Веб-технології в технологічному процесі обслуговування користувачів бібліотек



Скачати 185,68 Kb.
Дата конвертації23.03.2017
Розмір185,68 Kb.
УДК [021.4+021.7+027.08]:004.7:027.53(477)

Людмила Трачук,

канд. іст. наук, доцент,

доц. Рівненського державного гуманітарного університету
Веб-технології в технологічному процесі

обслуговування користувачів бібліотек
Досліджується технологічний процес обслуговування користувачів бібліотек в умовах застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зорієнтованих на мережу Інтернет. Проаналізований рівень використання веб-технологій на сайтах обласних універсальних наукових бібліотек України.

Ключові слова: веб-технології, обласні універсальні наукові бібліотеки, соціальні сервіси
Еволюція бібліотек у всі часи була тісно пов’язана з удосконаленням засобів матеріально-технічного забезпечення виробництва. Тому закономірно, що інформатизація всіх сфер людської діяльності, що активізувалася в кінці ХХ ст. і не оминула бібліотек, спричинила модернізацію засобів виконання бібліотекою її сутнісних функцій та підвищення уваги науковців до технологізації бібліотечної практики.

Інтернет, як вищий еволюційний рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, для бібліотек є джерелом інформації, засобом комунікації і бібліотечного виробництва. Поєднання цих якостей дозволяє розглядати його як інструмент вдосконалення обслуговування користувачів у віртуальному середовищі.

Ці питання досліджували такі українські вчені, як О. В. Воскобойнікова-Гузєва (запропонувала власну модернізаційну модель розвитку бібліотечно-інформаційної сфери) [2], І. О. Давидова (розглядала бібліотеку як складний виробничий комплекс, що об’єднує інформаційні ресурси, виробничий процес та інформаційні продукти та послуги, що є результатом функціонування системи) [3], К. В. Лобузіна (досліджувала поєднання бібліотечних технологій з можливостями інформаційно-комунікаційних технологій) [9] та ін.



Метою статті є визначення шляхів модернізації технологічного процесу обслуговування користувачів обласних універсальних наукових бібліотек в умовах застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зорієнтованих на мережу Інтернет.

Сутнісні соціальні функції бібліотеки обумовлені її призначенням як соціального інституту, що полягає у збиранні та зберіганні соціально значущих документів з метою задоволення інформаційних потреб користувачів. Р. С. Мотульський відносить до них комунікаційну, кумулятивну, меморіальну. Крім зовнішніх, бібліотека виконує й похідні внутрішні функції, які реалізовуються через певну функціональну структуру бібліотеки та організацію технології, їх Р. С. Мотульський пропонує називати „технологічними”. Під технологічними функціями він розуміє прояви властивостей окремих елементів бібліотеки в процесі їх взаємодії в межах усталених внутрішньосистемних відносин, завдяки яким бібліотека здійснює свої соціальні функції [11].

Сучасну технологізацію бібліотечної практики, як зазначає І. С. Пілко, „почали асоціювати з освоєнням комп’ютерних інформаційних технологій, з автоматизацією бібліотечно-бібліографічних процесів” [12, с. 139]. Варто додати, що часто такі асоціації були з негативним підтекстом, а бібліотекам у разі активного використання комп’ютерних технологій пророкували перетворення у дегуманізовані інформаційні центри.

Дійсно, за останні п’ятнадцять-двадцять років завдяки застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотеках відбулися інноваційні зміни, що стосувалися переважно надання доступу до повнотекстової та бібліографічної інформації через електронні зібрання документів, віртуальні довідкові служби, віртуальні виставки тощо; поглиблення міжбібліотечної співпраці, яка реалізувалась у корпоративних проектах та ін. Проте з появою цифрових носіїв інформації попередні форми документів не зникли, а основні технологічні цикли, процеси та операції, завдяки яким бібліотека виконує поставлені перед нею соціальні завдання, реалізовуються й надалі, зазнаючи поступових змін завдяки їхній автоматизації.

І. С. Пілко розуміє бібліотечну технологію як практичну діяльність з виробництва і надання користувачам бібліотеки інформаційних продуктів і послуг. Як технологічну мету бібліотечної діяльності дослідниця розглядає виробництво в бібліотеці інформаційних, освітніх, соціокультурних продуктів і послуг з найменшими ресурсними витратами. Відповідно результатом бібліотечної діяльності є інформаційні продукти та послуги різного змісту і призначення, які є сенсом функціонування бібліотеки як сервісної системи [12]. Таке трактування обґрунтовує недоцільність зведення бібліотечної технології до автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів. Комп’ютерна техніка та мережеві засоби як елементи матеріально-технічної бази бібліотеки створюють їй умови, які дозволяють існувати та функціонувати в сучасному суспільстві, виконувати функції, визначені зовнішнім середовищем.

Одним із найважливіших процесів бібліотечної технології є обслуговування користувачів. Зокрема, М. Я. Дворкіна, беручи за ознаку продукт як результат діяльності, розрізняє три види „виробничої бібліотечної діяльності”: формування бібліотечного фонду, формування довідково-пошукового апарату, обслуговування користувачів. Кожен з цих видів має свою технологію, методику, організаційну структуру [4]. Згідно з процесним підходом В. П. Леонова в бібліотечно-бібліографічній діяльності виділяються підготовчі процеси, до яких належать формування фондів і бібліографування; основні – бібліотечно-бібліографічне обслуговування; заключні – збереження фондів і будівель [8]. Вважаючи бібліотеку посередником між народом і знанням, інструментом передачі знання народу, А. І. Земсков відзначає, що її можна вважати сховищем знань тільки в контексті „зберігати, щоб віддавати, обслуговувати”. Соціально значущою функцією бібліотек він вважає формування спільнот людей зі схожими смаками [5].

Велику роль у побудові підґрунтя для реалізації цієї функції, організації динамічних суспільних зв’язків, в освоєнні соціально-гуманітарного потенціалу бібліотечного простору відіграють саме інформаційно-комунікаційні технології, головною цінністю яких, після надання вільного доступу до інформації, С. Г. Матліна вважає створення передумов для об’єднання користувачів бібліотек, налагодження діалогу з ними [10]. Такий користувачецентристський підхід характерний для широкого розуміння концепції „Бібліотека 2.0”, в якій користувач стає рівноправним учасником бібліотечного процесу, а бібліотечний простір – більш інтерактивним, обслуговування – самообслуговуванням.

Зараз електронну комунікацію розглядають як один з етапів розвитку соціальної комунікації, який реалізується за допомогою мережі Інтернет і надає учасникам процесу широкий набір інформаційних ресурсів і електронних засобів, які забезпечують ширший обсяг і мобільність передачі організованої та структурованої інформації [6]. За прогнозами науковців, з часом саме інтернет-технології будуть визначати стратегію, тактику і методи всього бібліотечного обслуговування [14, с. 8]. Тому впровадження інновацій та оптимізація технологічного процесу бібліотечного обслуговування в першу чергу мають відношення до веб-середовища бібліотек, що сприятиме підвищенню їх ролі у формуванні єдиного інформаційного простору.

Основними напрямами застосування інтернет-технологій вважають створення сайтів, електронних бібліотек, електронну доставку документів, онлайн-каталоги, веб-орієнтовані автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи [13]. Додамо до цього дистанційну реєстрацію користувачів, доступ до електронного формуляра, дистанційне бронювання документів, продовження абонемента. Перспективи розвитку бібліотечного веб-середовища пов’язують із застосуванням таких інформаційних технологій, як блоги, вікі, соціальні закладки, форуми, мультимедійні сервіси, подкасти тощо, на основі яких бібліотеки створюють новітні види бібліотечно-бібліографічних продуктів та послуг.

Діапазон завдань, які може вирішити бібліотека за допомогою інтернет-технологій, різноманітний. Наприклад, в закордонних бібліотеках блоги використовують для інформування про нові надходження, культурні заходи, зміни в роботі бібліотек, як засіб приймання бібліографічних запитів і надання відповідей, підвищення інформаційної культури користувачів; мультимедійні сервіси – для створення віртуальних екскурсій, галерей, навчальних відеокурсів, відеолекцій, організації відеоконференцій, висвітлення новин. Форуми використовують для здійснення довідково-бібліографічного обслуговування, зокрема, консультування, формування інформаційної освіченості користувачів [7]. Разом з тим блоги, форуми, мережеві спільноти, вікі, соціальні закладки є ефективним засобом об’єднання та спілкування користувачів, розвитку персоніфікованого доступу до бібліотечних електронних ресурсів. Узагальненим критерієм ефективності відновлення соціального статусу бібліотек у віртуальному середовищі є рівень включеності користувачів сайту, блогу тощо в їх функціонування, який виражається не тільки в кількісних показниках числа відвідувачів цих ресурсів, а й в оцінних судженнях, коментарях [10].

Залучаючи користувачів до роботи в новому комунікаційному режимі, заснованому на спільному мережевому створенні та використанні інформаційних ресурсів, розширюючи перелік застосовуваних для їх обслуговування інтернет-технологій, бібліотеки поступово нарощують обсяги віртуального обслуговування. Дослідники вважають, що дані про формування електронних ресурсів і розвиток електронних бібліотечних послуг є показниками, що характеризують продуктивність інформаційної діяльності бібліотек, тобто соціально значущими показниками і тому повинні контролюватися суспільством [1]. У цьому контексті важливим завданням є постійний моніторинг якості віртуального обслуговування користувачів.

Для виявлення напрямів застосування вже відомих та новітніх веб-технологій нами було проаналізовано сайти обласних універсальних наукових бібліотек (ОУНБ) України як головний елемент присутності цих бібліотек в Інтернеті, знайомий користувачам, і тому логічно припустити, що бібліотеки рекламуватимуть свої новітні продукти та послуги за допомогою гіперпосилань саме з сайтів. Критеріями аналізу є наявність онлайн-каталога, електронної бібліотеки, подкастів, форумів, RSS, гостьових книг, блогу, сторінок в соціальних мережах; використання вікі, мультимедійних сервісів.

Виявлено, що станом на липень 2015 р. всі ОУНБ України мають власні веб-сайти. 90 % бібліотек надають користувачам доступ до онлайн-каталогів, 55 % зосередили на своїх сайтах колекції повних текстів документів – електронні бібліотеки.

Найпоширенішим прикладом застосування веб-технологій у досліджених бібліотеках є використання соціальних мереж для просування своїх продуктів та послуг, для спілкування з користувачами. 75 % ОУНБ з певною регулярністю ведуть свої сторінки в соціальних мережах Facebook, Twitter, Google+, ВКонтакте, причому 70 % з них зареєстровані у Facebook, 35 % – ВКонтакте, 30 % – у Twitter; найменш популярною є мережа Google+ – в ній зареєстровано лише 10 % ОУНБ. Варто відзначити, що 40 % проаналізованих бібліотек ніяк не орієнтували відвідувачів сайту щодо своєї присутності в соціальних мережах, у той час як у 15 % з них через пошукові системи виявлені активні сторінки в Facebook, Twitter, ВКонтакте. Зі всіх виявлених сторінок є посилання на різні ресурси бібліотечних сайтів, що свідчить про розуміння бібліотеками важливості соціальних мереж як інструменту пошукової оптимізації сайту, від якого залежать показники відвідуваності.

Поширенню інформації про ОУНБ сприяють посилання на їх сайти користувачами через соціальні мережі. Для цього на сайтах встановлюються соціальні кнопки, за допомогою яких користувачі копіюють відомості із сайту на свою сторінку у відповідній соціальній мережі, таким чином легко зберігаючи цікаву для них інформацію та рекламуючи його серед своїх друзів та підписників. Більшість проаналізованих бібліотек пропонує активізовані кнопки для перепостів (посилань).

Інформаційне наповнення бібліотечних сторінок у соціальних мережах – це, переважно, дубльовані повідомлення з розділу „Новини” свого сайту на всі сторінки в мережах. Як підсумок, більшість повідомлень бібліотек у соціальних мережах не є оригінальними, не враховують специфіку користувачів різних соціальних мереж і функціональні можливості цих веб-сервісів. Значна кількість повідомлень у соціальних мережах – це підбиття бібліотеками підсумків проведених заходів, у той час як анонсів майбутніх заходів вкрай мало, причому анонси і звіти рідко стосуються одних і тих самих заходів. Звичайно, це не сприяє встановленню зв’язків бібліотек із користувачами.



Для підготовки нових чи рекламування традиційних продуктів та послуг 75 % бібліотек використовують мультимедійні технології. Найпопулярнішим серед бібліотек сервісом для створення буктрейлерів (відеороликів, присвячених книгам), віртуальних подорожей бібліотекою, відеоновин виявився відеохостинг YouTube. 86,6 % бібліотек поширюють мультимедійні продукти в інтернет-середовищі саме за його допомогою. Одна бібліотека свій відеопутівник створила і транслює на сайті, використовуючи сервіс Jwplayer. Презентація віртуальних виставок, повних текстів творів електронних бібліотек, програм вебінарів здійснюється завдяки сервісам Calameo, Slideshare, Prezi (використовують 13,3 % бібліотек), Issuu та FlippingBook (6,6 %).

Половина досліджуваних бібліотек ведуть блоги (на платформі Blogger), в окремих бібліотеках майже кожен відділ має свій блог. 40 % ОУНБ пропонують користувачам електронну розсилку інформації на адреси електронної пошти користувачів. Як правило, це новинна інформація: бібліографічні описи нових надходжень у бібліотеку, нові надходження до електронної бібліотеки. Одна з бібліотек зобов’язується забезпечувати користувачів новою краєзнавчою інформацією, згрупованою за майже десятком тем.

Гостьову книгу як засіб спілкування користувачів з бібліотекарями пропонують 30 % бібліотек. Одна бібліотека використовує її для допомоги в інформаційному пошуку, перетворивши на сервіс довідково-бібліографічного обслуговування. Зауважимо, що 10 % бібліотек оприлюднюють електронну адресу користувачів-дописувачів гостьової книги, що, на нашу думку, порушує анонімність та приватність спілкування і може бути використане для поширення спаму чи іншої небажаної інформації.

Ще одним комунікаційним ресурсом, який застосовують досліджені бібліотеки, є форум. 15 % бібліотек пропонують в його межах обговорювати художні твори, висловлювати пропозиції щодо удосконалення обслуговування, надсилати бібліографічні та фактографічні запити.

Одним з найперспективніших форматів збереження і передачі інформації, зокрема літературно-художніх творів, сьогодні є аудіоформат. Його затребуваність пояснюється стрімким розвитком веб-технологій, що дозволяють отримати доступ до аудіофайлів з будь-якого сучасного мобільного пристрою в будь-який час. 15 % досліджених бібліотек представили на сайті аудіоподкасти, розраховані, в першу чергу, на людей з особливими потребами – озвучені бібліотекарями та волонтерами художні поетичні та прозові твори, корисні поради щодо здорового способу життя, біографічні нариси про відомих митців, психологічну літературу та ін.

Українські ОУНБ практично не використовують можливості вікі-технологій. Потенціал цих технологій може реалізовуватися в бібліотечній сфері для створення банків інтерактивних навчальних матеріалів, які сприятимуть формуванню інформаційної культури користувачів, колективній організації фактографічних і довідкових баз даних, організації довідково-бібліографічного обслуговування (архіву виконаних довідок) тощо. Зв’язок між вікі-сервісами та бібліотеками забезпечують лише присвячені бібліотекам сторінки у Вікіпедії.

Зазначимо, що сьогодні темпи інноваційного розвитку бібліотек, спричиненого впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, дещо уповільнилися, головним чином через „нерозуміння ролі і перспектив розвитку сучасних технологій, консервацію стереотипів професійної свідомості, характерну для середнього і старшого покоління бібліотекарів інституційну і особистісну форми неприйняття нових ідей” [10, с. 61]. На думку С. Г. Матліної, в бібліотечному середовищі недооцінюється власне комунікаційний потенціал інформаційно-комунікаційних технологій, акцент робиться на інформаційній складовій.

Між тим, як вказує І. С. Пілко, сучасна бібліотека, крім бібліотечних і інформаційних технологій, результатом яких є бібліотечні інформаційні продукти і послуги, використовує у своїй діяльності широкий спектр соціальних технологій, орієнтованих на надання освітніх, дозвіллєвих, консультативних послуг, соціально-реабілітаційної допомоги населенню [12].



Аналіз рівня застосування веб-технологій у діяльності ОУНБ України дозволяє зробити висновок, що для створення нових та популяризації наявних продуктів та послуг найчастіше використовуються соціальні мережі, блоги, окремі мультимедійні технології. Рідше бібліотеки послуговуються інструментами комунікативної взаємодії з користувачами – гостьовими книгами, форумами тощо. Перспективним для співпраці бібліотекарів та користувачів є використання вікі-технологій. Користувачеорієнтовані веб-технології нового покоління можуть стати тими сучасними соціальними інструментами, за допомогою яких бібліотечна діяльність набуватиме нової соціогуманітарної якості.
Список використаних джерел

  1. Василенко О. Н. Вопросы социальной эффективности библиотечно-информационной деятельности: проблемы формирования сбалансированной системы показателей библиотечной статистики / О. Н. Василенко // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. Київ, 2012. Вып. 10. С. 116–129.

  2. Воскобойнікова-Гузєва О. В. Стратегія розвитку бібліотечно-інформаційної сфери України : генезис, концепції, модернізація : монографія / О. В. Воскобойнікова-Гузєва ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ : Академперіодика, 2014. – 362 с.

  3. Давидова I. О. Бiблiотечне виробництво в iнформацiйному суспільствi : монографiя / I. О. Давидова ; Харк. держ. акад. культури. – Харків : ХДАК, 2005. – 295 с.

  4. Дворкина М. Я. Библиотечная деятельность и библиотечная технология: соотношение понятий и отражаемой ими реальности / М. Я. Дворкина // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества : тр. Девятой Междунар. конф. „Крым 2002”, Судак, 8–16 июня 2002 г. – Москва , 2002. – Т. 2. – С. 565–566.

  5. Земсков А. И. Библиотека – инструмент передачи знаний („Куб знаний”) / А. И. Земсков // Науч. и техн. б-ки. – 2010. – № 6. – С. 78–82.

  6. Кулёва О. В. Средства электронной коммуникации / О. В. Кулёва // Библиосфера. – 2012. – № 3. – С. 36–41.

  7. Лаврик О. Л. Использование новейших технологий для реализации информационной функции библиотеки / О. Л. Лаврик, И. Г. Юдина // Библиосфера. – 2010. – № 1. – С. 35–41.

  8. Леонов В. П. Библиотечно-библиографические процессы в системе научных коммуникаций / В. П. Леонов. – Санкт-Петербург : БАН, 1995. 139 с.

  9. Лобузіна К. Технології організації знаннєвих ресурсів у бібліотечно-інформаційній діяльності : монографія / К. Лобузіна. – Київ : НБУВ, 2012. – 252 с.

  10. Матлина С. Г. В единстве технологий. (О гуманитаризации библиотечного пространства) / С. Г. Матлина // Науч. и техн. б-ки. – 2012. – № 6. – С. 60–69.

  11. Мотульский Р. С. Библиотека в социуме: предназначение и функции / Р. С. Мотульский // Библиотековедение. – 2002. – № 5. – С. 19–24.

  12. Пилко И. С. Информационные и библиотечные технологии : учеб. пособие / И. С. Пилко. – Санкт-Петербург : Профессия, 2006. – 342 с.

  13. Сорокин И. В. Эффективное применение Web-технологий в библиотеке. Подходы и результаты [Электронный ресурс] / И. В. Сорокин. – Режим доступа : http://www.gpntb.ru/libcom9/disk/15.pdf (дата звернення: 02.08.2015). – Загл. с экрана.

  14. Степанов В. К. Применение Интернета в библиотечных процессах / В. К. Степанов. – Москва : Литера, 2013. – 320 с.

UDC [021.4+021.7+027.08]:004.7:027.53(477)



Ludmila Trachuk

Cand. of Historical Sciences, Associate Professor of Library Science and Bibliography in Rivne State Humanitarian University
Web-technology in the technological process of service of libraries users
The technological process of service of users of libraries in the conditions of application of modern information-communication technologies, orientated on a network the Internet, is investigated. The level of the use of web technologies at the sites of regional universal scientific libraries of Ukraine is analysed.

Keywords: web-technology, regional universal scientific libraries, social services
УДК [021.4+021.7+027.08]:004.7:027.53(477)

Людмила Трачук

канд. ист. наук, доцент,

доц. Ровенского государственного гуманитарного университета
Веб-технологии в технологическом процессе обслуживания пользователей библиотек
Исследуется технологический процесс обслуживания пользователей библиотек в условиях применения современных информационно-коммуникационных технологий, ориентированных на Интернет. Проанализирован уровень использования веб-технологий на сайтах областных универсальных научных библиотек Украины.

Ключевые слова: веб-технологии, областные универсальные научные библиотеки, социальные сервисы.
Реферат

Інформатизація всіх сфер людської діяльності, що активізувалася в кінці ХХ ст. і не оминула бібліотек, спричинила модернізацію засобів виконання бібліотекою її сутнісних функцій та підвищення уваги науковців до технологізації бібліотечної практики. Інтернет, як вищий еволюційний рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, для бібліотек є джерелом інформації, засобом комунікації і бібліотечного виробництва. Поєднання цих якостей дозволяє розглядати його як інструмент вдосконалення обслуговування користувачів у віртуальному середовищі.



Метою дослідження є визначення шляхів модернізації технологічного процесу обслуговування користувачів обласних універсальних наукових бібліотек (ОУНБ) в умовах застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зорієнтованих на мережу Інтернет.

Для виявлення напрямів застосування вже відомих та новітніх веб-технологій проаналізовано теоретичні праці відомих науковців та сайти ОУНБ України як головний елемент присутності цих бібліотек в Інтернеті, що свідчить про використання новітніх технологій.



Аналіз рівня застосування веб-технологій у діяльності ОУНБ України дозволяє зробити висновок, що для створення нових та популяризації наявних продуктів та послуг бібліотеки найчастіше використовують соціальні мережі, блоги, окремі мультимедійні технології. Рідше бібліотеки послуговуються інструментами комунікативної взаємодії з користувачами – гостьовими книгами, форумами тощо. Перспективним для співпраці бібліотекарів та користувачів є використання вікі-технологій. Користувачеорієнтовані веб-технології нового покоління можуть стати тими сучасними соціальними інструментами, за допомогою яких бібліотечна діяльність набуватиме нової соціогуманітарної якості.
Реферат

Информатизация всех сфер человеческой деятельности, которая активизировалась в конце ХХ в. и затронула библиотеки, вызвала модернизацию средств выполнения библиотекой ее сущностных функций и повышение внимания ученых к технологизации библиотечной практики. Интернет, как высший эволюционный уровень развития информационно-коммуникационных технологий, для библиотек является источником информации, средством коммуникации и библиотечного производства. Сочетание этих качеств позволяет рассматривать его как инструмент совершенствования обслуживания пользователей в виртуальной среде.

Цель исследования – определение путей модернизации технологического процесса обслуживания пользователей областных универсальных научных библиотек (ОУНБ) Украины в условиях применения современных информационно-коммуникационных технологий, ориентированных на Интернет.

Для выявления направлений применения уже известных и новых веб-технологий проанализированы теоретические труды известных ученых и сайты ОУНБ Украины как главный элемент присутствия этих библиотек в Интернете, свидетельствующий об использовании новейших технологий.

Анализ уровня применения веб-технологий в деятельности ОУНБ Украины позволяет сделать вывод, что для создания новых и популяризации существующих продуктов и услуг библиотеки чаще используют социальные сети, блоги, отдельные мультимедийные технологии. Реже библиотеки пользуются инструментами коммуникативного взаимодействия с пользователями – гостевыми книгами, форумами и т. п. Перспективным для сотрудничества библиотекарей и пользователей является использование вики-технологий. Ориентированные на пользователя веб-технологии нового поколения могут стать теми современными социальными инструментами, с помощью которых библиотечная деятельность приобретет новые социогуманитарные свойства.
Abstract

Informatization of all spheres of human activity, which is activated in the end ХХ century and affected libraries, caused modernization of essence library functions and increased attention of scientists to technology of library practice. Internet, as higher evolutional level of development of information-communication technologies, for libraries is a source of information, mean of communication and library production. Combination of these features allows to examine it as an instrument for perfection of library users maintenance in a virtual environment.

The aim of the article is determination of ways to modernization of technological process of users maintenance in regional universal scientific libraries of Ukraine in the conditions of application of modern informatiion-communication technologies, oriented to the Internet.

For identify the areas of application of already known and new Web technologies theoretical works of well-known scientists are analyzed. Web-sites of regional universal scientific libraries of Ukraine as a key element of the presence of these libraries on the Internet, that shows the use of the latest technologies, are testified.


The analysis of level of application of web-technologies in activity of regional universal scientific libraries of Ukraine allows to draw conclusion, that libraries more frequent used social networks, blogs, separate multimedia technologies for creation of new and popularization of existent foods and library services.

Rarer libraries used the instruments of the communicative co-operating with users – guest books, forums and the like. Perspective for the collaboration of librarians and users is the use of wiki technology. User-oriented web-technology of new generation can become those modern social instruments by means of which the library activity will purchase new socio-humanitarian properties.






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка