Уроку.«А лебеді летять…над моїм дитинством…над моїм життям!» «Гуси-лебеді летять…»




Сторінка1/5
Дата конвертації06.06.2017
Розмір9,84 Mb.
  1   2   3   4   5
Тема уроку.«А лебеді летять…над моїм дитинством…над моїм життям!..»«Гуси-лебеді летять…» Михайла Стельмаха - автобіографічна повість про дитинство. Єдність світу природи і світу дитячої душі (у вчинках, поведінці, роздумах, переживаннях). Звичаї та традиції українців. Символ образу гусей-лебедів.

Мета уроку.Навчальна – ознайомити школярів із постаттю М.Стельмаха в українській літературі, з’ясувати особливості автобіографічної повісті; розкрити звичаї та традиції українського народу , які описує письменник у творі, через художнє слово пояснити учням, як письменник намагається яскраво відобразити звичаї та традиції народу в повісті,з’ясувати роль художніх засобів та елементів фольклору в повісті, усвідомити поняття «символ», розкрити власне розуміння образу гусей-лебедів.

розвивальнарозвивати вмінняпрацювати з текстом, аналізувати його фрагменти, розвивати естетичні смаки учнів, спостережливість, уміння творчо мислити, грамотно висловлювати свої думки, удосконалювати навички виразного читання, переказування тексту, виділення головних епізодів твору, розвивати словник учнів, формувати кругозір.

виховна виховувати почуття пошани, поваги, любові до рідної літератури, її митців, виховувати любов до батьків, до своєї родини, до традицій,любов до природи, домагатися розуміння того, що людина — мудрий друг і охоронець природи, інтерес до наслідків власної праці, естетичні почуття.

Теорія літератури.Автобіографічна повість, символ.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст. Історія літератури, історія, кіномистецтво, образотворче мистецтво, народознавство.

Обладнання.Портрет М.Стельмаха, підручники, учнівські презентації, кінофільм «Гуси-лебеді летять», мультимедійний проектор, комп'ютери.

Тип уроку.Урок засвоєння нових знань.

Форма проведення.Урок-проект.

Характеристика проекту:

за метою й характером діяльності – інформаційно – дослідницький;

за рівнем реалізації міжпредметних зв’язків – міжпредметний;

за складом учасників проектної діяльності – колективний (груповий);

за тривалістюкороткий;

за ступенем самостійності – частково-пошуковий.

Ключове (проблемне) питання.Чому автор назвав свою повість «Гуси-лебеді летять»?

Тематичні питання.

1.Автобіографічність повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

2.Єдність світу природи і світу дитячої душі.

3.Звичаї та традиції українського народу в повісті «Гуси-лебеді летять».

4.Символічний образ гусей-лебедів.

Урок проводиться за технологією «3 по 30 хв», триває 90 хвилин.



ХІД УРОКУ

Перша 30-хвилинка

І. Організаційна частина.

ІІ. Вступне слово вчителя.

1.Сьогодні ми продовжуємо літературну мандрівку далекими минулими часами. Ми вже побували в руському селі Тухля, яке розташоване в долині Карпатських гір, переймалися долею маленького Тарасика, якому так хотілося вчитися, боліли душею за Павлуся, який визволяв з ясиру свою сестру. На цей раз наша стежина завернула на Вінниччину. Тут народився відомий український письменник Михайло Панасович Стельмах, тут пройшло його дитинство. Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими й широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх.

2.Епіграф до уроку, його коментар.

Стельмах пише про те, що добре знає. А добре знає він село. Справді знає, і не вірити йому не можна. А художник кінчається там, де перестаєш йому вірити, і починається там, де віриш йому безвідмовно.

Максим Рильський

3. Зачитування вчителем уривка з листа Максима Рильського до Михайла Стельмаха.

«Багато, багато у нас було зустрічей, дорогий Михайле, багато було розмов. Та коли я тепер хочу визначити основну тематику цих розмов, то вона мені уявляється так: життя і література, природа і література, література і правда. Неправду, несправедливість, несправедливість у житті і в літературі Ви сприймаєте як великий біль, біль майже фізичний. Відрив письменника від народу – тяжкий злочин. Людина, якій чужа природа, на Вашу думку, неповноцінна людина. Труд, що перетворює землю, - найбільше на землі щастя. Адже так, Михайле Панасовичу?

Ваші романи, що принесли вам заслужену славу, об’єднані благородною ідеєю людяності, яка знаходить свій найвищий вияв у труді.

Коли Ви буваєте у мене в гостях у скромному моєму садку, я раджуся з Вами як з ученим-садоводом і великим практиком і неухильно виконую Ваші поради.Ви прекрасно знаєте землю і труд на землі. Ви чудово знаєте те, про що пишете. Ваша творчість – благородна данина народу. Прихильник правди, Ви ненавидите кривду, як безстрашний воїн.

Ви вірний син свого народу. Залишайтеся таким, яким Ви є, будьте вірним собі і творіть прекрасне нове».

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.


  • Кожний урок для учня - це спроба дізнатися про щось нове, відкрити для себе незвідане, невідоме, глибше зазирнути у власну душу. Урок літератури – це можливість стати кращим, досконалішим, добрішим. Отже, на сьогоднішньому уроці ми будемо знайомитися із творчістю М.Стельмаха, зокрема уривками його повісті «Гуси-лебеді летять».

  • Завдання, які необхідно розв’язати в ході уроку:
    ЗНАТИ


-пронеповторність художнього стилю М.Стельмаха; -особливості автобіографічної повісті; - звичаї та традиції українського народу ,які описує письменник у повісті; - про роль художніх засобів та елементів фольклору в повісті, - усвідомити поняття «символ»; - розкрити власне розуміння образу гусей-лебедів.



УМІТИ

- працювати з текстом, аналізувати його фрагменти; -творчо мислити; - грамотно висловлювати свої думки; - виділяти головні епізоди твору; - розвивати словниковий запас.




ЦІНУВАТИ

-рідну літературу, її митців; - найдорожчих людей – батьків та свою родину; - традицій та звичаї українського народу; - природу, домагатися розуміння того, що людина — мудрий друг і охоронець її.



Очікувані результати.Учитель знайомить учнів із очікуваними результатами.

  • Михайло Стельмах. Цікавий, самобутній талант. Один із найвидатніших художників слова. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Жанровий і тематичний діапазон його творчості досить широкий, художня палітра на диво різнобарвна, приваблива. Стиль його письма чарує, полонить читача. У минулому М.Стельмах – учитель-словесник. Художнє бачення світу, уміння тонко проникати в психологію людини, неабиякий природний талант, помножений на досконалу художню майстерність, - усе це забезпечило письменникові успіхи, які привели його на вершину Парнасу.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.Слово вчителя.

- Надійшла весна. З далекого вирію повертаються птахи. Ось летять ключем горді птахи, провісники весни – лебеді. Летять низько-низько над хатою, тому маленькому Михайликові здається, що вони «струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів». Хлопчикові теж хочеться полетіти за чудесними птахами. «А віща скрипка і срібний відгомін бринять, єднаються над моїм дитинством, піднімають на крила мою душу, забирають її в нерозгадану далину. І хороше, і дивно, і радісно стаємені, малому, у цім світі », - так згадує дитинство Михайло Стельмах. Повість «Гуси-лебеді летять» переносить нас у дитинство письменника, яке пройшло вподільському селі Дяківці, неподалік від річки Південний Буг, що несе свої води у Чорне море. Власне дітище Михайло Стельмах присвятив батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу: «Моїм батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу з любов’ю і зажурою».



2. Проблемне питання.

- Чому автор назвав свою повість «Гуси-лебеді летять»?



3. Робота з підручником. Теорія літератури.

- Пригадайте, який твір називають автобіографічним? (Автобіографічним називають твір, головним героєм якого сам автор ). - Що підсилює відчуття, що автор описує своє дитинство? (Розповідь від першої особи). - У якому часі ведеться розповідь? (Письменник веде розповідь то в теперішньому, то в минулому часі. Від цього читач уявою ніби переноситься колишнього в сьогодення). – Як ви думаєте, чому автобіографічні твори є джерелом відомостей про видатних письменників? – Що з цього приводу говорив Тарас Шевченко? (Т.Шевченко про це сказав: «Історія мого життя – частина історії моєї батьківщини»). - З яких часів відомі автобіографічні твори у світовій літературі? (У світовій літературі автобіографічні твори відомі з часів Юлія Цезаря). – Хто започаткував цей жанр в українській літературі? (В українській літературі жанр започаткований «Поученієм Володимира Мономаха»).



4. Екскурс у минуле «Україна на початку 20-х років ХХ століття». Повідомлення групи істориків.

- Події у повісті М.Стельмаха відбуваються в Україні на початку 20-х роківХХ століття.

Після завершення революції (1917 року) і громадянської війни політичне й соціально – економічне становище України було надзвичайно важким. Майже сім років воєн і громадянської смути довели Україну до стану руїни. Загинуло близько 1,5 мільйонаосіб. Через нестатки й розруху сотні тисяч людей залишали міста, йдучи до сіл у пошуках хліба. Практично припинилося виробництво товарів. У 1921 році промислове виробництво становило лише 5–10 % довоєнного. Не працювали цілі галузі виробництва. Найбільша частина України з населенням майже 40 мільйонів стала об’єктом небаченого за своїми масштабами експерименту, якиймав на меті побудову найпередовішої у світі економічної та політичної системи.

Одним із перших кроків у 1919 році на цьому шляху стала запроваджена в роки громадянської війни політика „воєнного комунізму”. Відповідно до неї проводилася націоналізація всієї промисловості й торгівлі, на селі запроваджувалася продрозкладка, за якою селянам залишали мінімальні норми продовольства, решта ж відбиралася державою. Заборонялися гроші, приватна торгівля, уводилася обов’язкова трудова повинність. Запроваджувався розподіл продуктів за картковою системою. Унаслідок цього економічна й політична криза ще більше поглибилася. Війна, „воєнно-комуністичні” методи та розруха майже знищили торгівлю, убивали найменші економічні стимули до продуктивної праці й ефективного господарювання, руйнували грошову систему, призвели до зростання безробіття, викликали масове невдоволення.

Ситуацію ускладнили засуха 1921 року й голод, який стався в Україні у 1921–1923 роках. Головною його причиною були не лише засуха, але й наслідки політики „воєнного комунізму”, тих примусових методів, за допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів хлібозаготівель, незважаючи на неврожай, який охопив у 1921 році південні, степові райони України. Особливо тяжке становище склалося в Катеринославській, Запорізькій, Одеській і Миколаївській губерніях. Це були райони, які до Першої світової війни слугували головними експортерами хліба. Голодувало близько 7 мільйонів люду. Лютувала епідемія холери.Голоду можна було уникнути, якби влада своєчасно подбала про перерозподіл ресурсів, які тоді були в її розпорядженні. Цього, однак, не було зроблено: Москва вимагала хліба для промислових центрів Росії. У той же час на територію України прибуло близько 440 тисяч переселенців із голодуючих районів Росії.



Значна частина населення мирилася з політикою „воєнного комунізму” в час війни, але не хотіла сприймати „надзвичайних” заходів радянської влади у мирний час. Розпочалися селянські повстання проти політики радянської влади, зокрема виступила армія Махна, застрайкували робітники. Загострилися суперечки в більшовицькій партії щодо шляхів подальшого розвитку країни. Таким чином, хоч ці виступи нещадно придушувалися, проте стало очевидним, що політику „воєнного комунізму” необхідно міняти йіти на поступки, особливо селянам.