Урок для молодших школярів на тему: «Слава синам України українським повстанцям»




Сторінка1/6
Дата конвертації24.03.2017
Розмір1,26 Mb.
  1   2   3   4   5   6

ЗМІСТ




Рішення XIІІ сесії VI скликання Львівської обласної ради від 20 грудня 2011 року №339 «Про проголошення 2012 року Роком Ярослава Стецька, Роком УПА, Роком Йосипа Сліпого, Роком Олекси Новаківського»

2

Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку, присвяченого 70-й річниці утворення Української Повстанської Армії (УПА)

3

Надія Пинка. Перший урок для молодших школярів на тему: «Слава синам України – українським повстанцям» (урок присвячений 70- річниці утворення УПА)

10

Ірина Шумило. Вони захищали свою Батьківщину (орієнтовний конспект-сценарій першого уроку для учнів 5-8 класів, присвячений 70-річчю створення УПА)

19

Наталія Середа. Сценарій першого уроку присвячений 70-річчю УПА «УПА – героїчна доба в історії України»

24

Ірина Базилевич. Перший урок «Українська Повстанська Армія – у вирі боротьби» (до 70- річчя створення УПА)

34

Надія Пащук. «Веде нас в бій борців упавших слава…» (Орієнтовний конспект-сценарій першого уроку дла учнів 9-11х класів)

40

Володимир Полулях. Конспект уроку «Рух Опору німецькій окупації» (на прикладах Української Повстанської Армії)

48

Оксана Фещин. Сценарій свята «Зродились ми великої години»

55

Ігор Гусаков. УПА – армія нескореної України

62

Заходи до відзначення 70-річчя Української Повстанської Армії

73

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА

XIІІ сесія VI скликання



РІШЕННЯ № 339

від 20 грудня 2011 року


Про проголошення 2012 року

Роком Ярослава Стецька, Роком УПА,

Роком Йосипа Сліпого, Роком Олекси Новаківського

З нагоди відзначення у 2012 році 100-річчя від дня народження керівника Антибільшовицького блоку народів, ідеолога українського національного руху Ярослава Стецька; 70-річчя Української повстанської армії; 120-річчя Верховного Архиєпископа Львівського  – предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Йосипа Сліпого; 140-річчя українського живописця і педагога Олекси Новаківського; керуючись статтею 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Львівська обласна рада

ВИРІШИЛА:


  1. Проголосити на Львівщині 2012 рік Роком Ярослава Стецька, Роком УПА, Роком Йосипа Сліпого, Роком Олекси Новаківського.

  2. Головному управлінню з питань внутрішньої політики, преси та інформації (Б. Кук), головному управлінню освіти та науки (М. Брегін), управлінню у справах сім’ї та молоді (А. Добрянський), управлінню культури (С. Бурко), головному управлінню з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій (Н.Гамкало) Львівської облдержадміністрації, управлінню з питань гуманітарної політики Львівської обласної ради (І. Пукас) до 01.02.2012 р. розробити й подати на затвердження Львівської обласної ради план заходів із відзначення Року Ярослава Стецька, Року УПА, Року Йосипа Сліпого, Року Олекси Новаківського.

  3. Головному фінансовому управлінню Львівської облдержадміністрації (О. Демків) забезпечити у 2012 році фінансування заходів із відзначення Року Ярослава Стецька, Року УПА, Року Йосипа Сліпого, Року Олекси Новаківського.

  4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації (О. Шейка) і з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності (Я. Качмарик).

Голова обласної ради Олег ПАНЬКЕВИЧ



Методичні рекомендації
щодо проведення Першого уроку, присвяченого 70-й річниці утворення Української Повстанської Армії (УПА)
У зв’язку з 70-річчям з дня заснування Української Повстанської Армії, відповідно до рішення Львівської обласної Ради «Про проголошення 2012 року Роком Ярослава Стецька, Роком УПА, Роком Йосипа Сліпого, Роком Олекси Новаківського» ( рішення № 339 від 20 грудня 2011 року) та розпорядження голови Львівської облдержадміністрації «Про відзначення у 2012 році Року УПА» (розпорядження №114/0/5-12 від 23 лютого 2012 року) Перший урок у загальноосвітніх навчальних закладах Львівської області має бути присвячено українському визвольному руху XX століття та ролі в ньому такої військової організації як Українська повстанська армія.

Метою проведення уроку є формування у молодого покоління національної історичної пам'яті, почуття патріотизму, поваги та вдячності до ветеранів УПА через розкриття історичного значення утворення і діяльності Української Повстанської Армії, розгляд прикладів героїзму і самопожертви воїнів цього українського військового угруповання.

Формування в учнів національної історичної пам’яті - ключове завдання Першого уроку, присвяченого 70-річчю УПА. На відміну від історичної свідомості, що охоплює і важливі, і випадкові події, вбираючи в себе як систематизовану так і неупорядковану інформацію з різних джерел, в історичній пам’яті закладені відомості та символи, які об’єднують людей у суспільство й забезпечують наявність у ньому спільної мови і стійких каналів спілкування. Таким чином, історична пам’ять – це певним чином сфокусована історична свідомість, котра підкреслює особливу значимість і актуальність конкретної інформації про минуле в тісному зв’язку із сьогоденням і майбутнім. Національна історична пам’ять, по-суті, є відображенням процесу організації, збереження й відтворення минулого досвіду етнічних українців, усього населення країни, національної держави для можливого його використання в сучасній діяльності її громадян. Відповідно, пам'ять про Українську Повстанську армію – це досвід творення патріотично налаштованого українського війська, зразок героїчного чину в умовах боротьби за національну незалежність проти імперських тоталітарних режимів.

Боротьба Української Повстанської Армії за визволення рідної землі з-під ярма чужоземних поневолювачів та здобуття власної української держави являє собою одну з найславетніших сторінок вітчизняної історії. Виникнення УПА стало одним з наслідків проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акту відновлення Української держави. Коли керівництво Третього Рейху вдалося до репресій проти українських національних сил, сприйнявши відновлення незалежності України як виклик, Організація Українських Націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери вступає в нову фазу національно-визвольної боротьби – фазу боротьби проти німців як окупантів.

Офіційною датою створення Української Повстанської Армії прийнято 14 жовтня 1942 року. Її створенню передувала активна антинімецька агітація в масах і поширення підпільної мережі в усіх регіонах України. Уже впродовж літа 1942 року озброєні групи націоналістів проводили незначні операції, атакуючи засоби зв’язку і шляхи сполучення, малі німецькі відділи, склади постачання та господарські підприємства. У жовтні ці групи почали зливатися у великі військові частини. На той час на Волині діяла Українська Повстанча Армія, створена політичним діячем, що представляв інтереси уряду УНР в екзилі, отаманом «Бульбою» (Тарасом Боровцем). У 1943 році реорганізовані військові з’єднання, створені Проводом ОУН-Бандери, перейняли цю назву - Українська Повстанська Армія (УПА). На чолі створеної в листопаді цього року Головної команди УПА і аж до своєї трагічної загибелі у 1950-му стояв Роман Шухевич (Тарас Чупринка).

УПА була побудована за принципом регулярної армії, в її відділах панувала військова дисципліна. Перший бій з німцями, що його провели упівські загони, датується 7 лютого 1943 р. Цього дня відбувся наступ першої сотні УПА під командуванням Григорія Перегійняка – «Довбешки-Коробки» на м. Володимирець. Невдовзі діяльність УПА набула таких масштабів, що до кінця весни 1943 р. під німецьким контролем на Волині та Поліссі залишилися тільки великі міста та головні шосейні шляхи і залізничні лінії. Натомість сільська місцевість, особливо вночі де-факто знаходилася поза контролем окупаційної адміністрації.

Волинь належала до Генеральної Воєнної Округи УПА - «Північ». Були створені також УПА - «Захід», яка охоплювала Галичину, Буковину і Закарпаття, та УПА - «Південь». На території Сумського і Чернігівського Полісся планувалося створити УПА - «Схід», однак тут справа не просунулась далі діяльності дрібних рейдуючих груп. Повстанська армія поділялася на загони (полки), курені (батальйони), сотні (роти), чоти (взводи), рої (відділення), проте базовою одиницею в умовах партизанської війни стала сотня. Вояки УПА мали не тільки стрілецьку зброю. Існували кулеметні чоти та гранатометні ланки. На озброєнні окремих куренів були навіть міномети і легкі гармати. Згідно з даними німецьких архівних джерел загальна чисельність української армії сягала 100 – 200 тисяч осіб (очевидно разом із загонами самооборони), радянські партизани називали іншу цифру – 80 – 90 тисяч. Лише більшовицькі органи держбезпеки у 1944 - 1956 роках убили, захопили в полон або арештували 254 тисячі учасників національно-визвольної боротьби, а ще депортували 203 тисячі членів сімей та прихильників УПА. Тож можна сміливо припустити, що з 1942 до 1960 року через структури національного визвольного руху пройшло щонайменше 400 тисяч українців.

Важливо зазначити, що попри зміни у стосунках національного визвольного руху з Німеччиною, що були наслідком змін геополітичної ситуації у Європі, керівництво УПА та ОУН завжди діяло так, щоб максимально використати обставини для відновлення української державності. У 1942 – 1944 роках, коли обставини вимагали боротьби з ІІІ Рейхом, УПА вела цю боротьбу жорстко, масштабно і безкомпромісно, зробивши максимум для партизанської армії, що не мала зовнішньої підтримки. Таким чином, цілком правомірно залічувати бійців УПА та боївкарів ОУН до когорти борців за свободу України та звільнення її як від нацистських, так і від радянських окупантів.

Ще одне завдання Першого уроку полягає у поглибленні розуміння понять, пов’язаних з українським визвольним рухом, зокрема, з діяльністю УПА. Наведемо визначення цих понять:

1. Український визвольний рух — національно-визвольний рух на етнічних українських землях у 1920—1950-х роках, який виник внаслідок втрати державності на початку 1920-х років та мав за мету продовження збройної боротьби за відновлення незалежної соборної України на українських етнічних землях. У питаннях майбутнього політичного та соціально-економічного ладу незалежної України існували розбіжності, бо рух об'єднував представників великого спектру партій — від соціалістичних до консервативних. Ідеологія руху еволюціонувала впродовж усіх років його існування.

2. Організація Українських Націоналістів (ОУН) – таємна громадсько-політична націоналістична організація, утворена на Першому конгресі українських націоналістів у Відні 28.1-3.2.1929 об'єднанням Групи Української Націоналістичної Молоді у Празі, Легії Українських Націоналістів в Подєбрадах, Союзу Української Націоналістичної Молоді у Львові і Української Військової Організації (УВО). Керівний орган - Провід Укр. Націоналістів (ПУН), що знаходився: Женева (1929-36), Рим (1936-40), Берлін (1940-45), Люксембург (1945-64), пізніше - Париж. Найвищий органом - Конгрес або Великий Збір. Терени діяльності поділялись на краї, інспекторати, області, округи, надрайони, райони, станиці, на чолі яких стояли проводи або екзекутиви. Найнижча організаційна одиниця - звено, не менше 3 чл. Мета ОУН - відновлення самостійної української держави революційними методами боротьби проти окупантів, передумова - перевиховання української людини, відродження нації. ОУН відстоювала принцип трудової приватної власності на землю, в промисловості і торгівлі, удержавлення лісів, копалин, залізниць і важливих для оборони держави видів промисловості. Першим керівником ОУН був Є.Коновалець. Після його смерті 23.5.1938 від бомби, переданої йому агентом НКВД Валюхом (П.Судоплатов), головою ПУН став А.Мельник. Молодші члени ОУН, що вийшли з тюрем після початку Другої світової війни, 10.2.1940 створили Революційний Провід ОУН на чолі з Бандерою. Другий Великий Збір ОУН в квітні 1941року виключив з ОУН Мельника і його прихильників.. Те саме зробив ПУН щодо бандерівців. Вiдтодi вживаються назви ОУН-б (також ОУН-р - революцiйна, ОУН СД - соборникiв-державникiв) i ОУН-м - частина органiзацiї, що залишилась з Мельником.



3. Велика Вітчизняна війна – термін, яким радянська історіографія та ряд істориків країн колишнього СРСР окреслюють німецько-радянський збройний конфлікт 1941 – 1945 років у рамках Другої світової війни. Сам термін, як встановив історик С.Кульчицький, вперше щодо радянсько-німецького збройного конфлікту було використано в тексті виступу глави уряду СРСР та міністра (народного комісара) зовнішніх зносин В.Молотова по радіо 23 червня 1941 року. В.Молотов сказав: «Свого часу на похід Наполеона в Росію наш народ відповів вітчизняною війною і Наполеон зазнав поразки, прийшов до свого кінця. Те ж саме буде і з Гітлером, що зазнався і оголосив новий похід проти нашої країни. Червона Армія і весь наш народ знову поведуть переможну вітчизняну війну за батьківщину, за честь, за волю». Того ж дня у головній партійній газеті «Правда» було поміщено статтю голови Товариства старих більшовиків Омеляна Ярославського під назвою «Велика Вітчизняна війна». Як бачимо, термін «вітчизняна війна» вказані більшовицькі діячі застосовували, маючи на увазі захист конкретної території – земель багатонаціонального Радянського Союзу, а не тільки українців. СРСР у свідомості авторів поняття «велика вітчизняна війна» асоціювався з Росією у межах колишньої Російської імперії, яку населяє один соціум – піддані імператора – росіяни. У Радянському Союзі – це були громадяни СРСР - радянський народ. Об’єктивно, ті з українців, хто воював у лавах Червоної армії або у підпорядкованих Українському штабові партизанського руху на чолі з генералом Т. Строкачем військових формуваннях на окупованій нацистами та їх союзниками території України, волею-неволею відстоювали Радянський Союз. Але, по-перше, навряд чи всі вони визнавали саме СРСР своєю батьківщиною, а радянський політичний лад – своєю державою, а, по-друге, поруч із ними було чимало таких українців, які свідомо відстоювали у ході німецько-радянського військового конфлікту власне Україну, відновлення незалежності знищеної більшовиками Української держави. До останніх належали, зокрема, й бійці УПА. Народ України, не претендуючи на терени проживання інших народів та не будучи юридично і фактично спадкоємцем російської державності у формі царської та радянської імперій, не може називати воєнні події 1941 – 1945 років на теренах СРСР та держав Центральної і Південної Європи Великою Вітчизняною війною. Цей термін у сучасній Україні може фігурувати суто як історичний. Говорити, отже, можна так: німецько-радянський військовий конфлікт часів Другої світової війни, який в СРСР називали Великою Вітчизняною війною.

4. Рух Опору (Резистанс) — поняття, що увійшло в політичну літературу під час Другої світової війни і вживається на означення підпільної і повстанської боротьби народів Європи проти окупаційного режиму нацистської Німеччини та її союзників. В Україні рух Опору складався з радянських підпілля та партизанського руху, українського самостійницького партизанського руху та польського руху опору.

З початку 1960-х pp. під поняттям рух опору розуміють боротьбу за національні, політичні та громадянські права народів, що перебували під контролем комуністичних режимів СРСР, країн Східної Європи. Учасником антикомуністичного руху Опору в Україні була Українська Повстанська Армія.



5. Українська Повстанська Армія (УПА) – військова формація, створена з метою оборони населення від терору окупантів і виборення Української Самостійної Соборної Держави. Перші відділи УПА постали восени 1942. Створення УПА офіційно реєструється датою 14.10.1942 (постанова Української Головної Визвольної Ради від 30.5.1947). Бойові дії фактично почала в лютому 1943. Назва походить від ІІ Зимового походу армії УНР під. керівництвом Ю.Тютюнника 1921 р.
Зміст Першого уроку доцільно підпорядковувати реалізації й інших завдань, зокрема:

  • формуванню в учнів уявлення про роль Львівської області і конкретного населеного пункту у становленні українського визвольного руху, діяльності УПА;

  • усвідомленню учнями взаємозв’язку між національною та індивідуальною свободою, правами людини та її обов’язками як патріота своєї Вітчизни;

  • вихованню патріотичних почуттів, шанобливого ставлення до державної символіки, культурного й історичного минулого України, любові до свого рідного краю, народу, родини, ціннісного ставлення до українських та родинних звичаїв, обрядів і традицій, пов’язаних із вшануванням подвигу воїнів УПА;

  • окресленню ролі відомих військових і політичних діячів у становленні державності України та українського війська.

Для проведення Першого уроку пропонуємо наступні теми:

  • Випускники нашого навчального закладу – учасники національно-визвольних змагань середини ХХ ст..

  • Збройні формування ОУН у Другій світовій війни

  • УПА та Європейський рух Опору.

  • Національно-визвольні змагання середини ХХ ст. у кіно- та фотодокументах.

  • Визначні бойові операції УПА.

  • Видатні земляки – воїни УПА.

  • Національний партизанський рух на території нашого району (міста).

  • Збережемо пам’ять про подвиг.

  • УПА у спогадах учасників, мовою документів, нових досліджень.

  • Українська народно-революційна армія отамана Т. Бульби-Боровця.

  • ОУН і УПА в боротьбі за Українську державу

  • Їхні славні імена в літописі УПА.

  • Степан Бандера: людина і міф.

  • Василь Івахів - перший військовий керівник УПА.

  • Роман Шухевич: лицар ідеї і чину.

  • Василь Кук – останній командувач УПА.

Під час підготовки та проведення Першого уроку рекомендується широко використовувати документи, спогади, фронтові листи, кіно- і фотоматеріали, звукозаписи, художні твори, які допоможуть створити на уроці емоційно-піднесену атмосферу та посилять виховний вплив на школярів.

Форма проведення Першого уроку, методи, засоби та прийоми роботи мають відповідати віковим особливостям учнів (година спілкування, зустріч, конкурсно-ігрова програма, вікторина, турнір знавців, колективна творча справа, свято-презентація, усний журнал, конкурс-інсценізація, диспут, брейн-ринг, сократівська бесіда, презентація, круглий стіл, прес-конференція, відкрита кафедра, творчий портрет, тематичний діалог, інтелектуальна гра тощо). Зміст, структура і план проведення уроку має стати творчим доробком кожного вчителя спільно з батьківським та учнівським активом, громадою. При виборі місця, форм, методів проведення уроку слід враховувати  вікові особливості школярів, традиції навчального закладу тощо.

Урок може бути проведений для окремого класу, паралелі чи всієї школи.

Для школярів молодшого і середнього шкільного віку рекомендується проводити урок на основі матеріалів, подій з історії рідного краю. Бажано, щоб розповіді вчителя чи старших учнів були доповнені свідченнями очевидців тих подій чи родинними спогадами.

У старших класах необхідно розкрити історичне значення утворення і діяльності Української повстанської армії; розкрити причини героїзму і самовідданості воїнів цього військового угруповання, усіх, хто надавав бійцям УПА посильну допомогу; звернути увагу на діяльність ОУН-УПА в антифашистській та антибільшовицькій боротьбі; відзначити участь дітей у національно-визвольному русі; акцентувати увагу на необхідності допомоги юних ветеранам УПА, вдовам воїнів цього військового угруповання, усім пенсіонерам, догляду за впорядкуванням кладовищ, могил, комплексів, обелісків та інших об’єктів, що увічнюють пам’ять загиблих героїв УПА.

Бажано провести урок у залі музею, в криївці чи біля могили бійців УПА, біля меморіалу, пам’ятника, споруджених на честь героїв УПА із широким залученням ветеранів, дослідників бойового шляху УПА, учасників пошукових загонів, котрі вивчають невідомі сторінки історії війни.

Для підготовки до уроку рекомендуємо використовувати зазначену нижче літературу та Інтернет-ресурси:



Література

  1. Борець Ю. ОУН і УПА в боротьбі за Українську державу. Львів, 2002. – 64 с.

  2. В'ятрович В. Сотенний «Бурлака». — Львів: Літопис, серія «Герої УПА», 2000.

  3. "Воїни ОУН і УПА повинні мати рівні права з бійцями Червоної Армії": Ухвала VII з’їзду Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка щодо проблеми визнання ОУН і УПА воюючою стороною на боці українського народу під час і після Другої світової війни // Персонал плюс. - 2005. - 11 - 17 травня.

  4. В’ятрович В., Забілий Р., Дерев’яний І., Содоль П.. Українська Повстанська Армія. Історія нескорених. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2008. — 352 c.

  5. Голубенко І. Коли ми вмирали, нам дзвони не грали: ОУН-УПА в боротьбі за державність України.(1945-1953).Дзвін, 1993-№ 2-9.

  6. Гриневич В. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни. (1939-1945 рр.) / НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса. – К., 2007. – 520 c.

  7. Киричук Ю. Історія УПА. — Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1991. — 55 с.

  8. Коваль М. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії.- К.,1995.-194с

  9. Кричевський Р. ОУН в Україні, ОУНз і ЗЧ ОУН. Нью-Йорк — Торонто, 1962. — Львів, 1991.

  10. Лебедь М. Українська Повстанська Армія. — Мюнхен: 1946.

  11. Літопис Української Повстанської Армії. — Торонто: 1976—1981.

  12. Матеріали та документи Служби безпеки ОУН (б) у 1940-х рр. / Упоряд.: О. Є. Лисенко, І. К. Патриляк. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2003. – 254 с.

  13. Мірчук П. Українська Повстанська Армія 1942—1952. — Мюнхен: 1953.

  14. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. / НАН України; Інститут історії України. — Київ: Наукова думка, 2005. — 53 с.

  15. Манзуренко В., Гуменюк В. Рейд УПА в Румунію 1949 р. — Львів-Рівне: Видавництво Старого Лева, 2007. — 67 с.

  16. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси. / НАН України; Інститут історії України / С. В. Кульчицький (відповідальний редактор). — Київ: Наукова думка, 2005. — 495 с.

  17. ОУН в 1941 році: Документи. / Упоряд.: О. Веселова, О. Лисенко, І. Патриляк, В. Сергійчук. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. – 618 с.

  18. ОУН в 1942 році: Документи. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. – 243 с.

  19. ОУН і УПА в 1943 році: Документи / НАН України. Інститут історії України. - К.: Інститут історії України, 2008. - 347 с.

  20. ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 1. Упорядники: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відповідальний редактор С. Кульчицький / НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2009. – 292 с.

  21. ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 2. Упорядники: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відповідальний редактор С. Кульчицький / НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2009. – 256 с.

  22. Сергійчук В. ОУН—УПА в роки війни. Нові документи і матеріали.. — К.: Дніпро, 1996. — 496 с.

  23. Товстий В. Українська Повстанська Армія. — Харків: Промінь, 2007.

  24. Частій Р. Степан Бандера. — Харків: Фоліо, 2009. — 123 с. — (Знамениті Українці).

  25. Шанковський Л. Українська Повстанська Армія// Історія українського війська. — Вінніпеґ: 1953. — Розділ ІІ.

  26. Шаповал Ю. ОУН і УПА на терені Польщі (1944 - 1947 рр.) – К.: Інститут історії України НАН України, 2000. - 240 с.


Інтернет-ресурси:

  1. Організація Українських Націоналістів і Українська Повстанська Армія (монографія і фаховий висновок робочої групи істориків при урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА) Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.ukrlife.org/main/evshan/upa_naukovo.htm

  2. ОУН-УПА: історія. Електронний ресурс. Режим доступу: http://oun-upa.org.ua/intro/

  3. 12 історій про УПА .Електронний ресурс. Режим доступу: http://vk.com/this_is_your_story

  4. Баган О. Націоналізм і націоналістичний рух. Історія та ідеї. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.vesna.org.ua/txt/vidrodzhenia/bagano/index.html

  5. Бандера С. Перспективи Української Революції. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.stepanbandera.org/bandera_perspective.htm

  6. Бедрій А. ОУН і УПА. Електронний ресурс. Режим доступу: http://oun-upa.info/backup/ukrnationalism/ouniupa.html

  7. Бедрій А. Українська Держава, відновлена Актом 30 червня 1941 р. Електронний ресурс. Режим доступу: http://oun-upa.info/backup/ukrnationalism/ukr_state.html

  8. Галаса В. Наше життя і боротьба. Спогади. Електронний ресурс. Режим доступу: http://cdvr.org.ua/sites/default/files/archive/Galasa.pdf

  9. Дейчаківський М. На визвольних стежках Европи (друга частина: Спогади зв'язкового ОУН). Електронний ресурс. Режим доступу: http://exlibris.org.ua/muk/

  10. Дмитрик І. У лісах Лемківщини. Записки українського повстанця. Електронний ресурс. Режим доступу: http://zustrich.quebec-ukraine.com/lib/lemko_table.htm

  11. Дуда М.(Громенко). У великому рейді. Електронний ресурс. Режим доступу: http://forum.ottawa-litopys.org/documents/red0202_u.htm (вступна стаття Євгена Штендери)
    http://forum.ottawa-litopys.org/documents/mem0201_u.htm (перша частина)
    http://forum.ottawa-litopys.org/documents/mem0301_u.htm (друга частина)
    http://forum.ottawa-litopys.org/documents/mem0401_u.htm (третя частина)
    http://forum.ottawa-litopys.org/documents/mem0501_u.htm (четверта частина)
    http://forum.ottawa-litopys.org/documents/mem0502_u.htm (післяслово Ігоря Маршалка)

  12. Когут М. Герої не вмирають. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.vesna.org.ua/txt/vidrodzhenia/kohutm/kohut.pdf

  13. Косик В. Українська Повстанська Армія. Електронний ресурс. Режим доступу: http://oun-upa.info/backup/ukrnationalism/upa.html

  14. Лукінюк М. Боротьба УПА з окупантами: поступ до правди. Електронний ресурс. Режим доступу: http://ukrlife.org/main/prosvita/upa.htm

  15. Партизанськими дорогами з командиром "Залізняком". Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.vesna.org.ua/txt/vidrodzhenia/zaliznyak.doc

  16. Пігідо-Правобережний Ф. "Велика вітчизняна війна". Електронний ресурс. Режим доступу: http://exlibris.org.ua/vvv/

  17. Побігущий Є. Мозаїка моїх споминів (друга частина - про Дружини Українських Націоналістів). Електронний ресурс. Режим доступу: http://lib.galiciadivision.org.ua/ren/

  18. Хрін С. Зимою в бункрі. Електронний ресурс. Режим доступу: http://zustrich.quebec-ukraine.com/lib/stepan_khrin.htm

  19. Ців'юк Д. За волю розбійник не стане. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.vesna.org.ua/txt/history/tsivjuk.doc

Пинка Надія Михайлівна,

вчитель початкових класів,

вчитель – методист

Сокальського НВК «ЗШ І – ІІІ ст. №4 – ліцей»


Перший урок для молодших школярів

Урок – зустріч з учасниками УПА на тему:

«Слава синам України – українським повстанцям»

(урок присвячений 70- річниці утворення УПА)
Цілі уроку:

  • знайомити учнів з героїчними сторінками минулого України, розкрити діяльність Української Повстанської Армії як армії ІІ світової війни;

  • забезпечити розуміння основних термінів, фактів;

  • пробуджувати високі почуття патріотизму:

  • формувати вміння розповідати, конкретизувати набуті знання, ставити взаємопов’язані проблемні запитання, активізувати увагу та мислення;

  • учити учнів мотивувати свої дії, давати їм повні й вірні обґрунтування, пробуджувати пізнавальний інтерес, використовуючи ігрові ситуації, навчальні дискусії;

  • розвивати комунікативні здібності учнівта культуру ділового спілкування;

  • закріплювати прагнення більше дізнатися про минуле нашої країни;

  • заохочувати до створення дослідницьких, пошукових проектів;

  • формувати національну свідомість.



Обладнання уроку: вирізки з газет, статті із журналів, історія України, спогади членів УПА, реферати учнів про учасників УПА, виставка творчих робіт учнів 4-Б класу «Мій дідусь», альбоми із фотографіями дідуся, лозунги, образ матері Божої, підсвічник, квіти, роздрукований матеріал про Покрову (для окремих груп), виставка книг, назви – планшети груп: рій «Голуб», рій «Дзвін», рій «Сокіл»; матеріали реалізованого проекту і т.д.

До уроку підготовлено:


  • Відеопроект «Подвиг героїв –політв’язнів Кенгіру вчить любити Україну»,

  • Міні-проекти: Відео-проект «Історичні пам’ятки в моєму місті» учня Чабана Владислава; фото - проект «Повстанська слава Сокальщини» Гнатюк Дарини, проект-мистецька виставка «Паролі повстанської битви» учня Степана Івасейка


Епіграфи до уроку

  • «Хай же вічно буде слава впавшим героям, що склали своє життя на жертовнику нації».

  • «УПА – тепер нічого не забуто, УПА – це віра в отчий день розкутий».

  • «Доля УПА – одна з найтрагічніших сторінок в історії народу України».

  • «Слава синам України – українським повстанцям».

Хід уроку-зустрічі

І. Постановка теми і мети уроку – зустрічі.
ІІ. Представлення гостей, вітання їх на уроці.

(Дідусі, бабусі, мами, тати, композитор гімну школи , Пенюк О.В.), із товариства «Факел» - Палюнник Г.І., та почесних гостей уроку – учасників бойових дій, членів УПА (поіменно – список додається).


ІІІ. Вступне слово вчителя «Доля УПА – одна з найтрагічніших сторінок в історії України».

Вчитель. Історія Повстанської Армії золотими літерами вписана в історію України. Вона вела справедливу визвольну боротьбу проти трьох жорстоких тиранічних режимів світу. Пролита кров членів УПА, не кане в забуття. Сини України! Українські повстанці!.. Вони вмирали як герої, а останніми їхніми словами були: «За тебе, свята Україно!»

Вони вмирали ще зовсім юними, навіть не ставши на весільний рушник. Своєю кров’ю вони зросили святу землю. Їх живими спалювали на вогнищі. І тому українська земля є особливою, земля ,полита кров’ю і посипана юнацьким попелом. Родина, з якої син чи брат пішли в УПА, була вирізана або розстріляна, не давали поховати тіло повстанця. Дітей кидали в криниці. Плач янголят доносився з них від Волині до Донбасу. Пекло здригалося від звірств, які чинили окупанти над українцями. Скільки їх полягло? Не злічити повстанців. В чому був їх гріх? В тому, що вони любили українську землю, материнську землю, що не розмовляли пошепки рідною мовою, а вголос, що співали українські пісні, колядки і т.д. Хіба не гріх?

Вони вмирали, щоб Україна жила, була вільною:

«Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,

Ніхто не заплакав за вами.

Лиш в чистому полі ревіли гармати

І зорі вмивались сльозами.

Як вас хоронили у темну могилу,

Від крові земля червоніла.

Під хмарами круки зграями літали,

І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести похилилась,

Калина зігнулась додолу.

Спіть, хлопці – соколи!

Ми пам’ятаєм ваш подвиг,

Ваш подвиг до бою».

Линь, пісне повстанська, під небесами,

До вкраїнських линь сердець.

Герої – повстанці, ми з вами,

Бо кожен з нас, - це теж борець.

Нехай дзвенить вам слави дзвін,

Ви наш прийміть низький уклін.



Пісня: «Хлопці з лісу»
Вчитель. А тим, що живі, які сьогодні з нами, вам вічна любов, наша любов, наша пам’ять, низький вчительський уклін за мужність, за міць духу, вірні сини України – українські повстанці.

У день жовтневий сказати маю

До тебе, людино, звертаюсь, волаю:

Залиш на хвилинку щоденні турботи,

З собою побудь у глибокій скорботі,

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір -

Усіх, хто кував перемогу й загинув

За тебе, за мене – за Батьківщину.
Хвилина скорботи й мовчання.



Вчитель. На честь усіх полеглих, на честь усіх тих, хто не повернувся з війни, запалимо свічку і хвилиною мовчання вшануймо героїв.
Вчитель. Слово вашим внучатам, правнукам…
ІУ. Літературна музична композиція «Борці України – волі сини».
Ведуча 1. Слава і честь вам, борці за свободу,

Воїни ідеї святої,

Славне лицарство, орли України,

Слава і честь вам, УПА герої.

Ведучий 2. Готували гранати, окопи,

Запеклого ворога проганяли.

Взнали ворожі кати,

Як герої УПА за волю стояли.

Ведуча 1. В далекім Сибірі вмирали герої,

Віддати життя їм довелося.

На їхньому стязі священні кольори –

Це кольори неба і розливи колосся.

Ведучий 2. Була Україна в сльозах і руїнах,

Тужила за синами вона,

Але не вмерла, не впала на коліна,

Прекрасна наша, рідна сторона.

Ведуча 3. Не нас на руїнах п’янитимуть сни!

Борці України, ви волі сини.

Не нам носити покірно окови,

Терпіти знущання жахливих катів –

До рідного краю в нас море любові,

Завзяття й відваги від вас, орлів.

Ведучий 4. Пісню, пісню – хрипить наказ,

Скільки нас? – Небагато нас,

І усі молоді, юнолиці,

Засипали московські криниці,

Упивались живою водою,

Переживали за країною молодою.

А вона ж у боях освячена –

Україна – незалежная.

І, немов корогву, ви її підняли,

І, зібравши найкраще з безодні сторіч,

Ви із піснею – стягом уперто пішли

В темну, засніжену, стріляну ніч.

Не один там упав,

Не один життя віддав,

Але ніколи не згине слава УПА.
У. Розповідь «Пісня – гімн УПА».
Вчитель. УПА боронила Україну, український народ на українській землі. Іншого виходу у неї не було, бо знала, що окупант, чужинець не несе добра на нашу землю. Перші підпільні угрупування були вже в 1941 році. А вже в 1942 році – УПА нараховувала 20 тисяч повстанців, а в 1943 році – 40 тисяч. Два мільйони українців були солідарні з УПА. Підтримували вояки Польщі, Литви, Латвії, Естонії. В УПА було 12 національностей. В 1943році з Волині угрупування УПА ширилися на Київщину, Житомирщину, Донбас, Суми і т.д. Жертви були щоденні, було в загонах, сотнях багато зрадників. Але на місце одного повстанця приходило два і т.д.

В жовтні 1942 року УПА створила і прийняла свою пісню-гімн, в яку було вкладено душу повстанця, його правду, його віру, надію, любов до святої України, народу.

Пісня-гімн «Зродились ми великої години» (у виконанні учнів та хору «Повстанець»)

УІ. Узагальнення і систематизація
Вчитель. Готуючись до уроку-зустрічі, учні знайшли учасників УПА, взяли інтерв’ю, побували в бібліотеках міста, написали реферати, створили міні проекти, знайшли цікавий матеріал, принесли сімейні реліквії:фронтові листи, фотокартки, нагороди, і на їх основі будують розповіді про прабабусь, прадідусів)
Про що розповів лист…

Вчитель. Діти, про війну розповідають книги, фільми, пісні. Але найзворушливішими є фронтові листи, які свято зберігаються у кожній сім’ї, як реліквії. Листи на фронт, листи з фронту. (Реліквії – річ, дорога, як пам’ять про минуле)
Діти зачитують листи.

Вчитель.Що вас вразило в прочитаних листах?
Вчитель. Хочу ознайомити вас з ще одним листом. Він звернений до ветеранів, але, насамперед, це спогад про мого дідуся-фронтовика.

Воїне… Лелеко мій сивий з небес фронтових,

Хай із неба – кривавого вирію – ти не вернувся,

Все ж щороку з весни зустрічаєш у небі «своїх»,

Все ще біль твоїх ран у народній душі не забувся
Учні взяли участь у реквіємі «Подвиг героїв-політв»язнів Кенгіру вчить любити Україну» (перегляд фрагменту)


  • «Степан Бандера» (рій «Сокіл» - група дітей).

  • «Роман Шухевич- (рій «Дзвін» - група дітей)

  • «Тарас Чупринка» і. т.д.

Учні вели розмову з рідними, близькими, і писали спогади про дядька, сусідів, учасників УПА.
Представлення міні проектів на тему «Вони вмирали за Україну»

  • «Голуб», с. Купичволя, про Маркова Володимира

  • «Вороний », м.Червоноград,про Левковича Івана

  • «Залізняк» м.Сокаль про Івана Петрощука


Вчитель. Як доказ того, що ми українці, вміємо і хочемо знати історію свого народу. Дякуємо Богові, Матері Божій, яка вберегла Вас, врятувала Вам життя, в ті страшні часи, покрила своїм ? , щоб Ви сьогодні могли нести криваву правду про непереможний дух української нації, правду про незборимий дух українського народу. Діти сьогодні хочуть почути з ваших уст правду, доторкнутись до Ваших нагород, взяти інтерв’ю.
Практикум «Я беру інтерв’ю» .

Учні працюють у групах (беруть інтерв’ю у гостей-повстанців. Всі учні поділені на три рої – групи у вашу честь (так, як було колись у вас).



Вчитель. Запрошуємо гостей у рої:

      • у рій «Голуб» – Марків Михайла Івановича

            • (учасника бойових дій).

      • у рій «Дзвін» - Марію Грицай

      • у рій «Сокіл» - Кременець Ганну Ільківну

(Запитання додаються)

Виступ гостей

Вчитель. До слова-розповіді запрошуємо:

  • Голову братства УПА п. Сороку Івана

  • Секретаря спілки політв’язнів України, Сокальського р-н, учасника УПА – п. Василя Кашубу.

  • Голову спілки політв’язнів України в Сокальському районі. п. Рибака Тараса



Звіт по групах-роях.

Командир розповідає, що вони дізналися, проводячи інтерв’ю з учасниками УПА.

(про Кременець А.І., Грицай М.., Марків М.І. і т.д.)

Присвячують їм рядки поезії:



  • «Батьківська земля»

  • «Будь горда, Україно, за них»

  • «За твою волю і честь»



Інсценізація «Прийміть нас в ряди, отамани»
Виступ хору «Повстанець» ( пісня «Зірвалася хуртовина»).

Перекличка синів України, які поклали свої голови в обороні волі і честі держави (учні називають псевдо, які не повернулися живими): «Явір», «Голуб», «Дзвін», «Прірва», «Орлик», «Хмара», «Аркас»і т.д.


Вітання від побратимів – дідусів учнів нашого класу.

Усі наші дідусі воювали, ті які живі, сьогодні з нами, а тих, кого немає, нехай їм буде земля пухом, ми їх пам’ятаємо. Любі дідусі, ваші внучата дуже люблять вас, це ви можете прочитати на стендах – виставках «Мій дідусь», як вони вами гордяться.

Але сьогодні, наш дідусь – соловейко, Курілович Іван Якимович хоче подарувати повстанську пісню нашим почесним гостям, учасникам УПА.

Пісня.

Повстанці йдуть нестримним боєм,

А хто ж веде їх наступа,

То командир, – полковник Орлик

Веде стрільців – борців УПА.

Щоб відплатить за людській кривди,

За кров, що в землю потекла,

За смерть, неволю і руїни,

За села, спалені до тла.

Ворожі сили ще великі,

Минає ніч, вже ранок, день,

А бій завзятий не змовкає,

Гримить, клекоче і гуде.

Повстанці далі наступають,

І безперервний бій іде

«Де командир?» - усі питають.

«У лісі він, за ним, – вперед».

А в тім і жаль, і лють стискають серце,

Бо командир, що перший рвавсь

Як лев, як лицар, – полководець,

В бою із ворогом упав.

Та це стрілецтво не зламає,

Новим завзяттям запалить.

На кров і зброю присягаєм

Геройську смерть його помстить.

Наш командир, полковник Орлик,

В бою із ворогом упав,

На вівтар слави України

Життя і кров свою віддав.

А за ним, його слідами,

З його наказами ідем,

Ідем повстанськими шляхами

Туди, де воля нас веде.

Ми всі загинем, ми це знаєм,

Зате воскресниш ти,

Вкраїно наша люба, мила,

І хоч поляжем, а таки дійдемо до мети.

Конкурс читців

Вчитель. Про героїв війни ми читаємо книжки, дивимося фільми, вивчаємо вірші.

У пам’ять про них нехай звучать поетичні рядки.

С.Гордєєва «Алея Героїв»,

А.М’ястківський « Лебеді не падали – летіли»,

В.Губарець «Поіменно згадаймо»,

М.Нагнибіда «Дзвони хатині»

М.Станович «Біля пам’ятника»

Підбиття підсумків, визначення переможців.



Бесіда за змістом прочитаних творів


  • Чому герої названі вічними?

  • За що боролися герої?

  • Який висновок зроблено у вірші «Пам’ять героїв»?

  • –Як ви розумієте слова?

  • Та поклялися друзі вірні

  • До перемоги з ним прийти?

  • По кому дзвонять дзвони хатині?

  • Чому автор вважає, що «Не було серед них невідомих. І непомітних, незнаних між ними не було? Всіх порахуймо. Згадаймо усіх поіменно.В місті, в селі і на хуторі дальньому теж».


Відвідування виставки книжок «Вони боролись,бо любили Україну».
Вчитель. Діти, ви сьогодні торкнулися хвилюючих сторінок нашого героїчного минулого, але як багато ще можна дізнатися, перечитавши книжки, які ви бачите на виставці. Виберіть собі одну з них, поділіться з товаришами своїми враженнями від прочитаного.

Розповідь переможця конкурсу « Памятай свою історію і героїв»(який проводили районні організації Братство вояків УПА, Спілка політв’язнів, союз Українок, видавництво «Літопис», районний часопис «Голос з-над Бугу») нашої однокласниці, Федюри Ірини, яка зайняла ІІ місце і нагороджена грамотою та подарунками-книгами: М.Андрощука «Записки повстанця», М.Прокопець «Світло душі родини Левицьких» та Л.Паращака «З покоління незламних».


У її виконанні пісня – молитва про УПА.

Я, плането, дитина твоя,

Ти, плането, мати моя.

Я – зернинка твоя золота,

А з зернин дозрівають хліба.

Хочу, щоб брат брата любив

На сході чи заході, де б він не жив.

Хочу, щоб квітла країна моя,

Сміхом дитячим повнилась земля.

Хлібні зернята долю кують,

Діти Вкраїни славу несуть.

Воля і честь звитяг одна,

Їх здобували герої УПА.

Ми, плането, діти твої,

Хочемо в мирі жити усі.

«Господи, - просимо, - допоможи,

Матір – Вкраїну нам збережи.»

Краще посадіть калину

На їхніх могилах,

Щоб пташки там прилітали

І пісні співали.

Нехай дзвенить нам дзвін

І приймають поклін.

Промовмо молитви щирі за героїв наших,

Хай же буде вічна пам’ять,

І слова, і стяг синьо-жовтий.


Представлення міні проекту Гнатюк Дарини «Мистецька виставка «Паролі повстанської битви» Степана Івасейка»

Прийняття четвертокласниками Гімну школи «Марш Соколят»

(Виступ композитора О.В.Пенюка) (Слова додаються)

Виконання Гімну
УІІІ. Підсумок уроку-зустрічі

Запитання вчителя до учнів:


  • Коли відзначаємо це свято?

  • Яку річницю відзначали цього року?

  • Кого з героїв Сокальщини ви знаєте?

Сподіваюся, що з нашої розмови ви зрозуміли: війна – це страждання, горе, втрати, сльози, це безіменні герої, невідомі могили. Ми маємо про це знати, щоб ніколи не було війни на нашій землі.

Пояснення епіграфів уроку.



Вчитель. Людська пам’ять має цінну властивість – через десятиріччя відтворювати події минулого. Вони із задоволенням, із сльозами на очах розказали нам своє бойове минуле. Давайте проявимо чуйність, шану до живої пам’яті.

-Що дала вам сьогоднішня зустріч з учасниками УПА?



  • Які ще маєте запитання, побажання?

  • Які ще рядки хочете присвятити почесним гостям?

Учень 6. Від предків ми здобули мужність,

Ми землю любимо свою.

Катам покажем нашу віру

І силу нашу у бою.

Учень 7. Готуймось у бойові лави,

Козацьке плем’я молоде,

До перемоги і до слави

УПА в боях нас поведе.

Учень 8. За нікого битися не будемо,

За нікого в найми не підем,

Для Вкраїни ми усі живемо

І за неї голови кладем.

Учень 9. Линь, пісне, попід небесами,

До вкраїнських промовляй сердець.

Хай же буде наша воля з нами,

А ворожим замірам кінець.

Учень 10. Встає Соборна вільна Україна,

Не чути більше згарищ, ні руїн,

І прославляє пам`ять про героїв,

Відважних воїнів УПА.

Учень 11 Ви чином геройським і словом гарячим

Усі закликали до бою –

Ми підем на поміч, на зміну вам, друзі,

Смерть катові! Слава повстанцям, УПА героям.


Виступ хору «Повстанець»

Подяка від дирекції школи

Пісня «Вальс-школи»
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Бедерханова В.П., Бондарев П. Б. Педагогическое проектирование в инновационной деятельности. Учебн. пособ.: - Краснодар, 2000. - 54с.

  2. Великий енциклопедичний словник. М. 1989-1630с.

  3. Дибський. С. "Внутрішньошкільний контроль"// Відкритий урок: розробки, технології, досвід 2007. - №11

4. М.Андрощук «Записки повстанця».

5. Онопрієнко О.В. Управління проектною діяльністю молодших школярів. с.53-64/ У кн. Навчання і виховання учнів 4 класу. Методичний посібник для вчителя// Упор. О.Я. Савченко – К. Видавництво "Початкова школа", 2005. – 71с.

6. Л.Паращак «З покоління незламних».

7.Пахомова Н.Ю. Учебний проект: его возможности// Учитель, 2000. - №1

8. М.Прокопець «Світло душі родини Левицьких»

9.Газета «Новини Прибужжя» 23 червня 2011 року ст..3.

10. Газета Нові люди» №1 жовтень 2010 року ст.1.

11. Часопис «Голос з-над Бугу»12-18 липня 2012 року ст.10.

Ірина Шумило,

вчитель української мови та літератури спеціалізованої школи №8 м.Червонограда


Тема: Вони захищали свою Батьківщину

(орієнтовний конспект-сценарій першого уроку для учнів 5-8 класів, присвячений 70-річчю створення УПА)

Мета: розширити та поглибити знання учнів про Українську Повстанську Армію, національно-визвольний рух в Україні; розвивати у дітей прагнення бути свідомим громадянином і патріотом України; виховувати любов до рідного краю, своєї Батьківщини.

Обладнання: Клас, де проходить урок, гарно прибраний, висять портрети найвідоміших діячів УПА (Степана Бандери, Василя Сидора, Романа Шухевича); на дошці записана тема уроку і висловлювання.




  1. «Коли за всяку кров, пролиту на землі, впімнеться її рід, то яка пімста буде за кров українського народу, пролиту великими потоками тільки за те, що він шукав волі, кращого життя на своїй рідній землі?»

  2. Хто нас не ставив на коліна,

Ким не стогнала лиш земля,

І все ж не вмерла Україна,

І вічно житиме вона.


  1. Хай нам згадки серця зігріють,

Розбудять наші почуття,

Бо знаймо: ті, що вмерти вміють,

Ті мають право на життя.

Могилам честь!

Полеглим слава!

Живих до праці кличе справа!



  1. «Боєць УПА заступив місце мужнього спартанця в історії людства» Тарас Чупринка (Роман Шухевич)

Учитель: Ось і пролунав перший дзвінок нового навчального року, який запросив вас у черговий раз за шкільні парти. Наш сьогоднішній урок, діти, присвячений тим, хто захищав свою Батьківщину, воїнам УПА, 70-річчя створення якої відзначатимемо цьогоріч 14 жовтня. Саме у цей день 1942 р. Сергієм Качинським (псевдонім – Остап) було сформовано перший відділ УПА, а в грудні у Львові на нараді лідерів ОУН (б) було офіційно проголошено про створення власної військової сили. У світовій історії це було унікальне явище – діюча самостійна армія без незалежної держави (учитель зачитує перше і четверте висловлювання з дошки).

Більшість повстанців складали молоді люди віком до 30 років, здебільшого бідні. З самого початку молодих воїнів привчали до дисципліни та відповідальності за свої дії. Порушників ж суворо карали. З початку назва УПА належала збройному формуванню «Поліська Січ» під проводом Тараса Бульби-Боровця, що діяла на Поліссі та Волині з початку війни. Що ж це було за об’єднання? (Розповідь заздалегідь підготовленого учня)



Учитель: У 1942 році УПА розпочинає двофронтову національно-визвольну війну проти нацистів та комуністичного терору московської влади: нападали на німецькі залоги і звільняли полонених, відбивали українських «остарбайтерів» - людей, яких везли на примусові роботи до Німеччини; часто врятовані хлопці приєднувались до УПА. Так із пролитої крові, зусиль і страждань виростала бойова слава воїнів УПА, що лунала теренами України і вселяла у людей віру в краще життя. Як правило, усі воїни УПА мали свої псевдоніми, розкривати які можна було лише після смерті. Так і гинули вони часто невідомими. Девідом для українських повстанців були слова: «Ліс – наш батько, а нічка – наша мати».

Учень і учениця читають вірш Романа Завадовича «Квіти на могилах».

  1. Надійшли Зелені свята,

Квіти поле вкрили.

Підуть хлопці і дівчата

На рідні могили.

В тих могилах сплять герої,

Що в чистому полі

Життя дали в лютім бою

За славу і волю.

До них ціла Україна серцем припадає.

Сестра брата, мати сина

Сьогодні згадає.



  1. Підуть хлопці і дівчата,

Підуть усі діти

Ті могили привітати,

Хрести замаїти.

Бо за рідний край умерти,

За брата , за друга,

То найбільша в цілім світі

Слава і заслуга.

Учитель: Протягом 1943 року УПА контролює усю Волинь і Поділля. Сила впливу була настільки великою, що німецьке керівництво задумує широкомасштабні операції проти українських вояків. У кінці 1943 року УПА нараховувала вже близько 15 тисяч осіб. Хто ж вони, тодішні керівники УПА? (Індивідуальні повідомлення учнів про Степана Бандеру, Василя Сидора, Романа Шухевича).

Учитель: Кожен воїн УПА складав присягу. (Учень, одягнений у форму члена УПА, зачитує її):

«Я, воїн УПА, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров’ю усіх Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу: боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну державу. У цій боротьбі не пожалію ні крові, ні життя й буду битись до останнього подиху й остаточної перемоги над усіма ворогами України. Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української… Суворо зберігатиму військову й державну таємницю. Буду гідним побратимом у бою та в бойовому житті всім своїм товаришам по зброї. Коли я порушу або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон Української Національної Революції та спаде на мене зневага Українського Народу».



Учитель: Про цих відважних лицарів, яких Тарас Чупринка назвав мужніми спартанцями, написано багато поезій. Їх автори були часто й самі воїнами УПА, як-от Степан Корнецький (декілька учнів читають уривки із віршів поета-повстанця)

  1. Ми знали, що лиш справжні лицарі,

Яких народжує рідна земля,

Здобудуть славу в боротьбі

І гідно захистять права!


  1. Бандера твердо поставив чоло проти всіх,

Що на нашу землю сунули, мов тьма,

На відсіч ганебним Берліну й Москві,

Щоб вільною була прадідна земля.


  1. Завзятим молодцем був Роман Шухевич,

Він хистом відваги всіх друзів сталив.

Свідомого роду – неначе князевич –

Найчільніші кадри ОУН збагатив.

Ряди борців УПА Чупринка очолив,

Крайову платформу Тур установив,

Усім, хто був гнаний, пристанок вволив

І край наш широкий гідно захистив.


  1. Криївки, криївки,

Скільки їх було.

Скрізь по Україні,

В лісах, під кущем,

Під житом у полі,

В городі, в хліві,

Під берегом рову,

Під током в стодолі,

На стрісі, в печі,

Навіть на ріці.

(Коли звучать ці вірші, можна переглядати слайди зі світлинами воїнів УПА).



Учитель: Може, не настільки довершеними є ці поетичні рядки з точки зору римування, але не забуваймо, що творились вони під постійним прицілом смерті.

Учень читає вірш тернопільського поета Зеновія Сердюка «Хлопці з бою ішли»:

Хлопці з бою ішли, з переможного бою,

Де стояли, як мур, плече до плеча.

Йшли повільні й сумні, бо несли із собою

Командира свого, що вмирав на очах.

Вся в сльозах ішла поруч молода медсестричка

Прикипіла до серця її ніжна рука,

На її молодому худенькому личку

Був і біль, і тривога, й розлука важка.

Все, що в торбі медичній з собою носила,

Не врятує його, не відверне біди.

Йшла, як знята з хреста. Тільки Бога просила:

- Милий Боже, врятуй! Він такий молодий!

Йшли сумні чотові, у походах бувалі,

Бо пройшли тисячі і стежин, і доріг.

Мовчки йшли. І думки про відплату снували,

І хилилась трава їм в поклоні до ніг.
Учитель: Під час проведення наступальних операцій відділи УПА всіляко намагалися уникнути боїв із Червоною армією (адже там було багато мобілізованих українців), атакуючи переважно війська НКВС.

Після вигнання гітлерівців з України і відновлення радянської влади УПА перейшла до політико-пропагандистських рейдів теренами України. Загалом за роки існування УПА в її лавах побувало до 400 тисяч осіб. Після війни радянська влада ще більш жорстоко розправлялася з воїнами УПА: полонений розстрілювали відразу або ж прилюдно вішали, під час допитів застосовувались нелюдські тортури, закатованих навіть не дозволяли ховати, а для дезінформації населення формувалися спецбатальйони енкаведистів, що з’являлися в одностроях УПА, несучи усім зустрічним страх і смерть.

Проти знищення ОУН-УПА об’єднались Радянський Союз, Польща та Чехословаччина, а проти непокірної України застосовувались усі найбрутальніші методи: облави, терор, шантаж, отруєння продуктів харчування та медикаментів.

Після смерті Романа Шухевича УПА поступово втрачає значення як бойова одиниця. Останнім її командиром аж до 1955 року був полковник Василь Кук-Коваль (псевдонім Юрій Леміш). Окремі частини УПА зберігали боєздатність аж до кінця 50-х років, а останній повстанець Ілько Оберишин погодився вийти з лісу тільки у 1991 році, після проголошення незалежності України.

Читання учнями оповідання Леоніда Полтави «Найменший вояк» (це оповідання коротке, але доступне і зрозуміле для учнів середнього шкільного віку).

Бесіда за змістом.



  1. У якому місті відбуваються події, описані у творі?

  2. Чому маленького Влодка виховувала колишня вчителька?

  3. Ким працювала названа мама?

  4. Як Влодко і його мати допомагали повстанцям?

Учитель: Багато пісень складено про вояків УПА. Послухаймо одну із них (на уроці можуть прозвучати такі пісні: «Ви жертвою в бою нерівнім лягли з любові до свого народу…» або «Хлопці з лісу, ви свободи лицарі, ви за волю України склали голови свої»).

Читання учнями вірша Богдана Стельмаха «Мій народе! Кров’ю вінчано…»



  1. Мій народе! Кров’ю вінчано

Кривд і правд твоїх сувій.

Серед болю, серед відчаю

Я – нащадок пізній твій.

Мій народе – паралітику!

З велелюдних роздоріж

Затягли тебе в політику

Як вола – з ярма під ніж.


  1. Воля кодлом замаскована,

Тільки й гасла – що гучне…

Мова «язиком» запльована…

Хто почує? Хто почне?

Не пророчу я не вказую,

Лиш болю, бо в серці ссе:

Люди, маєте оказію

Перемислити усе.


  1. Лиш вслухайтеся уважніше

Не в позичине «ура».

А рішуче і відважніше –

У Франкове «Не пора».

Не пора лизати задниці

Ні Варшаві, ні Москві.

Не пора державі-страдниці

Бути болем в голові.

Підсумкове слово вчителя: Сьогодні ми з вами, діти, перегорнули яскраві та водночас трагічні сторінки історії УПА. Багато із тих, які боролись за єдину і соборну Українську державу, загинули. У кожного з них були особисті мрії, але найважливішою залишалася одна: щоб рідна земля була вільною, щасливою, незалежною. Не судилось! Не судилось побачити синьо-жовтий прапор - як державний, тризуб - як герб, а «Ще не вмерла України…» - як державний гімн. Помирали у тюрмах від ворожих куль, горіли у вогні від нестерпного болю, гинули далеко від рідної землі, як вигнанці, помирали і пізніше від незагоєних ран і гірких спогадів, що ятрили душу. (Зачитую з дошки рядки):

Хай нам згадки серця зігріють,

Розбудять наші почуття,

Бо знаймо: ті, що вмерти вміють,

Ті мають право на життя.

Могилам честь!

Полеглим слава!

Живих до праці кличе справа!

До праці, до відродження, до нових випробувань, які ми повинні витримати, щоб не втратити своєї державності, закликають нас воїни УПА. На їх героїзмі ви повинні виховуватись і не забувати, що Україна – це наша Батьківщина.
Використана література:


  1. Герої України в казках та легендах: Для молодшого та середнього шкільного віку.-Львів:Аверс,2006.-360с.

  2. Ідзьо В.С. Українська Повстанська Армія – згідно зі свідченнями німецьких та радянських архівів. Монографія.- Львів:СПОЛОМ, 2005.-208с.

  3. Сердюк Зеновій. Найгероїчніша і найнародніша: Вибрані вірші.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.-144с.

  4. Світ дитини. №6, 2012.

  5. Світ дитини. №7-8, 2012.

  6. Українська Повстанська Армія.- Харків: Промінь, 2007.-112с.

Наталія Середа

Вчитель української мови та літератури

СЗШ І-ІІІ ст. с. Старичі

Яворівського р-ну

Сценарій першого уроку присвячений 70-річчю УПА

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка