Урок № музика мого народу (вступний урок до теми)




Сторінка4/5
Дата конвертації20.11.2018
Розмір0,73 Mb.
1   2   3   4   5

Караоке. Пісня «Перепілонька»

Слухання. К. М’ясков. «Білоруський танець»
Білоруська народна пісня «Перепілонька» дуже сподобалася українському композиторові Костянтину М’яскову. Послухайте, як він втілив мелодію цієї пісні у своєму творі та дайте відповіді на питання.
Який це тип музики – пісня, танець чи марш?
Який музичний інструмент виконує мелодію?
Аналіз прослуханого твору
Використавши мелодію білоруської народної пісні «Перепілонька», український композитор Костянтин М’ясков написав інструментальний твір для баяна під назвою «Білоруський танець».
Мелодія пісні з наспівної, протяжної перетворилася в танцювальну.
Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися із зразком білоруської народної музики – піснею «Перепілонька», почули, як втілив її у своєму інструментальному творі український композитор Костянтин М’ясков, а також ми помітили, що музика українців і білорусів має багато спільних рис.
Урок 20. СПОРІДНЕНІСТЬ МУЗИКИ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ    
Вступ
У кожного народу є своя національна музика. В одних випадках вона близька до української, в інших — істотно відрізняється.
Саме пісенність, танцювальність та маршовість є спільними рисами, що зближують музику різних народів і допомагають зрозуміти суть їх музичної мови.
Прослухайте три приклади музики слов’янських народів і поміркуйте, що в них спільного.
Слухання музики. Порівняльна характеристика трьох прикладів музики слов’янських народів
Звучить українська народна пісня «Женчичок-бренчичок» (І куплет )
Звучить білоруська народна пісня-танець «Бульба» (І куплет )
Звучить російська народна пісня «Светит месяц» (І куплет )
Демонстрація російської народної пісні „Со вьюном я хожу”
Танцювальність є спільною рисою трьох пісень, які ми прослухали.
Щоб визначити ще деякі спільні риси музики слов’янських народів, розучимо російську народну пісню „Со вьюном я хожу”. Прослухайте цей музичний твір і визначте його характер.
Розучування пісні „Со вьюном я хожу”
Хороводна російська народна пісня «Со вьюном я хожу» має наспівний характер; її мелодія спокійна, лірична і протяжна.
Караоке. Пісня „Со вьюном я хожу”

Порівняння народних пісень: російської „Со вьюном я хожу” та української „Ми кривого танцю йдемо”
Порівняймо мелодію української народної пісні «Ми кривого танцю йдемо» з мелодією російської народної пісні «Со вьюном я хожу».
Звучить російська народна пісня «Со вьюном я хожу» (І куплет )
Звучить українська народна пісня «Ми кривого танцю йдемо» (І куплет)
Мелодії двох хороводних народних пісень, які ми прослухали, наспівні, а їх побудові характерне повторювання деяких фраз та інтонаційних структур.
Саме такі особливості характерні й інструментальним награванням українського, російського та білоруського народів.

Слухання музики. Завдання
А тепер послухайте уривок із музичного твору і визначте: якою є його мелодія – народною чи професійною.
Який характер мелодії твору?
Звучить мелодія І частини Третього концерту для фортепіано С. Рахманінова на фортепіано.

Ми прослухали мелодію з Третього концерту для фортепіано видатного російського композитора, піаніста Сергія Рахманінова. Тому і музику ми вважаємо професійною, хоча вона близька до народних мелодій.


Звернемо увагу на плавність мелодії, характерну для російської ліричної народної пісні, адже вся вона побудована на поєднанні суміжних звуків, що й зумовило її наспівність.
Послухайте, яких якостей ця мелодія набула у виконанні фортепіано з оркестром.

Слухання. С. Рахманінов. Третій концерт для фортепіано з оркестром. І частина (фрагмент)

Підсумки уроку
Сьогодні ми знайшли спільні риси, що об’єднують музику слов’янських народів.

Урок 21. СПОРІДНЕНІСТЬ МУЗИКИ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ    
Вступ
Сьогодні ми продовжимо знаходити спільне в музиці слов’янських народів.
Послухайте музичний твір одного зі слов’янських народів і поміркуйте, музика якого народу прозвучала. Який жанр твору?

Слухання музики. Визначення твору
(Звучить коломийка)
Ми почули веселу, запальну коломийку. До речі, коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки.
Ми пам’ятаємо, що в коломийках стисло, але водночас дотепно й образно змальоване життя українського народу, його морально-естетичні погляди.

Слухання. Р. Щедрін. Концерт для оркестру «Пустотливі частівки»
У російського народу є музичні твори, схожі на коломийки. Їх називають частівками. Це російські народні пісні, які складаються з багаторазового повторення невеличких куплетів. За змістом частівки різні: від гострої сатири, пустотливого гумору до ліричних роздумів.
Ми знаємо, що інколи композитори звертаються до народної музики і використовують народні мелодії у своїх творах.
Видатний російський композитор Родіон Щедрін в інструментальному Концерті для оркестру спробував передати характерні особливості та настрій російських частівок. Він використав тему російської частівки і розвинув її у великий оркестровий твір.
Послухайте Концерт для оркестру „Пустотливі частівки” і зверніть увагу на виразну роль тембрів різних груп оркестру й окремих інструментів.

Аналіз прослуханого твору
У Концерті для оркестру Родіона Щедріна слід відзначити виразну роль тембрів різних груп оркестру (ударних і мідних духових), а також окремих інструментів.
Особливо виділяється труба, що виконує головну мелодію на фоні пустотливого «ухання» духових у низькому регістрі.

Розповідь про українські мотиви у творчості М. Глінки
Деяких композиторів надихає народна творчість не тільки свого народу, а й інших.
У 1838 році російський композитор Михайло Іванович Глінка здійснив велику подорож по Україні. Він побував у різних містах і селах, де слухав та вивчав українські народні пісні. Глінка був вражений красою української природи краю, милозвучністю мови, співучістю нашого народу.
„Обітована земля мого серця» – так називав Україну російський композитор. Тут він познайомився з українським поетом Віктором Забілою та написав на його вірші романси «Не щебечи, соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі».

Демонстрація романсу „Гуде вітер вельми в полі”
Сьогодні ми познайомимося з одним з романсів на музику Михайла Глінки та розучимо його.
Послухайте романс «Гуде вітер вельми в полі» й скажіть, про що розповідається в ньому та які засоби музичної виразності використав композитор, щоб надати творові саме українського колориту.
У пісні розповідається про нелегку долю козака. Мелодія наспівна, широка, водночас журлива і стурбована.
Для неї характерний помірний темп, широке легато. Здається, ніби вітер гойдає козака, хоче його заспокоїти та доля не дозволяє це зробити.

Розучування романсу „Гуде вітер вельми в полі”

Караоке. Романс „Гуде вітер вельми в полі”

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що у своїй творчості композитори часто використовують мелодії народних пісень. Крім того, ми відкрили ще одну сторінку творчості російського композитора Михайла Глінки, на яку вплинула саме українська народна музика.
 

Урок 22. МУЗИКА НАРОДІВ ЗАКАВКАЗЗЯ    
Вступ
Щоб зрозуміти музику народів Закавказзя, необхідно, перш за все, ознайомитися з їхньою природою.
Ланцюжки гір Великого Кавказу зі сніжними вершинами, глибокі ущелини, на дні яких стрімко біжать гірські річки, ліси на схилах гір, зелені долини з садами та виноградниками, морський прибій, який то набігає на берег з тихим шелестом, то розбивається об прибережні скелі з ревінням та гуркотінням, – така природа Закавказзя.
Своєрідні, надзвичайно цікаві народи цього регіону – грузини, вірмени та азербайджанці.
Яскравим є і національний колорит музики кавказьких народів, адже на характері музики відбивається вдача народу, особливості народного говору. Музика кавказьких народів, здебільшого стрімка й запальна, буває дуже співучою і ліричною.
Грузинський народний танець „Лезгинка” допоможе нам відчути колорит національної музики цього народу, його темперамент.
Послухайте „Лезгинку” та спробуйте визначити характерні особливості цього танцю.

Слухання. Грузинський народний танець „Лезгинка"

Демонстрація пісні „Курчатка”
Грузинській музиці властиві: „гострий” ритм, яскраві акценти, а також велика роль ударних інструментів
Сусідом Грузії є Азербайджан. Азербайджанські діти із великим задоволенням співають пісню «Курчатка».
Послухайте її і поміркуйте, що відрізняє азербайджанську музику від української.

Мелодія азербайджанської пісні „Курчатка” рухається плавно, водночас примхливо і вигадливо, наче змійка. Це надає твору особливого національного колориту.


Як і в українських піснях, у ній є розспіви. Однак в українській музиці вони поглиблюють почуття пісенності, а в азербайджанській – підкреслюють танцювальну основу, прикрашають мелодію своєрідним орнаментом.

Розучування пісні „Курчатка”
Зверніть увагу! Для передачі азербайджанського характеру перші слова «цип, цип…» слід співати коротко, легко і точно. У наспівних фразах розспіви виконуйте м’яко, прикрашаючи мелодію.

Караоке. Пісня „Курчатка”

Слухання. А. Хачатурян. Балет „Гаяне” (гопак)
Прослухаймо уривок із балету «Гаяне» видатного вірменського композитора Арама Хачатуряна.

Балет – це музично-хореографічна вистава, в якій органічно поєднані музика, танець, драматична дія та образотворче мистецтво.

Після слухання дайте відповіді на питання.


Музику якого народу нагадує звучання оркестру?
Чи прочули ви щось незвичне у звучанні твору?

Аналіз прослуханого твору
У виконанні оркестру ми почули своєрідне звучання знайомого нам українського танцю. Це схоже на український гопак із вірменським колоритом.
Якою б незвичною не була музика, якому б народу вона не належала, ми завжди зможемо відчути її танцювальний характер.

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з особливостями музики народів Закавказзя, а також на прикладі гопака з балету «Гаяне» Арама Хачатуряна зрозуміли, що якою б незвичною не була музика, якому б народові вона не належала, ми завжди зможемо відчути її танцювальний характер.
 

Урок 23. МУЗИКА НАРОДІВ СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ    
Вступ
Сьогодні ми здійснимо подорож до неповторного середньоазіатського краю.
Усіх, хто потрапляє сюди, вражає неосяжність просторів і рівнини Казахстану, родючі оазиси в роздолах річок, степи та пустелі, поля бавовни Узбекистану; вражають сині озера і гірські хребти Киргизстану, вершини яких вкриті вічними снігами та льодовиками, а також фруктові сади Таджикистану, вражають спека та піски пустелі Каракуми, що в Туркменістані.
Середньоазіатські народи зробили великий внесок у розвиток загальнолюдської культури. У ті часи, коли не мали своєї писемності, вони створювали прекрасні зразки усної народної творчості: народні співці прославляли подвиги своїх героїв, розповідали про чисту та вірну любов Лейлі та Меджнуна...
Якою ж є музика народів Середньої Азії?
Відповісти на це питання нам допоможе узбецька народна пісня-танець «Мавриги». Послухайте її, визначте найхарактерніші ознаки цієї музики.

Слухання. Узбецька народна пісня-танець «Мавриги»

Аналіз прослуханого твору
Танцювальність твору зближує його з музикою інших народів. В основі танцювальних рухів лежить своєрідний ритмічний рисунок, виразну роль у танці відіграють ударні інструменти, які супроводжують його мелодію. Саме це притаманне музиці Середньої Азії.
Щоб яскравіше відчути східний колорит цієї музики, доповніть її виконанням легких рухів руками, імітуючи садіння бавовни, витягування ниток, вишивання.

Ритмічний супровід до танцю «Мавриги»

Слухання. К. М’ясков. „Туркменський танець”
Послухайте ще один танець та поміркуйте, якому народу він може належати.

Аналіз прослуханого твору
Національна своєрідність туркменської музики яскраво втілена в концертній п’єсі для баяну «Туркменський танець», яку написав український композитор Костянтин М’ясков.
Ми зрозуміли це завдяки своєрідному ритмічному малюнку та вигадливому орнаменту мелодії, характерному саме музиці Середньої Азії.
Ось ще один приклад того, як до музики одного народу звертаються композитори інших народів.

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися багато цікавого: познайомилися з особливостями музики народів Середньої Азії; на прикладі «Туркменського танцю» Костянтина М’яскова побачили ще один із прикладів звернення композиторів одного народу до музики іншого.
 

Урок 24. МУЗИКА НАРОДІВ ПРИБАЛТИКИ    
Вступ
Сьогодні ми продовжимо наші подорожі і відвідаємо узбережжя Балтійського моря.
Тут знаходяться три сусідні держави: Литва, Латвія та Естонія, які називають країнами Прибалтики. Вони мають багато спільного.
Балтійське море, що омиває береги цих країн, відіграє важливу роль в їх житті. Кожного дня в море виходять сотні риболовецьких суден. Море – один з основних шляхів сполучення з різними державами. Воно впливає і на клімат прибалтійських країн: вологий морський вітер із заходу пом’якшує літню спеку та зимові холоди.
Прибалтика – це ще і край річок, озер, лісів і бурштину. Бурштин – скам’янілу смолу давніх соснових лісів – видобувають тут здавна. Вироби з прибалтійського бурштину археологи знаходять в Єгипті, Греції та Римі.
Велику увагу в країнах Прибалтики приділяють розвитку культури. Тисячі самодіяльних і професійних співаків, танцюристів, музикантів демонструють свої досягнення на великих співочих святах, які вже стали традицією. Заключні концерти відбуваються на так званих «співочих полях».
Спів у Прибалтиці чути скрізь і завжди. Тому, напевне, навіть діти із захопленням ставляться до цього виду мистецтва.
Однією з найулюбленіших дитячих народних пісень Латвії є календарно-обрядова пісня «Півник». Послухайте її та визначте характерні особливості цього твору.

Демонстрація латвійської народної пісні «Півник»

Розучування пісні «Півник»
1. Тільки ранок синій встане на зорі,
Кукуріка півник дзвінко на дворі.
2. Завтра починаються у нас жнива,
Буде працювати в полі вся рідня.
Приспів:
Дзвінко, півнику, співай,
Рано діток підіймай.
3. Будем в полі дружно жати ми ячмінь,
Буде чутно нашу пісню в далечінь.
Приспів.
4. Нам потрібно завтра теж раніше встать,
Бо ніяк не можна в день такий відстать.
Приспів.

Караоке. Пісня „Півник”

Слухання. Українська народна пісня „Женчичок-бренчичок”
Мелодії латвійської дитячої пісеньки „Півник” характерне світле забарвлення. У ній поєднано граціозну грайливість і співучість.
А тепер порівняйте пісню „Півник” з календарно-обрядовою українською народною піснею «Женчичок-бренчичок».

Слухання. К. М’ясков. «Литовський танець»
Обидві пісні веселі, пов’язані з працею в полі, але я відчув різницю в їх національному колориті.
А ми вже знаємо, що до особливостей народної музики дуже часто звертаються зарубіжні композитори.
Наприклад, український композитор Костянтин М’ясков спробував відтворити національний колорит литовської музики у творі, який так і називається «Литовський танець». Прослухайте його.

Підсумки уроку
Cьогодні ми познайомилися з музикою прибалтійських народів та відчули її національний колорит.
 

Урок № 25. УКРАЇНСЬКІ ВЕСНЯНКИ    
Вступ
Здавна в Україні побутує фольклорно-пісенний цикл, тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним побутом селян.
Пісні весняного календарного циклу, поряд з іншими землеробськими піснями, належать до найдавніших здобутків культури давніх східних слов’ян, яку успадкувала культура Київської Русі. Пізніше ці календарно-обрядові пісні, що століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.

Розповідь про традиції зустрічі весни
Весна – чи не найулюбленіша пора року. Лише згадка про неї пробуджує радість і нові надії. Її прихід відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти, тварини і рослини – усе, що є живого на Землі. Не випадково наші пращури у давнину пов’язували з весною і новолітування. Саме в березні вони відзначали Новий рік.
З давніх-давен не було села в Україні, в якому б не зустрічали прихід весни. Як тільки танув сніг і сріблястими струмками збігали води, а левади підсихали під проміннями весняного сонця, дітлахи зверталися до своїх неньок:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку!
Вважається, що саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися веснянкові забави.
Весну, за уявленнями наших предків, на крилах приносили пташки. Тому обрядове печиво випікали у формі пташок; діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.
Пташок викликаю
З теплого краю:
- Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу – «коли щука хвостом розіб’є лід». У веснянках висловлювалися вихваляння йти «полонку рубати, гагілку добувати».
У кожному селі до зустрічі весни готувалися з особливою ретельністю. Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, вдягали його у старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися і дівчата у вишитих блузках і з віночками на голові. Хлопці спалювали солом’яну ляльку, а попіл розсіювали довкола. Це означало, що весна остаточно переборола зиму.

Відомості про українські веснянки
Скрізь, із різних куточків, лунає музика – це дівчата водять хороводи і співають веснянки.
До речі, веснянки – це пісні на честь приходу весни
Звичай водити хороводи, співати веснянки, забавляти іграми, приуроченими весні, зберігся подекуди і до наших днів.
У кожній місцевості веснянки творилися і виконувалися по-різному, навіть мали свої назви (гаївки, маївки, ягілки, гагілки…). Виконаймо й ми одну з них!
Наприклад, українську веснянку «Соловеєчку, сватку, сватку».

Повторення веснянки «Соловеєчку, сватку, сватку»

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що календарно-обрядові пісні, які століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.
А також ми ширше познайомилися із традиціями зустрічі весни в Україні.
 

 
 


Урок № 26. МУЗИКА НЕ ЗНАЄ КОРДОНІВ    
Вступ
Сьогодні в нас не звичайний урок, а узагальнюючий. Ми підведемо підсумки вивченого матеріалу з цієї теми. На попередніх уроках ми слухали і виконували музику різних народів, порівнювали її з українською, визначали спільні та відмінні риси.
І дійшли до висновку: чим би не відрізнялася музика якогось народу від української, вона нам завжди зрозуміла так само, як і українська музика – іншим народам. Музика зближує і збагачує народи, тому що її мова інтернаціональна, вона не має кордонів.

Тестове завдання 1
З огляду на мовну та культурно-історичну близькість музика українського народу має спільну основу з музикою ...
Народів Середньої Азії
Народів Закавказзя
Слов’янських народів

Тестове завдання 2
Твір, мелодію якого П.Чайковський використав у фіналі Першого концерту для фортепіано з оркестром
Українська веснянка
Російська частівка
Грузинський народний танець «Лезгинка»

Тестове завдання 3
Жанр української народної пісні «Вийди, вийди, Іванку»
Колядка
Веснянка
Коломийка

Тестове завдання 4
У наведеному переліку позначте білоруські народні пісні
«Перепілонька»
«Бульба»
«Светит месяц»
«Вербовая дощечка»
«Мавриги»

Тестове завдання 5
Композитор, який використав у своїй творчості мелодію білоруської народної пісні «Перепілонька»
К. М’ясков
М. Леонтович
П. Чайковський

Крок № 8. Тестове завдання 6
Спільні риси музики слов’янських народів
Пісенність, танцювальність, маршовість
Велика роль ударних інструментів
Близькість мелодичних зворотів
Гострий ритм, яскраві акценти

Тестове завдання 7
Позначте правильне твердження
Частівки – українські історичні пісні
Частівки – російські народні пісні, які складаються з багатократного повторення невеличких куплетів
Частівки – російські колискові пісні

Тестове завдання 8
Автор Концерту для оркестру «Пустотливі частівки»
С. Рахманінов
П. Чайковський
Р. Щедрін

Тестове завдання 9
Романс М. Глінки «Гуде вітер вельми в полі» написаний в дусі ...
Українських народних мелодій
Вірменських народних мелодій
Російських народних мелодій

Тестове завдання 10
Композитор, у творчості якого український гопак наділений вірменським колоритом
П. Чайковський
А. Хачатурян
Г. Гусейнлі

Тестове завдання 11
Ознака музики народів Середньої Азії
Визначна роль ударних інструментів
Наспівна мелодійність у виконанні струнних інструментів
Маршовість, близька козацьким пісням

Тестове завдання 12
Заходи, проведенням яких славиться Прибалтика
«Співочі свята»
Театральні вистави
Музичні ярмарки

Підсумки уроку
Сьогодні відбулося тестування з теми „Музика не знає кордонів”, і ми ще раз пересвідчилися, що чим би не відрізнялася музика певного народу від української, вона нам завжди зрозуміла так само, як і українська музика – іншим народам.
 

Урок № 27. МУЗИКА НЕ ЗНАЄ КОРДОНІВ    
Вступ
Cьогодні ми розкриємо новий аспект взаємозв’язку між музичним мистецтвом різних народів і спробуємо зрозуміти інтернаціональну сутність музичної мови.
Прослухайте дві пісні мовою різних народів. Спробуйте визначити їх характери, образний зміст.

Слухання музики

Аналіз прослуханих творів
Ці пісні контрастні за характером. Слід відмітити, що перша – ніжна, плавна і сумовита. Ми чуємо незвичайні інтонації негритянської колискової пісні. Це Колискова з опери «Поргі та Бесс» видатного американського композитора Джорджа Гершвіна.
Негритянські джазові колискові інтонації цієї пісні істотно відрізняються від інтонацій українських колискових пісень або пісень інших народів своїми гострими зрушеннями (так званими синкопами), що підкреслюють плавність мелодії. Виконує колискову соліст у супроводі хору.
Другий твір, який ми прослухали, – болгарська народна жартівлива пісня «Посадив полин я». Вона жвава, грайлива і жартівлива.
Цій пісні характерне і розширення від куплету до куплету за рахунок додавання до кожного наступного куплету нових фраз. У цьому творі головна роль належить хору.
Хоча слова цих двох пісень не всім зрозумілі, музика допомогла зрозуміли їх характер і зміст.
Отже, кожен народ має свою не лише розмовну, а й музичну мову. Вона, на відміну від розмовної, зрозуміла нам без перекладу, за її допомогою виражають певні почуття й образи.

Слухання музики
Прослухайте музичний твір уже відомого нам норвезького композитора Едварда Гріга і спробуйте визначити характер музики й образний зміст.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка