Урок мужності «Герої Крут для нащадків взірець»



Скачати 112,36 Kb.
Дата конвертації29.11.2018
Розмір112,36 Kb.
ТипУрок
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

БАРИШІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

БАРИШІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

Урок мужності

«Герої Крут – для нащадків взірець»

Підготувала:

педагог-організатор

Лехнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Пархоменко Наталія Олександрівна

Лехнівка


2015
Урок мужності «Герої Крут – для нащадків взірець»

Для учнів 9-11класів

Мета: закріпити і поглибити знання учнів про події під Крутами 29 січня 1918 року; формувати в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого;розвивати мотивацію, спрямовану на підготовку до захисту Вітчизни, на прикладі подвигу героїв, виховати громадянські почуття, свідому соціальну активность та відповідальність.

Обладнання:  карта України, плакат з написом «Пам'яті героїв Крут».

Оформлення: елементи народної символіки; плакати із зображенням Державного Прапора України, Державного Герба України.

Лейтмотив заходу: Україна, громадянин, патріот, незалежність, історія народу.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Учень: І знов у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час,

Коли в офіру Батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.
ІІ. Мотивація навчально-виховної діяльності учнів.


  1. Оголошення теми уроку.

Учитель: Дорогі діти, у нас зараз пройде незвичайний урок. Сьогодні ми будемо говорити про подвиг юнаків, які стали символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.  

Учитель: Кажуть, що історія не повторяється, але деякі її події мають щось спільне. 480 рік до н.е. Грецька держава, об'єднавшись з державою Спарта, вела війну з персами-завойовниками, яких привів в Грецію син перського царя Дарія - Ксеркс. 300 спартанців, який очолював цар Леонід, тримали оборону біля Фермопільської ущелини. І тільки зрада грека, який вночі провів ворога гірською стежиною в табір спартанців, не дала їм можливості перемогти. Всі вони загинули, захищаючи державу. Червень 1651 року. Вже який раз Польща іде війною проти вільної Україну. Страшна битва між поляками і козаками Хмельницького відбулася під Берестечком на Волині. 300 запоріжців, що окопалися на острівці серед болот, цілу добу відбивалися від тисячів польського війська. Король Ян Казимир обіцяв їм дарувати життя, але вони не піддалися, загинули всі до одного, і не заплямували козацької честі. 29 січня 1918 року. Маленька станція Крути на Чернігівщині. І знову бій. І знову 300. І знову в ім'я ідеї, в ім'я Батьківщини. Сьогоднішній урок присвячується тим, хто загинув в боротьбі за волю і кращу долю України.

Учень:

Під Крутами бій, під Крутами кров...

Про давню трагедію згадаю знов.

Під Крутами смерть, під Крутами плач...

І кулю у серце націлив палач.

Під Крутами юність, під Крутами сум.

Над життям юнацьким надруга і глум.

Під Крутами розум і нації цвіт.

А хто за цей злочин дасть нам отвіт?

Під Крутами сльози, зітхання тяжке...

І як же це сталось, здатний хто на таке?

Стало каменем серце отут біля Крут

І заповідь божа затоптана в бруд.

А заповідь п’ята каже; "Не вбий!"

То хто ж породив тебе кате людський?

Під Крутами вбивство, під Крутами гнів...

І все пам’ятаю через тисячі днів.

І пам'яті свічка горить не згаса

І 300 сердець - наша гордість, краса.

Під Крутами квіти, "Реквієм" спів...

Пам’ятай, Україно, патріотів синів!
ІІІ. Основна частина

Учитель: Події 29 січня 1918 року, які живуть в душі українського народу,і сьогодні ятрять його серце. То ж давайте зазирнемо в ті дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім'я якої Крути. Буремний і незабутній 1917 рік. Скориставшись осабленням царської Росії в ході першої світової війни і наслідками Лютневої революції, 4 березня 1917 року в Києві з представників різних політичних партій утворилася Українська Центральна Рада на чолі з професором Михайлом Грушевським.

20 листопада 1917 року Центральна Рада проголошує Українську Народну Республіку.



Учень:

Горіла золота заграва:

Здригався світ під звуки сурм.

Широко залунала слава,

Що нам воскресла вся держава

Що Україна встала з тюрм

Гоїлися столітні рани,

Бо не царив вже кволий жах.

Лежали в поросі тирани,

Розірвано важкі кайдани,

Стелився у майбутнє ясний шлях

Заграли нам воскреслі дзвони

І вже жертвенний власний труд

Творив права, свої закони

Царив вже лад, а не прокльони,

Свою влада, а не царський кнут!



Учитель: А вже через пару днів у Петрограді було прийнято рішення відправити армійські частини для придушення "контрреволюції" на півдні Росії, до контрреволюції була віднесена і Центральна Рада. У грізному полум'ї громадської війни поставав 1918 рік. Окуповано Харків, Полтаву, Чернігів. Четвертим Універсалом Центральна Рада щойно проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою. Для боротьби з «контрреволюцією» в Україну посунули війська Муравйова. У той важкий і грізний час, коли на оборону рідного краю стали лиш невеликі частини ідейних борців, у Києві сформувався курінь із студентів та учнів гімназій. 27 січня ці, майже не знайомі з військовою справою, юнаки виїхали на фронт. Разом з ними відбуло 250 курсантів старшинської школи. 28 січня о 4-й годині ранку поїзд зупинився на станції Крути, що між Ніжином і Бахмачем. Тут до них приєдналось близько 40 гайдамаків. Увесь день готувались до бою. Старшина Лощенко пристосував вагон під бронепоїзд і з одним козаком, невеликою гарматою і кулеметом відважно пускався в бік ворога. Настав холодний похмурий ранок 29 січня. О 9-й годині розвідка донесла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою. Юнаки старшинської школи розташувались праворуч, а студенти — ліворуч від залізничної колії, за два кілометри на схід від станції Крути. Невдовзі розгорівся кривавий бій. Наступали матроси Балтійського флоту — їх було 6 тисяч старих вояків на майже шістсот молодих борців за волю України.

Учень:

Земля дрижала. Схід вогнем горів.

Сурмили сурми. Гримали гармати.

А в їх очах, вогнистих та завзятих,

Палав святий, благословенний гнів.

Ішли, де більшість снігових полів.

Ішли, де більшість снігових полів.

Де смерть взялася з вітром танцювати.

Свистали кулі… Рвалися гармати,

І — постаті майнули в вир вогнів.

І погоріло… Порохом зайшло…

Могилок триста заросло травою.

А ти, як все усміхнене село,

Сниш сині сни в солодкому спокою.



Учитель: Великими були втрати. Майже 250 курсантів і студентів та 10 старшин поклали свої молоді голови на великому бойовищі. Особливо тяжкі муки випали на долю 32 студентів, які потрапили до рук сп’янілого від крові, ненависного ворога. Більшовики катували і дико знущалися над ними. Наступного дня 28 студентів побитих і змордованих, повели на розстріл. Але і тоді вони не зріклися України. Один із гімназистів заспівав “Ще не вмерла..." його підтримали інші полонені та ворожі постріли назавжди обірвали нескорені юнацькі голоси. Решта - чотирьох поранених студентів відправили до Харкова на подальші допити. Так закінчився цей бій. З імен героїв відомі лише кілька: Сотник Андрій Омельченко, Володимир Шульгин, Лука Дмитренко, Микола Лизогуб, Олександр Попович , Андріїв , Божко-Божинський , Ізидор Курик , Олександр Шерстюк, Головощук, Чижів, Кирик, Андрій Соколовський, Микола Корпан, М.Ганькевич, Євген Тарнавський, Гнаткевич, Пипський .

Учитель : 1 березня 1918 р., після звільнення Києва, організаційний комітет, який очолював студент С. Король, розшукав місце загибелі своїх товаришів. Було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих. Після тривалих розшуків за допомогою місцевих селян були знайдені ями, в яких лежали тіла героїв. Однак усіх загиблих знайти не вдалося. 19 березня 1918 р. до Києва приїхав сумний поїзд. Родичі, друзі, знайомі прийшли розпізнавати тіла. Та пізнати було важко. Усі мертві були по-звірячому понівечені. З 8 привезених впізнали 5 студентів університету Св. Володимира, 8 студентів Українського народного університету та 5 гімназистів. Десятьох не розпізнали — так вони були понівечені. Вбитих синів батьки поховали у родинних гробівцях. Більшість убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі.

Учень:

На Аскольдові могилі

Поховали їх —

Тридцять учнів- українців,

Український цвіт! —

По кривавій, по дорозі,

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука? –

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих, –

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

Учитель: Організаційний комітет оголосив постанову про спорудження пам’ятника полеглим героям. Та після приходу більшовицької влади могилу юних героїв було зрівняно з землею, місце поховання поглинув парк, а їх імена - морок забуття. Тепер на Аскольдовій могилі знову височіє хрест, на якому виписано імена героїв. День битви під Крутами — 29 січня — проголошено Днем Скорботи України.

Учень:

Як сніги покриють землю

Рядном білим, — не забудь

Спом’янути тую славу,

Що лишилась нам зпід Крут.

Триста юних одчайдухів,

В сто крат більший був там враг, —

Не вступились, не подались,

Всі лягли там на полях.

Вічну славу здобували

Україні біля Крут,

Не забудь героїв триста,

Спом’яни їх, не забудь.

.

Учитель: Схилімо свої голова перед світлою пам’яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку заступили собою шлях ворогам на Київ во ім'я воскреслої сьогодні України.



Хвилина мовчання

ІV. Підведення підсумків.

Учитель: Крути, без сумніву, були, є і будуть, завдяки героїзмові молодих студентів, однією з найславетніших сторінок нашої історії. «Під Крутами, — пише Б. Мартос, — було справді вбито й поранено біля 300 юнаків, кращих синів України: юнкерів, студентів високих шкіл, учнів технічних шкіл, гімназистів старших класів і 11 старшин, половина учасників бою. Це — наші герої. Святочно відзначаємо їхню світлу пам’ять…»

Учень:

О Боже наш добрий

З високого неба

молитву сьогодні

заносим до Тебе.

За тих, що боролись

при станції Крути

за нашу Державу

із ворогом лютим,

що в битві цій впали

в цю зиму криваву...

Прийми їх до себе!

Прийми в своїх славу!

А нам від цих Триста,

о Боже, благаєм

любові та й вчитись до рідного краю



Використана література

  1. Історія України. Навчально-практичний довідник/О.В. Гісем, О.О. Ма.ртинюк. – Х.:Вид-во «Ранок», 2011. – 416с.

  2. Багрій, Л. Пам'яті героїв Крут / Л. Багрій // Позакласний час.– 2005.– №23-24.– С.34,35.

  3. Бойко, О. Крути (бій під Крутами) / О.Бойко // Довідник з історії України (А–Я) / за заг. ред.. І. Підкови, Р. Шуста.– К.,2002.– С.376,377.

  4. Новітня історія України. Частина перша.1914-1939. Підручник для 10 класу. – К.: Генеза, 2001 – 352 с.

  5. http://osvita.ua/school/lessons_summary/outschool/21456/

  6. http://histori.ucoz.ua/load/0-0-0-42-20

  7. http://kosivlibrary.if.ua/2011/02/12/198/

Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка