Урок №1 Життя І здоров'я людини. Безпека життєдіяльності. Ризики І небезпеки



Сторінка1/21
Дата конвертації18.10.2018
Розмір0.68 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

УРОК № 1


Життя і здоров'я людини.

Безпека життєдіяльності.

Ризики і небезпеки

Мета: сформувати в учнів поняття про здоров'я та основні складові здоров'я, розглянути поняття «ризик» та схарактеризувати виправдані та невиправдані ризики, розвивати вміння оцінювати ризики, що виникають у повсякденному житті, формувати навички, що сприяють збереженню здоров'я, виховувати дбайливе ставлення як до власного здоров'я, так і до навколишнього світу.

Матеріали та обладнання: фотографії або ілюстрації надзвичайних та екстремальних ситуацій, комп'ютерна презентація MS РоwerPoint

Поняття: безпека життєдіяльності, ризик, навколишнє середовище, здоров'я, екстремальна ситуація, надзвичайна ситуація.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Привітання.

2. Перевірка присутності учнів.

3. Перевірка готовності учнів до уроку.

4. Перевірка підготовленості приміщення до уроку.

5. Концентрація уваги.

6. Постановка завдань уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ



  • Фронтальна бесіда

— Пригадайте, що таке безпека та небезпека.

— Що потрібно робити, якщо ви потрапили в небезпечну ситуацію?

— Чи впливає спосіб життя людини на її здоров’я?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



  • Запитання до учнів

Чи доводилось вам опинятися в небезпечних, ризикованих ситуаціях?

Хто допоміг вам знайти вихід з подібної ситуації?

Яку допомогу можете надати ви, якщо людина поруч із вами опиниться в складній ситуації?


  • Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

Слайд № 1

Епіграф до уроку:



Людина є мірилом усіх речей.

Протагор, давньогрецький філософ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ



1. Безпека життєдіяльності

  • Розповідь учителя з елементами бесіди

Щодня у сонячну погоду чи в дощ йюди виходять зі своїх домівок, поспішають на роботу, на навчання, спілкуються, пересуваються на автомобілях або в громадському транспорті — просто живуть та працюють. І щодня людину оточує безліч небезпек. Це можуть бути як небезпеки природного походження бурі, урагани, цунамі, землетруси, так і небезпечні ситуації, що виникають унаслідок діяльності самої людини, пожари, аварії на дорогах, вибухи небезпечних речовин у побуті та на виробництві або кримінальні небезпеки.

Слайд № 2

Безпека життєдіяльності (БЖД) — це наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі.



Слайд З

Демонстрація таблиці (або схеми).




Довкілля, або навколишнє середовище

Природне

Техногенне

Соціальне



Природне середовище — це біосфера, зовнішня оболонка Землі, що охоплює частину атмосфери, гідросферу та верхню частину літосфери.

Техногенне середовище створене людиною. Розрізняють побутове та виробниче техногенне середовище.

Побутове середовище — це середовище проживання та відпочинку людини ( житлові будівлі, стадіони, театри, кінотеатри, різноманітні комунальні споруди, громадський

транспорт). Виробниче середовище — це середовище, у якому людина здійснює свою трудову діяльність (заводи, фабрики, наукові установи тощо).



Соціальне середовище — оточуючий людину соціальний світ (соціум), який поєднує суспільні (матеріальні та духовні) умови становлення, існування, розвитку та діяльності людей.

Людина й довкілля нерозривно пов’язані між собою та впливають одне на одного. У давні часи людина більш потерпала від природних явищ та небезпек, а сьогодні, в епоху технічного прогресу, ситуація змінилася — вплив діяльності людини на оточуючий світ несе ознаки небезпеки для природного середовища, для здоров’я людини, і навіть для виживання людства в цілому.



  • Прийом «Вільний мікрофон»

Слайд № 4

— Пригадайте, яким чином навколишнє середовище може впливати на здоров’я людини.

— Які приклади негативного впливу діяльності людини на довкілля ви можете назвати?

2. Здоров'я і благополуччя


  • Слово вчителя

— Чому слід піклуватися про здоров’я?

У кожної людини своя мотивація бути здоровим: хтось хоче бути гарним, струнким; дехто вважає, що для досягнення успішної кар’єри в певній професії треба бути здоровою людиною; для когось здоров’я означає заощадження коштів на ліках, а для декого — це активне довголіття, радість повноцінного життя. Як би там не було, але загальновідомим є те, що лікуватися набагато дорожче, ніж вести здоровий спосіб життя. Не випадково, вітаючи один одного з днем народження або з приводу іншого свята чи події, ми бажаємо здоров я і щастя. Дійсно, ці два поняття нерозривно взає-

мопов язані. Безперечно, без здоров’я не може бути щастя. Тому, щоб зберегти власне здоров’я та здоров’я інших людей, необхідно вдосконалювати вміння та навички здорового способу життя.

Давайте детальніше розглянемо поняття «здоров’я».



Слайд № 5

За визначенням Клавдія Галена, давньоримського лікаря та природознавця, класика античної медицини, «Здоров’я — це стан, за якого ми не відчуваємо болі і який не заважає виконувати функції нашого щоденного життя і робити все, що ми хочемо».

Тобто здоров’я — це стан живого організму, за якого всі органи здатні виконувати свої життєві функції.

Але таке визначення охоплює лише біологічні показники. А людина, хоч і є частиною живої природи, але виконує не тільки біологічні, а й соціальні функції.



Слайд № 6

Здоров’я це функціональний стан організму людини, що забезпечує тривалість життя, фізичну та розумову працездатність, достатньо високий рівень самопочуття, а також народження здорового потомства.



  • Слово вчителя

Благополуччя — це задоволення від насиченого подіями життя. Вам це подобається? Звісно, кожному б хотілося мати цікаве життя, вірних друзів, кожен прагне займатися улюбленою справою й досягти в ній успіху.

Проаналізувавши досвід багатьох благополучних, успішних і щасливих людей, учені зробили висновок: щоб бути благополучним, успішним, щасливим, треба вчитися цього так само, як математики, хімії чи історії.

Ми також будемо набувати корисних життєвих навичок. У 6-му класі ми навчимося планувати свій час, раціонально харчуватися, доглядати за своїм тілом, тренуватись і загартовуватися. Сподіваюся, що ці вміння стануть невід’ємною час­

тиною вашого способу життя.



3. Життєві навички, що сприяють збереженню здоров'я

  • Слово вчителя

Життєві навички — це здатність людини до позитивної поведінки, подолання труднощів повсякденного життя (згідно з визначенням ВООЗ).

— Як ви вважаєте, які навички сприяють збереженню та покращенню здоров’я людини?



  • Робота в групах (або в парах)

Слайд № 7

Учням пропонується обдумати та тезисно занотувати (можна на чернетках) орієнтовний перелік навичок, що сприяють збереженню здоров’я.



  • Бесіда, заповнення схеми на дошці та в зошитах

Слайд № 8

До уваги учнів пропонується схема «Навички, що сприяють здоров’ю», що відображає розподіл навичок за трьома складовими здоров’я.

Можна також роздрукувати незаповнену схему, а учні доповнять її своїми прикладами. (Роздавальний матеріал до уроку.)

Завдання: розподілити за трьома стовпчиками ті навички, які були занотовані на попередньому етапі (під час роботи в групах).

Орієнтовний зміст схеми:



4. Поняття про ризик. Виправдані та невигї|завдані ризики.

Сьогодні проблема збереження здоров’я та безпечної життєдіяльності є однією з основних проблем світової спільноти. Причини загострення проблеми безпеки життєдіяльності активно вивчаються та аналізуються. Серед них — виснаження природних ресурсів, забруднення довкілля, складна демографічна ситуація, низький рівень екологічної культури. Навіть у повсякденному житті людину оточує безліч потенційно небезпечних предметів і ситуацій.



  • Дослідницька діяльність учнів

Слайд № 9

Висувається гіпотеза: «Ьудь-яка діяльність є потенційно небезпечною».

Завдання:

1. Дослідити, які потенційні небезпеки оточують людину щодня.

2. Розробити алгоритм дій при потраплянні в надзвичайну,екстремальну ситуацію.

Для підтвердження або спростування пропонованої гіпотези нам потрібно оволодіти певними знаннями.

Етапи дослідницької діяльності:

1. Робота з підручником, запис у зошиті визначень.

Учні самостійно опрацьовують текст підручника, записують визначення поняття «ризик», вивчають та записують класифікацію видів ризику (у вигляді схеми або таблиці).

2. Складання опорного конспекту в зошиті за розповіддю вчителя.



  • Розповідь учителя з елементами бесіди

Екстремальна ситуація — це умови, за яких існує реальна загроза життю та здоров’ю людини.

Надзвичайна ситуація — це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на об’єкті або території, що призвело (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.

— Що таке ризик? Які види ризику вам вже відомі?



Ризик — це можлива небезпека. Ризики бувають виправдані та невиправдані.

Виправдані й невиправдані ризики

Іноді ризик є справою благородною. Наприклад, відмовитися від небезпечної пропозиції, захистити того, з кого насміхаються однокласники, навіть першим підійти, щоб познайомитися. Такі ситуації потребують певної сміливості, а іноді й неабиякої відваги. Але водночас саме за складних обставин людина набуває упевненості та розвивається як особистість.



  • Назвіть ще приклади виправданого ризику. (Узяти участь у змаганнях, захистити

слабшого, рятувати чиєсь життя, загасити невелику пожежу тощо.)

  • Назвіть кілька прикладів невиправданого ризику. (Залишати без нагляду малих

дітей, запливати на глибину, гратися з вибухонебезпечними речовинами, ходити по ламкій кризі, перебігати дорогу перед автомобілями.)

Деякі люди мають схильність до нерозумних ризиків — курять, вживають алкоголь, наркотики, агресивно поводяться або вчиняють протиправні дії. Таку поведінку називають невиправдано ризикованою.

Зазвичай певні види ризикованої поведінки тягнуть за собою інші. Тому кажуть, що тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотиків, насилля та інші безвідповідальні вчинки «ходять поруч». Більшість кримінальних злочинів, ДТП, утоплень, нещасних випадків у побуті й на виробництві пов язані з невиправдано ризикованою поведінкою.

Як ви гадаєте, як можна оцінити потенційну небезпечність (ризикованість) ситуації?

Для того щоб визначити рівень небезпеки, використовують:


  • категорії небезпеки (катастрофічна, критична, гранична, незначна), що встановлюють кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов;

  • рівень імовірності небезпеки (часта,''випадкова, віддалена, неймовірна).

Слайд №10

Типи небезпечних ситуацій:

1. Природні небезпеки. Поділяються на абіотичні та біотичні.

Абіотичні небезпеки зумовлені дією неживої природи.

За місцем виникнення їх поділяють:



  • на літосферні (землетруси, виверження вулканів, зсуви, гірські обвали, викиди гірських порід, ерозію ґрунтів тощо);

  • гідросферні (цунамі, повені, снігові лавини, льодові затори, шторми тощо);

  • атмосферні (урагани, зливи, град, тумани, блискавки, ожеледь тощо);

  • космічні (падіння великого космічного тіла, сонячне та космічне випромінювання).

Біотичні небезпеки, зумовлені дією одних організмів на інші, тобто створюються небезпечними рослинами, тваринами, рибами, комахами, грибками, бактеріями, вірусами.

Природними джерелами небезпек породжуються також такі небезпечні та шкідливі явища, як аномально високі або низькі температури, природне йонізуюче та ультрафіолетове випромінювання тощо.

2. Техногенні небезпеки. Виникли з появою перших міських поселень, коли почали з’являтися штучні технічні споруди. Справжня техносфера сформувалася в епоху

промислової революції, коли пара та електрика дозволили багаторазово розширити технічні можливості людини. Виникли процеси, що не властиві біосфері, такі як

одержання металів та інших речовин, виробництво енергії на атомних електростанціях, синтез невідомих органічних речовин. Одночасно із цим різко зросла імовірність небезпек, що пов’язані з технологічною діяльністю людини.

3. Соціальні та політичні небезпеки. Пов’язані із життям людини в суспільстві. Носіями соціальних небезпек є як окремі люди, так і певні соціальні групи. Поширення соціальних небезпек зумовлено особливостями поведінки людей. Соціальними небезпеками є всі протиправні (незаконні) форми насилля, уживання речовин, що порушують психологічну й фізіологічну рівновагу людини (алкоголь, наркотики тощо), шахрайство, шарлатанство. До найхарактерніших політичних небезпек можна віднести конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, тероризм, ідеологічні, міжпартійні та збройні конфлікти, війни.

4. Природно-соціальні небезпеки. Створюються чинниками біологічного та антропогенного походження. До природно-соціальних небезпек належать епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД, наркоманія.

Слайд №11

Ситуації, що потребують негайних дій із високим рівнем ризику, належать до екстремальних та надзвичайних.

Причини виникнення надзвичайних ситуацій:


  • аварії

  • катастрофи

  • стихійні лиха

5. Оцінка ризиків у повсякденному житті

  • «Мозковий штурм»

Слайд №12

— Запропонуйте варіанти можливих дій в надзвичайній ситуації.

Методична порада

«Мозковий штурм» — це ефективний інтерактивний меїод колективного обгово­

рення. Він спонукає виявляти знання шляхом вираження думок усіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми.

Етапи колективної роботи:

1. Створення банку ідей. На даному етапі важливо утримуватись від критичних

зауважень, головна мета — напрацювати якнайбільше можливих рішень. У тому числі таких, що на перший погляд здаються недоцільними. Якщо ідеї явно вичерпалися, слід переходити до наступного етапу.

2. Аналіз ідей. Усі висловлені ідеї розглядаються критично. При цьому слід до­

тримуватися основного правила: у кожної ідеї бажано знайти щось корисне, раціональне зерно, можливість удосконалити цю ідею або хоча б застосувати за інших умов.

3. Обробка результатів. Відбираються найбільш вдалі рішення, створюється алго­

ритм дій при потраплянні в надзвичайну ситуацію.



Слайд №13

  • Аналіз та обговорення схеми «Алгоритм дій в надзвичайній ситуації»




  • Підведення підсумків дослідницької діяльності. Метод «ПРЕС»

Слайд №14

Запитання для прес-методу:

1. Чи довели ми нашу робочу гіпотезу, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна?

2. Які дії є найефективнішими в екстремальній ситуації?

Етапи:

1. Позиція.



Я вважаю, що ... (Висловте свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.)

2. Обґрунтування.



Тому, що ... (Наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.)

3. Приклад.



Наприклад ... (Наведіть факти, що підтверджують ваші докази, вони зміцнять вашу позицію.)

4. Висновки.



Тому ... (Узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто це заклик прийняти вашу позицію.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

  • Практична робота «Відпрацювання алгоритму дій при потраплянні в екстремальну ситуацію»

Слайд №° 15

Учні працюють у парах. Результатом роботи є два складені алгоритми із переліком дій у запропонованих ситуаціях.

Складіть алгоритм дій:

1) Для підлітків, які опинилися в кінотеатрі та почули сигнал пожежної тривоги;

2) у ситуації, коли ваш товариш отримав травму ноги при падінні.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Слайд 16

Протягом тижня намагайтесь аналізувати, як часто вам доводиться ризикувати.



VIІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

  • Фронтальна бесіда

— Чи досягли ми мети уроку?

— Які висновки ви зробили сьогодні?


УРОК № 2


Вплив природних чинників на здоров'я

людини. Небезпеки природного середовища

Мета: вивчити вплив природних чинників на'здоров'я людини, розглянути

основні небезпеки, що можуть загрожувати людині в природному се­

редовищі, розвивати екологічне мислення, відповідальне ставлення до

навколишнього світу, виховувати свідоме ставлення до збереження

власного здоров'я.

Матеріали та обладнання: фотографії, плакати, ілюстрації, на яких зображені різнома­

нітні кліматичні умови, приклади небезпечних явищ природного середовища.



Поняття: природне середовище, довкілля, біотичні та абіотичні чинники, атмосфера, літосфера, ґрунт, гідросфера.

Тип уроку: комбінований (засвоєння нових знань, практична робота).

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ


  • Взаємоопитування, робота в парах

Учні опитують один одного за запропонованим учителем переліком запитань (роздавальний матеріал до уроку).

Після завершення роботи в парах учитель може викликати кількох учнів, які проаналізують відповіді своїх напарників, визначать питання, що виявилися складними.



  • Обговорення домашнього завдання

— Поділіться своїми спостереженнями щодо ризикованих ситуацій у вашому житті.

— Які ризики були виправданими, а які — ні?

— Чи можна було уникнути невиправданих ризиків?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інформація для обміркування

Двоє дітей 12 і 11 років заблукали в лісі біля с. Таврійське. Вони приїхали з Мико­

лаївської області в гості до бабусі й пішли гуляти до лісу. Під час прогулянки почалася гроза й злива, діти злякались та не знайшли дороги додому. Бабуся тільки надвечір почала шукати зниклих онуків і близько до опівночі звернулася до рятувальників. Дітей шукали співробітники лісової охорони Гладківського і Збурївського лісових господарств, працівники міліції, підрозділ МНС України в Херсонській області, пожежники — у рятувальній операції брали участь близько 200 осіб. Пошуки тривали 16 годин. У результаті пошуків дітей знайшли на шосе біля лісу, де вони провели понад добу.

(За матеріалами МНС України.)


  • Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

  • Які небезпеки для людини існують у природі? Яким чином умови навколишнього

середовища впливають на здоров’я людини? Як захистити себе за несприятливих природних умов?

Про все це ми дізнаємося сьогодні на уроці.

Епіграф до уроку:

Природу найлегше підкорити,

підкоряючись їй.

Френсіс Бекон,

англійський політик,

філософ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вплив навколишнього середовища на здоров'я людини



  • Розповідь учителя з елементами бесіди

Середовище, що оточує людину, формувалось мільйони років. Воно складається з природного середовища, яке утворилося в процесі еволюційного формування Землі й життя на ній; штучного середовища, створеного людьми в процесі розвитку (господарсько-побутової, промислової, транспортної, енергетичної та інших інфраструктур); природних ресурсів, без яких неможливе існування та розвиток суспільства. Природна сфера об’єднує ґрунти, надра, гідросферу, атмосферу, флору, фауну, ландшафти.

Природне середовище — біосфера, зовнішня оболонка Землі, що охоплює частину атмосфери, гідросферу та верхню частину літосфери, які взаємопов’язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії.

Біосфера — сфера, куля — оболонка Землі, заселена живими організмами, що пе­

ребуває під їх впливом і зайнята продуктами їх життєдіяльності; «плівка життя»; глобальна екосистема Землі.



Атмосфера — це газова оболонка Землі, що обертається разом із нею. Саме

тут розташований озоновий шар, який захищає життя на Землі від жорсткого випромінювання Сонця. Сонячна радіація, що доходить до земної поверхні, має зовсім безпечний рівень, оскільки всі шкідливі ультрафіолетові промені «в’язнуть» у цьому невидимому, легкому шарі повітряного океану. Найважливіший компонент атмосфери — кисень 02, необхідний для дихання людей, тварин, переважної більшості рослин

і мікроорганізмів. Основним джерелом утворення кисню є процес фотосинтезу зелених рослин. Водяна пара, що також є складовою атмосфери, є джерелом утворення хмар, туманів, опадів. Вона захищає земну поверхню від надмірного охолодження.

Гідросфера — це водна оболонка Землі. До надземної частини гідросфери,

що вкриває 70 % поверхні земної кулі, належать океани, моря, озера, річки, а також льодовики, у яких вода перебуває у твердому стані. Вода є основою існування життя на Землі. Для величезної кількості живих організмів, особливо на ранніх етапах розвитку біосфери, вода була середовищем зародження життя та розвитку. Живі організми на 60-98 % складаються з води, й усі їхні життєві функціональні процеси

пов’язані з водою. Обмін речовин в організмах можливий лише за наявності води, оскільки майже всі хімічні та фізіологічні процеси відбуваються у водних розчинах органічних та неорганічних речовин або за обов’язковою участю в них води. Процеси травлення і засвоєння їжі в травному каналі та синтез живої речовини в клітинах організмів відбувається виключно в рідкому середовищі. Втрата організмом лише 10-20 % води призводить до його загибелі. Без води людина може прожити не більше ніж п’ять діб. Води багатьох джерел і водоймищ мають лікувальні властивості.

Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, яка об’єднує земну кору із

частиною верхньої мантії Землі й складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід. Ґрунти мають велике значення для життя. Вони відіграють важливу роль у кругообігу води, речовин і вуглекислого газу. Без ґрунту неможливе життя рослин і тварин на суші. Він є джерелом мінеральних і органічних речовин та унікальною лабораторією, у якій відбуваються процеси розкладу та синтезу органічних речовин.

Ґрунти є основним джерелом отримання продуктів харчування людей. Він впливає на формування здоров’я людини, оскільки є чинником, що формує геохімічні процеси, від яких залежить хімічний склад організму людини. Ґрунт є також джерелом мінеральних речовин, необхідних для обміну речовин і для росту рослин, які вживають люди й тварини. У земній корі знаходиться багато різних корисних копалин: горючих, металіч­

них, а також таких, що є сировиною для хімічної, харчової, будівельної промисловості.

Людина вже давно живе не в природних умовах, а мешкає в антропогенно зміненому, трансформованому під впливом своєї діяльності середовищі. У життєвому циклі людина та навколишнє середовище складають єдину систему «людина — довкілля».

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка