Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження




Скачати 13,23 Mb.
Сторінка1/26
Дата конвертації24.11.2016
Розмір13,23 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


ПІДГОТОВКА ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ НАУКИ ПРО МОВУ

ФОНЕТИКА, ОРФОЕПІЯ, ОРФОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ



Урок № 66

Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення в групах приголосних

Мета: повторити й поглибити знання школярів про експресивні можли­вості звуків української мови, асиміляцію та дисиміляцію, а також по­довження й спрощення в групах приголосних; розвивати вміння аналі­зувати тексти, стилістичний ефект яких створюється артикуляційними ознаками звуків; удосконалювати правописну пильність; виховувати любов до української мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: копії текстів, мовознавчі довідники, словники лінгвістичних термінів, схема «Спрощення у групах приголосних», кросворд.

ХІД УРОКУ

і. організаційний момент



іі. ознайомлення з темою та метою уроку

Учитель записує тему на дошці.

сх>?

ііі. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Експрес-опитування

► Дайте відповіді на запитання. т Що вивчає фонетика? т Що таке звук? Що таке фонема?



т Пригадайте класифікацію приголосних і голосних звуків укра­їнської мови.

т Установіть, про який звук ідеться: сонорний, передньоязико­вий, вібрант.

т Назвіть звук за такою характеристикою: голосний, передній ряд, високе піднесення, нелабіалізований. т Назвіть пару приголосних фонем за такими артикуляційними характеристиками: губні, губно-губні, зімкнені, проривні, тверді, але різняться дзвінкістю — глухістю. т Назвіть пару приголосних фонем за такими артикуляційними характеристиками: задньоязикові, проривні, тверді, але різ­няться за дзвінкістю — глухістю. т Визначте, за якими ознаками різняться фонеми [з] — [ж]? т Як у слові може співвідноситися кількість звуків і букв? т Які букви позначають два звуки? Наведіть приклади. т Які звуки позначаються двома буквами? Наведіть приклади. Примітка. за кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

  1. засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завдань

вступне слово вчителя

Наявність фонетичного значення спостерігається у словах, що позначають рух, звучання, якість, форму, колір, світло. Фонетичне значення таких слів може мати природну (фізичну) вмотивованість (туп, брязь) і психологічну, зумовлену поєднанням видів відчуттів за асоціацією (легке з приємним, а важке з неприємним).

загальновідоме повторювальне звуконаслідування шу-шу, завдя­ки зображальній базовій функції приголосного шумного щілинного шиплячого звука [ш], традиційно використовується для створення звукообразу шуму, шепоту тощо.

Головним елементом звукової організації художньої, переваж­но віршової, мови є звуковий повтор. Це один із засобів емоційно- естетичного впливу на читача.

Українська мова, із притаманною їй милозвучністю, гармоній­ним співвідношенням голосних і приголосних звуків, має широкі можливості для словесного інструментування.

Виділяють постійні (регулярні) звукові повтори за співвідно­шенням голосних і приголосних звуків, серед них риму — звуковий повтор у віршах.

Є непостійні (нерегулярні) звукові повтори, наприклад зву­ковий паралелізм, форми якого розрізняються за акустико-арти- куляторними ознаками звуків.

У звуковому паралелізмі виділяють кілька фонетичних фігур: алітерацію, асонанс, анафору, епіфору, звуконаслідування, паро- номазію (За Л. Мацько, О. Мацько).

Гра «Термінологічна ідентифікація».

Робота з довідковою літературою. Робота в групах



Методичний коментар. Гравці обох комад отримують картки трьох типів — перший тип карток містить лінгвістичні терміни, другий — їхні визначення, а третій — приклад-ілюстрацію. Треба встановити відповідності між картками всіх типів. Перемагає та ко­манда, яка впорається із завданням швидше.

► За допомогою словників лінгвістичних термінів чи мовознавчих довідників з’ясуйте значення фонетичних фігур: алітерація, асо­нанс, анафора, епіфора, парономазія, звуконаслідування.



Картки 1-го типу

Картки 2-го типу

Картки 3-го типу

Алітерація

Суголосся приголосних звуків, тобто повтор одного або кількох приголосних у суміжних чи розташо­ваних недалеко одне від одного словах

Море, море, рокіт горя, Посвисти пустель!

(П. Тичина).

Асонанс (від лат. а-sso — від­гукуюся)

Суголосся голосних, тобто повтор однієї або кількох голосних у суміжних чи розташованих недалеко одне від одного словах

Ти вчиш любити все, що перемінне І що незмінне, як незмінний світ (П. Тичина)

Епіфора

Повтор однакових звуків, слів, словосполучень наприкінці суміжних віршованих рядків, строф, речень, абзаців, розділів твору. Ці повторення увиразнюють мову, під­силюють і підкреслюють думку

Виють собаки, віщу­ючи недолю, і небесні птиці літають уночі над селом і віщують недолю. І реве худоба вночі, і віщує недолю (О. Довженко)




Картки 1-го типу

Картки 2-го типу

Картки 3-го типу

Анафора

Початковий (ініціальний) повтор однакових звуків (слів) на початку слів, ряд­ків, строф, речень, абзаців, розділів твору

Холодний сон. Холод­ний сан добра, Холод­ний сенс багряного пера . Драч)

Звуконас­

лідування

(ономатопея)

У художній мові один із способів звук описання, що полягає в оптимальному зближенні звучання слова і його змісту, імітації зву­ків природи за допомогою прямого їх наслідування

Немов хто косою черк! А друге світлішедзінь! (А. Головко)

Парономазія (гр. paronomasia < para — біля + onomazo — на­зиваю)

Це звукова метафора, при якій ідея звукового зближення слів поширю­ється на семантику і веде до смислового зближення, завдяки чому виникають нові, несподівані умовно- асоціативні образи

груди грудня (М. Він- грановський)

дослідження-аналіз



► Прочитайте та вкажіть засоби виразності.

  1. Стала смертельною рідна вільшанська водиця, згуба захи- тує в полі колос твердий В білому тілі біль сидить глибоко чорний, чортова цвіль, чорносіль, чорнобіль (П. Мовчан). 2. Пташина ско­чила до води. Верть-верть хвостиком. Сіла на ближчу гілочку, цві­рінькнула — і щезла в гущавині. Нема пташки. Лиш струмочок — жу-жу-жу (Г. Хоткевич). 3. Нехай оставить нас в свободі, Нехай царівні дасть покой, Нехай живе в своїй господі (І. Котляревський).

  1. Будемо вічно в труді рости, з серця землі підіймать пласти, Чор­ного золота давні пласти (Я. Шпорта). 5. Була гроза, і грім гри­мів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти (М. Вінграновський). 6. І хоч на ту мить острів дзвенів од співу, його пісня не губилася. Він озивався мовби ліниво, знехотя: тіох, тіох (Ю. Мушкетик). 7. І ніжним чадом, чудом чистим бузкова свічка понад листом вже злотом-променем жива (І. Драч).

  1. Хоч раз

ти стань у це найтісніше коло, обхопивши руками плечі двох побратимів, мертво стиснувши долоні інших,

і тоді в заповітному колі ти протанцюєш під безоднею неба із криком по-звіриному протяжним.

Щоб не випасти із цього грішного світу, хоч раз

змішай із ближніми піт і кров.

В. Герасим’юк

9. Сипле, стеле, сад самотній

Сірий смуток — срібний сніг,—

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха смертний сміх.

Серед саду смерть сміється,

Сад осінній смуток снить,—

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено шумить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,—

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад.

В. Кобилянський

  1. Він стрибав на одній нозі,

Щоб вилити з вуха воду,—

І раптом побачив сонце,

Красиве засмагле сонце

В золотих переливах кучерів...

І. Драч

  1. Тільки тобою білий святиться світ, тільки тобою повняться брості віт, запарувала духом твоїм рілля, тільки тобою тішиться немовля.

Спів калиновий піниться над водою тільки тобою, тільки тобою!

Тільки тобою серце кричить моє.

Тільки тобою сили мені стає

далі брести хугою світовою,

Тільки Тобою, тільки Тобою.

В. Стус

  1. Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! — Та сама.

Л. Костенко

диктант-дублювання. робота в групах за рівнем складності

  • за допомогою запропонованих випадків експресивних можли­востей української мови доберіть по три власні приклади. Ви­значте фоностилістичну фігуру.

Група 1

Серпанок серпня (І. Драч); вогонь вагань (Д. Фальківський).



Група 2

Тінь там тоне, тінь там десь (П. Тичина); правда, панове, поляга­ла... (Народна творчість).



Група З

Шумить життя журливе жовте око (Б.-І. Антонич).



Група 4

Ках-ках-ках; кру-кру.

лінгвістична гра «перифраз для нас»


  • Складіть перифрази.

Методичний коментар. Клас поділяється на дві команди. Капі­тани команд шляхом лотереї витягають по п’ять карток зі словами, до яких команді потрібно дібрати перифрастичні звороти. На гру відводиться 2 хвилини. Оцінка кожного з перифразів варіюється від 0 до 5 балів, виставляється журі залежно від оригінальності, художності й точності вигаданих зворотів.

Завдання для 1-ої команди

Трава, небо, вовк, змія, сонце.



Завдання для 2-ої команди

Лисиця, жайвір, тополя, місяць, квітка.



Зразок. Лисиця — руда хитрунка, хвостата кумася, згубниця курей, непогане хутро на комір, вовкові сестриця.

Бесіда з учнями



  • Дайте відповіді на питання.

Коментар учителя. Артикуляція — це дія мовного апарату, вна­слідок якої утворюються мовні звуки. Мовлення — це певна система рухів мовних органів, керована центральною нервовою системою і спрямована на якесь повідомлення. Воно становить мовленнєвий потік, тобто послідовне сполучення звуків у слова. Тому тут артику­ляція одного звука часто накладається на артикуляцію сусіднього звука, вони між собою взаємодіють і пристосовуються одна од одної. Виникають уподібнення, розподібнення та інші зміни звуків (З під­ручника).

т Пригадайте, що називається уподібненням (асиміляцією) та роз­подібненням (дисиміляцією) та які вони бувають в українській мові?

т Наведіть приклади асиміляції за дзвінкістю і глухістю, за твер­дістю і м’якістю, за місцем і способом творення. т Наведіть приклади дисиміляції.

т Яке з явищ — асиміляція чи дисиміляція — в українській мові є більш поширеним?

Довідка для вчителя

Асиміляція (від лат. assimilatio — уподібнення) — найпоширеніший у мовах світу фонетичний процес, який полягає в тому, що при вимові різних за класифікаційними ознаками звуків, нервовий імпульс ар­тикуляції одного звука впливає (часто — накладається) на нервовий імпульс артикуляції іншого звука, тим самим викликаючи зміну од­ного звука в бік уподібнення його іншому. Асиміляція виникає тоді, коли стикаються звуки різної характеристики: приголосні дзвінкий і глухий, м’який і твердий, шиплячий і свистячий, передньоязи­ковий і задньоязиковий тощо. Результатом уподібнювання є змен­шення несхожих рис сусідніх звуків і збільшення подібних ознак.

Залежно від напряму дії асиміляція буває прогресивна (поперед­ній звук уподібнює наступний, тобто його дія спрямована вперед) і регресивна (наступний звук уподібнює собі попередній, його дія скерована назад). Факти різних мов свідчать про те, що частіше ви­никає регресивна асиміляція. Прикладом можуть служити слова молотьба, боротьба, які вимовляються як [молод’ба], [бород’ба] внаслідок того, що наступний дзвінкий [б] уподібнив собі поперед­ній глухий [т’]. Асиміляції піддаються не тільки звуки, що стоять у середині слова, але й звуки різних слів, якщо вони в мовному по­тоці йдуть один за одним. Наприклад, сполучення двох слів з хати вимовляється як [схати].

За результатом розрізняють асиміляцію часткову і повну. Наведені вище приклади регресивної (молодьба, боротьба) аси­міляції становлять водночас і зразки часткової асиміляції, тобто такого уподібнення, при якому звуки зближаються лише за однією чи кількома артикуляційними ознаками, але не стають тотожними. Наслідком повної асиміляції стає перетворення двох різних звуків в абсолютно однакові. Це помітно в літературній українській вимові слів [россипати] (від розсипати), [принішши] (від принісши).

За розташуванням (суміжністю) взаємодіючих у мовному по­тоці звуків асиміляція буває контактною (суміжною) і дистан­ційною (несуміжною — при взаємодії звуків, розташованих один від одного через кілька звуків) (За С. Дорошенком).

Дисиміляція (лат. dissimilatio — розходження, розподібнення) по­лягає в заміні одного з двох однакових за способом творення звуків на інший звук, відмінний за способом творення (кътохто; плет- типлести; ручникрушник) (З посібника).

орфоепічний практикум


  • Прочитайте, дотримуючись орфоепічних норм. запишіть слова фонетичною транскрипцією. Схарактеризуйте явище асиміляції. золотце, на квітці, кетчуп, митці, диспетчер, тітчин, розшук,

вокзал, нігті.

дослідження-характеристика



  • Які особливості вимови префіксів та прийменників? Схаракте­ризуйте випадки уподібнення приголосних.

з чужини, розчулений, без черги, через шосе, безжурний, без жоржин, через край, безкорисливий, з чорного.

розподільчий диктант Варіант 1



  • Розподіліть слова у дві колонки. У першу — слова з повною аси­міляцією приголосних, у другу — з частковою. Визначте харак­тер асиміляції в кожному випадку.

Легкий, стіл, вітчизна, з джерела, заквітчати, безжурний, люд­ський, дні, являєшся, розсівати, піклується, з чорного рукава, роз­цвітати.

Варіант 2

  • запишіть слова та словосполучення в колонки:

  1. ті, у яких відбувається асиміляція за дзвінкістю; 2) ті, у яких відбувається асиміляція за глухістю; 3) ті, у яких відбувається аси­міляція за м’якістю; 4) ті, у яких відбувається асиміляція за місцем творення; 5) ті, у яких відбувається асиміляція за способом творен­ня; 6) ті, у яких асиміляція не відбувається.

Вогкий, хоч би, боротьба, хмара, радість, поле, сонця, б’ється, нігті, вітер, принісши, з чого, через поле, підказка, учитель, дочці, матір, на гілці, сльоза, між собою, гідність, з шумом, купаєшся, піс­ня, з хати, безшумний, книжці, на дошці, розпитати, безтактний, мрія.

вибіркова робота



  • з наведених речень випишіть слова, у яких наявна дисиміляція. Поясніть її умови. Які групи приголосних частіше зазначають дисиміляції?

  1. Усе у неї одні такі думки та гадки, аж сплакне сердешна, як їй допече до серця (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. .Коло самих хат ростуть дикі груші та яблуні, розкидавши своє широке гілля понад соняшниками (І. Нечуй-Левицький). 3. В сріблясто-зеленуватих глибинах літньої ночі місяць тче над землею свої легкі й химерні шовки (М. Стельмах). 4. Сонячний Київ і бульвар Шевченка. Буйні каштани стоять безкінечною шпалерою й тримають на сонці чудесні свічі — свічі своїх квіток (І. Багряний). 5. Хто коло тебе в світі стане святим хранителем твоїм? І хто заступить? Хто укриє од зла людського в час лихий? Хто серце чистеє нагріє огнем любові, хто такий? Ти сирота, нема нікого, опріче праведного Бога. Молися ж, серце, помолюсь і я з тобою (Т. Шевченко).

спостереження над мовним матеріалом

  • Простежте процес дисиміляції приголосних у наведених словах.

Брести, мести, рушник, соняшник, прясти, ніхто, рушниця,

лицар, срібло.

самостійна робота


  • Визначте в наведених текстах явища асиміляції, дисиміляції

та поясніть їх.

Варіант 1

Від давніх часів і до наших днів митці прагнули оспівати красу рідної землі. У поетичних рядках увічнено ніжність серця і роздуми про людське буття. Перегорнімо ще раз сторінки книг нашого найбіль­шого чарівника слова Тараса Шевченка — і ви вкотре переконаєтеся: яка сила і геніальна простота його безсмертних творінь! Хочеться повторювати і повторювати натхненні поетичні слова (І. Вихованець).



Варіант 2

Для Шевченка мова була материнською піснею й молитвою над колискою; шепотом гаю, величчю неба, ревом Дніпра і солов’їною піснею; радістю кохання, відчаєм покритки, жертовною любов’ю матері; мужнім покликом до борні й свободи. Для Шевченка мова — це і глибинний філософський роздум, і безкорислива, незрадлива любов до Вітчизни, а водночас — погляд у майбутнє, пророцтво грядущого (П. Кононенко).

Робота зі схемою

Іноді при творенні слова або його відмінюванні виникає важ­ки для вимови збіг кількох приголосних звуків. Уникнути цього допомагає спрощення — випадання звука в групі приголосних (І. Ющук).










Розгляньте схему «Спрощення в групах приголосних» і сформу­люйте правило.
творчий диктант

Методичний коментар. Учитель називає іменник, учні ж мають одразу записати в зошити прикметники.

  • Від поданих іменників утворіть прикметники. з’ясуйте, у яких слова спрощення приголосних відбувається, а в яких — ні. По­ясніть написання.

Честь, випуск, студент, щастя, контраст, форпост, тиждень, шістнадцять, баласт, пестощі, проїзд, зап’ястя, користь, компост, пристрасть, фашист, цілість, вартість, радість, інтелігент, совість, захист, кількість, пропагандист, парламент, диригент, турист.

перекладацький практикум



  • Перекладіть слова та словосполучення українською мовою, по­ясніть написання.

Весеннее солнце, позднее время, любящее сердце, честный чело­век, бесстрастный взгляд, добросовестный работник, предвестники перемен, студенческий билет, гигантский доход, счастливая жизнь, радостная улыбка, шестнадцатый день рождения, проездной билет,


праздничный день, участник соревновании, хвастливое заявле­ние, контрастный оттенок, областной центр, завистливый человек, каждый день.

лінгвістична гра

Розгадайте кросворд.


1


2


3


4


5


6


7


8


9


10


11


12


13


14


15


16


17


18


19


20


21


22


23

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка