ви­никла дуже давно. Під цю музику воїни вирушали у похід та поверталися додому. Цією музикою починаються циркові вистави. Її ми можемо'почути на урочистих зустрічах, на спортивних парадах, у концертних залах, театрах, кіно. Як і будь-який музичний «кит», марші також мають різний характер та настрій. Д. Кабалевський, із музикою якого ми неодноразово зустрічалися, ство­рив твір «Три варіанти маршу». Сама назва підказує нам, що ми почуємо тр різновиди цієї музики. Послухайте та дайте відповідь на запитання.

♦ Хто крокує у цих трьох варіантах маршу?

Слухання твору «Три варіанти маршу» Д. Кабалевського

♦ Чим різняться ці марші?

♦ Під який із цих маршів можуть крокувати військові, діти, іграшки? Об­ґрунтуйте свою відповідь.

Послухайте ще раз та своїми рухами покажіть, хто крокує під цю музику: військові — тупотіння ногами, діти — ударами долоней по колінах, іграшки — пальцями по парті.



Повторне слухання твору «Три варіанти маршу» Д. Кабалевського з пластичним інтонуванням

♦ У виконанні якого інструмента ви слухали «Три варіанта маршу»?

♦ Як ви вважаєте, під час військового або спортивного параду може марш звучати у виконанні саме цього іпструмента? Обґрунтуйте свою відповідь.

♦ Хто потрібен для того, щоб ця музика зазвучала на майдані під час урочистостей?

Так, для цього потрібна велика кількість музикантів — тобто оркестр, до складу якого входить багато інструментів. Послухайте «Запорізький марш», який склав бандурист Євген Адамцевич, і вказівним пальцем руки відбийте пульс цієї музики.

Слухання «Запорізького маршу» Є. Адамцевича

У музиці «Запорізького маршу» ми чуємо героїчне минуле нашої країнл. В уяві постають образи славного козацького минулого нашої Батьківщини.

♦ Опишіть свої враження від прослуховування «Запорізького маршу» Є. Адамцевича.

Вокально-хорова робота Розспівування



Повторення поспівки «Ой, ру-ду-ду»

Продовження роботи над піснею «Ой, заграйте, дударики» А. Філіпенка, вико­нання з танцювальними рухами (після кожного куплету під музику програшу учні виконують танцювальні рухи під час програшу: після першого куплету — «пружинка», після другого — «колупалочка», після третього — «приставний крок в обидва боки». На останній акорд підносять руки вгору з вигуком «Гей!~

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Які види маршу лунали на уроці?



♦ Хто потрібен для того, щоб зазвучав військовий марш?

♦ Чи відрізняються марші за характером?

♦ Де можна почути музику маршу?

Учитель. Марш звучить усюди, де живе і діє людина. Звуки маршу згур­товують людей, змушують розправити плечі. Музика маршу дарує не тільки піднесений настрій, а й сповнює нас відвагою та гордістю за Батьківщину.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Запорізький марш»

Є. Адамцевича).

Урок № 7. МАРШІ... ДЛЯ ІГРАШОК

Мета:

♦ навчальна: розкрити життєві зв'язки музики; забезпечити усвідомлення учнями особливостей музики образно-сюжетного напряму;



♦ розвивальна: розвивати творчу уяву учнів, фантазію, спостережливість;

♦ виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою, культуру слухання.

Музичний матеріал: П. Чайковський «Марш дерев'яних солдатиків», М. Блантер «Фут­больний марш», А. Філіпенко «Веселий музикант», поспівка «Ля-ля-ля».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети П. Чайковського, М. Блантера, А. Філіпенка.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; роздавальний мате­ріал (картки); іграшкові солдатики (чи їх зображення); ілюстрації із зображеннями скрипки,балалайки, барабана.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Футбольний марш»



М. Блантера).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦ Які «кити» музики вам відомі?



♦ Що таке марш? Де можна почути марш?

♦ Які види маршу ви слухали на попередньому уроці?

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні на урок до нас знову завітав музичний «кит». Цікаво, про що він розповість нам цього разу? Попливемо разом із ним океаном музики!

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики

Учитель. Погляньте на ці маленькі іграшки. Хто це? (Розглядання іграшки чи малюнка.) Так, це іграшкові солдатики. Мабуть, вони вирушили на парад. А на параді обов’язково звучить музика! Якщо ви уважно слухатиме­те цю музику, то зможете відповісти на запитання.

♦ Під яку музику крокують іграшкові солдатики?

Слухання «Маршу дерев'яних солдатиків» П. Чайковського

Як музика підказує нам, що солдатики не крокують на місці, а рухаються? Спочатку музика звучить тихо, нібито солдатики йдуть здалеку, потім стає гучнішою — солдатики наближаються, згодом стихає — солдатики пішли да­лі. Що допомагало крокувати солдатикам? Так, особлива музика — марш.

♦ Чи може така музика супроводжувати парад військових?

♦ Чим відрізняється цей марш від «Запорізького маршу» Є. Адамцевича?

Ця п’єса має назву «Марш дерев’яних солдатиків», а написав її Петро Чай­ковський. Приєднаймося до цих солдатиків, разом із ними покрокуймо.

Повторне слухання «Маршу дерев'яних солдатиків» П. Чайковського з виконанням рухів

Наша подорож триває... Разом із «китом» ми потрапили на футбольне поле. Але футболісти скаржаться: бракує музики, щоб підбадьорить їх та налаштує на перемогу у футбольному матчі.



Гра «Композитор»

Учитель. Яку б музику ви створили, щоб супроводити футбол: на футбольне поле? Послухайте «Футбольний марш», що написав радянський композитор Матвій Блантер, та дайте відповідь на запитання.

♦ Чи такою ви уявляли музику для футболістів?

Слухання «Футбольного маршу» М. Блантера

♦ Який характер музики ви відчули? Чи налаштовує він на перемогу?

♦ Як з’являються футболісти на полі: спокійним кроком чи легко вибігають?

Гра «Футбол»

Учитель. Об’єднайтеся у дві групи, послухайте музику ще раз та уявіть себе спортсменами-футболістами, які легко вибігають на поле (біг на місті), та вболівальниками, які вітають спортсменів (плескання пульсу маршу).

Повторне слухання «Футбольного маршу» М. Блантера

Завдання. Учитель роздає учням картки із завданням. Учні мають заповнити таблицю, записати словами настрій кожного музичного твору.

М. Блантер «Футбольний марш»

Є. Адамцевич «Запорізький марш»

П. Чайковський «Мари дерев'яних солдатиків»









Вокально-хорова робота



Учитель. Виконаймо поспівку «Ля-ля-ля» так, немовби сопілочка запрошує до веселого танцю.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка