В. Мордвінцев Спецкурс




Сторінка1/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0,8 Mb.
  1   2   3   4


В.Мордвінцев Спецкурс: Історія таємних товариств і сект



КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра історії Росії

УКЛАДАЧ: проф. В. Мордвінцев

Історія таємних товариств і сект




РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ
для студентів спеціальності 6.020302 - Історія

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №

від 2008 р.

Зав. кафедри історії Росії
Підпис В.Мордвінцев

Декан історичного факультету

проф. В.Ф.Колесник

КИЇВ - 2010

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія таємних товариств і сект»


Укладач: доктор історичних наук, професор В’ячеслав Михайлович Мордвінцев
Лектор: доктор історичних наук, професор В. Мордвінцев

Погоджено

з науково-методичною комісією

«___»__________2009 р.



Вступ

Дана дисципліна «Історія таємних товариств і сект» є спеціальним курсом. Викладається на II курсі в 6 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій 34 год., самостійна робота 38 год., форма підсумкового контролю — підсумковий модульний контроль.



Мета і завдання навчальної дисципліни

Інтерес до минулого, до його таємниць існував завжди. Після видання «Коду да Вінчі» інтерес цей охопив самі широкі шари суспільства. Біда тільки, що відомості про таємниці минулого вони одержують не зі справжніх документів тих століть, а вірять все, що пропонує автор.

Але справжня історія аж ніяк не була ні детективом, ні пригодницьким романом. Вона була життям. І в тому далекому від нас часу жили люди, що мали своє уявлення про добро й зло. У них були свої таємниці.

Даний спецкурс дає можливість не задовольнятися придуманим книжковим миром, а подивитися на таємниче минуле очами тих, хто жив у часи Христа, хрестових походів, інквізиції, перших революцій. І, читаючи стародавні тексти, спробувати зрозуміти, яким був мир у ті часи і які таємниці в ньому існували.



Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є історія понад трьох десятків різних таємних товариств, Орденів та сект від глибокої давнини до наших днів, їх вірування, ритуали. Всемогутні ассасини і фанатичні тонги, безжалісні туги та загадкові скопці…Чи дійсно всі вони зникли в глибині століть чи, можливо, їхні нащадки і зараз незримо присутні серед нас?



Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні оволодіти основним фактажем знань з даної дисципліни, опрацювати основні джерела та літературу. Вміти робити обґрунтовані та логічні висновки.



Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Навчальна дисципліна «Історія таємних товариств і сект» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як „Історія Росії”, „Всесвітня історія”.

Курс розрахований для студентів денної форми навчання та є однією з складових гуманітарної підготовки майбутніх фахівців.

Вивчення дисципліни «Історія таємних товариств і сект» і досягнення поставлених завдань здійснюється через цикл лекційних занять, а також з допомогою самостійної роботи студентів у визначеному обсязі, яка проводиться як в аудиторіях в присутності і під керівництвом викладача, так і позааудиторно, тобто вдома, або в бібліотеці.



Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи - реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Загальна сума балів - 100 (із них: поточний модульний контроль - 40, підсумковий -60 балів).


Змістовий модуль 1.

Таємні товариства і секти



Змістовий модуль 2.

Політичні таємні товариства



Підсумковий

модульний

контроль


20 залікових балів.

20 залікових балів.

60 балів

Самостійна робота

Модульний контроль

Самостійна робота

Модульний контроль

10

балів


(максимум)

10

балів


(максимум)

10

балів


(максимум)

10

балів


(максимум)


САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль 1), письмова контрольна робота (змістовий модуль 2).

Основною метою самостійної роботи у вигляді написання реферату є комплексне дослідження проблеми з використанням різноманітних джерел інформації. Таким чином, реферат являє собою узагальнення опрацьованого матеріалу. При його підготовці обов'язковою є наявність логічної структури, яка включає титульний лист, зміст, вступ, основну частину, висновки. У вступі студент робить огляд літератури та обґрунтовує вибір проблеми. Основна частина передбачає опис предмету (об'єкту) дослідження, формулювання завдань та попередніх підсумків. У висновках подаються загальні підсумки по темі, пропонуються напрями подальшого дослідження.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату:

глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції - 9-10 балів;

обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;

тема розкрита неповно - 5-6 балів;

реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;

розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали;

реферат не зарахований - 0 балів

Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів)

Теоретичне питання

а) глибока, розгорнута відповідь - 9-10 балів;

б) правильна стисла відповідь - 7-8 балів;

в) поверхова відповідь - 5-6 балів;

г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок - 3-4 бали;

д) розкриття окремого аспекту питання - 1-2 бали;

є) неправильна відповідь або її відсутність - 0 балів.


МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Кожен змістовий модуль завершується контрольною роботою, яка оцінюється від 0 до 10 балів. Участь всіх студентів в контрольному заході є обов'язковою. Модульний контроль проводиться на останній лекції з даного змістового модуля у вигляді письмових контрольних робіт (10 балів). Вони оцінюються за наступними критеріями:


• ґрунтовне засвоєння програмного матеріалу - 9-10 балів

• вільне висвітлення питань з незначними помилками - 7-8 балів

• наявність у відповіді окремих неточностей, що свідчить

про недостатнє засвоєння теоретичного матеріалу - 4-6 балів

у відповіді є суттєві помилки, незнання основних

фактів і дійових осіб - 1 -3 бали

• відсутня відповідь - 0 балів
Підсумковий контроль знань студентів у формі підсумкового модульного контролю Залік відбувається в усній формі. Заліковий білет з курсу «Росія і Кавказ: історія і сучасність» містить три питання, які оцінюються від 0 до 20 балів. Критерії оцінювання відповіді студента є наступними:

• ґрунтовна відповідь з наведенням прикладів,

здійснення порівняння - 20 балів

• повна відповідь з незначними помилками - 14-19 балів

• у відповіді наявні прогалини з окремих тем курсу - 9-13 балів

• оглядова, уривчаста відповідь, незнання термінології або

використання неправильних понять - 5-8 бали

• неповна поверхова відповідь -1-4 бали

• відмова від відповіді - 0 балів

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів, набраних студентом за результатами поточного контролю.



Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 -100

Зараховано

85-89

75-84

65-74

60-64

35-59

не зараховано

1-34





Тематичний план навчальної дисципліни:


№ теми

Назва лекції

Кількість годин

лекції

самост. робота

Змістовий модуль 1

Таємні товариства і секти



1.1

Вступ. Предмет та завдання курсу. Понятійний апарат. Специфіка і особливості таємних товариств і сект, їх класифікація.

2

2

1.2

Таємні культи. Містичні вчення. Первинний дух містерій та наслідки їх занепаду.

4

4

1.3

Релігійно-освітні таємні товариства. Лицарі храму. Братство Сіона. Орден Розенкрейцерів. Ілюмінати.

К/ф «Таємниці ордену Тамплієрів”, „Ангели і демони”



6

6

1.4

Судові таємні товариства. Священні Феми. Беаті Паолі. Характер товариства. Напрям і вчення.

2

2

1.5

Розбійники. Шофери або топільщики. Гардуна.

Карбонарі.



2




1.6

Секти в Західній Європі у середні віки та новий час. Секти російського походження. Секти ісламу. Сатанинські секти.

3

4

Модульна контрольна робота

1




Змістовий модуль 2

Політичні таємні товариства



2.1

Франкмасони

2

3

2.2

Розвиток масонства в Англії, Шотландії, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Швейцарії, Швеції, Польщі, Голландії, Німеччині, Туреччині, Азії, Африці та Океанії, США


2

6

2.2

Таємні товариства в Росії в ХIХ – на початку ХХ ст.

4

4

2.3

Мафія. Історія зародження. Деякі характерні риси старої мафії. Структура та «статут» мафії. Організації.

2

3

2.4

Нацизм. Таємне товариство.

К/ф „Нацизм – таємне товариство”



3

4

Модульна контрольна робота

1







ВСЬОГО

34

38


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Таємні товариства і секти



Лекція 1. Вступ до спецкурсу. Специфіка і особливості таємних товариств і сект, їх класифікація. Релігійні таємні товариства. Секти: історія і сучасність. Джерела та література.

Завдання для самостійної роботи ( 2 години):

  1. Історія таємних товариств і сект на сторінках інтернетвидань.

  2. Понятійний апарат: таємні товариства, секти.

  3. Сучасна класифікація сект.


Основна література до теми 1:


  1. Боголюбов Н. Тайные общества XX века. – М., 1995.

  2. Бокова В.М. Эпоха тайных обществ. – М.: Реалии-Пресс, 2003. – 656 с.; ил.

  3. Бурлуцкая Л.А. Тайные общества, или кто правит миром! – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2003.

  4. Гекертон Ч.У. Тайные общества всех веков и всех стран. – Ташкент: Шарк, 1994.

  5. Гоголицын Ю. Тайные правители человечества или тайные общества за кулисами истории. – СПб ООО «Диамант», ООО «Издательство «Золотой Век». – 2000.

  6. Дарол Аркон. Тайные общества. – М.:Крон-прес, 1998.

  7. Дворкин А. Сектоведение. Тоталитарные секты. Опыт систематического исследования. Изд-е 3-е. – Нижний Новгород, 2003.

  8. Дугин А. Конспиралогия. — М.: «Арктогея», 1993.

  9. История тайных обществ. – М.: Эксмо, 2007. – 480 с.; ил. – (Мировая история).

  10. Костяева А. С. Тайные общества Китая в первой четвер­ти XX в. — М., 1995.

  11. Кох Р. Эмблемата. Книга символов. – М.: Золотой век, 1995.

  12. Кроули А. Магия в теории и на практике. – М.: Локид-Миф, 1998.

  13. Масонская энциклопедия / Электронная публика­ция: www.all-magic.ru.

  14. Масонство в его прошлом и настоящем (сост. Мельгунов С. П., Сидоров Н. П.). — М.: «ИКПА», 1991.

  15. Мудрость древних и тайные общества. – Смо­ленск: Русич, 1995.

  16. Оккультные силы России: «Спецслужбы России». – СПб.: «Северо-Запад», 1999.

  17. Первушин А. Оккультные тайны НКВД и СС. – СПБ.: Издательский Дом “Нева”; М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000.

  18. Платонов О. Терновый венец России. – Т. 1-2. – М.,1997.

  19. Сенченко М.І., Гастинщиков В. Таємні товариства: міфи та реальність. – К.: “Книга Роду”, 2008.

  20. Степовик Д. Релігії, культи і секти світу. – К.: “Бібліотека українця”, 1997.

  21. Тайные общества XX века (под ред. Н. Боголюбова). — СПб: «Атлант», 1996.

  22. Тайные общества и секты: культовые убийцы, масоны, религиозные союзы и ордена, сатанисты и фанатики — Мн.: «Литература», 1996.

  23. Тайные ордена (сост. Гопченко А.). — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1997.

  24. Токарев М. Тайные общества смерти. Очерки истории террористических организаций. – М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2005. (Досье)

  25. Черняк В. Б. Невидимые империи. – М.: Мысль, 1987.

  26. Шустер Г. История тайных обществ, союзов, орде­нов: В 2 кн. – М.: Айрис-пресс, 2005.

  27. Энциклопедия мистических терминов. – М: Локид-Миф, 1998.

  28. Энциклопедия преступлений и катастроф. Тайные общества и секты. – Минск: Литература, 1996.

  29. Ютен Серж. Невидимые правители и тайные обще­ства. — М.: «Крон-Пресс», 1998.



Лекція 2. Таємні культи. Містичні вчення. Первинний дух містерій та наслідки їх занепаду.

Древні містерії. Старовина магія. Зороастр і його вчення. Поклоніння вогню. Походження слова Бог. Міф Рустама.

Поклоніння Митрі. Обряди посвячення. Релігії, що походять від магізму.

Таємні вчення в Індії. Брама і Будда. Асктизм. Гімнософісти.

Єгипетська цивілізація. Жреці та царі. Єгипетська міфологія. Фенікс. Хрест. Місця посвячення. Порядок посвячення. Містерії Серапіса, Озіріса. Ізіда.



Діонісії або вакхічні містерії.

Китайська метафізика. Лаутзе. Японські містерії. Лама. Мексіканські та перуанські містерії. Людські жертвоприносини.


Теми рефератів до теми 2:

  1. Таємний союз і таємне вчення жерців Єгипту.

  2. Вавілонсько–Ассірійський орден жерців та його таємне вчення.

  3. Орден атраванів і магів Ірану.

  4. Таємне товариство брахманів та його вчення в Індії.

  5. Діонісієві релігійні братства.

  6. Союз піфагорійців.

Завдання для самостійної роботи ( 4 години):

  1. Поширення єгипетських містерій.

  2. Брам і Брама. Лінгам. Лотос.

  3. Сабазійські, кабарійські, елевзінські містерії. Тесмофорії.

  4. Друїди, маги Заходу. Обряди. Доктрини. Політична і судова влада Жриці.

  5. Скандінавські містерії. Дротти. Обряди.

  6. Еманаціоністи. Походження кабалістики. Книга Ієзірах. Видіння Ієзекеїля.


Основна література до теми 2:


  1. Амбелен Р. Драмы и секреты истории. 1306 – 1643. – М.: Прогресс; Прогресс-Академия, 1992.

  2. Бутми Н. Л. Каббала, ереси и тайные общества. – СПб.,1914.

  3. Гекертон Ч.У. Тайные общества всех веков и всех стран. – Ташкент: Шарк, 1994.

  4. Гудман Ф. Магические символы. – М.: Золотой Век, 1995.

  5. Дарол Аркон. Тайные общества. – М.:Крон-прес, 1998.

  6. Ди Дж. Иероглифическая монада / Электронная публикация:

  7. Дуглас Рид. Спор о Cионе (2500 лет еврейского вопроса). – Иоганнесбург, 1986.

  8. История тайных обществ. – М.: Эксмо, 2007. – 480 с.; ил. – (Мировая история).

  9. Кох Р. Эмблемата. Книга символов. – М.: Золотой век, 1995.

  10. Кроули А. Магия в теории и на практике. – М.: Локид-Миф, 1998.

  11. Сенченко М.І., Гастинщиков В. Таємні товариства: міфи та реальність. – К.: “Книга Роду”, 2008.

  12. Спенс Льис. Таинства Египта. Обряды, традиции, ритуалы / Пер. с анг. Л.А.Калашниковой. М.: ЗАО Центрполиграф, 2007. – 222 с.

  13. Тайные общества и секты: культовые убийцы, масоны, религиозные союзы и ордена, сатанисты и фанатики — Мн.: «Литература», 1996.

  14. Шару Р. Сокровища мира – зарытые, замурованные, затонувшие. – М.: КРОН-Пресс, 1998.

  15. Шустер Г. История тайных обществ, союзов, орде­нов: В 2 кн. – М.: Айрис-пресс, 2005.

  16. Шустер Г. История тайных союзов. – Киев: Ваклер, 1996. Т. 1,2.

  17. Энциклопедия мистических терминов. – М: Локид-Миф, 1998.

  18. Энциклопедия преступлений и катастроф. Тайные общества и секты. – Минск: Литература, 1996.


Лекція 3. Релігійно-освітні таємні товариства.

Лицарство. Первинна мета. Правила і доктрини. Лицарі храму. Заснування ордена. Яків Молє. Таїнство тамплієрів. Бафомет. Падіння лицарів храму. Братство Сіона. Тевтонський орден. Організація та статут товариства єзуїтів. Ордена студентів.



Орден Розенкрейцерів. Орден золотих Розенкрейцерів. Перехід до франкмасонів. Іллюмінати. Алхіміки. Мета алхімії. Тінктура. Доля алхіміків. Ян Гус і гуситський рух. Ієронім Пражський.
Завдання для самостійної роботи ( 6 години):


  1. Чаша Грааля та її тлумачення в літературі.

  2. Ідея створення тамплієрами світової імперії.

  3. Таємниці тамплієрів.

  4. «Божественна комедія» Данте як джерело вивчення неортодоксальної ідеології середньовіччя.

  5. Ян Гус, його вчення та реформаторська діяльність.

  6. Орден російських тамплієрів у 20-30 рр. ХХ ст.

  7. Пріорат Сіона: історія і сучасність.

  8. Розенкрейцери в Радянській Росії (20-30-ті рр. ХХ ст.).

  9. Тевтонський орден.

  10. Ян Гус і гуситський рух. Ієронім Пражський.


Основна література до теми 3:


  1. Аддисон Ч. Дж. История рыцарей-тамплиеров, церкви Темпла и Темпла, написанная Чарльзом Дж. Аддисоном, эсквайром из Внутреннего Темпла / Пер. с англ. Е. Е. Бергер. – М.: Алетейа, 2004.

  2. Амбелен Р. Драмы и секреты истории. 1306 – 1643. – М.: Прогресс; Прогресс-Академия, 1992.

  3. Арест С. Рыцари Храма: вечный сюжет для рома­на // История. 2002. № 17.

  4. Байджент М., Ли Р., Линкольн Г. Священная загад­ка. – СПб., 1993.

  5. Барбер М. Процесс тамплиеров. / Пер. с англ. И. А. Тогоевой. – М.: Алетейа; Энигма, 1998.

  6. Бейджент М., Ли Р. Храм и ложа. От тамплиеров до масонов. – М.: Эксмо, 2006. – 352 с.: ил.

  7. Бейджент М., Ли Р., Линкольн Г. Святая кровь и святой Грааль. – М.: Эксмо, 2005.

  8. Благовещенский, Г. Тайны «Опус Деи» и других сект. История и ритуалы / Г. Благовещенский, Лин фон Паль. – М.: АСТ; СПб.: Астрель–СПб, 2007. – 288 с. – (Все тайны Земли).

  9. Бурлуцкая Л.А. Тайные общества, или кто правит миром! – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2003.

  10. Бурмистров К. Христианская Каббала и проблема восприятия еврейской мистики (XV –XIX вв.) // Тирош. Труды второй молодежной конференции СНГ по иудаике. – М., 1998.

  11. Бутми Н. Л. Каббала, ереси и тайные общества. – СПб.,1914.
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка