Відкрите суспільство та його вороги


II. Зауваження щодо книги Шварцшільда про Маркса



Скачати 12,46 Mb.
Сторінка58/58
Дата конвертації11.03.2019
Розмір12,46 Mb.
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58

II. Зауваження щодо книги Шварцшільда про Маркса


Додано в 1965 р.

Через кілька років після того, як я написав цю книжку, мені стала відома книжка Леопольда Шварцшільда про Маркса «Червоні пруссаки» (The Red Prussian. Transl. by Margaret Wing. London, 1948). Я не маю жодного сумніву, що Шварцшільд дивиться на Маркса без симпатії, навіть ворожо і що він часто малює його найпохмурішими фарбами. Та хоч ця книжка не завжди справедлива, вона містить у собі документальні свідчення, зокрема з листування Маркса і Енгельса, які показують, що Маркс був меншим гуманістом і меншим прихильником свободи, ніж він представлений у моїй книжці. Шварцшільд змальовує його як людину, яка бачила у «пролетаріаті» головним чином знаряддя для вдоволення особистих амбіцій. Хоча, можливо, що справа представлена жорсткіше, ніж того вимагають свідоцтва, слід визнати, що ті свідоцтва самі по собі нищівні.

Остаточний рукопис тому 1 першого видання цієї книжки було завершено в жовтні 1942 року, а рукопис тому 2 — в лютому 1943 року.

Карл Поппер


1Гобіно, Жозеф Артур, граф де (1816-1882) — французький письменник, драматург, філософ, дипломат. В «Есе про нерівність людських рас» (1853-1855) писав про зверхність нордичних народів над усіма іншими. (Прим. перекладача.)

2Тут розглядається назва діалогу «Держава», що а англійському перекладі відомий як «Республіка» (примітка перекл.).

3Відомий утопічний роман англійського письменника Олдоса Хакслі. (Прим. перекл.)

4До відрази (лат.). — Прим. перекл.

5Комічний персонаж. — Прим, перекл.

6Примітки, в яких використано матеріали, що були недоступні для мене під час написання рукопису першого видання цієї книжки (а також інші примітки, на яких я хотів наголосити, що їх додано після 1943 року), вміщено між зірочками, хоча і не всі доповнення помічено таким чином.

7Далі мова йде про англійський переклад Платонового твору (прим. перекладача).

8Лутократія — від англійського «Looter» — грабіжник (примітка перекладача).

9За мною йди і хто б не марнославив,

будь наче горда вежа кам'яна,

Що не схитне її ніякий повів.

(Данте. Божественна комедія, Чистилище, пісня V — 13. Переклад Є. Дроб'язка. — К.. Дніпро, 1968.)



10«А» в цьому додатку означає посилання на американські видання моєї книжки 1950 та 1956 років. «Е» — на англійські видання після 1952 року.

11Йдеться про переклад терміна на англійську. Левінсон і Поппер вживають відповідно слова «send away» та «expel and deport».

12Додано 1965 року. Те, що слово «douleia» (рабство, неволя) у фрагменті, який ми розглядаємо («Держава»; 563 d), має буквальне значення (крім метафоричного значення, яке йому правильно приписує професор Левінсон), підтверджує П. Шорі — видатний платонік і відвертий ворог демократії, якого професор Левінсон вважає знавцем платонівських текстів. (У багатьох випадках я можу погодитись із трактуванням Платона Шорі, оскільки він нечасто намагається гуманізувати та лібералізувати Платонові праці.) Щодо примітки, яку Шорі робить до слова «неволя» (douleia) у своєму перекладі «Держави», 563 d, він посилається па два паралельні фрагменти: «Горгій», 491 с та «Закони», 890 а. Ось який вигляд має перший в англійському перекладі В. Лемба: «For how can a man be happy if he he is a slave to anybody at all?» («Чи може людина бути щасливою, якщо вона є хоч чиїмсь рабом?»). У даному разі вислів «бути рабом» має, подібно до уривка з «Держави», не лише метафоричне значення «підкорятися», але водночас і буквальне. Справді, суть справи в тому, що ці два значення доповнюють одне одне. Уривок із «Законів», 890 а (продумана критика деяких софістів з Великого покоління) у перекладі Бері має такий вигляд: «These teachers [who corrupt young men] attract them towards the life... «according to nature» which consists in being master over the rest, in reality [aletheia], instead of being a slave to others, according to legal convention» («ті вчителі [що розбещують молодь] ваблять їх до життя, «згідного з природою», яке насправді полягає в тому, щоб володарювати над іншими, а не бути рабами інших відповідно до умовних законів».) Платон недвозначно натткає тут, серед інших, на тих софістів (ст. 70 Е-ст. 70 А, а також прим. 13 до розділу 5), котрі вчили, що люди не можуть бути рабами «за природою» чи «за правдою», а лише «за умовними законами» (узаконеною вигадкою). Таким чином, Шорі за допомогою цього посилання, принаймні побічно, пов'язує цей вирішальний фрагмент з «Держави» із класичною дискусією з приводу рабства у буквальному значенні слова).

13Це зовсім не поодинокий випадок, як видно з розділу 8 моєї книжки. Приміром, фрагмент, процитований у тексті до прим. 2 («Держава», 389 b), подає інший приклад, відмінний від уривка («Держава», 460 а), який має на гадці професор Левінсон. Є й інші фрагменти: див. «Держава», 415 d і надто «Тімей», 18 е, які доводять, що Платон вважав свої настанови до застосування брехні досить важливими, щоб включити їх до дуже короткого викладу змісту «Держави». (Див. також «Закони», 663 d до 664 b.)

14«...the offspring of the inferior, and any of those of the other sort who are born defective, they (rulers) will properly dispose of in secret, so that no one will know what has become to them. «That is the condition», he says, «of preserving the purity of the guardian's breed».

15Я глибоко завдячую доктору Вільяму В. Бартлі за його гостру критику, яка не тільки допомогла мені поліпшити розділ 24 цієї книжки (зокрема ст. 306-307 тому 2), а й примусила внести важливі зміни в це «Доповнення».

16Див., скажімо, «On the Sources of Knowledge and of Ignorance», що тепер увійшла як «Вступ» до моєї книжки «Conjectures and Refutations» і особливо розділ 10 тієї книжки, а також, звичайно, мою книжку «The Logic of Scientific Discovery» (London, Hutchinson, 1959).

17Щодо опису і критики авторитарних (або нефоллібілістських) теорій пізнання див., зокрема, розділи V, VI і X та наст. «Вступу» до моєї книжки «Conjectures and Refutations».

18Див. W.V. Quine. Word and Object. 1959, p. 23.

19Зрадництво писарів (фр.) — прим. перекладача.

20Див. мій «Вступ» і «Передмову до другого видання».

Каталог: authors
authors -> Товаришки оповідання І
authors -> Навчальний посібник для студентів сільськогосподарських вузів економічних спеціальностей львів видавництво «світ» 1995 ббк 65. 28я73 4-46
authors -> 1. Частина Інтелект у цілому. С. 5 Частина Мислення й вирішення проблем
authors -> І. О. Кочергін кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету Друкується за рішенням Науково-методичної ради Дніпропетров­ського історичного музею від 12 с
authors -> Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
authors -> Рецензенти Білик Б. І. доктор історичних наук, професор Бризгалов І. В
authors -> 1. психологія як наука І навчальна дисципліна
authors -> Від матки до альцгеймера


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка