В. Ф. Моргун Опитувальник реального, бажаного та



Скачати 187.22 Kb.
Дата конвертації23.03.2019
Розмір187.22 Kb.
В. Ф. Моргун
Опитувальник реального, бажаного

та фантастичного бюджетів часу людини
Автори методики та історія її розробки. В українській психології інтерес до проблем часу та його психологічної феноменології помітно зростає в останній чверті XX століття. Кияни Є. Головаха і О. Кронік (1984) вивчають психологічний вік особистості, полтавець В. Моргун (1992, 2006) вводить інваріант просторово-часових орієнтацій особистості в її структуру, чернівчанин В. Ковальов (1995) пропонує категорію "темпоральна психологія", а одесит Б. Цуканов (2000) видає монографію, присвячену часу в психіці людини тощо.
Одним із засобів вивчення особистості та покращення планування витрат часу і його демократизації (залучення до планування всіх без винятку) є методика, яка розглянута далі. Автором ідеї є французький філософ, психолог і педагог Люсьєн Сев (1972), який у своїй монографії, присвяченій проблемі особистості, пише про те, що щастя чи нещастя людини визначається мірою збіжності або розбіжності реального та бажаного бюджетів часу її життя. Московський психолог Сусанна Яківна Рубін штейн (1978) скористалася виміром реального та бажаного бюджету часу для виявлення усвідомлюваних і підсвідомих мотивів особистості (див. докладніше: Бессозна­тельное: природа, функции, методы исследования, Тбилиси, т. 3). Автор цих рядків адаптував методику для вив­чення реального, бажаного та фантастичного бюджетів часу учнів (див.: Методи психодіагностики підлітків, Полтава, 1995а, 2002а). Саме вона і буде описана нижче.
Як бачимо, до бажаного бюджету часу додався ще і фан­тастичний. Це зроблено для розширення можливостей методи­ки, бо бажаний бюджет часу лімітувався реальним. Тобто людина висловлювала бажання (чи небажання) стосовно того, що їй "під­кидало" життя. У випадку ж фантастичного бюджету вона пла­нує собі такі події й витрати часу, які хоче сама. І це не зале­жить від того, чи траплялися ці події у реальному житті, чи ні.
Призначення методики. По-перше, вона дозволяє вивчити Я-реальне, Я-бажане та Я-ідеальне особистості, що відповідає демократичному й особистісному підходам у політиці, педагогіці (наріжний камінь освітньої доктрини України у XXI столітті), психології тощо; по-друге, є підставою для спільного планування життя в колективі та кращого самопланування власного життя. Ця методика виступає особливо потужним "рентгеном" дозвілля людини, яке також необхідно враховувати і чимось заповнювати у навчально-виховній роботі з дітьми. Згадаймо про обов'язок учителів відвідувати сім'ї учнів. Методика дозволяє відвідати сім'ю... не заходячи в будинок. Після цієї методики візити до сім'ї стануть більш цілеспрямованими та ефективними.
Принцип побудови опитувальника. Методика має вигляд опитувальника з відкритим типом питань (перерахуйте, наприклад, все, що трапилося з Вами у понеділок), але тяжіє швидше до так званих "життєвих" методів (бо переказуються справжні події життя, які можна перевірити іншими методами) (див. також: Бурлачук, Морозов, 1989). Реальний бюджет вимірює здібності людини, а бажаний і фантастичний – її мотиваційну сферу. Відповідність або невідповідність цих бюджетів часу вказує на больові точки життя і розвитку (або деградації) особистості: адекватність її самооцінки, рівня домагань, задоволеність жит­тям, перспективи особистісного поступу тощо.
Одиниця виміру і надійність результатів. Одиниця виміру — час у годинах (іноді - хвилинах). Окрім фізичного часу, маємо також вимір його психологіч­них аспектів, вказаних у попередньому пункті).

Надійність результатів перевіряється завдяки порів­нянню з методом спостережень, аналізу продуктів діяль­ності, аналізу документів, оцінки незалежних експертів тощо. Можливе застосування математичних критеріїв.


Обґрунтованість методики. Забезпечується її відповідністю теоретичній моделі бюджету часу Л. Сева, усвідомленим та неусвідомленим мотивам за С. Я. Рубінштейн та багатовимірній концепції особистості автора (див. докладніше: Моргун, 1992).
Бланк опитувальника реального, бажаного і фантастичного бюджетів часу людини.
Шановний(а) добродію(йко)! З метою врахування Ваших побажань щодо покращення планування нашої спільної роботи і Ваших занять у вільний час просимо Вас узяти участь у дослідженні реального, бажаного і фантастичного бюджету часу членів нашого колективу.
Інструкція. Вам необхідно протягом семи днів тижня відмічати всі основні витрати Вашого бюджету часу: з вівторка (за понеділок) до наступного понеділка (за п'ятницю, суботу, неділю) включно (в умовах п'ятиденки). Всі витрати часу заносяться у таблицю 1 (див. нижче).
Табл. 1. Добові витрати реального, бажаного і фантастичного бюджету часу учня.

Дата: . День тижня:______________



Види занять Витрати часу

Реальні

Бажані

час початку

час закінчення

витрати часу (год.)

час початку

час закінчення

витрати часу (год.)

1. Сон

2. Ранковий туалет

…………………………

---------------



23.00
10.15 11.15
18.00
21.30

6.00
11.00 12.00
18.30
22.00

7 год.
0,75 0,75
0,5
0,5

10.00
0

10.15
17.00


21.00

6,00
0

12.00
18.30


22.00

8 год
0

1,5
1,5


0,5

10. Урок фізики

11. Урок літератури

…………………………



18. Прогулянка з собакою

…………………………



25. Вечірній туалет (перед сном)

Разом







24







24


Фантастичні витрати часу


















1. Відвідування цирку


2. Гурток гри на гітарі









16
19


18
21


2
2


Ваше прізвище ім'я ______ по батькові______________
Об'єктивні дані (вік, стать, посада тощо) про досліджуваного можуть бути розширені за бажанням замовника або самого дослідника.

У стовпчику "Види занять" записуєте все, що трапи­лося з Вами за добу (в ніч з неділі на понеділок і в понеділок).

У стовпчику "Реальні витрати часу" проставляєте про­ти кожної події три цифри: 1) час початку події, 2) час закін­чення події, 3) сумарний час, витрачений на подію (заняття).

У стовпчику "Бажані витрати часу" проставляєте той час початку, закінчення і тривалості події, який би Вам хотілося на неї витрачати.



Увага! У бажаному бюджеті часу намагайтеся не відхилятися від сумарної тривалості доби — 24 години.

Коли події понеділка вичерпаються, підведіть риску і напишіть під нею: "Фантастичні витрати часу". Нижче вка­жіть декілька подій (занять), які б Ви хотіли мати в понеді­лок, але реальне життя їх Вам не подарувало. Не стримуйте своєї фантазії: пишіть про найнеймовірніші Ваші мрії або звичайні бажання. Так само, як і вище, вкажіть бажаний час їх початку, закінчення та тривалості. Не забувайте про те, що доба містить лише 24 години.

Уникайте загальних відповідей. Наводимо приклади правильних і неправильних відповідей.

Неправильно: Правильно:

- "дивився телевізор"; - "дивився футбол

"Динамо" (К) - "Металург" (3) на каналі УТ-1;

- "гуляв"; - "був з подругою на

дискотеці у парку "Перемога";

- "робив уроки". - "розв'язував задачі

з фізики".

Отже, переходимо до заповнення бланку опитувальника. Дякуємо за участь в опитуванні!


Процедура опитування. Може бути індивідуальною або груповою і складається з таких етапів:


  1. настановчий етап проводиться у понеділок і скла­
    дається зі знайомства з метою, інструкцією, бланком опиту­вальника і прикладами заповнення; гарним допоміжним засо­бом є ведення лаконічного щоденника кожним учасником опитування;




  1. етап збирання семи бланків опитувальника починається з вівторка, коли вранці досліджувані приносять бланки за понеділок; цей етап триває п'ять днів (до понеділка наступного тижня, коли збираються три бланки – за минулу
    п'ятницю, суботу та неділю); для збору бланків в умовах школи треба виділити протягом п'яти днів певний час (нульовий урок, частину першого уроку, зсунути розклад на один урок тощо) для того, щоб класний керівник, який проводить цю методику, міг проглянути бланк кожного учня й, якщо знайде там загально-відписочні відповіді, то повинен негайно повернути бланк учневі для доопрацювання (наприклад, для конкретної розшифровки відповідей типу "гуляв", "дивився телевізор", "робив уроки" тощо).




  1. Обробка і якісний аналіз результатів складаються з декількох етапів.

3.1. Обробка індивідуальних бланків полягає в підра­хунку середньодобових показників для кожного досліджу­ваного, а також частоти події чи заняття на тиждень (зразок індивідуальної первинної таблиці результатів див. нижче). У таблиці 1 заняття можна розташовувати у порядку від най­триваліших до найкороткочасних.

Попередній якісний аналіз полягає:



  • у виявленні певної ієрархії здібностей людини (дитини, учня), які вона розвиває і тренує завдяки реальному бюджету часу;

  • у виявленні "мотивації досягнень" учня (випадки переваги показників бажаного бюджету часу в порівнянні з реальним);

  • у виявленні "мотивації запобігань" учня (випадки перева­ги показників реального бюджету часу в порівнянні з бажаним);

- у виявленні "Я-ідеального" учня, його мрій на віддалену перспективу, бо реальне життя поки що їх втіленню не сприяє.
Таблиця 2. Середньодобовий бюджет часу та частота занять

Учня____________________за тиждень (16—22 вересня 2002 р.)

п/п

Бюджет часу і частота занять

Види занять

Реальний

Бажаний

Середньодо­бові витрати часу

Середньотиж-нева частота

Середньодо­бові витрати часу

Середньотиж-нева частота

1.

2.


3.

4.

5.





Сон

Перегляд телепередач

- х/ф (бойовики)

- спорт, передачі (бокс, футбол)

Відвідування уроків у школі (кожного уроку

конкретно) (...).



7,5

5

4



1
4,5

7

7

7



3
5

8

7

6



1
2,5

7

7

7



3
3

У середньому за тиждень














Фантастичний бюджет часу

1.

2.


Відвідування цирку

Відвідування гуртка гри на гітарі (...)









0,9

1


3

2


У середньому за тиждень












Приклад, який наведено у табл. 1, свідчить про те, що учень, серед провідних, має споживацько-споглядальні здібності (до сну, перегляду телепередач). Цікаво – це пов'язано зі здоров'ям, вихованням або чимось іншим?

Його мотивація досягнень також спрямована на ці здібності (він хоче ще довше спати, ще довше дивитись телевізор, зокрема, бойовики).

Його мотивація запобігань пов'язана зі зменшенням годин і частоти відвідувань шкільних уроків.

Мрії також кореспондують з розвагами (цирк, гра на гітарі; останнє втішає тим, що дитина прагне сама навчитися грати на гітарі, і якщо школа проігнорує цю мрію, тоді з неї може вийти не лише поганий учень, а ще й поганий гітарист);

3.2. Побудова вторинної середньогрупової таблиці полягає у підрахунку середніх тривалостей занять та їх частоти в цілому по групі (шкільному класу). Табл. 2 має ті самі графи, що і табл. 1, тільки замість учня в ній фігурує клас (чи інша група: хлопці, дівчата, старші, молодші; відмінники, посередні за рівнем досягнень учні тощо);'



    1. Якісний аналіз стосується в цьому випадку також здібностей, мотивації досягнень, мотивації запобігань і мрій учнів класу як групового суб'єкта діяльності (виховної, навчальної, трудової тощо).

Для більш тонкого якісного аналізу отриманих результатів можуть бути використані різні моделі чи концепції особистості, зокрема – Лазурського, Бехтерева, Платонова, Маслоу, Максименка, Рибалки та ін. Концепція розвитку осо­бистості, яка запропонована автором має п'ять інва­ріантів в її структурі: просторово-часові орієнтації, потребнісно-вольові естетичні переживання, змістовні спрямо­ваності, рівні опанування та форми реалізації діяльності. У цьому аналізі вилучається "сон", бо ми не можемо виміряти тривалість сновидінь без спеціальної апаратури.

Результати цього аналізу вміщуються у п'яти додаткових таблицях, що розглядаються в більш розгорнутому описі методики (див. докладніше: Моргун, 1995а, 2002а).


Труднощі та обмеження у використанні методики. Невирішеним у багатьох випадках є питання норм розходу часу та відхилень від норм. Що ж робити – чекати цих норм чи запроваджувати методику?

Звичайно – запроваджувати! Адже якщо вона буде проведена у певному класі, можна отримати "норму" цього класу або цілої паралелі, або вікову норму школи, міста, району, регіону (все залежить від масштабів упровадження). "

По-друге, діти повинні вміти писати і користуватися годинником. Хоча для молодшокласників можливий варіант інтерв'ю з позначками (>; <; =) для бажаних витрат часу в порівнянні з реальними (див. докладніше: Нефедьева, 1982). У такому випадку переважає не кількісний, а якісний аналіз трьох бюджетів часу дітей молодшого віку.

По-третє, цей, як і кожний опитувальник, не виключає певного прикрашування чи приховування деяких результа­тів. Для профілактики таких тенденцій можна вибірково пе­ревіряти сумнівні відповіді іншими методами (спостережен­ня, аналіз продуктів діяльності, аналіз документів, свідчення незалежних експертів тощо). Але та інформація, яку ця мето­дика допоможе одержати, буде набагато більшою і значущою від викривленої та прихованої. Та й сам фактор виявлення цих зон "захисту особистості", зокрема, "витіснення" (за 3. Фрейдом), – це теж позитивний результат методики.

По-четверте, до недоліків методики можна віднести певні труднощі в проведенні (п'ять бланків на кожну дитину, обстеження протягом семи днів, дві індивідуальні таблиці результатів обробки, таблиця на групу тощо). У народі кажуть: щоб пізнати людину як слід, треба з нею "пуд солі з'їсти". За сім днів ми пуд солі не з'їмо, але пізнаємо дітей класу дуже добре, а багатьох – краще, ніж після пуду солі. Сім бланків можна утворити із зошитів дітей (тобто жодних матеріальних витрат на методику школа не несе). Обрахунок і аналіз допоможуть зробити калькулятори, комп'ютери. До цієї справи варто залучити і групу здібних у математиці учнів класу.
Висновки і рекомендації.

Підводячи підсумок, зазначимо, що, отримавши результати вивчення реального, бажаного та фантастичного бюджетів часу учнів, ми зробимо крок у напрямку справді наукового, справді індивідуального, справді демократично-гуманного підходу до планування.


Резюме за наслідками опитування складається за та­кою схемою:

  • що задовольняє наших учнів (Я-реальне);

  • чого бажають наші учні (Я-бажане, мотивація досягнень);

  • чого вони не бажають (мотивація запобігань);

  • про що вони фантазують, мріють (Я-ідеальне, мотивація досягнень).



Щодо рекомендацій, то їх можна розділити на поради для позитивного поступу особистості і поради профілактично-запобіжного характеру, які спрямовані на усунення негативних тенденцій розвитку особистості.

Якщо ці бажання і мрії соціально позитивні, то вчителям разом з учнями та батьками слід замислитися над тим, як їх втілити у життя, зокрема, класу, школи та сім'ї. Результати опитування дадуть цінну інформацію медикам школи, учителям-предметникам (чи їхні предмети бажані? скільки часу витрачають на домашні завдання учні? чи є в них захоплення, які слід врахувати у гуртковій роботі?), класному керівникові, всьому педколективу і батькам також.

Якщо деякі бажання і мрії неадекватні, шкідливі, загрозливі для дітей і суспільства, варто подумати про те, як їм запобігти, зокрема, у класі, школі та сім'ї.

Іще одна важлива перевага такого способу планування полягає в тому, що план складається спільними зусиллями дорослих і дітей, керівників і підлеглих. Такий план з "їхнього" (чужого, нав'язаного) перетворюється в "наш" (свій, рідний, складений власними зусиллями). Тож і виконання цього плану буде набагато ефективнішим, ніж "спущеного згори". Потужність співпраці керівників і підлеглих доведена у знаменитому "хотторнському феномені" американського психолога Елтона Мейо, співпраці вихователів і вихованців у "різновікових загонах" українського педагога Антона Макаренка, датського педагога, автора концепції "допомоги у самодопомозі" Ганса Кофода та інших корифеїв соціології, психології, педагогіки (див. докладніше: Моргун, 2002б).

Якщо методика проводитиметься систематично (1-2 рази на рік, оскільки планується робота протягом двох півріч), тоді накопичені результати можна покласти в основу характеристики-рекомендації випускника школи (Моргун, 1995б).

За допомогою методики вивчення реального бажаного та фантастичного бюджетів часу учнів (і не тільки їх) це спільне планування можна робити ще швидше, ще краще. Звісно, за умов, якщо ми хочемо мати справу не з нездійсненними мареннями ("маніловщиною" – за Гоголем), а з науково-демократичним прогнозуванням (до чого закли­кали Ушинський, Макаренко, Сухомлинський, Захаренко та інші) ближньої, проміжної та віддаленої перспективи розвитку особистості.



Бібліографія

  1. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психоло­
    гической диагностике. – Киев: Наукова думка, 1989. – 200 с.

  2. Головаха Е.И., Кроник A.A. Психологическое время личности. –
    Киев: Наукова думка, 1984. – 207 с.

  3. Ковальов В.І. Темпоральна психологія // Словник-довідник
    термінів з конфліктології / За ред. М.І. Пірен, Г.В. Ложкіна. – Чернівці –
    Київ, 1995. – С. 278-279.

  4. Моргун В.Ф. Концепція багатовимірного розвитку особистості та
    її застосування // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 2. – С. 27-40.

  5. Моргун В.Ф. Методика вивчення реального та бажаного бюджету
    часу особистості як критеріїв її спрямованості // Методи психодіагностики підлітків / За ред. О.Д. Кравченко, В.Ф. Моргуна. – Полтава, 1995а. – С. 93-96.

  6. Моргун В.Ф. Методика складання та аналізу багатовимірної
    характеристики-рекомендації випускника школи: довільний і алгоритмізо­
    ваний варіанти //Методи психодіагностики підлітків / За ред. О.Д. Кравченко, В.Ф. Моргуна. – Полтава, 1995б. – С. 105-111.

  7. Моргун В.Ф. Опитувальник реального, бажаного і фантастичного бюджетів часу людини. Методична розробка з психодіагностики для психологів, соціологів, педагогів і соціальних працівників. – Полтава: Оріяна, 2002а. – 24 с.

  8. Моргун В.Ф. Психологія особистості у педагогіці A.C. Мака-
    ренка. – Полтава, 2002б. – 84 с.

  9. Моргун В.Ф. Психологічна піраміда часу в багатовимірній концепції особистості // Особистість. Час. Культура. Міждисциплінарні проблеми дослідження їх взаємозв’язку в гуманітарних науках. Матеріали наук.-практ. конферен. 28-29 листопада 2005 р. / За ред. В.І. Ковальова. – Чернівці: Зелена Буковина, 2006. – С. 129-133.

  10. Нефедьева Т.Е. Исследование структуры интересов учащихся
    младшего школьного возраста. Дипломная работа по психологии / Научн. рук. В.Ф. Моргун. – Полтава, 1982. – 52 с. (На правах рукописи).

  11. Рубинштейн С.Я. Использование времени как показатель
    осознаваемых и неосознаваемых мотивов личности // Бессознательное: природа, функции, методы исследования / Под ред. A.C. Прангишвили, А.Е. Шерозия, Ф.В. Бассина. – Тбилиси: Мецниереба, 1978. – Т. 3. – С. 644-650.

  1. Сэв Л. Марксизм и теория личности. – Москва: Прогресс, 1972. –
    583 с.

  2. Цуканов Б.И. Время в психике человека. – Одесса: Астропринт,
    2000. – 217 с.

Каталог: images -> osvita -> doc -> Психологічна служба
images -> Гостра дихальна недостатність
images -> Програма вступного випробування з іноземної мови (англійська, німецька, французька) за професійним спрямуванням
images -> Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань
images -> Програма м. Івано-Франківськ, 2011 міністерство охорони здоров’я україни
Психологічна служба -> Практичні поради батькам щодо адаптації дитини до навчання
Психологічна служба -> Чи легко бути підлітком?
doc -> До листа Міністерства освіти і науки України від 09. 08. 2017 р. №1/9-436
doc -> Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти
doc -> Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2014/2015 навчальному році
doc -> Бінарний урок навчання грамоти в післябукварний період


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка