Уроків з використанням ікт з теми «гідросфера»




Сторінка1/3
Дата конвертації06.11.2018
Розмір4,44 Mb.
  1   2   3
ВІДДІЛ ОСВІТИ СЕЛИДІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ


РОЗРОБКИ УРОКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ З ТЕМИ «ГІДРОСФЕРА»

Географія, 6 клас

Методичний посібник


Виконала:

Голуб Валентина Петрівна,

учитель географії Селидівської ЗОШ

І-ІІІ ступенів №6

Селидове

2018
Зміст

1. Вступ 3


2. Розробки уроків з теми 4-34
3. Список використаних джерел 35

ВСТУП
Фізична географія 6 класу є одним з найцікавішим та найбагатшим за змістом шкільним курсом, який досить добре забезпечений підручниками, картами, наочністю, фото та відео матеріалами. Звичайно, завдання наукового пізнання вирішує, перш за все підручник. Однак, внаслідок обмеженості обсягу та суворого відбору навчального матеріалу, підручник об’єктивно не може містити всієї яскравої, образної інформації, тому виникає необхідність створення міні-презентацій до всієї теми з використанням практично на кожному уроці.


Тема «Гідросфера» є складовою змісту фізичної географії. Вона являється однією з важливих тем цього курсу, оскільки її розгляд пов’язаний з багатьма географічними закономірностями, які відбуваються в природі та житті людей.

Розробки уроків з даної теми складені згідно програми, затвердженої Міністерством освіти та науки України, 2017рік.

Збірник створений для вчителів географії закладів середньої освіти.

Урок №1 _______

Тема уроку: Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери.
Мета уроку: актуалізувати знання про властивості води, кругообіг води та його наслідки з курсу природознавства; формувати знання про гідросферу та її складові, походження та значення води для усього живого; розвивати вміння виявляти та розрізняти властивості води; виховувати бережливе ставлення до водних багатств планети та своєї місцевості.

Обладнання: підручники, атласи, глобус, фізична карта світу, схема «Світовий кругообіг води», відео презентація до теми.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть називати складові гідросфери, пояснювати особливості розподілу вод гідросфери, значення гідросфери для усього живого; наводити приклади прояву різних властивостей води в природі та житті.

Перебіг уроку



I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Бліцопитування»

Назвіть і дайте визначення вже вивчених нами оболонок Землі.

Яка речовина покриває більшу частині поверхні Землі?

Яка переважаюча властивість у попередньо вивченої оболонки Землі?

Яка переважаюча властивість у оболонки Землі, до вивчення якої ми приступаємо?

Яке значення води в природі?

Назвіть агрегатні стани води. За яких умов вони змінюються?

Розкажіть про кругообіг води в природі. Назвіть водні об’єкти Землі.

Про які властивості води ви дізналися під час вивчення теми «Атмосфера»?
IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Прийом «Фантастична добавка»

Колись давно жила собі планета. Була вона молода, гаряча й дуже самотня. Інші планети Сонячної системи, такі ж молоді та гарячі, розташовувалися далеко, і спілкуватися з ними було важко. Дуже хотілося планеті з кимось товаришувати, про когось дбати. І от одного разу, в результаті дуже складної послідовності хімічних реакцій, у речовині мантії планети почала утворюватися вода. Поступово води утворилося так багато, що вона заповнила западини. А оскільки поверхня планети була теплою, то вода почала активно випаровуватися, утворилися хмари, а із хмар пішов дощ. Одного сприятливого моменту у воді з’явилися перші найпростіші живі організми.

Як із цих найпростіших виникли складні живі системи, поки що нікому не відомо. Але головне, що наша планета відтоді перестала страждати від самотності.

Неважко здогадатися, про що йдеться в цій казці. Звичайно ж, про воду, про водну оболонку Землі, про взаємозв’язки водної оболонки з літосферою та атмосферою. Саме водну оболонку — колиску життя на нашій планеті, ви вивчатимете на уроках, присвячених темі «Гідросфера». На вас чекають простори океанів, загадкові вигини річок та таємничі озера, мальовничі водоспади та холодні льодовики. Тож почнімо ознайомлення з водною оболонкою планети.



IV. Засвоєння нових знань


  1. Що таке вода? Складання «асоціативного куща».


Хмари




Лід



Пара




Дощ




Вода



Річка




Море

Озеро

Відгадаємо загадки.




  • Мене п’ють, мене ллють, усім потрібна я. Хто я така? (Вода).

  • Я і хмара, і туман, і струмок, і океан.

І літаю, і біжу, і замерзнуть можу. (Вода).

  • Сама пити не п’є, а нас змушує. (Вода).

  • Без рук, без ніг, а цілий світ пройде. (Вода).




  1. Вода — особлива речовина.

На фізичній карті світу та глобусі переважають блакитний і синій кольори. Це вода — найпоширеніший мінерал на Землі. Мінерал, без якого неможливе життя. Вода є у складі всіх живих організмів. Тіло людини, наприклад, на 65% складається з води, яблуко містить 80%, огірок – 95%, медуза – 99%.

Цікаво знати:

Людина може прожити без…

повітря 1- 10 хв., їжі – 40хв., води – 1-3 доби.


Висновок 1. Вода є основою життя на Землі. Багатство та різноманітність природи пов’язані з водою.


  1. Гідросфера — водна оболонка Землі


Завдання 1.

Знайдіть у підручнику визначення поняття «гідросфера», прочитайте його та запишіть визначення в словничок.


Прийом «Проблемне питання»

В одному з творів Т.Г. Шевченко писав: «Тече вода в синє море, та не витікає…»

Чи й справді вода, яка потрапляє до моря або океану, не повертається на суходіл?
Прийом «Творча лабораторія»

За текстом підручника складіть в зошиті схему складових гідросфери.

До складу гідросфери належить: вода в атмосфері, води Світового океану, води суходолу (річки, озера, болота, льодовики, підземні води, штучні водойми).

Об’єм гідросфери становить 1533 млн. км3. Понад 96% гідросфери складають

солоні води океанів та морів, які вкривають 70,8% площі земної поверхні (аналіз мал.100, с.154).

Яка наука вивчає води Землі? (Гідрологія — наука, яка вивчає води Землі, їхні властивості, розповсюдження та процеси, що в них протікають).



Висновок 2. Вода утворює одну з потужних земних оболонок. Більша частина гідросфери припадає на води океанів та морів.


  1. Світовий кругообіг води (робота зі схемою «Світовий кругообіг води» с.155, мал.101 або перегляд слайду №1).





Завдання 2.

Знайдіть в підручнику визначення поняття «світовий кругообіг», прочитайте його та запишіть визначення в словничок.

Вода на Землі перебуває у трьох станах: рідкому, твердому, газоподібному.

Завдяки тому що вода може переходити з одного стану в інший, у природі відбувається безперервний процес переміщення води зі Світового океану на суходіл, а з суходолу — знову у Світовий океан — кругообіг води (малий та великий).

Унаслідок цього процесу відбувається постійне відновлення води в усіх частинах гідросфери:


  • у Світовому океані вода змінюється за 2,5 – 3 тис. років;

  • у льодовиках – від кількох до сотень тисяч років;

  • в атмосфері – за 8 – 9 діб;

  • у живих організмах за кілька годин.


Прийом «Мозковий штурм»

Уважно роздивіться схему світового кругообігу води та установіть значення цього явища в природі.



Завдяки кругообігу: (запис у зошиті)

• не вичерпується вода на суходолі;

• підтримується існування багатьох форм життя поза океанами й морями;

• відбувається перерозподіл тепла і вологи на планеті.



Висновок 3. Усі складові гідросфери взаємопов’язані між собою та утворюють єдиний кругообіг води в природі.
5. Зв’язок гідросфери з іншими оболонками Землі та її значення.

Завдання 3. (робота з підручником с.155 «Значення гідросфери»).

  • Яке значення гідросфери?

Поясніть зміст народного прислів’я: «Водиця – усьому цариця»

  • Чи впливає якість води на здоров’я та життя людини?

  • Чому треба дотримуватись правил щадного використання води в домашніх умовах?

Прийом «Власні приклади».

Висновок 4. Вода необхідна для життя, вона є саме життя. Ми повинні не лише її вивчати, а й охороняти.

  • Як ми повинні охороняти води нашої невеличкої річки Солоної, яка теж є складовою гідросфери?

Завдання 3. Наведіть приклади взаємозв’язків гідросфери з іншими оболонками.

Завдяки безперервному кругообігу вологи в природі здійснюється постійний зв’язок гідросфери з іншими геосферами Землі. Найтісніше гідросфера пов’язана з атмосферою, звідки на поверхню Землі поступає вода у вигляді атмосферних опадів. Головним джерелом забезпечення атмосфери водяною парою є Світовий океан, з поверхні якого вода випаровується в атмосферу. Пов’язана гідросфера і з літосферою, на якій утворюються водойми, формуються льодовики тощо.

Від характеру поверхні Землі залежить формування озер, боліт, напрямок річок та швидкість їхніх течій. У свою чергу річки та тимчасові водотоки змінюють поверхню, утворюючи нові форми рельєфу. Нерозривно пов’язана гідросфера з біосферою. Живим організмам, крім поживних речовин, потрібні тепло і волога. Для багатьох рослин та істот вода є середовищем проживання. Рослини, особливо лісові, є не тільки споживачами вологи, а й важливими регуляторами річкового стоку, рівня підземних вод.

Висновок 5. Проникаючи в усі оболонки, вода пов’язує їх між собою.
V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічний крос»

Водна оболонка нашої планети називається.... (гідросферою).

Основна частина вод гідросфери зосереджена у... (Світовому океані).

Вода може перебувати у трьох станах:... (рідкому, твердому, газоподібному).

Основною причиною утворення кругообігу води в природі є... (енергія Сонця).

Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий океани разом утворюють... (Світовий океан).


Експрес - тест

1.96,5% вод усієї планети припадає на води: а) суходолу; б) Світового океану; в) атмосфери.

2. Вода в атмосфері перебуває здебільшого: а) у рідкому стані; б) твердому;

в) газоподібному.

3.Малому кругообігу води відповідає характеристика: а) океан – повітря – океан; б) океан – повітря – суходіл – океан.

4. Вода переходить із рідкого стану до газоподібного за температури: а) 00С;

б) менше +500С; в) понад +1000С.

5. Вода виступає розчинником для таких речовин, як: а) сіль і гіпс;б) пісок і глина.

6.Великому кругообігу води відповідає характеристика:

а) океан – повітря – океан; б) океан – повітря – суходіл – океан.

7. Вода переходить із рідкого стану до твердого за температури:а) +1000С;

б) 00С; в) нижче 1000С.

8. Озера, болота, річки належать до вод: а) поверхневих;б) підземних.

9. Основна причина переходу води з одного стану до іншого:

а) прозорість води; б) солоність води; в) температура води.

10. Найменша кількість води перебуває: а) у Світовому океані;б) в атмосфері; в) на суходолі.



Прийом «Проблемне питання»

Як зміниться гідросфера, якщо Земля раптом втратить атмосферу.



VI. Підсумок уроку

Учні складають п’ять речень, що містять головну інформацію уроку.



VII. Домашнє завдання: 1. Опрацювати текст §38 підручника (Т.Г. Гільберг).

2. Складіть невелике оповідання з теми «Мандрівка крапельки води».


Додатковий матеріал до уроку
• Серед восьми планет Сонячної системи тільки Земля має рідку оболонку.

• Майже 3/4 поверхні Землі вкрито суцільною завісою вод, і лише 1/4 припадає на суходіл.

• У Північній півкулі нашої планети водою зайнято 61% поверхні, а в Південній — 81%.

• В історії Землі існує чимало нерозгаданих таємниць і загадок. Однією з них є питання про те, як утворилися океани.

• Безсумнівним є той факт, що в найдавніший період розвитку Землі їх не існувало. За оцінками вчених, води океанів з’явилися понад 500 млн. років тому.

• Сучасні теорії стверджують, що колись майже вся поверхня планети була морем. Теорія про рухи літосферних плит наводить докази змін, що відбувалися з океанами та сушею протягом геологічного розвитку Землі.

• Води атмосфери в результаті кругообігу оновлюються впродовж кількох днів, річок — впродовж тижнів, озер — впродовж місяців і років.

• Склад води Світового океану оновлюється протягом 3 тис. років, організмів — за кілька годин.


Урок №2 ________

Тема уроку: Світовий океан та його частини: океани,моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибини океанів. Острови в океані. Практична робота №6. Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів, річок, озер, водоспадів.
Мета уроку: формувати поняття «Світовий океан» та ознайомити з його складовими; формувати знання про види суходолу в океані; розвивати первинні практичні навички визначати географічне положення океанів та його складових, визначати глибини морів та океанів за шкалою глибин; розвивати вміння самостійно працювати з джерелами географічних знань; виховувати географічну культуру, взаємодопомогу, толерантність, розширювати світогляд учнів.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, контурні карти, відео презентація

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть розкривати ознаки понять «океан», «море», «затока», «протока», «острів»; називати та знаходити на карті океани, найбільші моря, затоки, протоки, материки, острови, півострови; користуватися шкалою глибин; визначати географічне положення водних об’єктів.
Перебіг уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Робота за картками (7 учнів)

Картка №1(3 учні)

  1. Знайдіть відповідність.

Частина гідросфери

Об’єкт

А. Світовий океан

Б. Вода в атмосфері

В. Вода суходолу


1. Моря

2. Водяна пара

3. Річки

4. Озера

5. Морські затоки

6. Протоки

7. Хмари

8. Болота

9. Льодовики

10. Опади

11. Підземні води

12.Штучні водойми



Відповіді: А – 1, 5, 6; Б – 2, 7, 10; В – 3, 4, 8, 9, 11, 12.

Робота в парах

Картка №2

Вода є джерелом життя на Землі. Прісну воду людина використовує в побуті, сільському господарстві, промисловості. З поверхні річок і озер вода випаровується в атмосферу. Поясніть, чому кількість прісної води на Землі не зменшується.


Картка №3

Доведіть твердження, що кругообіг води зв’язав між собою літосферу, атмосферу і гідросферу.


Прийом «Інтелектуальна розминка»

Що таке світовий кругообіг води?

Назвіть причину та наслідки світового кругообігу води.

З яких частин складається гідросфера? Які океани ви знаєте?

Як води суші пов’язані зі Світовим океаном?

Яка частина площі поверхні Землі припадає на Світовий океан?

Перевірка оповідання з теми «Мандрівка крапельки води».

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Практична теорія»

Ви вже знаєте про те, що колись на Землі існував один материк — Пангея, з усіх боків оточений єдиним океаном. Рухи літосферних плит розділили цей величезний суходіл на шість частин, які, у свою чергу, поділили єдиний океан на чотири складові. Однак, незважаючи на такі серйозні зміни в обрисах суші та води, океан зберіг свою цілісність. Із будь-якої його точки можна потрапити до будь-якої іншої, не перетинаючи суходолу. Не вірите? Спробуйте!

Здійснімо подорож Світовим океаном, ознайомимося з його частинами та з’ясуємо особливості ділянок суходолу в океані.
IV. Засвоєння нових знань
1. Світовий океан та його складові (робота з підручником с.157, мал.103 та слайдом №1,2).

Світовий океан — безперервна водна оболонка земної кулі.

Світовий океан умовно поділяється на чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий.

Океан — це частина Світового океану, розташована між окремими материками. (Поняття «океан» в перекладі з грецької означає «велика річка, що оточує Землю».)



  1. Характеристика океанів.


Завдання 1.

Прочитайте текст підручника на с.158 та дайте коротку характеристику океанів.



Прийом «Картографічний практикум» та практична робота №6

  • Знайдіть на карті океани та зробіть висновки про встановлення меж між ними.

  • Підпишіть назви океанів на контурній карті с.24.


Прийом «Загадка».

Кругом вода, а з питтям біда. (Море)

У складі океанів виділяють моря.

Моря — це частини океанів, відокремлені від них суходолом або підняттями дна (запис визначення у словничок).

Розрізняють внутрішні та окраїнні моря.


Завдання 2.

Знайдіть на фізичній карті світу або України моря: Чорне, Середземне, Червоне, Балтійське, Баренцове та підпишіть їх на контурній карті(с.23, 24-25).

Океани і моря при березі утворюють затоки: бухти, губи, фіорди, лимани (словникова робота).

Затока — це частина моря чи океану, яка заходить у сушу, але має вільний зв’язок з океаном чи морем.

Бухтаневелика затока, відокремлена від моря невеликими півостровами і мисами, які виступають у море.

Губа — називається затока довгастої форми з гирлом річки у її вершині (Обська губа).

Фіорд — вузька і глибока затока, яка глибоко врізується у сушу і обмежена крутими, прямовисними берегами.

Лимани — мілководна затока, що утворилася при затопленні морем гирла річки, часто відокремлюється від основної частини моря косою.
Завдання 3.

За картою знайдіть та назвіть найбільші затоки Світового океан (Біскайську, Бенгальську, Мексиканську, Гвінейську) і підпишіть їх на контурній карті с.24-25.



  • Установить, як називаються об’єкти, що з’єднують океани, моря, затоки.


Протока — вузька частина Світового океану, яка розташовується між двома ділянками суші і з’єднує між собою дві водойми (запис визначення в словничок).
Завдання 4.

За картою знайдіть та назвіть найбільші протоки Світового океан (Гібралтарську, Магелланову, Дрейка, Берингову) і підпишіть їх на контурній карті с.24-25.



Висновок 1. Світовий океан становить основну частину гідросфери. Частинами Світового океану є океани, моря, затоки, протоки.


  1. Суходіл в океані (робота з картою, словникова робота)


Материк — величезна ділянка суходолу, що з усіх або майже з усіх боків оточена морями або океанами.

Острови — порівняно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою.

Якщо острови розташовані недалеко один від одного, то таку групу називають архіпелагом. Найбільший острів — Гренландія; за площею він у 3,5 рази більший за територію України.


Завдання 4. Користуючись текстом підручника с.160 заповніть таблицю в зошиті «Види островів».





Утворення

Приклади

Материкові







Вулканічні







Коралові








Материкові — це частини материка, що відокремилися внаслідок руху земної кори. Розташовані переважно на материковому шельфі. Наприклад, острів Великобританія, Мадагаскар, Гренландія, Нова Гвінея. Підпишіть на контурній карті с.24-25.
Вулканічні — утворилися під час виверження вулканів на дні морів та океанів. Вони невеликі за площею, розміщуються групами, у рельєфі виокремлюються підвищені конуси вулканів. До них належать Гавайські, Курильські та інші острови.
Коралові острови складені вапняковими скелетами коралових поліпів — дрібних тварин, які живуть у тропічних водах. Такі острови утворюються на мілководді (до 50м) в теплих водах, де можуть розвиватися поліпи.
Найбільша коралова споруда у світі — Великий Бар’єрний риф біля східних берегів Австралії.

Кораловий острів, що має форму суцільного або розірваного кільця, називають атолом.

(Аналіз таблиці і слайду №3, словникова робота).
Півострів — ділянка суходолу, сполучена з материком і оточена з трьох боків водою.

Найбільшим півостровом у світі є Аравійський. Його площа майже в 5 разів більша за територію України. Найбільший півострів України — Кримський. Підпишіть їх на контурній карті с.24-25.



Висновок 2. У Світовому океані розташовані материки, острови, та півострови.
4. Шкала глибин

Пригадайте, що таке шкала висот та для чого вона призначена.



Шкала глибин — кольорова діаграма, яку використовують на картах для позначення особливостей рельєфу дна океанів.

Шкала глибин змінюється від густого синього кольору в найглибших місцях — глибоководних жолобах до світло-голубого на мілководдях і шельфах — підводних околицях материків.



Ізобати — лінії, що з’єднують ділянки дна з рівною глибиною.

Максимальні глибини морів та океанів на картах позначають числами блакитного кольору.



Висновок 3. При роботі з картою середні глибини океанів та їхні складові визначають за шкалою глибин, максимальні — за числовими позначеннями.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Гра «Подорож океанами» (робота в групах)

Учні складають характеристики географічного положення океану за картами атласу.

Дидактичні картки для роботи груп


Назва океану

Характеристика

У яких півкулях розташований




Які материки омиває




Якими протоками з’єднується з іншими океанами




Особливості рельєфу дна




Найбільші:

а) моря


б) затоки

в) острови

г) півострови

д) течії






Середні глибини




Максимальні глибини







  1. Прийом «Розгадай кросворд»

Учням пропонується розгадати кросворд.














1

















































2














































3

























3























































4





































5























































6





















































































7




























8























































9































10


























































































  1. Частина суходолу, яка з усіх частин оточена водою але однією частиною з’єднана із суходолом.

  2. Най південніший океан.

  3. Найхолодніший океан.

  4. Частину океану або моря, що глибоко вдається у суходіл, але має вільний зв'язок з океаном.

  5. Порівняно невелику ділянку суходолу, з усіх боків оточену водами океану або моря.

  6. Найбільший за площею океан.

  7. Відносно вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми і роз'єднує ділянки суходолу.

  8. Найтепліший океан.

  9. Частини океанів, які глибоко заходять у сушу або відокремлені від океанів островами і півостровами.

  10. Група островів.




  1. Прийом «Завдання для допитливих»

  • Назвіть найбільший півострів. (Аравійський)

  • У якому морі ловлять рибу мешканці трьох частин світу? (Середземне)

  • Цю протоку раніше називали «Геркулесові стовпи». Яка її сучасна назва? (Ґібралтарська)

  • Яке море немає берегів? (Саргасове)

  • Назвіть кольорові моря? (Чорне, Червоне, Біле, Жовте)

VI. Підсумок уроку Прийом «Прес-конференція»

Обговорення результатів роботи.



VII. Домашнє завдання 1. Опрацювати текст §39 підручника (Т.Г. Гільберг).

  1. Скласти кросворд за визначеною номенклатурою (в. р.).

  2. Запропонуйте систему заходів, спрямованих на покращення екологічної ситуації Світового океану.


Додатковий матеріал до уроку
- Світовий океан — більша частина водної оболонки Землі. Його водні простори вкривають 70,8% поверхні земної кулі. Материками океан поділений на 4 головні частини: Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан та Північний Льодовитий океан. Площа Світового океану — приблизно 360млн км2, середня глибина — 3800м (найбільша — 11км в Тихому океані), солоність — 35%о, температура води від -2°С у приполярних районах до +28°С в екваторіальній зоні.

- Найбільший з океанів — Тихий. Він один займає майже стільки ж площі на Землі, скільки всі інші океани разом. На його акваторії (180млн. км2) досить вільно розмістилися б усі материки, причому залишилося б місце ще й для другої Африки.

- Чи знаєте ви, що найбільший у світі океан — Тихий має ще одну назву? На картах, виданих у західних країнах, у США та ін. його називають «Великим» (Pacific), дійсно, він займає таку площу на Землі, як усі інші океани, разом взяті. Тут, на просторах океану, зафіксовано найвищі хвилі — до 40м.

- Загальновизнано, що найспокійніше місце в океані — екваторіальні широти біля о. Ява. Море тут хвилюється лише 10-12 днів на рік, а достатньо сильні шторми бувають дуже рідко.

- У Світовому океані є лише одне море без берегів — Саргасове. Воно є найбільше за площею – 6000 – 7000 тис. км2. Це море — справжнє царство одного з різновидів водоростей. Португальські мореплавці з експедиції Христофора Колумба назвали їх «саргасо», оскільки бульбашки повітря на водоростях за своєю формою нагадували сорт винограду з такою назвою. Саргасові водорості не закріплені на дні, а вільно дрейфують у водах Атлантики, утримуючись у межах великого колообігу морських течій тропічних широт. Унаслідок зміни впродовж року меж морських течіймежі моря також змінюються і площа його становить 6-7млн км2.

- Атлантика була єдиним реальним океаном, відомим жителям Європи в античні часи. В уявленні стародавніх греків, океан оточував землю з усіх боків. Грецькі мудреці вважали, що з океану сходять і в нього опускаються всі світила — Сонце, Місяць, зірки (крім сузір’я Великої Ведмедиці, що ніколи не торкається води). Весь простір океану, звичайно, ніхто з греків бачити не міг, але коли їхні кораблі, рухаючись на захід, виходили із Середземного моря, безкрая гладінь, з’єднана на обрії з небом, відкривалась поглядам вражених моряків. Згідно з грецькою міфологією, там, на крайньому заході, жив титан Атлант, який тримав на своїх плечах небесне склепіння. За ім’ям цього титана і весь водний простір на захід від Європи почали називати Атлантичним океаном.

- Рекордсменом за площею серед морів є Коралове море, що омиває північно-східні береги Австралії. Його площа — 4,5млн. км2. Найменше море — Мармурове, затиснуте між Балканським та Малоазіатським півостровами. Це справжнє «кишенькове» море. Його площа — 11,5тис. км2. Воно може понад 55 разів укластися на території нашої держави. Азовське море серед усіх морів найглибше врізується в материк Євразію. Воно наймілкіше серед морів нашої планети. Середня глибина його — лише 7,5 м, а найбільша не перевищує 14 м.
Урок №3 _____

Тема уроку: Властивості вод Світового океану. Рухи води в океані.
Мета уроку: актуалізувати та поглибити знання про Світовий океан, формувати знання про властивості вод Світового океану; розвивати практичні вміння та навички визначати показники температур і солоності за картами атласу; сприяти розумінню закономірностей у змінах температур і солоності вод Світового океану; розвивати пізнавальний інтерес, аналітичне мислення; виховувати організованість, послідовність у діях.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, літрова банка з водою, морська (або кухонна) сіль, відео презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати властивості вод, пояснювати особливості розподілу температур та солоності поверхневих вод, визначати причини змін температури і солоності вод у різних частинах Світового океану.
Перебіг уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Робота з географічною картою

Запрошені до карти учні показують на настінній карті географічні об’єкти, а інші учні, користуючись картками (червона, зелена), називають їх.

2. Прийом «Географічний практикум»(індивідуальні завдання чотирьом учням)

Завдання. Складіть порівняльну характеристику географічного положення двох морів (на вибір):

а) Чорного та Червоного;

б) Середземного та Аравійського.

План характеристики географічного положення моря

• В якій частині якого океану знаходиться?

• Чим сполучається з океаном та чим відділяється від нього?

• Береги яких материків омиває.

• Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід.

• Середні глибини.



Робота за картками «Доповни речення»
Картка 1

1. Червоне море належить океану ______________________________

2. Найбільший за площею океан — ______________________________

3. Атлантичний океан омиває материки __________________________

4. У напрямку від екватора до полюсів температура поверхневого шару води _________________________

5. Середземне море сполучається з Атлантичним океаном протокою _____________________________

6. Океан, що не омиває Антарктиду — ___________________________
Картка 2

1. Аравійське море належить океану ____________________________

2. Найменший за площею океан — ______________________________

3. Тихий океан омиває материки: ________________________________

4. У тропічних широтах солоність вод Океану ____________________

5. Атлантичний океан сполучається з Тихим океаном протокою ______________________________

6. Крім Північного Льодовитого океану, Австралію не омиває океан ________________________
Картка 3

1. Баренцове море належить океану ____________________________

2. Найтепліший серед океанів — ________________________________

3. Північний Льодовитий океан омиває материки: _______________________________________

4. У місцях впадіння великих річок солоність вод Океану ____________

5. Тихий океан сполучається з Північним Льодовитим океаном ____________________________

6. Крім Північного Льодовитого океану, Африку не омиває океан _______________________

Прийом «Експрес-тест»

1. Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою: а) острів;

б) материк; в) півострів; г) архіпелаг.

2. Середземне море є морем:

а) окраїнним; б) найбільш глибоким; в) внутрішнім;г) найменшим за площею.

3. Океан, переважна частина якого розташована у Південній півкулі:

а) Тихий; б) Атлантичний; в) Індійський; г) Північний Льодовитий.

4. Походження острова Мадагаскар:



а) материкове; б) коралове; в) вулканічне; г) змішане.

5. Порівняно вузький водний простір, що сполучає водойми та відокремлює ділянки суші: а) затока; б) протока; в) море; г) шельф.

6. У чому різниця між внутрішніми морями й окраїнними?

а) внутрішні знаходяться посеред океану, а окраїнні – біля материкових узбережжів; б) окраїнні моря знаходяться на окраїнах, а внутрішні глибоко вдаються в суходіл;в) нічого спільного немає.

7. Що спільного в материка острова?

а) походження; б) з усіх боків омивається водою; в) нічого спільного.

8. У Світовому океані виділяють такі частини:

а) острови, півострови, архіпелаги; б) океани, моря, затоки, протоки;

в) океанічні жолоби, підводні хребти, коралові рифи.

9. Архіпелаг – це:



а) група островів спільних за походженням; б) найбільший за площею острів; в) підводний хребет.

10. Море, яке немає берегів: а) Карибське;б) Саргасове; в) Охотське.

11. Материк, який омивають всі океани: а) Африка; б) Євразія; в) Австралія.

12. Моря, які омивають територію України: а) Біле і Каспійське; б) Чорне й Азовське; в) Аральське і Жовте.


Прийом «Бліцопитування»

Пригадайте, які гази належить до складу атмосферного повітря.

Від чого залежить розподіл температур повітря на поверхні Землі?

Які властивості води вам відомі?



IІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Прийом «Проблемне питання»

Чи доводилося вам куштувати морську воду? Вона гірко солона, неприємна на смак. Недарма люди, що зазнають аварії у відкритому морі, без запасу прісної води можуть загинути від спраги, тому що пити морську воду неможливо. Чому ж море солоне? Деякі вчені вважають, що в давні часи води морів були прісними. Хто ж їх згодом так сильно засолив? Та все ж ті самі крапельки води, вічні мандрівниці у світовому кругообігу води.

Річки, нестримно прагнучі до моря, пробивають собі шлях серед гірських порід, розчиняють деякі з них та несуть із собою частинки різних солей. І от вони дісталися моря, віддали свої води, які потім почали випаровуватися. Але випаровуючись, крапельки води залишають морю той маленький вантаж солей, що принесли із собою. Солі надають морській воді специфічних властивостей, через які вона відрізняється від прісної. Наприклад, у морській воді легше плавати. Кількість солей у морській воді в різних частинах Світового океану неоднакова. Також відрізняється і температура вод Світового океану.

Від чого ж залежить солоність і температура вод Світового океану? Ви зможете відповісти на це запитання, провівши дослідження сьогодні на уроці.


ІV. Засвоєння нових знань
1. Солоність морської води. Одиниці вимірювання солоності

Солоність — кількість солей у грамах, розчинених в 1 літрі (1000г) океанічної води. Солоність обчислюють у проміле (‰), тобто тисячних частках. Середня солоність морської води — 35‰. Це означає, що в 1 літрі вод океану міститься в середньому 35г солей.


Демонстрація досліду

Розчинення 1 столової ложки морської солі в 1 л води — одержання «морської» води.


Прийом «Географічний практикум»

Завдання 1. Проаналізуйте карту показників середньорічної солоності поверхневих вод Світового океану та поясніть причини відмінностей показників у різних частинах океану (мал.110, с.165).

Ступінь солоності поверхневих вод океану залежить від (запис в зошиті):


• кількості опадів;

• величини випаровування;

опріснення водами річок;

• танення льодів.

Найменш солоними є води Балтійського моря (5‰), а найсолонішими — води Червоного моря (42 ‰).

Солоність води обумовлює низку особливостей: середні температура замерзання морської води коливаються в межах від –1,1 до –2,2 ºС, а закипання води за температури вище від 100 ºС.



Висновок 1. Солоність поверхневих вод Світового океану не скрізь однакова та залежить від низки чинників.


  1. Температура вод Світового океану


Прийом «Географічний практикум»

Завдання 2. Проаналізуйте карту показників середньорічної температури поверхневих вод Світового океану та поясніть причини змін цих показників.

Температура поверхневого шару води залежить від клімату та знижується від екватора до полюсів. Середня температура поверхневого шару вод океану становить 17,5ºС. З глибиною температура води знижується досить швидко до глибини 200 м, від 200 до 1000 м — повільніше. На глибинах понад 1000 м температура становить приблизно +2...+3ºС. Середня температура всієї маси води в океані дорівнює +4ºС. Найнижча температура води у полярних морях (–2ºС), найвища — у Перській затоці (+37ºС).

Океанічна вода має велику теплоємність: 1м³ води, охолонувши на 1ºС, може нагріти на 1ºС понад 3300 м³ повітря.

Висновок 2. Вода у Світовому океані нагрівається Сонцем. Температура поверхневих вод океану не однакова та залежить від широти місцевості, пори року, морських течій тощо.


  1. Види рухів води в океані (перегляд презентації, пояснення вчителя).

Море ніколи не буває спокійним. Його хвилі то ласкаво набігають на берег, то нищівною силою звалюються на нього. Невипадково видатна українська поетеса Леся Українка писала «Море, море. Без краю просторе, руху повне і разом спокою».



Розрізняють кілька видів рухів у океанах і морях: вітрові хвилі, цунамі, припливи і відпливи, течії (аналіз слайду).



  • Дослідження.

В скляну тарілку наливається вода, поміщається на стіл, і пропонується одному учню подути на неї. На поверхні води утворюються ніби невеликі хвилі, які нагадують морські, тільки в багато разів менші.


  • Обговорення проведеного дослідження

- Що сталося з поверхнею води?

- Яка причина утворення цих змін?

- Що в природі може стати причиною таких хвиль ?


  • Пояснення учителя (аналіз слайду).

Відгадайте загадку.

По морю йде,

А до берега дійде –

Зразу пропаде. (Хвиля)


Хвилі — коливні рухи водної поверхні. Розрізняють вітрові, сейсмічні та припливні відпливні хвилі.
Вітрові хвилі утворюються внаслідок тертя між повітрям і водою. Вони мають коливальний характер, причому чим сильніший вітер, тим більше хвилювання. Тому найвищі хвилі спостерігаються в областях західного перенесення особливо у Південній півкулі («ревучі сорокові», «несамовиті п’ятдесяті»). Зазвичай висота хвиль не перевищує 4м. Найвищі хвилі понад 20м породжуються штормовими вітрами.