Уроку. Ю. Яновський. Роман "Вершники". Новела "Подвійне коло" Мета уроку: допомогти усвідомити зміст новели "




Скачати 144,3 Kb.
Дата конвертації11.03.2019
Розмір144,3 Kb.
Тема програми: «Українська література 1920 – 1930 років ХХ століття»

Тема уроку. Ю.Яновський. Роман "Вершники". Новела "Подвійне коло"

Мета уроку: допомогти усвідомити зміст новели "Подвійне коло"; умотивувати пошуки автором нових романтичних засобів і неперевершеного ліричного світосприймання для відтворення особливостей його доби; розвивати навички аналізу тексту та визначення його проблематики; закріпити вивчене про новелу; виховувати в учнів доброзичливі почуття до рідних, повагу до роду й до народу, виховувати свідомих громадян Української держави.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і прийоми: повідомлення, ілюстрація, тестування, словникова робота, бесіда, робота в мікрогрупах, асоціативний кущ

Обладнання: комп'ютер, мультимедійна система, презентація викладача «Ю.Яновський. Роман "Вершники". Новела "Подвійне коло"», відео фрагмент «Історія українських земель.Громадянська війна», лист оцінювання.



Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. 1935 року побачив світ роман Ю.Яновського "Вершники"... Художній рівень цього твору надзвичайно високий, а тому роман, незважаючи на нинішні зміни в суспільстві та ідеології, не втратив своєї цінності та актуальності. За жанром це є роман у новелах і складається з восьми автономних розділів. З особливостями цього жанру ви ще не знайомі. Тож спочатку пригадаємо, який твір називається новелою.

Словникова робота

 Новела – невеликий розповідний твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом.



Слово вчителя. Вісім новел, що складають роман саме про такі події. Між новелами існує нерозривний зв’язок.

По-перше, вони мають спільну тему (події громадянської війни на Україні), по-друге – ідею (ствердження загальнолюдських цінностей і основ народної моралі), по-третє - наскрізну образну систему ( сім’я Половців діє в новелах “Подвійне коло” і “Шаланда в морі”.)



ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

(На екрані висвітлюються питання, на які учні дають відповіді на листах оцінювання)

Тестові завдання по творчості Ю. Яновського

1. Де народився Юрій Яновський?

А) на Єлисаветградщині

Б) на Чернігівщині

В) на Херсонщині

Г) на Рівненщині

2. Де жив Юрій Яновський до 5 років?

А) у батька Івана

Б) у бабусі Олени

В) у діда Василя

Г) у діда Миколи

3. З скількох років почав писати вірші Юрій Яновський?

А) з 8

Б) з 15


В) з 10

Г) з 30


4. Який твір для Юрія Яновського вечорами читала мати?

А) „Ромео і Джульєтта” Шекспіра

Б) „Тарас Бульба” Гоголя

В) „Майстер і Маргарита” Булгакова

Г) „Золота рибка” Пушкіна

5. Де навчався Юрій Яновський після закінчення Єлисаветградського реального училища

А) в Києві в політехнічному університеті

Б) в Єлисаветграді в педагогічному училищі

В) в с. Маєровому в гуманітарному училищі

Г) в Одесі в драматичному училищі

6. Перший друкований твір Юрія Яновського?

А) „Завойовники»

Б) „Море”

В) „Дзвін»

Г) „Рейд”

7. Де і ким працював Юрій Яновський після навчання в Києві?

А) в Харкові редактором газети „Більшовик”

Б) в Одесі на фабриці електромеханіком

В) в Харкові редактором у сценарному відділенні ВУФКУ

Г) в Одесі на посаді головного редактора кінофабрики

8. Перша книжка оповідань Юрія Яновського.

А) „Кров землі”

Б) „Туз і перстень”

В) „Історія попільниці”

Г) „Мамутовібивні”Б) „Жива вода”

9. За що Юрію Яновському дали Державну премію СРСР?

А) за роман „Жива вода”

Б) за збірку „Мамутові бивні”

В) за збірку „Кров землі”

Г) за цикл „Київські оповідання”

10. Після прем’єри якого твору Юрій Яновський помер?

А) „Дочка прокурора”

Б) „Майстер корабля”

В) „Байгород”

Г) „Вершники”

ІV. Актуалізація знань учнів

До сьогоднішнього уроку я пропонувала вам прочитати дві новели з роману Ю.Яновського "Вершники" - “Подвійне коло” та “Шаланда в морі”.



Бесіда.

 Яка з них справила на вас більше враження? Чому?

 У чому ви бачите зв'язок між цими двома новелами?

Слово вчителя. Хоч уже було сказано, що кожна новела в романі автономна, між цими двома існує зовнішній змістовий і внутрішній психологічний зв'язок, оскільки йдеться все-таки про одну сім'ю, представлену молодшим і старшим поколінням.

- Прочитавши дві новели роману, як би ви визначили його тему з позицій сучасності?



Очікувана відповідь. Розповідь про братовбивчу війну на Україні в 1919 році , яка стала першою віхою в переліку трагедій , що випали на долю народу після революції 1917 року

Слово вчителя. Розгляньте репродукцію картини Сальвадора Далі “Передчуття громадянської війни”. Висловте свої почуття від її споглядання. Які асоціації виникають у вас із новелою “Подвійне коло”?

Після виходу з друку роману тогочасні підручники визначили його тему так: Героїзм народу в боротьбі проти внутрішньої й зовнішньої контрреволюції на Україні в роки революції та громадянської війни.

То що ж це було насправді - героїзм чи трагедія?

Це перше питання, на яке будемо шукати відповідь у новелі “Подвійне коло”

1). Визначення мети уроку та завдання учням.

Осмислити зміст новели “Подвійне коло”

Визначити основні проблеми твору

Розкрити характери героїв новели

Висловити власне ставлення до збереження родових коренів, до проблеми розпаду роду, родини як трагедії народу.

Бесіда.


  • Чому новела названа "Подвійне коло"?

Складання асоціативного куща.

Очікувані відповіді учнів



1. Події відбуваються ніби в двох рівнях (двох колах): іде збройна боротьба, але вона є наслідком політичної непримиренності братів. Це боротьба збройна й боротьба світоглядна, сила зброї й сила переконань.

2. Гинуть бійці на фронтах громадянської війни , чиїсь сини, батьки, брати— руйнується й гине рід. Це ніби дві сторони однієї медалі. Тому – коло подвійне. Одне й друге — це трагедія роду, народу і держави.

3. А я б назвав новелу не «Подвійне коло», а «Потрійне коло», бо тричі зустрічаються в смертельному двобої брати Половці, тричі доля чи якась вища сила дає їм шанс отямитися, та вони не розуміють цього.

4. На мою думку, назва новели свідчить про те, що історія розвивається «по спіралі». Наш народ уже знає трагічні випадки: зрада роду — це і зрада народу, і батьківщини. Слово «подвійне» можна зрозуміти як повторюване, що є застереженням для майбутніх поколінь.

5. Звертаю увагу, що коло – це замкнута крива. Якщо вирішення проблеми в тому, щоб його розірвати, то процес цей є болісним, як кажуть, по - живому.

Слово вчителя. Назва "Подвійне коло" поширюється певною мірою й на новелу "Шаланда в морі". "Символічними сприймаються брати Половці з новели "Подвійне коло", які опинилися з різних боків політичних барикад і своїми діями спричиняють освячений більшовизмом розпад роду людського; символічне світло випромінюють батьки Половців у "Шаланді в морі", зусилля яких спрямовані на збереження роду". Як бачимо, маємо відцентрову руйнівну силу першого кола (діти) й доцентрову творчу другого кола (батьки).

Отже, пропоную, аналізуючи новелу "Подвійне коло", шукати відповідь на питання:



  • У чому полягала трагедія роду Половців?

Для цього в нас є авторський текст, є знання з історії, є, врешті, розум і серце.

2) Робота в групах: учні групи об’єдналися в групи: петлюрівці, денікінці, махновці, червоноармійці.

Учитель. Умовно нашагрупа буде уособлювати ті сили, які були домінуючими в буремний 1919 рік. Хоча погляди, які ви сьогодні захищатимете, не завжди збігатимуться з вашими, постарайтеся перевтілитися й бути переконливими. Отже, уявимо себе в тому рідному для героїв новели степу під Компаніївкою.

На фоні відео учениця читає початок новели.

Учитель. Пропоную кожній із 4 груп висловитися з позиції братів Половців

1. Петлюрівське стерво,... мать Росію продаєш галичанам! Ми їх у Карпатах били до смерті, ми не хочемо австрійського ярма... Проклинаю тебе моїм руським серцем, ім'ям великої Росії Матінки, од Варшави до Японії, од Білого моря до Чорного, проклинаю ім'ям брата і згодою роду, проклинаю й ненавиджу в мою останню хвилину!

2. Рід — це основа, а найперше — держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає, он як!.,. Махновський душогубе,... ненька Україна кривавими сльозами плаче, а ти гайдамачиш по степах із ножем за халявою... Проклинаю тебе великою ненавистю брата і проклинаю тебе долею нашою щербатою, душогубе махновський, злодюго каторжний, у бога в світ, у ясний день...

3. Іменем батька Нестора Махна... призначаю тобі суд і слідство. За вбивство рідного брата... — утопити в морі, за підтримку української держави на території матері порядку анархії — одрубати голову... рід наш рибальський, на морі бувальський, рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття?.. Проклятий байстрюче, підземна гнидо, вугляна душе! Наймит Леніна й комуни, кому ти служиш, комісарська твоя морда?! Проклинаю тебе, проклинаю моєю останньою хвилиною!

4. ...Я служу революції, Інтернаціоналу... Бідняки й трудящі будуть з нами, і всі, як один, до перемоги, хай живе Радянська влада, Червона армія!.. Рід наш та не всі в роді путящі. Є горем горьовані, свідомістю підкуті, а є злодюги й несвідомі, вороги й наймити ворогів. От і сам бачиш, що рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс.

Учитель. Першим з роду Половців ми зустрічаємо Андрія, офіцера царської армії.

Питання до Андрія .

 Що є для тебе Україна? - Вигадка галичан! Бив я вас у Карпатах до смерті, бо не хочу австрійського ярма.

 Де твоя земля-батьківщина? Кому служиш? - Земля моя – Росія - матушка од Варшави до Японії, од Балтійського моря до Чорного.

 За що ти воюєш? Ради якої мети ладен підняти руку на брата? Воюю я за вєру, царя й отєчество, щоб вернути єдіную і нєдєлімую.

 А що тобі згадується в останню хвилину життя? Батько Половець та його старі слова: тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду.

Учитель. Хто бажає висловитися?

(очікувані думки)

1. Слова, що зриваються з його вуст, вражають ненавистю до рідного брата і рідної землі. Батьківщиною йому стала Росія-матінка, а рідному братові він кидає в обличчя образливе: «Мазепа проклятий», «петлюрівське стерво»... Останні спогади Андрія Половця про те, як галичан бив у Карпатах до смерті. Отож перед нами — запеклий шовініст.

2. Він знехтував батьківським заповітом, кинувши злісно: «Проклинаю тебе моїм руським серцем, ім'ям великої Росії-матінки, проклинаю ім'ям брата і згодою роду, проклинаю й ненавиджу в мою останню хвилину» У нашого народу слово у великій пошані. Ним можна вселити віру в людину, воскресити її, а можна вразити в саме серце гостріше, аніж мечем. Слово-прокляття — це один з найбільших гріхів людини. Тому думаю, що в Андрія не зосталося, напевне, нічого святого в житті, якщо він проклинає рідного брата, навіть згадавши мудрі батькові слова про святість роду..

3. Усе-таки після згадки Оверка про рідну Дофінівку, старого батька Мусія Половця та після питання «Що тобі пригадується?» — старший брат відповів: «...батько Половець та його старі слова: тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». В останню хвилину життя він не ідеологічні лозунги викрикує, згадує рідний дім і батьків. Підсвідомо він розуміє, що рід, це основа людського життя.

4. Хочу також звернути увагу, що Андрій – людина відважна, георгіївський кавалер з часів Першої світової війни, де за проявлений героїзм його було удостоєно чину офіцера й возведено у дворяни.

5. Серед синів Половців Андрій відзначався холоднокровністю, погордою, невмінням принижуватися.

Висновок: Андрій - носій російського шовінізму, людина, яка, не маючи жодних уявлень про історію України, завчено повторює насаджені йому монархією фрази.

Учениця. З коротких, мов спалахи блискавки, спогадів братів ми чи не найбільше дізнаємося про Оверка.

Питання до Оверка .

 За що воюєш? За незалежну, вільну неньку Україну.

Що є головнішим для тебе за життя братів, за ваш Половецький рід? – Найголовніше для мене держава... Українська держава!

Учитель. Хто бажає висловитися?

(очікувані думки)

1. Слова Оверка перед смертю брата Андрія нагадують плач у думах чи похоронне голосіння, що свідчить про певні душевні переживання цього доброго від природи сина Половців: "Роде, мій роде, прости мені, роде, що я не милую згоди. Рід переведеться, держава стоятиме. Навіки амінь".

2. Здається, після таких слів Оверко не спроможеться на вбивство, але ж Андрій уже сам спонукає до трагічної розв'язки: "Проклинаю тебе моїм руським серцем, ім'ям великої Росії-матінки, од Варшави до Японії, од Білого моря до Чорного, проклинаю ім'ям брата і згодою роду, проклинаю й ненавиджу в мою останню хвилину..." Аж ці слова викликають у Оверка приступ нестримного гніву: "Та рубайте його, козацтво! - скрикнув Оверко".

3. Серед братів цей Половець відзначався ясним розумом і прагненням до знань:".. .Той артист і грав з греками у "Просвіті" та читав книжки, написані по-нашому. На дядькові гроші закінчив учительську семінарію, рибалка з нього був ніякий, а й його жалко, не чути за нього давно..." Така атестація дає нам можливість збагнути ейфорію, можливо, й першої Оверкової перемоги (над загоном Андрія), і його палку промову на захист незалежності України.

Висновок : Оверко – людина освічена, громадянсько свідома особистість, прагне побудувати незалежну Українську державу. На жаль, використовуючи для цього зброю.

Учениця. Виждав Панас, поки брати билися, а тоді налетів як шуліка...

Питання до Панаса.

 Навіщо ти забрав на війну чотирнадцятирічного Сашка? – Нехай привчається бити-мучити ворогів.

 Кого ти вважаєш своїм ворогом? Тих, хто закони напридумував, а я за анархію і проти держави.

Учитель. Хто бажає висловитися?

(очікувані думки)

1. Нечесно й підступно поводить себе Панас на полі бою, у чому й сам зізнається: «...А я сиджу собі в лісочку й чекаю, доки вони кінчать битися».

2. Першим власноручно вбиває рідного брата, хоч і пам'ятає пророчі батькові слова про силу роду. На відміну від Оверка, який власноручно не вбивав Андрія, Панас особисто розстрілює Оверка.

3. Але в душі анархіста не повна пустка Розуміючи, що життя Оверка в його руках, махновець пропонує брату пристати до них, потім сам ховає братів.

4. Рідній люблячій матері він і надалі завдавав болючих ударів: забрав з собою на війну неповнолітнього Сашка, привчив його убивати й навіть катувати.

Висновок: Панас людина , яка не визнає порядку, законів, держави. Це ж– просто бандит з великої дороги, для якого анархістська ідеологія – гарне прикриття його чорних справ.

Учениця. Інтернаціональний загін Івана, здавалось, також чекав у ліску. Не встиг Панас поховати братів, як червоні наскочили зненацька. Кілька хвилин скаженого бою — і вже Панас перед Іваном.

Питання до Івана

 Кому ти служиш? – Революції та Інтернаціоналу.

 Яке значення має для тебе рід? – Ніякого, рід – не найголовніше, бо за більшовиків увесь світ і Карл Маркс.

Учитель. Хто бажає висловитися?

(очікувані думки)

1.Іван теж здатний на підлість. Він пропонує полоненим махновцям або приєднатися до його загону, або йти додому, до мирної праці. Оскільки серед махновців переважали сини заможних і середніх селян, більшість вибрали друге, наївно повірили більшовикові й жорстоко за це поплатилися - Іван наказав кулеметникам розстріляти тих, яким тільки що гарантував життя і волю, а така підлість зі сторони червоних командирів у ті часи була нормою.

2. Заслуговує схвалення Іванове бажання врятувати від розстрілу хоч Сашка. Але комісар Герт, якому надана вся влада в загоні й з яким мусить рахуватися Іван, скептично ставиться до того, що Сашко ще дитина, а тому малому перед смертю таки прийдеться пройти страшну катівню революційного трибуналу:

3. Іван - не людина з камінним серцем, його глибоко зачепила смерть рідних, що передано словами: "І Іван Половець загубив трьох своїх братів".

Висновок: На перший погляд цей персонаж здається позитивним. У дійсності - це найстрашніший фанатик з братів. Навіть одна фраза свідчить про його зневагу до родини, до рідної крові: "...Рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс". Іван – комуніст-фанатик, для нього має значення тільки його світле майбутнє, ради цієї примарної цілі він готовий покласти не лише рідних братів, а півсвіту, що й довела подальша історія.



Слово вчителя. Пропоную учням згадати й зіставити запитання, які одразу ж зриваються з уст братів при зустрічі.

Пам'ятаєте Панасове до Оверка: «Що, України тобі захотілось?». До Івана його звертання інше — зовсім не риторичне: «Кому ти служиш, комісарська твоя морда?»

Як відповів Іван? Так— «революції і Інтернаціоналу» — і сьогодні, і в ті часи така відповідь була абсолютно непереконливою, дуже абстрактною. Очевидним є лише те, що Іван все це «співає» з чужого голосу.

З чийого ж голосу співає Іван? - З голосу комісара Герта.

Комісар Герт, який тінню стоїть за його плечима, мовчить до останнього рядка новели, але події розгортаються за його сценарієм.

Учні помічають, як Іван часто звертається до комісара — і перш ніж розмовляти з братом, і перед промовою до махновців. Та й розстріл полонених — справа не одного Івана, а більшою мірою комісара Герта.

Герт... Коротко й жорстко, як постріл. Це ім'я не співзвучне ні з Компаніївкою, ні з південними українськими степами. Наскільки прізвище комісара інтернаціонального загону чуже для нашого слуху, настільки ж, напевно, ідеї більшовизму чужі для України. З такими Гертами і була експортована революція в Україну

Я думаю, що дуже цинічно звучать слова Герта: одного роду, та не одного з тобою класу. Чи заспокоїв би себе Герт такими словами, коли б ішлося про його рід? Чи «осміхнувся» б він, коли б з його п'ятьох братів залишилося двоє: один — Сашко-підліток, який, пройшовши жахи війни, підсвідомо хоче повернутися до матері, а другий Іван — переможець, що загубив трьох своїх братів».. Не покарав, не знищив як ворогів, а загубив. Це слово увійшло в нашу свідомість з відтінком вини у скоєному злочині. Що ж, мабуть, Юрій Яновський не був упевнений втому, що правда на боці Івана.



  • То на чиєму ж боці правда?

  • Хто, на вашу думку, переможець?

Очікувані відповіді учнів.

У новелі все-таки немає справжнього переможця: загинули брати Половці, страждають люди, батьки втрачають своїх дітей, у країні голод і розруха.

Хочу пригадати слова російського поета і художника М. Волошина: «Коли діти однієї матері вбивають одне одного, треба бути з матір'ю, а не з одним із братів». Ми добре розуміємо, що раніше «бути з матір'ю» означало бути з сином Іваном, бо він переможець-більшовик, член партії, у його руках влада. Але чи так думав письменник, творячи картину громадянської війни? Тим паче, що образ старої Половчихи нагадує нам образ матері-чайки, що вивела чаєняток при битій дорозі. Цей образ здавна асоціюються з рідною землею — Україною.

Новела «Подвійне коло» сприймається як розповідь про трагедію матері — роду —України, трагедію, що розігралася в роки революції і громадянської війни, а потім ще довго відлунювала голодом, смертями, репресіями.



  • На чиєму боці ви? Пропоную учням записати свою думку, аргументувати її. (листи здати для оцінювання)

Слово братам. Пропоную учням, які говорили від імені братів і їх лексикою, висловити власний погляд на події, зображені в новелі, оскільки вони найглибше проникли у світ Половців, пережили їх почуття і вчинки.

1. У творі переплелися реалізм з романтизмом, історична правда й авторський домисел. Усе це разом було великою художньою правдою, дуже повчальною для нас, адже головне, щоб наша сьогоднішня самостійна Україна не була втягнута знову в «подвійне», а то й «потрійне коло».

2. Я зрозумів, що трагедія роду Половців у тому, що син підіймає руку на матір, брат на брата, діти однієї Вітчизни поливають рідну землю своєю кров'ю. У такого роду немає майбутнього.

3. Автор хоче, щоб ми зрозуміли , що таке добро і зло, жорстокість і милосердя. Думою, що ідея твору — не заклик до кривавої помсти, а заклик до єднання. Автор ніби прагне сказати: «Нехай бачать сини і внуки, що батьки й діди їхні помилялися, нехай живуть дружно брати-українці».

4. Коли брати дружно стануть пліч-о-пліч на захист свого роду, своїх батьків, домівки, тоді їх рід буде опорою рідного народу, міцної держави, мирного життя і продовження роду.

V. Підсумок уроку

Учитель. Нехай стануть вам застереженням слова з “Подвійного кола”: “Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не впізнавали один одного....” Дай Боже, щоб ніколи не трапилося подібного з вами. Запам’ятайте слова старого Половця “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду”



VІ. Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання

Прочитати новели «Шаланда в морі» й «Дитинство», підготуватися до їх аналізу.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка