Урок української літератури у 9 класі «Образ жінки-матері у творчості Т. Г. Шевченка




Скачати 115,42 Kb.
Дата конвертації09.09.2018
Розмір115,42 Kb.
Урок української літератури у 9 класі

«Образ жінки-матері у творчості Т.Г. Шевченка

(«Катерина», «Наймичка»)»

Енгельс Анна Олександрівна

учитель української мови і літератури

Благодатненської ЗОШ І-ІІ ступенів

Волноваської районної ради

Донецької області


Анотація

Урок української літератури у 9 класі присвячено проблемі важкого життя української жінки часів кріпаччини, також власне ставлення Т.Г.Шевченка до жінки-матері, жінки-коханої у сучасному поетову світі, розгляд проблем моралі тогочасного суспільства.

Розробка корисна для учнів, учителів української літератури та історії.
Мета уроку: розкрити ставлення Т.Шевченка до жінки-матері, дослідити еволюцію жіночого образу в поемах «Катерина» і «Наймичка»; проаналізувати образи-персонажі поем, розвивати вміння складати порівняльну характеристику героїв; формувати шанобливе ставлення до жінки-матері, жінки-коханої; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, милосердя, прагнення до дотримання загальноприйнятих моральних норм.

Обладнання: портрет Т.Г.Шеченка, репродукція картини «Катерина»

Тип уроку: комбінований.

Все упованіє моє

На тебе, мати, возлагаю,

Святая сила всіх святих

Пренепорочная, благая.

Т.Г.Шевченко



Хід уроку

І. Організаційний момент

Емоційна готовність учнів до уроку.



ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.



ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Слово вчителя: Шевченко завжди захоплювався красою жінки, уболівав за її долю, мріяв бачити щасливою. Тема нашого уроку «Образ жінки-матері у творчості Т.Г.Шевченка («Катерина», «Наймичка»)». Ознайомтеся з метою уроку, доповніть її власними цілями.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя: Т.Шевченка називають співцем жіночої долі, хоча правильніше було б сказати «жіночої недолі», «жіночого безталання». Чому?

Доба, у яку жив поет, не сприяла зображенню щасливого материнства, гарної долі жінки-кріпачки. Жахливі соціальні умови, виснажлива праця, безправ’я, постійне приниження, обставини, які були часом вищими за все, спричинили те, що з-поміж усіх епітетів, якими можна було б нагородити жінку за її красу, любов, доброту, людяність, Т.Шевченкові не доводиться обирати. Його жінка нещасна, безталанна, а її доля часто трагічна. Так що бажання бачити жінку щасливою було за тих часів майже нездійсненним! Поет згадує свою матір, яку дуже рано «нужда та праця» поклали в могилу, свою сестру Катерину, яка практично довіку залишалася в кріпачках, сусідку Оксану, що підтримувала його у важкі хвилини (згадайте вірш «Мені тринадцятий минало…»), але сама стала жертвою розпусника.



1.Літературна композиція.(Уривок з поеми «Катерина». Читання за ролями)

І читець.

Сидить батько кінець стола,

На руки схилився,

Не дивиться на світ Божий:

Тяжко зажурився.

Коло його стара мати

Сидить на ослоні,

За сльозами ледве-ледве

Вимовляє доні:

ІІ читець.

«Що весілля, доню моя?

А де ж твоя пара?

Де світилки з друженьками,

Старости, бояре?

В Московщині, доню моя!

Іди ж їх шукати,

Та не кажи добрим людям,

Що є в тебе мати.

Проклятий час-годинонька,

Що ти народилась!

Якби знала, до схід сонця

Була б утопила...

Здалась тоді б ти гадині,

Тепер — москалеві...

Доню моя, доню моя,

Цвіте мій рожевий!

Як ягодку, як пташечку,

Кохала, ростила

На лишенько... Доню моя,

Що ти наробила?..

Оддячила!.. Іди ж, шукай

У Москві свекрухи.

Не слухала моїх річей,

То її послухай.

Іди доню, найди її,

Найди, привітайся,

Будь щаслива в чужих людях

До нас не вертайся!

Не вертайся, дитя моє,

З далекого краю...

А хто ж мою головоньку

Без тебе сховає?

Хто заплаче надо мною,

Як рідна дитина?

Хто посадить на могилі

Червону калину?

Хто без тебе грішну душу

Поминати буде?

Доню моя, доню моя,

Дитя моє любе!

Іди од нас...»

ІІІ читець.

Ледве-ледве

Поблагословила:

«Бог з тобою!» — та, як мертва,

На діл повалилась...

Обізвався старий батько:

ІV читець.

«Чого ждеш, небого?»

Заридала Катерина,

Та бух йому в ноги:

ІV читець.

«Прости мені, мій батечку,

Що я наробила!

Прости мені, мій голубе,

Мій соколе милий!»

ІV читець

«Нехай тебе Бог прощає

Та добрії люде;

Молись Богу та йди собі —

Мені легше буде».

Ледве встала, поклонилась,

Вийшла мовчки з хати;

Осталися сиротами

Старий батько й мати.



2. Інсценізація уривків з поем «Катерина»

Автор. Реве, стогне хуртовина,

Котить, верне полем;

Стоїть Катря серед поля,

Дала сльозам волю.

Утомилась завірюха,

Де-де позіхає;

Ще б плакала Катерина,

Та сліз більше немає.



Катерина (з дитиною на руках).

Ходім, сину, смеркається;

Коли пустять в хату,

А не пустять, то й надворі

Будем ночувати.

Під хатою заночуєм,

Сину мій, Іване!

Де ж ти будеш ночувати,

як мене не стане?

З собаками, мій синочку,

Кохайся надворі!

Автор.

Іде шляхом молодиця.

Мусить бути, з прощі.

Чого ж смутна, невесела,

Заплакані очі?

У латаній свистиночці,

На плечах торбина,

В руці чіпок, а на другій

Заснула дитина.

Катерина.

Не плач, сину, моє лихо!

Що буде, то й буде.

Піду дальше – більш ходила…

А може зустріну.

Оддам тебе, мій голубе,

А сама загину.

Автор.

Де ж Катруся блудить?

Попідтинню ночувала,

Раненько вставала,

Поспішала в Московщину;

Аж гульк – зима впала.

Свище полем завірюха,

Іде Катерина

У личаках – лихо тяжке!-

І в одній свитині.


Автор.

У неділю вранці-рано

Поле крилося туманом;

У тумані, на могилі,

Як тополя, похилилась

Молодиця молодая.

(З’являється Ганна)

Щось до лона пригортає

Та з туманом розмовляє…

Ганна.

Дитя моє! Мій синочку,

Нехрещений сину!

Не я тебе хреститиму

На лиху годину.

Чужі люде хреститимуть,

Я не буду знати,

Як і зовуть…дитя моє!

Я була багата…

Не лай мене; молитимусь,

Із самого неба

Долю виплачу сльозами

І пошлю до тебе.

Автор.

Пішла полем, ридаючи,

В тумані ховалась

Та крізь сльози тихесенько

Про вдову співала…

3. Проблемні питання:

- Яких рис у Ганни та Катерини більше – спільних чи відмінних?

- Яка ж натура є глибшою?



4. Висновок

У героїнях інсценізації ви, звичайно ж, упізнали Катерину та Ганну з Шевченкових поем «Катерина» і «Наймичка». Життєві трагедії цих жінок, долі їхні чимось схожі. Це насамперед нещаслива доля жінки-покритки, неприйняття її суспільством.

- Яким було ставлення тогочасного суспільства до покриток?

- Поема «Катерина» започаткувала тему материнства у творчості Шевченка. З героїнею поеми нас розділяє понад півтора століття. Чи можете ви, люди третього тисячоліття, зрозуміти трагедію дівчини? У чому вона, на ваш погляд? - Як повелися батьки Катерини, дізнавшись про доньчину ганьбу?

- Як психологічно пережили вони сором, що впав на родину?

- Чи змінила щось у Ганниному житті та обставина, що вона походила з багатої сім’ї?

- Хіба не мала її сім’я достатку, щоб виростити дитину, хай навіть без батька?

- Чому ж Ганна теж кидає домівку?



Висновки(роблять учні): Як бачимо, присуд в обох сім’ях був однаковий – батьки зреклися дочки-покритки перед Богом і людьми. Середовище осуджувало їх, вони потерпали від сорому за доньку й водночас почували гіркий біль і жаль за своєю кровинкою. Народна мораль культивувала дівочу чистоту, тож громада була невблаганна: покритці обрізали косу, вимазували ворота дьогтем, постійно цькували, принижували, насміхалися. Жінка-покритка, на жаль, була типовим явищем у тогочасній Україні.

- У якому творі більше сказано про причини, які призвели до народження позашлюбних дітей?

- Чи звернули ви увагу на час написання творів? Чи має це істотне значення для характеристики головних героїнь?

Висновки ( роблять учні) : Отже, у «Катерині» Т.Шевченко показує трагедію жінки-покритки, у «Наймичці» - трагедію жінки-матері. Саме тому історія життя після того, як кожна з них мала стати матір’ю, у Катерини та Ганни своя.

5.Учнівське дослідження. Складання психологічного портрета Катерини.

6. Запитання

- Чи тільки Катерина винна в усьому, що сталося? Чи мала вона бути обачнішою? Отже, сама й мусить відповідати?

- Але яка її мета?

- Чи любить Катря дитину? Відповідь знайдіть у тексті.

- Зробити висновки про можливі шляхи розгортання життєвої долі Катерини.

- Чи могла б Катерина створити сім’ю з москалем, як розраховувала?

- Яке ставлення автора до Катерини ми спостерігаємо протягом твору?

7. Визначити психологічні особливості Катерини. З тексту дібрати цитати на підтвердження їх.

-Довірливість до коханого.

-Наївність простої селянки

-Схильність глибоко переживати емоції, зроджені болісними спогадами.

-Віра в обіцянки коханого, поєднана передчуттям трагічності життєвої долі.

8. Літературна композиція ( зустріч Катерини з коханим)

9. Запитання

- Катерина, вдруге переживши зраду, вкоротила собі віку. Але самогубство – не найліпший вихід, певною мірою, це вияв егоїзму. Отже, Катерина думає лише про себе, а дитину залишає на поталу долі. Та чи усвідомлює вона всі наслідки свого вчинку?

- Звернемо увагу на таку деталь. Катерина кидає на шляху безпорадну малу дитину. Автор зі співчуттям каже: «Плаче, бідне» А потім:

А москалям

Байдуже, минули.

Воно й добре: та на лихо

Лісничі почули

- Як розуміти такі коментарі поета? Невже він бажає дитині смерті?

- Шевченко і співчуває, й докоряє, і співпереживаєА яке ваше ставлення до вчинків Катерини?

10.Учнівське дослідження. Складання психологічного портрета Ганни.

11.Запитання

Героїня поеми «Наймичка» Ганна теж пережила і розпач, і біль, і приниження, можливо, теж хотіла спочатку влаштувати власне життя, бо теж лишила дитину.

- Ганна залишає дитину не на розпутті, а біля хати добрих людей. Що привело Ганну на поріг тієї хати через рік? Що творилося в її душі протягом цього часу? Відповідаючи, посилайтеся на текст.

- Як ви оцінюєте вчинок Ганни?

- Коли поет називає Ганну святим словом «мати»?

- Зробіть висновок про можливі шляхи розгортання життєвої долі Ганни. Чи був у Ганни інший вибір – не йти в наймички?



12.Дібрати цитати з твору, які підтвердили б певні психологічні характеристики Ганни.

-Відданість материнському обов’язкові

-Жертовність, усвідомлений вибір своєї долі.

-Глибоке усвідомлення свого вчинку, намагання будь-якою ціною дати синові гарну долю, добре ім’я.

-Самостійний вибір щоденних моральних страждань заради синового щастя.

13. Слухання фіналу поеми.

14. Література композиція ( фінальна сцена поеми «Наймичка).

- Було багато моментів, коли Ганна, здавалося б, могла сказати синові правду. Чому вона це не зробила раніше? Чого чекала?

15. Робота в групах. Складання інформативного ґрона до образів Катерини і Ганни.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Інтерактивна вправа «Займи позицію».

- Вчинок Ганни називають материнським подвигом, самозреченням, спокутою за гріх. Яка з цих думок вам найближча? Чому?

- Кому ви більше симпатизуєте – Катерині чи Ганні? Чому?

VІ. Підбиття підсумків уроку.

- Чи актуальною є тема життя жінки-покритки в наш час?

- Якщо громада або держава надають підтримку матерям-одиначкам, чи може це компенсувати відсутність батька для дитини?

- Хто більше винен у випадках Катерини та Ганни – чоловіки-спокусники чи вони самі?

- Який життєвий досвід здобули ви сьогодні на уроці?

Ми познайомилися з художніми творами, з художньою правдою, через яку поет формує нашу свідомість, нагадує нам, нинішнім, про високі моральні принципи українців – цнотливість, дівочу честь, шанобливе ставлення до традицій предків, звичаїв і, врешті, спонукає бути відповідальними за долю майбутніх дітей.



VІI. Домашнє завдання. Твір-роздум на тему: «Любов і материнство», «Гріх і його спокута», «Батько і мати в житті дитини», «Мораль як засіб збереження родини», «Вибір життєвої долі та його чинники».

Список використаної літератури

  1. Загнітко А.П. Українська література. Універсальна хрестоматія. У 2-х т.Т.1.-Донецьк:Центр підготовки абітурієнтів, 1999.-с.225, с.325.

  2. Левченко О.П.Українська мова. Українська література. Практичний довідник. –Чернігів:КММЕДІА, 2016.-56.

  3. Моє улюблене свято:сценарії, конкурси, вітрорини.-Донецьк:видавництво «Донеччина», 2006.-с.306.

  4. Міщенко О. Українська література: підручник для 9 класу загальноосвіт.навч.закл. –К.:Генеза, 2009.- с.214.

  5. Шевченко Т.Г. Кобзар.-К.:Дніпро, 1981.-с.28, с.270.





База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка