Урок № музика мого народу (вступний урок до теми)



Сторінка3/5
Дата конвертації20.11.2018
Розмір0,73 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5

Підсумки уроку
Сьогодні ми відкрили ще одну сторінку історії, пов’язану з ім’ям легендарної піснярки Марусі Чурай.
 


Урок 13. ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНИХ МЕЛОДІЙ У ТВОРЧОСТІ КОМПОЗИТОРІВ    
Вступ
Протягом декількох уроків ми слухали, співали, аналізували народні пісні та визначали приналежність їх до різних жанрів української пісенної творчості. Виявляється, вона – дуже багата, і це можна використати, складаючи сучасну музику.
Сьогодні ми почуємо деякі з народних пісень, використаних у професійних творах видатних українських композиторів. Спочатку послухаємо уривок з опери основоположника української національної композиторської школи Миколи Лисенка «Тарас Бульба».
Пригадаймо, що опера – це вид театрального мистецтва, в якому поєднана інструментальна музика з вокальною.
Спробуйте почути та визначити у наступному уривку знайомі інтонації.

Слухання. М. Лисенко. Опера „Тарас Бульба” (увертюра)

Аналіз прослуханого твору
Ми прослухали вступ до опери – увертюру. Її, як правило, виконує оркестр. Увертюра вводить слухача до кола ідей, настроїв, що будуть розгортатися у творі.
Микола Лисенко ввів мелодію пісні «Засвіт встали козаченьки», авторство якої приписують Марусі Чурай, в увертюру до історико-героїчної опери «Тарас Бульба».
Знаючи, що увертюра налаштовує на подальші події, Лисенко хотів затвердити основну ідею твору – боротьбу козацтва проти соціального і національного поневолення українського народу і, напевне, вважав, що саме ця пісня може представити козацтво якомога глибше.

Відомості про сюжет опери „Тарас Бульба”
Послухайте короткий зміст сюжетної лінії опери «Тарас Бульба»
Київ. Майдан перед Братським монастирем. З’являється Кобзар, співає. Народ прислухається до його співу. Останні його слова: «Запасаймо ж товариша гострого в халяву: треба буде рятувати свою волю і ще й славу!» - викликають схвалення й підтримку серед людей. Та поява польських комісарів одразу змінює ситуацію – Кобзар усе переводить на жартівливу пісню.
Будинок Тараса Бульби. У розпалі співів і розмов Тарас підтримує думку їхати на Запоріжжя, бо там – справжня життєва наука для його синів Андрія та Остапа.
Запорізька Січ. Тарас дорікає козакам за бездіяльність, намовляє обрати на місце отамана іншого. Нарешті перед ним стає відважна і чесна людина – Кирдяга. Коли завершився обряд обрання кошового, приїздить посланець, який сповіщає про знущання поляків над простим людом. Рада приймає рішення йти в похід.
Ніч. Облога козаками міста Дубно, де вже почав панувати голод. Андрію, закоханому в дочку польського воєводи, не спиться. Як допомогти їй? Він наважується перейти у ворожий табір; збирає з возів припаси і потаємним ходом іде до міста.
У козацькому таборі Тарас звертається до козаків з промовою, в якій закликає до виконання священного обов’язку – захисту батьківщини. Надається наказ взяти місто штурмом. Та приходить звістка про зраду Андрія. Батько не може повірити в це. Він вирішує карати зрадника власною рукою і вбиває сина. Остап прощається з тілом брата і йде у бій. Козаки штурмують мури міста Дубно.

Відомості про увертюру до опери „Тарас Бульба”
Увертюра до опери «Тарас Бульба» складається з трьох тем. Розпочинається героїчною, закличною темою, яку виконує група духових інструментів. Далі музика швидко розвивається, з’являється друга лірична тема пісенного типу. Вона ллється як повноводний потік могутньої ріки
Урочистий крок третьої теми на мелодію пісні «Засвіт встали козаченьки» підсумовує попередній розвиток музики.
Ми вже дізналися зміст опери і проаналізували побудову увертюри. Тепер ще раз її прослухайте і прослідкуйте за розвитком тем.

Повторне слухання. М. Лисенко. Опера „Тарас Бульба” (увертюра)

Відомості про образ народу в опері „Тарас Бульба”
Велике значення в опері «Тарас Бульба» Микола Лисенко приділив образу народу, для створення якого він використав фольклор.
Таким чином ми повернулися до теми уроку („Використання народних мелодій у творчості композиторів”).
В одній зі сцен опери хор співає пісню «Слава нашим господарям», початкові слова якої взяті з однойменної української щедрівки.
Прослухайте щедрівку «Слава нашим господарям» та визначте її характер.

Демонстрація щедрівки „Слава нашим господарям”

Розучування щедрівки „Слава нашим господарям”
Урочисто, піднесено виконана щедрівка. Такі пісні звучать в оселях українців 13 січня, напередодні Нового року (за старим стилем). Щедрівники, зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві й господині, їх синові й доньці, іншим родичам.
Розучіть цю щедрівку. Зверніть увагу: мелодії заспіву та приспіву повторюються.
1. Слава нашим господарям,
Що так гарно нас приймали.
Приспів:
Щедрий вечір! Добрий вечір
Добрим людям на здоров'я.
2. Що так гарно нас приймали,
Медом-пивом пригощали.
Приспів.
3. Хай же буде ось ця зустріч
Поміж нами не остання.
Приспів.
4. Многі літа Вам прожити
Ми бажаєм на прощання.
Приспів

Караоке. Щедрівка «Слава нашим господарям»

Підсумки уроку
Отже, знання, отримані на уроках музики, дають нам підставу стверджувати, що композитори у своїх професійних творах використовують мелодії українських народних пісень. Це ми побачили, зокрема, на прикладі уривку з опери основоположника української національної композиторської школи Миколи Лисенка «Тарас Бульба».
 


Урок 14. ЛІРИЧНІ ПІСНІ    
Вступ
На попередніх уроках ми дізналися про декілька жанрів української пісенної творчості, а саме – жниварські пісні, жартівливі та колискові. Які з них тобі подобаються найбільше?
Послухай разом із четвертокласниками одну з таких пісень і поміркуй над цим.

Демонстрація пісні „Чом, чом, чом, земле моя”

Аналіз прослуханого твору
Авторами пісні є поетеса Віра Лебедєва та український композитор Денис Січинський, однак цей твір настільки пронизаний народністю, що його можна віднести до професійних у народному дусі.
Пісня «Чом, чом, чом, земле моя» вирізняється світлим ліризмом і широкою наспівністю, протяжністю. У ній передані почуття любові до рідного краю, гордості за нього.
Розучіть пісню. Зверніть увагу на поєднання рівних четвертних тривалостей із пунктирним ритмом, розподіл дихання на фразу в помірному темпі, протяжний, величний спів.
Розучування пісні „Чом, чом, чом, земле моя”
Караоке. Пісня „Чом, чом, чом, земле моя”
Відомості про особливості жанру ліричних пісень
Твори спокійного, наспівного, поетичного, ліричного плану відносить до жанру ліричних пісень. Ця музика покликана збагачувати духовний світ людини, прикрашати її повсякденне життя. Якщо простежити весь життєвий шлях людини, починаючи від її народження, то виявиться, що він тісно пов’язаний з ліричними піснями, адже в ньому є і ніжна любов матері до своєї дитини, побажання їй щасливої долі, і любов до рідного краю, краси його природи, і кохання, і розлука, і страждання, спричинені різними подіями.
Ліричні пісні широко співучі, багаті мелодично та ритмічно.

Слухання. Українська народна пісня „Віють вітри…”
Є багато українських народних ліричних пісень.
Деякі з них своїм задушевним характером мелодії навіть подібні до колискових, зокрема пісня „Віють вітри...”.
Послухайте її та поміркуйте над особливостями виконання цього твору.

Слухання. М. Калачевський. „Українська симфонія” . І частина (уривок)
Ми вже знаємо, що інколи композитори у своїх творах використовують мелодії українських народних пісень.
Послухайте, як цей прийом втілений у творчості українського композитора Михайла Калачевського.

Аналіз прослуханого твору
У прослуханому уривкові звуками симфонічного оркестру змальована картина лагідного літнього вечора. Знову ми чуємо мелодію української народної ліричної пісні "Віють вітри...". На ній побудовано тему головної партії першої частини «Української симфонії» видатного українського композитора Михайла Калачевського.
Поетично й лірично звучить мелодія пісні у вступі симфонії; далі, в головній партії - більш рухливо й збуджено.

Підсумки уроку
Отже, ми сьогодні познайомилися з жанром української ліричної пісні, якій характерна наспівність, поетичність і широта виконання.
 

Урок № 15. КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ    
Вступ
Серед української пісенної творчості значне місце посідає жанр, пов’язаний із порами року, тобто з календарем. Виконання пісень цього жанру супроводжується різними звичаями та обрядами.
Це – календарно-обрядові пісні. Навесні ми співаємо веснянки, влітку – купальські пісні, ближче до осені – жниварські.
Сьогодні ми розглянемо свята зимового циклу.

Розповідь про традиції свята Миколая
Зима багата на свята: Катерини, Андрія, Наума, Варвари… Скрізь лунають пісні.
Ось і Миколай завітав до нас у гості. Кожного року 19 грудня всі християни відмічають свято Миколая. Він є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його «пошановують» діти, для яких він є почесним охоронцем. Навіть існує легенда про те, що Миколай рятував дітей серед моря.
У цей день святий Миколай приносить кожній дитині подарунок, не забуваючи посоромити за нечемні вчинки (декому навіть приносить різочки). А діти намагаються не гнівити «діда Миколая, який знає про все».
Це свято відзначають урочисто. Діти співають багато пісень святому Миколаю та про св. Миколая.

Демонстрація української народної пісні „Забілів від снігу гай”
Прослухаємо і розучимо одну з пісень про святого Миколая.
Це – українська народна пісня „Забілів від снігу гай”.

Розучування „Забілів від снігу гай”

Караоке. Пісня „Забілів від снігу гай”
1. Забілів від снігу гай,
Йде святий ним Миколай.
Йде із янголом ясненьким,
Усміхаючись миленько.
2. Він за нас все пам'ятає,
Нагороди зготовляє.
Нам даруночки приносить,
Для нас ласки в Бога просить.
3. Втомлена іду я спати,
Сон стуляє оченята:
Добрий янголе святий,
Тихий сон мені навій.
4. Коли я що зле зробила,
І Наді мною білі крила
Ти, як завше, розпусти,
Все пробач і захисти.

Розповідь про різдвяні традиції
Одним із найбільших релігійних свят є Різдво, яке припадає на 7 січня. З ним пов’язують народження Ісуса Христа. Як стверджує християнське вчення, Діва Марія народила сина і сповила його в яслах.
Однією з традицій цього свята є співання колядок. У них найчастіше зустрічаються релігійні сюжети – уславлення Христа й Божої матері (Діви Марії) як втілення ідеї добра, благочестя та материнства як основи всього живого на землі.
Раніше колядували переважно ватаги хлопців. У деяких місцевостях України, крім хлопчачих, були й дівчачі ватаги. Люди вірили, що чим більше колядників одвідає оселю, тим щедрішим буде рік для родини.

Розповідь про обряди щедрування
Увечері 13 січня в оселях українців звучать ще одні календарно-обрядові пісні – щедрівки. Назва щедрівка, що збереглася до нашого часу лише в Україні, вказує на призначення цього виду пісенності: накликати щедрість природи величальними піснями.
У цей вечір щедрували переважно дівчата. Перед тим, як зайти до хати, щедрівники мали отримати запрошення. Отож, зібравшись на подвір’ї господаря, вони співали під вікнами: «Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?», а вже зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві, господині, їх синові, доньці та іншим родичам.
Незмінними учасниками щедрівницьких ватаг були костюмовані персонажі: Маланка (хлопець, вбраний у дівчачий одяг), Василько (дівчина, вбрана у хлопця), Дід-поводир з Козою (символом родючості й достатку), а також Чорт, Ведмідь, Циган, Циганка та інші.

Демонстрація щедрівки „Чи дома, дома”

Розучування щедрівки „Чи дома, дома”

Караоке. Українська щедрівка «Чи дома, дома»
Чи дома, дома, білий молодче?
Приспів: Щедрий, добрий, святий вечір.
(Приспів повторюється після кожного рядка)
Сидить він дома по кінець стола.
На нім шапочка, як мак дрібонька.
На нім чобітки, срібні підківки.
На нім кожушок дуже тоненький.
Бувай же здоров, білий молодче!
Не сам з собою, з вітцем, з маткою.
Із цілим домом, з Господом Богом.

Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули свята зимового циклу, а також познайомилися з жанром календарно-обрядових пісень, до яких відносять пісні, що виконують у певний день (або період) календаря. Вони супроводжуються звичаями і обрядами. До таких пісень відносять також колядки і щедрівки.
 

Урок 16. МУЗИКА МОГО НАРОДУ (ПІДСУМКОВИЙ УРОК)    
Вступ
Пісенна творчість українського народу, яка століттями складалась і збагачувалася, є золотим фондом української музичної культури, усним літописом життя нашої країни. Це її жива, яскрава, сповнена барв та істини історія народу.
Ми переконалися в тому, що народна і професійна музика виражають найрізноманітніші почуття і думки людей, розкривають життя народу у всій його повноті та багатстві.
Для професійних композиторів народна пісня стала невичерпною скарбницею прекрасних мелодій, образів та ідей. Тому так дбайливо і уважно ставляться вони до народної творчості, збирають і записують народні пісні, створюють обробки для різного виконання, використовують у своїх творах.

Музична вікторина
Ми сьогодні проведемо узагальнення знань. Зробимо це у вигляді музичної вікторини. Її завдання: прослухати музичні твори, які не звучали на уроках музики, і визначити їх належність до народної чи професійної музики, а також відповідність цих творів конкретному жанру.
Якщо хтось знає назву чи автора твору, то обов’язково назвіть їх.

Музична вікторина. Завдання 1
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить українська народна пісня «Ой Морозе, Морозенку»)

Музична вікторина. Завдання 2
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить українська народна пісня «Чи не той то Омелько»)

Музична вікторина. Завдання 3
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить українська народна пісня «Ой у полі плужок оре»)

Музична вікторина. Завдання 4
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить «Дума про Марусю Богуславку»)

Музична вікторина. Завдання 5
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить колядка «Спи, Ісусе, спи»)

Музична вікторина. Завдання 6
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить українська народна пісня «Ой у лузі червона калина»)

Музична вікторина. Завдання 7
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить „Колискова” В. Моцарта)

Підсумки уроку
Сьогодні у формі музичної вікторини ми підсумували знання з теми „Музика мого народу”.
 

Урок 17. МУЗИКА НЕ ЗНАЄ КОРДОНІВ (ВСТУПНИЙ УРОК ДО ТЕМИ)    
Вступ
Кожен народ має свої національні фольклорні здобутки. Крім того, в музичному мистецтві всіх народів можна знайти спільні й відмінні риси.
Послухайте декілька прикладів музичних творів різних народів. Спробуйте визначити, якому народу належить кожен із них, що між цими творами спільного і чим вони відрізняються.

Слухання музики. Визначення творів
(Звучить український народний танець гопак)
(Звучить білоруська народна пісня-танець «Бульба»)
(Звучить грузинський народний танець «Лезгинка»)

Аналіз прослуханих творів
Назви творів у тій послідовності, в якій вони звучали: український народний танець гопак, білоруська народна пісня-танець «Бульба», грузинський народний танець «Лезгинка».
Ці твори об’єднує те, що вони веселі, їм притаманна танцювальність, однак кожен із них має свої інтонаційні особливості, характерні музиці саме того народу, який вони представляють.
До речі, українська й білоруська музика мають більше спільного, адже ці народи належать до слов’ян і мають мовну та культурно-історичну спорідненість. Можна подивитися, наприклад, на національні костюми, музичні інструменти, якими користуються українці… і білоруси.
А ось від їх музики дуже відрізняється музика грузинського народу. Її можна назвати «гарячою», яким є і сам грузинський народ. У ній важливу роль відіграють ударні інструменти. Хочеться звернути увагу на своєрідну мелодику «Лезгинки» (незвичну для української музики).

Демонстрація української народної пісні „Вийди, вийди, Іванку”
Ми вже знаємо, що українські композитори у своїх творах інколи використовують мелодії українських народних пісень.
Послухайте музичний твір і визначте його жанр і характер.

Розучування. Українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»
1. Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку.
Зимували, не співали,
Весну дожидали.
2. Весна, весна, наша весна,
Та що ж ти нам принесла?
Старим бабам — по кийочку,
А дівчатам по віночку.
3. Звила ж я віночок вчора
Звечора, звечора,
З зеленого барвіночка
Та й повісила на кілочку.
4. Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку,
Зимували, не співали,
Весну дожидали.

Караоке. Українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»
Виконайте цю пісню з супроводом, зверніть увагу на активне звукоутворення і вмілий розподіл дихання.
Важливо не сповільнювати рух мелодії, стежити за тим, щоб вона звучала легко і плавно.

Слухання. П. Чайковський. Перший концерт для фортепіано з оркестром. Фінал (фрагмент)
Послухайте уривок з твору видатного російського композитора Петра Ілліча Чайковського та дайте відповідь на питання:
Яку знайому мелодію ви почули у запропонованому творі?
Які інструменти звучать?

Аналіз прослуханого твору
Багато років тому російський композитор Петро Ілліч Чайковський, перебуваючи в Україні, із захопленням слухав веснянку «Вийди, вийди, Іванку», що її співали сільські дівчата. Пізніше він включив її до свого твору. Ви, напевне, звернули увагу, що мелодія веснянки звучала у почерговому виконанні то фортепіано, то оркестру. Такі твори називаються концертами.
Саме в заключній частині (фіналі) Першого концерту для фортепіано з оркестром і прозвучала мелодія української веснянки «Вийди, вийди, Іванку». В інструментальному викладі вона поступово перетворюється з ліричної на стрімку танцювальну тему завдяки змінам темпу, ритму, динаміки та появі гострих акцентів.
Так українська народна пісня знайшла друге життя у творі російського композитора і звучить нині не лише в Україні, а й в усьому світі, тому що немає жодного справжнього піаніста, який би не виконував Першого концерту Чайковського.

Підсумки уроку
Сьогодні ми з’ясували, що в кожного народу є національна музика з власними особливостями. Також сьогодні на прикладі Першого концерту для фортепіано з оркестром Петра Чайковського ми переконалися, що зарубіжні композитори використовували теми українських народних пісень для створення музичних творів.
 

Урок 18. МУЗИКА УКРАЇНСЬКОГО ТА РОСІЙСЬКОГО НАРОДІВ    
Вступ
Близько двох тисяч років тому грецьким і римським вченим було відомо, що в Європі, між Карпатськими горами та Балтійським морем, живуть багаточисленні племена венедів. Це були попередники слов’янських народів. Часи проходили і територія помешкання слов’ян збільшувалася і зміщувалася. Саме зі слов’ян пішли сьогоднішні українці та росіяни. Тому і говоримо ми про їх історичну, мовну та культурну спорідненість.
Тому сьогодні ми спробуємо порівняти особливості музичної мови українського та російського народів. Розпочнемо зі слухання двох народних пісень і з’ясуємо, що їх споріднює.

Слухання. Українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»

Слухання. Російська народна пісня «Вниз по матушке по Волге»

Аналіз прослуханих творів
Прозвучали українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» і російська народна пісня «Вниз по матушке по Волге».
Ми почули, що в обох піснях розповідається про великі річки – Дніпро та Волгу, які є символами величі українського та російського народів, є втіленням любові та гордості за них. Вони звучать широко і розспівно, в них відчувається захоплення красою рідного краю, могутньою силою народу.
А тепер послухаємо ще одну, але вже професійну, «Пісню про Дніпро». Її авторами є поет Євген Долматовський та композитор Марк Фрадкін. Але спочатку познайомтеся з її «художньою біографією».

Відомості про пісню-думу „Пісня про Дніпро”
Лірико-патріотична пісня-дума „Пісня про Дніпро” створена у 1941 році, коли Україна була окупована фашистами. Євгенію Долматовському, російському поетові, довелося пережити страшні дні оточення, важкий шлях по дорогах знедоленої України до лінії фронту, переправу через Дніпро.
Гіркі слова «Ой, Дніпро, Дніпро» жили тут, біля берегів старовинної ріки, у плачах жінок, у коротких і сурових перегуках партизанів.
Ці слова поет поклав в основу пісні, музику до якої написав російський композитор Марк Фрадкін. Їй судилося стати однією з найулюбленіших пісень періоду Великої Вітчизняної війни.

Слухання. „Пісня про Дніпро”

Аналіз прослуханого твору
„Пісню про Дніпро” створена в народному дусі. Тут поєдналися і російська народна пісенність (адже її автори – росіяни) і українська, тому що писалася вона в Україні і про Україну.
У пісні оспівується велич ріки, її нестримна сила, могутність і непереможність нашого народу, звучить заклик до боротьби з фашистськими загарбниками.

Підсумки уроку
Сьогодні ми зрозуміли, що російська та українська музики дуже близькі, адже їх об’єднує історична, мовна та культурна спорідненість.
 

Урок 19. ЗНАЙОМСТВО З МУЗИКОЮ БІЛОРУСЬКОГО НАРОДУ    
Вступ
Ще одним сусідом України, музика якого близька до нашої є білоруський народ. Кордон між нами проходить на півночі нашої держави.
Край раскинулся мой у Днепра и Двины,
Там, где слышится гул беловежской сосны,
Где безкрайны пространства лесов и лугов,
Где на пашнях немолкнущий гром тракторов,
Где для дум соколиных высокий полет,
Где живет работящий и сильный народ,
Где Купалы и Коласа песни звенят,
Где леса партизанскою славой шумят.
Так писав про свою рідну Бєларусь поет Максим Танк.
Білоруси, як і українці, походять від слов’ян. У ІХ-ХІ століттях територія сучасної Білорусі входила до складу давньоруської держави – Київської Русі, яка пізніше розділилася на окремі князівства – так почалося формування білоруської народності, її мови, культури, звичаїв).

Демонстрація білоруської народної пісні «Перепілонька»
Якою ж є білоруська музика?
Щоб відповісти на це питання, послухайте білоруську народну пісню «Перепілонька» та поміркуйте над особливостями її звучання. Що зближує її з українською музикою?

Розучування пісні «Перепілонька»
Сумним характером мелодії, її протяжністю, жалібним змістом білоруська народна пісня «Перепілонька» нагадує українську пісенну творчість.
Ой у перепілоньки та й голівка болить.
Приспів:
Ти ж моя, ти ж моя перепілонька,
Ти ж моя, рідная, перепілонька.
(Повторюється після кожного рядка)
Ой у перепілоньки заболіли ніжки.
Ой у перепілоньки спинка заболіла.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка