Використання інтерактивних технологій на уроках іноземної мови як засіб підвищення ефективності навчання Задорожня Тетяна Петрівна вчитель англійської мови




Скачати 174,04 Kb.
Дата конвертації09.11.2017
Розмір174,04 Kb.
Відділ освіти Барвінківської районної державної адміністрації

Барвінківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4

Барвінківської районної ради Харківської області

Використання інтерактивних технологій на уроках іноземної мови як засіб підвищення ефективності навчання

Задорожня Тетяна Петрівна

вчитель англійської мови

2012

Розвиток системи освіти в Україні і її вихід на європейський рівень неможливі без підвищеної уваги до викладання іноземних мов, володіння однією з яких є неодмінним критерієм інтеграції України в європейське та світове співтовариство. Національна доктрина розвитку освіти в Україні наголошує на важливості опанування іноземної мови як засобу комунікації, що має на меті набуття учнями відповідних навичок та умінь.

Державна національна програма "Освіта"("Україна ХХІ ст..") орієнтує всю систему освіти на формування освіченої творчої особистості. Це повинен бути учень зі стійким інтересом до предмета, загальною ерудицією, ґрунтовними і міцними знаннями, здобутими на уроках і під час позакласної роботи, із достатньо високим рівнем загально навчальних та спеціальних умінь та навичок. Останні передбачають здатність співвідносити явища, користуватися спеціальною науковою термінологією, узагальнювати факти на основі вивчених джерел, оцінювати їх. Схильність учня до активної творчої діяльності формується на уроках різних типів, на яких учителі використовують досягнення передових педагогічних технологій, інновації, сучасні методи та прийоми навчання.

Сучасне навчання – це навчання, мета якого – розвиток гнучкого мислення учнів, а знання є умовою реалізації цієї мети. Обов'язковими умовами такого навчання є висока активність учнів у навчальному процесі, опора на їхній суб'єктний досвід, створення на уроках проблемних ситуацій. Це й є інтерактивним навчанням.

Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання і спрямовує роботу учнів. Для інтерактивного навчання характерне досягнення навчальних досягнень шляхом упровадження інноваційних технологій, пошуку відповіді на питання "Як навчати? Як створити умови?", а не традиційне "Що вивчати?". Такий підхід вже вичерпаний практикою освіти.

Основу такого навчання становить активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою активізації спілкування між собою, учнів з учителем, між групами учнів. Таке навчання в західних методиках називають комунікативно-діалоговим або інтерактивним. Відповідно й методи, які використовують під час такого навчання, також дістали назву інтерактивних.

Основними методами цього навчання є: самостійна робота, проблемні й творчі завдання, що розвивають творче мислення, питання учня до вчителя і навпаки.

Інтерактивність включає в себе не тільки вираження своїх власних думок, а й сприйняття і розуміння думок інших. Один слухає інших, реагує (прямо чи непрямо), інші також слухають і реагують. Учасники виробляють власні інтерпретації значення крізь таке спілкування, що завжди розуміється в контексті, фізичному або досвідному, з невербальними підказками, які сприяють більш точному розумінню. Всі ці фактори повинні бути присутніми, коли учні вчаться спілкуватися: слухати інших, розмовляти з іншими, обмінюючись значенням у спільному контексті. Перш за все повинно бути спілкування – інтерактивний обмін інформацією тих, кому є чим ділитися.

Чому інтерактивність має таке значення в ситуації вивчення французької мови? Учні можуть збагатити свій словниковий запас, працюючи з аутентичним мовним матеріалом, слухаючи або читаючи, або навіть від своїх однокласників у різноманітних дискусіях, інсценуваннях, спільних завданнях по розв'язанню проблем.

Оскільки головне місце в процесі навчання займає учень, вчитель має брати до уваги вік учнів, рівень їх попередньої підготовки, їхні індивідуальні особливості в способі навчання, не кажучи вже про те, що все це повинно відповідати вимогам діючих програм з іноземних мов.



Серед стратегій навчання можна виділити такі групи:

1. Дедуктивне (пряме) навчання: лекції, опитування, покази, демонстрації та інше.

2. Інтерактивне (взаємодіюче): дискусії з "відкритою" відповіддю, робота в учбових групах, які співпрацюють між собою, інтерв'ювання та інше.

3. Індуктивне (основане на досвіді учнів) навчання: ігри (рольові, сюжетні, розвиваючі).

4. Самостійне навчання: письмові роботи, учбові проекти, реферати, домашні завдання.

Інтерактивне навчання передбачає створення найліпших умов для саморозвитку, життєтворчої особистості, щоб жодна дитина не почувалася невдахою, безталанною, невмілою.

Головним завданням школи є не вчити, а навчити вчитись, готувати учнів до безперервного самостійного навчання.

Інтерактивність – це навчання в дії, отже, навчити її можна лише через дію. Такі навчання мають бути інтенсивним, на зразок спортивного тренування, тобто інтерактивними тренінгами.



Під тренінгом слід розуміти:

  • спеціальну форму організації діяльності, що переслідує конкретні і прогнозовані цілі, які можуть бути досягнуті у відносно короткий термін;

  • спосіб навчання учасників і учасниць та розвиток у них необхідних здібностей та якостей, що дозволяють досягти успіху в певному виді діяльності;

  • інтенсивне навчання, що досягається спеціальними інтерактивними методами.

Отже, інтерактивний тренінг – це форма інтерактивного навчання, що дозволяє учасникам за короткий час не тільки засвоїти знання, набути нових навичок і змінити ставлення до певних стереотипів, що склалися, а й закласти основи нових підходів до розв’язання педагогічних ситуацій. Інтерактивний тренінг дозволяє використовувати досвід учасників, стимулює діалог між учасниками і викладачем (тренером) і дає можливість критично аналізувати організаційні та системні причини складностей, що виникають у навчально-виховній діяльності.

Застосування інтерактивних методик висуває певні вимоги до структури уроку:



  1. Мотивація

Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблеми й викликати інтерес до теми. Прийомами навчання можуть бути питання, цитати, коротка історія, невеличке завдання і т. ін.. Займає не більше 5% часу заняття.

  1. Оголошення, представлення теми та очікування результатів

Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття (5% часу).

  1. Надання необхідної інформації

Мета – дати учням інформацію, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. З метою економії часу можлива інформація в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. Наприклад, деякі уроки побудовані таким чином, що в книзі учня є інформація, достатня для виконання завдань: з нею ознайомлюються до початку уроку. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно – прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування (10% часу заняття).

  1. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття

Мета – практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку. Послідовність проведення цього етапу така:

    • Інструктування – вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, про правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло.

    • Об‘єднання в групи, розподіл ролей.

    • Виконання завдання, під час якого вчитель виступає як організатор, помічник, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання один з одним.

    • Презентація результатів виконання вправи. Інтерактивна частина заняття займає близько 60% його часу.

  1. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Мета – усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставлених цілей, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підбиття підсумків бажано проводити у формі питань: що нового дізналися? яких навичок набули? наскільки це може бути корисно в житті? Крім того, можна задати питання із проведення самого уроку: що було найбільш вдале, що ще сподобалося, що слід змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі питання. Для опрацювання результатів бажано лишити до 20% часу уроку.

Інтерактивні технології умовно поділяються на чотири групи:

1. Інтерактивні технології кооперативного навчання:

-   навчання в парах;

-   ротаційні (змінювані) трійки;

-   два - чотири - всі разом;

-   "карусель".

2. Інтерактивні технології кооперативно - групового навчання:

- обговорення проблеми в загальному колі;

-   "мікрофон";

-   незакінченні речення;

-   мозковмй штурм;

-   навчаючи - учусь;

-   кафе - метод;

-   вирішення проблеми.



3. Технології ситуативного моделювання:

-   симуляції;

-   спрощене судове слухання;

-   розігрування ситуацій за ролями.



4. Технології опрацювання дискусійних питань:

-   метод - прес;

-   "займи позицію";

-   "зміни позицію";

-   неперервна шкала думок;

-   дискусія;

-   дебати.
Робота в парах

За умов умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватися. Робота в парах дає учням час поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона розвиває навички спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, переконувати, вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують багато часу.


Ротаційні (змінні) трійки - цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, грунтовному аналізу й обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, засвоєння і закріплення.

Два-чотири-всі разом
Ця технологія є ефективною для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь вести дискусію.

 Карусель



Ця технологія найефективніша для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами. Її застосовують для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій, для збирання інформації з певної теми, для перевірки обсягу й глибини наявних знань, для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

Акваріум
Цю технологію застосовують, коли учні вже мають певні навики групової роботи. Ефективна вона для розвитку спілкування, вдосконалення вміння дискутувати.

Технології колективно-групового навчання
Ці технології передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це такі форми роботи, як: "Мікрофон", "Мозковий штурм", "Навчаючи-вчуся", "Ажурна пилка", "Незакінчені речення", "Дерево рішень".

Мікрофон
Це технологія загальногрупового обговорення, вона дає змогу кожному учневі у визначеному порядку щось швидко сказати, висловлюючи свою думку.

Мозковий штурм
"Мозковий штурм" - це такий метод вирішення проблеми, коли всі учасникі розмірковують над однією і тією самою проблемою і "йдуть на неї в атаку". Цю технологію застосовують, коли потрібні кілька варіантів розв'язання проблеми.
Навчаючи - вчуся
Цю технологію використовують під час повторення вивченого та під час вивчення блоку інформації. Її застосування дає змогу учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам, підвищує цікавість до знань.

Ажурна пилка
Цей вид діяльності й дає змогу працювати разом, вивчати велику кількість матеріалу за короткий час.

Незакінчені речення
Цю інтерактивну технологію часто поєднують з "мікрофоном", вона дає змогу розвивати в учнів зв'язне мовлення, власні висловлювання, порівнювати їх з іншими, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті і переконливо.
Дерево вирішень
Ця технологія є варіантом розв'язання конкретної проблеми. "Дерево вирішень" допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.

Технології ситуативного моделювання
Симуляції, або імітаційні ігри.
Імітаціями (іграми) називають процедури з виконання будь-яких простих відомих дій, які відтворюють, імітують певні явища навколишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в рамках заданої програми, чітко виконують інструкцію. Учні можуть виконувати дії індивідуально або в групах. На закінчення імітації учні отримують подібний результат, але він не завжди однаковий. Дуже важливо, щоб ці результати обговорювалися.
Імітаційні ігри розвивають увагу, навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми.

Рольова гра. Драматизація
Щоб провести рольову гру, необхідно, щоб кожен її учасник чітко знав свою роль, зміст, мету гри.
Мета рольової гри - визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри. Такі ігри використовують і для вироблення конкретних навичок. Вони сприяють формуванню в учнів власного ставлення до ситуації, сприяють розвитку уяви, формуванню навичок критичного мислення, співчуття тощо.
Рольова гра потребує ретельної підготовки. Спочатку практикують прості вправи з поступовими ускладненнями.

Опрацювання дискусійних питань
Метод "Прес"
Навчати школярів дискутувати варто з технології «Метод "Прес"». Її застосовують під час обговорення дискусійних питань та під час проведення вправ, у яких необхідно чітко зайняти свою позицію, довести свою точку зору.

Обери позицію
Цей метод теж корисний на початку роботи з дискусійними питаннями. Використовують його на початку уроку для того, щоб показати учням різноманітність поглядів на ту чи іншу проблему: за і проти, використовують дві протилежні думки.

Зміни позицію
Ця технологія дуже подібна до технології "Обери позицію". Вона дозволяє зайняти позицію іншої людини і розвиває навички аргументації, активного слухання.

Безперервна шкала думок
Ця технологія є однією з форм обговорення дискусійних питань. Її метою є розвиток в учнів навичок самостійного вирішення проблем, вдосконалення вмінь, аргументувати свої думки. Розглядаючи полярні точки зору з проблеми, що обговорюється, учні:
- знайомляться з альтернативними позиціями;
- вчаться прогнозувати;
- удосконалюють уміння на практиці відстоювати свою позицію;
- вчаться вислуховувати думки інших;
- отримують додаткові знання з теми, що вивчається.

Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу
Учасниками цієї технології є всі учні класу. Її мета - набуття учнями навичок публічних виступів, дискутувань, відстоювання власної позиції, формування громадянської позиції. Ця технологія дає змогу залучити всіх учнів класу до участі, контролювати перебіг дискусії, оцінювати участь кожного. Вчитель на такому уроці є ведучим. Він має право ставити запитання або, за браком часу, перебивати того, хто виступає.

Дебати
Надзвичайно складний спосіб обговорення дискусійних питань. Його використовують лише тоді, коли учні добре вміють працювати в групах, знають технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням потрібно довго готуватися і публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Кожна група повинна переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію. Дуже важливо, щоб учасники дебатів спілкувалися спокійно.

Для вчителя використання інтерактивного навчання розкриває перспективи для фахового росту, для самовдосконалення, для навчання разом з учнями.

Важливо, щоб навчальна праця приносила радість. Дитина, яка захоплена справою, яка їй до вподоби, виявляє наполегливість, силу волі, критичне ставлення до загальновідомого. В творчості дитина може реалізувати всі наявні в неї знання, уміння та здібності.

Отже, на практиці просто необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості.



Комунікативні вправи для навчання граматики англійської мови у середній школі

1. Routines. (Вживання Present Indefinite для опису звичних, постійних дій.)

1. За 5 хв. учні повинні описати повними реченнями щонайбільше дій, які вони виконують щодня, один раз на місяць, один раз на рік.

2. Потім вони об’єднуються в групи по 4 – 5 чол. і зачитують ці речення вголос. Якщо ще хтось із членів групи описав таку саму дію, то всі повинні вилучити це речення зі свого переліку.

3. Зрештою у кожного залишаться в переліку тільки ті дії, які характерні для них особисто.

4. Представник кожної групи описує ці особливі дії від третьої особи:

Tania goes to ballet class every day.

Ihor doesn’t eat anything for one day every month.

5. У добре підготовленому класі члени інших груп можуть поставити запитання й отримати детальнішу інформацію про того чи іншого учня, який зацікавив їх своїми особливими діями.



2. Family Tree. (Тема “Family”. Вживання присвійного відмінка іменника). Можливі два способи виконання цієї вправи:

1. Кожен учень повинен намалювати своє родинне дерево, вказавши імена, і пояснити родинні зв’язки.

2. Усій групі пропонується одне родинне дерево і вони повинні усно чи письмово встановити родинні зв’язки.

3. Якщо група добре підготовлена, то вправу можна ускладнити, запропонувавши одному учневі “читати” схему родинного дерева, а іншому — відтворити його на чистому аркуші зі слів партнера.



3. Whose is it? (Вживання присвійного відмінка іменників і абсолютної форми присвійних займенників). Вправу можна виконувати усно або письмово.

1. Посеред столу лежать різні предмети, що належать учням класу (по одному-два від кожного учня). Бажано, щоб учні знали, кому що належить і як цей предмет називається англійською мовою.

2. Усі учні стають навколо столу, по черзі беруть будь-який предмет і кажуть, кому він належить: The pen is Olena’s. This is Olena’s pen.

3. Якщо вони сумніваються, то повинні уточнити, звертаючись до учня, якому, на їхню думку, належить цей предмет: Is this pen yours, Olena? — No, it isn’t mine. It’s Halyna’s.


4. My best days of this month / week.
 (Вживання the Past Indefinite Тense.)

1. Учні записують 3 – 5 дат, які їм найбільше запам’яталися в цьому місяці / тижні.

2. Поділити учнів на пари і попросити їх обмінятися інформацією, пояснивши партнерові, чим саме їм запам’яталися ці дні.

3. Для успішного виконання вправи можна запропонувати допоміжні вирази:

І remember / like . Do you remember this day? Yes, it was the day I . No, not really.

5Find someone who. (Вживання the Present Perfect Тense, прислівників ever, never у питальній, стверджувальній і заперечній формах.)

1. На кожній картці написано завдання, що починається словами: Find someone who + Present Perfect.

2. Карток повинно бути 10, але їх варто дублювати.

3. Одне завдання вчитель виконує з класом для зразка: читає завдання, запитує учнів, записує повну відповідь на дошці.

4. Потім учні приступають до виконання вправи. За 5 хв. вони повинні заповнити якнайбільше карток.

5. Способи перевірки:

— Вчитель запитує, а учні зачитують свої відповіді на це запитання.

— Підраховують, хто скільки завдань виконав, а правильність виконання можна перевірити після уроку.

— двоє чи троє добре підготовлені учні переглядають заповнені картки і коротко коментують результати для класу.

6. В картку включати завдання, які відображають життя учнів класу, або лексичні одиниці, які вивчаються чи нещодавно вивчалися.

7. Картка має такий вигляд (після того, як учень її заповнив):

Find someone who has read “The Adventures of Tom Sawyer” in

English.

Name: Oleh.

Oleh has read “The Adventures of Tom Sawyer”.

Або:


Name: Nobody. Nobody has ever read “The Adventures of Tom Sawyer”.

6. Things have changed since then. (Вживання the Present Perfect Тense).

1. Учні працюють у групах. За 5 – 7 хв. кожна група повинна сказати чи написати, що відбулося / змінилося в запропонованій сфері життя:

What has changed in your family since last year? (Your city; your street; your school; means of transport; fashion; etc.)

2. Кожна група робить повідомлення, а члени інших груп можуть запропонувати свої варіанти доповнення.



7. Brainstorming comparisons. (Вживання ступенів порівняння прикметників, as . as; not so .as; than.)

1. Учні отримують картку з назвами трьох предметів або їх зображенням.

2. За 2 – 3 хв. вони повинні використати щонайбільше способів порівняти ці предмети.

3. Учні працюють у малих групах, а групи змагаються між собою.

4. Для порівняння можна запропонувати такі групи слів:

— A TV set, a lamp, a chair

— A mountain, a river, a lake

— A car, a bus, a bicycle.



8. Preferences. (Вживання ступенів порівняння прикметників, щоб повідомити про переваги й недоліки, порівняти смаки.)

1. Учні отримують набори назв чи зображень предметів, явищ, тварин і т.п.

— Dog, cat, canary

— Morning, afternoon, evening

— Summer, spring, winter

— Village, city, town

— TV, radio, video. Which do you prefer and why?

2. Учні працюють індивідуально і в групах.

3. Зразок відповіді: І prefer morning to afternoon because it is not so hot.

4. Можна порівняти свої смаки, узагальнити смаки групи, класу.



9. Detectives. (Вживання абсолютної форми присвійних займенників.)

1. Один учень — “детектив” — виходить із класу.

2. Хтось з учнів подає вчителеві щось, що належить йому, але не виказує з першого погляду власника (олівець, гумку, підручник тощо).

3. Коли “детектив” повертається, йому дають цей предмет і він починає “розслідування”, запитуючи учнів: Is this yours?

4. Учень повинен заперечити й вказати на когось іншого: No, it isn’t mine. It’s his (hers, theirs). Так триває доти, доки не знайдеться справжній власник.

10. The old days. (Вживання used to.)

1. Фотографії окремих місць міста колись і тепер.

2. Кожній групі з 3 – 4 чол. дати одну пару фотографій (старий вид і новий).

3. За 10 хв. вони повинні описати, як колись виглядало це місце, визначити 4 – 5 змін, які відбулися, описати їх.

4. Кожна група звітує про свою роботу.

11. I have lived here for. (Вживання the Present Perfect Тense або the Present Perfect Continuous із since, for.)

1. Кожен учень пише на аркуші паперу 4 факти зі свого життя в Present Indefinite: I go to school №4. I live in Barvinkove. I read an interesting book. I go in for sport.

2. Учні обмінюються картками (у парах чи по колу).

3. Вони повинні вияснити один в одного, як довго чи відколи кожен факт із їхнього життя має місце. Наприклад:

Since when have you been going to school № 4? I have been going to school № 4 since 2005.

4. Учні підсумовують отриману інформацію про свого партнера у короткому повідомленні для класу.



Використані джерела інформації: Інтернет-ресурси для вчителів іноземних мов


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка