Урок № жили-були три музичні кити мета



Сторінка2/3
Дата конвертації11.03.2019
Розмір0,6 Mb.
ТипУрок
1   2   3
Як і будь-який музичний інструмент, сопілка може передавати різні настрої та почуття. Вона може запросити до танцю, а може співати ласкаво, ніжно, немов заколисуючи. Виконайте поспівку так ніжно, як колискову.

Виконання поспівки як колискової

Ви виразно виконали цю поспівку. Я пригадав (*ла) одну історію, що розповів мені знайомий хлопчик. Нещодавно він заколисував свою маленьку сестричку, та й сам заснув. Наснилося йому, що він знайшов музичні інструменти. (Учитель демонструє зображення скрипки, балалайки, барабана.)

Як називаються ці інструменти?

Узяв він скрипку, зіграв на ній і раптом бачить, що під його музику почали танцювати зайчики! У них виявився дуже добрий музичний слух. Про те, що відбулося далі, ви дізнаєтеся, послухавши пісню «Веселий музикант».



Слухання пісні «Веселий музикант» А. Філіпенка

♦ Чи сподобалася вам пісня?

♦ Чому зайці під звуки скрипки та балалайки танцювали, а почувши барабан — розбіглися по кущах?

Мабуть, тому, що скрипка та балалайка мають ніжний та м’який голоси, а барабан прозвучав занадто грубо та голосно, тому зайці злякалися та розбіглися. Якщо вам сподобалася ця пісня, то ми її розучимо.



Розучування пісні «Веселий музикант» А. Філіпенка, виконання з інсценуванням

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Які настрої ми відчули у маршах, що звучали сьогодні на уроці?



♦ Чим різняться ці марші?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Футбольний марш»



М. Блантера).

Урок № 8. ПІСНЯ, ТАНЕЦЬ І МАРШ... ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ

Мета:

• навчальна: розкрити поняття «танцювальна», «пісенна», «маршова музика», «коло­мийка»; надати учням уявлення про музику як мистецтво, що розповідає про жит­тя людей і навколишній світ мовою звуків; підготувати учнів до уроку узагальнення знань;



• розвивальна: розвивати в учнів уміння сприймати музику та визначати засоби її виразності; розвивати вокально-хорові навички, творчі здібності учнів;

• виховна: виховувати музичну культуру та моральні якості учнів (доброту, співчуття, людяність, любов до рідного краю та народних традицій).

Музичний матеріал: Б. Фільц «Коломийка», П. Чайковський «Танець із кубками» з бале­ту «Лебедине озеро», Г. Татарченко «Гей, ви, козаченьки», поспівка «Дзвінка пісень­ка», А. Філіпенко «Веселий музикант».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Б. Фільц, П. Чайковського, Г. Татарчен-ка, А. Філіпенка; схема жанрів музики.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (П. Чайковський «Танець із кубками» з балету «Лебедине озеро»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Бесіда

* Про яких трьох «китів» музики йшлося на попередніх уроках? Назвіть їх.



♦ Поміркуйте, що в них є спільним, а чим вони різняться. (Розглядання схе­ми на дошці.)

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні до нас на урок я запросив (-ла) всіх трьох «китів», але вони почали сперечатися: хто з них найголовніший гість? А щоб вони не свари­лися, спробуємо з’ясувати це і допомогти їм потоваришувати.

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Послухайте твір української композиторки Богдани Фільц «Коломийка» та дайте відповідь на запитання.

♦ Яким є настрій цього твору?

Слухання «Коломийки» Б. Фільц

♦ Чи можна під цю пісню танцювати?

♦ Які «кити» потоваришували у цій музиці?

Отже, коломийка — найпоширеніший вид української музики, що поєднує пісню і танець.

Кожна коломийка може бути як приспівкою до танцю, так й існувати незалежно від нього.

А ось ще одна музична зустріч: ми потрапили на балетну виставу «Лебедине озеро», музику до якої створив П. Чайковський за добре відомою казкою.

У замку велике свято. Син принцеси Зіґфрид відзначає своє повноліття. Принц бенкетує в колі своїх друзів. Невтомно трудяться музиканти, під ласкаву мелодію скрипок пари кружляють у вальсі. У глибині алеї з’явилася урочиста процесія. Це — її величність принцеса. Вона оголосила синові, що йому час одружуватися. Завтра на балу, куди з’їдуться найвродливіші й знатні дівчата, Зіґфрид має обрати наречену. Друзі Зіґфрида засмутилися: добігає кінця їхнє веселе й безтурботне життя. Але Зіґфрид попросив їх не засмучуватися. Він наказав принести ще вина і підняв наповнений келих за вірність товаришам юності, за молодість, за дружбу.

Послухайте фрагмент «Танець із кубками» із цього балету та дайте відповідь на запитання.

♦ Які «кити» допомогли створити цей танець?

Слухання «Танець із кубками» з балету «Лебедине озеро» П. Чайковського

Так, ми почули у цьому творі і марш, і танець.

♦ Який характер музики ви почули?

На нас чекає зустріч ще з одним музичним твором — «Гей, ви, козаченьки» Геннадія Татарченка. Послухайте цю пісню та дайте відповідь на запитання.

♦ Які типи музики поєднуються у цьому творі?

Слухання пісні «Гей ви, козаченьки» Г. Татарченка

♦ Чи можна цю пісню назвати маршем? Чому?

Вокально-хорова робота

Розучування поспівки «Дзвінка пісенька» з показом руху мелодії рукою

Продовження роботи над піснею «Веселий музикант» А. Філіпенка. Виконання з інсценуванням (1-й куплет — учні передають пісенність мелодії, імітуючи гру на скрипочці; 2-й куплет — танцювальність, виконуючи «пружинку»;

3-й куплет — маршовість, «граючи на барабані», на останніх словах — біг на місці)

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда


♦ Чи є хтось головний поміж музичних «китів» ?

♦ Які музичні твори допомогли потоваришувати нашим «китам» ? Учитель. Отже, ми переконалися, що у музиці, як і у житті, злагода

та дружба допомагають змінити життя на краще та знайти друзів.

Учні виходять із класу під музичний супровід (Б. Фільц «Коломийка»).

Узагальнення знань за І чверть (1 год)

Урок № 9. МУЗИЧНА МОЗАЇКА

Мета:

♦ навчальна: узагальнити вивчений учнями упродовж чверті матеріал; з'ясувати сту­пінь засвоєння та розуміння учнями музики як мистецтва, що розповідає про жит­тя людей і навколишній світ; з'ясувати ступінь усвідомлення учнями особливостей емоційного змісту музики;



♦ розвивальна: розвивати здатність учнів виконувати основні тематичні завдання чверті, уміння орієнтуватися в засобах музичної виразності;

♦ виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою; стимулювати прагнення до перемоги у командній грі; виховувати дружні взаємини в учнівському колективі, здорову конкуренцію.

Музичний матеріал: пісні та музичні твори, прослухані та вивчені протягом І чверті.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети композиторів, твори яких вивчали впродовж І чверті; паперові «веселі нотки» для заохочення учнів.

Обладнання: ТЗН; музичний інструмент; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Футбольний марш»



М. Блантера).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Минуло небагато часу відтоді, як ви прийшли навчатися у дру­гий клас, але вже дізналися багато нового. Під час наших зустрічей музика нас хвилювала, відкривала свої таємниці. Вона розповідала нам багато цікаво­го про життя лісу та його мешканців, про чудові картини природи, знайомила нас із різними музичними інструментами, танцями, піснями...

Пропоную перевірити свої знання, узявши участь у командній грі.

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Коментар. Учні об’єднуються у дві команди, які виконують різноманітні ігрові завдання та відповідають на запитання. За кожну правильну відповідь учень отримує «веселу нотку». Команда, яка отримає найбільше ноток, стає переможницею.

Гро «Хто швидше?»

♦ Що таке мелодія?

♦ Як можна виконувати пісню?

♦ Що таке вальс?

♦ Які три «кити» вам відомі?

♦ Хто створює музику?

♦ Хто виконує музику?

Гра «Музична естафета»

Команди шикуються у дві ісолони. Останній учень у кожній колоні тихень­ко простукує нескладний ритмічний рисунок по плечу товариша, який сто­їть перед ним. Той «передає естафету» далі. Учень, який «приймає естафету» останнім, має записати ритмічний рисунок на дошці. Перемагає команда, яка першою завершить гру та правильно передасть ритм.

Гра «Упізнай мелодію»

Учитель пропонує учням прослухати фрагменти музичних творів та пригадати їх назви.

Пропонуються фрагменти таких музичних творів:

• П. Чайковський «Марш дерев’яних солдатиків»;

• Д. Кабалевський «Танець молодого бегемота»;

• Д. Шостакович «Вальс-жарт»;

• Л. ван Бетховен «Бабак»;

• Б. Фільц «Коломийка»;

• Є. Адамцевич «Запорізький марш».

Гра «Упізнай композитора»

Учні мають з’єднати назви творів з їх авторами.

П. Чайковський Л «Вальс-жарт»

Д. Кабалевський «Коломийка»

Д. Шостакович «Бабак»

Л. ван Бетховен «Марш дерев’яних солдатиків»

Б. Фільц «Запорізький марш»

Є. Адамцевич «Танець молодого бегемота»



Конкурс виконавців

Представники від кожної команди мають проспівати куплет вивченої пісні. Команда суперників має визначити назву пісні.



Конкурс «Культурні знавці»

Учні мають назвати музичні твори за ілюстраціями, що розміщені на дошці.

На дошці — ілюстрації до таких творів:

• «Лугом іду» Я. Степового;

• «Вальс» з балету «Спляча красуня» П. Чайковського;

• «Футбольний марш» М. Блантера.

4, ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель оцінює активність учнів і відзначає найкращі відповіді.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Футбольний марш»

М. Блантера).

Розділ 2. ВИРАЖАЛЬНЕ ТА ЗОБРАЖАЛЬНЕ В МУЗИЦІ (6 год)

Урок № 10. У КОЛІ МУЗИЧНИХ НАСТРОЇВ

Мета:


♦ навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів з особливостями та властивостя­ми музичної мови;

♦ розвивальна: розвивати емоційну сферу учнів, уміння розрізняти настрої музики;

♦ виховна: виховувати в учнів культуру слухання музики та зацікавленість нею.

Музичний матеріал: Л. ван Бетховен «Весела. Сумна», поспівка «Дзвінка пісенька», бі­лоруська народна пісня «Перепілонька».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Л. ван Бетховена.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; роздавальний матері­ал (картки).

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Весела. Сумна»

Л. ван Бетховена).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Музика відкриває нам загадковий, чарівний світ наших вра­жень, почуттів. Кожна людина відчуває різні настрої, а музика відображає їх, розповідає про людські почуття.

♦ Які саме настрої є?

♦ Чи можемо ми почути їх у музиці?

Разом ми зможемо відповісти на ці запитання, якщо ви будете уважними на уроці.

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики

Учитель. Зараз я спробую здогадатися, який ви маєте сьогодні настрій. (Вільне спілкування вчителя з учнями.)

Чи я здогадався (-лася) про ваш настрій за виразом обличчя, очей? Дійсно, усі події, що відбуваються з людиною, залишають слід у її душі та відбивають­ся на обличчі.

Гра «Відгадай настрій»

♦ Який настрій «захований» у Цих мімічних картинках?

Розглядання карток із зображенням облич із різною мімікою.

♦ Доберіть слова, вигуки до кожної мімічної картинки.

Учитель. Музичний звук володіє саме такою здатністю — відображува­ти настрій.

Прослухаймо п’єсу Л. ван Бетховена та спробуймо відчути, який настрій вона передає.



Слухання п'єси «Весела. Сумна»Л. ван Бетховена

♦ Яким є характер прослуханої музики?

♦ Чи весь час музика була однаковою за настроєм?

♦ Як чергуються настрої у цій п’єсі?

Так, настрій у п'єсі змінюється тричі.

Як саме, визначимо після повторного слухання.

Передайте характер прослуханої музики у рухах:

♦ веселий характер відбиттям пульсу мелодії;

♦ сумний характер — плавним рухом рук.

Повторне слухання твору «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена

♦ Викладіть на парті у відповідному порядку «сонечка» та «хмаринки».

♦ Доберіть назви для музичних частин цього твору.

Композитор назвав цю п'єсу дуже просто — «Весела. Сумна». Але ж у тво­рі три частини, скажете ви. Можливо, автор не захотів завершувати свій твір на сумній ноті, тому обрав радісне, веселе завершення.

Вокально-хорова робота

Виконання поспівки «Дзвінка пісенька» з показом руху мелодії рукою

Учитель. У музиці, зокрема в пісні, ми можемо передавати не тільки ра­дість та сум. У пісні ми виражаємо тривогу, ніжність, співчуття. Саме такі на­строї ми можемо відчути у білоруській народній пісні «Перепілонька». Послу­хайте її та дайте відповідь на запитання.

♦ 3 яким настроєм виконується ця пісня?

Слухання та розучування білоруської народної пісні «Перепілонька»,

робота над диханням, артикуляцією, плавним звуковеденням

Для того щоб наш урок не завершувався на сумній ноті, пригадаймо веселу за настроєм пісню.

♦ Яку пісню ви хочете виконати?

Виконання пісні за вибором учнів

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда


♦ Які настрої ми відчували сьогодні на уроці?

♦ Як музика допомагала нам відчувати ці настрої?

♦ Яку назву має твір Л. ван Бетховена, що розповідає нам про різні характери?

♦ Які почуття ми переживали, виконуючи білоруську народну пісню «Пере­пілонька»?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Весела. Сумна» Л. ван Бетховена).

Урок №11,. МУЗИКА І РУХ

Мета:

• навчальна: ознайомити учнів із поняттям «зображальність»; підвести до усвідом­лення важливості цього елемента музичної мови;



• розвивальна: розвивати артистичні здібності учнів; розширювати їхній світогляд засобами музичного мистецтва; формувати в учнів уявлення про модель гідної по­ведінки на уроці;

• виховна: прищеплювати учням музичну культуру.

Музичний матеріал: М. Глінка «Попутна пісня», М. Римський-Корсаков «Політ джмеля», поспівка «Ми крокуєм вгору», білоруська народна пісня «Перепілонька».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети М. Глінки, М. Римського-Корсакова; зо­браження старовинної моделі потяга з вагонами.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Попутна пісня» М. Глінки).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Чи полюбляєте ви подорожувати? Отже, сьогодні ми вирушимо у подорож. Який транспорт оберемо? Дуже приємно подорожувати потягом. Машиніст подає гудок, і ми рушаємо!

Гра «Потяг»

Увага, машиніст дає гудок! (Учні відтворюють звук «у-ууу, уууу!».) Потяг вирушає у путь. («Чух-чух, чух-чух, чух-чух».) Гуркочуть колеса. («Тук-тук, тук-тук».)

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Чи відомо вам, що у XIX столітті потяги були рідкістю? Коли людство винайшло це диво техніки, російський композитор Михайло Глінка, вражений подорожжю залізницею, написав твір «Попутна пісня».

Послухайте цю пісню та охарактеризуйте музику, використовуючи запро­поновані слова.

Радісна Енергійна Стрімка Невтомна Швидка Хвилююча Захоплива Збентежена Незабутня Піднесена Голосна Переможна

Слухання музики («Попутна пісня» М. Глінки)

Учитель. Талановиті митці завжди відображали знаменні події у своїх творах. М. Глінка був свідком відкриття першої в історії Росії залізничної колії та пуску першого потяга по ній. Ця подія настільки

його вразила, що він напи­сав музику на вірші Нестора Кукольника. Так з'явилася «Попутна пісня». Ось такий вигляд мав один з перших потягів! У пісні звучатиме слово «пароход», тобто потяг, що пересувається завдяки пару. (Розглядання ілюстрації старо­винної моделі потяга.) Послухайте твір ще раз та дайте відповідь на запитання.

• Які настрої ви відчули у музиці?

Повторне слухання музики («Попутна пісня» М. Глінки)

• Напишіть, що зображує та виражає музика твору. (У картках учні мають дописати слова.)

Зображує... (рух)... потяга

І Виражає... (схвильованість, радість)... пасажирів

Перша частина весела, швидка, схожа на скоромовку, зображує стрімкий рух потяга. Характер другої частини більш повільний, наспівний, нібито людина насолоджується поїздкою потягом. Головним для М. Глінки було передавати емоції, тривогу, хвилювання людей. Композитор назвав твір «Попутння» тому, що в ньому йдеться про враження, що виникли у дорозі.

♦ Чи цікавою була б ця пісня, якщо вона була б повільною? (Учитель виконує фрагмент у повільному темпі.)

Учитель. Наша подорож триває, і потяг привіз нас у казку. Ми дісталися моря і пливемо на старовинному вітрильнику. Раптом наш корабель наздоганяє... Прислухайтеся...

♦ Кого зображує музика?

Слухання музики («Політ джмеля» М. Римського-Корсакова)

Учитель. Послухайте, як про це йдеться у казці О. Пушкіна.

Князь тут зменшився, стулився,

— І джмелем умить зробився.

Полетів щодуху джміль

І кораблик серед хвиль

Наздогнав в одну хвилинку

Та й забився у щілинку.

Ви дізнаєтеся, що було далі, прочитавши цю цікаву казку. Вона вчить і бути добрими, щирими, але не надто довірливими поруч зі злими людьми. Упевнений (-на), що ви переглядали мультфільм, що створено за цією казкою. А в театрі ви можете спостерігати дії казки у супроводі чудової музики. Оперу «Казка про царя Салтана» написав російський композитор Микола Римські Корсаков. Фрагмент саме цієї опери, що називається «Політ джмеля», ми щойно прослухали. Можливо, ви відчули, як музика чудово передає дзижчання джмеля.

♦ На вашу думку, джміль летить чи сидить на гілочці?

♦ Завдяки чому ви дійшли цього висновку?

Джміль летить, адже звуки, що передають його рух,— то поступово підіймаються нагору, то опускаються донизу, то звучать гучніше, то завмирають. Прослухайте вдруге цей фрагмент і разом із музикою зобразіть рух джмеля.

Повторне слухання музики («Політ джмеля» М. Римського-Корсакова) із пластичним інтонуванням

Робота з поняттями

Музика може зображувати звуки та рухи, картини природи й навколишнього світу, змальовувати події життя, музичні портрети людей і тварин. Зображальність допомагає слухачам краще зрозуміти зміст музичного твору.

Вокально-хорова робота

Розспівування

Повторення поспівки «Ми крокуєм вгору» з показом руху мелодії рукою

Продовження розучування білоруської народної пісні «Перепілонька»,

робота над виразністю виконання

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Наша подорож добігла кінця.

Бесіда

♦ Чи може музика зобразити рух?



♦ Як називається твір, що зобразив рух комахи? потяга?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Попутна пісня» М. Глінки).

Урок № 12. СТВОРЮЄМО МУЗИЧНІ ПОРТРЕТИ

Мета:


♦ навчальна: збагачувати музичний досвід учнів, розкриваючи особливості виражальності музики;

♦ розвивальна: розвивати творчі здібності учнів, почуття ритму;

♦ виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою, комунікативні навички. Музичний матеріал: А. Мігай «Зимонька-зима», Д. Кабалевський «Три подружки» («Пу­стунка», «Плакса», «Злюка»), поспівка «Ми крокуєм вгору».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети А. Мігай, Д. Кабалевського.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Зимонька-зима»



А. Мігай).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Якщо ми бачимо на малюнку зображення людини, то говори­мо, що це — портрет.

Можна також створити словесний портрет — описати словами зовнішність людини, її міміку.

♦ Чи може музика створити портрет людини?

Про це ми дізнаємося сьогодні на уроці.

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики

Учитель. Створити музичні портрети у піснях допомагають вірші.

♦ Чи може композитор так само, як художник, «намалювати» портрети лю­дей та передати у музиці характер цих людей?

В інструментальних творах відсутній текст, але й сама музика завдяки за­собам музичної виразності може розповісти нам про характер людей, про їхні почуття.

Композитор Д. Кабалевський був спостережливою людиною.

Одного разу, гуляючи парком, він побачив трьох подружок. Композитор спостерігав за їх грою, а потім розповів про дівчаток музикою, створивши їхні музичні портрети.

Свій твір він так і назвав — «Три подружки».

Ці дівчатка-подружки були дуже різними, а якими саме — дізнаєтесь, як­що уважно слухатимете музику.

Прослухайте музику та дайте відповідь на запитання.

♦ Про які риси характеру дівчаток розповів композитор у цьому творі?



Слухання твору «Три подружки»(«Пустунка», «Плакса», «Злюка»)

Д. Кабалевського

♦ Скільки частин має цей твір?

♦ Як за характером різняться частини твору Д. Кабалевського?

♦ Як ви назвали б першу, другу й третю дівчинку?

Цих дівчаток Д. Кабалевський так і назвав — «Пустунка», «Плакса», «Злюка».

♦ Чи допомогла музика впізнати характери дівчаток?

♦ 3 якою дівчинкою ви хотіли б потоваришувати і чому?

Вокально-хорова робота

Робота над поспівкою «Ми крокуєм вгору»

Учитель. Український народ радів зимі, великій кількості снігу, . що сніг зігрівав матінку-землю, рослини взимку, а навесні, коли розтавав, напоював вологою землю, щоб виростав гарний хліб.

А ще зима — це найулюбленіша пора року для розваг дітей — гри у сніжки, катання на лижах та санчатах. Саме про таку зиму йдеться у пісні Мігай «Зимонька-зима». Послухайте цю пісеньку.

Слухання музики



Слухання пісні «Зимонька-зима» А. Мігай

♦ Яким пісня «намалювала» музичний портрет зимоньки-зими?



Розучування пісні «Зимонька-зима» А. Мігай з танцювальними рухами

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Який із прослуханих творів вам сподобався найбільше?



♦ Які музичні портрети ми побачили на уроці?

♦ Оберіть слова для визначення характеру музики, що описує кожну з подружок.

Дзвінка Жалібна Похмура

Сердита Грайлива Сумна

Журлива Незадоволена Весела

Учні виходять із класу під музичний супровід («Зимонька-зима» А. Мігай).


Урок № 13. ЯК МУЗИКА МАЛЮЄ КАРТИНИ ПРИРОДИ?

Мета:

• навчальна: навчати учнів порівнювати життєвий зміст, настрій і характер музич­них творів; поглиблювати уявлення учнів про емоційний зміст музики, що зображує картини природи; розкрити поняття «динамічні відтінки»;




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка