Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини в новелі Олеся Гончара «За мить щастя»



Скачати 91,12 Kb.
Дата конвертації11.03.2019
Розмір91,12 Kb.
ТипПовідомлення
Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людинив новелі Олеся Гончара «За мить щастя»
Українська література. 11 клас.

Розділ: Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

Тема: Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини в новелі Олеся Гончара «За мить щастя»

Мета: поглибити знання учнів про новелу як епічний твір, навчати виділяти провідні ідеї та образи твору, розкривати їх, спираючись на текст; розвивати вміння розкривати стильову палітру твору; виховувати почуття прекрасного, виходячи з філософської сутності щастя людини, його відносності й короткочасності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, текст новели, портрет Олеся Гончара, виставка творів письменника, словник літературознавчих термінів.

ХІД УРОКУ

  • Організаційний момент

  • Повідомлення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

Мить щастя людського… У чому її сутність? У чому її краса? У чому її біль? У чому її неповторність?
Щастя — це те, що було.

Щастя — не те, що буде.

Неба набрало в груди

І гай-гай — одгуло.

Щастя — це те, що було.

Щастя — воно мана є.

Щастя — це те, що минає,

Як не минає зло.

Хай підминає погода Щастя — жар-птиці перо,

Щастя — від Бога нагода Творити добро!

(І. Драч)

«Щастя від Бога нагода…» Як же правильно і сповна скористатися нею? Як відчути себе щасливим? Над цими питаннями людство розмірковує від початку свого існування. Для кожної людини щастя різне, але обов’язково виражає собою цілковите задоволення життям, відчуття безмежної радості. А коли ще людина переповнена почуттям безмежної радості? Звичайно, коли вона кохає, коли в її серці є любов.

ЖИТТЯ – ЩАСТЯ – ЛЮБОВ – три складові людської сутності, якими керувався Олесь Гончар: «я живу, коли щасливий; я щасливий, коли люблю».

Завдання по варіантах: скласти сенкан до понять «життя», «щастя», «любов».

Сьогодні на уроці ми спробуємо з’ясувати, чи зробила любов щасливими героїв новели Олеся Гончара «За мить щастя».

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Новела (італ.- новина) – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, виразною кульмінацією, яка визначає композицію твору.

Ознаки новели:

  • динамічний напружений сюжет;

  • наявність переломного моменту;

  • невелика кількість персонажів;

  • характер героя розкривається у вчинках;

  • яскравість і влучність художніх образів;

  • концентрація уваги на внутрішньому світі героїв.

ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

  • Вступне слово вчителя

Саме з новел та оповідань Олесь Гончар почав засвоювати прозові жанри. У кращих новелах прозаїка характерна для його індивідуального стилю планетарність мислення, філософські та світоглядні узагальнення зведені до мінімуму, а основна увага зосереджується на конкретній людині, її внутрішньому світі, на важливій події в її житті.

У 1946 році в четвертому номері журналу «Україна» була опублікована новела Олеся Гончара «Модри Камень», написана під свіжими враженнями від фронтових спогадів, що «стікали кров’ю». У ній ідеться про несподіване кохання радянського солдата та словацької дівчини Терези, яке розквітло всупереч війні. Тереза загинула, однак продовжує жити в пам’яті коханого.

Та через кілька днів після публікації в газеті «Радянська Україна» з’явилася критична стаття, якою було вчинено лютий розгром «писакам-низькопоклонникам перед Заходом». Критикували й Олеся Гончара, якого звинувачували в космополітизмі: «Хіба може радянська людина любити іноземку?!» Хоч газета й жорстоко розгромила Гончарів «Модри Камень», митець не побоявся стати на захист свого твору.

А коли в літературу прийшло більше трагічної правди про війну, з-під пера письменника з’являється новела «За мить щастя» (1964).

Задум твору виник у далекій Бірмі, у місті Рангуні. Тамтешні молоді солдати з автоматами й храми-пагоди, що нагадують оповідачеві «стоги жовтогарячого жнив’яного блиску», розбудили спогади про давню історію.

Короткими штрихами автор вводить читача в історичні умови: «перше повоєнне літо», околиці угорського містечка, розташування окупаційних частин, «солдатська цивілізація», пора жнив, стосунки бійців з місцевим населенням. Основна увага зосереджена на розкритті психології персонажів.


  • Робота над текстом твору ( фронтальна бесіда).

  • Наша перша зустріч з головним героєм новели. (Високо на ній (бочці-водовозці) в пілотці набакиреній, в медалях на всі груди сидить Діденко Сашко, артилерист).

  • Охарактеризуйте настрій головного героя на початку твору.(Настрій піднесений, у передчутті чогось приємного, особливого: «насвистує, наспівує бравий водовоз… гогокає на всю душу»).

  • Чим Сашко жив останні роки? (Воював. «Гармату тільки й знав у житті, з нею пройшов півсвіту, перемісив багнюки! Понад хмарами з нею був, плацдарми тримав, - за гарматним боєм ніколи й на дівчат було озирнутись»).

  • «Спраглий, самотній» юнак «в’їжджає в палаюче літо». А про що його думки? («Про демобілізацію думає хлопець, не інакше. Бо всі ми в ці дні тільки тим і живемо, що скоро додому, а там кожного з нас жде любов. Того своя, того своя, а кого просто невідома, туманна»).

  • Отже, Сашко готовий до зустрічі з коханням. Як же ця зустріч відбулася? («І щось – як живе полум’я! – яскраво майнуло й зникло за тією золотою спорудою»).

  • Якими деталями автор змальовує портрет «мадярочки»? («Руки загорілі», «позиркує звабливим оком», «червона, як жар, кофтина», «волосся темніє, вільно спадаючи на плечі», «ноги загорілі блищать», «одним оком весело зорить на шлях», «карі, сонцем налляті очі», «густовишневі губи»).

  • Опишіть мить кохання між героями. («Були сказані якісь слова, - він їх сказав по-своєму, вона по-своєму, - і хоч це було як мова птахів, і говорилося не для того, щоб зрозуміти, одначе й це щасливе лепетання ще більше зближувало їх… Руку її все життя не хотілось би випускати зі своєї, безодня очей заваблювала, густо вишневі губи були так довірливо близько. Солдат припав до них. Вона ніби тільки й ждала цього пориву, шпарко охопила хлопця руками і, відхилена на снопи, віддарювала його жаркими поцілунками спраглості, вдячності й відваги. Це таки було живе полум’я, що опалило його, обняло, засліпило. Снопи розлазились, розтікались під ними, як золота вода, п’янили обох, вона лежала горілиць – жарка, незнайома! – і очі її були повні щасливого п’яного сонця»).

  • Любов і смерть у житті Сашка Діденка трагічно стали поруч. Як автор подає мить убивства? («… і солдат, озирнувшись, угледів, як смерть до них наближається у вигляді незнайомого, чорного, в жилетці, з блискучим серпом у руці… «Смерть!» - промайнуло Діденкові… Почуваючи за собою зіщулену жіночу постать, артилерист ривком вихопив з кобури свій важкий трофейний пістолет… Пролунав постріл»).

  • Сашко вбив чоловіка Лариси. Ще ніхто не знає, як розплатиться хлопець «за мить щастя». Як до вчинку Діденка ставляться його друзі? («Чи варто й говорити, що симпатії солдатські цілком на боці ув’язненого… Якби воля хлопцям, вони б, напевне, й дня не тримали Сашка Діденка в цьому арештантському курені. Бо чи таке воно й страшне, що він накоїв, - один постріл, а перед тим мільйони, мільярди пострілів було зроблено по людині! Не крав, не грабував, з табору самовільно не відлучався, а що тому ревнивцеві, якого десь чорти під руку піднесли… то не в зуби ж було йому дивитись!»).

  • Чи усвідомлює молодий боєць наслідки свого вчинку? ( Сашко ще перебуває в полоні миті щастя. Зовсім не переймається тим, що знаходиться на гауптвахті, не задумується, яка розплата його чекає. Для нього відкрилося справжнє безмежжя світу любові, «…і ось враз із звичайного став незвичайним, став щедрим, багатим, багатшим за царів, королів! І це був їхній Сашко Діденко! Наче напоєний чарами, тільки й жив він тепер своїми золотими видіннями, отими снопами, її красою, тільки й ждав, коли вийде з гауптвахти та знов гайне до своєї циганочки (так він свою мадяр очку називав»).

  • Обидва образи закоханих ніби доповнюють один одного, створюючи єдиний повнокровний образ любові. Але чи переможе така любов усе? («Закон цього не дозволяє… Який закон?.. Проти любові закон? Не може бути такого закон!..»).

  • Чому Сашку призначено такий жорстокий вирок? («Той трагічний випадок, що скінчився смертю старого ревнивця в лікарні, незабаром набув широкого розголосу в країні, про нього зчинила страшенний галас преса на Заході. Бачите, мовляв, який розбій чинять окупаційні війська… До командування, яке й не заперечувало, що вчинок сам по собі непрощенний, ішли депутації, вимагали винуватцеві найтяжчої кари»).

  • Є в новелі два речення: «Тепер тільки одна людина в державі могла помилувати його. Справа дійшла до Москви» - розкрийте їхню трагічну суть.

  • Кохання молодих людей піддалося тяжкому випробуванню. Чи вистояло воно? ( «- Ця жінка… Хто хоч вона? Чи то у вас аж так серйозно?.. – Я люблю її. – Треба ж було їй підвернутись тобі, - з досадою сказав комбат. – А я не шкодую»).

  • Чому, на вашу думку, автором подається два варіанти розв’язки?

(Автор дозволяє собі помріяти, створивши умовну ситуацію, кидає легкий мазок художника: стається чудо – Сашка помилувано, усі щасливі, а найголовніше – він і вона. Проте останній штрих письменника опускає на землю:»Хмари над яром пливли, як і пливли. Сталося все, що мусило статись»).

V. Узагальнення вивченого матеріалу

Робота в групах

І група: довести, що твір Олеся Гончара «За мить щастя» належить до жанру новели.

ІІ група: висловити позицію: чи варта мить щастя людського життя?

ІІІ група: прокоментуйте вислів з твору «Любов перемагає все!»

VІ. Висновки

«Вмирають лише за те, заради чого варто жити» (А.де Сент-Екзюпері)

У фіналі йдеться про смерть як про єдину запоруку свободи – свободи любити, попри суспільні умовності, свободи від несправедливих законів, свободи від державної влади і, врешті-решт, свободи хоча б на мить стати самим собою: «враз із звичайного стати незвичайним, стати щедрим, багатим, багатшим за царів, королів!»

Неможливо впізнати водовоза Сашка Діденка з тих пір, як негадано спалахнула в ньому кохання до іноземки Лариси. «Чули раніше хлопці, що любов змінює людину, що в коханні душа людська розквітає, а тут це диво відбулось на їхніх очах». Став Сашко щедрим, багатшим за царів. Десь узялися у цього грубого артилериста ласкаві слова, «співи душі». «На досі не знані верхогір'я» піднесла Сашка своєю любов'ю кохана дівчина. 
Але не у відтворенні «жалі і ніжності» кохання епіцентр новели. На шляху почуттів Сашка, радянського воїна, і Лариси — іноземки постає ворожий «Закон»: не можуть вони буди разом! «Проти любові закон? Не може бути такого закону!» — наївно думає Сашко. Але він існує, цей «закон», і у різній державній приналежності молодих закоханих, і у моралі сім'ї Лариси... То ж коли поставили Сашка до розстрілу над яром і коли під час дочитування приговору пролунав пронизливий крик Лариси, — чуда не сталося. Не здригнулися серця від того крику, не опустилися дула гвинтівок. 
Так бездушний закон убив мрію. Але вічно живим залишилося на землі високе й чисте кохання, що стало піснею, казкою, легендою.


Твір проголошує право людини на щастя, хоч і короткочасне. Можливо, людина і живе на землі заради цієї прекрасної миті, хоч і платить часто дуже високу ціну.
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІ. Домашнє завдання

  • З’ясувати, як змінюються з розвитком дії портретні характеристики Лариси й Сашка Діденка?

  • Згадати зміст новели В. Винниченка «Момент». Чим близька вона до новели Олеся Гончара «За мить щастя»?

  • Прочитати новелу Олеся Гончара «Залізний острів».

Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка