Урок позакласного читання у 8 класі Підготувала: Лариса Кравчук



Скачати 116,36 Kb.
Дата конвертації11.03.2019
Розмір116,36 Kb.
Новела Олеся Гончара «Модрикамень» - гімн всеперемагаючому коханню. Урок позакласного читання у 8 класі
Підготувала: Лариса Кравчук, учитель спеціалізованої школи № 76 імені Олеся Гончара Святошинського району міста Києва
Мета: ознайомити восьмикласників із творчістю письменника Олеся Гончара, поняттям «новела»; на матеріалі новели «Модрикамень» дослідити авторську манеру письма; формувати вміння характеризувати героїв; розвивати навички аналізу епічного твору та розв’язування проблемних питань; удосконалювати навички виразного читання; прищеплювати любов до книжки, до рідного краю; розвивати читацькі інтереси учнів; виховувати прагнення до збереження своїх найкращих почуттів.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання: фоторозкладка «Життєпис Олеся Гончара у фотографіях», фото Олеся Гончара - старшого сержанта мінометної роти (1945 р.); збірка новел «Чари-комиші», ілюстрації до новели «Модрикамень».

Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення про цікаві факти з життя письменника; інсценізувати момент біографії – повернення письменника з війни.

Епіграф: Якщо лишуся живим, розповім про вас...

Олесь Гончар

Хід уроку:



Організаційний момент.

Учитель. Доброго дня вам, любі діти. Зазирніть мені в очі. Погляньте один на одного, усміхніться. Із цими промінчиками добра, що заіскрилися на ваших обличчях, ми знову поринемо у світ мистецтва слова, бо слово – це чарівник, а література – дорогоцінний скарб.

Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми й мети уроку.

Учитель. Щасливий письменник, якого народ зустрічає, як сина, не в старості, а ще молодого, сповненого сили й снаги, красивого й чубатого, якому в зрілому віці не доводиться соромитися своїх ранніх творів через те, що вони існують і подіти їх нікуди. Через те і говоримо ми про талант од природи, особливий талант, який вельми цінуємо. Саме такий талант послала доля О. Гончару.

Освоєння навчального матеріалу.

Презентація випереджувального завдання. Повідомлення учня-бібліографа про цікаві факти з життя Олеся Гончара супроводжуються мультимедійною презентацією.

Учень. Народився Олесь Терентійович Гончар у заводському селищі Ломівка на Полтавщині 3 квітня 1918 року. Коли йому було два роки, померла мати. Після смерті матері Сашка виховували її батьки.

Олесь знав свою маму лише з фотографій. На карточці вона стоїть поряд з батьком, георгіївським кавалером, струнка і красива, найкраща з усіх, така, якою може бути лише мама. Не раз письменник згадував з болем, як ця тендітна жінка мусила виконувати грубу, чоловічу роботу, і, незважаючи на всі незгоди, які випали на її долю, залишалася життєрадісною і привітною. Бабуся розповідала, як матері доводилось працювати на заводі, цілу зміну кидати лопатою цвяхи. А коли сім’я вирішила поставити новий дім замість старої землянки, мати разом із батьком розпилювала величезні колоди.

Олеся, як ми уже знаємо, виховувала бабуся. Це була весела, лагідна жінка, яка любила пожартувати і вічно клопоталася по господарству, турбот було багато: нагодувати, одягти, взути, вивести онука в люди...

Бабуся Сашка Єфросинія Євстихіївна, добра та сердечна, навчила онука любити людей. «В її лагідній людинолюбній натурі, в її образі ніби втілювалось для мене все краще, що з нашого народу: працьовитість, чесність, правдивість, безмежна доброта, обдарованість», - згадував О. Гончар.

У сім’ї був Шевченків «Кобзар», над яким «бабуся й тітки проливали сльози», коли малий Сашко читав його вечорами. А невдовзі в життя прийшли й інші митці слова - Панас Мирний, Іван Франко, Леся Українка, Степан Васильченко, радянські письменники - Андрій Головко, Григорій Косинка.

Бабуся радила онуку вчитися відмінно, щоб стати справжньою людиною, вона й підказала після школи піти до технікуму.

Писати Олесь починає ще з дитинства. Насамперед, очевидно, через природне мистецьке обдарування, а також під впливом славних своїх попередників. Велику роль відіграв і улюблений учитель мови та літератури, який зумів прищепити «палку любов до слова, красного письменства». Саме він і назвав хлопця Олесем, якого до того називати Сашком. Вчитель побачив талант хлопця, він опікувався ним, говорив з ним дуже серйозно, як з дорослим. О. Гончар завжди пам’ятав настанови свого вчителя: бути ближчим до людей.

Тоді ж з’являються й перші друковані виступи молодого письменника: кореспонденції в районній газеті «Розгорнутим фронтом», вірші та коротенькі оповідання в республіканській піонерській газеті «На зміну» (пізніше «Зірка») та в журналі «Піонерія».

Безперечний літературний хист хлопця було помічено, і в 1934 році він за комсомольською рекомендацією вступає до Харківського комуністичного технікуму журналістики. Роки навчання в технікумі, літературне та культурне життя великого міста багато дали здібному, допитливому юнакові, утвердили його в правильності обраного шляху.

Після закінчення Харківського технікуму О. Гончар гостро відчуває потребу в дальшому збагаченні своїх знань, підвищенні освітнього рівня. І в 1938 році вступає на філологічний факультет Харківського університету.

Олесь Гончар з усім запалом душі поринає в кипуче студентське життя: оволодіває всіма багатствами рідної та світової літератури, вивчає мови...

У бібліотечному читальному залі й застала молодого письменника звістка про війну.

Робота над змістом новели «Модрикамень».



Умови та джерела написання новели.

Учитель. Велика Вітчизняна війна вторглась в життя третьокурсника філологічного факультету Харківського університету несподівано й нагло, як і в життя його ровесників. Він мав право на броню, але не скористався ним, а добровольцем пішов на фронт. Пройшовши важкими дорогами війни і завершивши переможно її у Празі, старший сержант мінометної роти О. Гончар у різних країнах Західної Європи з біллю в серці поховав у братських могилах багатьох своїх друзів з мінометної роти.

Над могилами друзів він поклявся: якщо залишиться живим,- обов’язково напише про них, бо вони мають право на безсмертя. Воєнна доля виявилася врешті-решт ласкавою до Гончара. У травні 1945 року повертався він додому, один з мільйонів воїнів-переможців.

Презентація випереджувального завдання. Інсценізація епізоду з життя письменника - повернення з війни.



Автор. Гуркоче й гуркоче ешелон, мчить серед нічних просторів. У сержанта Гончара узголів’ї польова сумка, в ній побіжні фронтові нотатки, чужоземні географічні карти, на них помічено шлях їхнього гвардійського полку, і ще - чернетки поезій.

Гончар (розмірковуючи). Так от де судилося мені проходити курс справжньої науки життя, науки людської солідарності, на фронті бачиш людину за таких обставин, де вона в усьому розкривається до кінця. Похмурі, задимлені дні... освітлені пожежами ночі... Саме тоді по-справжньому відкрилась мені велич народу, краса його душі.

Уявлення про війну в мене було спрощене, далеке від реальності. І тільки опинившись в окопах, пліч-о-пліч з бійцями, зрозумів, що самої тільки готовності загинути замало, що «душі високі поривання» мають поєднуватися з буденним солдатським умінням воювати, терпляче переносити всі страхіття, всі труднощі... Та все позаду... Що ж далі?



Учитель. А далі з-під пера письменника виходить багато оповідань, романів про Другу світову війну. Так у 1946 році в журналі «Україна» була надрукована новела «Модрикамень», про яку П. Панч писав: «Гарне оповідання. Свіже, щире, переконливе».

Формулювання проблемного запитання, на яке учні дадуть відповідь в кінці уроку.

Що ж дало підстави П. Панчу саме так відгукнутися про новелу Олеся Гончара?

Виразне читання фрагментів новели.

(Коментування незрозумілих слів)

Бесіда за змістом твору.



  • Яке враження справив на вас твір?

  • Поясніть назву твору.(«Модрикамень» - це містечко по карті)

  • Чому бійці називали містечко Мудрий камінь? (Довго не могли взяти його)

  • У якій формі ведеться розповідь у творі? Від імені кого? (У формі спомину. Від імені солдата-оповідача)

  • Ким є солдат, що постукав у нічне лісове вікно? (Воїн-партизан, який з іншими вояками, виконавши завдання, повертався до своїх )

  • Яким настроєм пройнята новела? Чому? (Тужним, щемним, адже дівчина за допомогу нашим воїнам поплатилася життям)

  • Як ставляться до радянських воїнів-визволителів у словацькій родині? (Найщиріше, готові будь-що допомогти)

  • Розгляньте ілюстрацію. До якого епізоду з твору вона намальована?

  • Як гине Тереза? Куди весь час був спрямований її погляд? (Дивилась на Руське - у той бік, звідки прийдуть визволителі)

  • 3 ким асоціюється у Терези Руське? (Зі змученим тяжким походом, сповитим бинтами солдатом-оповідачем, солдатом-визволителем, з яким її звела сама доля)

  • Які риси характеру виявила Тереза у свій смертний час? (Мужність і нескореність)

  • Тереза гине, але сприймається нами, як жива. Про її загибель ми дізнаємося лише в кінці твору. Чому?

  • Знайдіть у тексті та поясніть зміст рядків: «Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне?»

  • Яку форму має остання частина новели? (Уявний діалог героїв)

  • Який символічний зміст розмови юнака і Терези в останній частині? (Прекрасне почуття живе вічно)

Складання асоціативної таблиці.

  • Простежте наслідки війни та силу почуття людини (за змістом твору).

Війна

Кохання

Терезиного брата Францішека, який слухав про радіо Прагу й Москву, було розстріляно окупантами.

Тереза гине через допомогу нашим воїнам.

Страждання матері, яка втратила дітей.


Кохання, що народилося між Терезою та воїном-визволителем, ніжне, чисте, яке може протистояти жорстокості війни.

Теорія літератури.

  • Пригадайте, які твори називаються епічними?

Епічний твір - це прозовий літературний твір, у якому автор розповідає про події, людей, їх вчинки.

- Які жанри епічних творів ви знаєте? (Оповідання, повість, роман)

- Сьогодні ми познайомимось ще з одним епічним жанром - новелою.(Учні записують у зошити визначення новели)

Новела (від італ. novella - новина) - це невеликий розповідний твір із гострим, захоплюючим сюжетом про незвичайну подію з несподіваним кінцем.


  • До якого епічного жанру дуже близька новела? (До оповідання)


Ознаки оповідання

Ознаки новели

1. Зображення переважно однієї події з життя героя

  1. 2. Розповідний спосіб викладу

  2. 3. Нетривалий час дії

4. Обмежена кількість дійових осіб

  1. 5. Невеликий обсяг

1. Зображуються один-два епізоди з життя однієї або кількох осіб

2. Розповідний спосіб викладу

3. Сюжет має другорядне значення

4. Головну увагу автор звертає на переживання героїв

5. Несподівана розв’язка





Так, дійсно, інколи буває важко визначити видові межі оповідання і новели. Та все ж відмінності є. Пригадайте основні ознаки оповідання. Робота з таблицею. З'ясуйте, що спільного між новелою та оповіданням.

Дослідницько-пошукова робота. Робота в групах.

Завдання для І групи - визначити тему твору, головну думку (ідею).

Завдання для II групи - визначити жанр твору.

Завдання для III групи – проаналізувати мовну майстерність автора: визначити художні засоби та їхню роль.



Орієнтовні відповіді.

І-ша група. Тема твору - зображення трагічних наслідків війни, а саме розстріляного прекрасного людського почуття

Ідея твору - наперекір усьому, навіть смерті, кохання живе; якщо є на війні кохання, значить життя продовжується. Твір спонукає до збереження прекрасних почуттів людини за будь-яких обставин.

ІІ-га група. Твір О. Олеся «Модрикамень» - новела, бо має психологічно напружений сюжет, автор сконцентровує свою увагу не на події, а на конкретній людині, твір має несподівану розв’язку.



ІІІ-тя група. У творі багато епітетів, наприклад: гірська оселя, зелений дуб, високе небо, лісове вікно, білий вітер, білі стрункі незграбні руки, прокляті скелі, співуча мова. Ці епітети яскраво характеризують явища та предмети.

Метафори дзвенить весна, гуде дуб, облизане каміння сміється до сонця, небо гуде од вітру, вітер стугонів малюють картини природи.

Порівняння гуде, мов блакитний дзвін; плазували, мов білі вужі, в камінні, полонини, як сині озера; шепоче, як черниця.

Асоціативний диктант.

Завдання: записати у першу колонку слова, що асоціюються з війною, у другу - з коханням.



Війна

Кохання

Жорстокість, страждання, втрати, трагедія

Окриленість, прекрасне людське почуття, вірність, чистота почуттів, ніжність

Підсумок. Рефлексія.

Робота над проблемним запитанням, поставленим на початку уроку.

- Дайте відповідь на проблемне питання, поставлене на початку уроку.

- У чому сила твору О. Гончара? Чому вчить нас твір?

Вправа «Мікрофон».


  • Я порадив би (порадила б) прочитати твір Олеся Гончара «Модрикамень» своєму другові (своїй подрузі), тому що…

Заключне слово вчителя.

Своєю творчістю і своїм життям О. Гончар учить нас розуміти справжні цінності у людині і в житті. Дуже хочу, щоб Олесь Терентійович став учителем для кожного з вас, щоб своїми молодими серцями ви сприйняли його настанови і моральні заповіти.



Домашнє завдання. Написати відгук на новелу Олеся Гончара «Модрикамень».

Використана література:



Слово про Олеся Гончара. Нариси, статті, листи, есе, дослідження. Київ.: Радянський письменник, 1988. – 647 с.

Олесь Гончар. Чари-комиші. Збірка новел. Київ, 1985.
Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
2016 -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали
2016 -> Програма навчальної дисципліни аграрне право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс
2016 -> Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи
2016 -> Програма навчальної дисципліни господарське право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс Семестр
2016 -> Методичні Рекомендації Запобігання і виявлення
2016 -> Програма додаткового вступного випробування з фаху для вступників на здобуття ос
2016 -> Кз «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської районної ради
2016 -> Урок №3 Реферативна робота
2016 -> Лекція №1 Вступна лекція: Екологія як наука Екологія мета, завдання, методи, основні терміни та визначення


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка