Вивчення морфемного складу слова в початкових класах



Скачати 82,92 Kb.
Дата конвертації11.03.2019
Розмір82,92 Kb.
Вивчення морфемного складу слова в початкових класах

Зміст


Вступ

I. Морфеміка як розділ науки про мову.

1.1. Поняття морфеміки і об'єктів, що вивчаються нею.

1.2. Характеристика морфеміки російської мови.

1.3. Морфемна структура слова.

Висновки


II. Робота над складом слова в початковій школі.

2.1. Система вивчення складу слова в початковій школі.

2.2. Порівняльний аналіз програм і підручників по освітніх системах.

2.3. Прийоми роботи по вивченню кореневих і службових морфем в початковій школі.

Висновки

III. Експериментальне дослідження ефективності викладання морфемики в початковій школі.

3.1. Констатуючий експеримент.

3.2. Формуючий експеримент.

3.3. Контрольний експеримент.

Висновки


Висновок

II. Робота над складом слова в початковій школі.

2.1. Система вивчення складу слова в початковій школі.

Російська мова в початкових класах розглядається як частина єдиного курсу навчання рідної мови, важливими цілями якої є: 1) розвиток і вдосконалення всіх видів мовної діяльності: читання, писання, слухання, говоріння; 2) формування елементарної лінгвістичної компетенції. Призначення предмету «Російська мова» в початковій школі полягає в тому, щоб закласти основу формування функціонально грамотної особи, забезпечити мовний і мовленнєвий розвиток дитини, допомогти їй усвідомити себе носієм мови. Лінія теми «Склад слова» в цьому аспекті дуже важлива, оскільки для формування відчуття мови необхідне розуміння особливостей морфемного складу слова, словотворення і словозміни.

У практиці мовного спілкування широко відомий наступний факт: як дорослі, так і школярі, сенс невідомого слова часто прагнуть розкрити на основі розчленовування його на морфеми і встановлення семантичного зв'язку з відомим однокореневим словом. «Тенденція самостійно розкривати значення невідомих слів - пише А. Н. Гвоздев — шляхом розчленовування їх на морфологічні частини є дуже потужною і такою, що постійно діє... З її допомогою легко засвоюються багато слів літературної мови під час навчання в школі» [Гвоздев А. Н., 1958. З. 110].

Розчленовування слова на морфеми з метою встановлення його лексичного значення має своє теоретичне обґрунтування в самій науці про мову.

Морфемам, як встановлено численними лінгвістичними дослідженнями, властиве семантико-словотворче і граматичне значення. Лексичне значення слова «створюється» шляхом взаємодії і злиття в єдине ціле властивих окремим морфемам, складовим дане слово.

Оскільки злиттям морфем є не механічне з'єднання, а взаємодія і, крім того, багато префіксів, коріння і суфікси багатозначні, то лише за морфемним складом важко (а інколи і неможливо) визначити лексичне значення слова. Проте лексичне значення багатьох мотивованих слів визначається його морфемним складом (наприклад, послідовник, розвідник, співробітник, прибережний, примісячитися і т. д.). Особлива роль належить кореню як смисловому ядру, що дає семантичну спільність однокореневих слів.

Вказана особливість мови є одній з причин, що обумовлюють можливість використання розчленовування слова на морфеми в цілях з'ясування його сенсу.

Цією можливістю учні починають усвідомлено користуватися у міру засвоєння морфемного складу слів і їх утворення. Лексичне значення багатьох похідних слів усвідомлюється учнями, коли їм «відкриваються» таємниці того зв'язку, на якому заснована семантична спорідненість слів.

Отже, значення роботи над морфемним складом слів полягає, по-перше, в тому, що школярі опановують один з провідних способів розкриття лексичного значення слів. Звідси витікає завдання вчителя — створити оптимальні умови для усвідомлення дітьми взаємозв'язку, що існує в мові між лексичним значенням слова та його морфемним складом, цілеспрямовано керувати на цій основі уточненням словника учнів.

По-друге, навіть елементарні знання про творення слів дуже важливі для розуміння учнів основного джерела поповнення нашої мови новими словами. Як представлено в працях багатьох відомих лінгвістів (Л. А. Булаховський, В.В. Виноградов, Є. М. Галкіна-Федорук, Є. А. Земська, Н. М. Шанський і ін.) нові слова створюються з тих морфем, з того будівельного матеріалу, який вже існує в мові, і по тих моделях, які історично склалися і закріпилися в системі російського словотворення. Спостереження над творенням слів позитивно впливають на формування в учнів активного відношення до слова, підводять до розуміння закономірностей розвитку мови.

По-третє, ознайомлення з основами морфеміки сприяє збагаченню знань школярів про дійсність, що оточує їх. Слова опосередковано (через поняття) співвідносяться з предметами, процесами, явищами. Встановлення семантико-структурного зв'язку між словами спирається на зв'язок між поняттями, що співвідносяться (наприклад, слова кордон і прикордонник семантично і структурно зв'язані, оскільки вони є найменуваннями співвідношуваних між собою понять). Фактично пізнання школярами семантико-структурної співвідносності слів означає поглиблення їх уявлень про зв'язки між предметами, процесами, що мають місце в навколишньому житті.

По-четверте, усвідомлення ролі морфем в слові а також семантичного значення префіксів і суфіксів сприяє формуванню у школярів точності мови. Завдання вчителя — максимально сприяти не лише розумінню учнів лексичного значення слова, але і розвитку у них усвідомленого вживання в контексті слів з певними префіксами і суфіксами.

По-п'яте, вивчення морфемного складу слова має велике значення для формування орфографічних навичок. Обумовлено це тим, що провідним принципом російського правопису є морфологічний. Формування навичок правопису кореня, префіксів, суфіксів і закінчень на теоретичній основі (а лише таке писання може бути свідомим) вимагає цілеспрямованого вживання фонетичних, словотворчих і граматичних знань. Тому одним з важливих завдань вивчення морфемного складу слова є створення основи знань і умінь, необхідних для формування навичок правопису морфем слова, і, перш за все, всього кореня.

Нарешті, важливий і той факт, що вивчення морфемного складу слова містить в собі великі можливості для розвитку розумових здібностей учнів і, зокрема, для формування у них специфічних розумових умінь, без яких неможливе свідоме володіння словом як мовною одиницею, наприклад: уміння абстрагувати семантичне значення кореня, префікса і суфікса від лексичного значення слова, уміння аналізувати слово на складові його значимі частини (морфеми) з врахуванням їх взаємодії в слові, уміння порівнювати слова з метою встановлення їх семантико-структурної спільності або відмінності і так далі. Завдання вчителя — створити в навчальному процесі такі умови, за яких засвоєння знань поєднується з формуванням адекватних їм розумових дій.

Список літератури:

1. Алексеев Д. И. О преодолении некоторых ошибок при работе над составом слова в школе // Русский язык в школе. 1957. № 4.

2. Белькова В. А. О проведении словообразовательного анализа // Русский язык в школе. 1975. № 3.

3. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М., 1968. С. 136

4. Блинов Г. И. О недостатках словообразовательного анализа в школе // Русский язык в школе. 1966. № 4.

5. Богоявленский Д. Н. Языковая форма и содержание понятия при усвоении грамматики // Русский язык в школе. 1972. № 1.

6. Бородина Н. В. Вставить пропущенную морфему // Русский язык в школе. 2001. № 4. С. 15.

7. Бунеев Р. Н., Бунеева Е. В. Русский язык. 4 класс: Методические рекомендации для учителя. М.: Баласс, 1998.

8. Бунеев Р. Н., Бунеева Е. В., Пронина О. В. Русский язык: первые уроки. Учебное пособие для 1 класса (1-4) // Серия «Свободный ум». М.: «Баллас», 1997.

9. Бунеев Р. Н., Бунеева Е. В., Пронина О. В. Русский язык. Учебник для 3-го класса (1-4) // Серия «Свободный ум». М.: «Баллас», 2000.

10. Бунеев Р. Н., Бунеева Е. В., Пронина О. В. Русский язык. Учебное пособие для 2 класса (1-4) // Серия «Свободный ум». М.: «С-инфо», 2000.

11. Бунеева Е. В., Комисарова Л. Ю., Яковлева М. А. Русский язык. 1–2 класс (1–4): Методические рекомендации для учителя. М.: Баласс, 2000.

12. Бунеева Е. В., Яковлева М. А. Русский язык. 3 класс (1 – 4): Методические рекомендации для учителя. М.: Баласс, 2002.

13. Гвоздев А. Н. Современный русский литературный язык. М., 1958, Ч. 1.

14. Грузберг А.А. Морфемный анализ. Пермь, 1974.

15. Дунаева В. П. Элементы этимологического анализа на уроках русского языка // Начальная школа. 2001. № 7. С. 28.

16. Жуковская О. А. Словообразовательный анализ как средство повышения грамотности учащихся // Русский язык в школе. 1968. № 5.

17. Земская Е. А. Как делаются слова. М.: Изд-во АН СССР, 1953.

18. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование. М., 1973.

19. Илютович К. С. О соотношении морфемного и словообразовательного анализа // Русский язык в школе. 1974. № 2.

20. Краткий справочник по современному русскому языку/Под ред. П.А. Леканта. М.: Высшая школа, 1991.

21. Кубрякова Е. С. Что такое словообразование. М.: «Наука», 1965.

22. Кудряшёва (Таратова) М. Г. Словообразовательный анализ в системе развивающего обучения // Начальная школа. 2001. № 10. С. 71.

23. Кудряшева (Татарова) М. Г. Активизация познавательной деятельности младших школьников при обучении словообразовательному анализу. Автореферат. М., 2001.

24. Кудряшева (Татарова) М. Г. Словообразовательная работа в четвертом классе // Начальная школа. 1998. № 9.

25. Кудряшева (Татарова) М. Г. Словообразовательная работа как фактор мотивации деятельности четвероклассников // Начальная школа, 1998, № 4.

26. Кузнецова А.И., Ефремова Т.Ф. Словарь морфем русского языка. М.: Русский язык, 1986.

27. Леонтьев А.А. и др. Методические основы согласования стандартов по русскому языку для общего среднего и высшего образования. М., 1998.

28. Ломакович С. В., Тимченко Л. И. Обучение русскому языку в начальной школе: 1 класс. М., 2001

29. Лоншакова А. А. Состав слова // Начальная школа. 2003. № 9. С. 38.

30. Лопатин В. В. Морфемика // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998.

31. Львов М. Р. В поисках новых решений. К спорам об изучении приставок и суффиксов // Начальная школа. 2001. № 1. С. 15 - 16.

32. Львов М. Р. Словарь-справочник по методике русского языка. – М., 1988.

33. Львов М. Р., Рамзаева Т. Г., Светловская Н. Н. Методика обучения русскому языку в начальных классах: Учебное пособие для студентов пед. институтов. М., 1987.

34. Маркова Л. Л. Виды работ по определению словообразовательного значения // Русский язык в школе. 1978. № 5.

35. Мережко Е. Г. Работа со словообразовательным гнездом в начальных классах // Начальная школа. 2003. № 10. С. 45.

36. Мережко Е. Г. Словообразовательный анализ на уроках русского языка // Начальная школа. 1996. № 6.

37. Методика преподавания русского языка в начальных классах: Учебное пособие для студентов высш. пед. учебн. заведений / М.Р. Львов, В.Г. Горецкий, О.В. Сосновская. М.: Академия, 2000. 472 с.

38. Морякина Л. Е. К изучению темы «Состав слова» // Русский язык в школе. 1954. № 4.

39. Музыченко А. С. К изучению «состава слова» // Русский язык в школе. 1959. № 4.

40. Наумова Ю. П. Что раньше изучать: приставку или суффикс? // Начальная школа. 1998. № 9.

41. Образовательная система «Школа 2100». Сборник программ. Дошкольная подготовка. Начальная школа. М.: Баласс, 2003. 288 с.

42. Перепелицина Т. А. Изучение морфемного состава слова // Начальная школа. 2001. № 11. С. 94.

43. Рамзаева Т. Г., Львов М. Р. Методика обучения русскому языку в начальных классах: Учебное пособие для студентов педагогических институтов. М.: «Просвещение», 1979.

44. Репкин В. В., Вострогова Е. В., Некрасова Т. В. Русский язык: Учебник для 4 класса четырехлетней начальной школы (Система Д. Б. Эльконина – В. В. Давыдова). В 2-х частях. Часть 1. М.: Вита-Пресс, 2003.

45. Репкин В. В., Некрасова Т. В., Вострогова Е. В. Русский язык: Учебник для 2 класса четырехлетней начальной школы (Система Д. Б. Эльконина – В. В. Давыдова). В 2-х частях. Часть 2. М.: Вита-Пресс, 2003.

46. Репкин В. В., Некрасова Т. В., Вострогова Е. В., Чеботкова Л. В., Русский язык: Учебник для 3 класса четырехлетней начальной школы (Система Д. Б. Эльконина – В. В. Давыдова). В 2-х частях. Часть 1, 2. М.: Вита-Пресс, 2003.

47. Рочко Т. А. Морфемный и словообразовательный разбор слова // Еженедельник "Русский язык" издательского дома "Первое сентября". N 25/2001

48. Русская грамматика. М.: Наука, 1980.

49. Русский язык в начальных классах: Теория и практика обучения: Учебное пособие для студентов пед. учеб. заведений по спец. «Педагогика и методика начального обучения» /Под ред. М.С. Соловейчик. М., 1993.

50. Русский язык: Энциклопедия / Гл. ред. Ф.П. Филин. М.: Советская энциклопедия, 1979.

51. Современный русский язык: Учебник для студентов вузов, обучающихся по спец. «Филология» / Под ред. П. А. Леканта. М.: Дрофа, 2000.



52. Степанов Ю. С. Основы общего языкознания. М., 1975.

53. Федорова Л. Л. Сложные слова (теория) // Еженедельник "Русский язык" издательского дома "Первое сентября". N 44/2002.
Каталог: upload
upload -> Вимоги до оформлення реферату до вступного іспиту в аспірантуру у рефераті мають бути висвітлені найважливіші питання, пов'язані з темою дисертаційної роботи вступника до аспірантури. Назва роботи має
upload -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
upload -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
upload -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
upload -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
upload -> Положення правил прийому до нту "хпі" на 2016 рік правила прийому 2016 Організацію прийому до нту "хпі" та його структурних підрозділів здійснює приймальна комісія правила прийому 2016
upload -> Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни історія науки І техніки для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
upload -> Лекція № Тема лекції: Поняття мистецтва як частини культури
upload -> Афінська держава та стародавня спарта у стародавній історії та культурі людства
upload -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка