Урок № музика мого народу (вступний урок до теми)


Казка „Колискова Дряпушкові”



Сторінка2/5
Дата конвертації20.11.2018
Розмір0,73 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5

Казка „Колискова Дряпушкові”
Він був ще зовсім маленький і дуже пухнастий – такий собі світло-сірий клубочок, але оченята вже блищали пустотливими зеленими вогниками і маленькі лапки міцно трималися за іграшки, скатертини і долоні Великих людей у його новому домі. Мабуть, тому кошеня і назвали Дряпушком.
Ще в будинку жила дівчинка. Вона була маленька, але здавалася Дряпушкові (та й собі) цілком дорослою. І поводилася відповідно, особливо щодо кошеняти. Навіть колискову йому співала. Так, так, справжню колискову пісню. Дівчинка склала її сама, бо серед маминих колисанок потрібної не знайшлося.
Пройшло три роки. Дівчинка підросла і стала готуватися до школи. Її життя сповнилося новими думками і справами, але колискова пісенька Дряпушкові залишилася обов‘язковою. І великий зеленоокий пухнастий красень-кіт не міг заснути, не почувши знайомої мелодії.
«Що буде з Дряпушком, коли я піду до школи?» - хвилювалася дівчинка. І тоді придумала: навчу колискової бабусю – хай вона співає.
Добра і лагідна бабуся одразу ж погодилася співати колискову. Дівчинка їй і каже: «Я починатиму, а ти запам’ятовуй і співай за мною, але вступай трохи пізніше»
Раз проспівали, другий, третій… Дряпушкові так сподобався спів бабусі й дівчинки, що він аж підспівував від задоволення.

Демонстрація колискової з казки „Колискова Дряпушкові”

Розучування колискової з казки „Колискова Дряпушкові”
Заспівайте колискову з казки „Колискова Дряпушкові” спочатку всі разом, а потім розділіться на дві групи і виконайте її каноном.

Канон – це багатоголосний твір, в якому всі голоси виконують одну мелодію, вступаючи почергово.

Виконуйте колискову ніжно і лагідно, ніби заколисуючи Дряпушка.



Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української народної пісенної творчості – колисковими піснями – і вивчили кілька з них.
 

Урок № 7. ВОКАЛЬНА Й ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА    
Вступ
Ми вже знаємо що українську музику можна класифікувати на різні групи: наприклад, професійні і народні, а також за жанровими особливостями, наприклад, жартівливі, колискові тощо.
Існує ще один поділ: на вокальні та інструментальні твори.
Вокальну музику виконують голосом, а інструментальну – музичним інструментом або групою музичних інструментів.
Прикладом вокальних творів є пісня „Рідна мова”. Послухайте її і поміркуйте, які засоби музичної виразності сприяють створенню саме такого характеру музики.

Демонстрація пісні „Рідна мова”

Розучування пісні „Рідна мова”
У пісні „Рідна мова” оспівана краса і могутність української мови, адже там, де звучить рідна мова, живе український народ.
Цей твір водночас і величний, і ліричний; йому характерні наспівність і мелодійність.
Отож, розучіть пісню на слова і музику Михайла Катричка „Рідна мова”.

Караоке. Пісня „Рідна мова”
1. Як сонця безсмертного коло,
Що креслить у небо путі,
Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті.
Нехай в твоїм серці любові
Не згасне священний огонь.
Як вперше промовлене слово
На мові народу свого.

Приспів:


Вивчайте, любіть свою мову
Як світлу Вітчизну любіть!
Як рідні поля і діброви,
Як чистого неба блакить.

2. Ми з нею відомі усюди,


Усе в ній, що треба нам є,
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Вона — як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
Приспів

Слухання музики. Завдання
Пісня „Рідна мова” – приклад вокальної професійної музики, адже її автором є Михайло Катричко.
Твір, який ми прослухаємо зараз, є прикладом вокальної народної музики. Прослухайте його і пригадайте, як він називається.

Аналіз прослуханого твору
Прозвучала відома нам українська народна пісня «Верховино, світку ти наш».
У ній висловлена безмежна любов до карпатського краю, оспівана неповторна краса природи.
Пісня складається з широкого протяжного заспіву і швидкої коломийки.

Коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки.

Слухання. Г. Майборода. «Гуцульська рапсодія»
Видатний композитор Георгій Майборода перетворив мелодію української народної пісні «Верховино, світку ти наш” в основу для інструментального твору „Гуцульська рапсодія”. Тепер ця мелодія зазвучала більш насичено, глибоко у виконанні різних інструментів симфонічного оркестру.

Рапсодія – це п’єса на теми народних пісень і танців.

Прослухайте твір, спробуйте помітити нові якості знайомої мелодії.



Аналіз прослуханого твору. Вокальна музика – основа для інструментальної
В інструментальному творі „Гуцульська рапсодія” у вільному розвитку кількох контрастних тем композитор розгортає картини життя і природи Карпатського краю.
Слухаючи цю музику, ми звернули увагу
- на невеликий вступ, який нагадує награвання на трембіті, що ніби відлунює в горах, відтворюючи панораму Карпат,
- на контрастну радісно променисту головну тему, що втілює картину народного свята,
- а також на ліричну тему народної пісні «Верховино, світку ти наш», що сприймається наче спогад про минуле, як вираження почуття любові до рідного краю.
Відома нам тема розвивається від сумної самотньої мелодії до урочистого і переможного звучання.
Цей твір є прикладом того, що вокальна музика може бути основою для інструментальної.

Слухання музики. Завдання
Ми звикли, що пісні потрібно співати, однак інколи зустрічаються інструментальні твори пісенного плану, тобто в них мелодія ллється як у пісні.
Послухайте наступний твір і спробуйте дати йому свою назву.
Видатний український композитор Микола Лисенко назвав твір, який ми щойно прослухали, «Елегія».
В „Елегії” ряд широких мелодичних хвиль приводить до кульмінації – драматичного спалаху. Ці нагнітання, як і наступні хвилі – спади, виростають з однієї дуже виразної мелодичної фрази.

Елегіями називають твори журливо-задумливого характеру.

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися про ще одну класифікаційну групу української музики: вокальну та інструментальну.
 


Урок № 8. МУЗИКА МОГО НАРОДУ (ЗАКРІПЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ)    
Вступ
Сьогодні ми перевіримо знання з теми „Музика мого народу”, за допомогою музичної вікторини і тестових завдань.
Завдання музичної вікторини!
Послухайте музичні твори, визначте їх автора, назву і жанр.

Музична вікторина. Завдання 1
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить українська народна пісня «Сіяв мужик просо»)

Музична вікторина. Завдання 2
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить українська народна пісня «Ой ходить сон»)

Музична вікторина. Завдання 3
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить українська народна пісня «Вийшли в поле косарі»)

Музична вікторина. Завдання 4
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить українська народна пісня «Віють вітри»)

Музична вікторина. Завдання 5
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить українська народна пісня «Дівка в сінях стояла»)

Музична вікторина. Завдання 6
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить коломийка «Підійдемо до калини»)

Тестове завдання 1
Визначте жанри української музики, твори яких виконуються в спокійному темпі
Колискові
Жартівливі
Коломийки
Ліричні

Тестове завдання 2
Позначте правильне твердження
Троїстими музиками спочатку називали невеликі групи музикантів у складі трьох виконавців – скрипаля, цимбаліста і бубняра
Троїсті музики – група симфонічного оркестру
Троїсті музики – ансамбль із десяти виконавців

Тестове завдання 3
Пісні, створені народом
Професійні
Професійні в народному дусі
Народні

Тестове завдання 4
Автор слів пісні „Зоре моя вечірняя”
Т. Шевченко
Л. Українка
Я. Степовий

Тестове завдання 5
Групи, на які можна розділити жниварські пісні
Зажинкові, власне жниварські, обжинкові
Зажинкові, обжинкові
Власне жниварські, обжинкові

Тестове завдання 6
Закінчіть речення. Приналежність музичного твору до жанру залежить від ...
Його назви
Змісту та характеру
Темпу виконання

Підсумки уроку
Сьогодні ми закріпили знання з теми „Музика мого народу” за допомогою музичної вікторини і тестових завдань.
 

Урок № 9. ІСТОРИЧНІ ПІСНІ    
Вступ
Сьогодні ми познайомимося з новим жанром української пісенної творчості.
Щоб визначити це, послухайте відому українську народну пісню „Ой на горі та й женці жнуть” і поміркуйте, про що в ній розповідається. Це допоможе вам визначити її жанр.

Демонстрація української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Відомості про особливості жанру історичних пісень
… Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці, а розігнувши натомлені спини, бачать вони, як увесь видолинок неначе зацвів червоним маком – то йде запорізьке військо. Женці ще здалека впізнають молодцюватого Дорошенка, що веде козаків, доброю посмішкою проводжають бувалого Сагайдачного, що йде собі, не поспішаючи, і розкурює свою знамениту люльку…
Отже, ця пісня про козаків. А козацтво є сторінкою нашої історії. Тому і пісні, в яких головними героями є історичні особи або безіменні герої, подвиги яких викарбувалися в народній пам’яті, називають історичними.
Історичні пісні здебільшого виникли у вирі бурхливого життя народу. Їх творцями, як правило, були учасники подій або їх свідки, котрі фіксували засобами слова та музики все побачене, пережите в деталях і подробицях.
Перші історичні пісні, що дійшли до нас із часів, коли українські землі були під владою Золотої орди, відтворюють важке життя народу під монголо-татарським гнітом.
На початку XVI ст. зародилося козацтво. У середині цього століття сформувалася Запорізька Січ – оплот козацької вольниці. Козаки взяли на себе обов’язок захищати південні кордони українських земель від татаро-турецьких нападів. Саме пам’ять про героїв цієї боротьби донесла до нас маршова козацька пісня «Ой на горі та й женці жнуть».
Розучіть її. Зверніть увагу на розспіви окремих складів слова, стрибки в мелодії та опору на сильну долю.

Розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”
1.Ой на горі та й женці жнуть, (Двічі)
А попід горою
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Козаки йдуть!
2 Попереду Дорошенко (Двічі)
Веде своє військо,
Військо запорізьке
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Хорошенько!
3.А позаду Сагайдачний, (Двічі)
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Необачний!

Караоке. Пісня„Ой на горі та й женці жнуть”

Підсумки уроку
Сьогодні на прикладі української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть” ми познайомилися з історичними піснями – жанром української пісенної творчості, а також дізналися, що головними героями цих пісень є історичні особи.
 

Урок № 10. ДУМИ    
Вступ
Сьогодні ми дізнаємось, як колись виникали твори подібного змісту. Ми вже познайомилися з таким жанром української пісенної творчості, як історичні пісні. Вони так називаються, оскільки їх головними героями є історичні особи, подвиги яких закарбувалися в народній пам’яті.
За допомогою історичних пісень ми можемо відкрити різні сторінки історії нашого народу.

Розповідь про особливості історичних пісень
Наш народ із давніх-давен жив мирною працею, обробляв землю, вирощував жито-пшеницю. Однак його найбойовіша, найволелюбніша, найхоробріша частина постійно мусила відбиватися від кочівників, загарбників з півдня і заходу. Саме з неї сформувалася козацька звитяжна вольниця. Серед керівників козацтва були і Петро Сагайдачний та Михайло Дорошенко.
Про них розповідається в українській народній козацькій пісні «Ой на горі та й женці жнуть».
Послухайте її, зверніть увагу на особливості, які характерні не тільки цій, а й іншим історичним пісням:
- хоровий спів без супроводу з розгорнутим підголосковим багатоголоссям,
- типовий для українського багатоголосся паралельний рух голосів,
- розспівування окремих складів,
- відносно вільний рух кожного голосу.

Демонстрація української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Продовження розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”
1.Ой на горі та й женці жнуть, Двічі
А попід горою
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Козаки йдуть!
2 Попереду Дорошенко Двічі
Веде своє військо,
Військо запорізьке
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Хорошенько!
3.А позаду Сагайдачний, Двічі
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Необачний!

Караоке. Пісня „Ой на горі та й женці жнуть”

Відомості про особливості жанру дум
Ми вже знаємо багато жанрів української пісенної творчості: ліричні, жартівливі, колискові та історичні пісні. Зі зразками цих жанрів можна зустрітися і у творчості інших народів. Існує жанр, який характерний тільки українському народові, - це думи.

Думами називають пісенно-розповідні твори, призначені для виконання речитативом під акомпанемент музичних інструментів (кобзи, бандури чи ліри).

За розміром дума, як правило, більша за пісню, хоч і має з нею спільні риси.


У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників, в них оспівуються народні герої, керівники народних повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються недостойні вчинки.
У соціально-побутових та родинно-побутових думах порушуються морально-етичні проблеми.

Розповідь про кобзарів – народних співців, виконавців дум
Виконавцями дум були народні співці України – кобзарі. Вони не тільки їх виконували, але і складали.
Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають глибини віків. На фресці в соборі святої Софії в Києві досі зберігся найдавніший портрет бандуриста.
Козак Мамай на картинах зображений не просто воїном, а ще й музикою.
Кобзарі мандрували із села в село, від міста до міста. Їх прихід ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати народні шедеври в їх виконанні. Мало хто з лірників, кобзарів чи бандуристів мав власне житло, а якщо і мав, то не було йому коли доглядати домівку: господар постійно блукав по світах.
Кожен українець мав за честь запросити мандрівного співця переночувати в його хаті, скуштувати хліба-солі.

Відомості про події, що описуються в думі «Іван Богун»
Кобзарі були виконавцями славетних українських дум. Однією з них є дума „Іван Богун”. Вона зображає один із епізодів визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Повстання очолив гетьман Богдан Хмельницький. На його заклик український народ одностайно піднявся на боротьбу і здобув блискучі перемоги над шляхтою. Одним із соратників Богдана Хмельницького був вінницький полковник Іван Богун.
Хоча за текстом думи дія відбувається у Вінниці, в її основі можуть лежати події, пов’язані з битвою під Уманню.
Взимку 1654-55 років на Україну вторглися татарські орди з метою грабунку і надання військової допомоги шляхетській Польщі.
10 січня 1655 року польсько-татарське військо облягло Умань. Захистом міста керував прославлений полковник Іван Богун. Умань була оточена високими валами і глибокими ровами. Щоб зробити вали недоступними, Богун наказав обливати їх водою і перетворити на слизькі льодяні гори.
Облога тривала 4 дні. Оточеним не вистачало провіанту, дошкуляв сильний мороз. У запеклих боях значних втрат зазнали обидві сторони. Сили оборонців танули. У вирішальний момент Богун зі своїми загонами непомітно вийшов із Умані, вдарив у тил польсько-татарському війську і після кровопролитного бою з’єднався з військом Хмельницького, яке поспішало на допомогу.
Унаслідок важких і тривалих боїв просування ворога углиб України було зупинено.

Речитативна декламація думи „Іван Богун”
Отже, Іван Богун став народним героєм. Недарма слава про його подвиги дійшла і до нашого часу. Спробуймо й ми розповісти про Івана Богуна в стилі народної думи - імпровізаційно-речитативно.
Імпровізаційно – це вигадуючи і одразу виконуючи мелодію до тексту, речитативом – співом, наближеним до мови. А ось вам і текст!
У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун.
«Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!»
Багато він ляхів та турків порубав, «в річку Буг утопляв».
Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати листа Хмельницькому, просив у гетьмана батьківської поради та підмоги:
«Просто Бога й тебе,
Дай помочі, порадь і повесели нас!..»
Зачувши це, Хмельницький через чотири доби прибув до Вінниці, знищив турецько—польське військо і визволив Богуна з козаками. Щиро дякував його за спасіння Іван Богун:
Слава Богу і хвала гетьману,
Що не дав нас у неволю, ляхам на поталу!

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української пісенної творчості – думами, а також визначили особливості звучання цих творів на прикладі думи „Іван Богун”.
 

Урок 11. КОБЗАР – НЕВМИРУЩИЙ НАРОДНИЙ СПІВЕЦЬ    
Вступ
На минулому уроці ми познайомилися з жанром української пісенної творчості, який характерний тільки українському народові.
Це – думи. Вони оспівують ратні подвиги українського народу, проповідують суспільну та сімейну мораль. Думи відрізняються від пісень імпровізаційно-речитативним оповідним характером мелодики.
Виконавцями дум були кобзарі, бандуристи, лірники.

Розповідь про кобзарів на Запорізькій Січі
На Запорізькій Січі існувало кілька шкіл, серед них – і кобзарська. Є історична згадка, що там навіть формували кобзарську сотню зі співців, що під час бою вміли застосувати шаблю та пістоль.
Якось у лютій битві між козаками та яничарами ніхто не міг здобути перемогу. Тоді гетьман дав наказ кобзарській сотні підтримати вояків.
Як заграли кобзарі «Метелицю», з гиком, свистом під градом стріл і куль, так неначе хто підмінив смертельно втомлених козаків. Де й сили взялися для атаки! Турки не витримали навального удару і в паніці кинулися навтьоки.
Кобзарі ніколи не корилися ворогам. За правду, яку вони розповідали, за підтримку бойового духу українського народу їх грізно карали.
У кожній бандурі – коштовна перлина :
Душа кобзаря – співця України.
Бо пісня про волю навік зостанеться,
Із серця у серце вогнем переллється.
А струни бандури сумують і плачуть.
В них наше минуле озветься неначе.
І ділиться болем, і душу лікує.
Хто серцем багатий, той спів цей почує.
Відомими кобзарями, що уславили свої імена відданим служінням музі та народу, були
Остап Вересай, Гнат Гончаренко, Федір Кушнерик, Іван Кравченко-Крюковський, Євген Адамцевич.
Пізніше, коли Січ було зруйновано, саме кобзарі повертали сучасників до минулого, нагадуючи, хто вони, чиї діти, ким закуті у ланцюги кріпацтва.
Тарас Шевченко назвав книгу своїх віршів «Кобзар» і утвердив цим невмирущість народних співців.

Образ кобзаря у вірші Т. Шевченка «Перебендя» та в образотворчому мистецтві
Послухайте уривок із вірша Тараса Шевченка
І поміркуйте, чия доля описана в ньому.
Перебендя старий, сліпий, -
Хто його не знає?
Він усюди вештаєшся
Та на кобзі грає.
А хто грає, того знають
І дякують люди:
Він їм тугу розганяє,
Хоть сам світом нудить.
Попідтинню сіромаха
І днює й ночує;
Нема йому в світі хати;
Недоля жартує
Над старою головою,
А йому байдуже;
Сяде собі, заспіває:
«Ой не шуми, луже!»
Заспіває та й згадає,
Що він сиротина,
Пожуриться, посумує,
Сидячи під тином.
Отакий-то перебендя,
Старий та химерний!..
Заспіває, засміється,
А на сльози зверне…
У вірші розповідається про долю старого кобзаря – перебенді, про його мандрівне життя, сповнене труднощів і випробувань.
Коли ви слухали вірш і розглядали репродукції картин, то напевне звернули увагу на те, що образ кобзаря створювали і поети, і художники.
Репродукції картин доповнили вірш Тараса Шевченка, хоч і написані вони різними авторами та в різний час.

Слухання. «Дума про козака Голоту»

Підсумки уроку
Сьогодні ми побачили, як життєві образи невмирущих народних співців (кобзарів) втілені в літературі та образотворчому мистецтві.
 

Урок 12. ПОСТАТЬ ТВОРЦЯ (МАРУСЯ ЧУРАЙ)    
Вступ
На попередніх уроках ми познайомилися з особливостями двох жанрів української пісенної творчості: історичними піснями та думами.
Ми вже знаємо, що вони мають спільні риси (тематизм, епічний характер) та жанрові відмінності (більшість історичних пісень мають куплетну будову з розгорнутим багатоголоссям, а думи відзначаються вільним віршованим розміром, імпровізаційно-речитативним характером виконання, інструментальним супроводом).

Відомості про легендарну піснярку Марусю Чурай
Про легендарну піснярку Марусю Чурай ходило чимало легенд і переказів. Хто вона? Витвір народної фантазії чи історична особа? На це питання поки що немає точної відповіді.
Михайло Стельмах писав: «Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості й хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси творців, імена яких загубила історія, та так загубила, що вже навряд чи й знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує і сьогодні по нашій землі. І тільки інколи, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких легендарних постатей належить народна поетеса Маруся Чурай».
Судячи з пісень, які їй приписують, ця дівчина була народжена для любові, але не знала її радощів і всі свої надії, все любляче серце по краплині передала в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають глибиною і щирістю висловлених почуттів, довершеністю форми, чарівністю мелодії.
За легендами і переказами Маруся Чурай була чудовою співачкою. Саме під час співу народжувалися поетичні тексти і мелодії, які швидко поширювалися у народі і збереглися до наших днів.
Дослідники поки що називають близько двадцяти пісень, приписуваних Марусі Чурай. Серед них «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «В кінці греблі шумлять верби», «Ой, не ходи Грицю та й на вечорниці» та інші.

Слухання української народної пісні „Засвіт встали козаченьки”

Аналіз прослуханого твору
Слід звернути увагу на маршовий характер твору, на особливу виразність тексту і мелодії, котра створює неначе зриму картину козацького війська, нестримного у своєму русі.
За народними переказами пісня «Засвіт встали козаченьки» була складена під час визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти під проводом Богдана Хмельницького. Піднявся на боротьбу з польськими поневолювачами і Полтавський полк, в якому начебто служив коханий Марусі – козак Григорій. Для дівчини розлука з коханим стала важким ударом. Тому складена нею пісня сповнена болю і страху перед невідомим.
У наші дні цю пісню виконують у маршовому темпі, але зовсім інакше співали її колись – повільно, проникливо, наповнюючи кожен рядок глибоким сумом.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка