Урок загальноосвітньої школи в початкових класах у вимірах здоров’язбережувальних технологій



Скачати 195,93 Kb.
Дата конвертації05.12.2018
Розмір195,93 Kb.
Бурячок Ганна Андріївна

Сучасний урок загальноосвітньої школи в початкових класах у вимірах здоров’язбережувальних технологій.

У статті йдеться про здоров'язберігаючі технології в навчально-виховному процесі, при яких формується дбайливе ставлення до свого фізичного, психічного,соціального і духовного здоров'я.

«Щоб зробити дитину розумною і розважливою,

зробіть її міцною і здоровою»

Ж.-Ж. Руссо

Гармонійний розвиток дитини, що передбачає її фізичне, психічне, соціальне, духовне здоров’я, є нині пріоритетом у розвинутих країнах світу. Але разом із тим в усьому світі зростає стурбованість громадськості погіршенням стану здоров’я школярів.

Проблема збереження і зміцнення здоров'я дітей залишається однією з найбільш актуальних і для нашої держави . У Конституції України визначається життя і здоров'я людини найвищими соціальними цінностями. Відповідно до Основного Закону, держава зобов'язана виховувати здорове покоління, від чого значною мірою залежить соціально-економічний розвиток країни і суспільства в цілому. У Законі України «Про загальну середню освіту» в ст. 5 зазначено, що завданнями загальної середньої освіти є: виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів. А в ст. 22 говориться про те, що загальноосвітній навчальний заклад повинен забезпечувати безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я, формувати гігієнічні навички й засади здорового способу життя учнів [4]. Національна доктрина розвитку середньої освіти України в ХХІ столітті передбачає вирішення таких проблем: виховання морально та фізично здорової людини; формування в учнів наукового світогляду, уявлення і розуміння наукової картини світу живої природи на основі усвідомлення понять і закономірностей взаємозв'язку безпечної поведінки людини, здорового способу життя, цінування свого життя та інших [5].

Завдання ж школи – зберегти, зміцнити здоров'я учнів, сформувати в них відповідальне ставлення до власного здоров'я. Від гарного самопочуття і бадьорості дітей залежить їх духовне життя, розумовий розвиток, рівень навчальних досягнень, віра у свої сили. За останні десятиліття рівень здоров'я школярів, як показують дослідження вчених, неухильно знижується. За даними поглибленого дослідження, проведеного фахівцями Українського Інституту стратегічних досліджень МОЗ України [9; 10], виявлено значне погіршення здоров’я учнів за період їхнього навчання в школі. Науковці доказали, що75% хвороб у дорослих людей є наслідком умов життя в дитячі та молоді роки. На їхню думку, погіршення здоров’я дітей викликають:

- обмеженість рухової активності (гіподинамія), вільний час школярі все більше проводять за переглядом фільмів, за комп'ютерними іграми;

- низький рівень організації харчування;

- відсутність продуктивної системи служб лікарського контролю за станом здоров'я дітей;

- порушення фізіолого - гігієнічних вимог до організації навчально-виховного процесу;

- збільшення обсягу навчальних навантажень на учня, яке призводить до перевтоми, стресів;

- недостатній рівень компетентності педагогів, батьків у питаннях формування,

зміцнення і збереження здоров’я всіх суб’єктів системи освіти.

Це ще раз доводить, що охорона здоров'я школярів вимагає від учителів пошуку ефективних шляхів вирішення цієї проблеми.

Поняття «здоров’язберігаючі технології» об’єднує у собі всі напрямки діяльності загальноосвітнього навчального закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Під здоров’язберігаючими технологіями вчені (Ващенко О., Свидоренко)

пропонують розуміти:

Схема 1
Здоровязберігаючі технології


Сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання).

Оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових,статевих та індивідуальних особливостей та гігієнічні норм).

Повноцінний та раціонально організований руховий режим

Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі їх типи:

1.Здоро 'язберігаючі - ті, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчального та фізичного навантаження можливостям дитини. До конкретних методів належать:

• диспансеризація учнів;

• профілактичні щеплення;

• забезпечення рухової активності;

• вітамінізація, організація здорового харчування (включаючи дієтичне);

• заходи санітарно-гігієнічного характеру, пов'язані з респіраторно-вірусними інфекціями, зокрема грипом.

2.Оздоровчі - технології, спрямовані на зміцнення фізичного здоров'я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музикотерапія.

3.Технології навчання здоров’ю - гігієнічне навчання (раціональне харчування, догляд за тілом тощо); формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо); профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами; статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально – навчального циклу.

4.Виховання культури здоров'я - виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я, формування уявлень про здоров'я як цінність, посилення мотивації на ведення здорового способу життя, підвищення відповідальності за особисте здоров'я, здоров’я родини.

Учителі доповнюють зміст здоров'язберігаючих технологій поняттям "здоров’язберігаючі заходи" і реалізують їх через:

• диспансеризацію учнів;

• "Дні здоров'я" та туристичні походи;

• шкільні спортивні свята;

• бесіди про здоров'я з учнями і батьками;

• ведення листків здоров'я та стіннівок на оздоровчу тематику тощо.

Для досягнення мети здоров’язберігаючих освітніх технологій застосовуються такі групи засобів:

• рухової спрямованості (фізичні вправи, фізкультхвилинки, динамічні перерви, лікувальна фізкультура, рухливі ігри та ін.);

• оздоровчі сили природи (сонячні та повітряні ванни, водні процедури, фітотерапія, інгаляція, вітамінотерапія та ін.);

• гігієнічні (виконання санітарно-гігієнічних вимог; особиста та загальна гігієна, дотримання режиму дня та режиму рухової активності та ін.).

Тільки об'єднавши всі окремі підходи в єдине ціле, можна створити оздоровчий освітній простір, де будуть реалізовані ідеї здоров’язберігаючої педагогіки.

Піклуючись про збереження здоров’я учнів, В. Сухомлинський писав:

«Успішне виховання немислиме без постійної турботи про зміцнення

здоров’я дитини... Педагог не має права не знати, що робиться з дитиною,

чому вона нездорова, як стан здоров’я позначається на її розумовому

й моральному розвитку» [8, с. 43]. Василь Олександрович зазначав, що добре здоров’я, відчуття повноти, невичерпності фізичних сил − важливе джерело життєрадісного світосприйняття, оптимізму, готовності подолати будь-які труднощі. Хвора, квола, схильна до захворювання дитина – джерело багатьох негараздів» [7, с. 125]. Не дотримання настанов відомого педагога, й через десятки років, є причиною погіршення здоров’я молодших школярів і зниження їх інтересу до навчання та розвитку.

Оскільки в школі основною формою організації навчального процесу був і залишається урок, то його необхідно будувати на засадах здоров'язбережувальної та здоров'яформувальної педагогіки.

Здоров'язбережувальна педагогіка, з одного боку, має сформувати в учнів спеціальні знання, уміння, навички збереження і зміцнення свого здоров'я, створення індивідуального здорового способу життя, а з іншого - передбачати в педагогічних технологіях можливості здійснення самостійних спроб удосконалення себе, свого тіла, психіки, емоцій, працювати над розвитком своїх комунікативних здібностей, виховувати гуманне ставлення до світу, оточення, самого себе [3].

Раціональна організація уроку є серцевиною здоров'язбережувальної педагогіки, оскільки саме з організації навчання починається збереження здоров'я кожної дитини у навчальному закладі. Від правильної організації уроку залежить здатність тривалий час підтримувати розумову працездатність школярів на високому рівні й запобігати передчасній втомлюваності. Не можна забувати і про гігієнічні умови уроку, які впливають на стан здоров'я учнів і вчителя: провітрювання, вологе прибирання, освітлення, іонізація, ароматизація повітря, УФО, тепловий режим, відсутність монотонних звукових подразників; відповідність парт зросту і віку; тривалість застосування ТЗН згідно з санітарно - гігієнічними вимогами тощо.

Окрім цього, для успішного засвоєння школярами матеріалу та збереження їх здоров'я необхідно дотримуватися психолого-педагогічних умов організації уроку: використання ефективних методів навчання, різноманітних видів підтримки дітей, права вільного вибору, диференційованого підходу до школярів із різними можливостями, право вибору різних рівнів складності домашнього завдання, коментування правильності його виконання; обсяг, робочий ритм з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей; оцінювання навчальної діяльності шляхом порівняння навчальних досягнень дитини не з іншими, а з самим собою, тощо.

Найважливішим аспектом здоров'язбережувального уроку є психологічний комфорт учнів і самого вчителя, атмосферу взаємодовіри, підтримки та успішності. Починаючи від привітання і до останньої хвилини уроку, педагог має так організувати навчання, щоб не втрачати стимулюючого контакту з класом. Тобто спілкування має бути вмотивоване не тільки процесом праці, а й умінням відчути стан учня, його труднощі. Для школяра кожний урок має бути неповторним ( «урок чудес», «урок творчості», «урок прекрасного»), тобто цікавим і проходити «на одному подиху» [2].

Головна вимога до здоров'язбережувального уроку - не менше 50 % часу діти повинні знаходитися у стані рухової активності: оздоровчі хвилинки, рухові дидактичні ігри та різноманітні активні дії, фізкультхвилинки, фітнес-данс ... Схема 3.

Здоров’язберігаючі технології

Дихальна Пальчикова Звукова

гімнастика гімнастика гімнастика

Фізкульт


Здоров’язберігаючі технології

хвилинка Ігрова діяльність

Ігри та

Ранкова

зарядка Музичний

Казкотерапія супровід Арт - техніка

Уроки у Аромотерапія

природи

Оздоровчі хвилинки є заходами активного відпочинку і підтримки високої працездатності (у тому числі розумової) протягом доби. Багатьма дослідниками встановлено, що в результаті рухової діяльності поліпшується мозковий кровообіг, активізуються психічні процеси, поліпшується функціональний стан центральної нервової системи. Виняткове значення оздоровчих хвилинок має у роботі з молодшими школярами, котрі швидко втомлюються внаслідок одноманітної роботи. Внутрішнє гальмування призводить до зниження уваги учнів, а короткочасне виконання фізичних вправ викликає збудження в інших ділянках головного мозку, що сприяє відпочинку. Тому фізкульхвилинки мають стати обов'язковим елементом кожного уроку, тривати мінімум 1,5-2 хв і включати вправи переходу від сидіння до стояння,з поворотами та нахилами тулуба, вправи для рук і пальців, дихальні вправи …

Згідно з рекомендаціями А. Г. Хрипкової, фізкультхвилинки найкраще проводити в моменти максимального спаду працездатності й виникнення у дітей ознак стомлення:

- у 1-2 класах - через кожні 15-17 хв уроку (2 рази за урок);

- у 3-9 класах - на 20-25 хв уроку [1].

Потрібно відзначити, що фізкультхвилинки на текстовій основі валеологічного змісту - це ще один спосіб формування у школярів здорових звичок.(Додаток 1)

Обов'язкова умова ефективного проведення фізкультхвилинок - позитивний емоційний фон. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу дітей. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад: зараз присядуть прекрасні дівчатка , теж саме зроблять сміливі хлопчики. А тепер потягнуться вверх ті, хто сьогодні прийшов до школи.

Вміле поєднання розумової і фізичної навантаження, попередження стомлення і перевтоми - важливі моменти роботи вчителя початкових класів.

Дихальна гімнастика добре очищає дихальні органи, покращує їх роботу, розвиває уяву. Також вправи для розвитку дихання тренують різні види видихів. Ось деякі вправи для розвитку дихання. (Додаток 2)

Пальчикова гімнастика. Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв’язок між рухами пальців, кисті та розвитком моторики. Це підтверджують дослідження фахівці. В роботах В.М.Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. Дослідження М.М.Кольцової свідчать, що кожен з пальців руки має своє представлення у корі великих півкуль головного мозку. Таким чином, мовлення перебуває у залежності від розвитку дрібної моторики руки. (Додаток 3)

Звукова гімнастика. Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки доброї роботи органів артикуляції (язик, губи, нижня челюсті та м’яке піднебіння). Точність та сила дій цих органів у дитини розвивається поступово, у процесі мовної діяльності. Тому у початковій школі буде досить доречно впроваджувати саме звукову гімнастику. Ціль якої полягає у виробці правильних рухів органів артикуляційного апарату, необхідних для вимовляння звуків. До звукової гімнастики відносяться чистомови, скоромовки, мовні розминки та інші.(Додаток 4)

Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, поширюють їх кругозір, впливають на психологічний стан, виховують морально-вольові якості, сприяють дотриманню дисципліни, розкутості. Займаючись рухливими іграми школярі удосконалюють будову тіла: зміцнюють м’язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують ходу, поставу. Можна назвати такі рухливі ігри:

«Гуси – лебеді», «Козацькі розваги», «Хустинка», «Другий зайвий» та ін.

Також до здоров’язберігаючих технологій відносяться заняття на свіжому повітрі . У природі В.О.Сухомлинський бачив одвічне джерело дитячого розуму, фантазії та словесної творчості. Великий педагог прагнув, щоб яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривалися не перед класною дошкою, а серед поля, на лузі, біля річки, в гаю.

Чинниками зниження напруги, подолання перевтоми, активізації позитивних фізіологічних процесів в організмі школярів служить також наявність на уроці емоційних розрядок: жартів, посмішок, використання гумористичних картинок, приказок, невеликих віршів, музично-ритмічних, емоційно-голосових вправ антистресової спрямованості. До змісту уроку включаються елементи музикотерапії, ігротерапії, арт-терапії, казкотерапії тощо. За свідченнями науковців, музика, малювання, казка та гра поліпшують взаємодію між півкулями мозку, стимулюють їхню роботу. Позитивне емоційне збудження від прослуховування казки, виконання пісні, участі у грі поліпшує увагу, активізує взаємодію кори і підкірки, що стимулює інтелектуальну діяльність, підвищує працездатність. Щоб підтримувати емоційну активність учнів протягом уроку, важливо використовувати прийом контрасту: змінювати емоційно насичений фрагмент уроку спокійнішим епізодом, напружену колективну роботу - індивідуальними завданнями і т. ін.

Учителі сходяться на думці, що урок, організований на основі принципів здоров'язбереження, не повинен призводити до того, щоб учні закінчували навчання з вираженими формами втоми. Видатний фізіолог М. Є. Введенський визначив умови збереження працездатності школярів протягом уроку та робочого дня, назвавши їх «азбукою праці»:


  1. У будь-яку працю потрібно входити поступово.

  2. Дотримання принципу послідовності праці. Робота ривками не може бути

ефективною.

3. Робота, сон, відпочинок, харчування повинні бути ритмічними, розміреними.

Щодо часового виміру уроку «азбука праці» діє таким чином: перші 10 хв відбувається входження в роботу, яке характеризується поступовим підвищенням працездатності дітей; наступні 25 хв – час найбільш продуктивної навчально-пізнавальної діяльності. На нього припадає інтенсивне засвоєння матеріалу, самостійна творчість учнів, розв'язання навчальних завдань. Останні 10 хв уроку - час поступового зниження працездатності учнів; у кінці уроку вони рефлекторно реагують на дзвінок як сигнал до відпочинку [6].

Важливим компонентом сучасного уроку є робота з усвідомлення школярами цінності власного здоров'я, формування у дітей механізму гармонізації стосунків із самим собою, з іншими, зі світом природи та світом культури. А звідси, окрім звичайних навчальних завдань, перед учителем стоять ще й такі: через свій предмет формувати життєві установки й пріоритети

Потрібно сказати, що дуже важко, а то й просто неможливо привчити дитину до здорового способу життя тільки через навчальний курс «Основи здоров'я». Сформованість потрібних навичок та умінь у молодших школярів потребує багаторазового повторення - це втікає з психологічних особливостей дитини. А це можна зробити шляхом інтеграції валеологічної тематики в зміст інших предметів. (Додаток 5 )

Виходячи з вище викладеного, можна виділити основні вимоги до якісного уроку в умовах здоров'язберігаючої педагогіки:

- побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу з використанням останніх досягнень передової педагогічної практики з урахуванням питань здоров'язбереження;

- реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні принципів і методів, як загально дидактичних, так і специфічних;

- забезпечення необхідних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх стану здоров'я, особливостей розвитку, інтересів, нахилів і потреб;

- встановлення міжпредметних зв'язків, усвідомлюваних учнями, здійснення зв'язку з раніше вивченими знаннями й уміннями;

- активізація розвитку всіх сфер особистості учнів;

- логічність і емоційність усіх етапів навчально-виховної діяльності;

- ефективне використання педагогічних засобів здоров'язберігаючих освітніх технологій (фізкультхвилинок, рухливих ігор);

- забезпечення варіативного використання правил здорового способу життя в залежності від конкретних умов проведення уроку;

- формування вміння вчитися, піклуючись про своє здоров'я;

- ретельна діагностика, прогнозування, проектування, планування і контроль кожного з урахуванням особливостей розвитку учнів;

Отже, сучасний урок – це урок інноваційний, який викликає в учнів і вчителів задоволення, цікавість. Здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому. Здоров’язберігаючий урок повинен виховувати, стимулювати у школярів бажання жити, бути здоровим, вчити їх відчувати радість від кожного пережитого дня; показувати їм, що життя – це чудово, викликати у них позитивну самооцінку.

Література

1. Авчинникова С. О. Здоровьесберегающая деятельность как условие

формирования валеологической компетентности будущих специалистов

социальной работы / С. О. Авчинникова // Вестник ТГПУ. – 2010. –

Вып. 1(91). – С. 79–82.

2. Антонова О. Здоровʼязберігаюча компетентність особистості як наукова

проблема (аналіз поняття) / О. Антонова, Н. Поліщук // Вища освіта у

медсестринстві: проблеми і перспективи : зб. статей всеукраїнської

науково-практичної конференції (10–11 листопада 2011). – Житомир :

Полісся, 2011. – С. 27–31.

3. Балунова С. А. Профессиональная подготовка студентов в период

перехода к информационному обществу [Электронный ресурс] /

4.Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р., № 651-ХМ [Текст] // Освіта України : нормативно - правові документи. - К. : Міленіум, 2001. - С. 103-126.

5. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті [Текст] // Пед. газ. - 2001. - № 7.

6. Островерхова Н. Аналіз уроку: концепції, методики, технології [Електронний ресурс] / Н. Островерхова. - Режим доступу : Http://osvita. ua/school/theory/740/

7. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибр.

твори : в 5 т. – К. : Рад. шк., 1977. – Т. 3. – С. 7–299.

8. Сухомлинський В. О. Як любити дітей / В. О. Сухомлинський // Вибр. твори : в 5 т. – К. : Рад. шк., 1977. – Т. 5. – С. 292–303.

9. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-

епідеміологічну ситуацію та результати діяльності системи охорони

здоров’я України. 2014 рік / за ред. Квіташвілі О. ; МОЗ України; ДУ

«УІСД МОЗ України». – К., 2015. – 460 с.

10. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-

епідеміологічну ситуацію та результати діяльності системи охорони

здоров’я України. 2013 рік / за ред. О. С. Мусія. – К., 2014. – 438 с.

Додаток 1


Раз – підняти руки вгору,

Два – нагнутися додолу,

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги,

Три, чотири – прямо стати,

Будем знову починати.

Хто зуміє присідати

І ногам роботу дати?

Раз – піднялись, два – присіли,

Хай мужніє наше тіло.

Хто втомився присідати,

Може вже відпочивати.

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.



Додаток 2

1.«Свічка». Візьміть вузеньку смужку паперу й, уявили, що це свічка, дмухайте легенько на неї.

2. «Надування кульки». Імітування надування кульки.

Додаток 3

1.«Стіл» - праву руку стиснути в кулак, на неї покласти горизонтальну ліву руку.

2.Забавлянка «Жменьки» (із силою по черзі учні стискають пальці обох рук в кулак):



П’ять гарненьких діточок

Заховались в кулачок.

Потім інші діточки

Поховались в кулачки.

Так вони по черзі грались,

Поки в жменькі поховались.



Додаток 4

Чистомовки

Ши – ши – ши – чистомовку допиши.

Ша – ша – ша – гарна дуже школа наша.

Шу – шу – шу – вправно приклади пишу.

Ші – ші – ші – вчу цікаві тут вірші.

Скоромовки

Жаба спала в жабуринні,

Жук – під кущиком ожини.

Мовні розминки або артикуляційні зарядки


- Де ж наш пустун-язичок?

Заховався за біленький тиночок

Ліг на бочок і мовчок.

А ми зараз його розбудемо!

- Поплямкали губками.

- Поклацали зубками.

- Посичали гускою: с-с-с.

- Подзижчали комариком: з-з-з.

- Подирчали трактором: др-р-р.

- Пошуміли вітерцем: ш-ш-ш.



Додаток 5

Вправа «Квітка». «Теплий промінь упав на землю і зігрів у землі насіннячко. Із насіннячка проклюнувся паросток. Із паростка виросла прекрасна квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляючи теплу і світлу кожну свою пелюстку, повертаючи голівку слідом за сонцем».

(Виразні рухи: сісти навпочінки, голову й руки опустити, піднімається голова, розпрямляється корпус, руки піднімаються у сторони – квітка розцвіла, голова злегка відкидається назад, повільно повертається слідом за сонцем, очі напівзакриті, усмішка, м’язи обличчя розслаблені).

Додаток 6

У межах курсу „Основи здоров'я" для третього класу передбачено вивчення теми „Твоє харчування". Під час уроку діти знайомляться з поняттями:

- якість їжі;

- три основних складових їжі ( вуглеводи, білки, жири) і їх значення для організму людини;

- корисна їжа та їжа, яка шкодить здоров'ю;

- значення вітамінів для людини;

- роль режиму у харчуванні;

- основні національні страви української кухні.

Після цього уроку з метою кращого засвоєння знань з даної теми та формування навичок та умінь щодо раціонального харчування вводиться в урок української мови (тема: „Споріднені слова") такі вправи:

І.1. Добери до слова їжа споріднені слова. Запиши. Визнач корінь. Доведи, що ти не помиляєшся.

2. Поясни, що значить корисна їжа.

ІІ. Прочитай загадки. Відгадай їх. Відгадки запиши та добери до них споріднені слова.



1. Сидить панна у світлиці

молода, червонолиця.

Хто до неї завітає —

вітамінами вгощає.(Морква)

2.Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльози проливає.(Цибуля)



ІІ. Чим корисні ці овочі? Приведи приклади продуктів, багатих на вітаміни.

Під час уроку математики, виконуючи арифметичні дії, розв'язуючи задачі, учні теж можуть закріплювати валеологічні знання.

Щоденно Ніф-Ніф, Наф-Наф та Нуф-Нуф для поліпшення зору з’їдають по дві морквини. Скільки морквин вони з’їдають за день у трьох?

Уроки природознавства дають великі можливості для введення вправ валеологічної тематики. Наприклад, тема «Рослини лісу».

Згадай, які ягоди ростуть у лісах і допиши слова:














И

Н

А





И

Н

А





И

Н

А







И















И

Ц

Я



Ц

Я






И

Н

А









Ожина Чорниця

Малина Брусниця

Шипшина Шовковиця

Журавлина

Всі ці ягоди не тільки смачні, а й дуже корисні. Вони можуть лікувати



людину від різних хвороб. Вживайте ягоди- дарунки лісу!


Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Програма навчальної дисципліни підготовки бакалавра спеціальності 010101 «Дошкільна освіта» 2016
2017 -> Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи Львів 2016 Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи
2017 -> План роботи обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів
2017 -> Галицько-Волинське князівство
2017 -> Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів 3,4 курсу з дисципліни Іноземна мова
2017 -> Вплив струму на організм людини. Заходи техніки безпеки під час роботи з електричними пристроями
2017 -> Картка самооцінювання
2017 -> Робоча програма навчальної дисципліни «Проблеми вищої освіти» галузь знань 06 «Журналістика»
2017 -> Філософія Середньовіччя
2017 -> Робоча програма навчальної дисципліни соціальна педагогіка Галузь знань: 0101 «Педагогічна освіта»


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка