Використання ділових ігор на уроках економіки як шлях до підвищення рівня учнів



Сторінка1/16
Дата конвертації07.11.2018
Розмір6,88 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16



Рокитнянський районний ліцей

Рокитнянської районної ради

Київської області


Використання ділових ігор на уроках економіки як шлях до підвищення рівня учнів

Автор


Костина Ю.І

Вчитель економіки

Рокитнянського районного ліцею

2013р.
ЗМІСТ





Вступ ………………………………………………………………………..

3

Розділ 1. Застосування ділових ігор на уроках економіки

4

Висновки …………………………………………………………………

7

Додатки ……………………………………………………………………..

Додаток 1 …………………………………………………………………..

Додаток 2 ……………………………………………………………………

Додаток 3 …………………………………………………………………...

Додаток 4 ……………………………………………………………………

Додаток 5 …………………………………………………………………...

Додаток 6 ……………………………………………………………………

Додаток 7 ........................................................................................................

Додаток 8 …………………………………………………………………...

Додаток 9 ……………………………………………………………………

Додаток 10 ......................................................................................................


8

9

18

26

35

41

51

61

69

75

82

Вступ
В даний час в сучасній школі ми спостерігаємо, що традиційні форми і методи навчання не задовольняють цілям, поставленим перед освітою. І як наслідок цього, в старшій школі активно йде розробка різних варіантів змісту освіти, з'являються нові педагогічні технології.

Юлія Іванівна, вчитель економіки Рокитнянсько районного ліцею, не залишається осторонь, адже, вважає, що застосування інноваційних технологій, зокрема ділових ігор, дозволяє реалізувати диференційований підхід до учнів з різним рівнем готовності до навчання.

Однією з форм удосконалювання економічних теоретичних і практичних знань і навичок є проведення економічних тижнів. Мета яких, через інтерактивні форми роботи, ділові ігри змоделювати визначені управлінські, економічні, психологічні, педагогічні ситуації і сформувати вміння аналізувати їх і приймати оптимальні рішення.

Вчитель вважає, що гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Задовольняючи учнівську допитливість, залучити їх до активного пізнання оточуючого світу, оволодіти способами пізнання зв’язків між предметами та явищами допоможе гра. З 2010 року Юлія Іванівна почала опрацювувати матеріали щодо використання ділових ігор на уроках економіки для підвищення рівня знань учнів.

Метод застосування ігор на уроках сьогодні виходить на одне з перших місць у теорії та практиці економічної освітньої діяльності.

Вчитель Рокитнянсько районного ліцею не залишається осторонь, адже, як стверджував А. С. Макаренко: «Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…»


Розділ 1. Застосування ділових ігор на уроках економіки

Ігри, на думку вчителя, можна поділити на предметні та сюжетні. Предметні призначені для пізнання повних явищ і закономірностей, крім тих, які містять зв’язки та стосунки між людьми.

Сюжетність ігри характеризується тим, що охоплюють закономірності людської діяльності й спілкування.

Рольові відношення між учасниками гри є основними параметрами, що визначають характер емоцій. Залежно від конкретної дидактичної мети нестандартного уроку, індивідуальних вікових і психологічних особливостей дітей, сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем, групою або з цілим класом.

Дидактичні та ділові ігри, вважає Юлія Іванівна, бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Адже, сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.

У ліцеї ділові ігри можуть проводитися як на уроках, так і в позакласних заходах. У нових економічних умовах найбільш актуальною є проблема активізації навчального процесу, пошук таких форм навчання, які б сприяли не тільки більш якісній підготовці учнів, міцному закріпленню знань, а й активізували б їхню розумову діяльність, формували практичні навички, прищеплювали необхідні ділові якості. (Додаток 1-9 )

Вчитель вважає, що основна перевага таких ігор полягає в їхньому комплексному характері. Ці ігри можна назвати фінансово-економічними. Фінансовий бік гри передбачає необхідність отримати максимальні прибутки від своєї діяльності, а економічний - організацію виробничої діяльності в значному обсязі і різноманітних формах.

Такі ігри сприяють формуванню загальної економічної культури учнів, стимулюють творчий підхід до справи, виховують у гравців якості «ділової людини», заповзятливість, відповідальність, здатність до самостійного вибору сфери діяльності. Крім того,говорить Юлія Іванівна: «Гра - це спосіб надання реальної допомоги учням у практичному освоєнні сучасних форм організації трудової діяльності, економічних відносин».

Традиційним стало проведення економічного тижня в ліцеї. В плані його проведення – найрізноманітніші форми роботи з питань економічного навчання та виховання школярів, вдосконалення педагогічного досвіду з питань економізації навчально-виховного процесу.

Формування економічно грамотної людини не може відбуватися лише за рахунок уроків економіки. З уроків математики учні отримують базові математичні знання, вчаться логічному мисленню. На уроках економічної географії вони вчаться використовувати економічні поняття і закони у конкретних ситуаціях. В історичних і літературних творах відображено багаторічний досвід підприємництва, фінансової і господарської діяльності людства, який можна використати на уроках економіки. Тому в програмі тижня не останнє місце займає проведення відкритих уроків з різних предметів, де використовуються можливості економічного навчання та виховання, проведення інтегрованих уроків.

Під час проведення тижня економіки в кожному класі проходять позакласні заходи відповідної тематики, відкриті уроки з основ економіки, заняття курсів. (Додаток 10 )

Традиційними стали і конкурси стінної учнівської преси на економічну тематику.

Ділові інтерактивні ігри в практиці вчителя економіки застосовуються з 2010 року і досвід підтвердив, що їх використання дає змогу наблизити учнів до реальних життєвих ситуацій, отримати не лише пізнавальний ефект, а й емоційне задоволення від процесу.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має уважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.

Основними заходами економічного тижня є проведення ділових інтерактивних ігор, що моделюють особливості ринкової економіки.

Перевагою таких ігор є те, що в них можна задіяти практично всіх учнів класу, школи, що дозволило їм виявити свої здібності до організаторської і підприємницької діяльності.

Але поряд з позитивними якостями ділові ігри, на думку вчителя економіки, мають ряд недоліків і обмежень, які необхідно враховувати при проведенні гри та оцінюванні її результатів. Учень не може приділити праці стільки часу, скільки необхідно, він змушений пристосовуватись до ритму гри. Учень надто збуджується, часто виходить на межу емоційної витривалості.

Під час проведення тижня, Юлія Іванівна, надає перевагу таким іграм як: брейн – ринги, ділові ігри «Ключ у пустелі», «Ринок Яблук», «Споживач у світі економіки», «Купівля будинку» та ін. (Додаток 10 )

Діти завжди радісно і результативно проводять такі ігри як на уроках економіки так і в позаурочний час.

Вагомий внесок у вивченні вчителем даної проблематики, має діяльність ліцейного клубу підприємницької діяльності. Майже всі заняття клубу проходять в ігровій формі, адже метою діяльності є здобуття саме практичних навичок і вмінь.


Висновки
Використання ділових ігор у роботі вчителя економіки ліцею дозволяє комплексно вирішувати проблеми навчання та виховання з огляду на нагальну потребу економічного суспільства.

Ігрові технології, з якими працює вчитель допомагають здійсненню комплексного підходу до справи навчання та виховання, сприяють засвоєнню загальних умінь і навичок, розвитку системи розумових дій, системи естетично-моральних якостей, системи дійово-практичної сфери і самокеруючих механізмів.

У досвіді вчителя широко використовуються ділові ігри для розв'язання комплексних задач засвоєння нового, закріплення матеріалів, розвитку творчих здібностей, формування загально-навчальних умінь. робота з обдарованими та здібними учнями.

Роки використання та постійного вдосконалення системи ділових ігор переконують в її дієвості, великих потенційних можливостях.



Робота за проектною технологією дозволяє оперативно реагувати на зміни, які відбуваються в нашому житті та коригувати педагогічні дії в ході процесу навчання та виховання, і таким чином позбавляти цей процес формалізму та бюрократизму, наповнивши його новим змістом. Разом з тим застосування проектної технології протягом стількох років сприяє укоріненню плідних традицій, без яких не може обійтися жодна соціальна спільнота, жоден конструктивно налаштований колектив.

ДОДАТКИ

Додаток №1
Тема: Основні складники процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом

Мета:

Навчальна:

  • повторити поняття підриємництво, функції підприємництва, виробництво, складові виробництва, персонал, грошові потоки;

  • ввести поняття управління, менеджмент, виробниче підприємство, планування, стратегічне і поточне управління, координація, контроль, маркетинг, інвестиції;

  • формувати знання про процес управління, навички виявляти звязок між складовими управління, будувати схему управління.

Розвивальна:

  • формувати розумові вміння виділяти головне, істотне у викладеному матеріалі, порівнювати подібні поняття, виявляти аналогії, встановлювати закономірностів логічних залежнотях, самостійно робити висновки;

  • формувати логічні вміння освоювати логічну структуру змісту і вміння викладати думки; розбиратися в структурі визначення понять;

  • формувати вміння творчої діяльності учнів самостійно застосовувати знання до вирішення практичних завдань.

Виховна:

  • формувати сумлінне ставлення до праці, культуру і дисципліну праці, підтримувати ініціативу, партнерство і творчість і співпраці.

Обладнання та матеріали: ПК, проектор, презентація

Програмне забезпечення: Windows XP, Microsoft Power Point

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Структура уроку:


Організаційний момент

1-2 хв

Актуалізація опорних знань

5-6 хв

Оголошення теми та мети уроку

1хв

Проведення мотивації діяльності

2хв

Засвоєння нових знань

15хв

Формування вмінь та навичок

10хв

Повідомлення та інструктаж домашнього завдання

1хв

Проведення підсумків та проведення оцінювання роботи учнів на уроці

5хв


Комплекс використаних методів: пояснювально-ілюстративний, методи аналізу та синтезу, аналогії, частково-пошуковий метод, застосування інтерактивних технологій (робота в групі, дискусія, релаксація).

Перебіг уроку


  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань

Вступне слово вчителя: Доброго дня шановні учні. Я щиро вас вітаю на уроці економіки. І сьогодні урок хочу розпочати з такої гри. Побажаю нам плідної роботи та отримання задоволення від нашої спільної роботи. Розпочинаємо.

Вчитель викликає кількох учнів і дає їм завдання на листочку: «В момент, коли я підніму руку розпочинайте співати пісню».

Зрозуміло, що при сигналі кожен з викликаних учнів почне наспівувати пісню, яку найбільш полюбляє. Це будуть різні пісні, концертний номер буде надзвичайно далекий від виступу хору, нагадуватиме хаос.



Обговорення: Чому в нас не вийшло злагодженого номеру?

Очікувана відповідь:

Не було людини, яка б організувала виступ, вказала яку пісню варто співати, наспівала б мелодію даної пісні.

Справді, для кожної групи необхідне керівництво. Вид діяльності, який перетворює неорганізовану зграю в ефективну, цілеспрямовану й ефективну групу називається управлінням.

Прошу подумайте і скажіть (бесіда):



    1. Що ви розумієте під поняттям «управління»?

Очікувана відповідь:

Управління – це діяльність керівних органів, спрямованих на досягнення мети, шляхом виконання певних функцій.



    1. Наведіть приклади процесу управління.

Очікувана відповідь:

Керівництво персоналом, контроль відвідування, бухгалтерські звітності, аудиторські перевірки, надання премій або заохочень передовим працівникам, періодичний аналіз ринку та ін.



    1. Які ви знаєте методи управління?

Очікувана відповідь:

Методи «батога і пряника», психології та мотивації.




  1. Оголошення теми та мети уроку


Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Під час вивчення цієї теми ми вивчатимемо, що таке процес управління, його особливості функціонування та складові.

Тема сьогоднішнього уроку «Основні складники процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом».

Основним завданням уроку є ознайомлення з поняттями менеджменту, історією зародження та його частинами, навчитись аналізувати ти систематизувати дані з управління виробництвом.


  1. Проведення мотивації діяльності

Процеси, що протікають на підприємстві, вимагають спеціального управління. Цс забезпечує впорядкованість діяльності всіх елементів підприємства та досягнення заплаповапих результатів.



Складність і важливість роботи менеджера полягає в необхідності врахування багатьох факторів і прийняття такого рішення, яке забезпечило б максимальний ефект за оптимальних витрат. На дошці ви бачите магічний трикутник менеджменту.

Які складові, відповідно до цієї схеми, має узгоджувати менеджер, приймаючи рішення? Що відбувається, коли переважає якась одна складова?
Якість


Витрати Строки

  1. Засвоєння нових знань




    1. Поняття «управління»

Ще Анрі Файоль запропонував представляти управлінську (адміністративну) діяльність такою, що складається з наступних спеціалізованих управлінських робіт, які називають функціями управління (адміністрування). До них Анрі Файоль відніс: передбачення, планування, організацію, розпорядження, координація і контроль.

Так щож таке управління?
Запишіть до зошита

Управління - це цілеспрямований вилив керівної підсистеми (суб'єкт управління) на керовану (об'єкт управління). Як керівна виступає підсистема менеджменту підприємства.
Управління підприємством - процес планування, організації, мотивації, контролю й регулювання дій персоналу, постановки стратегічних цілей і тактичних завдань підприємства, ухвалення управлінських рішень і забезпечення їх виконання.

Керованою підсистемою можуть бути виробництво, трудові ресурси, збутова діяльність, фінанси тощо. Взаємодіють ці підсистеми між собою на ґрунті прямого та зворотного інформаційних зв'язків.

Подумайте, яка інформація рухається в прямому напрямку, а яка - у зворотному.

Очікувана відповідь:

Керівна інформація – прямий зв'язок;

Повідомлювана інформація - зворотній зв'язок
Запишіть схему до зошита

Канал прямого зв'язку


Керівна інформація


Система управління Об'єкт управління


Повідомлювана інформація


Канал зворотного зв'язку

2. Історичний розвиток процесу управління
Наука управління має тривалу історію розвитку і розпочала своє народження ще з 1885 року (Ф. Тейлор)

З чим, на вашу думку, пов'язане виникнення концепції про відкритість підприємства як системи? Чому наразі є актуальним ситуаційний підхід до управління?



Очікувана відповідь:
Виникнення концепції про відкритість підприємства як системи пов'язане з необхідністю вдалого функціонування виробництва та економіки в цілому, а також з необхідністю можливості контролю будь якої сфери виробництва.

Наразі є актуальним ситуаційний підхід до управління тому, що від базується на психологічному підході, який чітко виявляє всі переваги та недоліки роботи.


Релаксація. Чи знаєте Ви, що:

Роберт Оуен - провісник раннього менеджменту

Роберт Оуен (1771-1856) був успішним фабрикантом, виробником текстилю. На початку XIX століття його фабрика була великим підприємством у шотландському місті Нью-Ланарку. Колишній її власник збанкрутував, і Р. Оуен найперше спробував було найняти нових працівників, щоб швидко забезпечити фабрику робочою силою. Однак на початку Промислової революції кандидати у наймані робітники мали або невеликий досвід роботи, або взагалі його не мали. Фабрикант виявив, що робітники були здебільшого безініціативними, некмітливими і нечесними.

Р. Оуен започаткував нову практику управління. Вона передбачала щоденний чи щотижневий облік запасів сировини, незавершеного виробництва та готової продукції. Крім того, фабрикант ввів систему контролю за працею найманих робітників. За підсумками дня на робочих місцях для загального огляду установлювалися знаки відповідної оцінки праці працівників - дерев'яні дощечки різних кольорів. Чорний визначав погану роботу. Виставляли й вели облік «оцінок» майстри і контролери.

Р. Оуен був фанатичним поборником дисципліни і прагнув протидіяти беззаконню, що зароджувалося, однак його робітники поставилися до нововведень без ентузіазму.

Р. Оуен активно керував зовнішніми зв'язками свого підприємства. Він увійшов до складу ділової еліти Глазго, брав участь у соціальному й політичному житті міста. Фабрикант використовував свої зв'язки у верхніх ешелонах влади І для підготовки документів про реформи в економічній системі. Він критично оцінював вплив індустріалізації на становище робітничого класу, вважаючи, що придбання корисних навичок допомогло б вихідцям з робочих родин подолати убогість. Оуен організував при фабриці дитячі садки для дітей робітників старше одного року, щоб дати змогу працювати обом батькам, пропагував необхідність освіти.

Метою теоретичних і практичних експериментів Р. Оуена було виявлення нових способів організації економічної системи заради підвищення заробітної плати робітників і гарантування їм зайнятості навіть під час криз перевиробництва.


  1. Основні складники процесу управління

Сучасна наука про управління - менеджмент - має складну структуру. Ознайомимось детальніше з головними сферами управління на підприємстві.



Управління виробництвом - це регулювання процесу виробництва з метою підвищення його ефективності, зростання продуктивності праці, поліпшення якості продукції.

Цілі управління виробництвом можуть визначатися так:



    • удосконалення характеристик продукції;

    • скорочення всіх видів витрат на виробництво продукції;

    • підвищення якісних і споживчих характеристик за зниження цін на продукцію, що виробляється;

    • зниження витрат у всіх ланках виробничо-збутового циклу за постійного впровадження в серійне виробництво нових виробів, розширення номенклатури продукції, що виробляється, і зміни її асортименту.

Управління персоналом - це стратегічне й оперативне управління діяльністю персоналу підприємства, що спрямоване на підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Управління персоналом є однією з найважливіших складових. Згадаймо слова Сталіна: «Кадри вирішують усе». Як ви їх розумієте?

Головні завдання управління персоналом:

  • формування системи управління персоналом;

  • планування кадрової роботи;

  • проведення маркетингу персопалу;

  • пошук, залучення та відбір персоналу;

  • найм, навчання, звільнення кадрів;

  • аналіз діяльності персоналу;

  • управління оплатою праці;

  • забезпечення мотивації;

  • навчання й розвиток персоналу;

  • сприяння розвитку соціально-трудових відносин у колективі.

Управління фінансами - це управління фінансово-господарською сферою діяльності підприємства. Управління фінансами передбачає:

  • розроблення й утілення в життя фінансової політики підприємства;

  • інформаційне забезпечення на базі фінансової звітності;

  • оцінювання і формування інвестиційних проектів, витрат на капітал, фінансове планування і контроль;

  • організацію структури управління фінансово-господарською діяльністю підприємства

Управління фінансами дозволяє оцінити ризик і вигідність вкладення коштів, ефективність роботи фірми, швидкість оборотності капіталу та його продуктивність.

Управління збутом передбачає управління всіма аспектами збутової діяльності підприємства з метою підвищення її ефективності. Управлінська підсистема в цьому випадку визначає обсяг збуту, коло контрагентів, ринки збуту, стратегію збуту, особливості побудови збутової мережі, рекламу.

Управління інвестиціями включає:

- постійне вдосконалення організації виробництва і праці на базі пошуку, відбору, розробки і впровадження інноваційних пропозицій;

- формування банку інноваційних ідей і варіантів їх рішення;

- організацію процесу виявлення проблем розвитку і їх рішення;

- формування на підприємстві клімату новаторства, пошуку нових ідей.

Управління маркетингом є однією з найважливіших підсистем управління підприємством. Від неї залежить, з одного боку, правильність визначення того, яку продукцію виробляти в якій кількості й в який термін, а з іншого - ефективність постачання підприємства факторами виробництва за цінами, що не сприяють зростанню витрат виробництва, формування ринку збуту продукції в необхідному обсязі та за цінами, які забезпечують отримання прибутку.
Вправа «Сито» (Додаток А)

Мета: перевірка розуміння і корекція засвоєного матеріалу.

Учні по черзі розподіляють приклади в залежності до складових управління.


Запишіть до зошита


Сучасна наука про управління - менеджмент - має складну структуру

Управління виробництвом - це регулювання процесу виробництва з метою підвищення його ефективності, зростання продуктивності праці, поліпшення якості продукції.

Управління персоналом - це стратегічне й оперативне управління діяльністю персоналу підприємства, що спрямоване на підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Управління фінансами- це управління фінансово-господарською сферою діяльності підприємства.

Управління збутом передбачає управління всіма аспектами збутової діяльності підприємства з метою підвищення її ефективності.

Управління інвестиціями включає:

- постійне вдосконалення організації виробництва і праці на базі пошуку, відбору, розробки і впровадження інноваційних пропозицій;

- формування банку інноваційних ідей і варіантів їх рішення;

- організацію процесу виявлення проблем розвитку і їх рішення;

- формування на підприємстві клімату новаторства, пошуку нових ідей.

Управління маркетингом є однією з найважливіших підсистем управління підприємством. Від неї залежить, з одного боку, правильність визначення того, яку продукцію виробляти в якій кількості й в який термін, а з іншого - ефективність постачання підприємства факторами виробництва за цінами, що не сприяють зростанню витрат виробництва, формування ринку збуту продукції в необхідному обсязі та за цінами, які забезпечують отримання прибутку.




  1. Формування вмінь та навичок

1. Виділіть перелік властивостей, якими повинен володіти сучасний керівник (робота в групі)

Очікуваний результат:

  • Компетентність в обраній сфері бізнесу;

  • Здібність ефективно діяти в умовах ринку, детально знати менеджмент, маркетинг, вміти забезпечувати в будь-яких ринкових ситуаціях оптимальні господарчі результати;

  • Здібність організовувати, координувати, направляти і контролювати діяльність підлеглих;

  • Високі моральні якості: чесність, правдивість, скромність, високі вимоги до себе та інших, почуття обов’язку і відповідальності;

  • Поєднання слова і діла, оперативність і гнучкість в роботі, вміння самостійно приймати рішення, добиватися їх виконання;

  • Глибокі знання психології людини, вміння формувати творчий колектив;

  • Прагнення до раціонального поділу роботи, об’єктивна оцінка результатів діяльності як своєї, так і підлеглих;

  • Вміння стратегічно мислити, прогнозувати розвиток ситуацій;

  • Справедливі взаємовідносини з робітниками, вміння завоювати їх довіру;

  • Постійне оновлення знань, турбота про потреби свого колективу.


2. Тести:
1. В чому полягає суть управління?

а) управління – це особливий вид діяльності, що перетворює малоефективну працю у високоефективну;

б) управління – це група людей, яка керує діяльністю підприємства;

в)управління – це процес планування організації, мотивації та контролю, спрямованого на досягнення мети організації;

г) управління – це особливий вид діяльності, який спрямований на отримання прибутку.

2. Що є об’єктом управління?

а) технологія;

б) люди;

в) виробництво;

г) збут.

3. Менеджери це:

а) всі господарські працівники;

б) інженерно-технічні робітники;

в) керівники, які знають основи сучасного управління, володіють його методами і засобами;

г) безпосередні виробники матеріальних благ.

4. Особі менеджера найбільш відповідають такі риси:

а) консерватизм;

б) новаторство;

в) поміркованість;

г) інертність.

5. Для ефективної праці робітників менеджер не повинен впливати на їх:

а) смаки і вподобання;

б) організацію праці;

в) потреби;

г) зарплату.

6. Продуктом праці менеджера є:

а) товари і матеріальні послуги;

б) управлінські рішення;

в) наукові рішення;

г) нематеріальні послуги.

7. Фундаментом школи „людських відносин” є ідея про те, що:

а) для ефективного управління людьми необхідно розширювати спілкування між виконавцями і керівниками;

б) продуктивність праці залежить від моральних та матеріальних стимулів;

в) працю виконавців необхідно науково проектувати, нормувати та стандартизувати;



г) головну увагу слід приділяти вирішенню соціальних проблем всіх працівників.
Пояснити схему:





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка