Урок №28 Навчальне завдання Взаємодія образотворчого мистецтва з літературою. Ілюстрування літературних творів




Скачати 324,03 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.10.2018
Розмір324,03 Kb.
  1   2   3
Висока Л. В.,

учитель образотворчого мистецтва, художньої культури Маньківської

загальноосвітньої школи I-IIIступенів №1 Маньківської районної ради Черкаської області

Урок № 28

Навчальне завдання - Взаємодія образотворчого мистецтва з літературою. Ілюстрування літературних творів
Орієнтовні тематичні вправи та завдання - Створення ілюстрації на теми казок: «Івасик-Телесик», «Мудра дівчинка», «Коза-Дереза».

Техніка та матеріали - техніка на вибір учня.
Тема. Створення ілюстрації на тему казки: «Івасик-Телесик»
Мета : - навчити учнів виконувати ілюстрації до української народної казки « Івасик-Телесик », дати поняття про ілюстрацію, як різновид книжкової графіки ;

- удосконалювати навички узагальнення окремих елементів, передачі характерних рис казкових героїв, їхнього вбрання, оточення тощо;

- навчити учнів самостійно покращувати технічні навички зображувальної діяльності, вибирати способи зображення відповідно до характеру образу, користуватися акварельними фарбами;

- розвивати композиційні вміння та навички учнів, естетичні почуття, творчу фантазію, уяву;

- виховувати охайність у роботі, естетичне ставлення до навколишнього світу, любов та повагу до спадщини українського народу, його традицій та звичаї, прищеплювати любов до усної народної творчості. (Слайд № 3)

Тип уроку: комбінований

Види діяльності: пізнавальна, практично-творча діяльність.

Техніка та матеріали: графічна техніка в поєднанні з акварельним живописом.

Методи навчання: інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний),

репродуктивний ( відтворюючий )


Форма організації: урок

Терміни і поняття:

Ілюстрація ( від латин. – освітлюю, пояснюю ) – різновид мистецтва, книжкової графіки. Ілюстрації до літературного твору допомагають читачеві краще зрозуміти його зміст.

Це малюнки до казок, віршів, оповідань, які розкривають і доповнюють їх зміст, допомагають краще уявити героїв твору, зрозуміти і запам`ятати їх. (Слайд № 4)

Обладнання:

для учнів — естетичний словник, ручка, підручник з образотворчого мистецтва для 5 класу, альбом, простий олівець, акварельні фарби, пензлі, палітра, склянка з водою;

для вчителя а) комп’ютер, діапроектор, план – конспект уроку;

б) візуальний ряд: мультиплікаційний фільм «Івасик-Телесик», демонстраційний матеріал - схеми поетапності зображення живописної ілюстрації до літературного твору , таблиці з відтінками кольорів, крейдяний малюнок на дошці;

в) літературний ряд : українська народна казка "Івасик-Телесик";

г) музичний ряд : прослуховування музичних творів;

Міжпредметні зв’язки – література, музичне мистецтво, кіномистецтво-мультиплікація (анімація) Слайд № 5
План уроку

Створення ілюстрації на тему казки: «Івасик-Телесик»
І. Організаційний момент. ( 0,5 хв. )

ІІ. Актуалізація опорних знань. ( 1 хв.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. ( 2 хв.)

Бесіда – «Чи любите ви казки?»

ІV. Повідомлення теми і мети уроку. ( 0,5 хв. )


  1. Вивчення нового матеріалу: ( 7 хв.)

( на вибір учителя, можливі уривки )

1.Учні продивляються мультиплікаційний фільм української народної казки "Івасик-Телесик" .

2. Інсценізація української народної казки "Івасик-Телесик" .

3.Читання казки вчителем.



Бесіда за змістом казки.

Розповідь учителя на тему: «Ілюстрація».
Слайд № 6

VІ. Практична робота. Виконання ілюстрації до української народної казки "Івасик-Телесик" ( 30 хв.)

1. Тренувальні вправи: створи образ – гусеняти.

2 .Групова робота. Доберіть кольорову гаму.
Поетапне виконання сюжету ілюстрації.

VІІ. Підсумок уроку. ( 3 хв.)
Аналіз та оцінювання учнівських малюнків. Організація виставки кращих дитячих робіт.
VІІІ. Домашнє завдання. ( 1 хв.)

Вдома прослухати музичні твори П. І. Чайковського «Пори року», Дитячий альбом («Хвороба ляльки») та підготувати матеріали необхідні для практичної роботи.



Слайд № 7

Хід уроку
І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

  • Які види образотворчого мистецтва ви знаєте?

(Живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн, скульптура, архітектура)

  • Як називається вид образотворчого мистецтва,

основним завданням якого є проектування та зведення споруд? (Архітектура)

  • Що є виражальним засобом архітектури?

(Різноманітні будівельні матеріали, з яких створено

об`ємні споруди, різні за призначенням.) Слайд № 8.


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда.
- Чи любите ви казки?

- Який твір називається казкою? ( Оповідання про незначні фантастичні події.)



Казка – це глибока і мудра книга життя.

- Як називають казки, які створив народ? (Народними)

- Які народні казки ви знаєте?

- Діти, спробуйте відгадати загадку і дізнаєтеся, про якого персонажа з української народної казки йтиметься на нашому уроці:



« Виріс цей хлопчина

З малої деревини.

У печі Зміючку спік,

Сам на дерево утік.

Його гуска врятувала,

На крилечка свої взяла.

Принесла до тата й мами

Частуватись пирогами. »

« Івасик-Телесик »
Слайд № 9

ІV. Повідомлення теми і мети уроку
V.Вивчення нового матеріалу

( на вибір учителя, можливі уривки )



1.Учні продивляються мультиплікаційний фільм української народної казки "Івасик-Телесик".


Слайд № 10

2. Інсценізація української народної казки "Івасик-Телесик" .



3.Читання казки вчителем.

Івасик-телесик



Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:

Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!


Слайд № 11
Дід спершу не хотів, а баба все просить та просить. Послухався він, поїхав, вирубав деревинку, зробив колисочку... Положила баба ту деревинку в колисочку, колише й пісню співає: Люлі-люлі, Телесику, Наварила кулешику, Буду тебе годувати. Колихала-колихала, аж поки полягали вони увечері спати. Встають уранці — аж з тієї деревинки та став синок маленький. Вони так зраділи, що й не сказати! Та й назвали того сина Телесиком.

Росте той синок й росте — і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього.

От як підріс він, то й каже:

Зробіть мені, тату, золотий човник і срібнеє весельце, буду я рибку ловити та вас годувати!



От дід зробив золотий човник і срібнеє весельце, спустили на річку, він і поїхав. То оце
він їздить по річці, ловить рибку та годує діда й бабу, наловить та віддасть — і знову

поїде. А мати йому їсти носить. Та й каже:

Слайд № 12

Гляди ж, сину, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи далі!



От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе:

Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!

Телесик почув.

Ближче, ближче, човнику, до бережка! Це ж моя матінка снідати принесла.




Слайд № 13

Пливе. Пристав до бережка, наївся, напився, відіпхнув золотий човник срібним весельцем і поплив далі рибку ловити.

А змія й підслухала, як мати кликала Телесика, та прийшла до берега і давай гукати

товстим голосом:



Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!

А він чує.

То ж не моєї матінки голос! Пливи, пливи, човнику, далі! Пливи, пливи, човнику, далі!



Махнув весельцем — човник і поплив. А змія стояла-стояла та й пішла від бережка геть.

Слайд № 14

От мати Телесикова наварила йому обідати, понесла до бережка та й кличе:

Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!

Він почув:

Ближче, ближче, човнику, до бережка! Це ж моя матінка мені обідати принесла.



Приплив до бережка, наївся, напився, віддав матері рибку, що наловив, відіпхнув човник і поплив знову.

А змія приходить до берега та знов товстим голосом:

Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!

А він почув, що не материн голос, та махнув весельцем:

Пливи, пливи, човнику, далі! Пливи, пливи, човнику, далі! Човник і поплив далі.



Змія бачить, що нічого не вдіє, та пішла до коваля:

Ковалю, ковалю! Скуй мені такий тоненький голосок, як у Телесикової матері!



Коваль і скував. Вона пішла до бережка й стала кликати:

Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!

А він думав, що то мати.

Ближче, ближче, човнику, до бережка! То ж мені матінка їсти принесла!


Слайд № 15
Та й приплив до бережка. А змія його мерщій ухопила з човна та й понесла до своєї хати.

Зміючко Оленко, відчини!



Оленка й відчинила, змія ввійшла в хату.

Зміючко Оленко, натопи піч так, щоб аж каміння розпадалося, та спечи мені Телесика, а я піду гостей покличу, та будемо гуляти.



Та й полетіла кликати гостей.

От Оленка натопила піч так, що аж каміння розпадається, а тоді й каже:


Слайд № 16

Сідай, Телесику, на лопату! А він каже:

Коли ж я не вмію,— як його сідати?

Та вже сідай! — каже Оленка. Він і положив на лопату руку.

Так? — каже.

Та ні-бо: сідай зовсім! Він положив голову:

Отак, може?

Та ні-бо, ні! Сідай увесь!

А як же? Хіба так? — та й поклав ногу.

Та ні-бо,— каже Оленка,— ні, не так!

Ну, так покажи ж,— каже Телесик,— бо я не знаю як. Вона й стала показувати, та тільки сіла, а він за лопату та й укинув її в піч, і заслінкою піч затулив, а сам замкнув хату, зліз на превисоченного явора та й сидить. От змія прилітає з гостями.

Зміючко Оленко, відчини!



Не чуть.

Зміючко Оленко, відчини!



Не озивається.

От вража Оленка, вже десь повіялась.


Слайд № 17

От змія сама відчинила хату, повходили гості, посідали за стіл. Відслонила змія заслінку, вийняла з печі, та й їдять — думали, що то Телесик. Попоїли добре, повиходили надвір та й качаються по траві.

Покочуся, повалюся, Телесикового м'ясця наївшись!



А Телесик із явора:

Покотіться, поваліться, Оленчиного м'ясця наївшись!



Вони слухають... Де це? Та знов:

Покочуся, повалюся, Телесикового м'ясця наївшись.



А він знову:

Покотіться, поваліться, Оленчиного м'ясця наївшись!



Вони далі:

Що воно таке?



Давай шукати, давай дивитися, та й угледіли Телесика на яворі. Кинулись до явора та й почали його гризти. Гризли-гризли аж зуби поламали, а не перегризуть. Кинулись до коваля:

Ковалю-ковалю, покуй нам такі зуби, щоб того явора перегризти!


Слайд № 18

Коваль і скував. Вони як почали знову... От-от уже перегризуть. Коли летить табун гусей. Телесик їх і просить:

Гуси-гуси, гусенята! Візьміть мене на крилята Та понесіть до батенька, А в батенька їсти, й пити, Ще й хороше походити!

А гуси й кажуть:

Нехай тебе середні візьмуть!



А змії гризуть-гризуть... Аж летить знову табун гусей. Телесик і просить:

Гуси-гуси, гусенята! Візьміть мене на крилята Та понесіть до батенька, А в батенька їсти, й пити, Ще й хороше походити!

Так і ці йому кажуть:

Нехай тебе задні візьмуть!


Слайд № 19



А явір аж тріщить. Відпочинуть змії та й знов гризуть, відпочинуть та й знов... Аж летить іще табун гусей. Телесик так їх просить:

Гуси-гуси, гусенята! Візьміть мене на крилята Та понесіть до батенька, А в батенька їсти, й пити, Ще й хороше походити!

І ці кажуть:

Нехай тебе заднє візьме!



Та й полетіли.

Слайд № 20

Сидить сердешний Телесик, от-от явір упаде, от-от доведеться пропасти! Коли це летить собі одне гусеня: відбилося — насилу летить, Телесик до нього:

Гуся-гуся, гусенятко! Візьми мене на крилятко Та понеси до батенька, А в батенька їсти, й пити, Ще й хороше походити! От воно й каже:


Сідай!— та й ухопило його на крила. Та втомилось сердешне, так низько несе. А змія за ним — ледве не вхопить його — женеться. Та таки не наздогнала.
Слайд №21

От воно принесло та й посадило Телесика на призьбі, а само ходить по двору, пасеться.

От сидить Телесик на призьбі та й слухає, що в хаті робиться. А баба напекла пиріжків, та виймає в печі, і каже:

Це тобі, діду, пиріжок, а це мені пиріжок!



А Телесик знадвору:

А мені?



То це вона знову виймає пиріжки та:

Оце тобі, дідусю, пиріжок, а це мені!



А Телесик знову:

А мені?



Вони й почули. Що це?

Чи ти чуєш, діду, щось наче гукає?




Слайд № 22

Та то,— каже дід,— мабуть, так учувається.



Та знов баба:

Оце тобі, дідусю, пиріжок, а це мені!

А мені? — каже з призьби Телесик.

Отже, таки озивається! — говорить баба та зирк у вікно — аж на призьбі Телесик. Вони тоді з хати, та вхопили його, та внесли в хату, та такі раді...



А гусятко ходить по двору, то мати й побачила.

Он гусятко ходить. Піду впіймаю та заріжу.



А Телесик каже:

Ні, мамо, не ріжте, а нагодуйте його! Коли б не воно, то я б у вас і не був.



От вони нагодували його, й напоїли, і під крильця насипали пшона. Так воно й полетіло.

От вам казочка, а мені бубликів в'язочка.
Слайд № 23
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка