Використання інфрмаційно комунікаційних



Скачати 115.63 Kb.
Дата конвертації15.11.2017
Розмір115.63 Kb.
Петро Дмитрович Миколюк

учитель художньої культури

Розсішської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Христинівської районної ради

Черкаської області

Використання

інфрмаційно - комунікаційних

технологій на уроках

художньої культури

Головним завданням вивчення предмета художньої культури є формування духовного світу школяра, його моральність, естетичну вихованість – силою впливу різних мистецтв.

Мета вивчення художньої культури, як зазначено у програмі, полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій, вихованні потреб у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні у процесі опанування цінностями української та зарубіжної культури.

Вчитель художньої культури, особливо якщо він працює у сільській школі, стикається з рядом труднощів.

В сільській місцевості відсутні музеї, а в бібліотеці обмежена кількість книг, зокрема художньо-естетичного спрямування.

Тому переді мною постала проблема, як розробити систему методів і форм організації навчальної діяльності на уроках художньої культури для учнів 9 – 11 класів сільської школи, щоб зацікавити їх, формувати в них уміння самостійно оволодіти знаннями, розвинути навички пошуку, збору і обробки інформації.

Так як у більшості учнів старших класів є комп’ютери, це дає можливість отримувати інформацію в мережі Інтернет.

ІКТ поєднують у собі багато компонентів необхідних для успішного навчання школярів.

Використання комп’ютера допомагає вирішити дефіцит наочного приладдя, а також використання відео, анімації, фрагментів музичних творів класиків, переглянути картини відомих художників .

У своїй роботі я рідко використовую готові мультимедійні уроки. Найчастіше я моделюю власний комп’ютерний урок, спираючись на контингент учнів, їх знання та інтереси.

Так як поряд із художньою культурою я викладаю музичне мистецтво, тому з метою збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, я використовую слухання класичної музики.

Ось як пояснює письменник Е.Межелайтіс своє розуміння «кольорової музики», підпорядкованої виразним засобам у літературі «… Створити образ світу. Звуками? Звуками! Але звуки зволожуються і перетворюються на фарби. Звучить блакитна музика неба, зелена музика лісу, бурштинова музика моря, срібна музика зірок… Що ж тут створюється? Та це ж колірна мелодія! Піано зазвучав синій, форте – зметнувся зелений. Фарби здобули звучання… Їх голоси сплітаються, зливаються в єдиному хорі, одному оркестрі. Немов скрипкові струни, заспівали щогли дерев, гострі піки гір, плавні лінії хмар.

Струнами арфи задзвеніла небесна блакить. Що це? Це звучить живопис».

Використовую завдання, спрямовані на розвиток здатності учнів розуміти зв’язки між різними видами мистецтва, поліхудожнє виховання особистості:

«Проведіть паралель між музичними творами і творами образотворчого мистецтва …»;

художньо-практичні завдання - «Зробити начерки шрифтів…», «Стилізуйте…», «Намалюйте…», «Створіть проект…», «Уявіть себе режисером/композитором…і створіть…»;

завдання для самостійної пошукової діяльності «Дослідіть..», «Віднайдіть…»;

ігрові завдання – кросворди, плутанки літер, головоломки ;

діагностичні завдання для виявлення рівня орієнтування учнів у навчальному матеріалі, вивченому протягом теми, розділу.

Знаючи інтереси та рівень знань учнів, адже музичне мистецтво з першого по восьмий клас, а художня культура в 9 – 11 класах, я урізноманітнюю матеріал.

Пропоную учням охарактеризувати прослуханий твір, висловити власне ставлення до твору.

Музика – це пряма мова душі, що проникає в серце учнів, пробуджує благородні почуття, спонукає до рішучих дій в ім’я високих ідеалів гуманізму.

Так на уроці «Художньої культури» у 9 класі під час вивчення теми «Художні напрями і стилі» використовую слухання «Оди радості» Л.Бетховена та перегляд картин живописця Нікола Пуссена «Пейзаж з Поліфелем», «Пори року». Це дає можливість порівняти живописні і музичні твори, що належать до епохи класицизму.

Важливу роль грає звукова ілюстрація. Малюнок або фотографія історичного діяча може супроводжуватися його записаною мовою.

Мультимедійна презентація під час проведення уроку у 9 класі №27 «Художня культура і середовище» дає можливість здійснювати віртуальну екскурсію провідними художніми музеями світу (Лувр, Прадо, Дрезденська галерея, Ермітаж).

Під час проведення уроків я використовую фрагменти відеофільмів.

Саме фільм, а точніше невеликий його фрагмент зацікавлює учнів, сприяє візуалізації навчального процесу, представленню анімаційних результатів.

Відеофільм використовую короткий за часом, при цьому стараюсь забезпечити зворотній зв’язок з учнями. Наприклад, під час проведення уроку № 28 «Художня культура і середовище», це дає можливість проаналізувати мистецькі передачі радіо і телебачення.

А під час уроку художньої культури №30 у 9 класі на тему «Поліхудожній образ світу» порівняти національні «художні образи світу» на прикладах міст-музеїв (Париж, Рим, Петербург, Львів, Барселона, Самарканд тощо.)

У режимі мультимедійного супроводу я маю можливість бачити реакцію учнів, реагувати на ситуацію в класі, що змінюється.

У своїй роботі стараюсь не «натаскувати» учнів знаннями, вчу їх творчо підходити до засвоєння знань. Спонукаю до створення власних презентацій.

Тільки за наявності високої мотивації всіх учасників навчального процесу можливий позитивний результат мультимедійного уроку.

Застосування презентації під час проведення уроків художньої культури дає мені використати такі можливості:


  • за допомогою засобів анімації перевірити, закріпити знання учнів (після того як відповів учень, з'являється правильну відповідь);

  • ілюстративний матеріал подати у певній послідовності і сконцентрувати увагу учня;

  • репродукції показати крупним планом;

  • повторити великий обсяг матеріалу в певний проміжок часу;

  • підвищити ефективність уроку;

  • проявити творчість, індивідуальність;

  • уникнути формального підходу до проведення уроків.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення уроків художньої культури дає мені:

  • економію часу на уроці;

  • глибину занурення в матеріал;

  • підвищену мотивацію навчання;

  • інтегративний підхід в навчанні;

  • можливість одночасного використання аудіо-, відео-, мультимедіа-матеріалів;

  • можливість формування комунікативної компетенції учнів, тому що учні стають активними учасниками уроку не тільки на етапі його проведення, а й при підготовці, на етапі формування структури уроку;

  • залучення різних видів діяльності, розрахованих на активну позицію учнів, що одержали достатній рівень знань з предмета, щоб самостійно мислити, сперечатися, міркувати, що навчилися вчитися, самостійно добувати необхідну інформацію.

Одним із видів оцінювання знань учнів є тести. Тестові завдання дозволяють діагностувати рівень засвоєння знань і ступінь їх усвідомленості. Крім цього тести сприяють накопиченню нової інформації, формують інтелектуальні вміння та систематизують знання. Тут учням пропонується кілька, зазвичай 2-3, варіанти відповідей на питання, з яких треба вибрати правильний. Ця форма контролю теж має свої переваги, невипадково це одна з найбільш поширених форм контролю у всій системі освіти. Учні не втрачають часу на формулювання відповідей та їх запис, що дозволяє охопити більшу кількість матеріалу за той же час.

Однак слід зазначити, що тестові завдання дають можливість перевірити обмежену область знань і вмінь учнів, залишаючи осторонь практичну діяльність. За результатами виконання тестів вчитель не може перевірити вміння учнів застосовувати отримані знання, наприклад, при аналізі твору мистецтва.



Тестові завдання (11 клас урок №4 «Видатні живописці Іспанії»)

1. Сальвадор Далі народився:

а) 6 квітня 1903 року;

б) 5 лютого 1905 року;

в) 11 травня 1904 року.

2. С. Далі — один із-поміж найвидатніших:

а) академістів;

б) сюрреалістів;

в) примітивістів.

3. У картині С. Далі «Молода дівчина» (1923) по­мітно вплив:



а) кубізму;

б) реалізму;

в) символізму.

4. Між 1936 і 1937 роками Сальвадор пише одну з найвідоміших картин:



а) «Мед солодший від крові»;

б) «Молоді дівчата»;

в) «Метаморфози Нарциса».

Аналізування картини С. Далі (на вибір)

План

  1. Опис твору.

  2. Що зображено?

  3. Жанр, тема, сюжет.

  4. Композиційна схема.

  1. Простір (перспектива, площина і глибина, точ­ка зору, просторові плани, дистанція між гля­дачем і твором, лінія горизонту, місце глядача в просторі картини або поза ним, ракурси).

  2. Світлотінь, об'єм (об'єм і площина, лінія, си­лует, роль світлотіньових контрастів у форму­ванні емоційної виразності мальовничого об­разу).

  3. Колір, колорит (тональний, локальний, теп­лий, холодний колорит, тон).

Також під час вивчення нової теми, закріплення вивченого матеріалу, підбиття підсумків та оцінювання використовую різні ігри та методи:

(10 клас урок №2 «Музична культура»)

Гра «Асоціації»

Учитель називає будь-яке слово за темою уроку, а учні пояснюють його, установлюючи зв'язок а пев­ним різновидом календарно-обрядових чи родинно обрядових пісень. Наприклад: вогонь — купальські пісні; водяники — русальні пісні; обжинковий ві­нок — Жниварські пісні; жайворонки — веснянки, зустріч весни тощо.



Метод «Закінчи речення»

  • Основу духовної культури будь-якого народу становить... (усна народно творчість).

  • Народні пісні, хороводи, ігри, що виконували відповідно до певної пори року, називають... (календарно-обрядовими піснями).

  • Календарно-обрядові пісні поділяють на такі цикли... (весняний, літній, осінній, зимовий).

  • До весняного циклу пісень належать... (веснян­ки та гаївки).

  • До літнього циклу належать... (русальні й ку­пальські пісні).

  • Жниварські пісні належать до... (осіннього циклу).

  • До зимового циклу обрядів і пісень належать... (колядки та щедрівки).

  • Зустріч весни починали святом... (Масляної).

  • Багато ігор-хороводів відтворювали сільсько­господарські роботи, наприклад... («Мак», «Про­со», «Огірочки»).

  • Фантастичні образи мавок, водяників і польо­вих русалок зустрічаємо в літературних творах, наприклад... (у поемах «Утоплена», «Тополя» Т. Шевченка; у драмі-феєрїї «Лісова пісня» Лесі Укра­їнки).

  • Найхарактернішою особливістю музичної фор­ми стародавніх пісень зимового циклу є... (по­вторюваність).

  • Плавний ритм, неквапливий рух мелодій, ве­личальні інтонації характерні для... (жнивар­ських пісень).

  • Весільні пісні поділяють на... (дошлюбні та післяшлюбні).

  • Колискові виконували в сім'ї важливу функ­цію —... (заколисували дитину).

  • Приклад плачів і голосінь у літературному творі — це... («Плач Ярославни» у «Слові о полку Ігоревім»)

Під час підбиття підсумків уроку проводиться бесіда на закріплення нових знань.

(Наприклад: 9 клас урок №11 «Театральні професії»)

  1. Які творчі театральні професії є провідними?

  2. Яку роль відіграє в постановці драматургія?

  3. Які завдання покладаються на театрального режисера?

  4. Чим керується театральний художник, створюючи цілісний художній образ спектаклю?

  5. Від чого залежить успіх театрального дійства?

Домашні завдання для учнів використовую як практичні так і теоретичні, дослід­ницькі, творчі, інформаційні, рольові (ігрові), практико-орієнтовані. Вони можуть бути індивідуальні, парні або групові.

Практичні роботи:

  • Написання твору-есе;

  • Створення малих скульптурних форм із пластиліну;

  • Складання кросворду;

  • Замальовки архітектурних споруд;

  • Створення сторінки для альбомів із тем які вивчаються («Український костюм», «Театри світу» тощо.)

  • Створення колажів;

  • Створення власних презентацій («Фото регіональних музеїв», «Пісні народів світу», «Репродукції людей різних епох», «Портрети видатних акторів світового кіно» тощо.)

Теоретичні роботи:

  • Реферати;

  • Доповіді;

  • Повідомлення;

  • Презентації («Оперна творчість М.Лисенка», «Танці народів світу», «Видатні режисери світового кіно» тощо.)

Безумовно, не кожна дитина стане художником, скульптором, живописцем, архітектором, та незаперечно те, що знання, вміння і навички, набуті в підлітковому і юнацькому віці стануть опорою у професійній підготовці молодої людини.

Стануть вони у пригоді й при оформленні житла, робочого місця, і в повсякденному спілкуванні з людьми.

Лев Толстой говорив: «Мистецтво у найбільшому розумінні слова людяне. Воно йде від людини і веде до людини – до найбільш живого, доброго, до найкращого в ній. Воно служить єднанню людських душ».

І ми повинні виховувати через мистецтво дітей наших, бо воно робить їх добрішими, а значить, щасливішими.



Використана література:

  1. Гумінська О.О. Використання мультимедійних засобів – оновлення методики викладання мистецтв//Мистецтво та освіта. – 2009.-№3

  2. Масол Л.М. Інноваційні художньо-педагогічні технології//Книга вчителя дисциплін художньо-естетичного циклу:Довідкові матеріали для організації роботи вчителя. – Харків:Торсінг плюс,2006

  3. Гумінська О. Використання мультимедійних засобів – оновлення методики викладання мистецтв. // Мистецтво та освіта. – 2009. - №4, 3.

  4. Забарна А. Інформаційні технології. // Бібліотека «Шкільний світ». – 2004.

  5. Кнорр Н. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках. // Сучасна школа України. – 2012. - №1.

  6. Шкаверо І. Комп’ютерні технології як засіб художнього виховання. // Шкільний світ. – 2010. - №4(34).

Інтернет – джерела:

https://docs.google.com/presentation/d/16rJthGrdrxhQA5fpXdN0fPEOVz63P0NjNTpdwDSy4lY/edit?pli=1#slide=id.p14

https://docs.google.com/document/d/17ox8fGikGzw1mqBgJWZiV4ILOjIP12rfHtaqoWKiNcY/edit?pli=1
Каталог: uploads -> editor -> 5098 -> 407825 -> sitepage 11 -> files
files -> Особливості культур заходу і сходу Презентація до уроку (9 клас)
files -> Основи художньої культури
files -> Актуалізація опорних знань Вправа «Прдовж речення»
files -> Н. А. Лємешева, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради навчити людину жити в світі прекрасного
files -> Сайфудінова Г. П., вчитель художньої культури Худяківської зош І-ІІІ ст. Черкаської районної ради Черкаської області технології інтегрованого навчання як один із шляхів підвищення ефективності уроку художня культура
files -> Літературний процес на межі ХІХ-ХХ ст. Символізм – один із найзначніших мистецьких напрямів к. ХІХ – п. ХХ ст. Основні естетичні принципи та новаторство поетів-символістів
files -> Використання інформаційно комунікаційних технологій під час вивчення предметів
files -> Зміст уроку музичного мистецтва
files -> Розвиток творчого потенціалу учнів через ікт на уроках художньої культури Підготувала презентацію вчитель художньої культури Городищенської зош і-іііст. №1
files -> Урок №10 Тема. Засоби виразності живопису, ахроматичний, хроматичний колір, насиченість, світлота, відтінок, мазок, пляма, тонова розмивка. Вправи накладання фарб акварелі в техніці «сухим по сухому або багатошаровий живопис»


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка