«Уроки спілкування»




Скачати 348,5 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації25.01.2019
Розмір348,5 Kb.
  1   2   3
Розробка батьківських зборів
«Уроки спілкування»
Автор: Кудінова Оксана Михайлівна

вчитель Марківської ЗОШ І-ІІ ст. №1

смт Марківка

Луганська обл.

Батьківські збори «Уроки спілкування»

Тренінгове заняття

Мета:сприяти підвищенню рівня психолого-педагогічної компетентності в питаннях сімейного виховання;

дати батькам можливість поділитися власним досвідом;

виявити протиріччя і проблеми у використанні стилів сімейного виховання;

визначити правила «мови прийняття» і «мови неприйняття»;

активізувати комунікативну взаємодію в сім’ї, здатність батьків до аналізу своєї виховної діяльності та об’єктивної оцінки її результатів.

Завдання: Сприяти усвідомленню основних засад психічного розвитку дитини.

Сприяти критичному осмисленню стійких стереотипних установок у сімейному вихованні.

Розвивати вміння будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних сімейних ситуацій.

Виховувати педагогічну компетентність батьків.



Форми та методи роботи: незакінчене речення, «чарівна» скринька, «зірка», розірване серце,
Хід зборів

  1. Привітання батьків.

Батьки і діти – це любов і сльози,

Це вічне щастя і одвічний біль,

Це – сонце і тепло, сніги й морози,

Мед на вуста й на вічні рани сіль.

Як на троянді – колючки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти…

Чому таке трапляється, на жаль?

Всім хочеться все мати в ідеалі,

Причому, водночас і без зусиль.

Щоб щастя без труда й печалі

Пливло саме у руки звідусіль.

Та у житті такого не буває,

Й запам’ятати треба, в чому річ:

Зоря щаслива лиш тоді засяє,

Якщо трудитись будеш день і ніч.

А діти – це і щастя, і турбота,

Відповідальність і тривога теж,

Без відпочинку й вихідних робота,

Любов така, яка не має меж



II. Створення позитивної комфортної атмосфери.

Вправа «Стіна гордості». (На стіні розміщена шпалера, на якій у сердечках кожен з учнів записав фразу «Я горджуся своїми батьками, тому що…», Батькам пропонується впізнати сердечко своєї дитини. Поділитися враженнями, пояснивши свій вибір).


III. Оперативне анкетування.

Б
Якості батьків з точки зору дорослих



Якості батьків з точки зору дітей
атьки складають «портрет» батьків, записуючи на прямокутному аркуші паперу ті якості, якими повинні володіти батьки з точки зору дорослих.

Далі вчитель пропонує другу частину аркушу, яку заповнили діти, записавши свої погляди на якості, якими повинні володіти батьки.

На трикутник виписуються ті якості, які співпали.

Наприклад: турботливість, розуміння, повага, відкритість.



Обговорення

-Чому, на вашу думку, перш за все співпали саме ці якості ( а не, наприклад, матеріальне забезпечення)?



Висновок: діти, як і батьки перш за все цінують моральні якості. Необхідне розуміння, що, забезпечивши комфортні умови спілкування, довіри можна побудувати міцні і дружні стосунки у сім'ї. Встановлено, що ніде люди не ранять один одного так боляче, як вдома, у сімейних конфліктах.

(Вчитель із прямокутників та трикутника складає макет будинку – міцного та злагодженого)

IV. Презентація мети заняття.




V. Робота в групах «Три шляхи у вихованні» (метод «Ажурна пилка»).

Мета: ознайомити учасників з різними підходами у сімейному вихованні.

Вчителі об’єднуються у малі групи за методикою «Квітник» («Будинок іграшок»). Вчителі отримують заготовлені заздалегідь наклейки із зображенням троянди, ромашки, фіалки, чорнобривців (автомобілю, ляльки, ведмедика, квітки).

Кожній групі пропонується інформація про стиль батьківської поведінки. Учасники знайомляться із запропонованим матеріалом й аналізують ситуацію з точки зору запропонованого стилю виховання.

Наприклад, всього учасників 12, спочатку вони опрацьовують матеріал (один із стилів виховання) та розв’язують ситуацію у групах по 4 (троянда, ромашка, фіалка, чорнобривець). Потім учасники об’єднуються у групи відповідно до зображень квітів (І група – троянди, ІІ – ромашки і т.д., таким чином у кожній новій групі опиняється 3 учасники, які опрацьовували різну інформацію) та діляться отриманою інформацією.

Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу. Ось коротка характеристика цих шляхів.

ВЛАДА

Цей шлях опирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, екзекутора, судді, володаря, поліцейського, а іноді й ката. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять. У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: «ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатна, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене».



Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінюватися, залежність від думки та оцінок інших, нездатність творчо мислити, самостійно вирішувати проблеми, занижена самооцінка, відсутність віри у власні можливості.

Можливі наслідки для батьків – почуття безсилля, нездатності вплинути на ситуацію,що посилюють незадоволення дитиною та собою як батьками. Наслідки для родини – холодність, неприязнь, емоційна відчуженість, ворожість, конфлікти. Родина перетворюється на поле битви.

Запропонувати розв’язання проблемної ситуації з точки зору відповідного стилю виховання

Дитина отримує вже втретє поспіль оцінку низького рівня з математики. Ваші дії.


ПОСТУПЛИВІСТЬ

На цьому шляху батьки заради «святого спокою» поступаються дитині, хоча це суперечить їхнім відчуттям і потребам. Вони підкоряються волі дитини, щоб уникнути конфронтації. Постать батьків поступлива, але наелектризована злістю, роздратуванням щодо «самолюбивої, сповненої бажань і претензій» дитини. Дитина почувається у виграші – «Я перемогла». Це породжує змішані почуття: тріумф, почуття провини, невпевненість, викликані відсутністю опору з боку дорослого. Вона може думати: «Всі повинні мені підкорятися», «Найважливіші мої почуття і потреби», «Батьки все зроблять заради мене, варто тільки бути впертою». Свою волю дитина диктує за допомогою крику, плачу, шантажу, тиску.



Можливі наслідки для дитини – відсутність почуття безпеки через своєрідну зміну ролей – батьки виявляються «слабкими», а дитина «сильною». У дитини може розвинутися імпульсивний спосіб реагування, егоїзм, нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам, а також працювати в колективі (виникають проблеми в школі, з ровесниками).

Можливі наслідки для батьків – неприязнь до дитини, безсилля, незадоволення собою як батьками, незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям. Наслідки для родини – відчуженість, холодність, неприязнь (батьки не можуть витримувати поведінку своєї дитини, їм не подобається бути з нею).

Запропонувати розв’язання проблемної ситуації з точки зору відповідного стилю виховання
Дитина отримує вже втретє поспіль оцінку низького рівня з математики. Ваші дії.
ДІАЛОГ

На шляху діалогу батьки передають дитині важливі для них цінності, враховуючи почуття та потреби дитини, а в ситуації конфлікту шукають спільне рішення, яке б задовольняло всіх зацікавлених. Батьки поважають почуття, потреби та думки дитини. Допомагають дитині розкривати свої можливості, сприяють ставленню її адекватної самооцінки. Також батьки поважають свої потреби та почуття, можуть твердо сказати «ні», коли ситуація вимагає цього. Тому дитина може бути задоволена сама собою, відчувати повагу до власної думки та думки батьків (вчителів, інших людей), мати високе почуття власної вартості та відповідальності за свої вчинки. Дитина може думати: «Я можу сама приймати рішення, я можу бути відповідальною, я здатна багато на що і хочу спробувати свої сили, а якщо в мене не вийде, - спробую ще раз».



Можливі наслідки для дитини – бажання співпрацювати з батьками, їй подобається бути з ними. У дитини розвивається впевненість у собі, повага до потреб і почуттів інших. Можливі наслідки для батьків – задоволення собою як батьками, почуття близькості, радість від перебування разом з дитиною, приязні стосунки з нею. Можливість виразити своє незадоволення (гнів, розчарування, злість), не ображаючи дитину.

Наслідки для родини – менше конфліктів, бо вони вирішуються вчасно і за допомогою діалогу. Дитина вчиться самостійності та відповідальності. Розвивається конструктивні діалогічні стосунки між батьками та дітьми, формуються міцні емоційні зв’язки та вміння виявляти взаємну турботу та повагу.

Запропонувати розв’язання проблемної ситуації з точки зору відповідного стилю виховання
Дитина отримує вже втретє поспіль оцінку низького рівня з математики. Ваші дії.
Запитання для обговорення.

1. Чи є чітка межа між різними стилями батьківської поведінки? Обґрунтуйте свою точку зору.

2. Чи є випадки, коли доцільне використання владного стилю батьківської поведінки? Якщо «так», то в яких саме випадках?

Для унаочнення можна використати символіку.
VІ. Інтерактивна гра «Незакінчене речення»

Завдання: поєднати розрізані частини висловів

«Кодекс родинного середовища» дитини (автор Дороті Нольте)



Дитину постійно критикують

вона вчиться ненавидіти

Дитину постійно хвалять

вона стає замкнутою

Дитину постійно висміюють

вона вчиться бути шляхетною

Дитину підтримують

вона вчиться цінувати себе

Дитина росте в докорах

вона вчиться жити з почуттям провини

Дитина росте в терпимості

вона вчиться розуміти інших

Дитина росте в чесності

вона вчиться бути справедливою

Дитина росте в безпеці

вона вчиться вірити в людей

Дитина живе у ворожнечі

вона вчиться бути агресивною

Дитина живе в розумінні та дружелюбності

вона вчиться знаходити любов у цьому світі

ВІДПОВІДЬ:



  • Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

• Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.

• Якщо дитину висміюють , вона стає замкнутою.

Якщо дитина росте у докорах, вона вчиться жити з почуттям вини.

• Якщо дитина живе в терпимості, вона вчиться сприймати інших людей.

• Якщо дитину заохочують, вона вчиться вірити в себе.

• Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

• Якщо дитина росте серед чесності, вона вчиться бути справедливою.

• Коли дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей.

• Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

• Коли дитина живе в розумінні та доброзичливості,

вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
VІІ. Тренувальна вправа « Як звертатися до дитини»

Мета: розглянути особливості спілкування батьків та дітей і відпрацювати комунікативні вміння.

Хід проведення

Батьки об’єднуються в пари. Вчитель пропонує попрактикуватися взаємодіяти з дитиною на основі «правильних» і «неправильних» звернень. Батьки отримують картку із «неправильним» зверненнями. Завдання: написати, яке звернення доцільно використовувати у спілкуванні з дитиною та яким тоном його вимовити.



Неправильно


Правильно

Говорите з жахом: «Залиш! Не чіпай цей молоток! Це чоловіча справа!»

Говорите спокійно та доброзичливо: «О! Я бачу, ти хочеш забити цей цвях. Подивись, молоток треба тримати так, а цвях отак...»


Говорите зі стурбованістю у голосі: «Почни, нарешті, вчити цей вірш. Ти ж знаєш, що ти слабша учениця і потребуєш більше часу на навчання!»

Скажіть з радістю у голосі: «А пам’ятаєш, як у минулому році ти боялася того довгого вірша Тараса Шевченка, але ж вивчила на таку гарну оцінку! Мужності! Вивчиш і зараз!»


Кричите: «Перестань його бити! Ти поводишся, як бандит! Що з тебе виросте!»

Зловіть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: «Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш. Я вірю, що ти зможеш захистити себе у гідний спосіб!»

Говорите жалісливим тоном: «Синочку, чому ти такий лінивий! Ти ж такий здібний. Якби ти не був таким лінивим, то міг би добре вчитися. Я справді не знаю, в кого ти такий вдався!»


Говорите рішуче, але доброзичливим і діловим тоном: «Синочку, ти досить розумний та здібний для того, щоб осягнути це! Я чекаю рішучих змін у школі».

Говорите незадоволено та з гнівом до дитини, яка не хоче виступати на публіці: «Перестань боятися! Тут нічого боятися та соромитися! Ти вже велика, а поводишся, як мала дитина! Ну давай! Не бійся!»


Говорите спокійним голосом і з розумінням: «Ти боїшся...? Ти напевно трохи засоромилась...? Розповідати вірш на публіці – це дуже складна справа навіть для справжніх акторів... Це називається хвилюванням. Але, напевно, ти скоро переможеш цей страх! Ти переконаєшся...»
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка