Від матки до альцгеймера



Сторінка1/39
Дата конвертації27.03.2017
Розмір8,79 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39
ДІК СВААБ

МИ – ЦЕ


НАШ МОЗОК.



ВІД МАТКИ ДО АЛЬЦГЕЙМЕРА



З російської переклав: Глушак Д.Д.



2016 р.

D ic k S w a a b


WIT ZIJN

ONS BREIN


V a n b a a r m o e d e r t o t A l z h e i m e r







U it g e v e r ij A t l a s C o n t a c t

A m s t e r d a m | A n t w e r p e n


ДИК СВААБ
МЫ — ЭТО

НАШ МОЗГ

От м а т к и до

А л ь ц г е й м е р а



Перевод с нидерландского Дмитрия Сильвестрова




И з д а т е л ь с т в о И в а н а Л и м ба х а

С а н к т -П е т е рб у р г

2014

УДК 612.82 = 161.1=03.112.5

ББК 28.707.3.7л 9-021*83.3

С 24


Свааб Дік. Ми — це наш мозок: Від матки до Альцгеймера / Пер.

з нідерл. Д. В. Сильвестрова. - Спб.: Вид-во Івана Лімбаха,

2014. - 544 с., іл.

ISBN 978-5-89059-202-6

Повчальна й захоплююча книга про мозок — вражаючий інструмент з невичерпними й далеко ще не розгаданими можливостями. Прослідковуючи людське життя від зачаття

до смерті, автор обговорює широке коло тем: дитинство й значення батьківської поведінки, статеве дозрівання, гендер- на ідентичність, мораль, агресія, свобода волі, релігійність, пам'ять, старіння.

Дік Свааб (нар. 1944) — всесвітньо відомий учений, протягом тридцяти років очолював Нідерландський інститут мозку; нині керує групою дослідників у Нідерландському інституті нейробіології.

У Нідерландах книга є науковим бестселером (з 2010 року продано більш 300 000 екземплярів). Вона переведена на кілька іноземних мов. Призначена не тільки для широкого читача, але й для фахівців.

Анатомічні малюнки Маартъє Кюнен

У тексті справжнього видання внесені деякі стилістичні виправлення, зроблені перекладачем.

© 2010, 2012 by Dick F. Swaab

Originally published by Uitgeverij Atlas Contact

© Д. В. Сильвестров, переклад. 2013. 2014

© H. А. Тепле, дизайн обкладинки, 2013

© Видавництво Івана Лімбаха, 2014







Усім ученим, роботи яких стали потужним стимулом для мого мозку, а також Петті, Мірті, Родеріку й Дор’єну, що збагачували моє оточення




Багато поглядів, тут висловлені, мають у вищому ступені умоглядний характер, і декотрі з них, без сумніву, виявляться помилковими; але у всякому окремому випадку я приводив основи, що змусили мене віддати перевагу одному погляду перед іншим... Неправильні факти найвищою мірою шкідливі для прогресу науки, тому що вони часто довго визнаються дійсними; але неправильні погляди, якщо вони підтримані деякими доказами, приносять мало шкоди, тому що кожному надається рятівне задоволення доводити, всвою чергу, їх помилковість...

Чарлз Дарвін.

Походження людини й статевий відбір, 1871*


-------------------------------------------------------------

* Цитати ( у деяких випадках піддані редагуванню) із Сократа, Гіппократа, Арістотеля, Біблії, Корану, Сенеки, Еразма, Декарта, Спінози, Жан-Жака Руссо, Дарвіна, Фрейда взяті з здобутків, що друкувалися в Росії й наявних в Інтернеті. Тут і далі приміт. перекл.



Зміст

Передмова

Питання про мозок до передбачуваного фахівця ........................ 15

I. Введення

1. Ми — це наш мозок.......................................................................... 21

2. Метафори мозку............................................................................... 24

II. Розвиток, народження й батьківська турбота

1. Найтонша зіграність матері й дитину при пологах ……………...27

2. Ускладнення при пологах як перший симптом порушення розвитку мозку ....................................................................................................... 30

3. Материнська поведінка................................................................... 32

4. Батьківська поведінка ......................................................................37

5. Значення стимулюючого оточення на ранньому етапі розвитку мозку....................................................................................................... 39

6. Спогади з матки................................................................................ 42

III. Вразливий мозок плоду в «безпечній» матці

1. Порушення розвитку мозку під впливом зовнішнього середовища .................................................................................................................. 44

2. Порушення розвитку мозку через викликаючі залежність речовини і ліки........................................................................................................... 46

Алкоголь ................................................................................................ 46

Паління.................................................................................................... 47

Менш специфічні ефекти .................................................................... 48

Дилема......................................................................................... 48

Механізми................................................................................... ………. 49

Висновки................................................................................................ 49

3. Короткострокові стратегії ненародженої дитини ........................ 51

4. Чи відчуває плід біль?.................................................................... 54

5. Відпиляти собі ногу: порушення цілісності сприйняття власного тіла

(body integrity identity disorder) — дивовижне порушення розвитку............................................... ……………………………………. 56

IV. Сексуальна диференціація мозку в матці

1. Типові хлопчик або дівчинка?........................................................ 58

2. Статеві відмінності в поведінці................................................... … 61

3. Гетеро-, гомо- і бісексуальність................................................. …. 63

4. Гомосексуальність: вибору немає ................................................ 65

5. Гомосексуальність у тваринному світі .......................................... 67

6. Транссексуальність........................................................................... 68

7. Педофілія............................................................................................. 71

8. Реакція в суспільстві на мої дослідження сексуальної диференціації мозку ........................................ 74

9. Папа Римський: М/Ж? Постійте, потрібно перевіряти! ............... 78

V. Статеве дозрівання, закоханість і сексуальність

1. Голова підлітка .................................................................................. 80

2. Підліткова поведінка......................................................................... 82

3. Закоханий мозок ................................................................................. 84

4. Хвороби мозку й сексуальність...................................................... 86

Оргазм видимий у мозку. Уже нічого святого? ................................ .87

Сексуальність і гормони ..................................................... ………….. .88

Нейропсихічні порушення й сексуальність ..................................... .90

Поперечний параліч ............................................................................. .91

Епілепсія................................................................................................. .92

VI. Гіпоталамус: виживання, гормони й емоції

1. Вироблення гормонів гіпоталамусом і потоки сечі .................. .94

2. Виживання без гіпоталамуса.......................................................... . 96




3. Депресія............................................................................................. 99

Причини................................................................................................ 100

Різні види депресій............................................................................. 101

Області й системи мозку, порушені при депресії ................................................... …………………………………………… 103

Методи лікування ........................................................................ …… 104

4. Синдром Прадера-Віллі .................................................................. 106

5. Ожиріння............................................................................................ 108

6. Кластерний головний біль ............................................................. 111

7. Нарколепсія: слабкість від сміху ................................................. 113

8. Напади сміху без всяких емоцій .................................................. 115

9. Нервова анорексія — хвороба мозку ........................................... 117

VII. Речовини, що викликають залежність

1. Каннабіс і психози ........................................................................ ... 119

2. Екстазі: ушкодження мозку після отримання задоволення....................................................................................... ... 122

3. Зловживання наркотиками в політиків ........................................ 124

VIII. Мозок і свідомість

1. Неглект (ігнорування): життя наполовину ................................... 126

2. Коми й суміжні стани ........................................................... ………..128

Вегетативний стан ......................................................... ………………..128

Синдром ізоляції.................................................................... …………. 130

Смерть мозку .............................................................................. ……...131

Трансплантація ........................................................................ ……….. 132

3. Ключові для нашої свідомості структури мозку ............... ………133

4. Значення для нашої свідомості функціональних зв'язків між мозковими структурами................................................... ……………..135

5. Введення в оману й втрата самосвідомості ................................ 137

6. Заповнення відсутньої інформації................................ …………. 139

7. Погляди на механізми свідомості ............................................... . 141

IX. Агресія

1. Агресивний з м атки.................................................................... ….143

2. Молодий і агресивний...................................................................... 145

3. Агресія, хвороби мозку й в'язниця ............................................ …147

4. Злочин і покарання ......................................................................... 149

5. Жорстокий у сні ................................................................................ 151

X. Аутизм

1. Денієл Теммет, аутист-савант....................................................... 153

2. Аутизм, порушення розвитку....................................................... . 155

3. Саванти............................................................................................. 157

4. Мозок савантів ............................................................................... 159

XI. Шизофренія і інші причини галюцинацій

1. Шизофренія, хвороба всіх часів і культур ....................... ………161

2. Шизофренія, симптоми ............................................................... ..164

3. Шизофренія, порушення розвитку мозку .................................. 166

4. Галюцинації через нестачу стимулів.............................. ……….. 168

5. Інші галюцинації.................................................................... ………170

Делірій......................................................................................... ……... 170

Голоси............................................................................................. …... 171

Нюхові галюцинації............................................................................. 172

XII. Репарація й електрична стимуляція

1. Стареча сліпота: дегенерація сітківки......................................... 173

2. Серендипіті (ненавмисна знахідка): щастя в нещастя …………175

3. Глибинна стимуляція мозку .......................................................... 177

4. Стимуляція мозку й щастя ............................................................ 179

5. Мозкові протези ............................................................................ . 181

6. Трансплантація зародкової мозкової тканини ................... ……183

7. Генна терапія ................................................................................... 186

8. Спонтанне відновлення пошкоджень мозку ............... …………189

XIII. Мозок і спорт

1. Нейропорнографія: бокс ............................................................... 191

2. Олімпійські ігри й питання визначення статі ........................... 193

3. Fitrace за смертю..............................................................................195

XIV. Моральна поведінка

1. Префронтальна кора: ініціативність, планування, мова, особистість і моральна поведінка ......................................................................... 197

2. Моральна поведінка: людське у тварині ................................... 200

3. Несвідома моральна поведінка ................................................... 202

4. Моральні нейронні мережі............................................................ 204

5. Чого нас учить природа для більш досконалого обладнання суспільства .......................................................................................... 206

XV. Пам'ять

1. Дослідження Кенделом природи пам'яті і колективна втрата пам'яті в австрійців ....................... ………………………………………………….209

2. Анатомія нашої пам'яті .................................................................. 213

3. Шлях до довгочасної пам'яті................................................... …. 216

4. Роздільне зберігання в пам'яті..................................................... 218

5. Імпліцитна пам'ять у мозочку............................................... …… 220

XVI. Нейротеологія: мозок і релігія

1. Чому стільки людей релігійні? ................................................... 222

2. Еволюційна перевага релігії .................................... ……………...225

3. Релігійний мозок ............................................................................ 228

4. Кращий світ без релігії? ............................................................. …231

5. Нечисті мідії й нечисті жінки ......................................................... 235

6. Молитися за інших: плацебо для себе самого .......................... 237

7. Маячні ідеї релігійного змісту.............................. ………………… 239

8. Скронева епілепсія: послання Бога ........................................... 241

9. Реакції в суспільстві на моє бачення релігії ............................. 244

XVII. Більше нічого немає меж небом і землею...

1. Душа — і Д ух.....................................................................................246

2. Серце й Душа.....................................................................................248

3. Псевдонаукові пояснення навколосмертного стану ................................................................................................................. 250

Чотири Нобелівські премії в сміттєвий кошик ……………………..251

Виникнення навколосмертного стану ............................................ 252

Безвідповідальне залякування....................................................... 254

4. Діючі плацебо................................................................................. 256

5. Традиційне китайське мистецтво лікування: іноді щось більше, ніж плацебо................................................................................................ 258

6. Траволікування.................................................................................260

XVIII. Свобідна воля — приємна ілюзія

1. Свобідна воля й прийняття рішень ............................................. 263

2. Мозок як несвідомий гігантський комп'ютер ............................. 266

3. Несвідома воля ...................................................................... ……. 268

4. Чим не є свобідна воля................................................................. 270

5. Свобідна воля й хвороби мозку.................................................. 272

XIX. Хвороба Альцгеймера

1. Старіння мозку, хвороба Альцгеймера та інші форми деменції ................................................................................................................ 274

Різноманітні форми деменції ........................................................... 277

Одна із причин хвороби Альцгеймера?........................................ 279

2. Руйнування крок за кроком при хворобі Альцгеймера.......... 281

3. «Use it or lose it»: реактивація нейронів при хворобі Альцгеймера .................................................................................................................282

Активація й хвороба Альцгеймера ................................................. 283

Стимуляція біологічного годинника за допомогою світла......... 283

Поточні дослідження ......................................................................... 285

4. Біль при деменції .......................................................................... 287

5. Хвороба Альцгеймера й вибір моменту добровільного відходу з життя..................................................... …………………………………. 289

XX. Смерть

1. Магія життя й смерті...................................................................... 289

2. Д-р Дейман і Чорний Я н ............................................................... 292

3. Курс деадаптації: буденність смерті .................................. …… 294

4. Нідерландський банк мозку ..........................................................297

5. Трави для довгого життя після смерті ....................................... 299

XXI. Еволюція

1. Переговори й збільшення мозку................................................. 301

2. Еволюція мозку ..............................................................................303

3. Молекулярна еволюція ................................................................. 305

4. Чому саме за тиждень? ................................................................. 309

XXII. Висновок .............................................................. 311

Вроджене — і спадкоємне ................................................................ 312

Функціональна тератологія ............................................................ 313

Сексуальна диференціація мозку .................................................. 314

Мозок плоду й поява на світ........................................... ………….. 315

Значення сприятливого постнатального розвитку ................... 315

Нерентабельні: твоя провина, заплатиш сповна? ...................... 316

Мозок і правосуддя .......................................................................... 317

Відхід з життя .................................................................................... 320

Новітні досягнення ............................................................................ 321

XXIII. Подяка......................................................... ……..322

Передмова

Питання про мозок до передбачуваного фахівця

Я добре розумію, що читачеві не

занадто потрібно все це знати, але мені-то

дуже потрібно розповісти йому про це.

Жан-Жак Руссо (1712-1778)


Наше століття висунуло щонайменше два наукові питання величезної важливості: як виник Всесвіт і як працює наш мозок. Не тільки безпосереднє оточення, але й випадок спонукали мене узятися за розв'язок другого з них.

Я ріс у родині, де із самого дитинства чув настільки захоплюючі розмови, що торкалися різних аспектів медицини, що ухилитися від цього предмета стало для мене неможливим. Батько був гінекологом і займався багатьма спірними питаннями продовження роду, такими як чоловіча імпотенція, штучне запліднення й протизаплідні

таблетки. У будинку в нас постійно бували його друзі, про котрих я пізніше довідався, що й вони також були новаторами у своїй області. Від професора доктора Дріса Кверідо,що заснував опісля медичний факультет у Роттердамі, ще дитиною я отримав свій перший урок ендокринології.

Ми разом з ним вигулювали нашого пса, і, коли той підняв лапу, я почув від Кверідо, що таку поведінку викликають статеві гормони, що впливають на мозок.

Доктор Кун ван Емде Боас, перший професор сексології в Нідерландах, регулярно заходив до нас зі своєю дружиною вечірком випити по чарочці з моїми батьками. Від його розповідей в усіх нас, особливо в дітей, просто дух захоплювало. Одного разу він повідав, що в нього ніяк не клеїлася розмова з одним пацієнтом. Нарешті пацієнт виговорив те, що стояло в нього немов клубок в горлі: він ніби чув, що ван Емде Боас гомосексуаліст!

Професор обійняв його за плечі й сказав: «Але, дорогенький, адже ти ж цьому не повірив?» — залишивши свого пацієнта в повній розгубленості. Ми так і помирали зі сміху.

Не існувало таких питань, яких я не міг би задати, а у вихідні дні можна було заглядати в медичні книги батька й вивчати під мікроскопом одноклітинних звіринок, що кишіли у воді з канави, і клітини рослин.

Навчаючись у середній школі, я міг бувати на лекціях, які батько читав по всій країні. Ніколи не забуду, яких нападів і навіть образ з боку релігійної публіки він зазнав на лекціях по підготовці в Нідерландах першої фази випробувань контрацептивних таблеток. В крайності, зовні він продовжував спокійно викладати свої аргументи, у той час як я, у холодному поті, сидів стиснувши зуби. Згодом я переконався, що це було корисною школою — маю на увазі сильні емоційні реакції, з котрими я зустрічався надалі в ході своїх досліджень.

Грегорі Пінкус, американський творець цієї пігулки, також час від часу бував у нас вдома, і мені вдалося разом з ним відвідати Органон, фармацевтичну фабрику, де виготовляли ці таблетки. Там я вперше побачив, що таке лабораторія.

Саме собою зрозуміло, усе це привело до того, що я став вивчати медицину. За їжею ми з батьком з ентузіазмом обговорювали всі можливі сторони цієї професії настільки непосередньо й настільки детально, що моя мати раз у раз вигукувала: « Ану ж бо вистачить!» — при тому, що як колишня хірургічна медсестра, до того, що ж побувала на фронті в 1939 року під час російсько-фінської війни, вона дуже багато чого побачила. Зненацька підійшов час, коли я став не тільки ставити запитання, але також і відповідати на них. Якщо ти вивчаєш медицину, то відразу ж, зовсім невиправдано, у тобі починають бачити експерта по всіх хворобах, у котрого можна отримати безкоштовну консультацію. У якийсь момент мені настільки набридли всі ці нескінченні занудні скарги, що я голосно викликнув, так, що все суспільство, що зібралося із приводу дня народження, відразу ж змовкло: «Це цікаво, тітка Йопі, роздягайтеся, і давайте подивимося». Спрацювало прекрасно. Більше вона мені не докучала. Але інші як і раніше зверталися до мене зі своїми питаннями.

Приступаючи до вивчення медицини, я прагнув більше довідатися про підготовку й проведення експериментів, на яких так часто ґрунтуються медичні концепції. Крім того,

я прагнув, всупереч бажанню батьків, бути матеріально незалежним. Для студентів в Амстердамі були дві можливості після першого академічного іспиту половину робочого часу займатися дослідницькою роботою: або в області фармакології, або в Nederlands Instituut voor Hersenonderzoek [Нідерландському інституті дослідження мозку]. В Інституті мозку вільне місце з'явилося раніше. Так відбувся вибір моєї кар'єри. У світлі всього того,

що я вже довідався вдома, вибір був абсолютно логічним: нова область нейроендокринології, а саме дослідження вироблення гормонів клітинами мозку й чутливості мозку до гормонів. На співбесіді в професора д-ра Ханса Арієнса Капперса я назвав нейроендокринологію предметом моїх інтересів. «Це у веденні Ханса Йонгкінда», — помітив профессор Капперс і запросив д-ра Йонгкінда. В подальшій бесіді з ними обома з'ясувалося, як мало я був знайомий зі спеціальною літературою. Незважаючи на це, Капперс вирішив: «Ми все-таки спробуємо», — і взяв мене. У ході докторантури я проводив експерименти, щоб зрозуміти, які функції нервових клітин, що роблять гормони. Цими дослідженнями я займався паралельно з вивченням медицини й присвячував їм свої вечори, вихідні дні й канікули. Не без праці мені як асистентові в хірургічному відділенні, яким керував професор д-р Бурема, вдавалося тоді, в 1970 році, викроювати в другій половині дня час для роботи над дисертацією. Після здачі в 1972 році екзамену на лікаря я вирішив продовжувати дослідження в області мозку. В 1975 році я став заступником директора й в 1978 році директором Нідерландського інституту дослідження мозку.

В1979 році до цього додалася професура по нейробіології на медичному факультеті Амстердамського університету.

Незважаючи на провідні посади, які я займав протягом тридцяти років, я не припиняв інтенсивних лабораторних досліджень. Зрештою саме для цього я вирішив займатися подібною роботою. До теперішнього часу у своїй дослідницькій групі я неймовірно чимало навчився в безлічі чудових, критичних і здатних студентів, докторантів, постдокторантов і співробітників більш ніж із двадцяти країн, яких я дотепер постійно зустрічаю у дослідницьких лабораторіях і клініках по усьому світу.

Уся наша група особливо вдячна прекрасним лаборантам, що забезпечують високу якість проведення експериментів і розвиток нових методів досліджень. Тим часом у мене виникали питання по темах, шо не відносилися тільки до моєї основної спеціальності. Тебе однаково вважають лікарем, коли дійсно доводиться туго, навіть якщо ти займаєшся не лікарською практикою, а дослідженнями. Хвороба мозку торкається всіх сторін особистості, і тому до мене зверталися за порадами в найкритичніших випадках. В один недільний ранок, наприклад, прийшов син одного мого знайомого з декількома томограмами й сказав: «Я тільки що довідався, що мені залишилося жити всього три місяці. Як це може бути?» Глянувши на томограми, я не зрозумів, як він взагалі зміг прийти до мене, щоб задати це питання: передня частина його мозку являла собою одну

величезну пухлину, і він дійсно недовго прожив. У такий момент тільки й залишається вислухати, пояснити висновки і результати обстежень і допомогти зневіреній людині пробратися крізь медичні нетрі. Єдино, хто оцінював мої здатності належним чином, — це мої діти.

Вони рішуче вимагали покликати «справжнього» лікаря, коли у них була висока температура, і я із тривогою присідав зі стетоскопом на їхніх ліжечках. Коли в 1985 році я заснував Nederlandse Hersenbank (Нідерландський банк мозку] (див.ХХ.4) і при цьому стало відомо, що я досліджую мозок померлих, я, до свого подиву, для багатьох зробився порадником з усіх питань, пов'язаних з останньою життєвою фазою: евтаназією, наданням допомоги в самостійному відході з життя, можливістю стати донором мозку або надати

своє тіло науці, коротше кажучи, по всіх темах, що мають відношення до життя й смерті (див. ХХ.З). Так постійно переплітались між собою мої дослідження і їх результати для мене й для суспільства. Я брав участь у зустрічах матерів, що втратили дітей- шизофреників, що покінчили із собою, і що тепер у рамках організації допомоги Ypsilon відважно підтримували інших жінок, яких досягнуло це нещастя. На міжнародних конгресах по синдрому Прадера-Віллі я побачив, наскільки більше знають близькі про

плин цієї хвороби, чим ми, дослідники. Сюди приїжджали й учені, і батьки, щоб разом з'ясовувати причини того, чому їх діти їли буквально до смерті. Із усього світу

привозили батьки своїх неймовірно гладких дітей, тем самим допомагаючи клініцистам краще осягати хід цього захворювання, що надзвичайно стимулювало нашу роботу. Метод, який варто було б використовувати й іншим об'єднанням пацієнтів. Моя наукова група брала участь також в організації перших у Нідерландах досліджень хвороби Альцгеймера, коли широке поширення цієї хвороби ще тільки пророкували. Наші спостереження над тим, що декотрі клітини мозку добре протистоять процесу старіння

і хворобі Альцгеймера, у той час як інші клітини гинуть, стали дороговказною ниткою в пошуках терапевтичних стратегій боротьби із цією хворобою (див. XIX, 3). Внаслідок старіння суспільства сьогодні кожний у своєму найближчому оточенні добре знає людей, яким у своїй останній життєвій фазі довелося пережити духовний занепад у результаті деменції(безумства). Багатьом з нас також, імовірно, знайомі величезні важкості, які психічні хвороби вносять у життя пацієнтів, їхніх близьких і тих, хто доглядає за хворими. Питання, які ставить перед дослідником мозку ця хвороба, настільки животрепетні, що від них уже не можна ухилятися.

Звичайна публіка, яка взагалі не проявляє ніякого інтересу до нашої щоденної боротьби з технічними проблемами, що виникають при дослідженнях, повністю невірно припускає, що про мозок нам відомо все. Люди прагнуть отримати відповіді на найважливіші питання: що таке пам'ять, свідомість, навчання й емоції, вільна воля

і передсмертний стан. Дослідник, який не ухиляється від подібних питань, рано або пізно буде ними захоплений і, швидше за все, захоче в них заглибитися. У дискусіях широка публіка виходить із «фактів», походження котрих для мене залишається загадкою. Так, існує міф, що ми використовуємо всього лише 10% нашого мозку. Хоча відносно деяких людей дійсно може скластися подібне враження, я не знаю, на чому заснована ця нісенітниця. Те ж саме відноситься й до легенди про мільйони клітин мозку, які ми нібито щодня втрачаємо в процесі старіння. Часто досить оригінальні питання, які задають

зацікавлені слухачі й учні, наводять на серйозні міркування. Одна голландська старшокласниця, японка за походженням, прагнула писати профілюючу роботу про відмінності між мозком європейця й азіата. Такі відмінності дійсно існують. Мої власні дослідження людського мозку також постійно викликали потоки питань і бурхливу суспільну реакцію й вимагали пояснень і публічної дискусії про відмінність між мозком чоловіка й жінки, про сексуальну орієнтацію, транссексуальність, розвиток мозку, хвороби мозку, такі як депресії і розлади приймання їжі (див. II-IV і VI).

Тим часом за 45 років, протягом яких я займався дослідженнями, вивчення мозку із занять окремо взятого фахівця перетворилося в предмет, який пережив бурхливий розквіт в усьому світі й завдяки роботі десятків тисяч учених і лаборантів, а також появі спеціальних дисциплін стрімко розбудовувався й привів до безлічі нових наукових висновків. Нейрофобія тодішньої публіки завдяки прекрасній науковій журналістиці змінилася живійшим інтересом до всього, що має відношення до мозкуу. Я ніколи не уникав питань, що цікавили широку публіку, і це невпинно спонукувало мій власний мозок замислюватися про речі, що лежать поза моєю персональною областю досліджень, а також про те, щоб донести результати цих міркувань до широкої громадськості. При

цьому розбудовувалися й мої погляди на деякі аспекти роботи нашого мозку; як ми стаємо людьми; як розвиваємося й старіємо; на якому тлі виникають хвороби мозку; що являють собою наші життя й смерть. За минулий час мої маленькі відповіді на ці великі питання про мозок прийняли форму, яку я втілив у цій книзі. Найчастіше мене просили, щоб я коротко виклав, як працює мозок. Зрозуміло, книга може освітити тільки деякі сторони цієї неосяжної теми. Тут описується, як наш мозок диференціюється на мозок хлопчика або дівчинки, що розігрується в мозку підлітка, як мозок забезпечує збереження індивідуума й усього виду, як ми старіємо, робимося недоумкуватими й умираємо, як розбудовувався мозок, як функціонує пам'ять і як формувалася моральна поведінка. Але ця книга розповідає й про те, як трапляються невдачі. Вона не тільки звертає увагу на порушення свідомості, шкоду для мозку при боксі й такі хвороби мозку, як наркозалежність, аутизм і шизофренія, але й на новійші досягнення, що стосуються видужання й відновлення мозку. На завершення розглядається зв'язок мозку й релігії, душі, духу й вільної волі.

Про окремі предмети можна читати незалежно одне від одного. У межах строго окреслених рамок для настільки багатьох різних тем не можна запропонувати глибокого наукового аналізу. Глави задумані як вихідні пункти для дальнійших дискусій про те, чому ми такі, які ми є, як розбудовувався наш мозок, як він функціонує й що в ньому мо-



же піти не так. Я сподіваюся, ця книга дасть відповіді широкій читацькій аудиторії на цілий ряд найбільш частих питань щодо нашого мозку й закладе основи більш широкої нейрокультури студентів і молодих дослідників мозку, спонукає їх виходити за межі своїх досліджень і вступати в діалог із широкою громадськістю. Це, зрозуміло, необхідно не тільки через значення досліджувань мозку для суспільства, але також і заради суспільної підтримки наших досліджень.

Рис. 1. Мозок, вигляд збоку. Ліворуч — передня частина мозку. Різні частини кори великих півкуль:

F — фронтальна область кори великих півкуль, лобова частка (планування, ініціатива, мова, моторика; тут перебуває головний руховий центр: див. мал. 21).

Р — парієтальний кортекс, тім'яна область великих півкуль, включає первинну сенсорну кору (див. мал. 21). У тім'яній частці відбувається інтеграція інформації від органів почуттів (візуальної, почуттєвої, навігація; функції цієї частини мозку: логічне мислення, усний рахунок; тут зберігається інформація про значення чисел і тілесна схема).

О — окципітальний кортекс, потилична частка (переробка споглядальної інформації).

Т — темпоральний кортекс, скронева область кори великих півкуль (пам'ять, слух, мова, див. мал. 21). А також: мозочок (С, автоматичні рухи й координація рухів) і стовбур

мозку (Н, регуляція подиху, серцебиття, температури й ритму сон-пильнування).



Каталог: authors
authors -> Товаришки оповідання І
authors -> Навчальний посібник для студентів сільськогосподарських вузів економічних спеціальностей львів видавництво «світ» 1995 ббк 65. 28я73 4-46
authors -> 1. Частина Інтелект у цілому. С. 5 Частина Мислення й вирішення проблем
authors -> І. О. Кочергін кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету Друкується за рішенням Науково-методичної ради Дніпропетров­ського історичного музею від 12 с
authors -> Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
authors -> Рецензенти Білик Б. І. доктор історичних наук, професор Бризгалов І. В
authors -> 1. психологія як наука І навчальна дисципліна
authors -> Інформації про ці події, яка міститься в доступних українських, радянських, польських, німецьких архівних документах. Вступ


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка