Урок позакласного читання Степан Васильович Васильченко (Панасенко). Гуманістичне й оптимістичне звучання оповідання




Скачати 20,69 Kb.
Дата конвертації26.11.2018
Розмір20,69 Kb.

7 клас Урок позакласного читання

  • Степан Васильович Васильченко (Панасенко).
  • Гуманістичне й оптимістичне звучання оповідання «Приблуда»
  • Мета: виявити глибину розуміння учнями змісту прочитаного; розвивати творче мислення та навички співставляти, аналізувати, робити висновки; виховувати вміння відчувати прочитане; сприяти громадянському вихованню учнів.
  • Епіграфи
  • Мудрець сказав: живи, добро звершай
  • Та нагород за це не вимагай.
  • Лише в добро і вищу правду віра
  • Людину відрізня від мавпи й звіра.
  • Нехай ця істина стара:
  • Людина починається з добра.
  • Л. Забашта
  • Коли тебе в тяжку годину
  • Людина виручить з біди,
  • Про це добро, аж поки віку,
  • Ти, синку, пам'ятай завжди.
  • Коли ж людині щиросердно
  • Ти зробиш сам добро колись,
  • Про це забудь, аж поки віку,
  • Мовчи й ніколи не хвались! Л.Компанієць
  • Гра в асоціації
  • Кістка – це… Гуманізм – це… Оптимізм – це…
  • Словникова робота.
  • Гуманізм – ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, гідність.
  • Оптимізм – здатрість людини бачити в дійсності позитивні сторони, сподіватися на краще; переконання в тому, що у світі перемагає добро.
  • 3. Проблемне питання.
  • Чому ж ці поняття стоять поряд? Як вони пов’язані з твором «Приблуда»?
  • Чи є вони важливими для осмислення того, що хотів нам сказати С. Васильченко цим оповіданням?
  • Із літопису життя і творчості
  • українського письменника, майстра поетичної прози
  • СТЕПАНА ВАСИЛЬЧЕНКА

Містечко Ічня на Чернігівщині, де я народився 08. 01. 1879 року, одне з кращих містечок на Україні.

  • Містечко Ічня на Чернігівщині, де я народився 08. 01. 1879 року, одне з кращих містечок на Україні.
  • Незважаючи на вбогість, сім’я жила дружно. Тут панував культ пісні, часто читали твори Т.Шевченка і М.Гоголя. "Між працею і будуванням все ж можна було почути в сім’ї і пісню, і жарт, і байку, і книжку".
  • Майбутній письменник був 5-ю дитиною. Після нього народилося ще 5-о дітей.
  • Батько письменника, який сам був грамотним, намагався будь-що дати дітям освіту, вивести їх у люди. В 1886 році С.Васильченко вступає до Ічнянської п’ятирічної школи. Пізніше так він згадає про це: "Записався я в неї боязким, соромливим, непомітним хлопчиком, кінчав - кращим учнем, живим, ініціативним, з нахилом до протестанства й навіть до дерзостей, що трохи турбувало моїх учителів".

Російська, слов'янська , арифметика, геометрія, історія – 5, географія – 4, співи – 3 (колишня система оцінювання)

  • Російська, слов'янська , арифметика, геометрія, історія – 5, географія – 4, співи – 3 (колишня система оцінювання)
  • Шістнадцятирічним юнаком він вступає до Коростишівської вчительської семінарії, де вчиться протягом трьох років. Мріє про вищу освіту, університет, але дітям з бідних селянських родин важко було вступити навіть до вчительської семінарії. Сюди могли потрапити найздібніші.
  • Після закінчення семінарії у 1898 році дев’ятнадцятирічний юнак їде вчителювати в с.Потоки на Канівщині. Молодий учитель із запалом береться до педагогічної роботи, хоч умови для праці були нелегкі. С.Васильченко повністю віддає себе школі: працює над удосконаленням навчального процесу, розгортає позакласну роботу. Турбуючись про освіту для дорослих, відкриває для них вечірні класи.
  • "...Так жити не можна - треба боротись. Та як? За зброю до такої боротьби я вирішив узяти слово" С.Васильченко пише ряд творів, де майстерно змальовує життя школи, правдиво відтворює образи народних учителів.
  • 1904 року С.Васильченко вступив до Глухівського вчительського інституту. Пізніше він так згадував про цей навчальний заклад: "Сумна була ця школа. Незважаючи на те, що її вважали за мужицький університет».
  • В інституті провчився півтора року. Відчувши, що цей заклад не задовольняє його, не сприяє літературній праці, С.Васильченко залишає навчання і знову працює в школі, віддається літературі. Охочіше за все писав про школу і для школи. Але хоч мовиться про письменника-педагога, творам його зовсім чужі моралізаторство, повчальний тон − це справжній художник, який цілком довіряє переконливій силі образу.
  •  
  • Чистота дитячої душі, її світлі мрії, фантазії, пристрасті, що тільки зароджуються,− це найулюбленіші мотиви творчості Степана Васильченка
  • “В бур’янах”- повість про Т. Г. Шевченка.
  • С.Васильченку імпонувало дитинство Тараса, бо воно ніби перегукувалося з картинами життя дітей, поданими в новелах.

Деякий час письменник працював в Києві завідуючим дитячим будинком. Добрий знавець життя, С. Васильченко не міг обійти теми безпритульності, що була однією з провідних у тодішній літературі.

  • Деякий час письменник працював в Києві завідуючим дитячим будинком. Добрий знавець життя, С. Васильченко не міг обійти теми безпритульності, що була однією з провідних у тодішній літературі.
  • “Моя творчість ішла в парі з мої життям, моїми переконаннями, виходячи від серця дітей, і контролювалась розумом”. С.Васильченко був оптиміст. Він пишався тим, що "школа бадьоро дивиться в своє майбутнє, й вірить, що вона згодом стане в повному розумінні тією кузнею, "де кується краща доля".

У новелі “Приблуда” (1925) письменник звертається до змалювання життя дитячого будинку, прагнучи показати паростки нового, труднощі росту свідомості юних. Реаліст не приховує негараздів – голод, холод, нестача приміщень.

  • У новелі “Приблуда” (1925) письменник звертається до змалювання життя дитячого будинку, прагнучи показати паростки нового, труднощі росту свідомості юних. Реаліст не приховує негараздів – голод, холод, нестача приміщень.
  • Незважаючи на похмурий колорит і картини безпритульності, твір звучить бадьоро й оптимістично.
  • Колективізм, потяг до знань, віра в свої сили, в своє майбутнє – риси характеру “майбутніх зірок нового життя”.

С.Васильченко ввійшов у літературу вже у зрілому віці. Письменникові йшов тридцять перший рік, коли він систематично почав друкувати свої твори. І хоч критика письменника "не дуже балувала взагалі", його твори стали широко популярні в народі, особливо серед юнацтва.

  • С.Васильченко ввійшов у літературу вже у зрілому віці. Письменникові йшов тридцять перший рік, коли він систематично почав друкувати свої твори. І хоч критика письменника "не дуже балувала взагалі", його твори стали широко популярні в народі, особливо серед юнацтва.
  • “Я мало ще прочитав Ваших оповідань. Читав “Романа”, та “Свекра”,та “Мужицьку арихметику”, і так вони мені сподобались, що я читав їх по багато разів. Я прчитаю ще все, що Ви написали”.
  • Тест «Найуважніший читач».
  • 1. Події відбуваються в дитячому будинку.
  • 2. Завідуюча не прийняла дівчат, яких привіз чоловік в окулярах?
  • 3. У дитячому будинку було багато вільного місця.
  • 4. У Мишка були батько й мати.
  • 5. Хлопчик не вмів читати.
  • 6. На обід у дітей були борщ з м’ясом, каша молочна і чай із булкою?
  • 7. Мишко не покинув дитячого будинку, тому що не хотів повертатися додому.
  • 8. «Плаксухою з міста» діти називали Параску Калістратівну.
  • 9. Під ліжком діти сховали собаку.
  • 10. Діти зраділи, почувши, що завідуюча «так реве, аж захлинається».
  • 11. Параска Калістратівна нагодувала, одягла Мишка і залишила в дитячому будинку. 12. Пісню «На городі…» постійно співали хлопці.
  • ВІДПОВІДІ НА ТЕСТ “НАЙУВАЖНІШИЙ ЧИТАЧ”
  • 1 -Так 2 - Ні 3 - Ні 4 - Ні
  • 5 -Так 6 – Ні 7 - Ні 8 - Так
  • 9 - Ні 10-Так
  • 11-Так 12- Ні
  • 1, 5, 8, 10, 11 – Так
  • 2, 3, 4, 6, 7, 9, 12 - Ні
  • 2. Бесіда за змістом прочитаного.
  • 1. Зачитайте початок твору. Які почуття він у вас викликає? Чому?
  • 2. Які деталі свідчать про жалюгідний стан дитячого будинку?
  • 3. Опишіть зовнішній вигляд мешканців будинку.
  • 4. Який елемент портрету дітей контрастує з їхньою зовнішністю? Чому?
  • 3. Інсценізація уривку «Та що ж це за хлопець?...? до слів «… це будуть артисти».
  • 4. Робота з художньою деталлю.
  • - Чому хлопчик так наполягає, що в нього є батьки, що він вміє читати, що в нього все гаразд?
  • - Діти під час діалогу сміялися, і раптом посерйознішали. Що сталося?
  • Продовження бесіди.
  • 1. Прочитайте, чим обідали діти? Про що це свідчить?
  • 2. Цілий день Мишко допомагав дітям: лагодив двері, підмітав, носив воду – і раптом на вечір зажурився. Чому?
  • 3. Виразне читання і коментування уривку від слів «»А вітер: гу-гу-гу! – за вікнами. Аж мурашки…» до слів «…Товариші, коти з спальні: здається, шумить-гримить наша Параска!»
  • 5. Робота в парах. Побудуйте монолог Параски Калістратівни від її імені.
  • Продовження бесіди.
  •  Знайдіть невідповідність зовнішнього вигляду завідуючої з її внутрішнім світом.
  •  Які деталі вказують нам на безкінечну доброту, душевність, теплоту цієї жінки?
  •  Через весь твір рефреном проходить картина холодного вітру. Чи випадково це? Що хотів автор цим нам підкреслити?
  • V. Підсумки уроку.
  • Створіть кольорову гаму твору,
  • (згадайте настрій оповідання на початку, в середині, наприкінці)
  • Поясніть, чому саме ці кольори ви вибрали?
  • 2. Доведіть, що «Приблуда» -це оповідання.
  • 3. Відповідь на проблемні питання.
  • «Яким я хочу бачити цей світ?».
  • 5. Слайд-шоу «Яким я хочу бачити цей світ?».
  • VІ. Домашнє завдання. 1. Читайте «Блакитну дитину» А. Дімарова, порівняйте з оповід. «Приблуда»
  • 2. Дайте відповідь на запитання “Якими я хочу бачити своїх однокласників?”


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка